UA114894C2 - Інгібітори nedd8-активуючого ферменту - Google Patents

Abstract

Описані хімічні речовини, які є інгібіторами Need8-активуючого ферменту (NAE), а саме сполука {(1S,2S,4R)-4-[(6-{[(1R,2S)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1Н-інден-1-іл]аміно}піримідин-4-іл)окси]-2-гідроксициклопентил}метилсульфамат і її фармацевтично прийнятні солі; їх тверді форми і їх проліки. Також описані способи застосування цих хімічних речовин для лікування розладів, таких як рак.

Description

ІНГІБІТОРИ МЕОО8-АКТИВУЮЧОГО ФЕРМЕНТУ

ГАЛУЗЬ ТЕХНІКИ

І001| ЦейЦей винахід належить до сполук, композицій і способів лікування різних розладів, особливо розладів клітинної проліферації, включаючи ракові захворювання і запальні розлади.

Зокрема, у цьому винаході представлені сполуки, які інгібують активність МЕОО8-активуючого ферменту.

РІВЕНЬ ТЕХНІКИ

І002| Посттрансляційна модифікація білків убіквітин-подібних молекул (убпм) єє важливим внутрішньоклітинним регуляторним процесом, що відіграє ключові ролі в регулюванні багатьох біологічних процесів, включаючи розподіл клітин, клітинну сигналізацію й імунну реакцію. Убпм є невеликими білками, ковалентно приєднаними до лізину на білку-мішені за рахунок ізопептидного зв'язку з С-кінцевим гліцином убпм. Убіквітин-подібна молекула змінює молекулярну поверхню білка-мішені й може впливати на такі властивості як білок-білкові взаємодії, ферментативна активність, стабільність і клітинна локалізація мішені.

ІЇООЗ| Убіквітин і інші убпм активуються специфічним ферментом Еї, який каталізує утворення ацил-аденілатної проміжної сполуки із С-кінцевим гліцином убпм. Потім активована убп молекула переноситься на каталітичний залишок цистеїна ферменту Еї за рахунок утворення проміжного тіоефірного зв'язку. Проміжна сполука Е1-убпм і Е2 зв'язуються, у результаті чого відбувається тіоефірний обмін, де убпм переноситься на активний сайт цистеїна

Е2. Потім убпм прямо або в сполученні з лігазою ЕЗ спрягається з білюьком-мішенню за рахунок утворення ізопептидного зв'язку з аміногрупою бічного ланцюга лізина білка-мішені. 004) Біологічна послідовність модифікації убпм залежить від розглянутої мішені. Убіквітин є найкраще описаним убпм, і послідовність модифікації під дією убіквітина полягає в розкладанні полі-убіквітинільованих білків протеасомою 265. Убіквітин сполучений з його білками-мішенями за допомогою ферментативного каскаду, що включає специфічний Е1-активуючий фермент,

Ба! (убіквітин-активуючий фермент, ОАЕ), кон'югуючий фермент із сімейства Е25 і убіквітин- лігазу із класів КІМО або НЕСТ ЕЗ5. Дивися Ниапд еї аІ., Опсодепе, 23:1958- 71 (2004).

Специфічність до мішені контролюється певною комбінацією білка Е2 і ЕЗ, в цей час відомо 240

Е25 і »100 ЕЗ35. Крім убіквітина, існує, щонайменше, 10 убіквітин-подібних білків, які, як передбачається, активуються специфічним Е1-активуючим ферментом і переробляються подібним, але окремим шляхам спряження в нисхідному напрямку. Інші убпм, для яких були ідентифіковані Е1-активуючі ферменти, включають Медав (АРРВР-1 Образ), 155515 (ВЕ!) і сімейство БЄОМО (Ао5-1 Обаг).

І005| Убпм Медав активується гетеродимерним Медаав-активуючим ферментом (АРРВР-1

Ораз) (МАЕ) і переноситься на один Е2 (Обс12), в остаточному підсумку приводячи до легування з куліновими білками. Функція недилювання полягає в активації основаних на куліні убіквітинових кіназ, що приймають участь в убіквітуванні, і, отже, у відновленні багатьох клітинних циклів і клітинних сигнальних білків, включаючи р27 і І- кВ. Дивися Рап еї аї.,

Опсодепе. 23:1985- 97 (2004). Убпм БОМО активується гетеродимерним ЗОМО- активуючим ферментом (Ао5-1 ОбБаг) (ЗАЕ) і переноситься на один Е2 (рсо9), з наступною координацією з декількома лігазами ЕЗ, що в остаточному підсумку приводить до сумоілювання білків-мішеней.

Зито-модифікація може впливати на клітинну локалізацію білків-мішеней, і білки, модифіковані членами сімейства 5ЗОМО, беруть участь в нуклеарному транспорті, сигнальній трансдукції й стресовій реакції. Дивися Зееїег апа Оеє)єап, Маї Кем Мої Сеї! Віої!. 4:690- 9, (2003). Функція сумоіїлювання включає активацію клітинних сигнальних шляхів (наприклад, передачу сигналів цитокінами, М/МТ, факторами росту й стероїдними гормонами), що приймають участь в регуляції транскрипції; а також шляхів, що приймають участь у контролюванні геномної цілісності (наприклад, реплікація ДНК, реакція на ушкодження ДНК, рекомбінація й репарація).

Дивися Миїйег еї аї, Опсодепе. 23:1998- 2006, (2004). Існують інші убпм (наприклад, І5О15,

ЕАТ10, Ард12р), біологічні функції яких ще вивчаються.

І006| Особливо важливим шляхом, який регулюється активністю Е1-активуючого ферменту єє убіквітин-протеасомний шлях (РР). Як розглянуто вище, ферменти ШАЕ і МАЕ регулюють

ОРР на двох різних стадіях каскаду убіквітинілювання. ОАЕ активує убіквітин на першій стадії цього каскаду, тоді як МАЕ, за допомогою активації Меаав, відповідає за активацію основаних на куліні лігаз, які, у свою чергу, необхідні для остаточного переносу убіквітина до певних білок- мішеней. Функціональний шлях ОРР необхідний для збереження нормальної клітини. ОРР відіграє центральну роль у кругообігу багатьох ключових регуляторних білків, що приймають участь у транскрипції, розвитку клітинного циклу й апоптозі, які важливі при хворобливих станів, включаючи ракові клітини. Дивися, наприклад, Кіпуд еї аїЇ., Зсіепсе 274: 1652- 1659 (1996); 60 Мотеєез еїа!., СіІп. Сапсег Вев., 9: 6316- 6325 (2003); і Адатзвз еї аї., Маї. Кем. Сапсег, 4: 349- 360

(2004). Проліферуючі клітини особливо сприйнятливі до інгібування ОРР. Дивися Огехіег, Ргос.

Маїй!. Асад. 5сі., ОБА 94: 855- 860 (1977). Роль ОРР шляху в онкогенезі обумовила дослідження протеасомного інгібування як потенційної протиракової терапії. Наприклад, доведено, що модулювання шляху РР за рахунок інгібування протеасоми 265 дією МЕ СА0ЕФ (бортезоміб) є ефективним лікуванням деяких видів раку, і воно схвалене для лікування пацієнтів, що страждають від множинної мієломи й лімфоми мантійних клітин, які до цього пройшли, щонайменше, одне лікування. Приклади білків, рівні яких контролюються заснованими на куліні убіквітин-лігазами, які перебувають у нисхідному напрямку активності МАЕ і ОАЕ, включають

СОК інгібітор р27Кір! і інгібітор МЕКВ, ІкВ. Дивися Родизві еї аї., Ргос. Маї). Асай. зсі., 97: 4579- 4584 (2000), і Кеаай еї аї., Мої. Сеї! Віої., 20: 2326- 2333 (2000). Інгібування розкладання р27, як допускають, зупиняє розвиток клітин на фазах С1 і 5 клітинного циклу. Втручання за рахунок розкладання ІкВ повинно запобігати нуклеарній локалізації МЕ-кВ, транскрипції різних МЕ-кВ- залежних генів, зв'язаних із злоякісним фенотипом, і резистентність до стандартних цитотоксичних терапій. Крім того, МЕ-кВ відіграє ключову роль в експресії ряду прозапальних медіаторів, означаючи роль таких інгібіторів у запальних захворюваннях. Більше того, інгібування ОЮРР є придатною мішенню для додаткових терапевтичних показань, таких як запальні розлади, включаючи, наприклад, ревматоїдний артрит, астму, розсіяний склероз, псоріаз і реперфузійне ушкодження; нейродегенеративні розлади, включаючи, наприклад, хворобу Паркінсона, хворобу Альцгеймера, розлади триплетних повторів; невропатичний біль; ішемічні розлади, наприклад, інсульт, інфаркт, розлади нирок; і кахексію. Дивися, наприклад,

ЕПой апа Ров55, Ат. .). Сіїп. Раїйої., 116:637- 46 (2001); ЕШПой еї аї., У. Мої. Мейа., 81:235- 45 (2003); Тапас апа еюгеу, У. Мецгозсі. НКев. 74: 406- 416 (2003); Мотгі єї аї., Мештораїй. Аррі.

Меийгобіо!., 31:53- 61 (2005); Маппіпд, Сит. Раїп Неадасне Вер., 8: 192- 8 (2004); Оамжвоп апа

Бамзоп, 5сіепсе, 302: 819- 822 (2003); Кикап, 9. РНузіо!. Рнаптасої!., 55:3- 15 (2004); Мо|ісік апа

Ріпароїї, 5ігоКе, 35:1506- 18 (2004); І агагив вї а)., Ат У Рпузіої!., 27:Е332- 41 (1999).

І007| Спрямована дія Е1-активуючих ферментів дає унікальну можливість втручання в різні біохімічні шляхи, важливі для підтримки працездатності розподілу клітин і клітинної сигналізації.

Е1-активуючі ферменти діють на першій стадії спряження убпм; тому інгібування Е1- активуючого ферменту буде специфічно модулювати наступні біологічні послідовності модифікації убпм. Отже, інгібування цих активованих ферментів і, як результат, інгібування наступних ефектів убпм-спряження, є способом втручання в працездатність розподілу клітин, клітинної сигналізації й деяких аспектів клітинної фізіології, які є важливими для механізмів захворювання. Таким чином, ферменти Еї1, такі як ОАЕ, МАЕ і 5АЕ, як регулятори різних клітинних функцій, є потенційно важливими терапевтичними мішенями для визначення нових підходів до лікування захворювань і розладів.

І00О8) У заявці на патент Сполучених Штатів Америки Ме 11/346469 (поданої 2 лютого 2006 року, публікація Ме 05 2006/0189636) і в заявці на Міжнародний патент Ме РСТ/О5О06/04637 (поданої 2 лютого 2006 року, публікація Ме М/О 2006/084281) (узагальнено, "СтйспіІеу еї аї.") описані різні інгібітори ферменту Е1 формули: де А" дв у до о т

О:5-Х дзс / дя З рза

Нм Ав ; де: дк де . в! й в! 9-х М- в'

І

- их М и 4 М в / М, - у - 2 2 ле ді А д-йй Й де ві М 1 де ві в | те А ві а в! -- А є / Х -Щщ- в'

М Мих М М в" 2 в" 2 в" ві А .-

А-хі аб

А-їу А-у о А-хії

У цих заявках не описані хімічні сполуки, розглянуті в дійсній заявці.

І009)| У заявці на патент Сполучених Штатів Америки Мо 11/700614 (поданої 31 січня 2007 року, публікація Ме 05 2007/0191293) і в заявці на Міжнародний патент Ме РСТ/О5ЗО7/02560 (поданої 31 січня 2007 року, публікація Мо МО 2007/092213) (узагальнено, "І апобіоп еї аї.") описані різні інгібітори ферменту ЕТ формули:

І д' А де у. о ух Я Ж "чеде

ЦО Х т

О:57 де / а во ба

НМ дв де: вк ве ві ві а до -шЩ- до - до

М М М с їх А нь; ме му ме з п Фе в "Фе й пе А-і й А-ії А-ій й де ві де

Ва до д-- до - де и ж К -и

М м р п-к р « шу іч л ; М є що М

А М в" ве в" це й в"

А-хі аб

А-їу А-у о А-уйй

У цих заявках не описані хімічні сполуки, розглянуті в дійсній заявці.

ІО10) У заявці на патент Сполучених Штатів Америки Мо 11/890338 (поданої 6 серпня 2007 року, публікація Ме 05 2008/0051404) і в заявці на Міжнародний патент Ме РСТ/О507/17463 (поданої 6 серпня 2007 року, публікація Ме М/О 2008/019124) (узагальнено, "СіІаірогпе еї аї.") описані різні інгібітори ферменту Е1 формули:

о) я ве "

О:5-Х ве / да

НОМ во ва де:

Кільце А є 6б-ч-ленним азотвмісним гетероарильним кільцем, необов'язково конденсованим з 5- або 6--ленним арильним, гетероарильним, циклоаліфатичним або гетероциклічним кільцем; і

УМ є -СНе-, -СНЕ-, -Сг2-, -«СН(В')-, -«СЕК(В)-, -«МН-, -«М(В)-, -О-, -5- або -МНО(О)-.

У цих заявках не описані хімічні сполуки, розглянуті в дійсній заявці.

ІО11|| У той же час державними органами охорони здоров'я не був схвалений жоден інгібітор

Е1-активуючого ферменту як лікарський засіб. Зберігається потреба в інгібіторах Е1-активуючих ферментах, таких як МАЕ.

КОРОТКИЙ ОПИС ВИНАХОДУ

012) В одному аспекті цей винахід належить до хімічних речовин, які є сполукою (15, 25, 4Н8)-4-К(6-Ц1В, 25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1Н-інден-1-іліаміно)піримідин-4-іл)окси|-2- гідроксициклопентил)метил сульфаматом (1-216) і її фармацевтично прийнятні солі й проліки.

ІО13) В одному аспекті цей винахід належить до композицій, що містять хімічну речовину, яка є сполукою (15, 25, 4К)-4-М(М6-(Ц1А, 25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1 Н-інден- 1- іл|Ііаміно)піримідин-4-іл)окси|-2-гідроксициклопентиліуметил сульфаматом (І-216) або її фармацевтично прийнятну сіль, або її проліки, і один або більше фармацевтично прийнятних носіїв. 014) В одному аспекті цей винахід належить до твердих форм сполуки (15, 25, 4К)-4-((6-

ЦАА, 25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1 Н-інден-1-ілІіаміно)піримідин-4-іл)окси|-2- гідроксициклопентил)метил сульфамата (1-216) або її фармацевтично прийнятної солі.

ІО15| В одному аспекті цей винахід належить до способів лікування раку, що включають введення пацієнту, що потребує такого лікування, хімічної речовини, яка є сполукою (15, 25,

АвВ)-А-(6-Щ В, 25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1Н-інден-1-іліаміно)піримідин-4-іл)окси|-2- гідроксициклопентил)метил сульфаматом (1-216), або її фармацевтично прийнятної солі або її проліків.

КОРОТКИЙ ОПИС ГРАФІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ

І0О16) Фігура 1 ілюструє фармакодинамічні й фармакокінетичні параметри 415, 25, 4К)-2- гідрокси-4-((6-Щ1Н, 25)-2-метокси-2,3-дигідро-1 Н-інден-1-іл|аміно)піримідин-4- іл)уоксиЇциклопентиліуметил сульфамата (І-1411553 у самок "голих' мишей Мог (Із ксенотрансплантатами пухлини НСТ116 після однократного підшкірного введення при 30 мг/кг.

ІО17| Фігура 2 ілюструє фармакодинамічні й фармакокінетичні параметри (15, 25, 4К)-4-Ї(6-

ЦАА, 25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1 Н-інден-1-іл|іаміно)піримідин-4-іл)окси-2- гідроксициклопентиліметил сульфамата (І-216) у самок "голих" мишей Мог (з ксенотрансплантатами пухлини НСТ116 після однократного підшкірного введення при 10 мг/кг.

ІО18) Фігура З ілюструє фармакодинамічні й фармакокінетичні параметри (15, 25, 4К)-4-((6-

ЦАА, 25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1 Н-інден-1-іл|іаміно)піримідин-4-іл)окси-2- гідроксициклопентиліметил сульфамата (І-216) у самок "голих" мишей Мог (з ксенотрансплантатами пухлини НСТ116 після однократного підшкірного введення при 30 мг/кг.

ІО19| Фігура 4 ілюструє діаграму рентгенівської порошкової дифракції (РПД) для кристалічної

Форми І 415, 25, 4К)-4-(6-Щ1В, 25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1 Н-інден-1-іл|аміно)піримідин- 4-іл)окси|-2-гідроксициклопентил)метил сульфамата (1-216) гідрохлорида.

ІО20| Фігура 5 ілюструє термограму диференціальної скануючої калориметрії (ДСК) для кристалічної Форми ! 515, 25, 4К)-4-((6-Ф18, 25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1 Н-інден-1- іл|Іаміно)піримідин-4-іл)окси|-2-гідроксициклопентил)метил сульфамата (І-216) гідрохлорида.

ІО21| Фігура 6 ілюструє термограму термогравіметричного аналізу (ТГА) для кристалічної

Форми І 415, 25, 4К)-4-(6-Щ1В, 25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1 Н-інден-1-іл|аміно)піримідин- 4-іл)окси|-2-гідроксициклопентил)метил сульфамата (І-216) гідрохлорида. 0221 Фігура 7 ілюструє діаграму рентгенівської порошкової дифракції (РПД) для кристалічної

Форми І 415, 25, 4К)-4-(6-Щ1В, 25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1 Н-інден-1-іл|аміно)піримідин- 4-іл)окси|-2-гідроксициклопентилуметил сульфамата (І-216) гідрохлорида, отриманого в

Прикладі 2, нижче.

ІО23| Фігура 8 ілюструє термограму диференціальної скануючої калориметрії (ДСК) для кристалічної Форми ! 515, 25, 4К)-4-((6-Ф18, 25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1 Н-інден-1- іл|Іаміно)піримідин-4-іл)уокси|-2-гідроксициклопентиліуметил сульфамата (1-216) гідрохлорида, отриманого в Прикладі 2, нижче.

І024| Фігура 9 ілюструє термограму термогравіметричного аналізу (ТГА) для кристалічної

Форми І 415, 25, 4К)-4-(6-Щ1В, 25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1 Н-інден-1-іл|аміно)піримідин- 4-іл)окси|-2-гідроксициклопентиліметил сульфамата (І-216) гідрохлорида, отриманого в

Прикладі 2, нижче.

І025| Фігура 10 ілюструє діаграму рентгенівської порошкової дифракції (РПД) для кристалічної Форми ІІ 515, 25, 4К)-4-(6-Щ1А8, 25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1 Н-інден-1- іл|Іаміно)піримідин-4-іл)окси|-2-гідроксициклопентиліуметил сульфамата (1-216) гідрохлорида, отриманого в Прикладі 9, нижче. опис

І026| Представлені хімічні сполуки, які є ефективними як інгібітори Медав-активуючого ферменту (МАЕ). Ці хімічні сполуки застосовують для інгібування активності МАЕ іп міго та іп мімо і придатні для лікування розладів клітинної проліферації, зокрема, раку, і інших розладів, пов'язаних з активністю МАЕ. Ці хімічні речовини є (15, 25, 4Н8)-4-((6--КІ1А8, 25)-5-хлор-2- метокси-2,3-дигідро-1 Н-інден-1-іл|аміно)піримідин-4-іл)окси|-2-гідроксициклопентил)метил сульфаматом (що згадується в цьому документі як "І-2167").

СІ

МН до 2 о М «фо бро (в) У і нековалентно зв'язаними молекулярними сполуками. Таким чином, хімічна речовина, що містить сполуку І-216, включає, наприклад, вільну сполуку І-216, фармацевтично прийнятні солі

І-216, фармацевтично прийнятні сольвати 1І!-216 і фармацевтично прийнятні сольвати фармацевтично прийнятних солей І-216. У деяких варіантах реалізації, хімічна речовина є вільною сполукою 1-216 або її фармацевтично прийнятною сіллю. У деяких варіантах реалізації, хімічна сполука є фармацевтично прийнятною сіллю 1-216. У деяких варіантах реалізації, хімічна речовина є вільною сполукою 1І-216 або її фармацевтично прийнятним сольватом. У деяких варіантах реалізації, хімічна сполука є фармацевтично прийнятним сольватом фармацевтично прийнятної солі І-216.

І027| У публікації СіІаірогпе еї аїЇ. описані різні інгібітори ферментів Е1, включаючи МАЕ.

Наприклад, учені Сіаірогпе еї ам. описують, що сполуки в наступній Таблиці 1 демонструють значення ІС5О менші або рівні 500 нМ в аналізі МАЕ (Приклад 137 у публікації СіІаірогпе).

Таблиця 1 (В, 2Н, 35, 48)-4-(6-4(15)-4-фтор-2,3-дигідро-1Н-інден-1-іл|аміно)піримідин-4-іл)аміно|- 2,3-дигідроксициклопентил)метил сульфамат; (тв, 2, 35, 48)-2,3-дигідрокси-4-((6-((1 В, 25)-2-метокси-2,3-дигідро-1Н-інден-1- іл|Іаміно)піримідин-4-іл)яуаміноЇциклопентил)метил сульфамат;

Щ15, 25, 48)-4-(6-((15)-2,3-дигідро-1 Н-інден-1-іламіно|піримідин-4-іл)аміно)-2- гідроксициклопентил|метил сульфамат; во ців, 28, 35, 48)-4-(6-1(15)-4,7-дифтор-2,3-дигідро-1 Н-інден-1-іл|амінозпіримідин-4- іл)аміно|-2,3-дигідроксициклопентил)метил сульфамат; в ІА, 28, 35, 4Н8)-4-(6-(18)-2,3-дигідро-1Н-інден-1-іламіно|піримідин-4-іл)іаміно)-2,3- дигідроксициклопентил|метил сульфамат;

Таблиця 1

ЕД ЦІВ, 28, 35, 48)-2,3-дигідрокси-4-((8-феніл-9УН-пурин-6б-іляаміноЇциклопентил)метил сульфамат; (В, 28, 35, 48)-2,3-дигідрокси-4-(12-((З-метил-2,3-дигідро-1 Н-інден-1-іл)аміно|піримідин- 4-іліаміно)уциклопентил|метил сульфамат; (15, 28, 35, 48)-4-(16-(15)-2,3-дигідро-1Н-інден-1-іламіно|піримідин-4-ілламіно)-2,3- дигідроксициклопентил|метил сульфамат; (18, 28, 35, 48)-2,З-дигідрокси-4-(16-((15)-1,2,3,4-тетрагідронафталін- 1- іламіно|Іпіримідин-4-ілламіно)уциклопентил|метил сульфамат;

ІВ, 28, 35, 48)-4-((6-((циклогексилметил)аміно|піримідин-4-іліаміно)-2,3- дигідроксициклопентил|метил сульфамат; ців, 28, 35, 48)-4-(2-1(15)-3,3-диметил-2,3-дигідро-1Н-інден-1-іліаміно)зпіримідин-4- іл)ламіноІ-2,3-дигідроксициклопентиліметил сульфамат; в, 28, 35, 48)-4-((6-((15)-5,6-дифтор-2,3-дигідро-1 Н-інден-1-іліамінозпіримідин-4- іл)аміно|-2,3-дигідроксициклопентил)метил сульфамат; (КВ, 28, 35, 48)-4-((6-К(15)-2,3-дигідро-1 Н-інден-1-іламіно|-2-метилпіримідин-4-іліаміно)- 2,3-дигідроксициклопентил|метил сульфамат; ців, 28, 35, 48)-4-((6-(15)-5-хлор-2,3З-дигідро-1Н-інден-1-ілІаміно)піримідин-4-іл)аміно|- 2,3-дигідроксициклопентил)метил сульфамат; ців, 28, 35, 48)-4-((6-Щ(И15)-3,3-диметил-2,3-дигідро-1Н-інден-1-іліаміно)зпіримідин-4- іл)аміно|-2,3-дигідроксициклопентил)метил сульфамат; (18, 28, 35, 48)-4-(6-(Щ(15)-4-хлор-2,3-дигідро-1 Н-інден-1-іл|Іаміно)піримідин-4-іл)аміно|- 2,3-дигідроксициклопентил)метил сульфамат; (1В, 25, 48)-4-(16-(15)-2,3-дигідро-1Н-інден-1-іламіно|піримідин-4-іл)аміно)-2- гідроксициклопентил|метил сульфамат; (В, 28, 35, 48)-4-(4-(15)-2,3-дигідро-1 Н-інден-1-іламіно|-1,3,5-триазин-2-іл)аміно)-2,3- дигідроксициклопентил|метил сульфамат; ((18, 28, 35, 48)-4-16-(бензиламіно)піримідин-4-іл|аміно)-2,3- дигідроксициклопентил)метил сульфамат; (В, 28, 35, 48)-4-((6-(15)-2,3-дигідро-1Н-інден-1-іламіно|піримідин-4-іліаміно)-2,3- дигідроксициклопентил|метил сульфамат; (16, 25, 48)-4-(6-(15)-2,3-дигідро-1Н-інден-1-іламіно|-5-метилпіримідин-4-іліокси)-2- гідроксициклопентил|метил сульфамат; ((15, 25, 48)-4-118-(2-хлорфеніл)-9Н-пурин-6-ілІаміно)-2-гідроксициклопентил)метил сульфФфамат; ((15, 25, 48)-2-гідрокси-4-118-(2-феноксифеніл)-9Н-пурин-6б-іл|іаміної)циклопентил)метил сульфамат;

Ц15, 25, 48)-2-гідрокси-4-|((б-феніл-7Н-пирроло|2,3-4|піримідин-4- іл)уаміноЇциклопентил)метил сульфамат;

Ц15, 25, 48)-4-І(8-дибензо|б, «Іфуран-4-іл-9Н-пурин-б-іл)аміно1|-2- гідроксициклопентил)метил сульфамат; (15, 25, 48)-2-гідрокси-4-(16-((15)-1,2,3,4-тетрагідронафталін-1-іламіно|піримідин-4- ілюкси)циклопентил|метил сульфамат; ((15, 25, 48)-4-118-(2,3-дигідро-1,4-бензодиоксин-5-іл)-УН-пурин-6-іл|аміно)-2- гідроксициклопентил)метил сульфамат; (15, 25, 48)-2-гідрокси-4-(16-((1-нафтилметил)аміно|піримідин-4- ілюкси)циклопентил|метил сульфамат; 15, 25, 48)-2-гідрокси-4-((6-((15, 25)-2-метил-2,3-дигідро-1 Н-інден-1-іл|аміно)піримідин- 4-іл)уоксиЇциклопентил)метил сульфамат; (В, 28, 35, 48)-4-(4-(15)-2,3-дигідро-1 Н-інден-1-іламіно|-6-метил-1,3,5-триазин-2- іліаміно)-2,3-дигідроксициклопентил|метил сульфамат; ((15, 25, 48)-2-гідрокси-4-/метилі8-(1-нафтил)-9Н-пурин-6-іліаміноуциклопентил)метил сульфамат; 15, 25, АВ)-2-гідрокси-4-((6-(Ц18, 25)-2-метокси-2,3-дигідро-1Н-інден-1- іл|Іаміно)піримідин-4-іл)я'аміноЇциклопентил)метил сульфамат; ((15, 25, 48)-2-гідрокси-4-118-(1-нафтил)-9Н-пурин-6-іліаміноуциклопентил)метил сульфамат;

Таблиця 1 ців, 28, 35, 48)-2,3-дигідрокси-4-|(4-4(1 В, 25)-2-метокси-2,3-дигідро-1Н-інден-1- іл|Іаміно)-1,3,5-триазин-2-іл)аміно|Їциклопентил)метил сульфамат; ((15, 25, 48)-4-Т6-хлор-2-(1-нафтил)-ЗН-имидазої|4,5-б|піридин- 7-іліаміно)-2- гідроксициклопентил)метил сульфамат; во ((15, 25, 48)-4-118-(З-хлорфеніл)-9Н-пурин-6-ілІаміно)-2-гідроксициклопентил)метил сульфамат; (15, 25, 48)-2-гідрокси-4-(/8-(2-(трифторметокси)феніл|-9Н-пурин-6- іліаміно)уциклопентил|метил сульфамат; 15, 25, 48)-2-гідрокси-4-((8-феніл-9Н-пурин-б-іл)окси|циклопентил)метил сульфамат; (15, 25, 48)-4-(18-(4-(диметиламіно)-1-нафтил|-9Н-пурин-б-іл)аміно)-2- гідроксициклопентил|метил сульфамат; (15, 25, 48)-4-((6-4(15)-3,3-диметил-2,З-дигідро-1Н-інден-1-іл|Іаміно)піримідин-4- іл)ламіно|-2-гідроксициклопентиліметил сульфамат; ((15, 25, 48)-4-((8-(2,3-диметоксифеніл)-9Н-пурин-6-іл|аміно)-2- гідроксициклопентил)метил сульфамат; вв (15, 25, 48)-4-(18-(2-(бензилокси)феніл|-9Н-пурин-6-іліаміно)-2- гідроксициклопентил|метил сульфамат; 1-69. 115, 25, 48)-2-гідрокси-4-((8-феніл-9Н-пурин-6-іл)аміно|Їциклопентил)метил сульфамат; 15, 25, АВ)-4-((6-Щ(15)-3,3-диметил-2,3-дигідро-1Н-інден-1-іліаміно)-5-фторпіримідин-4- іл)аміно|-2-гідроксициклопентиліметил сульфамат; ((15, 25, 48)-4-118-(7-хлорхінолін-4-іл)- 7УН-пурин-6б-іл|Іокси)-2-гідроксициклопентил)метил сульфамат; ((15, 25, 48)-2-гідрокси-4-116-(1-нафтил)- 7/Н-пирроло|2,3-4|Іпіримідин-4- іл|дзміно)уциклопентил)метил сульфамат;

М-((15, 25, 4В8)-2-гідрокси-4-((6-Щ(18, 25)-2-метокси-2,3-дигідро-1 Н-інден- 1- іл|Іаміно)піримідин-4-іл)/уоксиЇциклопентил)метил)сульфамід

Ц15, 25, 48)-4-І(5-фтор-6- (18, 25)-2-метокси-2,3-дигідро-1Н-інден-1-ілІіамінозпіримідин- 4-іл)окси|-2-гідроксициклопентил)метил сульфамат;

Ц15, 25, 48)-2-гідрокси-4-|(8-хінолін-8-іл- 7Н-пурин-6-іл)яаміно|Їциклопентил)метил сульфамат; ((15, 25, 48)-2-гідрокси-4-118-(1-нафтил)-9Н-пурин-6б-іл|окси)циклопентил)метил сульфамат; 15, 25, 48)-4-І(8-бензил-9Н-пурин-6б-іл)аміно|-2-гідроксициклопентил)метил сульфамат; во 15, 25, 4В)-2-гідрокси-4-((2-фенілі1 ,З|оксазоло|5,4-4|піримідин-7- іл)уаміноЇциклопентил)метил сульфамат; (15, 25, 48)-4-((8-(2,6-диметоксифеніл)-9Н-пурин-6-іл|аміно)-2- гідроксициклопентил)метил сульфамат; ве | ((15, 25, 48)-2-гідрокси-4-118-(З-метоксифеніл)-9Н-пурин-6-іліаміної)циклопентил)метил сульфамат; ((15, 25, 48)-4-118-(2,2-диметил-2,3-дигідро-1-бензофуран-7-іл)-УН-пурин-6-іл|аміно)-2- гідроксициклопентил)метил сульфамат;

І15, 25, 48)-2-гідрокси-4-(18-((З-метилфеніл)сульфоніл|-9Н-пурин-6- ілюкси)циклопентил|метил сульфамат; (15, 25, 48)-4-(18-(4-(бензилокси)фенілі|-7Н-пурин-6-іліаміно)-2- гідроксициклопентил|метил сульфамат; (15, 25, 48)-4-(18-(4-(диметиламіно)-1-нафтил|-7Н-пурин-б-іліокси)-2- гідроксициклопентил|метил сульфамат;

Ц15, 25, 48)-4-((8-біфеніл-3-іл-9Н-пурин-б-іл)аміно|-2-гідроксициклопентил)метил сульфамат; тв, 28, 35, 48)-4-((6-((15)-2,3-дигідро-1Н-інден-1-іламіно|Іпіримідин-4-ілуметил)аміно|- 2,3-дигідроксициклопентил)метил сульфамат; ((15, 25, 48)-2-гідрокси-4-118-(2-метилфеніл)-9Н-пурин-6б-іліамінозуциклопентил)метил сульфамат; ((18, 28, 35, 4В8)-2,3-дигідрокси-4-((6-(фенілзтинил)піримідин-4- іл|дзміно)уциклопентил)метил сульфамат; ((15, 25, 48)-2-гідрокси-4-Ц2-(1-нафтил)-ЗН-имидазої|4,5-бІпіридин- 7- іл|оксиїуциклопентил)метил сульфамат;

Таблиця 1 (15, 25, 48)-4-18-(4-хлорфеніл)-9Н-пурин-б-іл|Ііаміно)-2-гідроксициклопентил)метил сульфамат;

Ц15, 25, 48)-2-гідрокси-4-|(8-изохінолін-4-іл- 7Н-пурин-б-іл)окси|Їциклопентил)метил сульфамат;

Ц15, 25, 48)-2-гідрокси-4-|(6-((18, 25)-2-метокси-2,3-дигідро-1 Н-інден- 1- іл|Іаміно)піримідин-4-іл)/уоксиЇциклопентил)метил сульфамат; (15, 25, 48)-4-18-(2,3-дигідро-1-бензофуран-7-іл)-7Н-пурин-6-іл|аміно)-2- гідроксициклопентил)метил сульфамат; (18, 28, 35, 48)-2,3-дигідрокси-4-1(6-(5,6,7 8-тетрагідронафталін-1-іламіно)піримідин-4- іл|дзміно)уциклопентил)метил сульфамат; (15, 25, 48)-2-гідрокси-4-(|8-(1,2,3,4-тетрагідронафталін-1-іл)-9Н-пурин-6- іл|зміно)уциклопентил)метил сульфамат; (15, 25, 48)-2-гідрокси-4-((8-І2-(трифторметил)феніл|-9Н-пурин-6- іліаміно)уциклопентил|метил сульфамат; 15, 25, 48)-4-((6-Щ(15)-3,3-диметил-2,3-дигідро-1Н-інден-1-ілІаміно)зпіримідин-4-іл)окси|- 2-гідроксициклопентил)метил сульфамат;

