UA119254C2

UA119254C2 - Поліолефінові співполімери як засоби поліпшення кольору поліамідів

Info

Publication number: UA119254C2
Application number: UAA201609094A
Authority: UA
Inventors: Крістіан Шмідт; Флоріан Ріхтер; Йоахім Клаус; Андреас Волльни; Філіпп Дезбуа; Фаіссал-Алі Ель-Туфаілі; Ахім Штаммер; Штефан Швіг
Original assignee: Басф Се
Priority date: 2014-01-27
Filing date: 2015-01-26
Publication date: 2019-05-27
Also published as: CA2937993A1; EP3099738A1; TR201802773T4; MY190729A; IL246812A0; ZA201605811B; AU2015208082B2; MX370911B; BR112016017327B1; CA2937993C; KR102305168B1; BR112016017327A8; CN105980469B; JP2017505840A; HUE038221T2; AU2015208082A1; SI3099738T1; PT3099738T; ES2661293T3; MX2016009819A

Abstract

Винахід стосується застосування поліолефінових співполімерів А) для зменшення зміни кольору при нагріванні полімерних композицій, які містять принаймні один термопластичний поліамід В).

Description

Винахід стосується застосування поліолефінових співполімерів для зменшення зміни кольору при нагріванні полімерних композицій, які містять принаймні один термопластичний поліамід, застосування цих полімерних композицій, а також способу зменшення зміни кольору поліамідовмісних полімерних композицій.

Поліаміди належать до полімерів, які виготовляють у великих об'ємах у всьому світі і поряд із головними галузями, тобто виготовлення плівок, волокон і матеріалів, застосовують для інших різноманітних цілей. З-поміж поліамідів у найбільших об'ємах виготовляють такі полімери, як

Поліамід 6 (полікапролактам) і Поліамід 66 (найлон, полігексаметиладипамід). ІНШОЮ важливою групою поліамідів є частково кристалічні або аморфні, термопластичні, частково ароматичні поліаміди, які широко застосовують як важливі технічні синтетичні матеріали. Вони відрізняються зокрема високою термостійкістю, тому їх називають також високотемпературними поліамідами (ВТПА). Поліаміди зазвичай обробляють відомими способами формування для термопластів, такими як лиття під тиском, екструзія і екструзія плівок із роздуванням. Проте, високотемпературні поліаміди мають відносно високу температуру плавлення, наприклад близько 290 С або вище, в той час як аліфатичні поліаміди, такі як Поліамід 66, розплавляються при температурі від близько 260 до 265 76.

Механічні параметри поліамідів можна поліпшити шляхом додавання добавок. Відомо, що додавання каучуків (часто також називають еластомерами, високо еластичними полімерами), дозволяє поліпшити ударну в'язкість поліамідів. У публікації О5 5,436,294 описана поліфталамідна композиція з модифікованою ударною в'язкістю, яка містить модифіковані малеїновим ангідридом блок-співполімери із блоків стиролу і поліолефіну як модифікатори ударної в'язкості. В публікації УМО 2005/121249 описані поліамідні формувальні маси із поліпшеними плинністю і ударною в'язкістю, що містять частково кристалічний термопластичний поліамід і співполімер олефіну з естерами (мет)акрилової кислоти і аліфатичних спиртів. У публікації М/О 2011/051123 описані стійкі до теплового старіння поліаміди, які містять як термостабілізатор порошкове залізо, а як модифікатор ударної в'язкості - високоеластичні полімери. Високоеластичними полімерами є поліолефінові співполімери, які переважно утворені принаймні двома з таких мономерів: етилен, пропілен, бутадієн, ізобутен, ізопрен, хлоропрен, вінілацетат, стирол, акрилонітрил і естери акрилової чи метакрилової кислоти, що містять 1-18

Зо атомів вуглецю в спиртовому компоненті.

Застосування поліолефінових співполімерів для поліпшення кольору поліамідів у рівні техніки не описане.

Якщо аморфні поліаміди піддають дії високої температури, яка перевищує температуру склування, або частково кристалічні поліаміди піддають дії високої температури близько до їх температури плавлення, як правило, вони жовтіють чи буріють. Цю зміну кольору можна описати, наприклад, за допомогою індексу пожовтіння (англ. уеІІом/пев5 іпаех, МІ). Зміна кольору є недоліком, оскільки вона спотворює бажаний колірний тон поліамідних композицій (порушення передачі кольору) або вимагає застосування більшої кількості дорогих барвників (вищі витрати на фарбування).

Для зменшення пожовтіння і посвітління поліамідів у публікаціях ЕР 1375578 і МО 2006/135841 пропонують застосування діоксиду титану. Проте, додавання діоксину титану призводить до зменшення ударної в'язкості поліамідів.

У публікації МО 2009/056583 описані вогнестійкі поліамідні композиції з поліпшеною стабільністю кольору, які містять солі фосфіну, фенольні стабілізатори і/або фосфітні та фосфонітні стабілізатори. Поліамідні композиції мають характерний власний колір.

У публікації УМО 2000/078869 описані композиції стабілізаторів, які містять галогенід міді (І) і галогенід лужного металу, для застосування у високотемпературних поліамідах. Подібні поліаміди також мають очевидне жовте забарвлення.

В основу винаходу покладено задачу розроблення полімерних композицій, які містять термопластичний поліамід, із поліпшеним індексом пожовтіння. Крім цього, полімерні композиції повинні мати поліпшену білизну. Задачею є також розроблення полімерних композицій, слабкий власний колір яких досягається не за рахунок інших переважних параметрів, наприклад механічних параметрів, таких як в'язкість.

Неочікувано було винайдено, що ця задача може бути вирішена шляхом відповідного винаходові застосування поліолефінового співполімеру А) в полімерній композиції, яка містить термопластичний поліамід В).

Першим предметом винаходу є застосування поліолефінових співполімерів А) для зменшення зміни кольору полімерних композицій, які містять принаймні один термопластичний поліамід В), причому поліолефіновий співполімер А) містить принаймні один включений у процесі полімеризації егиленненасичвний мономер Ма і принаймні один включений у процесі полімеризації моноетиленненасичений мономер МБО, причому мономер Ма вибраний з-поміж - С2-С:о-алкенів; і - вінілароматичних сполук формули ,

Кк гутен дм (в

Моз (Кв в якій

ВА ї В? незалежно один від одного вибрані з групи, що включає водень, С1-Сто-алкіл, Сз-Ст12- циклоалкіл і феніл, причому Сз-С1і2-циклоалкіл і феніл незаміщені або одно- чи багаторазово заміщені Сі-Сіо-алкілом;

ВЗ означає Сі-С:іо-алкіл, Сз-Сіг--диклоалкіл і феніл, причому Сз-Сі2-циклоалкіл і феніл незаміщені або одно- чи багаторазово заміщені Сі-Сто-алкілом; і а означає 0, 1 або 2; і мономер МЬ вибраний із групи, що включає - моноетиленненасичені Сз-Сгз-монокарбонові кислоти; - естери моноетиленненасичених Сз-Сгз-монокарбонових кислот зі сполуками формули (ІІ)

В" - ОН (І), в якій

В" означає С1-Сіо-алкіл, Сз-Сі»-циклоалкіл або феніл, причому Сз-Сі2-циклоалкіл і феніл незаміщені або одно- чи багаторазово заміщені С1-Сто-алкілом; - М-Сі-Св-алкілзаміщені аміди моноетиленненасичених Сз-Сгз-монокарбонових кислот; - моноетиленненасичені Са-Сго-дикарбонові кислоти; - моноетиленненасичені ангідриди С«-Сго-дикарбонових кислот; - моноестери моноетиленненасичених С4-Сго-дикарбонових кислот зі сполуками зі сполуками формули (І);

Зо - діестери моноетиленненасичених С--Сго-дикарбонових кислот зі сполуками формули (І); - вінілові естери Сі-Стіо-монокарбонових кислот; - алілові естери С1і-Сіо-монокарбонових кислот; - моноетиленненасичені оксирани формули (ПП); і - моноетиленненасичені оксирани формули (ІМ)

А

Щи: І г яння чи сне СН ОН а (СН Ю-СНА- ОНА (о) ук / х шен ай ; 8 снаттею тот енадттонттоня ПМ, о в якій

В» Не, ВУ, ВУЗ ї Е? незалежно один від одного вибрані з групи, що включає водень С1-Св-алкіл; т означає ціле число від 0 до 20; п означає ціле число від 0 до 10; і о означає ціле число від О до 5.

Іншим об'єктом винаходу є застосування у плівках, мононитках, волокнах, філаментних нитках або текстильних виробах плоскої форми.

Іншим об'єктом винаходу є застосування в електричних та електронних компонентах і в автомобілебудівній промисловості у високотемпературному діапазоні.

Іншим об'єктом винаходу є застосування в процесах безсвинцевого паяння (англ. Ієай їтєе 5оЇдегіпд), для виготовлення штекерних з'єднувачів, мікроперемикачів, сенсорних перемикачів і напівпровідникових конструктивних елементів, зокрема корпусів рефлекторів світлодіодів (І ЕЮ).

Іншим об'єктом винаходу є спосіб зменшення зміни кольору полімерних композицій, в якому () виготовляють полімерну композицію, що містить принаймні один термопластичний поліамід В); і (і) вводять поліолефіновий співполімер А), як визначено вище, у полімерну композицію.

Іншим об'єктом винаходу є спосіб застосування поліолефінових співполімерів А), як визначено вище, у полімерній композиції, що містить принаймні один термопластичний поліамід

В), для зменшення зміни кольору полімерної композиції при нагріванні.

Завдяки відповідному винаходу застосуванню поліолефінового компонента А) можна уникнути або принаймні зменшити зумовлену технологією і/або обробкою зміну кольору поліамідовмісних полімерних композицій. Таким чином, одержані полімерні композиції мають принаймні одну з наведених далі переваг: - поліамідовмісні полімерні компоіїзиції мають поліпшений індекс пожовтіння МІ (згідно з

АТМ О 1925); - поліамідовмісні полімерні композиції у колірному просторі СІЕСАВ мають поліпшене значення параметру 1 " (вищий ступінь білизни); в кожному випадку порівняно з поліамідовмісною полімерною композицією, яка не містить поліолефіновий компонент А). Окрім цього, полімерні композиції мають поліпшені механічні параметри, наприклад високу в'язкість Тому завдяки застосуванню поліолефінового компонента А) у поліамідовмісних полімерних композиціях можна, як правило, відмовитися від застосування додаткового модифікатора ударної в'язкості.

В межах даного винаходу вираз С1-С:іо-алкіл охоплює лінійні і розгалужені алкільні групи, що містять від 1 до 4, до 6, до 8 або до 10 атомів вуглецю, наприклад метил, етил, пропіл, 1- метилетил, бутил, 1-метилпропіл, 2-метилпропіл, 1,1-диметилетил, пентил, 1-метилбутил, 2- метилбутил, З-метилбутил, 2,2-диметилпропіл, 1-етилпропіл, гексил, 1,1-диметилпропіл, 1,2- диметилпропіл, 1-метилпентил, 2-метилпентил, З-метилпентил, 4-метилпентил, 1,1- диметилбутил, 1,2-диметилбутил, 1,3-диметилбутил, 2,2-димєтилбутил, 2,3-диметилбутил, 3,3- диметилбутил, 1-етилбутил, 2-етилбутил, 1,1,2-триметилпропіл, 1,2,2-триметилпропіл, 1-етил-1- метилпропіл, 1-етил-2-метилпропіл, н-гептил, 2-гептил, З-гептил, 2-етилпентил, 1-пропілбутил, н-октил, 2-етилгексил тощо.

В межах даного винаходу вираз "С2о-Сог»-алкеніл" охоплює мононенасичені, лінійні або розгалужені вуглеводневі залишки, що містять від 2 до 22 атомів вуглецю і подвійний зв'язок у будь-якому положенні, наприклад Сз-Св-алкеніли, такі як 1-пропеніл, 2-пропеніл, 1-метилетеніл, 1-бутеніл, 2-бутеніл, З-бутеніл, 1-метил-1-пропеніл, 2-метил-1-пропеніл, 1-метил-2-пропеніл, 2- метил-2-пропеніл, 1-пентеніл, 2-пентеніл, З-пентеніл, 4-пентеніл, 1-метил-1-бутеніл, 2-метил-1- бутеніл, З-метил-1-бутеніл, 1-метил-2-бутеніл, 2-метил-2-бутеніл, З-метил-2-бутеніл, 1-метил-3- бутеніл, 2-метил-З-бутеніл, З-метил-З-бутеніл, 1,1-диметил-2-пропеніл, 1,2-диметил-1-пропеніл, 1,2-диметил-2-пропеніл, 1-етил-1-пропеніл, 1-етил-2-пропеніл, 1-гексеніл, 2-гексеніл, З-гексеніл, 4-гексеніл, 5-гексеніл тощо.

В межах даного винаходу вираз "Сз-Сі2-циклоалкіл" охоплює моноциклічні, біциклічні і трициклічні насичені вуглеводневі групи що містять від З до 12 членів вуглецевого кільця.

Прикладами моноциклічних насичених вуглеводневих груп, що містять від З до 8, переважно від

З до б членів вуглецевого кільця, є циклопропіл, циклобутил. циклопентил, циклогексил, циклогептил і циклооктил. прикладами біциклічних насичених вуглеводневих груп, що містять від 5 до 10 членів вуглецевого кільця, є біцикло/2.2.1)гепт-1-ил, біциклої2.2.1|гепт-2-ил, біцикло|2.2.1|)гепт-7-ил, біцикло/2.2.2|окг-1-ил, біцикло|2.2.2|-окт-2-ил, біцикло|3.3.б|октил.:/ і біциклоЇ4.4.О|)децил. Адамантил є прикладом трициклічного, насиченого вуглеводню.

В межах даного винаходу вираз "С5-С1і2-цдциклоалкеніл" охоплює моноциклічні, біциклічні і трициклічні мононенасичені вуглеводневі групи, що містять від 5 до 12 членів вуглецевого кільця, прикладами моноциклічних, мононенасичених вуглеводневих груп, що містять від 5 до 12, переважно від 5 до 8 членів вуглецевого кільця, є циклопентеніл, циклогексеніл, циклогептеніл і циклооктеніл. Прикладами біциклічних, мононенасичених вуглеводневих груп, що містять від 5 до 12 членів вуглецевого кільця, є біцикло(2.2.1|гепт-2-еніл, біцикло(2.2.2|окт-2- еніл, біциклоїЇ3.3.О|окт-2-еніл і біцикло(|4.4.0|дец-2-еніл.

В межах даного винаходу вираз "дикарбонова кислота" охоплює сполуки, які містять дві карбоксильні групи (-СООН). Карбонові кислоти, що містять лише одну карбоксильну групу, називають монокарбоновими кислотами.

В межах даного винаходу поняття "співполімер" охоплює полімери, які містять два або більше, наприклад З або 4 різних мономери.

В межах винаходу для поліамідів почасти застосовані традиційні для цієї спеціальної галузі скорочені позначення, які складаються з літер "РА", а також додаткових цифр і літер. Деякі з цих скорочених позначень стандартизовані згідно з вимогами СІМ ЕМ ІБО 1043-1. Поліаміди, які можуть бути одержані з амінокарбонових кислот типу Не2М-(СНг)-СООН або відповідних лактамів, позначають як РА 727, причому 7 означає кількість атомів вуглецю в мономері.

Наприклад, РА 6 означає полімери, одержані з є-капролактаму чи о-амінокапронової кислоти.

Поліаміди, які можуть бути одержані з діамінів дикарбонових кислот типів Н2М-(СНг)х-МН» і нНОоОС-(Снг)у-СООН, позначають як РА 2122, причому 21 означає кількість атомів вуглецю в діаміні, а 22 - кількість атомів вуглецю в дикарбоновій кислоті. Для позначення співполіамідів компоненти вказують у послідовності, яка відповідає їх кількісному вмісту, і розділяють навскісними штрихами. Наприклад, РА 66/610 означає співполіамід гексаметилендіаміну, адипінової кислоти і себацинової кислоти. Для мономерів, які містять ароматичну або циклоаліфатичну групу, застосовують такі скорочені літерні позначення: Т - терефталева кислота, І - ізофталева кислота, МХОА - м-ксилілендіамін, ІРОБА - їзофорондіамін, РАСМ - 4,4- метилен-біс(циклогексиламін), МАСМ - 2,2'-диметил-4,4"-метилен-біс-(циклогексиламін).

Вираз "аморфний поліамід" охоплює (спів)поліаміди, які не змінюють фазовий стан і мають лише одну температуру склування (79).

Вираз "частково кристалічний поліамід" охоплює (спів)поліаміди, які одночасно мають температуру склування (То) і температуру плавлення (Тт).

Температуру склування (Т9) і температуру плавлення (Тт) можна визначати методом диференційної сканувальної калориметрії (англ. Оійегепіа! Зсаппіпд Саюптейу, 0550).

Визначення може бути здійснене відомим чином (СІМ ЕМ І5ЗО 11357, частини від 1 до 3).

Далі сполуки, які можуть бути одержані з акрилової та метакрилової кислот, мають частково скорочене позначення шляхом додавання складу "(мет)" до назви сполуки, одержаної з

Зо акрилової кислоти.

Оцінку колірних властивостей полімерної композиції здійснюють за допомогою системи координат колірності а, р, яку називають також системою І", а", р" згідно зі стандартом СІЕГАВ.

Якщо колір визначають у системі СІЕ І "ар", |" описує світлість, а" - позицію між зеленим і червоним кольорами, а бр" - між синім і жовтим кольорами. Світлість кольору характеризує його тенденцію до білого або чорного. Світлий колір має високий ступінь світлості, темний колір - низький ступінь світлості. Світлість змінюється у вертикальному напрямку від нуля (чорний) до 100 (білий). По периметру колірного диска розміщені чисті колірні тони високої насиченості.

Насиченість кольору зменшується в напрямку всередину до осі, де вона дорівнює нулю (ахроматичний, сірий колір). Додаткові кольори розміщені один навпроти одного. В моделі СІЕ

Гать" всі колірні тони однакової світлості розміщені на круглій, плоскій площині, в якій перпендикулярно одна одній простягаються осі а та БЮ. Позитивні значення а відповідають червонуватим тонам, негативні - зеленуватим, позитивні значення р - жовтуватим, а негативні - синюватим.

Поліолефіновий співполімер А)

Застосовуваний згідно з винаходом поліолефіновий співполімер А) містить один або кілька моноетиленненасичених мономерів Ма, включених у процесі полімеризації.

Придатними до застосування мономерами Ма є лінійні і розгалужені С2-Сіо-алкени.

Переважними є алкени, що містять від 2 до 8 атомів вуглецю і подвійний зв'язок у будь-якому положенні, такі як етен, пропен, бутен, пентен, гексен і октен. Зокрема, переважними є алкени, що містять від 2 до 8 атомів вуглецю і кінцевий подвійний зв'язок. із них переважними є переважними є етен, пропен, 1-бутен, 1-пентен, З-метил-1-пентен, 1-гексен, 1-октен та їх суміші.

Зокрема, переважними є етен, пропен, 1-бутен та їх суміші. Також переважними є мономери

Ма, які вибрані принаймні з-поміж мономерів Ма! І мономерів Ма2 та їх сумішей. Мономером

Ма!1 є С2-С.4-алкен, такий як етан, пропен і 1-бутен. Мономером Маг є С5-Сіо-алкен, переважно 1-октен.

Придатними до застосування мономерами Ма є також вінілароматичні сполуки формули (І)

ЩІ г й і Їснт ах ци (Ва в якій

ВА ї В? незалежно один від одного вибрані з групи, що включає водень, С:1-Сто-алкіл, Сз-Ст12- циклоалкіл і феніл, причому Сз-Сі2-циклоалкіл і феніл незаміщені або одно- чи багаторазово заміщені Сі-Сіо-алкілом;

ВЗ означає Сі-С:іо-алкіл, Сз-Сіг--диклоалкіл і феніл, причому Сз-Сі2-циклоалкіл і феніл незаміщені або одно- чи багаторазово заміщені Сі-Сто-алкілом; і а означає 0, 1 або 2.

Переважними сполуками (І) є такі, в яких К' і Б? незалежно один від одного вибрані з групи, що включає водень і С1і-С4-алкіл. ЕЗ якщо наявний, означає переважно Сі-Са-алкіл. "а" означає переважно 0 або 1. У вінілароматичних сполуках формули (1) В' означає зокрема водень або метил. КЕ? означає зокрема водень, "а" означає зокрема нуль.

Цілком переважними мономерами Ма є етен, пропен, 1-бутен та їх суміші.

Переважно поліолефіновий співполімер А) містить мономер Ма у кількості від 50 до 99 мас. 95, переважно від 55 до 95 мас. 95.

Поліолефіновий співполімер А) містить один або кілька моноетиленненасичених мономерів

МБ, включених у процесі полімеризації.

Придатними до застосування мономерами Мр є моноетиленненасичені СзСгз-монокарбонові кислоти. Придатними до застосування моноетиленненасиченими СзСгз-монокарбоновими кислотами є монокарбонові кислоти, що містять лінійний або розгалужений алкенільний залишок, що вміщує від 2 до 22 атомів вуглецю.

З-поміж моноетиленненасичених Сз-Сгз-монокарбонових кислот, що містять лінійний або розгалужений алкенільний залишок, який містить від 2 до 22 атомів вуглецю, переважними є моноетиленненасичені Сз-Сгз-монокарбонові кислоти формули (М) о витер ох г д'? в якій

Ко) В" вибраний з групи, що включає водень і С1-Сіо-алкіли, наприклад метил, етил, н-пропіл, ізопропіл, н-бутил, ізобутил, втор-бутил, трет-бутил, н-пентил, ізопентил, втор-пентил, нео- пентил, 1,2-диметилпропіл, ізоаміл, н-гексил, ізогексил, втор-гексил, н-гептил, н-октил, ізооксил, 2-етилгексил, н-ноніл, н-децил.

У переважній формі виконання винаходу К'? означає водень або Сі-С4-алкіл, такий як метил, етил, н-пропіл, ізопропіл, н-бутил, ізобутил, втор-бутил і трет-бутил, зокрема метил або етил, цілком переважно водень або метил.

В іншій переважній формі виконання винаходу КЕ! означає водень або Сі-С-алкіл, такий як метил, етил, н-пропіл, ізопропіл, н-бутил, ізобутил, втор-бутил і трет-бутил, зокрема водень або метил, і цілком переважно водень.

З-поміж них особливо переважно застосовують моноетиленненасичені Сз-Св-монокарбонові кислоти. Прикладами є акрилова кислота, метакрилова кислота, етакрилова кислота, кротонова кислота та ізокротонова кислота. Цілком переважними моноетиленненасиченими Сз-Св- монокарбоновими кислотами є акрилова кислота і метакрилова кислота.

Придатними до застосування є також моноетиленненасичені монокарбонові кислоти, що містять циклоаліфатичний залишок, причому карбоксильна група приєднана до кільцевого атома вуглецю циклоаліфатичного залишку. Циклоаліфатичними залишками є моноциклічні і біциклічні залишки. Циклоаліфатичний залишок містить у цілому від 5 до 22 атомів вуглецю.

Циклоаліфатичний залишок може бути заміщений іншими аліфатичними групами, зокрема алкільними групами, особливо переважно 1, 2 або трьома С1-С.--алкільними групами. Зокрема циклоаліфатичний залишок означає С5-Сі2-циклоалкеніл, незаміщений або який містить 1, 2 або три Сі-С4-алкільні групи.

Придатними до застосування мономерами МЬ є також естери моноетиленненасичених Сз-

Сгз-монокарбонових кислот зі сполуками формули (ІЇ)

В" - ОН І), в якій

В? означає С1-С:іо-алкіл, Сз-Сі2--цдиклоалкіл або феніл, причому Сз-С:і2-циклоалкіл і феніл незаміщені або одно- чи багаторазово заміщені С1-Сіо-алкілом.

Моноетиленненасиченою Сз-Сгз-монокарбоновою кислотою, з якої одержують естери, переважно є моноетиленненасичена монокарбонова кислота, що містить лінійний або розгалужений алкенільний залишок, який містить від 2 до 22 атомів вуглецю, або моноетиленненасичена монокарбонова кислота, що містить циклоаліфатичну групу, яка містить від 5 до 22 атомів вуглецю, як описано вище.

Переважними є естери описаних вище моноетиленненасичених Сз-Сгз-монокарбонових кислот формули (М) зі сполуками формули (І). Ці естери далі називані естерами карбонової кислоти загальної формули (МІ), о «етоуоє (МІ) в" в якій

В" вибраний із групи, що включає С1-Сіо-алкіли, наприклад метил, етил, н-пропіл, ізопропіл, н-бутил, ізобутил, втор-бутил, трет-бутил, н-пентил, ізо-пентил, вторпентил, нео-пентил, 1,2- диметилпропіл, ізо-аміл, н-гексил, ізо-гексил, вторгексил, н-гептил, н-окгил, ізо-октил, 2- етилгексил, н-ноніл, 2-н-пропіл- гептил, н-децил; зокрема метил, етил, н-бутил, 2-етилгексил або 2-н-пропіл- гептил; і Сз-Сі2-циклоалкіли, такі як циклопропіл, циклобутил, циклопентил, циклогексил, циклогептил, циклооктил, циклононіл, циклодецил, циклоундецил і циклододецил; переважними є циклопентил, циклогексил і циклогептил;

Ко) В"? вибраний із групи, що включає водень і Сі-С:іо-алкіли, наприклад метил, етил, н-пропіл, ізопропіл, н-бутил, ізобутил, втор-бутил, трет-бутил, н-пентил, ізо-пентил, вторпентил, нео- пентил, 1,2-диметилпропіл, ізо-аміл, н-гексил, ізо-гексил, вторгексил, н-гептил, н-октил, ізо- октил, 2-етилгексил, н-ноніл, 2-(н-пропіл)-гептил, н-децил; особливо переважно Сі1-С4-алкіли, такі як метил, етил, н-пропіл, ізопропіл, н-бутил, ізобутил, втор-бутил і трет-бутил; зокрема метил.

В'З вибраний із групи, що включає водень і С1-С:о-агікіли, наприклад метил, етил, н-пропіл, ізопропіл, н-бутил, ізобутил, втор-бутил, трет-бутил, н-пентил, ізо-пентил, вторпентил, нео- пентил, 1,2-диметилпропіл, ізо-аміл, н-гексил, ізо-гексил, вторгексил, н-гептил, н-октил, ізо- октил, 2-етилгексил, н-ноніл, н-децил, 2-н-пропіл-гептил; особливо переважно С1-Са4-алкіли, такі як метил, етил, н-пропіл, ізопропіл, н-бутил, ізобутил, втор-бутил і трет-бутил, зокрема метил і н-бутил.

У переважній формі виконання винаходу КЕ" означає метил, етил, н-бутил, 2-н-пропілгептил або 2-етилгексил.

В іншій переважній формі виконання винаходу КК"? означає водень.

У переважній формі виконання винаходу К'? означає водень або метил. Цілком переважно

ВЗ означає водень.

В іншій переважній формі виконання винаходу К": і КЗ означають водень.

В іншій переважній формі виконання винаходу КК": і КЗ означають водень.

Особливо переважно застосовують естери моноетиленненасиченої лінійної або розгалуженої аліфатичної Сз-Све-монокарбонової кислоти, що містить Сі-Сіо-алканоли.

Прикладами є метиловий естер (мет)акрилової кислоти, етиловий естер (мет)акрилової кислоти, н-бутиловий естер (мет)акрилової кислоти, 2-етилгексиловий естер (мет)акрилової кислоти та 2-(н-пропіл)угептиловий естер (мет)акрилової кислоти.

Придатними до застосування мономерами МЬ є також М-С1і-Св-алкілзаміщені аміди моноетиленненасичених Сз-Сгз-монокарбонових кислот, зокрема М-С1-Св-алкілзаміщені аміди моноетиленненасичених лінійних або розгалужених Сз-Сгз-монокарбонових кислот формули (М).

Придатними до застосування мономерами МЬ є також моноетиленненасичені С4-Сго- дикарбонові кислоти. Як моноетиленненасичені С4-Сго-дикарбонові кислоти застосовують дикарбонові кислоти, що містять лінійний або розгалужений алкенільний залишок, який містить від 2 до 18 атомів вуглецю. З-поміж них переважними є моноетиленненасичені С4-Сго- дикарбонові кислоти формули (МІЇ), сОоон вини оон (о в? в якій

В" ї В"? незалежно один від одного вибрані з групи, що включає водень і С:-Св-алкіл, переважно вибрані з-поміж водню і Сі-Св-алкілу.

У переважній формі виконання винаходу в сполуках формули (МІ) обидві карбоксильні групи розміщені таким чином, що можуть утворювати міжмолекулярний ангідрид.

Переважними сполуками формули (МІІ) є малеїнова кислота і фумарова кислота, зокрема малеїнова кислота.

Прикладами моноетиленненасичених С4-Сго-дикарбонових кислот Є також моноетиленненасичені дикарбонові кислоти, що містять циклоаліфатичний залишок, причому обидві карбоксильні групи приєднані до кільцевих атомів вуглецю циклоаліфатичного залишку.

Обидві карбоксильні групи розміщені переважно таким чином, що вони можуть утворювати міжмолекулярний ангідрид. Циклоаліфатичний залишок містить в цілому від 5 до 22 атомів вуглецю. Циклоаліфатичний залишок є переважно моноциклічним або біциклічним залишком.

Циклоаліфатичний залишок може бути заміщений іншими аліфатичними групами, зокрема алкільними групами, особливо переважно 1, 2 або трьома С1-С4-алкільними групами. Зокрема, циклоаліфатичні залишок означає С5-С1і2- циклоалкеніл, незаміщений або вміщуючий 1, 2 або три Сі-Са-алкільні групи. Циклоаліфатичний залишок особливо переважно означає біцикло(2.2.1|гепт-2-енільну групу або 2-метилбіцикло|2.2.1|)гепт-2-енільну групу. Прикладами циклоаліфатичних, моноетиленненасичених дикарбонових кислот є біцикло(2.2.1|гепт-5-ен-2,3- дикарбонова кислота і 5-метилбіцикло(2.2.1|гепт-5-ен-2,3-дикарбонова кислота.

Придатними до застосування мономерами МЬ є також ангідриди моноетиленненасичених

С4-Сго-дикарбонових кислот. Як ангідриди дикарбонової кислоти застосовують, наприклад, ангідриди вищевказаних моноетиленненасичених С.4-Сго-дикарбонових кислот, в яких карбоксильні групи розміщені таким чином, що вони можуть утворювати міжмолекулярний ангідрид.

Придатними до застосування ангідридами моноетиленненасичених С4-Сго-дикарбонових кислот є переважно сполуки формули (МІ) в'я в!"

Усі / -е що о в якій

В'бї В"7 незалежно один від одного вибрані з групи, що включає водень або С:-Св-алкіл.

Цілком переважною сполукою формули (МІ!) є ангідрид малеїнової кислоти.

Придатними до застосування ангідридами моноетиленненасичених С4-Сго-дикарбонових кислот є також ангідриди моноетиленненасичених дикарбонових кислот, що містять циклоаліфатичний залишок. Циклоаліфатичний залишок, як правило, є моно циклічним або біциклічним залишком і містить у цілому від 5 до 18 атомів вуглецю. Циклоаліфатичний залишок може бути заміщений іншими аліфатичними групами, зокрема алкільними групи, особливо переважно 1, 2 або трьома Сі-С--алкільними групами. Прикладами ангідридів моноетиленненасичених дикарбонових кислот, що містять циклоаліфатичну групу, є ангідрид біцикло|2.2.1|)гепт-5-ен-2,3-дикарбонової кислоти та ангідрид 5-метил-біцикло(2.2.1|гепт-5-ен- 2,3-дикарбонової кислоти.

Придатними до застосування мономерами МЬ є також напівестери моноетиленненасичених

С4-Сго-дикарбонових кислот зі сполуками формули (ІІ). Напівестери моноетиленненасичених Са4-

Сго-дикарбонових кислот зі сполуками формули (ІЇ) є переважно лінійними або розгалуженими, аліфатичними або циклоаліфатичними. Зокрема переважними є Сі-Сто-алкільні естери моноетиленненасичених, лінійних або розгалужених аліфатичних С4-С:іо-дикарбонових кислот, наприклад малеїнової кислоти, такі як монометиловий естер малеїнової кислоти.

Придатними до застосування мономерами МО є також діестери моноетиленненасичених лінійних або розгалужених аліфатичних С4--Сго-дикарбонових кислот зі сполуками формули (І).

Дикарбонова кислота, з якої одержують діестери, є переважно лінійною або розгалуженою, аліфатичною, або циклоаліфатичною. Стосовно придатних до застосування дикарбонових кислот дається посилання на попередній опис. Переважно застосовують діестери моноетиленненасичених С.-Сго-дикарбонових кислот зі сполуками формули (І). Зокрема переважними є С1-Сіо-діалкілові естери моноетиленненасичених, лінійних або розгалужених аліфатичних Са-Сіо-дикарбонових кислот, наприклад малеїнової кислоти, такі як диметиловий естер малеїнової кислоти.

Придатними до застосування мономерами Мр є також вінілові естери лінійних або розгалужених аліфатичних С1і-Сіо-монокарбонових кислот. Переважними вініловими естерами є вінілацетат, вінілпропіонат, вінілбутират і вініл-2-етилгексаноат.

Придатними до застосування мономерами Мр є також алілові естери лінійних або розгалужених аліфатичних Сі-Сто-монокарбонових кислот. Прикладами придатних до застосування алілових естерів є алілацетат, алілпропіонат, аліл-н-бутират і алілгексаноат.

Придатними до застосування мономерами МО є також моноетиленненасичені оксирани формули (ІП) р ях сне ж ОНА Ото НЕ сі сн а тт дви нн СН СН СНИ що в якій

ВУ, Не, ВУ, незалежно один від одного вибрані з групи, що включає водень і С:-Св-алкіл; т означає ціле число від 0 до 20; і п означає ціле число від 0 до 10.

Придатними до застосування мономерами МО є також моноетиленненасичені оксирани формули (ІМ) ре их яння лов Ні ЛІД: снеою вто тенютттентоня (М) ; в якій

ВВ її Е? незалежно один від одного вибрані з групи, що включає водень і Сі-Св-алкіл; і о означає ціле число від 0 до 5.

Переважними сполуками формули (ІМ) є такі, які містять епоксидні групи естери акрилової кислоти і/або метакрилової кислоти, такі як гліцидилакрилат і гліцидилметакрилат.

Переважними мономерами є Мр зокрема моноетиленненасичені Сз-Св-монокарбонові кислоти, естери моноетиленненасичених Сз-Св-монокарбонових кислот із Сі-С:іо-алканолами, ангідриди моноетиленненасичених С4-Сіо-дикарбонових кислот, сполуки формули (ІМ) та їх суміші.

Особливо переважним є мономер МЬ, вибраний із групи, що включає акрилову кислоту, метакрилову кислоту, Сі1-Сто-алкілові естери акрилової кислоти, Сі-Сто-алкілові естери метакрилової кислоти, ангідрид малеїнової кислоти, ангідрид біцикло(|2.2.1|гепт-5-ен-2,3- дикарбонової кислоти, незаміщений або вміщуючий 1, 2 або три С.і-С4-алкільні групи, та їх суміші. Зокрема переважним є мономер МБ, вибраний із групи, що включає акрилову кислоту, метакрилову кислоту, етиловий естер акрилової кислоти, н-бутиловий естер акрилової кислоти, ізобутиловий естер акрилової кислоти, трет-бутиловий естер акрилової кислоти, малеїнову кислоту, ангідрид малеїнової кислоти і ангідрид біцикло/|2.2.1|)гепт-5-ен-2,3-дикарбонової кислоти, незаміщений або вміщуючий 1, 2 або три С.:-С--алкільні групи, та їх суміші.

Поліолефіновий співполімер А) містить переважно мономер МБ у кількості від 1 до 50 мас. 95, переважно від 5 до 45 мас. 95.

В іншій формі виконання винаходу застосовувані згідно з винаходом поліолефінові співполімери А) додатково до вже описаних вище мономерів Ма і МО містять принаймні ще один, здатний до співполімеризації дієн як мономер Мс, включений у процесі полімеризації.

Переважно мономером Мс є дієн, що містить від 4 до 25 атомів вуглецю. Придатними до застосування мономерами Мс є кон'юговані дієни, такі як ізопрен і бутадієн, та некон'юговані дієни, що містять від 5 до 25 атомів вуглецю, такі як пента-1,4-дієн, гекса-1,4-дієн, гекса-1,5-дієн, 2,5-диметилгекса-1,5-дієн і окта-1,4-дієн, циклічні дієни, такі як циклопентадієн, циклогексадієни, циклооктадієни і дициклопентадієн, а також алкенілнорборнени, такі як 5-етиліден-2-норборнен,

Б-бутиліден-2-норборнен. 2-металіл-о-норборнен, 2-ізопропеніл-5-норборнен, і трициклодієни, такі як З-метилтрицикло-1І5.2.1.0.2.61-3,8-декадієн, та їх суміші.

Переважні мономери Мс вибрані з групи, що включає ізопрен, бутадієн, гекса-1,5-діен, 5- етиліденнорборнен і дициклопентадієн, та їх суміші. В одній із форм виконання винаходу мономери Мс не включають у процесі полімеризації.

Вміст мономеру Мс в поліолефіновому співполімері А) становить від 0 до 15 мас. 95.

В іншій формі виконання винаходу застосовувані згідно з винаходом поліолефінові співполімери А) додатково до вищеописаних мономерів Ма і МЬ і необов'язкового мономеру Ме містять принаймні один відмінний від мономерів Ма, МЬ ї, в разі наявності, мономеру Мс, придатний до співполімеризації з ними мономер Ма, включений у процесі полімеризації.

Придатними до застосування мономерами Ма є, наприклад, ненасичені нітрили, такі як акрилонітрил або метакрилонітрил. В одній із форм виконання винаходу мономери Ма не включають у процесі полімеризації.

Переважно поліолефінові співполімери А) містять від 50 до 98 95 етену, від 0,1 до 20 мас. 95 мономерів, вміщуючих епоксидні групи, і/або мономерів, що містять (мет)акрилову кислоту і/або групи кислотних ангідридів, а також залишкову кількість естерів (мет)акрилової кислоти.

Особливо переважними є поліолефінові співполімери А), що містять (а) від 50 до 98, зокрема від 55 до 95 мас. 95 етену, (01) від 0,1 до 40, зокрема від 0,3 до 20 мас. 95 гліцидилакрилату і/або гліцидилметакрилату,

Зо (мет)акрилової кислоти і/або ангідриду малеїнової кислоти, і (62) від 1 до 45, зокрема від 5 до 40 мас. 95 н-бутилакрилату і/або 2-етилгексил-акрилату.

Особливо переважними є також поліолефінові співполімери А), що містять (а) від 50 до 80 мас. 95, переважно до 75 мас. 95 етену, (01) від 2 до 10 мас. 95 (мет)акрилової кислоти, (62) від 0,1 до 2 мас. 95 малеїнової кислоти або ангідриду малеїнової кислоти, (63) від 15 до 40 мас. 95 н-бутил(мет)акрилату.

Застосовувані згідно з винаходом поліолефінові співполімери А) одержують відомими способами, які описані, наприклад, у публікаціях УМО 2005/121249, УМО 2007/135038, МО 20011/051123 або 5 5,436,294.

Придатними до застосування поліолефіновими співполімерами А) є функціоналізовані ангідридними групами блок-співполімери стиролу-етенбутену, такі як продукт Кгаїопе с: 1901 ЕХ компанії Кгафоп.

Придатними до застосування поліолефіновими співполімерами А) є також полімери стиролу і акрилонітрилу з ангідридом малеїнової кислоти.

Особливо придатними до застосування поліолефіновими співполімерами А) є співполімери етилену з етил- або бутилакрилатом і акриловою кислотою і/або ангідридом малеїнової кислоти.

Переважно застосовуваними комерційно доступними продуктами є ІГироїєп? КА 1270 компанії ВАБ5Е 5Е або серія продуктів Ризаропа? компанії ОиРопі, наприклад Ризаропа? А ЕВ 5600 або Ризаропа? М ММ 598.

Переважно поліолефінові співполімери А) є модифікаторами ударної в'язкості, які підвищують в'язкість полімерної композиції.

Вміст поліолефінового співполімеру А) в полімерній композиції становить, як правило, від 01 до 30 мас.9о відносно загальної маси полімерної композиції. Наприклад, вміст поліолефінового співполімеру А) в полімерній композиції становить від 1 до 25 мас. 95, або від 2 до 20 мас. 95, або від 2 до 15 мас. 95, відносно загальної маси полімерної композиції.

Компонент В

Як компонент В) полімерні композиції містять принаймні один термопластичний поліамід В).

Застосовувані згідно з винаходом поліаміди можуть бути одержані різними способами і бо синтезовані з різноманітних модулів. Придатними до застосування є також суміші, які містять інші полімери, наприклад поліетилен, поліпропілен або АВ5 (співполімер акрилунітрилу- бутадієну-стиролу).

Едукти для одержання застосовуваних згідно з винаходом поліамідів В) переважно вибрані з групи, що включає (а) незаміщені або заміщені ароматичні дикарбонові кислоти і похідні незаміщених або заміщених ароматичних дикарбонових кислот, (5) незаміщені або заміщені ароматичні діаміни, (с) аліфатичні або циклоаліфатичні дикарбонові кислоти, (а) аліфатичні або циклоаліфатичні діаміни, (є) монокарбонові кислоти, () моноаміни, (9) принаймні триатомні аміни, (п) лактами, (І) о-амінокислоти, (Ю) відмінні від (а) - (І), здатні до співконденсації з ними сполуки.

Придатними до застосування поліамідами В) є аліфатичні поліаміди. Для аліфатичних поліамідів типу РА 2172 (таких як РА 66) є чинним застереження, що вони мають містити принаймні один із компонентів (с) або (4) і не можуть містити компонентів (а) і (Б). Для аліфатичних поліамідів типу РА 7 (таких як РА 6 або РА 12) є чинним застереження, що вони мають містити принаймні компонент (п).

Придатними до застосування поліамідами В) є також частково ароматичні поліаміди. Для частково ароматичних поліамідів є чинним застереження, що вони мають містити принаймні один із компонентів (а) або (Б) і принаймні один із компонентів (с) або (а).

Ароматичні дикарбонові кислоти (а) переважно вибрані з групи, що включає в кожному випадку незаміщену або заміщену фталеву кислоту, терефталеву кислоту, ізофталеву кислоту, нафталіндикарбонові кислоти або дифенілдикарбонові кислоти та похідні і суміші вищеописаних ароматичних дикарбонових кислот.

Заміщені ароматичні дикарбонові кислоти (а) містять переважно принаймні один (наприклад 1,2, З або 4) Сі-С4-алкільний залишок. Зокрема, заміщені ароматичні дикарбонові кислоти (а)

Зо містять один або два 2 С1-С4-алкільні залишки. Вони вибрані переважно з групи, що включає метил, етил, н-пропіл, ізопропіл, н-бутил, ізобутил, втор-бутил і трет-бутил, особливо переважно метил, етил і н-бутил, зокрема метил і етил та зокрема метил. Заміщені ароматичні дикарбонові кислоти (а) можуть містити також додаткові функціональні групи, які не заважають процесу амідування, такі як, наприклад, 5-сульфоізофталеву кислоту, її солі та похідні. Переважним прикладом цього є натрієва сіль диметилового естеру 5-сульфоізофталевої кислоти.

Переважною є ароматична дикарбонова кислота (а), вибрана з групи, що включає незаміщену терефталеву кислоту, незаміщену ізофталеву кислоту, незаміщені нафталіндикарбонові кислоти, 2-хлоротерефталеву кислоту, 2-метилтерефталеву кислоту, 5- метилізофталеву кислоту і 5-натрій-ізофталеву кислоту.

Особливо переважною ароматичною дикарбоновою кислотою (а) є терефталева кислота, ізофталева кислота або суміш терефталевої кислоти та ізофталевої кислоти.

Ароматичні діаміни (б) переважно вибрані з групи, що включає біс-(4-аміно-феніл)-метан, 3- метилбензидин, 2,2-біс-(4-амінофеніл)пропан, 1,1-біс-(4-амінофеніл)циклогексан, 1,2- діамінобензол, 1,4-діамінобензол, 1,4-діамінонафталін, 1,5-діамінонафталін, 1,3- діамінотолуол(и), м-ксилілендіамін, М,М'-диметил-4,4"-біфенілдіамін, біс-(4- метиламінофеніл)метан, 2,2-біс-(4-метиламінофеніл)пропан або їх суміші.

Аліфатичні або циклоаліфатичні дикарбонові кислоти (с) переважно вибрані з групи, що включає щавлеву кислоту, малонову кислоту, бурштинову кислоту, глутарову кислоту, адипінову кислоту, пімелінову кислоту, пробкову кислоту, азелаїнову кислоту, себацинову кислоту, ундекан-о, о-дикарбонову кислоту, додекан-с, о-дикарбонову кислоту, малеїнову кислоту, фумарову кислоту або ітаконову кислоту, цис- і трансо-циклогексан-1,2-дикарбонову кислоту, цис- і транс-циклогексан-1,З-дикарбонову кислоту, цис- і трансциклогексан-1,4- дикарбонову кислоту, цис- і трансо-циклопентан-1,2-дикарбонову кислоту, цис- і транс- циклопентан-1,3-дикарбонову кислоту та їх суміші.

Апліфатичні або циклоаліфатичні діаміни (4) переважно вибрані з групи, що включає етилендіамін, пропілендіамін, тетрамєтилендіамін, гептаметилендіамін, гексаметилендіамін, пентаметилендіамін, октаметилендіамін, нонаметилендіамін, 2-метил-1,8-октаметилендіамін, декаметилендіамін, ундекаметилендіамін, додекаметилендіамін, 2-метипентаметилендіамін, 2,2,4-триметилгексаметилендіамін, 2,4,4-триметилгексаметиледіамін, 5- 60 метилнонаметилендіамін, 2,4-диметилоктаметилендіамін, Б-метилнонандіамін, біс-(4-

аміноциклогексил)-метан, 3,3'-диметил-4,4"-діамінодициклогексилметан, ізофорондіамін (ІРБА) та їх суміші.

Особливо переважним є діамін (а), вибраний із групи, що включає гексаметилендіамін, 2- метилпентаметилендіамін, октаметилендіамін, нонаметилендіамін, декаметилендіамін, ундекаметилендіамін, додекаметилендіамін, біс-(4-аміноциклогексил)метан, 3,3'-диметил- 4 4"діамінодициклогексилметан, їзофорондіамін (ІРОА) та їх суміші.

У спеціальній формі виконання винаходу частково ароматичні поліаміди В) містять принаймні один діамін (4), включений у процесі полімеризації, який вибраний із групи, що включає гексаметилендіамін, біс-(4-аміноциклогексил)метан (РАСМ), 3,3'і-диметил- 4 4"'діамінодициклогексилметан (МАСМ), ізофорондіамін (ІРОА) та їх суміші.

У спеціальній формі виконання винаходу частково ароматичні поліаміди В) містять як діамін (4) виключно гексаметилендіамін, включений у процесі полімеризації.

В іншій спеціальній формі виконання винаходу частково ароматичні поліаміди В) містять як діамін (а) виключно біс-(4-аміноциклогексил)метан, включений у процесі полімеризації.

В іншій спеціальній формі виконання винаходу частково ароматичні поліаміди В) містять як діамін (4) виключно 3,3'--диметил-4 4'діамінодициклогексилметан (МАСМ), включений у процесі полімеризації.

В іншій спеціальній формі виконання винаходу частково ароматичні поліаміди В) містять як діамін (4) виключно ізофорондіамін (ІРА), включений у процесі полімеризації.

Аліфатичні і частково ароматичні поліаміди можуть містити принаймні одну монокарбонову кислоту (є), включену в процесі полімеризації. При цьому монокарбонові кислоти (е) служать для утворення кінцевих функціональних груп застосовуваних згідно з винаходом поліамідів В).

Придатними до застосування є в принципі всі монокарбонові кислоти, які спроможні вступати в реакцію з принаймні однією частиною наявних аміногруп в умовах реакції конденсації при одержанні поліамідів. Придатними до застосування моно карбоновими кислотами (е) є аліфатичні монокарбонові кислоти, аліциклічні моно карбонові кислоти і ароматичні монокарбонові кислоти. До них належать оцтова кислота, пропіонова кислота, н-, ізо- або третбутанова кислота, валеріанова кислота, триметилоцтова кислота, капронова кислота, онантова кислота, каприлова кислота, пеларгонова кислота, капринова кислота, ундеканова

Зо кислота, лауринова кислота, тридеканова кислота, міристинова кислота, пальмітинова кислота, стеаринова кислота, півалінова кислота, циклогексанкарбонова кислота, бензойна кислота, метилбензойні кислоти, ос-нафталінкарбонова кислота, рД-нафталінкарбонова кислота, фенілоцтова кислота, олеїнова кислота, рицинолева кислота, лінолева кислота, ліноленова кислота, ерукова кислота, жирні кислоти з сої, лляного насіння, рицини і соняшника, акрилова кислота, метакрилова кислота, версатикові кислоти (Мегзаїіс?), кислоти Коха (Косі?) та їх суміші.

Якщо як монокарбонові кислоти (е) застосовують ненасичені карбонові кислоти або їх похідні, може виявитися доцільним використання комерційно доступних інгібіторів полімеризації.

Особливо переважно монокарбонова кислота (е) вибрана з групи, що включає оцтову кислоту, пропіонову кислоту, бензойну кислоту та їх суміші.

У спеціальній формі виконання винаходу аліфатичні та частково ароматичні поліаміди В) містять як монокарбонову кислоту (е) виключно пропіонову кислоту, включену в процесі полімеризації.

В іншій спеціальній формі виконання винаходу аліфатичні та частково ароматичні поліаміди містять як монокарбонову кислоту (е) виключно бензойну кислоту, включену в процесі полімеризації.

В іншій спеціальній формі виконання винаходу аліфатичні та частково ароматичні поліаміди

В) містять як монокарбонову кислоту (є) виключно оцтову кислоту, включену в процесі полімеризації.

Аліфатичні і частково ароматичні поліаміди В) можуть містити принаймні один моноамін (5), включений у процесі полімеризації. При цьому аліфатичні поліаміди В) містять лише аліфатичні моноаміни або аліциклічні моноаміни, включені в процесі полімеризації. При цьому моноаміни () служать для утворення кінцевих функціональних груп застосовуваних згідно з винаходом поліамідів. Придатними до застосування є в принципі всі моноаміни, які спроможні вступати в реакцію з принаймні однією частиною наявних груп карбонової кислоти в умовах реакції конденсації при одержанні поліамідів. Придатними до застосування моноамінами (Її) є аліфатичні моноаміни, аліциклічні моноаміни і ароматичні моноаміни. До них належать метиламін, етиламін, пропіламін, бутиламін, пентиламін, гексиламін, гептиламін, октиламін,

дециламін, стеариламін, диметиламін, діетиламін, дипропіламін, дибутиламін, циклогексиламін, дициклогексиламін, анілін, толуїдин, дифеніламін, нафтиламін та їх суміші.

Для одержання аліфатичних і частково ароматичних поліамідів В) в принципі може бути застосований принаймні один принаймні триатомний амін (9). До них належать М'-(6- аміногексил)гексан-1,6-діамін, М'Є«12-амінододецил)додекан-1,12-діамін, М'-(6- аміногексил)додекан-1,12-діамін, М'-(З-«амінометил)-3,5,5-триметилциклогексилігексан-1,6- діамін, М'-(З-«амінометил)-3,5,5-триметилциклогексил|додекан-1,12-діамін, -М'-(5-аміно-1,3,3- триметилциклогексил)метилігексан-1,6-діамін. М'-Ко-аміно-1,3,3-триметилциклогек- сил)метилі|додекан-1,12-діамін, 3-І(З-(амінометил)-3,5,5-триметилциклогек-сил|аміно|метил|- 3,5,5-триметилциклогексанамін, 3-І(5-аміно-1,3,3-т риметилциклогек-сил)метиламіно|метилі- 3,5,5-триметилциклогексанамін, 3-(амінометил)-М-І(З-«(амінометил)-3,5,5-триметилциклогексилі- 3,5,5-триметилциклогексанамін. Переважно не застосовують принаймні триатомні аміни б).

Придатними до застосування лактамами (Пп) є є-капролактам, 2-піперидон (5-валеролактам), 2-піролідон (у-бутиролактам), каприллактам, енантолактам, лауриллактам та їх суміші.

Придатними до застосування со-амінокислотами (І) є б-амінокапронова кислота, 7- аміногептанова кислота, 11-аміноундеканова кислота, 12-амінододеканова кислота та їх суміші.

Придатними до застосування, відмінними від компонентів (а) - (І), здатними до спів конденсації сполуками (К) є принаймні триатомні карбонові кислоти, діамінокарбонові кислоти тощо.

Придатними до застосування сполуками (К) є також 4-(2)-М-(б-аміногексил)-С- гідроксикарбонімідоїл|бензойна кислота, 3-(2)-М-(6-аміногексил)-С- гідроксикарбонімідоїл|бензойна кислота, (62)-6-(6б-аміногексиліміно)-6-гідроксигексанкарбонова кислота, 4-(2)-М-К5-аміно-1,3,3-триметилцикпогексил)метил|-С-гідроксикарбонімідоїл|бензойна кислота, 3-(2)-М-К5-аміно-1,3,3-триметилциклогексил)метил|-С-гідроксикарбонімідоїл|бензойна кислота, 4-((2)-М-І(З-«(амінометил)-3,5,5-триметилциклогексилі|-С-гідроксикарбонімідоїл|бензойна кислота, 3-((2)-М-І(З-(амінометил)-3,5,5-триметилциклогексилі|-С-гідроксикарбонімідоїл|бензойна кислота та їх суміші.

У переважній формі виконання винаходу застосовуваним згідно з винаходом поліамідом В) є аліфатичний поліамід.

Зо В цьому випадку поліамід В) переважно вибраний групи, що включає РА 6, РА 11, РА 12. РА 46, РА 66, РА 6/66, РА 69, РА 610, РА 612, РА 96, РА 99, РА 910, РА 912, РА 1212 та їх співполімери і суміші.

Зокрема аліфатичним поліамідом В) є РА 6, РА 66, РА 610 або РА 6/66, цілком переважно

РА 6, РА 66 і РА 610.

В іншій переважній формі виконання винаходу застосовуваним згідно з винаходом поліамідом В) є частково ароматичний поліамід.

В цьому випадку поліамід В) переважно вибраний з групи, що включає РА 6.Т, РА 9.Т, РА 8.Т, РА 10.Т, РА 12.Т, РА 6.І, РА 8.І, РА 9.І. РА 10.І, РА 12.І, РА 6.Т/6, РА 6.Т/10, РА 6.Т/12, РА 6.Т/6.І, РАб.Т/8.Т, РА 6.Т/9.Т, РА 6.Т/10Т, РА 6.Т/12.Т, РА 12.1/6.Т, РА 6.1Т/6.1/6, РА 6.1Т/6.1/12, РА 6.Т/6.1/6.10, РА 6.1/6.1/6.12, РА 6.1/6.6, РА 6.Т/6.10, РА 6.1/6.12, РА 10.Т/6, РА 10.Т/11, РА 10.Т7/12, РА 8.1Т/6.Т, РА 8.Т/66, РА 8.1/8.І. РА 8.1/8.6, РА 8.Т/6.І, РА 10.Т/6.Т, РА 10.Т/6.6, РА 10.Т/10.І, РА 10Т/10.1/6.Т, РА 10.1Т/6,І. РА 4.1Т/4.1/46, РА 4.1/4.1/6.6, РА 5.Т/5,І, РА 5.1Т/5.1/5.6, РА 5.Т/5.1/6.6, РА 6.1/6.1/6.6, РА МХОА.б, РА ІРОСА.. РА ІРОА.Т. РА МАСМ.І, РА МАСМ.Т, РА

РАСМ.Ї, РА РАСМ.Т, РА МХОА.І, РА МХОА.Т, РА 6.Т/РОА.Т, РА 6.Т/МАСМ.Т, РА 6.Т/РАСМ.Т,

РА 6.Т/МХОА.Т, РА 6.1/6.1/8.Т/8.Ї, РА 6.Т/6.1110.1/10І, РА 6.Т/6.ЙРОБА.ТЛРОА., РА 6.Т/6./МХОА.Т/МХОА.І, РА /6.Т/6./МАСМ.Т/МАСМ.І, РА 0/0 6.Т/6./РАСМ.Т/РАСМ.І, РА 6.Т/10.Т/РОА.Т, РА 6.Т/12.Т/РОА.Т, РА 6.Т/10.Т/РАСМ.Т, РА 6.Т/12.Т/РАСМ.Т, РА 10.Т/РОА.Т,

РА 12.Т/РОА.Т та їх співполімери і суміші.

Особливо переважно в цьому випадку поліамід В) вибраний з-поміж РА 6.Т, РА 9.Т, РА 10.Т,

РА 12.Т, РА 6.1, РА 911, РА 10.1, РА 12.1, РА 6.Т/6.1, РА 6.Т/6, РАб.Т/8.Т, РА 6.Т/10Т, РА 10.Т/6.Т, РА 6.Т/12.Т, РА12.Т/6.Т, РА ІРБДА.|, РА ІРОВА.Т, РА 6.Т/РОА.Т, РА 6.Т/6.ИРОБА.Т/РБА.,

РА 6.Т/10.Т/ЛРОА.Т, РА 6.1/12.ТЛРОА.Т, РА 6.Т/10Л/РАСМ.Т, РА 6.Т1/12Л/РАСМ.Т, РА 10.Т/ЛРОА.Т, РА 12.Т/РОАЛ та їх співполімерів і сумішей.

Цілком переважно поліамід В) вибраний з-поміж РА 6, РА 66, РАЄТ10 і РА 6.Т/6.І.

Вміст поліаміду В) в полімерній композиції становить, як правило, від 10 до 99,9 мас. 95 відносно загальної маси полімерної композиції. Переважно полімерна композиція містить від 20 до 70 мас. 95, зокрема від 25 до 65 мас. 95 поліаміду В).

Полімерна композиція поряд із поліолефіновим компонентом А) і поліамідом В) може містити як компонент С) волокнистий або гранульований наповнювач.

Поняття "наповнювач" в рамках винаходу має широкий зміст і охоплює гранульовані наповнювачі, волокнисті матеріали і будь-які перехідні форми. Розміри частинок гранульованих наповнювачів можуть варіювати в широкому діапазоні, тобто від пилоподібних до грубозернистих. Як наповнювачі застосовують органічні або неорганічні наповнювачі та армувальні матеріали. Наприклад, можуть бути застосовані неорганічні наповнювачі, такі як каолін, крейда, воластоніт, тальк, карбонат кальцію, силікати, діоксид титану, оксид цинку, скляні частинки, наприклад скляні кульки, нановимірні шаруваті силікати, нановимірний оксид алюмінію (АІ2Оз), нановимірний діоксид титану (ТіОг), сполуки і/або сплави металів, які мають властивості постійних магнітів або піддаються намагнічуванню, шаруваті силікати і нановимірний діоксид кремнію (5102). Наповнювачі можуть також мати оброблену поверхню.

Як шаруваті силікати в полімерних композиціях можуть бути застосовані, наприклад, каоліни, серпентини, тальк, слюда, вермикуліти, іліти, смектити, монтморилоніт, гекторит, подвійні гідроксиди або їх суміші. Шаруваті силікати можуть мати оброблену поверхню або застосовані без обробки.

Окрім цього, можуть бути застосовані один або кілька барвників. Вони переважно вибрані з групи відомих неорганічних армувальних волокон, таких як борне волокно, скловолокно, кремнеземне волокно, керамічні і базальтові волокна; органічні армувальні волокна, такі як арамідні волокна, поліестерні волокна, найлонові волокна, поліетиленові волокна, та природні волокна, такі як деревинні волокна, лляні волокна, конопляні волокна і сизалеві волокна.

Зокрема переважним є застосування скловолокон, арамідних волокон, борних волокон, металевих волокон або волокон титанату калію.

В особливій формі виконання винаходу застосовують рубане скловолокно. Зокрема компонент С) містить скловолокно, причому переважно застосовують короткі волокна, їх довжина становить переважно від 2 до 50 мм, а діаметр - від 5 до 40 мкм. Альтернативно можуть бути застосовані безкінечні волокна (ровінги). Придатними до застосування є волокна з круглим і/або некруглим поперечним перерізом, причому в останньому випадку співвідношення між головною та побічною поперечними осями зокрема перевищує 2, переважно становить від 2 до 8 і особливо переважно від З до 5.

В особливій формі виконання винаходу компонент С) містить так звані "плоскі скловолокна".

Зо Ці волокна мають особливу овальну або еліптичну, або еліптичну зі звуженням(и) форму (так звані коконоподібні (англ. сосооп) волокна), або прямокутну, або майже прямокутну форму поперечного перерізу, при цьому переважно застосовують скловолокна із некруглим поперечним перерізом і співвідношенням між головною та побічною поперечними осями понад 2, переважно від 2 до 8, зокрема від З до 5.

Для зміцнення полімерних композицій можуть бути застосовані також суміші скловолокон із круглим і некруглим поперечним перерізом, в особливій формі виконання винаходу переважним є вміст плоских скловолокон, які описані вище, тобто їх вміст перевищує 50 мас. 95 загальної маси волокон.

Якщо як компонент С) застосовують ровінги зі скловолокон, їх діаметр становить переважно від 10 до 20 мкм, переважно від 12 до 18 мкм. При цьому форма поперечного перерізу може бути круглою, овальною, еліптичною, близькою до прямокутної або прямокутною. Особливо переважно застосовують так звані плоскі скловолокна зі співвідношенням між поперечними осями від 2 до 5. Зокрема застосовують скловолокна типу Е. Проте можуть бути застосовані також усі інші сорти скловолокон, наприклад типів А, С, О, М, 5, КЕ, або будь-які їх суміші або суміші зі скловолокнами типу Е.

При застосуванні компонента С) в полімерній композиції полімерна композиція може містити компонент С) у кількості від 17 до 75 мас. 95 відносно загальної маси полімерної композиції.

Переважно компонент С) застосовують у кількості від 5 до 50 мас. 95, зокрема від 10 до 40 мас. 95 відносно загальної маси полімерної композиції.

Полімерна композиція може містити як компонент 0) додаткові речовини у кількості від 0 до 50, переважно від 0,1 до 45 і особливо переважно від 0,2 до 30 мас. 95, відносно загальної маси полімерної композиції. Переважно компонент 0) вибраний із групи, що включає термостабілізатори, антипірени, фотостабілізатори, антиадгезиви, барвники, зародкоутворювачі, пігменти металеві пелюстки, вкриті металом частинки, антистатики, добавки для надання електропровідності, мастила для полегшення відокремлення виробів від форм, оптичні освітлювачі та антиспінювальні засоби.

Придатними до застосування фотостабілізаторами (Уф-стабілізаторами, УФ-абсорберами або УФ-блокаторами), вміст яких у загальному випадку становить від 0 до 2 мас. 95 відносно загальної маси полімерної композиції, є заміщені резорцини, саліцилати, бензотриазоли і бензофенони, а також стерично утруднені фосфоровмісні сполуки, стерично утруднені аміни і карбодіїміни.

Термостабілізатор застосовують переважно в кількості від 0,01 до З мас. 95, особливо переважно від 0,02 до 2 мас.95, зокрема від 0,1 до 1,5 мас. 9о відносно загальної маси полімерної композиції. Придатними до застосування термостабілізаторами є сполуки міді, вторинні ароматичні аміни, стерично утруднені феноли, фосфіти, фосфоніти та їх суміші.

Якщо застосовують сполуку міді, кількість міді становить переважно від 0,003 до 0,5, зокрема від 0,005 до 0,3 і особливо переважно від 0,01 до 0,2 мас. 95 відносно загальної маси полімерної композиції.

Якщо застосовують стабілізатори на основі вторинних ароматичних амінів, кількість цих стабілізаторів становить переважно від 0,2 до 2 мас. 95, особливо переважно від 0,2 до 1,5 мас. 95 відносно загальної маси полімерної композиції.

Якщо застосовують стабілізатори на основі стерично утруднених фенолів, кількість цих стабілізаторів становить переважно від 0,1 до 1,5 мас. 95, особливо переважно від 0,2 до 1 мас. до відносно загальної маси полімерної композиції.

Якщо застосовують стабілізатори на основі фосфітів і/або фосфонітів, кількість цих стабілізаторів становить переважно від 0,1 до 1,5 мас. 95, особливо переважно від 0,2 до 1 мас. 95 відносно загальної маси полімерної композиції.

Придатними до застосування сполуками міді є сполуки одно- або двовалентної міді, наприклад солі одно- або двовалентної міді з неорганічними або органічними кислотами або одно- або двоатомними фенолами, оксиди одно- або двовалентної міді, або комплексні сполуки солей міді з аміаком, амінами, амідами, лактамами, ціанідами або фосфінами, переважно солі

Сц()- або Сц(ІЇ) галогеноводневих кислот, ціанистоводневої кислоти, або солі міді аліфатичних карбонових кислот. Особливо переважними сполуки є одновалентної міді СиСІ, СиВг, Си!, бисСМ і Си2О, а також сполуки двовалентної міді СиС» СиЗО»х Сиц0, ацетат міді (Ії) або стеарат міді (Ії).

Сполуки міді є комерційно доступними або способи їх одержання відомі фахівцям. Сполука міді може бути застосована або в звичайній формі, або в формі концентратів. "Концентрат" при цьому слід розуміти як полімер, переважно тієї самої хімічної природи, що й компонент А), який містить сіль міді у високій концентрації. Концентрати застосовують традиційно і особливо часто в тих випадках, коли слід додавати дуже малу кількість вихідного матеріалу. Переважно сполуки міді застосовують у комбінації з іншими галогені дами металів, зокрема галогенідами лужних металів, такими як Маї, КІ, МаВг, КВг, причому молярне співвідношення між галогенідом металу і галогенідом міді становить від 0,5 до 20, переважно від 1 до 10 і особливо переважно від З до 7.

Особливо переважними прикладами застосовуваних згідно з винаходом стабілізаторів на основі вторинних ароматичних амінів є адукти фенілендіаміну з ацетоном (продукт Мацдага? А), адукти феєнілендіаміну з ліноленом, продукт Маидага? 445, М,М'-динафтил-п-фенілендіамін, М- феніл-М'-циклогексил-п-фенілендіамін, або суміші двох або кількох із цих речовин.

Переважними прикладами застосовуваних згідно з винаходом стабілізаторів на основі стерично утруднених фенолів є М,М'-гексаметилен-біс-3-(3,5-ди-трет-бутил-4-гідроксифеніл)- пропіонамід, гліколевий естер біс-(3,3-біс-(4-гідрокси-3'-трет-бутилфеніл)бутанової кислоти, 2,1"-тіоетилбіс-(3-(3,5-ди-трет-бутил-4-гідроксифеніл)пропіонат, 4-4-бутиліден-біс-(З-метил-б- трет-бутилфенол), триєтиленгліколь-3-(З-трет-бутил-4-гідрокси-5-метилфеніл)пропіонат або суміші двох або кількох цих стабілізаторів.

Переважними фосфітами і о фосфонітами є трифенілфосфіт, дифенілалкілфосфіт, фенілдіалкілфосфіт, трис(нонілфеніл)фосфіт, трилаурилфосфіт, триоктадецилфосфіт, дистеарилпентаеритритолдифосфіт, трис(2,4-ди-трет-бутилфеніл)фосфіт, дізодецилпен- таеритритолдифосфіт, біс(2,4-ди-трет-бутилфеніл)упентаеритритолдифосфіт, біс(2,6-ди-трет- бутил-4-мвтилфеніл)пентаеритритолдифосфіт, дізодецилоксипентаеритритолдифосфіт, біс(2,4-ди-трет-бутил-б6-метилфеніл)пентаеритритолдифосфіт, біс(2,4,6-трис-(трет- бутилфеніл))пентаеритритолдифосфіт, тристеарилсорбітолтрифосфіт, тетракіс-(2,4-ди-трет- бутилфеніл)-4,4"-біренілендифосфоніт, 6б-ізооктилокси-2,4,8,10-тетра-трет-бутил-12Н-дибенз-(й, 91-1,93,2-діоксафосфоцин, б-фторо-2,4,8,10-тетра-трет-бутил-12-метил-дибенз-(а,а1-1,9,2- діоксафосфоцин, біс(2,4-ди-трет-бутил-б-метилфеніл)метилфосфіт і біс(2,4-ди-трет-бутил-6- метилфеніл)етилфосфіт. Зокрема переважно застосовують трис|І2-трет-бутил-4-тіо(2'-метил-- гідрокси-5'-трет-бутил)уфеніл-5-метил|фенілфосфіт і трис(2,4-ди-трет-бутилфеніл)фосфіт (Нозвіапох? РАКЗ24: продукт компанії ВА5Е ЗЕ).

Переважною формою виконання термостабілізатора є комбінація органічних термостабілізаторів (зокрема Нобіапох? РАК 24 | Ігдапох? 1010), одержаного на основі

Бісфенолу А епоксиду (зокрема Ерікоїе? 1001) і стабілізація міді на основі Си ії КІ. Комерційно 60 доступна суміш стабілізаторів, що складається з органічних стабілізаторів і епоксидів, є,

наприклад, продукт Ігдаїес? МСб66 компанії ВАБЕ 5Е. Зокрема переважною є термостабілізація виключно на основі Сиї і КІ. Окрім додавання міді або сполук міді, застосування додаткових сполук перехідних металів, зокрема солей або оксидів металів груп МВ, МІВ, МІВ або МІВ періодичної системи елементів виключається. Окрім цього, до полімерних композицій переважно не додають перехідних металів груп МВ, МІВ, МІВ або МІВ періодичної системи елементів, таких як, наприклад, порошку заліза або сталі.

