Координати: 38°48′ пн. ш. 14°0′ сх. д. / 38.800° пн. ш. 14.000° сх. д. / 38.800; 14.000

U-223

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
U-223
U-278, подібний до U-223
Під прапором Третій Рейх Третій Рейх
Спуск на воду 16 квітня 1942 року
Виведений зі складу флоту 6 червня 1942 року
Сучасний статус 30 березня 1944 року затоплений північно-східніше Палермо британськими есмінцями «Лафорей», «Тьюмалт», «Гамблдон» і «Бленкатра»
Проєкт
Тип ПЧ Торпедний ДПЧ
Розробник проєкту Friedrich Krupp Germaniawerft, Кіль
Вартість 4 439 000 ℛℳ
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 17,9 вузлів
Швидкість (підводна) 8 вузлів
Робоча глибина занурення 100 м
Гранична глибина занурення 220 м
Автономність плавання 135—174 км на швидкості 4 вузли (в підводному положенні)
11 470 км на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні)
Екіпаж 44—60 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 67,1 м
Ширина корпусу найб. 6,2 м
Висота 9,6 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,74 м
Водотоннажність надводна 769 т
Озброєння
Артилерія 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35
Торпедно-
мінне озброєння
4 носових і один кормовий ТА. 14 торпед або 26 мін TMA або 39 мін TMB
ППО 2 × 20-мм зенітних гармати FlaK 30 Flakvierling
U-223. Карта розташування: Італія
U-223
U-223
Район затоплення U-223

U-223 — німецький підводний човен типу VIIC, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 15 липня 1941 року на верфі Friedrich Krupp Germaniawerft у Кілі. Спущений на воду 16 квітня 1942 року, а 6 червня 1942 року корабель увійшов до складу ВМС нацистської Німеччини[1].

Увійшов до складу 8-ї навчальної флотилії, де проходив навчання до січня 1943 року. Після завершення тренувань перейшов до 6-ї флотилії ПЧ, а потім до 29-ї флотилії підводних човнів Крігсмаріне. З лютого 1943 до березня 1944 року здійснив 6 бойових походів, в яких потопив бойовий корабель та два транспортних судна, а також завдав невиправних пошкоджень одному військовому кораблю і вантажному судну.

29 березня 1944 року був виявлений сонаром ASDIC есмінця «Ульстер» північніше Палермо, який очолив полювання на німецький підводний човен. У ранкові години 30 березня U-223 був атакований північно-східніше Палермо глибинними бомбами британських есмінців «Лафорей» і «Тьюмалт», що вимусило його спливти на поверхню й вступити в артилерійську дуель з британськими кораблями. Незабаром підійшли есмінці «Гамблдон» і «Бленкатра» і в результаті перестрілки німецький підводний човен був затоплений, втім U-223 встигнув потопити британський есмінець «Лафорей». З екіпажу U-223 23 людини загинули та 27 були врятовані британцями.

Командири

[ред. | ред. код]

Перелік затоплених U-223 суден у бойових походах

[ред. | ред. код]
Перелік затоплених суден та кораблів[2]
Дата Назва Тип Належність Водотоннажність (брт) Вантаж Конвой Результат та координати Наслідки атаки для екіпажу Прим.
Перший похід (12.01—6.03.1943, 54 доби; КільСен-Назер)
1 3 лютого 1943 Dorchester[3] військове транспортне судно США США 5649 особовий склад, 60 тюків з поштою, лісоматеріали, 1069 тонн генерального вантажу Конвой SG 19 потоплено
59°22′ пн. ш. 48°42′ зх. д. / 59.367° пн. ш. 48.700° зх. д. / 59.367; -48.700 (Dorchester)
904 (675 загиблих та 229 врятовані) Серед загиблих були Джон Патрік Вашингтон, Олександр Девід Гуд, Джордж Ленсінг Фокс і Кларк Вандерсал Полінг — капелани Корпусу капеланів армії Сполучених Штатів[en], що стали відомі як Четверо капеланів[en], які пожертвували своїм життям, щоби врятувати інших солдатів
2 23 лютого 1943 Winkler[4] танкер Панама Панама 6907 баласт Конвой ON 166 потоплений
46°48′ пн. ш. 36°18′ зх. д. / 46.800° пн. ш. 36.300° зх. д. / 46.800; -36.300 (Winkler)
51 (19 загиблих та 32 врятовані)
Третій похід (14.09—16.10.1943, 33 доби; Сен-НазерТулон)
3 2 жовтня 1943 Stanmore[5] суховантажне судно Велика Британія Велика Британія 4970 2500 тонн урядового майна, зокрема вибухівка та 207 тюків пошти Конвой KMS 27 завдано невиправних пошкоджень
36°41′ пн. ш. 1°10′ сх. д. / 36.683° пн. ш. 1.167° сх. д. / 36.683; 1.167 (Stanmore)
59 (0 загиблих, усі врятовані)
Четвертий похід (20.11—17.12.1943, 28 діб; ТулонТулон)
4 11 грудня 1943 «Какмере»[6] фрегат типу «Рівер» Велика Британія Велика Британія 1300 Конвой KMS 34 завдано невиправних пошкоджень
36°55′ пн. ш. 3°01′ сх. д. / 36.917° пн. ш. 3.017° сх. д. / 36.917; 3.017 (HMS Cuckmere (K 299))
? (16 загиблих, решта врятовані)
Шостий похід (16.03—30.03.1943, 15 діб; Тулонзагибель)
5 30 березня 1944 «Лафорей»[7] лідер ескадрених міноносців типу «L» Велика Британія Велика Британія 1935 потоплений
38°54′ пн. ш. 14°18′ сх. д. / 38.900° пн. ш. 14.300° сх. д. / 38.900; 14.300 (HMS Laforey (G 99))
258 (189 загинуло та 69 вціліло)

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
Джерела
  1. U-223. uboat.net. Архів оригіналу за 20 вересня 2020.(англ.)
  2. Ships hit by U-278. Архів оригіналу за 5 вересня 2008. Процитовано 17 січня 2020.
  3. Dorchester. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 17 січня 2020.
  4. Winkler. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 17 січня 2020.
  5. Stanmore. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 17 січня 2020.
  6. HMS Cuckmere (K 299). Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 17 січня 2020.
  7. HMS Laforey (G 99). Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 17 січня 2020.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • U-223. на uboat.net. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 17 січня 2020. (англ.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
  • М. Э. Морозов, В. А. Нагирняк Стальные акулы Гитлера. Серия «VII». — М.: «Коллекция», «Яуза», «Эксмо», 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-699-29092-5. (рос.)
  • Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]

38°48′ пн. ш. 14°0′ сх. д. / 38.800° пн. ш. 14.000° сх. д. / 38.800; 14.000