Ц15, 25, 48)-2-гідрокси-4-((4-((18, 25)-2-метокси-2,3-дигідро-1 Н-інден-1-іл|аміно)-1,9,5- триазин-2-іл)аміноЇциклопентил)іметил сульфамат; ((15, 25, 48)-2-гідрокси-4-118-(5,6,7,8-тетрагідронафталін-1-іл)-9Н-пурин-6- іл|дзміно)уциклопентил)метил сульфамат; (15, 25, 48)-4-((8-циклогексил-9Н-пурин-6б-іл)аміно|-2-гідроксициклопентил)метил сульфамат; ((15, 25, 48)-4-118-(1-бензил-1 Н-пиразол-4-іл)-7Н-пурин-6б-іл|окси)-2- гідроксициклопентил)метил сульфамат;

Ц15, 25, 48)-2-гідрокси-4-|((9-метил-8-феніл-9Н-пурин-6б-іл)яаміно|Їциклопентил)метил сульфамат; (15, 25, 48)-4-І((8-трет-бутил-9Н-пурин-б-іл)аміно|-2-гідроксициклопентил)метил сульфамат; ((15, 25, 48)-2-гідрокси-4-118-(2-метоксифеніл)-9Н-пурин-6-іліаміноз)циклопентил)метил сульфамат; (15, 25, 48)-4-((4-((15)-3,3-диметил-2,З-дигідро-1Н-інден-1-іл|Іаміно)-1,3,5-триазин-2- іл)аміно|-2-гідроксициклопентиліметил сульфамат; (15, 25, 48)-2-тідрокси-4-((8-((3-метилфеніл)сульфанилі-7Н-пурин-6- ілюкси)циклопентил|метил сульфамат; (15, 25, 48)-4-(18-(2-(диметиламіно)феніл|-9Н-пурин-б-іл)аміно)-2- гідроксициклопентил|метил сульфамат; (15, 25, 4В)-2-гідрокси-4-/18-(4-пирролидин-1-іл-1-нафтил)-7Н-пурин-6- іл|оксиїуциклопентил)метил сульфамат; (15, 25, 48)-2-гідрокси-4-1І8-(1 Н-индол-3-іл)-7Н-пурин-б-іл|окси)уциклопентил)метил сульфамат; 15, 25, АВ)-2-гідрокси-4-((6-(Ц18, 25)-2-метокси-1,2,3,4-тетрагідронафталін- 1- іл|Іаміно)піримідин-4-іл)/уоксиЇциклопентил)метил сульфамат; (15, 25, 48)-2-гідрокси-4-((6-Щ(15, 28)-2-метокси-1,2,3,4-тетрагідронафталін-1- іл|Іаміно)піримідин-4-іл)/уоксиЇциклопентил)іметил сульфамат; (15, 25, 48)-4--А-(15)-2,3-дигідро-1Н-інден-1-іламіно|-5,б-дигідро-7Н-пирроло|2,3- 9|піримідин-7-іл)-2-гідроксициклопентил)метил сульфамат; 15, 25, 48)-4-І(А-Щ(18)-2,2-дифтор-2,3-дигідро-1Н-інден-1-ілІаміно)-1,3,5-триазин-2- іл)аміно|-2-гідроксициклопентиліметил сульфамат; 15, 25, АВ)-2-гідрокси-4-|(6-(18, 25)-2-метокси-4,4-диметил-1,2,3,4- тетрагідронафталін-1-іліаміно)піримідин-4-іл)уоксиЇциклопентил)метил сульфамат; 15, 25, АВ)-2-гідрокси-4-((6-(15, 28)-2-метокси-4,4-диметил-1,2,3,4- тетрагідронафталін-1-іліаміно)піримідин-4-іл)/уоксиЇциклопентил)метил сульфамат; и (15, 25, 48)-4-(1А-(15)-2,3-дигідро-1Н-інден-1-іламіно|-1,3,5-триазин-2-іліаміно)-2- гідроксициклопентил|метил сульфамат. 028) Учені Сіаірогпе еї аїЇ. далі описують, що сполуки в наступній Таблиці 2 демонструють значення ІС5О більше 500 нМ і менше 10 мкМ в аналізі МАЄ (Приклад 137 у публікації

Сіаірогпе).

Таблиця 2

ІВ, 28, 35, 48)-4-((2-((циклогексилметил)аміно|піримідин-4-іліаміно)-2,3- дигідроксициклопентилІметил сульфамат ((18, 28, 35, 48)-4-Це-(бензиламіно)піримідин-4-іл|аміно)-2,3- дигідроксициклопентил)метил сульфамат

ЦІВ, 28, 35, 48)-2,3-дигідрокси-4-(піридин-3-ілкарбоніл)аміноЇциклопентилуметил сульфамат 18, 28, 35, 48)-2,3-дигідрокси-4-«(изонікотиноиламіно)циклопентил|метил сульфамат 15, 25, 45)-4-46-(15)-2,3-дигідро-1Н-інден-1-іламіно|піримідин-4-іл)метил)-2- гідроксициклопентил|метил сульфамат 15, 25, 48)-4-І((2-1(15)-5-хлор-3,3-диметил-2,3-дигідро-1Н-інден-1-ілІаміно)зпіридин-4- іл)окси|-2-гідроксициклопентил)іметил сульфамат

Ц15, 25, 48)-2-гідрокси-4-|(7-метил-8-феніл-7Н-пурин-6б-іл)яаміно|Їциклопентил)метил сульфамат

Ц15, 25, 48)-4-((8-біфеніл-2-іл-9Н-пурин-б-іл)аміно|-2-гідроксициклопентил)метил сульфамат (15, 25, 48)-4-Ц16-((15, 28)-2-((диметиламіно)метилі/-2,3-дигідро-1Н-інден-1- іліаміно)піримідин-4-іліокси)-2-гідроксициклопентил)метил сульфамат (16, 25, 48)-4-(16-(15)-2,3-дигідро-1 Н-інден-1-іламіно|-2-оксо-2,3-дигідропіримідин-4- іліаміно)-2-гідроксициклопентил|метил сульфамат вв (15, 25, 48)-4-16-((15, 25)-2-((диметиламіно)карбоніл)|-2,3-дигідро-1Н-інден-1- іліаміно)піримідин-4-іліокси)-2-гідроксициклопентил)метил сульфамат 15, 25, АВ)-2-гідрокси-4-((6-((15, 28)-1-метокси-2,3-дигідро-1Н-інден-2- іл|Іокси)піримідин-4-іл)/оксиЇциклопентил)іметил сульфамат 15, 25, АВ)-2-гідрокси-4-((6-(Ц18, 25)-1-метокси-2,3-дигідро-1Н-інден-2- іл|Іокси)піримідин-4-іл)/оксиЇциклопентил)іметил сульфамат -80 115, 25, 48)-4-(9-бензил-9Н-пурин-б-іл)окси|-2-гідроксициклопентиліметил сульфамат ((15, 25, 48)-2-гідрокси-4-116-(2-фенілетил)піримідин-4-іліаміноуциклопентил)метил сульфамат вв ((18, 28, 35, 4В8)-2,3-дигідрокси-4-/(6-(2-фенілетил)піримідин-4- іл|Ідміно)уциклопентил)метил сульфамат ців, 28, 35, 48)-4-((6-Щ(15, 25)-2-(бензилокси)циклопентилі|аміно)піримідин-4-іл)аміно|- 2,3-дигідроксициклопентиліметил сульфамат (5, 25, 48)-4-(12-(15)-2,3-дигідро-1Н-інден-1-іламіно|піридин-4-ілюкси)-2- гідроксициклопентилІметил сульфамат

З 15, 25, АВ)-2-гідрокси-4-((6-(Ц18, 25)-2-метокси-2,3-дигідро-1Н-інден-1- іл|Іокси)піримідин-4-іл)/оксиЇциклопентил)іметил сульфамат пев 15, 25, АВ)-2-гідрокси-4-((6-((15, 28)-2-метокси-2,3-дигідро-1Н-інден-1- іл|Іокси)піримідин-4-іл)/оксиЇциклопентил)іметил сульфамат (15, 25, 48)-2-(гідроксиметил)-4-118-(5,6,7,8-тетрагідронафталін- 1-іл)-9Н-пурин-6- іл|зміноуциклопентанол (В, 28, 35, 48)-4-(2-(15)-2,3-дигідро-1Н-інден-1-іламіно|-5-фторпіримідин-4-іліаміно)- 2,3-дигідроксициклопентил|метил сульфамат 15, 25, 48)-2-гідрокси-4-((6-фенілпіримідин-4-іл)/окси|Їциклопентиліметил сульфамат ((15, 25, 48)-2-гідрокси-4-116-(1-нафтилметокси)піримідин-4-ілїокси)циклопентил)метил сульфамат (15, 25, 48)-4-16-(1,3-дигідро-2Н-ізоіндол-2-іл)піримідин-4-іл|окси)-2- гідроксициклопентил)метил сульфамат

Ц15, 25, 48)-2-гідрокси-4-|метил(9-метил-8-феніл-9Н-пурин-6- іл)уаміноЇциклопентил)метил сульфамат ((15, 25, 48)-4-16-(циклопентиламіно)піримідин-4-іл|Іокси)-2-гідроксициклопентил)метил сульфамат 15, 25, 48)-4-І((6-бензилпіримідин-4-іл)окси|-2-гідроксициклопентиліметил сульфамат (15, 25, 48)-4-18-(2,3-дигідро-1,4-бензодиоксин-5-іл)-9Н-пурин-6б-іл|аміно)-2- (гідроксиметил)циклопентанол

Таблиця 2 ((15, 25, 48)-2-гідрокси-4-16-(2-нафтилметокси)піримідин-4-ілїокси)циклопентил)метил сульфамат 15, 25, АВ)-4-((6-ЦЩ(15, 28)-2,7-диметокси-1,2,3,4-тетрагідронафталін- 1- іл|Іаміно)піримідин-4-іл)окси|-2-гідроксициклопентил)метил сульфамат 15, 25, АВ)-4-((6-Щ(И18, 25)-2,7-диметокси-1,2,3,4-тетрагідронафталін- 1- іл|Іаміно)піримідин-4-іл)окси|-2-гідроксициклопентил)метил сульфамат 15, 35)-3-118-(1-нафтил)-9Н-пурин-6-іл|їоксизуциклопентил)метил сульфамат 029) Учені Сіаірогпе єї аІ. описують також, що сполуки в наступній Таблиці З демонструють значення ІС5О більше 10 мкМ в аналізі МАЕ (Приклад 137 у публікації СіІаірогпе).

Таблиця З ців, 28, 35, 48)-4-((6-аміно-2-метилпіримідин-4-іл)аміно|-2,3- дигідроксициклопентил)метил сульфамат

ІВ, 28, 35, 48)-4-((2-(бензил(метил)аміно|піримідин-4-іліаміно)-2,3- дигідроксициклопентилІметил сульфамат

ІВ, 28, 35, 48)-4-((6-(бензил(метил)аміно|піримідин-4-іліаміно)-2,3- дигідроксициклопентилІметил сульфамат

ЦІВ, 28, 35, 48)-2,3-дигідрокси-4-(піридин-2-ілкарбоніл)аміноЇциклопентилуметил сульфамат ((18, 28, 35, 48)-4-16-(бензиламіно)-2-метилпіримідин-4-іл| аміно)-2,3- дигідроксициклопентил)метил сульфамат (16, 25, 48)-4-(6-(15)-2,3-Дигідро-1Н-інден-1-іламіно|піримідин-4-іліокси)-2- гідроксициклопентилІметил сульфамат

КВ, ЗВ, 48)-3-(16-(15)-2,3-дигідро-1Н-інден-1-іламіно|піримідин-4-іл)аміно)-4- гідроксициклопентилІметил сульфамат (15, 25, 48)-4-116-(3,4-дигідроизохінолін-2(1Н)-іл)піримідин-4-іл|окси)-2- гідроксициклопентил)метил сульфамат (15, ЗВ, 48)-3-(6-(15)-2,3-дигідро-1Н-інден-1-іламіно|піримідин-4-іл)аміно)-4- гідроксициклопентил|метил сульфамат

ЦІВ, 28, 35, 48)-4-((6-((18, 28)-2-(бензилокси)циклопентиліаміно)піримідин-4-іл)аміно|- 2,3-дигідроксициклопентил)метил сульфамат во | І15, 25, 48)-4-((6-(4-хлорбензил)окси|піримідин-4-ілюкси)-2-гідроксициклопентил|метил сульфамат 15, 25, 48)-2-гідрокси-4-(піримідин-4-ілокси)циклопентил|метил сульфамат ців, 28, 35, 48)-4-(2-(15)-2,3-дигідро-1Н-інден-1-іламіно|)карбоніл)піридин-4-іл)аміно|- 2,3-дигідроксициклопентил)метил сульфамат (ав, 28, 35, 48)-4-Ц2-(2,3-дигідро-1Н-индол-1-ілкарбоніл)піридин-4-ілІаміно)-2,3- дигідроксициклопентил)метил сульфамат

ІОЗО| Учені Сіаірогпе єї а. описують також НТЕЕ аналізи зито-активуючого ферменту (ЗАЕ) і убіквітин-активуючого ферменту (ШАЕ) у Прикладі 137. Однак значення ІС50О не зазначені.

ІО31| Як показано на Фігурах, площа під кривою залежності концентрації в плазмі від часу для І-216, введеного при 10 мг/кг (Фігура 1) порівняна із цим же показником для 1-115, введеного при 30 мг/кг (Фігура 2) і становить приблизно половину площі під кривою залежності концентрації від часу, що спостерігається для І-216, введеного при 30 мг/кг (Фігура 3). Отже, можна очікувати, що сполука І-216 є в 2-3 рази більш ефективним інгібітором МАЕ, ніж 1І-115.

ІЇО32| Термін "біля" використовується в цьому документі для позначення приблизного значення, у діапазоні, грубо або близько. При використанні терміна "біля" у комбінації із числовим діапазоном, він модифікує цей діапазон, розширюючи границі вище й нижче зазначених числових значень. Якщо не зазначене інше, термін "біля" використовується в цьому документі для модифікації числового значення вище й нижче зазначеного значення на різницю 10 Фо.

ЇО33| Якщо не зазначене інше, терміни "включає" і "включаючи" і тому подібні не є обмежуючими. Наприклад, "включаючи" означає включаючи, але не обмежуючись цим, якщо не зазначене інше.

ІО34| У сполуках, описаних у цьому документі, у яких визначена відносна стереохімія,

діастереомерна чистота сполуки, переважно, становить, щонайменше, 80 95, більш переважно, щонайменше, 9095, ще більш переважно, щонайменше, 9595 і найбільше переважно, щонайменше, 9995. При використанні в цьому документі, термін "діастереомерна чистота" належить до кількості сполуки, що має зображену відносну стереохімію, виражену у відсотках від загальної кількості всіх присутніх діастереомерів.

ІЇО35| Бажано, енантіомерна чистота сполуки становить, щонайменше, 80 95, бажаніше, щонайменше, 90 95, ще бажаніше, щонайменше, 95 95 і найбажаніше, щонайменше, 99 95. При використанні в цьому документі, термін "енантіомерна чистота" належить до кількості сполуки, що має зображену абсолютну стереохімію, виражену у відсотках від загальної кількості зображеної сполуки і її енантіомера.

ІО36| Способи визначення діастереомерної і енантіомерної чистоти добре відомі в даній галузі. Діастереомерна чистота може бути визначена будь-яким аналітичним методом, здатним кількісно розрізняти сполуку і її діастереомери. Приклади придатних аналітичних методів включають, без обмеження, спектроскопію ядерного магнітного резонансу (ЯМР), газову хроматографію (ГХ) і високоефективну рідинну хроматографію (ВЕРХ). Точно так само, енантіомерна чистота може бути визначена будь-яким аналітичним методом, здатним кількісно розрізняти сполуку і її енантіомер. Приклади придатних аналітичних способів включають, без обмеження, ГХ або ВЕРХ із використанням хірального матеріалу для упакування стовпчика.

Енантіомери можуть бути розрізнені по ЯМР, якщо вони спочатку були дериватизовані оптично збагаченим дериватизуючим агентом, наприклад, кислотою Мошера.

ІО37| Термін "кристалічний", що використовують у цьому документі, належить до твердої речовини, у якій атоми, молекули або іони, що утворюють структуру, упаковані симетрично впорядкованим, повторюваним тривимірним способом, мають високо симетричну хімічну структуру. Зокрема, кристалічна сіль може бути отримана у вигляді однієї або більше кристалічних форм. Для цілей дійсної заявки терміни "кристалічна форма" і "поліморф" є синонімами; ці терміни визначають відмінності між кристалами, що мають різні властивості (наприклад, різні діаграми РПД, різні результати сканування ДСК). Псевдополіморфи звичайно є різними сольватами матеріалу, тому їх властивості відрізняються один від одного. Так, у цьому документі передбачається, що кожний окремий поліморф і псевдополіморф є окремою кристалічною формою.

ІО38| Термін "в основному, кристалічний" належить до солей, що містять, щонайменше, певний ваговий відсоток кристалічної речовини. Певні вагові відсотки включають 50 95, 60 Об, 70 У, 75 95, 80 Фо, 85 95, 87 У, 88 95, 89 У, 90 9, 91 Ус, 92 95, 93 У, 94 95, 95 У, 96 95, 97 У, 98 95, 99 95, 99,5 905 і 99,9 95. У деяких варіантах реалізації, "в основному, кристалічний" належить до солей, що містять, щонайменше, 70 9о кристалічної речовини. У деяких варіантах реалізації, "в основному, кристалічний" належить до солей, що містять, щонайменше, 80 95 кристалічної речовини. У деяких варіантах реалізації, "в основному, кристалічний" належить до солей, що містять, щонайменше, 85 95 кристалічної речовини. У деяких варіантах реалізації, "в основному, кристалічний" належить до солей, що містять, щонайменше, 90 95 кристалічної речовини. У деяких варіантах реалізації, "в основному, кристалічний" належить до солей, що містять, щонайменше, 95 95 кристалічної речовини.

ІО39| Термін "сольват або сольватований" означає фізичний зв'язок сполуки цього винаходу з однією або більше молекулами розчинника. Цей фізичний зв'язок включає водневий зв'язок. У деяких випадках сольват можна виділити, наприклад, якщо одна або більше молекул розчинника включена в кристалічну решітку твердої кристалічної речовини. "Сольват або сольватований" включає фазу розчину і розчинники, що піддаються виділенню. Типові сольвати включають, наприклад, гідрати, етанолати й метанолати.

І040| Термін "гідрат" належить до сольвату, у якому молекула розчинника представляє собою Н2О, яка присутня в певній стехіометричній кількості й включає, наприклад, гемігідрати, моногідрати, дигідрати й тригідрати.

І041| Термін "суміш" належить до змішаних компонентів суміші, не залежно від фазового стану цієї комбінації (наприклад, рідина або рідина/кристалічна речовина).

І042| Термін "затравка" належить до додавання кристалічного матеріалу до розчину або суміші для ініціації кристалізації. 043) Деякі варіанти реалізації цього винаходу належать до солянокислої солі 1І-216, у якій, щонайменше, певний ваговий відсоток солянокислої солі є кристалічною речовиною. У деяких варіантах реалізації, солянокисла сіль є, в основному, кристалічною. Приклади кристалічної або, в основному, кристалічної солянокислої солі, включають кристалічну форму солянокислої солі або суміш різних кристалічних форм. Деякі варіанти реалізації цього винаходу належать до 60 солянокКислої солі, у якій, щонайменше, певний ваговий відсоток солянокислої солі є кристалічною речовиною. Певний ваговий відсоток включає 10 95, 20 У, 30 90, 40 Фо, 50 Фо, 60 9о, 70 У, 75 95, 80 Фо, 85 95, 87 У, 88 95, 89 У, 90 9, 91 Ус, 92 95, 93 У, 94 95, 95 У, 96 95, 97 У, 98 95, 9995, 99,5 95 і 99,9 95. Якщо певний ваговий відсоток солянокислої солі є кристалічною речовиною, інша частина солянокислої солі є аморфною формою солянокислої солі.

І044| Деякі варіанти реалізації цього винаходу належать до солянокислої солі І-216 у кристалічній формі або, в основному, у кристалічній формі. Кристалічна форма може являти собою певний ваговий відсоток кристалічної солянокислої солі. Певний ваговий відсоток включає 10 зо, 20 зо, Зо то, 40 то, 50 то, 6о0 то, 70 Зо, 75 9б, 80 то, 85 то, 87 то, 88 то, 89 то, 90 то, 91 95, 92 95, 93 90, 94 95, 95 90, 96 о, 97 У, 98 о, 99 о, 99,5 90 ії 99,9 96. Якщо певний ваговий відсоток солянокислої солі є певною кристалічною формою, то інша частина солянокислої солі є якоюсь комбінацією аморфної солі солянокислої солі й однієї або більше кристалічних форм солянокислої солі, крім зазначеної кристалічної форми. У деяких варіантах реалізації, солянокисла сіль є кристалічною формою, щонайменше, на 90 95 по вазі. У деяких варіантах реалізації, солянокисла сіль є кристалічну форму, щонайменше, на 95 95 по вазі. У деяких варіантах реалізації, солянокисла сіль є кристалічною формою, щонайменше, на 80 95 по вазі. У деяких варіантах реалізації, солянокисла сіль є кристалічною формою, щонайменше, на 85 Фо по вазі. (045) Якщо не зазначене інше, при визначенні кристалічної форми солянокислої солі за допомогою одного або більш піків РПД, представлених у кутах 28, кожне зі значень 29 слід розуміти як дане значення х 0,2 градуса. 046) В описі й формулі винаходу, при визначенні кристалічної форми солянокислої солі за допомогою однієї або більше температур кривої ДСК (наприклад, початок ендотермічного переходу, плавлення й таке інше), кожне з температурних значень варто розуміти як дане значення хз 2 76.

ТВЕРДІ СТАНИ

І047| У цьому документі представлений набір інформації, що характеризує опис кристалічної форми 1 (Форми 1) солянокислої солі І-216.

І048| Фігура 4 ілюструє діаграму порошкової рентгенівської дифракції (РПД) Форми солянокислої солі І- 216, отриманої за допомогою випромінювання СиКа. Піки, зазначені на

Фігурі 4, включають піки, перераховані в таблиці 4.

Таблиця 4

Таблиця 4 049) У деяких варіантах реалізації, Форма І характеризується діаграмою РПД, що має піки при кутах 29 4,57, 15,27, 21,37, 21,87 її 24,07. У деяких варіантах реалізації, Форма характеризується діаграмою РПД, що має піки при кутах 29 4,57, 7,57, 14,47, 14,67, 15,27, 15,97, 19,57, 21,87, 21,87, 22,47, 22,77, 24,07 і 24,8". У деяких варіантах реалізації, Форма характеризується діаграмою РПД, що має піки при кутах 28 4,57, 7,5", 8,97, 9,87, 13,37, 14,4", 14,67, 15,27, 15,97, 17,27, 19,57, 20,07, 21,37, 21,87, 22,47, 22,77, 24,07, 24,87, 25,77 і 26,47. У деяких варіантах реалізації, Форма І характеризується діаграмою РПД, представленою на Фігурі 4.

ІО50О| У деяких варіантах реалізації, Форма І характеризується діаграмою РПД, що має еталонний пік з кутом 29 4,5:2-0,32 і що й має піки при кутах 29 10,72, 16,82, 17,39 ії 19,59 щодо цього еталонного піка. Термін "еталонний пік" належить до піка на РПД дифрактограмі, який фахівці в даній галузі розглядають як такий, що інформує про поліморфну форму матеріалу, тобто диференційований від апаратурного шуму. Під "відносним" розуміють, що кут, за яким спостерігають, 28 кожного піка є сумою кута 29 еталонного піка й відносного кута 28 цього піка.

Наприклад, якщо еталонний пік має кут 29 4,42, то відносні піки мають кути 29 15,17, 21,27, 21,77 і 23,97; якщо еталонний пік має кут 29 4,52, то відносні піки мають кути 28 15,27, 21,39",21,8" ії 24,0", якщо еталонний пік має кут 28 4,62, то відносні піки мають кути 29 15,3", 21,47, 21,97 24,17; і так далі. У деяких варіантах реалізації, Форма І характеризується діаграмою РПД, що має еталонний пік з кутом 29 4,5:20,32 ї що має піки з кутами 20 3,02, 9,99, 10,19, 10,79, 11,49, 15,09, 16,82, 17,39, 17,92, 18,22, 19,59 і 20,32 відносного цього еталонного піка. У деяких варіантах реалізації, Форма І характеризується діаграмою РПД, що має еталонний пік з кутом 29 4,5:2-0,32 ї що має піки з кутами 28 3,02, 4,49, 5,39, 8,89, 9,99, 10,19, 10,79, 11,49, 12,72, 15,02, 15,59, 16,89, 17,39, 17,99, 18,22, 19,59, 20,39, 21,29 ї 21,99 щодо цього еталонного піка. Кожний з піків, які розглядаються фахівцями в даній галузі, як такі, що інформують про поліморфну форму матеріалу, може служити як еталонний пік, а потім можуть бути розраховані відносні піки.

Наприклад, якщо еталонний пік має кут 29 24.02, то відносні піки мають кути 29 -19,59, -8,82, -2,79 і -2,27 щодо цього еталонного піка. Фігура 5 ілюструє профіль диференціальної скануючої калориметрії (ДСК) Форми І. Термограма ДСК зображує графік залежності теплового потоку від температури зразка, швидкість зміни температури становить близько 10 "С/хв. У деяких варіантах реалізації, Форма | характеризується, в основному, таким же профілем ДСК, як показано на Фігурі 5. Фігура 5 ілюструє ендотермічну подію з початком при температурі близько 129,80 ї пік при температурі близько 135,6 "С, відповідний до втрати води, пов'язаної із плавленням. Спостерігається також широка ендотерма з початком при температурі близько 181,67С і піком при температурі близько 195,57С, і вузька ендотерма з початком при температурі близько 275,3 "С і піком при температурі близько 275,5 76. 051) Фігура 6 ілюструє профіль термогравіметричного аналізу (ТГА) Форми І солянокислої солі І-216. Термограма ТГА зображує графік залежності процентної втрати маси зразка від температури, швидкість зміни температури становить близько 10 "С/хв. Фігура 6 ілюструє приблизно 3,7 956 зниження маси між 100 "С і 150 "С, дозволяючи допустити, що І-216 НСІ Форма | є моногідрат. У деяких варіантах реалізації, І-216 НСІ Форма І характеризується, в основному, таким же профілем ТГА, як показано на Фігурі 6. Вимірювання Карла Фішера демонструють вміст води близько 3,5 95, додатково підтверджуючи, що зниження маси, що спостерігається на профілі ТГА, обумовлене втратою води, вказуючи, що Форма І є моногідрат.

І052| Фігура 10 ілюструє діаграму порошкової рентгенівської дифракції (РПД) Форми І! солянокислої солі І- 216, отриманої за допомогою випромінювання СиКа. Піки, зазначені на

Фігурі 10, включають піки, перераховані в таблиці 5.

Таблиця 5 11116574 Ї7111111111111111111111111111169111111111111 вив Ї7711111111111111111111111111961111111111111С1

ІО53) У деяких варіантах реалізації, Форма І! характеризується діаграмою РПД, що має піки при кутах 289 8,77, 15,27, 15,77, 19,67 їі 24,27. У деяких варіантах реалізації, Форма І характеризується діаграмою РПД, що має піки при кутах 29 4,37, 8,77, 15,27, 15,77, 19,67, 20,07, 20,87, 22,57, 23,17 ії 24,27. У деяких варіантах реалізації, Форма ІІ характеризується діаграмою

РПД, що має піки при кутах 28 4,37, 8,77, 12,47, 14,57, 15,27, 15,77, 17,97, 18,27, 18,57, 19,67, 20,07, 20,87, 22,07, 22,57, 23,17, 24,27, 24,77, 25,77, 28,27 і 29,47. У деяких варіантах реалізації, Форма ЇЇ характеризується практично такою ж діаграмою РПД, як показано на Фігурі 10.

ІЇО54| У деяких варіантах реалізації, Форма І! характеризується діаграмою РПД, що має еталонний пік з кутом 29 8,750,37 і що має піки при кутах 29 6,57, 7,0", 10,97 ї 15,57 щодо цього еталонного піка. Терміни "еталонний пік" і "відносно" мають такі ж значення, як описано раніше.

У деяких варіантах реалізації, Форма ІІ характеризується діаграмою РПД, що має еталонний пік з кутом 29 8,7:30,37 ії що має піки при кутах 29 -4,47, 6,57, 7,07, 10,97, 11,37, 12,17, 13,87, 14471 15,57 відносно цього еталонного піка. У деяких варіантах реалізації, Форма ІІ характеризується діаграмою РПД, що має еталонний пік з кутом 28 8,750,3"7, і такий, що має піки з кутами 28 -4,4", 3,77, 5,87, 6,57, 7,07, 8,67, 9,57, 9,87, 10,97, 11,37, 13,37, 13,87, 14,47, 15,57, 16,07, 17,07, 19,57 і 20,77 щодо цього еталонного піка. Кожний з піків, які розглядаються фахівцями в даній галузі, що як такі, що інформують про поліморфну форму матеріалу, може служити в якості еталонного піка, а потім можуть бути розраховані відносні піки. Наприклад, якщо еталонний пік має кут 28 24.27, то відносні піки мають кути 28 -15,57, -9,07, -8,57 і -4,67 щодо цього еталонного піка.

СИНТЕТИЧНІ СПОСОБИ

ІО55) Сполука І-216 може бути отримана по способах, відомих фахівцях у даній галузі, і/або з посиланням на схеми, представлені нижче і наступні приклади. Приклади синтетичних шляхів представлені далі на Схемах 1-4 нижче, а також у наступних Прикладах.

Схема 1 зуке ут н пденЗ» : тре бутилвнциткек) зі вва

Й І Хек КО МКМ ва т со же и днем, Бус КН диня СКК Я де Мен, Щ і ро Х дей, с 5 Гу лае ки ТТ й Реле ме з 0 ДЕНУСНамухацня в. ії В мук менатеа земпевнтуда З ад ек й що їі га ел ЧЕ ОМ х Мая Ки Вдкт, й й ЩО лек і К. хни ! ВеДЖМ. ЗАЄХ КЕ Ї ов сюеккк кю кю о | М: К ан 0 рюжА лтлкклонкклхжкинАюю і В Не і сиєтіхкя кто ско. в й т ' | : ще і з ! Що ки

КА ре нем, ен

Гора КО еоме ес мета бедет пк ше Ой ГОМ Паро

М чо пет то тет и ІК. В ши паваиа НІ тк І мама мечі сну 3 сл членах Мо удача

У оч ЦІ ЕКиКи клсУВи Ух и т ВЕ пити ке Те з ваше девтжвияни Кх, зівнЕн і

ЇО5б| На Схемі 1 описаний синтез (1К, 25)-5-хлор-2-метоксиїндан-1-аміна (8), який додатково ілюстрований нижче в Прикладі 1. б-хлор-1Н-інден (1) епоксидували за допомогою каталізатора Якобсена для отримання оксирена (2), який обробили сірчаною кислотою, що димить, в ацетонітрилі, у результаті чого, після додавання води й нагрівання, отримали Ке!1-(18, 25)-1-аміно-5-хлоріндан-2-ол (3). КеІ--18, 25)-1-аміно-5-хлоріндан-2-ол (3) хірально розділили за допомогою 0-(-)-мигдальної кислоти для отримання (1К, 25)-1-аміно-5-хлоріндан-2-ола (5) після видалення хіральної допоміжної речовини. Захист первинного аміну в сполуці (5) виконали за допомогою фталевого ангідриду, одержавши сполуку (6). Метилювання гідроксильної групи метилиодидом дало сполуку (7), з якої потім зняли захист за допомогою гідразину для отримання заданого (1К, 25)-5-хлор-2-метоксиіндан-1-амінаміна (8).

Схема 2 на та берментаткних так тва дк

Й щі . я Шк жи п іамг 3, зд ач ние їх Ме

Ко ше тн на их Мом ТЕМСЯ Ч:

Тзкгоют й ень ЕН Ж т НУ х у нин х й Я оон У ЕН лук че

Мн Жажма:вя тами вата. Коней 0 Кннажмя земувуатива. Мен . 2 см ди щу ага Ши ТВО ге шо У я НО

Ще НЕО Б 142 вацещмним КацемихниЯ ш : їх ши

Каса нкихУюи, КК

КШЛІМН ДУТИ Н ї

З я тищО й ре г ТО на Ше по ви їз хі х - чу А т же вач цу нь у х реж щй Кан

З ті ха МЕНІ бу з СЕ В їх ї оду ут ААЮют х ї «вфесессосютетттссюсеєюєю та тва ТО св Я 1 і ше Я і не Ні : Ме нн МВ ше Аа дн у еру 8 щ З ше-і С

ЗКУ ще Н ач

Е я яв 0-5 М 5 реж зв ЩІ т Мі. ї Мо во в ну Йой оодечух их во дяків, хлопоулфманни КТ мив в х ще шо

Уоитв Б х3 иа : Ко шк пе : «неї птінеї ХО НСЯ Не Й та хх НУ

ІО57| На схемі 2 показаний синтез (15, 25, 4К)-4-(6-К(18, 25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро- 1Н-інден-1-іліаміно)піримідин-4-іл)окси|-2-гідроксициклопентил)метил сульфамата НСІ Форми 1, який додатково ілюстрований нижче в Прикладі 2. Виконали захист первинного спирту рацемічної сполуки (9) у вигляді трет-бутилдиметилсилілового ефіру з утворенням сполуки (10), яку ферментативно розділили за допомогою Сапаїда Апіапіса на акриловій смолі з утвореннм сполуки (11) з енантіомерним надлишком більше 99 95. Потім виконали захист вторинного спирту в сполуці (11) у вигляді його трет-бутилдиметилсилілового ефіру, з утворенням (12).

Сполуку (12) обробили катехолбораном у присутності каталізатора Вілкінсона для отримання (13), яка потім взаємодіяла з 4,6-дихлорпіримідином з утворенням сполуки (14). З первинного спирту (14) селективно зняли захист, а потім встановили інданову частину молекули шляхом взаємодії (15) з (1К, 25)-5-хлор-2-метоксиіндан-1-аміном (8) з утворенням сполуки (16). І-216 отримали взаємодією сполуки (16) із хлорсульфонамідом, з наступним зняттям захисту вторинного спирту в кислотних умовах. І-216 обробили хлористоводневою кислотою в ацетонітрилі для отримання Форми І солянокислої солі І-216.

Схема З снсН а но, зіз (Кртрет-бутил у (в

РІЩОНЦОЮТО а о сульфінамід в

МмеОон пов. й о Стадія 1 :

Стадія 2 О-у (17 ав д (19) К-

Стадія | 7 Мавн, 314 зна

СОС й нні (20)

ІЇО58| На Схемі З описано отримання (1К, 25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1 Н-інден-1- амінаміна гідрохлорида (20), який додатково ілюстровано нижче в Прикладі 4. 5-хлор-2,3- дигідро-1Н-інден-1-он (17) взаємодіяв із триметилортоформіатом у кислотних умовах, потім виконали обробку реагентом Козера ІРН(ОНУОТ5)| для отримання 5-хлор-2-метокси-2,3- дигідро-1Н-інден-1-она (18). Інденон обробили (К)-трет-бутил сульфінамідом у присутності тетраєетоксида титану для отримання відповідного сульфінаміда (19). Реакцію виконували доти, поки не залишилося менше 595 небажаного діастереомера, що виявляється по ВЕРХ.

Неочищений сульфінамід відновили за допомогою Мавнаі для отримання первинного аміну, який обробили хлористоводневою кислотою для отримання (1К, 25)-5-хлор-2-метокси-2,3- дигідро-1Н-інден-1-амінаміна гідрохлорида (20).

Схема 4 див ее -ЗЯ вБАЖЕ ом в Во. нНЖУВі А м во ; й ШУ пику ІЙ ул, почни М оо щеня за дн зх денним й ву У ох Тс щої щп Ка зМмЕЦцеиМ мо да п птах ї ІЗ) сСлздЯ КЗ

ОлУ Ма, ЕН

Сладія З | т Вес х як щ ЮК м БОдНМИ Мас ресе т кн т до ейй Кі Всь медій ЩСВО.Мано ВАЄ лит ж, я Й ї вотум З ОМ Її о5еон дих й у ОМ Тра ян еру" р ВЕ о У виє? це п пад па ЗЯВКМВ а ; дог: ВВ ї що Кл щ Я ЩО --я рен ЧИЙ вано шт А В ВОДНИЙ НС в М

СЕ ше ї ВК АС ЄЮ тей А и ік миши ї2щ0Х Як 0 ---К й кад я ой й ше янжя ТЕ не З не Б но сі еоемі

ІО59| Схема 4 ілюструє спосіб отримання Форми І гідрохлоридної солі І-216, який додатково ілюстрований нижче в Прикладі 5. Епоксидне кільце в (15, 2К, 35, 5К)-3-(бензилокси)-2- (бензилоксиметил)-6-оксабіцикло|3.1.О|гексані (21) відкрили обробкою діїзопропіламідом літію, і отриманий аніон вловили обробкою триметилсилілхлоридом для отримання (22). Подвійний зв'язок відновили за допомогою водню й каталізатора Ра/Ва5О4, а триметилсилілову захисну групу зняли для отримання вторинного спирту (23). Вторинний спирт (23) мезилювали, а потім обробили тетрабутиламонія ацетатом, потім гідроксидом натрію для отримання сполуки (24), яка взаємодіяла з гідридом натрію й 4,6-дихлорпіримідином з утворенням проміжної сполуки (25). Видалення бензилових захисних груп за допомогою трихлорида бору для отримання (26), з наступною взаємодією З (КЕ, 25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1 Н-інден-1-амінаміна гідрохлоридом (20) при 130 "С і 50 розі привело до утворення ((15, 25, 4К)-4-(6-(18, 25)-5-хлор- 2-метокси-2,3-дигідро-1Н-інден-1-іламіно)піримідин-4-ілокси)-2-гідроксициклопентил)метил сульфамата (27). Первинний спирт у сполуці (27) піддавали сульфуванню для отримання 1-216.

Форму | солянокислої солі І--16 отримали обробкою І-216 в ізопропіловому спирті 6 М хлористоводневою кислотою з наступним додаванням ізопропілацетату як анти-розчинника.

ЗАСТОСУВАННЯ

ІО6ОЇ Хімічні сполуки цього винаходу є придатні інгібітори активності ферменту Е1. Зокрема, зазначені хімічні сполуки створені як інгібітори МАЕ. Поняття інгібіторів включає хімічні сполуки, які знижують промотуючу дію ферментів ЕЇ у сполученні убпм (зокрема, Медав) з білками- мішенями (наприклад, зниження убіквітинілювання, недилювання), зменшують міжклітинну сигналізацію, опосередковану сполученням убпм (зокрема, Меадав), і/або знижують протеоліз, опосередкований сполученням убпм (зокрема, Медав) (наприклад, інгібування кулін-залежного убіквітинілювання й протеолізу (наприклад, убіквітин-протеасомний шлях)). Так, хімічні сполуки цьогоцього винаходу можуть бути оцінено на їх здатність інгібувати фермент ЕЇї іп міїго або іп мімо, або в клітинах, або у тваринних моделях у відповідності зі способами, докладно представленими далі в цьому документі, або зі способами, відомими в даній галузі. Хімічні сполуки можуть бути оцінені на їх здатність зв'язувати або прямо опосередковувати активність ферменту Е1. Альтернативно, активність хімічних сполук може бути перевірена непрямими клітинними аналізами або аналізами, що вимірюють нисхідні ефекти активації ЕЇ для оцінки інгібування нисхідних ефектів інгібування Еї (наприклад, інгібування кулін-залежного убіквітинілювання й протеолізу). Наприклад, активність може бути оцінена визначенням убпм- злитих субстратів (наприклад, убпм-злитих Е2, недильованих кулінів, убіквітинільованих субстратів); визначенням стабілізації нисхідних білкових субстратів (наприклад, стабілізація р27, стабілізація ІкВ); визначенням інгібування активності ОРР; визначенням спадних ефектів інгібування білка Е1 і стабілізації субстрату (наприклад, репортерні аналізи, наприклад, аналіз по гену-репортеру МЕКВ, аналіз по гену-репортеру р27). Аналізи для оцінки активності описані нижче в Експериментальному розділі й/або відомі в даній області.

ІЇО61| Слід розуміти, що хімічні сполуки цього винаходу можуть бути дериватизовані по функціональних групах для отримання похідних проліків, які можуть перетворюватися назад у вихідні хімічні сполуки іп мімо. Приклади таких проліків включають фізіологічно прийнятні й метаболічно лабільні похідні. Більш конкретно, проліки хімічної сполуки цього винаходу є карбамат або амід групи -МН- хімічної речовини, або прості або складні ефіри групи -ОН хімічної речовини. 062) Такі карбаматні проліки групи -МН- хімічної сполуки включають наступні карбамати: 9- флуоренілметил, 9-(2-сульфо)флуоренілметил, 9-(2,7-дибром)флуоренілметил, 17- тетрабензої(а, с,9, ПЙфлуоренілметил, 2-хлор-3-інденілметил, бензЦінден-З-ілметил, 2,7,ди-трет- бутил-І(9-(10,10-діоксо-10,10,10,10-тетрагідротіоксантил)|метил, 1,1-діоксобензо|бІгіофен-2-іл- метил, 2,2,2-трихлоретил, 2-триметилсилілетил, 2-фенілетил, 1-(1-адамантил)-1-метилетил, 2- хлоретил, 1,1-диметил-2-галоетил, 1,1-диметил-2,2-диброметил, 1,1-диметил-2,2,2- трихлоретил, 1-метил-1-(4-біфенілил)етил, 1-(3,5-ди-трет-бутилфеніл)-1-метилетил, 2-(2"- та 4- піриділ)етил, 2,2-біс(4-нітрофеніл)етил, М-2-пивалоїламіно)-1,1-диметилетил, 2-К2- нітрофеніл)дитіо|-1-фенілетил, 2-(М, М-дициклогексилкарбоксамідо)етил, трет-бутил, 1- адамантил, 2-адамантил, вініл, аліл, 1-ізопропілаліл, цинаміл, 4-нітроцинаміл, 3-(3- піриділ)проп-2-еніл, 8-хіноліл, М-гідроксипіперидиніл, алкілдитіо, бензил, пара-метоксибензил, пара-нітробензил, пара-бромбензил, пара-хлорбензил, 2,4-дихлорбензил, 4- метилсульфінілбензил, 9-антрилметил, дифенілметил, фенотіазиніл-(10)-карбоніл, М'-пара- толуолсульфоніламінокарбоніл і М'-феніламінотіокарбоніл.

ІО63) Такі амідні проліки групи -МН- хімічної сполуки включають наступні аміди: М-форміл, М- ацетил, М-хлорацетил, М-трихлорацетил, М-трифторацетил, М-фенілацетил, М-3- фенілпропіоніл, М-4-пентеноїл, М-піколіноїл, М-З-піриділкарбоксамідо, М-бензоїлфенілаланил, 60 М-бензоїл і М-пара-фенілбензоїл.

ІО64| Такі ефірні проліки групи -ОН хімічної сполуки включають наступні прості ефіри: метил, метоксиметил, метилтіометил, (фенілдиметилсиліл)уметоксиметил, бензилоксиметил, пара- метоксибензилоксиметил, пара-нітробензилоксиметил, орто-нітробензилоксиметил, /((4- метоксифенокси)метил, гваяколметил, трет-бутоксиметил, 4-пентенілоксиметил, силоксиметил, 2-метоксиетоксиметил, 2,2,2-трихлоретоксиметил, біс(2-хлоретокси)метил, 2- (триметилсиліл)уетоксиметил, ментоксиметил, тетрагідропіраніл, З-бромтетрагідропіраніл, тетрагідротіопіраніл, 1-метоксициклогексил, 4-метокситетрагідропіраніл, 4- метокситетрагідротіопіраніл, 4-метокситетрагідротіопіраніла 5, З-діоксид, /1-К2-хлор-4- метил)феніл|-4-метоксипіперидин-4-іл, 1-(2-фторфеніл)-4-метоксипіперидин-4-іл, 1,4-діоксан-2- іл, тетрагідрофураніл, тетрагідротіофураніл, 2,3,За, 4,5,6,7,7а-октагідро-7,8,8,-триметил-4,7- метанобензофуран-2-іл, 1-етоксиетил, 1-(2-хлоретокси)етил, 1-(2-(триметилсиліл)етокси|етил, 1-метил-1-метоксиетил, 1-метил-1-бензилоксиетил, 1-метил-1-бензилокси-2-фторетил, 1-метил- 1-феноксиетил, 2,2,2,-трихлоретил, 1,1-діанісил-2,2,2,-трихлоретил, 1,1,1,3,3,3-гексафтор-2- фенілізопропіл, 2-триметилсилілетил, 2-(бензилтіо)етил, 2-(фенілселеніл)етил, трет-бутил, аліл, пропаргіл, пара-хлорфеніл, пара-метоксифеніл, пара-нітрофеніл, 2,4-динітрофеніл, 2,3,5,6- тетрафтор-4-трифторметил)феніл, бензил, пара-метоксибензил, 3,4-диметоксибензил, орто- нітробензил, пара-нітробензил, пара-галобензил, 2,6-дихлорбензил, пара-ціанобензил, пара- фенілбензил, 2,6-дифторбензил, пара-ациламінобензил, пара-азидобензил, 4-азидо-3- хлорбензил, 2-трифторметилбензил, пара-(метилсульфініл)/бензил, 2-піколіл, 4-піколіл, 3- метил-2-піколіл М-оксидо, 2-хінолінилметил, 1-піренілметил, дифенілметил, р, чщекр- динітробензгідрил, 5-дибензосуберил, трифенілметил, альфа-нафтилдифенілметил, пара- метоксифенілдифенілметил, ди(пара-метоксифеніл)фенілметил, три(пара-метоксифеніл)метил, 4-(4-бромфенацилокси)фенілдифенілметил, 4,4",4"-трис(4,5-дихлорфталімідофеніл)метил, 4,4",4"-три(левулиноїлоксифеніл)метил, 4,4",4"-три(бензоїлоксифеніл)метил, 4,4"-диметокси-3"-

ІМ-«імідазолілметил)тритил, 4,4'-диметокси-3"|М-імідазолілетилікарбамоїл|ігтритил, - 1,1-біс(4- метоксифеніл)-1 -піренілметил, 4-(17-тетрабензоїа, с,а, Пфлуоренілметил)-4,47- диметокситритил, 9-антрил, 9-(9-феніл)ксантеніл, 9-(9-феніл-10-оксо)антрил, 1,3-бензодитіолан- 2-іл, бинзізотіазоліл 5, З-діоксидо, триметилсиліл, триєтилсиліл, триізопропілсиліл, диметилізопропілсиліл, діетилізопропілсиліл, диметилгексилсиліл, трет-бутилдиметилсиліл, трет-бутилдифенілсиліл, трибензилсиліл, три-пара-ксилілсиліл, трифенілсиліл, дифенілметилсиліл, ди-трет-бутилметилсиліл, трис(триметилсиліл)силіл, (2- гідроксистирил)диметилсиліл, (2-гідроксистирил)діїзопропілсиліл, трет-бутилметоксифенілсиліл і трет-бутоксидифенілсиліл.

ІО65)| Такі складноефірні проліки групи -ОН хімічної сполуки включають наступні складні ефіри: форміат, бензоїлформіат, ацетат, хлорацетат, дихлорацетат, трихлорацетат, трифторацетат, метоксиацетат, трифенілметоксиацетат, феноксиацетат, пара- хлорфеноксиацетат, фенілацетат, пара-Р-фенілацетат, дифенілацетат, нікотинат, 3- фенілпропіонат, 4-пентеноат, 4-оксопентаноат, 4,4-(етилендитіо)пентаноат, 5-ІЗ-біс(4- метоксифеніл)гідроксиметилфенокси|)левулинат, півалоат, 1-адамантоат, кротонат, 4- метоксикротонат, бензоат, пара-фенілбензоат і 2,4,6-триметилбензоат. Додатково, у рамки цього винаходу входять будь-які фізіологічно прийнятні еквіваленти представлених хімічних сполук, аналогічні метаболично лабільним простим, складним ефірам групи -ОН, або карбаматам або амідам групи -МН-, які можуть давати вихідні хімічні сполуки, описані в цьому документі, іп мімо. Дивися, наприклад, Сгеепе апа Ууці5, Ргоїесіїме сгоиМирз іп Огдапіс Зупіпевів, зга вид. допп Уміієу 8 5опв5, Іпс. (1999).

ІО66) Деякі варіанти реалізації цього винаходу належать до композиції, що містить хімічну сполуку цього винаходу й фармацевтично прийнятний носій. Деякі варіанти реалізації цього винаходу належать до композиції, що містить проліки хімічної сполуки цього винаходу й фармацевтично прийнятний носій.

І067| Якщо фармацевтично прийнятна сіль є хімічну сполуку цього винаходу, що використовується в цих композиціях, то ця сіль, бажано, отримана з неорганічних або органічних кислот і основ. Огляди відповідних солей представлені, наприклад, у публікаціях

Вегає 6вї аї, у. Рнагт. 5сі. 66:1-19 (1977) і Кетіпдіоп: Те Зсієпсе апа Ргасіїсе ої Ріагтасу, 20е вид., А. сеппаго (ед.), Гірріпсой УМіЦШатв»в 8 УМІКіп5 (2000) ("Кетіпдаоп'5").

ІО68) Приклади відповідних солей приєднання кислот включають наступні: ацетат, адипінат, альгінат, аспартат, бензоат, бензолсульфонат, бісульфат, бутират, цитрат, камфорат, камфорсульфонат, циклопентанпропіонат, диглюконат, додецилсульфат, етансульфонат, фумарат, глюкогептаноат, гліцерофосфат, гемісульфат, гептаноат, гексаноат, гідрохлорид, гідробромід, гідройодид, 2-гідроксиетансульфонат, лактат, малеат, метансульфонат, 2- 60 нафталінсульфонат, нікотинат, оксалат, памоат, пектинат, персульфат, З3-фенілпропіонат,

пікрат, півалат, пропіонат, сукцинат, тартрат, тіоцианат, тозилат і ундеканоат. 069) Відповідні солі приєднання основ включають солі амонію, солі лужних металів, такі як солі натрію й калію, солі лужноземельних металів, такі як солі кальцію й магнію, солі з органічними основами, такі як солі дициклогексиламіну, М-метил-О-глюкаміну, і солі з амінокислотами, такими як аргінін, лізин і так далі.

ІО70| Також, основні азотвмісні групи можуть бути кватернізовані такими агентами як нижчі алкілгалогеніди, такі як метил, етил, пропіл і бутил хлориди, броміди і йодиди; диалкілсульфати, такі як диметил, діетил, дибутил і діаміл сульфати, довголанцюгові галогеніди, такі як децил, лаурил, міристил і стеарил хлориди, броміди і йодиди, аралкіл галогеніди, такі як бензил і фенетил броміди, і інші. У такий спосіб одержують водо- або маслорозчинні або продукти, що диспергуються.

ІО71| Фармацевтичні композиції цього винаходу бажано перебувають у формі, придатній для введення суб'єкту, бажано ссавцю, бажаніше людині. Термін "фФармацевтично прийнятний носій" використовується в цьому документі для позначення матеріалу, сумісного з організмом реципієнта й придатного для доставки активного агента до сайту-мішені без припинення активності агента. Токсичність або можливі побічні ефекти, обумовлені носієм, бажано є співрозмірними за розміром з доцільним співвідношенням ризику/користі для призначеного використання активного агента. У даній галузі відомі багато такі фармацевтично прийнятні носії.

Дивися, наприклад, Кетіпдїоп; Напароок ої Ріпаптасешііса! Ехсіріепів5, бе вид., К.С. Коме еї а). (ред.), Рпагтасешійсаї! Ргезз (2009).

І072| Фармацевтичні композиції цього винаходу можуть випускатися способами, добре відомими у даній галузі, серед яких такі традиційні способи як гранулювання, змішування, розчинення, виробництво капсул, ліофілізація або емульгування. Композиції можуть випускатися в різних формах, включаючи гранули, осади або частки, порошки, включаючи заморожені обезводнені порошки, висушені в ротаційному випарнику або висушені розпилювальним сушінням, аморфні порошки, таблетки, капсули, сиропи, супозиторії, ін'єкції, емульсії, еліксири, суспензії або розчини. Композиції можуть необов'язково містити стабілізатори, модифікатори рН, поверхнево-активні речовини, солюбілізатори, модифікатори біодоступності і їх комбінації.

ІЇО73| Фармацевтично прийнятні наповнювачі, які можуть використовуватися в цих композиціях, включають іонообмінники, оксид алюмінію, стеарат алюмінію, лецитин, білки сироватки, такі як альбумін сироватки людини, буферні речовини, такі як фосфати або карбонати, гліцин, сорбінову кислоту, сорбат калію, суміші неповних гліцеридів насичених рослинних жирних кислот, воду, солі або електроліти, такі як протаміну сульфат, динатрія гідрофосфат, калію гідрофосфат, натрію хлорид, солі цинку, колоїдний діоксид кремнію, трисилікат магнію, полівінілпіролідон, речовини на основі целюлози, поліетиленгліколь, натрію карбоксиметилцелюлозу, поліакрилати, воски, поліетилен-поліоксипропіленові блок-полімери, полієтиленгліколь і ланолін. 074) Відповідно до кращого варіанту реалізації, композиції цього винаходу створюють для фармацевтичного введення ссавцям, бажано людині. Такі фармацевтичні композиції цього винаходу можуть бути введені перорально, парентерально, інгаляцією спрея, локально, ректально, назально, трансбуккально, вагінально або через імплантований резервуар. Термін "парентеральний", що використовують у цьому документі, включає підшкірний, внутрішньовенний, внутрішньочеревний, внутрішньом'язовий, внутрішньосуглобний, внутрішньосиновіальний, внутрішньостернальний, внутрішньотекальний, внутрішньопечінковий, внутрішньотканевий та внутрішньочерепний спосіб введення ін'єкцій або інфузій. Бажано, композиції вводять перорально, внутрішньосудинно або підшкірно. Композиції цього винаходу можуть бути створені як препарати швидкого вивільнення, короткострокової або довгострокової дії. Крім того, сполуки можуть бути введені локально, а не системно, наприклад, введенням (наприклад, ін'єкцією) у осередок пухлини.

ІО75| Фармацевтичні композиції можуть бути отримані у вигляді рідких суспензій або розчинів з використанням рідин, таких як масло, вода, спирт або їх комбінацій. Можуть бути включені солюбілізуючі агенти, такі як циклодекстрини. Для перорального або парентерального введення можуть бути додані фармацевтично прийнятні поверхнево-активні речовини, суспендуючі агенти або емульгатори. Суспензії можуть містити масла, такі як арахісове масло, кунжутне масло, бавовняне масло, кукурудзяне масло й оливкове масло. Препарати у вигляді суспензій також можуть містити складні ефіри жирних кислот, такі як етилолеат, ізопропілміристат, гліцериди жирних кислот і ацетильовані гліцериди жирних кислот. Композиції у вигляді суспензій можуть містити спирти, такі як етанол, ізопропіловий спирт, гексадециловий 60 спирт, гліцерин і пропіленгліколь. У композиціях у вигляді суспензій можуть також бути використані прості ефіри, такі як полі(етиленгліколь), нафтові вуглеводні, такі як мінеральне масло й петролатум; а також вода.

І076| Стерильні форми для ін'єкцій композицій цього винаходу можуть бути водними або масляними суспензіями. Ці суспензії можуть бути утворені відповідно до методик, відомих у даній галузі, за допомогою придатних диспергуючих або зволожуючих агентів і суспендуючих агентів. Стерильні композиції для ін'єкцій можуть також бути стерильним розчином або суспензією для ін'єкцій у нетоксичному, прийнятному для парентерального введення розріджувачі або розчиннику, наприклад, розчином в 1,3-бутандіолі Серед прийнятних середовищ і розчинників, які можна використовувати, - вода, розчин Рінгера й ізотонічний розчин хлориду натрію. Крім того, як розчинник або суспендуюче середовище звичайно використовують стерильні нелеткі масла. Для цієї мети можуть бути використані будь-які позбавлені смаку жирні масла, включаючи синтетичні моно- або дигліцериди. Жирні кислоти, такі як олеїнова кислота і її гліцеридні похідні, є придатними у виробництві препаратів для ін'єкцій, як і природні фармацевтично прийнятні масла, такі як оливкове масло або касторове масло, зокрема, в їх поліоксиетильованих формах. Ці масляні розчини або суспензії можуть також містити довголанцюговий спиртовий розріджувач або диспергатор, такий як карбоксиметилцелюлоза або аналогічні диспергуючі агенти, що звичайно використовуються в приготуванні фармацевтично прийнятних лікарських форм, включаючи емульсії й суспензії. Інші поверхнево-активні речовини, що широко застосовуються, такі як Твіни, Спани й інші емульгуючі агенти або добавки, що поліпшують біодоступність, які звичайно використовуються у виробництві фармацевтично прийнятних твердих, рідких або інших лікарських форм, також можуть бути використані для складання композицій. Сполуки можуть входити в сполуки для парентерального введення шляхом ін'єкцій, таких як ін'єкція ударної дози, або безперервної інфузії. Одиничні лікарські форми для ін'єкції можуть бути у вигляді ампул або упакування лікарських засобів для багаторазового застосування.

І077| Фармацевтичні композиції цього винаходу можуть бути введені перорально в будь-якій лікарській формі, прийнятній для перорального введення, включаючи капсули, таблетки, водні суспензії або розчини. При необхідності перорального використання водних суспензій, активний компонент комбінують із емульгуючими й суспендуючими агентами. При бажанні також можуть бути додані певні підсолоджувачі, смакові добавки або барвники. У таких твердих лікарських формах активну хімічну сполуку змішують, щонайменше, з одним інертним фармацевтично прийнятним формотворним засобом або носієм, таким як цитрат натрію або фосфат дикальцію й/"або а) наповнювачами або сухими розріджувачами, такими як крохмалі, лактоза, сахароза, глюкоза, маніт, мікрокристалічна целюлоза й кремнієва кислота, р) сполучними агентами, такими як, наприклад, карбоксиметилцелюлоза, альгінати, желатин, сахароза й гуміарабік, с) зволожувачами, такими як гліцерин, 4) засобами для поліпшення розпаду таблеток, такими як агар-агар, карбонат кальцію, полівінілпіролідон, кроскармелоза, натрію крохмальгліколят, картопляний або тапіоковий крохмаль, альгінова кислота, деякі силікати й карбонат натрію, є) інгібіторами розчинення, такими як парафін, Її) прискорювачами абсорбції, такими як четвертинні амонієві сполуки, 9) змочувальними агентами, такими як, наприклад, цетиловий спирт і гліцерину моностеарат, п) абсорбентами, такими як каолін і бентонітова глина, і і змащувальними агентами, такими як тальк, стеарат кальцію, стеарат магнію, натрію стеарилфумарат, тверді полієтиленгліколі, натрію лаурилсульфат, діоксид кремнію, і їх сумішами. У випадку капсул, таблеток і пігулок лікарська форма може також містити буферні агенти. 078) Активна хімічна сполука також може бути в мікроінкапсульованій формі з одним або декількома з вищезгаданих формотворних засобів. Тверді лікарські форми таблеток, драже, капсул, пігулок і гранул також можуть бути приготовлені з покриттями й оболонками, такими як ентеросолюбільні покриття, покриття для контролювання вивільнення й інші покриття, добре відомі в галузі складання фармацевтичних композицій. У таких твердих лікарських формах активна сполука може бути змішана, щонайменше, з одним інертним розріджувачем, таким як сахароза, лактоза або крохмаль. Такі лікарські форми можуть також містити, що є звичайною практикою, додаткові речовини, відмінні від інертних розріджувачів, наприклад, таблетуючі змащувальні речовини й інші таблетуючі добавки, такі як стеарат магнію й мікрокристалічна целюлоза. У випадку капсул, таблеток і пігулок лікарські форми можуть також містити буферні агенти. Вони можуть необов'язково містити контрастні агенти, і також можуть мати таку сполуку, що активний компонент(и) вивільняється тільки, або бажано, у певній частині кишкового тракту, необов'язково, уповільненим чином. Приклади залитих композицій, які можуть бути використані, включають полімерні речовини й воски. 60 І079| Альтернативно, фармацевтичні композиції цього винаходу можуть бути введені у формі супозиторіїв для ректального введення. Вони можуть бути отримані змішанням агента з підходящим не дратівливим наповнювачем, який є твердим при кімнатній температурі й рідким при ректальній температурі, і тому плавиться в прямій кишці, вивільняючи ліки. Такі матеріали включають какао-масло, бджолиний віск і поліетиленгліколі.

ІО80О| Фармацевтичні композиції цього винаходу також можуть бути введені локально, особливо якщо ціль лікування включає області або органи, легко доступні для локального нанесення, включаючи захворювання очей, шкіри або нижньої частини кишкового тракту.

Відповідні локальні композиції легко виготовляють для кожної із цих областей або органів.

І081| Локальне введення в нижній частині кишкового тракту може здійснюватися у вигляді композицій ректальних супозиторіїв (дивися вище) або у формі підходящої композиції клізми.

Можуть бути використані також локальні трансдермальні пластирі. Фармацевтичні композиції для локального застосування можуть бути складені у вигляді підходящої мазі, що містить активний компонент, суспендований або розчинений в одному або більше носіях. Носії для локального введення сполук цього винаходу включають мінеральне масло, рідкий петролатум, білий петролатум, пропіленгліколь, поліоксиетилен, поліоксипропіленові сполуки, емульгуючий віск і воду. Альтернативно, фармацевтичні композиції можуть бути складені у вигляді підходящого лосьона або крему, що містить активний компонент, суспендований або розчинений в одному або більше фармацевтично прийнятних носіях. Прийнятні носії включають мінеральне масло, сорбітмоностеарат, полісорбат 60, воски складних цетилових ефірів, цетеариловий спирт, 2-октилдодеканол, бензиловий спирт і воду.

І082| Фармацевтичні композиції для офтальмічного застосування можуть бути складені у вигляді мікронізованих суспензій в ізотонічному стерильному фізрозчині з вивіреним рН або, бажано, у вигляді розчину в ізотонічному стерильному фізрозчині з вивіреним рН, з використанням або без використання консерванту, такого як хлорид бензалконію.

Альтернативно, фармацевтичні композиції для офтальмічного застосування можуть бути складені у формі мазі, такої як петролатум.

ІЇО83| Фармацевтичні композиції цього винаходу також можуть бути введені у вигляді назального аерозолю або розчину для інгаляції. Такі композиції готують у відповідності з методиками, добре відомими в галузі складання фармацевтичних композицій, і вони можуть бути отримані у вигляді розчинів у фізрозчині, з використанням бензилового спирту або інших придатних консервантів, прискорювачів абсорбції для поліпшення біодоступності, фторвуглеводів і/або інших стандартних солюбілізуючих або диспергуючих агентів.

І084| Фармацевтичні композиції цього винаходу особливо придатні для використання для терапевтичних застосувань, пов'язаних з порушеннями, описаними в цьому документі (наприклад, порушення проліферації, наприклад, ракові захворювання, запалення, нейродегенеративні захворювання). Термін "суб'єкт", що використовується у цьому документі, означає тварину, бажано, ссавця, більш бажано людину. Термін "пацієнт", що використовується у цьому документі, означає людину. Бажано, композиція складається для введення пацієнту або суб'єкту, у якого спостерігається або існує ризик розвитку або рецидиву захворювання, що підлягає лікуванню. Кращими фармацевтичними композиціями цього винаходу є композиції для перорального, внутрішньовенного або підшкірного введення. Проте, кожна із представлених вище лікарських форм, що містить терапевтично ефективну кількість хімічної сполуки цього винаходу, добре вписується в рамки звичайних експериментів, і тому входить у рамки цього винаходу. У деяких варіантах реалізації фармацевтична композиція цього винаходу може додатково містити інший лікарський засіб. Бажано, інший лікарський засіб є засіб, що звичайно вводиться пацієнтам з розладами, захворюваннями або станами, що підлягають лікуванню. 085) Термін "терапевтично ефективна кількість" означає таку кількість хімічної сполуки або композиції, якої досить, при однократному або багаторазовому введенні дози, для помітного зниження активності ферменту ЕТ і/або ступеню розладу або хворобливого стану, що підлягає лікуванню. Термін "терапевтично ефективна кількість" включає також таку кількість, якої досить для лікування клітини, відстрочки або запобігання розвитку розладу або хворобливого стану, що підлягає лікуванню (наприклад, запобігання додаткового росту ракової пухлини, запобігання додаткової запальної реакції), поліпшення, полегшення або зниження симптомів пацієнта, що страждає розладом, у порівнянні зі станом, очікуваним у відсутності такого лікування. Необхідна кількість інгібітору ферменту ЕїЇ залежить від конкретної сполуки в даній композиції, типу розладу, що підлягає лікуванню, способу введення й заданої тривалості лікування цього розладу. Слід також розуміти, що індивідуальна доза й режим лікування для будь-якого конкретного пацієнта залежить від різних факторів, включаючи активність конкретної хімічної сполуки, що використовується, вік, вага тіла, загальний стан здоров'я, стать й раціон пацієнта, 60 час введення, швидкість екскреції, комбінація ліків, оцінку лікаря й ступінь конкретного захворювання, що підлягає лікуванню. У деяких аспектах, у яких інгібітор вводять у комбінації з іншим агентом, кількість додаткового терапевтичного засобу, що присутній в композиції цього винаходу, звичайно не більша, ніж кількість, що звичайно вводиться в складі композиції, що включає цей терапевтичний засіб як єдиного активного агента. Бажано, кількість додаткового терапевтичного засобу становить від близько 50 95 до близько 100 95 від кількості, звичайно присутньої в композиції, що включає цей засіб як єдиний активний агент.

ЇО86| У деяких варіантах реалізації, цей винахід належить до способу інгібування або зменшення активності ферменту Е1 у зразку, що включає контакт зазначеного зразка з хімічною сполукою цього винаходу або композицією, що містить хімічну сполуку цього винаходу. Зразок, при використанні в цьому документі, включає зразок, що містить очищений або частково очищений фермент ЕТ, вирощені клітини або екстракти клітинних культур; біопсійні клітини або рідину, отримані зі ссавця, або їх екстракти; і рідина організму (наприклад, кров, плазму, слину, сечу, кал, сперму, сльози) або їх екстракти. Інгібування активності ферменту Е1 у зразку може вбути здійснене іп міїго або іп мімо, іп сеймі, або іп 5йи.

ІО87| У деяких варіантах реалізації у цьому винаході представлений спосіб лікування пацієнта, у якого спостерігається розлад, симптом розладу, ризик розвитку або рецидив розладу, що включає введення зазначеному пацієнту хімічної сполуки або фармацевтичної композиції згідно з дійсним винаходом. Лікування може бути спрямоване на зцілення, пом'якшення, полегшення, ослаблення, зменшення, зміну, усунення, поліпшення або вплив на розлад, симптоми розладу або схильність до розладу. Не обмежуючись теорією, передбачається, що лікування обумовлює вповільнення росту, руйнування або загибель клітин або тканин іп міго або іп мімо, або інакше, знижує здатність клітини або тканини (наприклад, аберантної клітини, ураженої тканини) поширювати захворювання, наприклад, розлад, що описаний в цьому документі (наприклад, проліферативний розлад, наприклад, рак, запальний розлад). Термін, що використовується у цьому документі "інгібуюче зростання" або "інгібування росту" клітини або тканини (наприклад, проліферативної клітини, пухлинної тканини) належить до вповільнення, припинення, блокування або зупинки її росту й метастазів і необов'язково вказує на загальне виключення росту. (088) Лікування захворювань включає такі розлади, у яких інгібування активності ферменту

Е1 є згубним для виживання й/або поширення уражених клітин або тканин (наприклад, клітини є чутливими до інгібування Еї1; інгібування активності ЕїЇ руйнує механізм захворювання; зниження активності Е1 стабілізує білки, які є інгібіторами механізму захворювання; зниження активності Е1 приводить до інгібування білків, які є активаторами механізмів захворювання).

Передбачається, що лікування захворювань включає також будь-який розлад, захворювання або стан, для якого необхідна ефективна активність куліна й/або убіквітинілювання, яка може регулюватися зниженням активності ферменту Е1 (наприклад, активності МАЕ).

ІО89| Наприклад, способи цього винаходу придатні для лікування розладів, що стосуються клітинної проліферації включаючи розлади, для яких необхідні ефективні шляхи кулін- залежного убіквітинілювання й протеолізу (наприклад, убіквітин-протеасомний шлях) для

Збереження й/або розвитку стану захворювання. Способи цього винаходу можуть застосовуватися для лікування захворювань, опосередкованих білками (наприклад, активація

МЕКВ, активація р27Кір, активація ра.ТУМАР)/СІРІ, активація ро53), які регулюються активністю Е1 (наприклад, активністю МАЕ). Відповідні захворювання включають проліферативні розлади, у першу чергу, ракові захворювання й запальні порушення (наприклад, ревматоїдний артрит, запальна хвороба кишечнику, астма, хронічна обструктивна хвороба легенів (ХОХЛ), остеоартрит, дерматоз (наприклад, атопічний дерматит, псоріаз), судинні проліферативні розлади (наприклад, атеросклероз, рестеноз), аутоїмунні захворювання (наприклад, розсіяний склероз, відторгнення тканин і органів)); а також запалення, пов'язані з інфекцією (наприклад, імунні реакції), нейродегенеративні розлади (наприклад, хвороба Альцгеймера, хвороба

Паркінсона, захворювання рухових нейронів, невропатичний біль, порушення повторюваних триплетів, астроцитома й нейродегенерація в результаті алкогольної хвороби печінки), ішемічне ушкодження (наприклад, інсульт) і кахексія (наприклад, прискорене руйнування м'язового білка, яке супроводжує різні фізіологічні й патологічні стани (наприклад, ушкодження нерва, голодування, лихоманка, ацидоз, ВІЛ-інфекція, рак і деякі ендокринопатії)).

І090| Сполуки й фармацевтичні композиції цього винаходу особливо придатні для лікування раку. Термін, "рак", що використовується у цьому документі належить до клітинного розладу, що характеризується неконтрольованим або неупорядкованим розростанням клітин, зниженим клітинним диференціюванням, недоречною здатністю вторгатися в навколишні тканини й/або здатністю утворювати новоутворення в ектопічних ділянках. Термін "рак" включає солідні 60 пухлини і пухлини, що передаються із кров'ю. Термін "рак" включає захворювання шкіри, тканин,

органів, кісток, хрящів, крові й судин. Термін "рак" додатково включає первинні й метастатичні ракові захворювання. 091) У деяких варіантах реалізації, рак є солідною пухлиною. Приклади солідних пухлин, які можна лікувати за допомогою способів цього винаходу, включають рак підшлункової залози; рак сечового міхура; колоректальний рак; рак молочної залози, у тому числі метастатичний рак молочної залози; рак простати, у тому числі андроген-залежний і андроген-незалежний рак простати; рак нирок, у тому числі, наприклад, метастатичну карциному клітин ниркового епітелію; гепатоцеллюлярний рак; рак легенів, у тому числі, наприклад, недрібноклітинний рак легенів (НДРЛ), дрібноклітинний рак легенів, бронхіолоальвеолярну карциному (БАК) і аденокарциному легенів; рак яєчників, у тому числі, наприклад, прогресивний епітеліальний або первинний перитонеальний рак; рак шийки матки; рак шлунку; рак стравоходу; рак голови й шиї, у тому числі, наприклад, плоскоклітинний рак голови й шиї; меланому; нейроендокринний рак, у тому числі, метастатичні нейроендокринні пухлини; пухлини головного мозку, у тому числі, наприклад, гліому, анапластичну олігодендрогліому, мультиформну гліобластому дорослих і анапластичну астроцитому дорослих; рак кісток; і саркому м'яких тканин.

І092| У деяких варіантах реалізації, рак є гематологічним злоякісним захворюванням.

Приклади гематологічних злоякісних захворювань включають гострий мієлоїдний лейкоз (ГМЛ), хронічний мієлогенний лейкоз (ХМЛ), у тому числі прискорений ХМЛ і бластний криз ХМЛ (БК-

ХМЛ); гострий лімфобластний лейкоз (ГЛЛ), хронічний лімфоцитарний лейкоз (ХЛЛ); хворобу Ходжкина (ХХ), лімфому Неходжкина (ЛНХ), у тому числі фолікулярну лімфому й лімфому клітин мантійної зони; лімфому В-клітин; лімфому Т-клітин; множинну мієлому (ММ); макроглобулінемію Вальденстрема; мієлодиспластичний синдром (МДС), у тому числі рефрактерну анемію (РА), рефрактерну анемію з кільцевими сідеробластами (РАКС), рефрактерну анемію з надлишком бластів (РАНБ) і РАНБ у трансформації (РАНБ-Т); і мієлопроліферативні синдроми. 093) Залежно від конкретного розладу або стану, що підлягає лікуванню, у деяких варіантах реалізації цього винаходу інгібітор ферменту ЕТ вводять у комбінації з додатковим лікарським агентом або агентами. У деяких варіантах реалізації, додатковий лікарський агент(и) є агент, що звичайно вводиться пацієнтам з розладом або станом, що підлягають лікуванню. При використанні в цьому документі, додатковий терапевтичний агент(и), який звичайно вводять для лікування конкретного розладу або стану, відомим як "відповідні для зазначеного розладу або стану, що підлягає лікуванню". 094) Інгібітор ЕЇ цього винаходу може бути введений з іншим терапевтичним агентом в одній лікарській формі або у вигляді окремої лікарської форми. При введенні в окремій лікарській формі, інший терапевтичний агент може бути введений до, під час або після введення інгібітору ЕТ! цього винаходу.

ІЇ0О95| У деяких варіантах реалізації, інгібітор ферменту Еї цього винаходу вводять у комбінації з терапевтичним агентом, обраним із цитотоксичних агентів, променевої терапії й імунотерапії, придатної для лікування проліферативних розладів і раку. Приклади цитотоксичних агентів, придатних для застосування в комбінації з інгібіторами ферменту Е1 цього винаходу, включають: антиметаболіти, в тому числі, наприклад, капецитибін, гемцитабін,

Б-фторурацил або 5-фторурацил/лейковорин, флударабін, цитарабін, меркаптопурин, тіогуанін, пентостатин і метотрексат; інгібітори топізомерази, в тому числі, наприклад, етопозид, теніпозид, камптотецин, топотекан, іринотекан, доксорубіцин та даунорубіцин; алкалоїди барвінка, в тому числі, наприклад, вінкристин і вінбластин; таксани, в тому числі, наприклад, паклітаксел і доцетаксел; платинові агенти, в тому числі, наприклад, цисплатин, карбоплатин і оксаліплатин; антибіотики, в тому числі, наприклад, актиноміцин О, блеоміцин, мітоміцин С, адріаміцин, даунорубіцин, ідарубіцин, доксорубіцин і пегільований липосомальний доксорубіцин; алкілюючі агенти, такі як мелфалан, хлорамбуцил, бусульфан, тіотепа, іфосфамід, кармустин, ломустин, семустин, стрептозоцин, декарбазин і циклофосфамід; включаючи, наприклад, СС-5013 та СС-4047; інгібітори протеїн-тірозинкінази, включаючи, наприклад, іматиніб мезилат і гефітиніб; інгібітори протеасом, в тому числі, наприклад, бортезоміб; талідомід і родинні аналоги; антитіла, в тому числі, наприклад, трастузумаб, ритуксімаб, цетуксімаб та бевацизумаб; митоксантрон; дексаметазон; преднізон; і темозоломід

І096| Інші приклади агентів, з якими можуть бути об'єднані інгібітори цього винаходу, включають протизапальні агенти, такі як кортикостероїди, блокатори ТМЕ, 1І-1 КА, азатиопрін, циклофосфамід і сульфасалазин; імуномодулюючі й імуноподавляючі агенти, такі як циклоспорин, такролімус, рапаміцин, мікофенолят мофетил, інтерферони, кортикостероїди, циклофосфамід, азатіоприн, метотрексат і сульфасалазин; антибактеріальні й противірусні 60 агенти; і агенти для лікування хвороби Альцгеймера, такі як донепезил, галантамін, мемантин і ривастигмін.

І097| Для більш повного розуміння цього винаходу, далі представлені наступні препаративні й дослідні приклади. Ці приклади представлені лише для мети ілюстрації, і їх не слід тлумачити як обмеження рамок цього винаходу будь-яким чином.

ПРИКЛАДИ

Скорочення

АсОнН оцтова кислота

АСМ ацетонітрил рАВСО триетилендіамін

ДХМ дихлорметан

ОСР 4,6-дихлорпіримідин

ДЕА діетиламін

ПІРЕА М, М-діїзопропілетиламін

ДМСО диметилсульфоксид

ЕгО діетиловий ефір

ЕЮОдс етилацетат

ЕЮН етанол

ЕЗМ триетиламін

МК мурашина кислота

НгО вода год. години

ІРА ізопропіловий спирт

ІРАс ізопропілацетат

РХ/МС рідинний хромато-мас-спектр

І ОА літію діізопропіламід

МТБЗ метил-трет-бутиловий ефір

Меон метанол хв. хвилини

МС мас-спектр

ММР М-метил-2-піролідон її кімнатна температура

РЗМО 4-фенілпропілпіридин-М-оксид

ТВ5 трет-бутилдиметилсиліл

ТФК трифтороцтова кислота

ТГФ тетрагідрофуран

ТШХ тонкошарова хроматографія

ТМ5 триметилсиліл

Загальні способи

І098| Порошкова рентгенівська дифракція. РОД виконали за допомогою рентгенівського дифрактометра ВгиКкег АХЗ 08 Аймапсе. Близько 100 мг зразка обережно спресували у кварцовій кюветі для зразків діаметром 50 мм для порошкових вимірювань. Зразок безупинно сканували від 2,9 до 29,6728, використовуючи фіксовані спарені кути 29/68. Кожний інтервал кутів склав 0,05726, а дані зібрали за 2 секунди. Сканування зразка виконували при кімнатних умовах, а аналіз усіх даних виконали за допомогою програми ЕМА версії 9.0.

І099| Термічний аналіз. Термічні події аналізували за допомогою диференціальної скануючої калориметрії (ДСК) і термогравіметричного аналізу (ТГА). Для дослідження всіх зразків використовували прилади для термічного аналізу Ю5С 0200 і ТА 0500. Термограми аналізували за допомогою програми Пептаї Адмапіаде для О-Серій.

І0100) Диференціальна скануюча калориметрія. Зразок (1-2 мг) в алюмінієвому тиглі закрили кришкою. Зразок нагрівали зі швидкістю 10 "С/хв. з 257 до 400 "С, постійно продуваючи зразок азотом при 50 мл/хв.

ІО101| Термогравіметричний аналіз. Зразки (5-10 мг) випробовували у відкритому платиновому тиглі. Зразок нагрівали зі швидкістю 10 "С/хв. до 400 "С, продуваючи зразок азотом при 60 мл/хв.

Приклад 1. Синтез (18, 25)-5-хлор-2-метоксиіндан-1-амінаміна (8) 01021 Стадія 1: геІ-Ттав, ба5)-4-хлор-б,ба-дигідро-Тан-індено|1,2-б|оксирен (2).

І0103| До перемішаного розчину 4-фенілпропілпіридин-М-оксида (278 мг, 1,31 ммоль) у метиленхлориді (20 мл) додали каталізатор (К, К)-Якобсена (237,0 мг, 0,3732 ммоль) і розчин гіпохлориту натрію (2,0 М у воді; 16 мл, 32 ммоль) при 0 "С. Отриману коричневу суспензію 60 перемішували при 0 "С протягом 15 хвилин, потім через шприц додали розчин б-хлор-1Н-іїндена

(1) (2,81 г, 18,6 ммоль) у метиленхлориді (20 мл) з одночасним додаванням додаткової кількості гіпохлорита натрію (2,0 М у воді; 16 мл, 32 ммоль). Реакційну суміш перемішували при 0" протягом однієї години, потім забрали крижану баню, а реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 1 години. Взяли аліквоту, і дані ТСХ на діоксиді кремнію (гексани) показали, що весь вихідний матеріал витрачений. Реакційну суміш вилили в насичений сольовий розчин і екстрагували метиленхлоридом. Об'єднані екстракти промили сольовим розчином, потім висушили над сульфатом натрію, відфільтрували й випарили під зниженим тиском для отримання в залишку неочищеного продукту, який затвердів під високим вакуумом. Вихід «3,7 г коричневої твердої речовини. ІН ЯМР (400 МГц, ДМСО) б 7.55 (а, 9У-7.6

Гу, 1), 7.32 (5, 1Н), 7.23 (й, 97.3 Гу, 1Н), 4.36 (5, 1Н), 4.16 (5, 1Н), 3.03 (аа, У-45.8, 18.2 Гц, 2Н). 01041 Стадія 2: геІ-«18, 25)-1-аміно-5-хлориіндан-2-ол (3). 0105) До охолодженої до -40 "С суміші димлячої сірчаної кислоти (4,098 мл, 44,06 ммоль) в ацетонітрилі (30 мл, 500 ммоль) по краплях додали суспензію геІ--чавВ, баб5)-4-хлор-6,ба- дигідро-таН-індено|1,2-Б|оксирена (2) (2,94 г, 17,6 ммоль) в ацетонітрилі (70 мл) і гексані (40 мл). Потім двофазну суміш залишили нагріватися до кімнатної температури й перемішували ще одну годину, у результаті чого отримали мутну суміш іржаво-червоного кольору. Обережно додали воду (30 мл) (тверді речовини повністю розчинилися з утворенням червоно-коричневого розчину), і отриманий розчин перемішували протягом 30 хвилин. Потім додали додаткову кількість води (70 мл) і перемішували реакційну суміш протягом ночі під атмосферою азоту при кімнатній температурі. До реакційної суміші додали воду (50 мл), приєднали дистиляційну голівку, суміш довели до дефлегмації й переганяли до досягнення температури дефлегматора 100 С. Дистиляційну головку від'єднали й приєднали зворотний холодильник, і нагрівали реакційну суміш при дефлегмації протягом 1 години для отримання прозорого жовтогарячого розчину з невеликою кількістю темної смолянистої речовини по краях. Реакційну суміш трохи остудили, потім гарячий розчин декантували зі смолянистої речовини в 500 мл круглодонну колбу. Розчин перемішали й залишили остигати до кімнатної температури, потім додали основи (рН 12), додаючи по краплях 50 95 водяний розчин Маон. Додали метиленхлорид; суміш добре перемішали, а потім перенесли в ділильну лійку. Органічний шар відокремили, а водний шар повторно екстрагували додатковою кількістю метиленхлориду (доти, поки аналіз ТСХ не показав, що з водного шару екстрагований увесь продукт). Органічні екстракти об'єднали, промили сольовим розчином, висушили над сульфатом натрію, відфільтрували й випарили іп масцо, одержавши 2,53 г неочищеного продукту у вигляді світло-коричневого порошку. ЖХМС: мурашина кислота, (МаеНя ж Мат) - 208; ІН ЯМР (400 МГц, ДМСО) б 7.31 (а, 9У-7.8 Гц, 1Н), 7.24 -7.415 (т, 2Н), 4.79 (5, 1Н), 4.20 (5, 1Н), 4.01 (5, 1Н), 2.92 (й, 9У-15.3 Гц, 1Н), 2.73 (а, 9-16.2 Гц, 1Н), 2.15 - 1.43 (5, 2Н). Хіральна ВЕРХ (стовпчик СпПігаІрак АО 4,6 х 250, елюювали 95/5/0,1 95 гексан/ ЕЮНІ/ДЕА при 2,0 мл/хв. - 45 хв. аналіз) показала е.н. 80 95.

ІО106)| Стадії З і 4: Хіральний поділ (1К, 25)-1-аміно-5-хлоріндан-2-ола (5).