Як компонент 0) містить полімерна композиція містить принаймні один антипірен у кількості переважно від 0 до 30 мас. 95, особливо переважно від 0 до 20 мас. 95 відносно загальної маси полімерної композиції. Якщо полімерна композиція містить принаймні один антипірен, його кількість становить від 0,01 до 30 мас. 95, особливо переважно від 0,1 до 20 мас. 95 відносно загальної маси полімерної композиції. Як антипірен 0) можуть бути застосовані галогеновмісні і безгалогенні антипірени та їх синергісти (див. також публікацію сасніег/МиПег, 3-є видання, 1989 р., видавництво Напзеі! Мепаяд, розділ 11). Переважними безгалогенними антипіренами є червоний фосфор, солі фосфінової або дифосфінової кислоти, і/або азотовмісні антипірени, такі як меламін, меламінціанурат, меламінсульфат, меламінборат, меламіноксалат, меламінфосфат (первинний, вторинний) або вторинний меламінпірофосфат, неопентилгліколь- борнокислий меламін, гуанідин, і відомі фахівцям похідні цих речовин, а також полімерний меламінфосфат (Ме СА5: 56386-64-2 чи 218768-84-4, а також ЕР 1095030), поліфосфат амонію, трисгідроксіетилізоці«анурат (залежно від конкретних обставин також поліфосфат амонію в суміші з трисгідроксіетилізоціануратом) (ЕР 584567). Приклади інших азото- або фосфоровмісних антипіренів або придатних до застосування як антипірени РМ-конденсатів наведені в публікації ОЕ 10 2004 049 342, як і традиційно застосовувані для цього синергісти, такі як оксиди або борати. Придатними до застосування галогеновмісними антипіренами є, наприклад, олігомерні бромовані полікарбонати (ВС 52 Сгеаї їЇаКе5) або поліпентабромбензилакрилати з М»4 (РК 1025 Юеай зеа рготіпе), продукти перетворення тетрабромбісфенолу А з епоксидами, бромовані олігомерні або полімерні стироли, дехлоран, які переважно застосовують із антимоноксидами як синергістами (стосовно подробиць і інших антипіренів див. публікацію ОЕ-А-10 2004 050 025).

Як пігменти можуть бути застосовані неорганічні пігменти, такі як діоксид титану, ультрамариновий синій, оксид заліза, 7пО, і бьоміт АІФ(ОН), та органічні пігменти, такі як фталоціанін, хінакридон або перилен.

Як барвники слід розуміти всі барвники, які можуть бути застосовані для прозорого, напівпрозорого або непрозорого фарбування, зокрема такі, які Є придатними для фарбування поліамідів. Серед них переважними є такі, які є придатними для прозорого або напівпрозорого фарбування. Подібні барвники відомі фахівцям.

Як зародкоутворювачі можуть бути застосовані фенілфосфінат натрію, оксид алюмінію, діоксид кремнію, а також переважно тальк.

Як антиадгезиви або засоби для відокремлювання виробів від форми можуть бути застосовані солі алюмінію, лужних, лужноземельних металів, або естери, або аміди жирних кислот, що містять від 10 до 44 атомів вуглецю, переважно від 12 до 44 атомів вуглецю, в кількості від 0 до З мас. 956, переважно від 0,05 до З мас. 95, зокрема від 0,1 до 1,5 мас. 95 і цілююом переважно від 0,1 до 1 мас.95 відносно загальної маси полімерної композиції.

Переважно застосовують солі лужноземельних металів та алюмінію, причому особливо переважними металами є кальцій, магній та алюміній.

Можуть бути застосовані також суміші різних солей, причому співвідношення компонентів суміші є довільним.

Карбонові кислоти можуть бути одно- або двоосновними. Як приклади слід вказати пеларгонову кислоту, пальмітинову кислоту, лауринову кислоту, маргаринову кислоту, додекандикислоту, бегенову кислоту і особливо переважно стеаринову кислоту, капринову кислоту, а також монтанову кислоту (суміш жирних кислот, що містить від ЗО до 40 атомів вуглецю).

Аліфатичні спирти можуть бути 1-4-атомними. Прикладами спиртів є н-бутанол, н-октанол, стеариловий спирт, етиленгліколь, пропіленгліколь, неопентилгліколь, пентаеритрит, причому переважними є гліцерин і пентаеритрит.

Аліфатичні аміни можуть бути 1-3-атомними. Прикладами є стеариламін, етилендіамін, пропілендіамін, гексаметилендіамін, ди-(б-аміногексил)амін, причому особливо переважними є етилендіамін і гексаметилендіамін. Переважними естерами або амідами є відповідно дистеарат глицерину, тристеарат гліцерину, дистеарат етилендіаміну, монопальмітат гліцерину, трилаурат гліцерину, монобегенат гліцерину і тетрастеарат пентаеритриту. Можуть бути застосовані також суміші різних естерів або амідів, або естерів у комбінації з амідами, причому співвідношення компонентів суміші є довільним.

Цілком переважним антиадгезивом є стеарат кальцію, монтанат кальцію або стеарат алюмінію.

Особливо переважним є відповідне винаходу застосування поліолефінових співполімерів А) у полімерних композиціях, які містять принаймні один термопластичний поліамід В), для виготовлення плівок, монониток, волокон, філаментних ниток або текстильних виробів плоскої форми.

Також особливо переважним є відповідне винаходу застосування поліолефінових співполімерів А) у полімерних композиціях, що містять принаймні один термопластичний поліамід В), причому полімерну композицію застосовують в електричних і електронних компонентах або в автомобілебудівній промисловості у високотемпературному діапазоні.

Полімерні композиції, в яких поліамід В) є частково ароматичним поліамідом, є придатними переважно для виготовлення формованих виробів для електричних і електронних компонентів та в автомобілебудівній промисловості у високотемпературному діапазоні.

В автомобілебудівній промисловості можливим є застосування для виготовлення внутрішніх та зовнішніх деталей автомобілів, наприклад кришок головок блоків циліндрів, кришок моторних відсіків, корпусів і шторок радіаторів для охолодження надувного повітря, впускних труб, впускних колекторів, з'єднувачів, зубчатих коліс, робочих коліс вентиляторів, бачків радіаторів, корпусів або деталей корпусів для теплообмінників, радіаторів системи рідинного охолодження, охолоджувачів надувного повітря, термостатів, водяних насосів, нагрівальних елементів, кріпильних деталей, панелей пристроїв, вимикачів на колонці кермового керування, деталей сидінь, підголовників, консолей між передніми сидіннями, компонентів коробки передач, дверних модулів, дверних ручок, компонентів зовнішніх дзеркал заднього виду, декоративних решіток, рейлінгів для даху автомобіля, рам зсувних дахів, склоочисників, а також зовнішніх деталей кузовів.

Також особливо переважним є відповідне винаходу застосування поліолефінових співполімерів А) в полімерних композиціях, які містять принаймні один термопластичний поліамід В), причому полімерні композиції застосовують для виготовлення формованих виробів

Зо або деталей електричних або електронних пасивних або активних конструктивних елементів, друкованих плат, компонентів друкованих плат, компонентів корпусів, плівки, кабелів, зокрема в формі або як деталей перемикачів, штекерів, гнізд, розподільників, реле, резисторів, конденсаторів, котушок або корпусів котушок, ламп, діодів, світлодіодів, транзисторів, з'єднувачів, регуляторів, інтегральних схем (ІС), процесорів, контролерів, запам'ятовувальних пристроїв і/або датчиків.

Полімерні композиції, що містять частково ароматичний поліамід як компонент В), є придатними також особливо до застосування в процесах безсвинцевого паяння (англ. Ієай їтєе 5оЇдегіпд), для виготовлення штекерних з'єднувачів, мікроперемикачів, сенсорних перемикачів і напівпровідникових компонентів, зокрема корпусів рефлекторів світлодіодів (ГЕ).

Особливою формою виконання є застосування як кріпильних елементів електричних або електронних конструктивних елементів, таких як дистанційні елементи, болти, планки, напрямні для всувних блоків, гвинти і гайки.

Зокрема переважним є застосування в формі або як деталей цоколів, штекер них з'єднувачів, штекерів або гнізд, які потребують механічної в'язкості. Прикладами таких функціональних елементів є плівкові шарніри, защіпні гачки (з5пар-іп) та пружинні язички.

Можливим є застосування в кухонному і господарчому секторах для виготовлення компонентів кухонних пристроїв, наприклад фритюрниць, прасок, ручок, а також у садівничому секторі та секторі дозвілля, наприклад для виготовлення компонентів систем зрошення або садівничого обладнання і дверних ручок.

Іншим предметом даного винаходу є спосіб зменшення змін кольору полімерних композицій, в якому () виготовляють полімерну композицію, що містить принаймні один термопластичний поліамід В), як визначено вище; і (і) поліолефіновий співполімер А), як визначено вище, вводять у полімерну композицію.

Полімерні композиції можуть бути виготовлені відомими способами, для чого вихідні компоненти А) і В), а також у разі необхідності компоненти С) і Ю) змішують у традиційних змішувальних пристроях, таких як шнекові екструдери, млини марок Вгарбепдег або Вапригу, після чого піддають екструдуванню. Після екструдування екструдат можна охолоджувати і подрібнювати. Можна також попередньо змішувати окремі компоненти, а потім додавати решту вихідних речовин окремо і/або також у формі суміші. Температура змішування становить, як правило, від 230 до 320 "С.

Переважним є спосіб зменшення зміни кольору поліамідовмісних полімерних композицій при нагріванні, в якому () виготовляють принаймні один поліолефіновий співполімер А), як визначено вище, і принаймні один термопластичний поліамід В); (її) змішують одержані на стадії () полімерні компоненти з одержанням полімерної композиції та нагрівають, причому одержують придатну до формування, розплавлену полімерну композицію; і (ії) одержану на стадії (ії) розплавлену полімерну композицію піддають процесу формування, із застереженням, що полімерну композицію на стадії (її) нагрівають до температури принаймні на 10 "С вище найвищої температури склування наявних у полімерній композиції полімерних компонентів, або, якщо принаймні один полімерний компонент має точку плавлення, принаймні на 10"С вище температури плавлення полімерного компонента з найвищою температурою плавлення.

Змішування і розплавлення можна здійснювати в будь-якому придатному для цього пристрої, такому як екструдер із профілем змішувача або змішувачі марки Вапригу.

На стадії (ії) полімерну композицію можна піддавати термічному формуванню, наприклад методом лиття під тиском, екструзії термоформування або формування видуванням.

Переважно із полімерної композиції на стадії (ї) спочатку формують один або кілька джгутів.

Для цього можуть бути застосовані відомі фахівцям пристрої, наприклад екструдери, на стороні випуску яких встановлені, наприклад, перфоровані пластини, сопла або пластини з соплами.

Переважно із полімерної композиції в рідкому стані формують джгути і в формі плинного джгутоподібного продукту реакції або після охолодження піддають гранулюванню.

Іншим предметом винаходу спосіб застосування принаймні одного поліолефінового співполімеру А), як описано вище, у полімерній композиції, яка містить принаймні один термопластичний поліамід В), як описано вище, для зменшення зміни кольору полімерної композиції при нагріванні.

Далі наведені приклади для пояснення винаходу, які жодним чином його не обмежують.

ПРИКЛАДИ

Використовували такі компоненти:

Компонент А/1:

Співполімер етилену/бутилакрилату/малеїнового ангідриду/акрилової кислоти; використовували продукт І ироїеп? КЕ 1270 компанії ВАЗЕ ЗЕ.

Компонент А/2:

Співполімер етилену/бутилакрилату/малеїнового ангідриду/акрилової кислоти; використовували продукт Ризабопа? ММ 598 О компанії ОиРопі.

Компонент А/З

Співполімер етилену/бутилакрилатного каучука, функціоналізований ангідридом малеїнової кислоти; використовували продукт Ризаропа? А ЕВ 560 О компанії ОиРопі.

Компонент В/1:

Поліамід 66; використовували продукт Шігатід? А27 компанії ВАБЗЕ 5Е.

Компонент В/2:

Поліамід 66; використовували продукт Шігатід? АЗ4 компанії ВАБЗЕ 5Е.

Компонент В/З

Поліамід 6; використовували продукт Ойгатід? В27 компанії ВАБЗЕ 5Е.

Компонент В/4:

Поліамід 610, використовували продукт Шігатій? 53К компанії ВАБЕ 5БЕ.

Компонент В/5:

Поліфталамід

Компонент С/1:

Скловолокно

Компонент 0/1:

Монтанат кальцію; використовували продукт І ісотаї? Сам 102 компанії Сіагіапі.

