Tajik Air
 | ||||
| ||||
| Тип | авіакомпанія | |||
|---|---|---|---|---|
| Дата заснування | 3 вересня 1924 | |||
| Базовий аеропорт | Міжнародний аеропорт «Душанбе» (DYU) | |||
| Хаби | Худжанд (LBD) | |||
| Розмір флоту | 15 | |||
| Пунктів призначення | 20 | |||
| Штаб-квартира |  Таджикистан: Душанбе | |||
| Керівник | генеральний директор Алімурод Махмадалієвич Махмадалієв | |||
| Сайт | tajikair.tj | |||
Tajik Air (Державне Унітарне Авіаційне Підприємство «Таджик Ейр»[1]) — колишній національний авіаперевізник Таджикистану. Компанія базувалася у столичному аеропорту Душанбе, використовує вторинний аеропорт Худжанд. Вона припинила свою діяльність у січні 2019 року[2]
Компанія розпочала роботу 3 вересня 1924 року як Таджицька авіація. Її перший маршрут був між Бухарою та Дюшамбе, використовувалися літаки F.13 німецької компанії Junkers[3]. Це сьома найстаріша нині діюча авіакомпанія.
Зі здобуттям незалежності Таджикистаном у 1991 році Tajik Air виявилася монополістом у галузі авіаперевезень у молодій державі. Після демонополізації ринку у вересні 2006 року Tajik Air зазнає значної конкуренції у своєму секторі. У перші 9 місяців 2006 року авіакомпанія перевезла лише 320.000 пасажирів, і це є значним падінням з 2005 року. З метою подолання кризи авіакомпанія за допомогою Європейського банку реконструкції та розвитку започаткувала введення в експлуатацію літаків Airbus A320 та Boeing 737[4]. Найбільше число літаків Boeing використовується на схемах лізингу для поступової заміни старих радянських повітряних суден.
Починаючи від 2007 року, літакам Tajik Air заборонено літати в міста Європейського Союзу, однак, на момент запровадження заборони єдиним таким містом був Дюссельдорф.
Географія польотів Tajik Air є наступною (станом на червень 2010 року)[5]:
| [Hub] | Hub |
| [Пункт призначення] | Пункт призначення |
| Місто | Країна | IATA | ICAO | Аеропорт | Ref |
|---|---|---|---|---|---|
| Алмати |  Казахстан |
ALA | UAAA | «Алмати» | [5] |
| Бішкек |  Киргизстан |
FRU | UAFM | «Манас» | [5] |
| Душанбе | Таджикистан |
DYU | UTDD | «Душанбе»[Hub] | [5] |
| Єкатеринбург |  Росія |
SVX | USSS | «Кольцово» | [5] |
| Іркутськ | Росія |
IKT | UIII | «Іркутськ» | [5] |
| Київ |  Україна |
KBP | UKBB | «Бориспіль» | [5] |
| Куляб | Таджикистан |
TJU | UTDK | «Куляб» | [5] |
| Курган-Тюбе | Таджикистан |
KQT | UTDT | «Курган-Тюбе» | [5] |
| Москва | Росія |
DME | UUDD | «Домодєдово» | [5] |
| Нижньовартовськ | Росія |
NJC | USNN | «Нижньовартовськ» | [5] |
| Новосибірськ | Росія |
OVB | UNNT | «Толмачово» | [5] |
| Санкт-Петербург | Росія |
LED | ULLI | «Пулково» | [5] |
| Самара | Росія |
KUF | UWWW | «Курумоч» | [5] |
| Сочі | Росія |
AER | URSS | «Сочі» | [5] |
| Сургут | Росія |
IGC | USRR | «Сургут» | [5] |
| Тегеран |  Іран |
IKA | OIIE | Аеропорт Імама Хомейні | [5] |
| Тюмень | Росія |
TJM | USTR | «Рощино» | [5] |
| Урумчі |  КНР |
URC | OPSK | «Урумчі Дівопу» | [5] |
| Хорог | Таджикистан |
N/A | UTOD | «Хорог» | [5] |
| Худжанд | Таджикистан |
LBD | UTDL | «Худжанд» [пункт призначення] | [5] |
| Шарджа |  ОАЕ |
SHJ | OMSJ | «Шарджа» | [5] |
Флот Tajik Air на 20 лютого 2010 року включав[6]:
| Літак | В експлуатації | Замовлено | Реєстраційні номери | Примітка |
|---|---|---|---|---|
| Boeing 757-200 | 1 | EY-751 | експлуатується компанією Nordwind Airlines | |
| Ту-154Б-2 | 2 | EY-85469, EY-85487 | ||
| Ту-154М | 4 | EY-85651, EY-85691, EY-85692, EY-85717 | EY-85651, EY-85691 експлуатуються компанією Taban Air | |
| Boeing 737-500 | 2 | LY-AWG, LY-AWF | експлуатуються компанією FlyLAL | |
| Boeing 737-200 | 2 | EY-533, EY-532 | EY-532 експлуатуються компанією East Air | |
| Ан-28 | 2 | EY 28736, EY 28921 | ||
| Xian MA60 | 0 | 2 | буде оголошено пізніше | замовлено |
| 13 | 2 |
У середині 1990-х років авіакомпанія Tajik Air мала в експлуатації єдиний у Центральній Азії літак Boeing 747 [7].
20 серпня 1993 року Як-40 рейсу Хорог — Душанбе розбився під час зльоту. Всі п'ять членів екіпажу і 77 із 81 пасажирів загинули. Літак був розрахований на перевезення лише 28 пасажирів, і тоді виявився вкрай перевантаженим. Імовірно, екіпаж був примушений до здійснення зльоту озброєними людьми. Через перевантаження літак не зміг злетіти і на повній швидкості поламав огорожу аеродрому та впав у річку Пяндж[8].
15 грудня 1997 року Ту-154 розбився під час здійснення посадки в аеропорту міста Шарджа (Об'єднані Арабські Емірати). Він не долетів 13 кілометрів до аеропорту, зазнав руйнації в пустелі і зайнявся. Усі 79 пасажирів і 6 з 7 членів екіпажу загинули[9].
- ↑ Таджик Ейр. Про авіакомпанію (російською) . Архів оригіналу за 23 квітня 2012. Процитовано 13 квітня 2010.
- ↑ aerotelegraph.com - "Tajik Air: World's eight-oldest airline ceases operations" [Архівовано 16 січня 2019 у Wayback Machine.] (German) 16 January 2019
- ↑ Tajik Air. History of the Tajikistan Civil Aviation (англійською) . Архів оригіналу за 23 квітня 2012. Процитовано 13 квітня 2010.
- ↑ Airliner World, February 2007
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ Розклад рейсів Tajik Air. Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 18 червня 2010.
- ↑ Флот Tajik Air. Архів оригіналу за 17 лютого 2012. Процитовано 18 червня 2010.
- ↑ Airliners.net. Boeing 747SP-21. Tajik Air - "Snow Leopard" (англійською) . Архів оригіналу за 23 квітня 2012. Процитовано 13 квітня 2010.
- ↑ AviationSafety database on aircraft reg. 87995 [Архівовано 2013-06-26 у Wayback Machine.]
- ↑ AviationSafety database on aircraft reg.EY-85281 [Архівовано 15 червня 2010 у Wayback Machine.]
- Tajik Air [Архівовано 17 березня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Флот Tajik Air на www.ch-aviation.ch
|
Це незавершена стаття з авіації. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |