A particularly revealing class of burghers’ testaments in the late Middle Ages and early modern period are those that were made by `professionals of the written word` — notaries, municipal clerks, assignees and teachers. They constitute a... more
A particularly revealing class of burghers’ testaments in the late Middle Ages and early modern period are those that were made by `professionals of the written word` — notaries, municipal clerks, assignees and teachers. They constitute a small percentage of the bulk of the available private documents of that type but they are highly valuable, giving us some insight
into the everyday life of the literati. Testaments contain not only data on the material culture of urban communities but also evidence of the intellectual life of individuals, e.g. records concerning private book collections or home archives.
The article discusses data from the period in question concerning about 30 municipal clerks in Lviv. Their careers differed — for some a stay in Lviv was just a chance to earn their living and after a few years they moved to another town, chancery or office. Others began their careers as notaries in the municipal chancery and assimilated with time, adopting the municipal law, buying property, starting families, becoming magistrates or town councillors, and thus entering the town’s elite. At the end of their lives, according to ars bene moriendi, municipal notaries made testaments in which they described not only their varied movables and immovables but
also books, musical instruments or their own literary works.
No late-mediaeval testaments have survived; the oldest available last will of a clerk comes from 1387. There are only mentions about the deaths of clerks on lists of municipal officials, in town books and other documents (court records, probate inventories, bonds). More detailed data on last wills are available from the late 16th c. onwards, including the oldest surviving documents written down by clerks and registered in official testament books.
There are about twenty surviving last wills or mentions concerning chancery staff. Almost all the testators were high municipal officials (councillors, magistrates or mayors). Their wills were usually similar to the testaments of average patricians.
Starting in the mid 17th c. the source basis extends to include also the last wills of the wives and children of municipal clerks. Those documents bring valuable prosopographic data on clerks’ families and private life.
into the everyday life of the literati. Testaments contain not only data on the material culture of urban communities but also evidence of the intellectual life of individuals, e.g. records concerning private book collections or home archives.
The article discusses data from the period in question concerning about 30 municipal clerks in Lviv. Their careers differed — for some a stay in Lviv was just a chance to earn their living and after a few years they moved to another town, chancery or office. Others began their careers as notaries in the municipal chancery and assimilated with time, adopting the municipal law, buying property, starting families, becoming magistrates or town councillors, and thus entering the town’s elite. At the end of their lives, according to ars bene moriendi, municipal notaries made testaments in which they described not only their varied movables and immovables but
also books, musical instruments or their own literary works.
No late-mediaeval testaments have survived; the oldest available last will of a clerk comes from 1387. There are only mentions about the deaths of clerks on lists of municipal officials, in town books and other documents (court records, probate inventories, bonds). More detailed data on last wills are available from the late 16th c. onwards, including the oldest surviving documents written down by clerks and registered in official testament books.
There are about twenty surviving last wills or mentions concerning chancery staff. Almost all the testators were high municipal officials (councillors, magistrates or mayors). Their wills were usually similar to the testaments of average patricians.
Starting in the mid 17th c. the source basis extends to include also the last wills of the wives and children of municipal clerks. Those documents bring valuable prosopographic data on clerks’ families and private life.
Research Interests:
Fragments of the court book of Belz magistrates from the second half of the 15th century are a sample of late mediaeval city books. Several dozen records inscribed in 1458—1459 and 1500 provide historians with valuable information about... more
Fragments of the court book of Belz magistrates from the second half of the 15th century are a sample of late mediaeval city books. Several dozen records inscribed in 1458—1459 and 1500 provide historians with valuable information about the city’s self-government and organisation, as well as about its trade and crafts. Ukrainians, Armenians, Poles and less Jews actively purchased and sold real estate and land plots, borrowed money and repaid debts. Despite the fragmentary nature and homogeneity of the records, they can inform about the office culture of Belz.
Research Interests:
The purpose of the work is to update the study of fire stories using the example of one of the largest fires in Lviv in 1527 and to show the political and cultural consequences of this natural disaster for the city. The research... more
The purpose of the work is to update the study of fire stories using
the example of one of the largest fires in Lviv in 1527 and to show the political
and cultural consequences of this natural disaster for the city. The research
methodology includes, first of all, the method of critical analysis of historical
sources followed by a comparison of the text and its retellings. The analysis of the
historical source also involves linguistic (translation of the Latin source), topographic
(reproduction of historical objects on a modern map), onomastic (interpretation of
city toponyms) analyses. The source is also studied in the direction of the history
of the environment and the consequences of human activity, the restoration of
the city after a natural disaster, the anthropological factor of the impact on the
environment. The archaeological research method allows to reproduce the original
appearance of the city before the fi re and to compare its spatial development and
construction. The scientific novelty consists in the re-examination of the source
references and later interpretations of the description of the fire, which was placed
in the counsil book of the city in 1527, with the aim of clarifying the causes and
consequences of this natural disaster for Lviv. The prospect of further research
consists in actualizing the study of such little-known topics as the history of
disasters, in particular, fires, in cities and urban agglomerations. Clarifying the
causes of fires, their scale and consequences shows what impact natural disasters
had on the development of cities, their decline or rise. Conclusions. In the first third
of the 16th century, Lviv suffered great losses due to the fire of 1527. However, a
consistent state policy aimed at providing large tax and other benefits both to the
city as a whole and to its individual ethnic and social groups made it possible to
restore the trade and production potential of the bourgeoisie by the middle of the
16th century. The ruined city center was gradually rebuilt due to migration to the
city, both internal and external. A special impetus was given to the construction
of new sacred buildings, rebuilt Renaissance buildings rose in the place of burned
wooden shrines in the Gothic style, the town hall and the market districts took on
new forms known to this day thanks to the new buildings.
the example of one of the largest fires in Lviv in 1527 and to show the political
and cultural consequences of this natural disaster for the city. The research
methodology includes, first of all, the method of critical analysis of historical
sources followed by a comparison of the text and its retellings. The analysis of the
historical source also involves linguistic (translation of the Latin source), topographic
(reproduction of historical objects on a modern map), onomastic (interpretation of
city toponyms) analyses. The source is also studied in the direction of the history
of the environment and the consequences of human activity, the restoration of
the city after a natural disaster, the anthropological factor of the impact on the
environment. The archaeological research method allows to reproduce the original
appearance of the city before the fi re and to compare its spatial development and
construction. The scientific novelty consists in the re-examination of the source
references and later interpretations of the description of the fire, which was placed
in the counsil book of the city in 1527, with the aim of clarifying the causes and
consequences of this natural disaster for Lviv. The prospect of further research
consists in actualizing the study of such little-known topics as the history of
disasters, in particular, fires, in cities and urban agglomerations. Clarifying the
causes of fires, their scale and consequences shows what impact natural disasters
had on the development of cities, their decline or rise. Conclusions. In the first third
of the 16th century, Lviv suffered great losses due to the fire of 1527. However, a
consistent state policy aimed at providing large tax and other benefits both to the
city as a whole and to its individual ethnic and social groups made it possible to
restore the trade and production potential of the bourgeoisie by the middle of the
16th century. The ruined city center was gradually rebuilt due to migration to the
city, both internal and external. A special impetus was given to the construction
of new sacred buildings, rebuilt Renaissance buildings rose in the place of burned
wooden shrines in the Gothic style, the town hall and the market districts took on
new forms known to this day thanks to the new buildings.
Research Interests:
City residents’ private archives from the late Middle Ages require a thorough study and the reconstruction of their contents, as the small number of sources enable a researcher only to assume what was kept in the boxes of Lviv residents... more
City residents’ private archives from the late Middle Ages require a thorough study and the reconstruction of their contents, as the small number of sources enable a researcher only to assume what was kept in the boxes of Lviv residents of the 15th century. Within the framework of this article, archives are collections of documents that belonged to one person or group of people. First of all, the main creators of private archives were identified; apart from clergymen, they were city officials and clerks. Merchants who had to use written documents to conduct international trade were among the first to keep documentation. Among the oldest documents, which are preserved, there are debt receipts, privileges on real estate, testaments dating back to the late 14th century. By analogy with Kraków, the author assumes that Lviv merchants were keeping book-registers, accounts, etc. In the second half of the 15th century, the repertoire of private archive expands and includes various types of letters (debt letters, power of attorneys, „good origin“, confessions), diplomas, privileges. Along with the documents, the conditions and places of their storage are mentioned, as well as the reasons for the loss of such private collections.
Research Interests:
The purpose of the article is to make a detailed historical and source review of the book of the Lviv city council (1460 – 1506).This article focuses on the study of the following issues: the history of the creation and existence of the... more
The purpose of the article is to make a detailed historical and source review of the book of the Lviv city council (1460 – 1506).This article focuses on the study of the following issues: the history of the creation and existence of the council book from the second half of the 15th century to this day; authors of texts, city scribes and their handwriting; historical and source features of the book, the total number of entries in German and Latin.
Українська громада на сторінках найдавнішої актової книги львівського маґістрату залишила певні сліди активного життя у Львові. Вона не виглядає дуже показною, це люди, переважно, з невеликими статками, які не провадили ширших міжнародних... more
Українська громада на сторінках найдавнішої актової книги львівського маґістрату залишила певні сліди активного життя у Львові. Вона не виглядає дуже показною, це люди, переважно, з невеликими статками, які не провадили ширших міжнародних торгових акцій, не мали на руках значнішого капіталу й не вкладали його в нерухомість. Однак це лише одне джерело, аналіз якого не може відтворити усього життя українців у рамках міського організму, організованого на засадах маґдебурзького права. Найчастіше, найдавніша міська актова книга фіксує тільки економічно-господарську сторону відносин, адже українці виступали як продавці свого нерухомого майна – будинків, крамниць, земельних ділянок. Вони боргували й повертали борги як представникам своєї громади, так й інших – католикам, жидам, вірменам. За професіями серед них виступають як ремісники (золотар, різник, можливо, суконовал), так і представники Церкви. Поза цими аспектами, упродовж короткого зафіксованого проміжку часу можна ідентифікувати, принаймні, кілька родин українців, які мешкали в Середмісті і на передмістях та були пов’язані між собою родинними зв’язками.
Жоден з наявних записів не відкликається до давніших часів й не пропонує, бодай, натяку на ситуацію з-перед входження Львова до складу Польщі й вихід на перший план у ньому маґдебурзького міста. Таке відсилання можна вбачати, хіба, в задокументованих особах декількох священиків, наявність яких вказує на достатньо розбудовану мережу чинних на той час на терені міста українських парафіяльних храмів, що її складення однозначно випадало би співвідносити з попередніми, княжими часами історії Львова.
Жоден з наявних записів не відкликається до давніших часів й не пропонує, бодай, натяку на ситуацію з-перед входження Львова до складу Польщі й вихід на перший план у ньому маґдебурзького міста. Таке відсилання можна вбачати, хіба, в задокументованих особах декількох священиків, наявність яких вказує на достатньо розбудовану мережу чинних на той час на терені міста українських парафіяльних храмів, що її складення однозначно випадало би співвідносити з попередніми, княжими часами історії Львова.
Research Interests:
A process of town foundation and the formation of the municipal self-government makes the first and most important step in the shaping of the city organism, this “living tissue” made up of people exercising power and those subjected to... more
A process of town foundation and the formation of the municipal self-government makes the first and most important step in the shaping of the city organism, this “living tissue” made up of people exercising power and those subjected to them, the rulers and the ruled. The knowledge of this process, occasionally very long, makes it possible to verify numerous questions about the formation of the power elite in the city.
Research Interests:
Представлено історію родини Ґобелів (Ґебелів) у Львові в XV ст. як приклад зміни політичної еліти, асиміляції та вимирання давніх міщанських родів XIV-XVI століть. Прослідковано кар'єрний ріст кількох найвизначніших представників роду:... more
Представлено історію родини Ґобелів (Ґебелів) у Львові в XV ст. як приклад зміни політичної еліти, асиміляції та вимирання давніх міщанських родів XIV-XVI століть. Прослідковано кар'єрний ріст кількох найвизначніших представників роду: райців, лавників, міського писаря.
Research Interests:
The article shows a role of a correspondence in prosopographical research of the life of Lviv city clerk in the 1st half of 17th century, Wojciech Zimnicki. A main direction of research is a closer definition of biographical facts,... more
The article shows a role of a correspondence in prosopographical research of the life of Lviv city clerk in the 1st half of 17th century, Wojciech Zimnicki. A main direction of research is a closer definition of biographical facts, secretaries work, as well as Wojciech Zimnicki’s private life. On a basis of this kind of sources it is possible to picture an image of an official of those times: a city clerk, a head of secretariat, bourgeois and a member of judicial board, and also a father and a husband.
The article analyses several letters of Lviv students of 17 century, sent to their relatives or foster parents with the aim to obtain the material aid. On the basis of this epistolary the author considered the sources of education... more
The article analyses several letters of Lviv students of 17 century, sent to their relatives or foster parents with the aim to obtain the material aid. On the basis of this epistolary the author considered the sources of education financing, the conditions of living and life of students.
Research Interests:
Публічний нотаріат становив вагоме політичне та культурне явище на західноукраїнських землях XIV-XVI ст. Публікація документа призначення та присяги публічного нотарія містить цінну інформацію про коло осіб, які мали право номінувати... more
Публічний нотаріат становив вагоме політичне та культурне явище на західноукраїнських землях XIV-XVI ст. Публікація документа призначення та присяги публічного нотарія містить цінну інформацію про коло осіб, які мали право номінувати нотаріїв, про основні права та обов'язки нотарія, сферу його повноважень та діяльності.
Research Interests:
Рецензія на монографію: Ольга Гуль. Львів у XVI столітті: місто конфліктів та порозумінь / НАН України. Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича; Львів-ське відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С.... more
Рецензія на монографію: Ольга Гуль. Львів у XVI столітті: місто конфліктів та порозумінь / НАН України. Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича; Львів-ське відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. Львів, 2018. 304 с.
Research Interests:
Artykuły recenzyjne i recenzje 221 Potknięcia na ślubnym kobiercu. Uwagi do edycji najstarszej księgi metrykal-nej łacińskiej katedry we Lwowie 1 I.1. Maciej, studniarz oraz niezidentyfi kowana bliżej Agnieszka, którzy pobrali się we... more
Artykuły recenzyjne i recenzje 221 Potknięcia na ślubnym kobiercu. Uwagi do edycji najstarszej księgi metrykal-nej łacińskiej katedry we Lwowie 1 I.1. Maciej, studniarz oraz niezidentyfi kowana bliżej Agnieszka, którzy pobrali się we Lwowie w trzecią niedzielę kwietnia 1554 r., otrzymali od losu jedyny w swoim rodzaju ślubny prezent: przeszli do historii jako pierwsza para nowożeńców wpisana do najstarszej zachowanej (a prawdopodobnie w ogóle pierwszej) metryki ślubów tutejszego kościoła katedralnego. Księga-która na 133 kartach rejestruje bez mała 5 tys. par z okresu 37 lat-należy do najdawniejszych tego typu zabytków powstałych na terenie dawnej Rzeczypospolitej. Przechowywana obecnie w zbiorach Biblioteki Zakładu Narodowego im. Ossolińskich we Wrocławiu (sygn. 826/I) stanowi nieocenione źródło nie tylko do badań nad społeczeństwem wczesnonowożytnego Lwowa (jego stratyfi kacją, strukturą zawodową, socjotopografi ą, migracją, związkami rodzinnymi etc.), lecz także do studiów z zakresu historii Kościoła czy onomastyki. Zamysł edycji zabytku, pospołu zresztą z innymi najdawniejszymi księgami metrykalnymi katedry lwowskiej, powziął już w latach 70. XX stulecia Mieczysław Gębarowicz. Nie zdołał jednak doprowadzić pracy do końca. Przygotowany przezeń maszynopis spoczął obok XVI-wiecznego oryginału w magazynach wrocławskiego Ossolineum (sygn. 18343/I, wol. 2) 2. Na pierwsze wydanie najstarszej lwowskiej metryki ślubów trzeba więc było poczekać aż do dzi-siaj. Dzieło ukraińskiej badaczki Bogdany Petryshak wyszło w formie drukowanej (będącej przedmiotem niniejszej recenzji) w 2017 r. Jego wersja cyfrowa 3 okazuje się-jak wynika z pobieżnego porównania-nieznacznie udoskonalona (zob. niżej) 4. I.2. Edycję poprzedza wstęp 5 , który-oprócz ogólnie przedstawionej genezy ksiąg metrykalnych oraz ich znaczenia jako źródła historycznego-oferuje obszerny przegląd badań nad metrykami kościelnymi w Polsce i na Ukrainie. Wydawczyni oma-wia zarówno prace o charakterze-według Jej terminologii-"teoretycznym", jak i dotychczasowe wydawnictwa źródłowe, wskazując, że w porównaniu z polską historiografi a ukraińska bardzo długo nie interesowała się ani badaniami genealogiczno-demografi cznymi, ani samymi metrykami (zwłaszcza Kościoła łacińskiego). Podkreśla zarazem, że w ostatnich latach wiele zrobiono na Ukrainie w sferze katalogowania tego typu zabytków. Zestawiwszy miejsca aktualnego przechowywania najstar-szych metryk z terenu dawnej diecezji przemyskiej i lwowskiej, B. Petryshak szerzej przedstawia historię wydawanej księgi. Charakterystyka kodykologiczna i paleografi czna zabytku jest nader zwięzła. Edytorka ogólnie jedynie informuje o ewolucji pisma kodeksu. Identyfi kację osób dokonujących rejestracji uważa za niemożliwą. Więcej miejsca poświęca natomiast zawar-tości księgi. Omawia strukturę wpisów (która ze względu na swą lakoniczność wykazuje największe podobieństwo z metryką ślubów kościoła w Radomiu), pochodzenie społeczne, etniczne i terytorialne małżonków, topografi ę Lwowa oraz ciekawsze kwestie z zakresu onomastyki. I.3. Ostatnia część wstępu informuje o regułach budowy indeksów i zasadach edycji. Opracowanie tych ostatnich B. Petry-shak stawia sobie zresztą za jeden z ważniejszych celów pracy (s. 5), nie decydując się na wykorzystanie (a przynajmniej nie wskazując) żadnej z dotychczasowych instrukcji wydawniczych. Jako główną zasadę przyjmuje możliwie wierne odwzorowa-nie ortografi i podstawy. Dla pełniejszego oddania tekstu źródła-o czym zresztą brak informacji we wstępie-litery "u" i "v" Edytorka stara się stosować zgodnie z zapisem, niezależnie od ich wartości fonetycznej, podobnie zachowuje ÿ (a także ẏ!). Uprzedza jedynie, że znak grafi czny "j" na końcu wyrazu zamienia na "i". Modernizacji uległy natomiast reguły stosowania wielkich i małych liter oraz interpunkcja. Zasady łącznej/rozłącznej pisowni dwuczłonowych nazw własnych zostały szcze-gółowiej objaśnione (s. 22). W przypadku źródła zawierającego materiał onomastyczny takie podejście, zakładające jak naj-mniejszą ingerencję w tekst, jest ze wszech miar uzasadnione, ze względu na ewentualne potrzeby i możliwości badawcze kryjące się w oryginalnej pisowni. Dodać należy, że regułą transliterowania objęto nie tylko polskie, lecz także łacińskie partie tekstu, chociaż nie zawsze konsekwentnie 6. Rezultatem przyjętej metody pozostaje brak ujednolicenia pisowni wyrazów łacińskich (np. millesimo i mile-simo, Sexagesima i Sexagessima, Adventus i Aduentus, ffi lia i fi lia). Edytorka respektuje także formę zapisu dat, oddawanych 1 Книга шлюбів латинської катедри Львова 1554-1591 рр., wyd. Б. Петришак, Львівські історичні праці. Джерела, t. 8, НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського. Львівське відділення; ЦДІА України, м. Львiв, Львiв 2017, ss. 308. Tytuł łaciński na s. przedtytułowej: Liber copulatorum ecclesiae metropolitanae Leopoliensis 1554-1591, wyd. B. Petryshak, Opera Historica Leopolitana. Fontes, t. 8. 2 Zob. wstęp do recenzowanej edycji, w którym nieco szerzej omówiony został także stan zaawansowania prac M. Gębarowicza nad metryką ślubów; tamże, s. 5, 15 n., 22 n. Na potrzeby prezentowanego artykułu wykorzystano mikrofi lm znajdujący się w BN, mf. 4399 (BO 826/I) oraz zdjęcia cyfrowe wybranych fragmentów rękopisu. Zrezygnowano z porównania podstawy źródłowej i edycji z maszynopisem M. Gębarowicza, z którego korzystała-i o czym informuje-B. Petryshak. 3 <http://archeos.org.ua/wp-content/uploads/2017/12/Книга-шлюбів-Львів.pdf> [dostęp: 4.09.2018]. Brakuje tu jednak ostatniej zapiski, chociaż znajduje się ona w wersji drukowanej (nr 4843). 4 W tym samym roku ukazały się omówienia tej pracy w języku polskim i ukraińskim pióra O. Hul, Najdawniejsza zachowana księga metrykalna Kościoła Katedralnego miasta Lwowa, "Rocznik Lubelskiego Towarzystwa Genealogicznego", 8, 2016 (2017), s. 216-219; taż, Маловідоме масове джерело до історії Львова другої половини XVI століття, "Архіви України", 5-6 (310-311), 2017, s. 341 n. 5 Por. wcześniejszy artykuł: Б. Петришак, Найдавніша збережена метрична книга львівської римо-католицької катедри 1554-1591 років: проблеми опрацювання тa публікації, "Записки Наукого Товариства імені Шевченка", 268, 2015, s. 161-174. 6 Przykładem są słowa vidua, virgo czy uterque, których pisownię Edytorka ujednolica według fonetyki, a nie ortografi i; zob. m.in. nr. 2813-2816, 4831, 4832 (w podstawie: uidua), nr 2801 (w podstawie: uirga [sic!]), 2806, 2817 (w podstawie: uirgo), nr 2140 (w podstawie: vterque). Doprawdy trudno powiedzieć, czy jest to zabieg celowy (stosowany na początku wyrazu), czy może pomyłka (zob. niżej). W innych przypadkach zachowywano bowiem ortografi ę źródła.
Research Interests:
www.routledge.com/Pre-modern-Towns-at-the-Times-of-Catastrophes-East-Central-Europe-in-a/Malanikova-Mozejko-Nodl/p/book/9781032347370 Covering areas in today’s Ukraine, Poland, Bohemia, Moravia, Silesia, and Slovakia, this book studies... more
www.routledge.com/Pre-modern-Towns-at-the-Times-of-Catastrophes-East-Central-Europe-in-a/Malanikova-Mozejko-Nodl/p/book/9781032347370
Covering areas in today’s Ukraine, Poland, Bohemia, Moravia, Silesia, and Slovakia, this book studies the impact of both natural and human-inflicted disasters on pre-modern towns.
Various kinds of catastrophes, starting with major natural disasters such as fires, floods, earthquakes, and epidemics caused high population mortality. Others, such as protracted war conflicts, were caused by human activity and could be just as, if not more, destructive for cities, their populations and the urban economy. Crises affected not only the population as a whole, but also townsmen and women in their individual lives. Case studies of renewal and resilience in the volume illustrate that, in many cases, successfully overcoming disaster brought positive changes for urban people. The collection presents analytical research anchored in the contemporary historiographical discourse on studying social and cultural relations in urban environments in the Middle Ages and early modern period, and it incorporates interdisciplinary approaches in the forms of geography, archaeology, and literary theory.
This volume is an engaging resource for students and researchers of pre-modern history, social history, and disaster studies.
Covering areas in today’s Ukraine, Poland, Bohemia, Moravia, Silesia, and Slovakia, this book studies the impact of both natural and human-inflicted disasters on pre-modern towns.
Various kinds of catastrophes, starting with major natural disasters such as fires, floods, earthquakes, and epidemics caused high population mortality. Others, such as protracted war conflicts, were caused by human activity and could be just as, if not more, destructive for cities, their populations and the urban economy. Crises affected not only the population as a whole, but also townsmen and women in their individual lives. Case studies of renewal and resilience in the volume illustrate that, in many cases, successfully overcoming disaster brought positive changes for urban people. The collection presents analytical research anchored in the contemporary historiographical discourse on studying social and cultural relations in urban environments in the Middle Ages and early modern period, and it incorporates interdisciplinary approaches in the forms of geography, archaeology, and literary theory.
This volume is an engaging resource for students and researchers of pre-modern history, social history, and disaster studies.
Research Interests:
For the first time in Ukrainian historiography, the Lviv act book of the late Middle Ages has been published in its entirety. It contains 2,760 documents, which are located on 954 pages of the manuscript (of which 2,106 are written in... more
For the first time in Ukrainian historiography, the Lviv act book of the late Middle Ages has been published in its entirety. It contains 2,760 documents, which are located on 954 pages of the manuscript (of which 2,106 are written in Latin and 655 in German). The introduction of this mass of act sources into scientific use will allow for the study of numerous poorly studied areas of the social, economic, cultural, and religious history of Lviv in the 15th and early 16th centuries and of the society of that time in general. The publication contains an index of names and localities, as well as a trilingual subject index, which will contribute to the development of Ukrainian translation legal terminology of the medieval period.