Компонент 0/2:

Тальк

Компонент 0/3:

Термостабілізатор; стабілізатор СИ/КІ 60 Компонент 0/4;

Лубрикант: продукт І цухах? ОА5 компанії ВАБЗЕ 5Е (окиснений поліетиленовий воск)

Наведені в Таблиці 1 компоненти гомогенізували в двошнековому еструдері 25К25 (компанії

Метег є РіІєїдегег), а після цього екструдували. Екструдати гранулювали і висушували. Із гранулятів в апараті для лиття під тиском виготовляли досліджувані зразки і визначали наведені в Таблиці 1 параметри. Досліджувані зразки прикладів М-1, 1 і 2, а також У-2 і З еструдували при температурі 295 "С і піддавали подальшій обробці методом лиття під тиском при температурі 290 70. Досліджувані зразки прикладів М-3 і 4, а також МУ-4 і 5 екструдували при температурі 285"С і піддавали подальшій обробці методом лиття під тиском при температурі 280 76.

Досліджувані зразки прикладів М-5 і б, а також У-6 і 7 екструдували при температурі 340 С і піддавали подальшій обробці при температурі 330 "С.

Вимірювання індексу пожовтіння

Індекс пожовтіння (англ. МеПомжмпезвзіпаєх МІ) визначали згідно з вимогами АБТМ О 1925 на пластинах, виготовлених методом лиття підтиском (10 х 10 мм; товщина: 2 мм).

Оцінка колірних характеристик за системою СІБ-І "ар"

Параметри системи СІБЇ"а"р" (згідно зі стандартом СІМ 6174) визначали за допомогою колориметра із кульовим фотометром Ульбріхта, при стандартному освітленні, 465, 10", із урахуванням поверхневого відбиття.

Таблиця 1

Склад і параметри полімерної композиції (літера М спереду: для порівняння)

Приклад М1 | 1 | 2 |М2| з | Уз| 4 |М4| 5 |У5| 6 |У | 7

А 1 160 | 60 |60Ї | Її

Аг 1 17 160 | ЇЇ ї 160

АВ 1111117 11Г171С1117111171111111113011со вИ 169,7563,75| 169,75163,075|..Й | | | / | / ва 117 163575! | |! | її її її 1 1 вЗ 1 1 1 | 16975І16375Ї | | | / - вА. її 17171711 165.7516375Ї. | | : вБ її Її Її 1 1 1 63806080 |6430 6о0з ре 1 11111

Поле ЛИ ПИ НЯ ПОН КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОН КОХ рай 17711111 - 1748 180,7|831168,7)|797| 6961820 | 66,3 | 7991 58,3 7701 678 | 87,0 а 1051 04|-3| 20|-6| 37 | 32| 46| 48 35 | 00 | 21 | 17

Мі 1568|466|411|378)|378|568|450|101| 96 | 611 | 46,2 | 49,6 | 35,6

Ці приклади підтверджують невелике власне забарвлення поліамідовмісних полімерних композицій із добавками згідно з винаходом у порівнянні з поліамідовмісними полімерними композиціями без добавок згідно з винаходом. Таким чином, були одержані поліамідовмісні полімерні композиції з поліпшеними оптичними характеристиками (вищий ступінь білизни, нижчий індекс пожовтіння).

Claims

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Застосування поліолефінових співполімерів А) для зменшення зміни кольору при нагріванні полімерних композицій, які містять принаймні один термопластичний поліамід В), причому Зо поліолефіновий співполімер А) містить принаймні один етиленненасичений мономер Ма і принаймні один моноетиленненасичений мономер МБ, включені в процесі полімеризації, причому мономер Ма вибраний із групи, що включає С2-С:іо-алкени і вінілароматичні сполуки формули (І)

диня оон й х І ве х хх Кв ; (І) в якій А ї Ве незалежно один від одного вибрані з групи, що включає водень, С1-Стіо-алкіл, Сз-С12- циклоалкіл і феніл, причому Сз-С1і2-циклоалкіл і феніл незаміщені або одно- чи багаторазово заміщені Сі-Сіо-алкілом; ВЗ означає Сі-Стіо-алкіл, Сз-Сіг-циклоалкіл і феніл, причому Сз-Сі2-циклоалкіл і феніл незаміщені або одно- чи багаторазово заміщені Сі-Сто-алкілом; і а означає 0, 1 або 2; та мономер МБ вибраний із групи, що включає моноетиленненасичені Сз-Сгз-монокарбонові кислоти; естери моноетиленненасичених Сз-Сгз-монокарбонових кислот зі сполуками формули (ІЇ) в'єн ; (1) в якій В? означає С.і-С:іо-алкіл, Сз-Сі2--диклоалкіл або феніл, причому Сз-Сі2-циклоалкіл і феніл незаміщені або одно- чи багаторазово заміщені С1-Сто-алкілом; М-С1-Св-алкілзаміщені аміди моноетиленненасичених Сз-Соз-монокарбонових кислот; моноетиленненасичені Са-Сго-дикарбонові кислоти; моноетиленненасичені Са-Сго-ангідриди дикарбонових кислот; моноестери моноетиленненасичених С4-Сго-дикарбонових кислот зі сполуками формули (І); діестери моноетиленненасичених С4-Сго-дикарбонових кислот зі сполуками формули (І); вінілові естери Сі-Сто-монокарбонових кислот; алілові естери Сі-Сто-монокарбонових кислот; моноетиленненасичені оксирани формули (1); і моноетиленненасичені оксирани формули (ІМ) Ох й х ОМА хе (ОМ одн НА зе СН СНА ; (11) С й Х х й х а Сухе ов се бен нн (ЮНо денн ОНСНВ в якій В», Ве, ВУ, ВВ ї Е? незалежно один від одного вибрані з групи, що включає водень і С:і-Св-алкіл; т означає ціле число від 0 до 20; п означає ціле число від 0 до 10; і о означає ціле число від 0 до 5.

2. Застосування за п. 1, де поліолефіновий співполімер А) додатково містить як мономер Мс принаймні один дієн, що містить від 4 до 25 атомів вуглецю.

3. Застосування за п. 1 або 2, де мономер Ма вибраний із групи, що включає етен, пропен, 1- бутен та їх суміші.

4. Застосування за будь-яким із попередніх пунктів, де мономер МО вибраний із групи, що включає моноетиленненасичені Сз-Све-монокарбонові кислоти, естери моноетиленненасичених

Сз-Све-монокарбонових кислот із С1-Сіо-алканолами, моноетиленненасичені Са4-С:о-ангідриди дикарбонових кислот, і сполуки формули ІМ та їх суміші.

5. Застосування за п. 4, де мономер МО вибраний із групи, що включає акрилову кислоту, метакрилову кислоту, Сі1-Сто-алкілові естери акрилової кислоти, Сі-Сто-алкілові естери метакрилової кислоти, ангідрид малеїнової кислоти, ангідрид біцикло(|2.2.1|гепт-5-ен-2,3- дикарбонової кислоти, який незаміщений або містить 1, 2 або три Сі-С4-алкільні групи, та їх суміші.

6. Застосування за будь-яким із попередніх пунктів, де мономер Мс вибраний із групи, що включає ізопрен, бутадієн, гекса-1,5-дієн, 5-етиліденнорборнен і дициклопентадієн.

7. Застосування за будь-яким із попередніх пунктів, де поліамід В) вибраний із групи, що включає РА 6, РА 66, РА 610, РА 6.Т, РА 9.Т, РА 8.Т, РА 10.Т, РА 12.Т, РА б.І, РА 8.І, РА 9.І, РА 10, РА 12.І, РА 6.Т/6, РА 6.Т/10, РА 6.1/12, РА 6.1/6.І, РА 6.1Т/68.Т, РА 6.Т/9.Т, РА 6.Т/10Т, РА

6.Т/12.Т, РА 12.1/6.Т, РА 6.1Т/6.1/6, РА 6.Т/6.1/12, РА 6.1/6.1/6.10, РА 6.1/6.1/6.12, РА 6.1/6.6, РА

6.Т/6.10, РА 6.1/6.12, РА 10.Т/6, РА 10.Т/11, РА 10.1/12, РА 8.1Т/6.Т, РА 8.1/66, РА 8.1/8.І, РА

8.1/8.6, РА 8.1/6.І, РА 10.Т/6.Т, РА 10.Т/6.6, РА 10.Т/10І, РА 107/10.1/6.Т, РА 10.Т/6.І, РА

4.Т/4.1/46, РА 4.1Т/4.1/6.6, РА 5.1Т/5.І, РА 5.1/5.1/5.6, РА 5.1/5.1/6.6, РА 6.1Т/6.1/6.6, РА МХОА.6, РА ІРОА., РА ІРОА.Т, РА МАСМ., РА МАСМ.Т, РА РАСМ.ЇІ, РА РАСМ.Т, РА МХВА., РА МХОА.Т, РА б.Т/ЛРОА.Т, РА 6.Т/МАСМ.Т, РА 6.Т/РАСМ.Т, РА 6.1/МХОА.Т, РА 6.1Т/6.1/8.Т/8.І,. РА

6.Т/6.110.Т/10.І, РА 6.Т/6.ИРОА.Т/РВБА., РА 6.Т/6./МХОА.Т/МХВА., РА 6.Т/6./МАСМ.Т/МАСМ., РА 6.Т/6./РАСМ.Т/РАСМ.І, РА 6.Т/10.Т/РОА.Т, РА 6.Т/12.Т/РОА.Т, РА 6.Т/10.Л/РАСМ.Т, РА

6.Т/12.Т/РАСМ.Т, РА 10.Т/РОА.Т, РА 12. ТІРОА.Т та їх співполімери і суміші.

8. Застосування за будь-яким із попередніх пунктів, де поліамід В) вибраний із групи, що включає РА 6, РА 66, РА 610 і РА 6.1Т/6.І та їх суміші.

9. Застосування за будь-яким із попередніх пунктів, де кількість поліолефінового співполімеру А) становить від 0,1 до 30 мас. 95 відносно загальної маси полімерної композиції.

10. Застосування за будь-яким із попередніх пунктів, де полімерна композиція додатково містить як компонент С) принаймні один наповнювач у формі волокон або частинок.

11. Застосування за будь-яким із попередніх пунктів, де полімерна композиція містить принаймні одну додаткову добавку як компонент ОЮ), переважно вибрану з групи, що включає Ко) термостабілізатори, антипірени, фотостабілізатори, антиадгезиви, барвники, зародкоутворювачі, пігменти, металеву луску, вкриті металом частинки, антистатики, добавки для надання електропровідності, мастила для полегшення відокремлення виробів від форм, оптичні освітлювачі та антиспінювальні засоби.

12. Застосування за будь-яким із пунктів 1-11, де полімерну композицію застосовують для виготовлення плівок, монониток, волокон, філаментних ниток або текстильних виробів плоскої форми.

13. Застосування за будь-яким із пунктів 1-11, де полімерну композицію застосовують в електричних і електронних конструктивних елементах або в автомобілебудівній промисловості у високотемпературному діапазоні.

14. Застосування за пунктом 13 у процесах безсвинцевого паяння, для виготовлення штекерних з'єднувачів, мікроперемикачів, сенсорних перемикачів і напівпровідникових конструктивних елементів, зокрема корпусів рефлекторів світлодіодів.

15. Спосіб зменшення зміни кольору полімерної композиції при нагріванні, в якому () виготовляють принаймні один поліолефіновий співполімер А) за будь-яким із пунктів 1-6 і принаймні один термопластичний поліамід В); (ії) змішують і нагрівають одержані на стадії (і) полімерні компоненти з одержанням полімерної композиції, причому одержують придатну до формування, розплавлену полімерну композицію; і (ії) одержану на стадії (ії) розплавлену полімерну композицію піддають процесу формування, із тим застереженням, що полімерну композицію на стадії (ії) нагрівають до температури, яка принаймні на 10"С перевищує найвищу температуру склування наявних у полімерній композиції полімерних компонентів, або, якщо принаймні один полімерний компонент має температуру плавлення, принаймні на 10 "С перевищує температуру плавлення полімерного компонента з найвищою температурою плавлення.