ІО107| У колбу, що містить розчин геІ--1Щ8, 25)-1-аміно-5-хлоріндан-2-ола (3) (2,53 г, 13,8 ммоль) у метанолі (100 мл), при дефлегмації додали (0)-(-)-мигдальну кислоту (2,09 г, 13,8 ммоль) при перемішуванні. Після дефлегмації протягом «15 хвилин, колбонагрівач прибрали, а розчин залишили остигати до кімнатної температури при перемішуванні. Тверда речовина почала осаджуватися через «15 хвилин після того, як забрали джерело нагрівання. Отриману суміш перемішували протягом ночі при кімнатній температурі. Потім суміш відфільтрували, промили метанолом (10 мл), потім діетиловим ефіром (15 мл) і висушили іп масио для отримання 2,50 г проміжної солі. Фільтрат концентрували до «1/3 об'єму й заморожували протягом ночі, за цей час в осад випала додаткова кількість продукту. Суміш знову відфільтрували й промили метанолом (7,5 мл), потім діетиловим ефіром (10 мл) висушили іп масцо для отримання додатково 0,60 г проміжної солі. У цілому зібрали 3,1 г. 0108) Проміжну сіль перемішували в суміші етилацетату (50 мл) і водного Маон (0,2 М, 60 мл) до завершення розчинення. Суміш перенесли в ділильну лійку й відокремили органічний шар. Водний шар додатково екстрагували етилацетатом (3 х 50 мл). Об'єднані органічні шари промивали сольовим розчином до нейтральної реакції промивних розчинів, потім висушили над сульфатом натрію, відфільтрували й випарили, одержавши світло-коричневу тверду речовину.

У результаті додаткового висушування під високим вакуумом отримали 1,42 г (вихід 56 95) зазначеної в заголовку сполуки у вигляді світло-коричневого порошку. Аналітичні дані для зазначеної в заголовку сполуки: ТН ЯМР (400 МГц, ДМСО) 5 7.31 (а, 9-7.9 Гу, 1Н), 7.24 - 7.15 (т, 2Н), 4.83 (5, 1Н), 4.20 (І, 9-3.9 Гц, 1Н), 4.00 (й, 9-4.5 Гц, 1Н), 2.92 (да, У-16.2, 4.9 Гц, 1Н), 2.73 (9, 9-15.2 Гц, 1Н), 1.85 (5, 2Н). Хіральна ВЕРХ (стовпчик СпПігаІрак АО 4,6 х 250, елюювали 95/5/0,1 956 гексан/)ЕЛОН/ДЗА при 2,0 мл/хв. - 45 хв. аналіз) показала е.н. »99 9. 60 01091 Стадія 5: 2-(1А, 25)-5-хлор-2-гідрокси-2,3З-дигідро-1 Н-інден-1-іл|-1 Н-ізоіїндол-1,3(2Н)-

діон (6).

ІО110) В 1 л круглодонній колбі, М, М-діїзопропілетиламін (15,2 мл, 0,0871 моль) додали до суспензії (15, 2К)-1-аміно-5-хлоріндан-2-ола (16,0 г, 0,0871 моль) і фталевого ангідриду (14,2 г, 0,0958 моль) у толуолі (473 мол, 4,44 ммоль) і нагрівали реакційну суміш при дефлегмації протягом 18 годин. Реакційну суміш остудили до кімнатної температури, і в цей час в осад випала велика кількість твердої речовини. Тверду речовину, яка являла собою заданий продукт, відфільтрували, промили ЕОАсС і зібрали. Фільтрат остудили до 0 "С, відфільтрували, а тверду речовину промили ЕІЮАс і змішали з першою партією. Фільтрат перенесли в ділильну лійку й розбавили Н2гО (200 мл). Шари розділили, а водний шар екстрагували ЕОАс (3 х 200 мл).

Об'єднані органічні шари промили 1 х насиченим сольовим розчином (100 мл), висушили над

М95О4, відфільтрували й концентрували іп масо. Отриману бруднувато-білу тверду речовину суспендували в ЕОАс, великі шматки зруйнували ультразвуковою обробкою й остудили суспензію до 0 "С. Тверду речовину відфільтрували й об'єднали з попередніми 2 партіями.

Фільтрат концентрували іп масио, а отриману білу тверду речовину суспендували останній раз в

ЕСО (100 мл), відфільтрували й об'єднали з попередніми З партіями. Загальний вихід для всіх чотирьох партій твердої речовини склав 25,3 г (92 95). ЖХМС: (МК) Е5- молекулярний іон 314, основна іонізація 167; 1ІН ЯМР (400 МГц, ДМСО) б 7.83 (5, 4Н), 7.33 (5, 1Н), 7.27 (а, 9У-8.2, 1Н), 7.19 (ад, 2-2.0, 8.1, 1Н), 5.52 (0, 90-7.4, 1Н), 5.34 (а, 9-5.2, 1Н), 4.64 (аї, 9У-6.9, 12.7, 1Н), 3.21 (аа, 9-74, 16.1, 1Н), 3.02 (аа, 2У-6.1, 16.1, 1Н). 01111 Стадія 6: 2-(1АВ, 25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1 Н-інден-1-іл|-1 Н-ізоіїндол-1,3(2Н)- діон (7) (01121 До розчину 2-(1АВ, 25)-5-хлор-2-гідрокси-2,3-дигідро-1 Н-інден-1-іл|-1 Н-ізоіндол- 1,3(2Н)-діона (25,8 г, 0,0822 моль) у тетрагідрофурані (186 мл, 2,29 моль) додали метилиодид (20,5 мл, 0,329 моль) і перемішували розчин при 0 "С. До цього розчину через краплинну лійку по краплях додали 1,00 М трет-бутоксид калію в тетрагідрофурані (90,4 мл, 0,0904 моль) за 1 годину. Реакцію погасили додаванням 0,1 н. НСІ (250 мл) і перенесли в ділильну лійку, що містить ЕАс (600 мл). Шари розділили, а органічний шар промили 1 н. Маон (2 х 100 мл кожний) і насиченим сольовим розчином (100 мл). Органічний шар висушили над Ма250904, відфільтрували й концентрували для отримання 2-18, 25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1 Н- інден-1-іл|-1Н-ізоїндол-1,3(2Н)-діона (25,8 г, 9695), який використовували без додаткового очищення на наступній стадії. 01131 Стадія 7: (1К, 25)-5-хлор-2-метоксиіндан-1-амін (8)

ІЇО114| До суспензії 2-К1В8, 25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1 Н-інден-1-іл|-1 Н-ізоіндол- 1,3(2Н)-діона (7) (25,8 г, 0,0787 моль) в етанолі (260 мл, 4,4 моль) додали гідразин (4,94 мл, 0,157 моль), і приєднали до колби зворотний холодильник і нагрівали до температури бані 907С. Через кілька хвилин перемішування почав утворюватися осад, а через 1 годину нагрівання суміш стала густою суспензією/твердою речовиною. Реакційну суміш остудили до кімнатної температури, а тверді побічні продукти реакції відфільтрували й промили СН2СІ2 (300 мл). Леткі речовини вилучили з фільтрату іп масио, а залишок суспендували в СН2СІ2 (250 мл), і в цей час тверді побічні продукти знову вилучили фільтрацією. Леткі речовини вилучили іп масцо, а залишок знову суспендували в СН2СІ2 (-50 мл). Тверді побічні продукти останній раз вилучили фільтрацією для отримання (1К, 25)-5-хлор-2-метоксиіндан-1-аміну (15,5 г, 99595) у вигляді червоно-помаранчевої воскоподібної речовини. ЖХМС: (МК) Ебж молекулярний іон 198, основна іонізація 181; 1ТН ЯМР (400 МГц, ДМСО) б 7.30 (й, 9-7.9, 1Н), 7.25 -7.16 (т, 2Н), 4.14 (0, 9-4.9, 1Н), 3.89 (19, У-2.8, 4.9, 1Н), 3.29 (5, ЗН), 2.89 (ада, 9-3.8, 16.4, 21.3, 2Н), 2.04 (5, 2Н). Хіральна ВЕРХ (стовпчик СпПігаІрак АО 4,6 х 250, елюювали 95/5/0,1 95 гексан/ЕЮОНІ/ДЕА при 1,0 мл/хв. - 30 хв. аналіз) показала е.н. »99 Ор.

Приклад 2. Синтез 5(15, 25, 4Н)-4-(6-К18, 25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1 Н-інден-1- іл|Іаміно)піримідин-4-іл)окси|-2-гідроксициклопентил)метил сульфамата (І-216) 01151 Стадія 1: геІ--18, 5Н8)-5-(Ігрет-бутил(диметил)силіл|окси)метил)уциклопент-2-ен-1-ол (10).

ІО116) До розчину ге!І-«-1Н, 5Н)-5-(гідроксиметил)циклопент-2-ен-1-ола (47,20 г, 0,4135 моль),

М, М-диметиламінопіридина (2,52 г, 0,0207 моль) і 1 1Н-імідазола (30,97 г, 0,4549 моль) у метиленхлориді (800 мл, 10 моль) при 0"С під атмосферою азоту додали трет- бутилдиметилсиліл хлорид (28,0 г, 0,186 моль). Реакційну суміш перемішували при 0" протягом 2,5 годин, і в цей час додали трет-бутилдиметилсиліл хлорид (28,0 г, 0,186 моль).

Реакційну суміш перемішували ще 2 години. Реакцію погасили додаванням насиченого водяного розчину Масі (200 мл) і води (200 мл). Шари розділили, а органічний шар промили водою (3 х 200 мл) і насиченим сольовим розчином (1 х 200 мл), висушили над Ма2504, 60 відфільтрували й концентрували іп масо. Цей матеріал використовували без додаткового очищення на наступній стадії. 01171 Стадія 2: (15, 55)-5-(Цгрет-бутил(диметил)силіл|окси)метил)циклопент-2-ен-1-ол (11) 0118) До суспензії геІ-(18, 58)-5-(Тгрет-бутил(диметил)силіл|окси)метил)-циклопент-2-ен-1- ола (неочищена сполука (10) з попередньої стадії) і Сападіда Апіагсіїса на акриловій смолі (24,9 г; 10800 одиниць/г) у метил-трет-бутиловому ефірі (1500 мл, 10 моль) додали етеніловий ефір оцтової кислоти (190 мл, 2,05 моль) і перемішували реакційну суміш протягом ночі. Тверді речовини вилучили фільтрацією, а летучі речовини вилучили іп масо для отримання безбарвної маслянистої речовини (143 грама), яку очистили колоночною хроматографією (1 кг силікагелевий стовпчик, елюєнт 0-30 95 Е(2О:гексани) для отримання заданого (15, 55)-5- (ЦЧгрет-бутил(диметил)силіл|окси)уметил)циклопент-2-ен-і-ола (37,5 грам, 79,5 95). Хіральна

ВЕРХ; стовпчик Спіга! Тесппоіодіез Спігаїрак АБ КН (4,6 х 150 мм) 5 мікрон, елюєнт - 55 95 (0,1 90 мурашиної кислоти в 99:11 Н2О/СНЗСМ), 4595 (0,190 мурашиної кислоти в 95:5

СНЗСМ/Н2гО) показала е.н. »99 95. ІН ЯМР (400 МГц, СОСІЗ) б 5.96 - 5.91 (т, 1Н), 5.86 - 5.80 (т, 1Н), 4.87 (09, 9-23, 4.9, 1Н), 3.87 (аа, 9У-4.7, 10.1, 1Н), 3.79 (аа, 9-7.7, 10.1, 1Н), 2.50 - 2.40 (т, 1Н), 2.35 (аа, 9У-2.0, 8.4, 16.8, 1Н), 2.23 - 2.14 (т, 1Н), 0.90 (5, 9Н), 0.08 (5, ЗН), 0.07 (в, ЗН).

Небажаний енантіомер виділили у вигляді відповідного ацетату з виходом 81,6 95.

ІО119| Стадія 3: трет-бутилі(15, 25)-2-Чгрет-бутил(диметил)силіл|окси)уциклопент-3-ен-1- іл)уметокси|диметилсилан (12) 012091 У висушеній у печі 2 л двугорлій колбі, охолодженій під азотом, до розчину (15, 55)-5- (ЦЧгрет-бутил(диметил)силіл|окси)уметилуциклопент-2-ен-і1-ола (11) (98,07 г, 0,3864 моль) у метиленхлориді (500 мл, 8 моль) додали 1Н-імідазол (31,57 г, 0,4637 моль). До отриманого жовтого розчину додали розчин трет-бутилдиметилсиліл хлориду (58,2 г, 0,386 моль) у метиленхлориді (300 мл, 5 моль) через краплинну лійку за -30 хвилин. Суміш механічно перемішували протягом 18 годин. Реакцію погасили додаванням води (500 мл) і розділили шари. Органічний шар промили водою (2 х 500 мл), висушили над М95О04, відфільтрували й концентрували іп масцо для отримання трет-бутилі(15, 25)-2-Чтрет- бутил(ідиметил)силіл|окси)уциклопент-3-ен-1-ілуметокси|диметилсилана (143,3 г) у вигляді неочищеного залишку, який використовували без додаткового очищення.

ІО121| Стадія 4: (1К, 35, 45)-3-Чтрет-бутил(диметил)силіл|окси)-4-(ЦПгрет-бутил(ди- метил)силіл|оксиуметил)циклопентанол (13) 0122) В 2 л круглодонній колбі, трет-бутил|((15, 25)-2-1 |(грет-бутил(ідиметил)силіл|окси) ен- 1-мул)метокси|диметилсилан (12) (12,08 г неочищеного залишку) три рази перегнали азеотропною перегонкою з толуолом, висушили під вакуумом протягом 30 хвилин і розчинили в безводному тетрагідрофурані (402,7 мл) під атмосферою аргону. До цього розчину по краплях додали катехолборан у тетрагідрофурані (1,00 М, 88,1 мл, 0,0881 моль). Потім протягом 20 хвилин продували аргон для дезоксигенування реакційного розчину. Потім додали трис(трифенілфосфин)родія (І) хлорид (3,26 г, 0,00352 моль) і перемішували реакційну суміш протягом 18 годин при кімнатній температурі під аргоном. До реакційної суміші додали 1,00 М гідроксид натрію у воді (528,8 мл, 0,5288 моль), потім обережно додали розчин пероксиду водню (35 ваг. 9о у воді, 30,79 мл, 0,3525 моль) і перемішували суміш протягом 4 годин при кімнатній температурі. Реакцію погасили додаванням насиченого розчину Ма25203 (500 мл), шари розділили, а водний шар екстрагували ЕЮАс (2 х 300 мл). Об'єднані органічні частини промили насиченим сольовим розчином, висушили над Ма2504, відфільтрували й концентрували іп масо. Коричневу маслянисту речовину очистили колоночною хроматографією (елюєнт від 095 до 20905 ефіру в сгексанах) для отримання (ТК, 35, 45)-3-ЦЧтрет- бутил(ідиметил)силіл|окси)-4-(трет-бутил(іди-метил)силіл|Іокси)метил)циклопентанола (7,78 г, вихід за 2 стадії - 66 95). ІН ЯМР (400 МГц, Сасіз) б 4.50 (а, 9У-4.3, 1Н), 4.34 (4, 9У-2.7, 4.8, 1Н), 3.71 (аа, О-7.0, 10.0, 1Н), 3.53 (ад, 9-7.0, 10.0, 1Н), 2.32 - 2.20 (т, 1Н), 2.04 (даа, 9-26, 6.7, 13.9, 1Н), 1.85 (дад, 9-7.1, 10.3, 13.5, 1Н), 1.73 (а, 9У-4.8, 13.9, 1Н), 1.63 (ада, 9-21, 7.9, 13.5, 1Н), 1.35 (5, 1Н), 0.88 (5, 9Н), 0.86 (5, 9Н), 0.04 (5, ЗН), 0.03 (в, 9Н). (0123 Стадія 5: А-ЦА, 35, 45)-3-ЧТгтрет-бутил(ідиметил)силіл|окси)-4-(Цтрет- бутил(ідиметил)силіл|окси)уметилуциклопентил|окси)-6б-хлорпіримідин (14) (0124) У висушену на полум'ї 50 мл круглодонну колбу завантажили гідрид натрію (0,322 г, 0,008 моль) і тетрагідрофуран (20 мл, 0,3 моль), і отриману суспензію остудили до 0 "С під атмосферою азоту. До цієї суспензії по краплях додали розчин (ТК, 35, 45)-3-Цгрет- бутил(ідиметил)силіл|окси)-4-(трет-бутил(ідиметил)силіл|оксиуметил)циклопентанола (13) (1,45 г, 0,004 моль) в 0,5 мл ТГФ при 0 "С. Суміш перемішували при 0 "С протягом 10 хвилин, і в цей час додали 4,6-дихлорпіримідин (0,659 г, 0,004 моль) і залишили суміш нагріватися до кімнатної температури, і перемішували протягом 18 годин. Реакцію погасили додаванням насиченого 60 водяного розчином МНАСІ (25 мл) і перенесли в ділильну лійку. Шари розділили, а водний шар екстрагували їегпі-ВиОМе (3 х 25 мл). Об'єднані органічні шари промили насиченим сольовим розчином, висушили над Муо9зО4, відфільтрували й концентрували іп масио. Отриману маслянисту речовину очистили силіагелевою хроматографією (елюент - 0 95-10 95 ЕАс у гексанах) для отримання 4-18, 35, 45)-3-Чтрет-бутил(диметил)силіл|окси)-4-(Цтрет- бутил(ідиметил)силіл|окси)метил)циклопентил|окси)-б-хлорпіримідина (1,75 г, вихід 92 Об).

ЖХМС: (МК) Еб5-473; ІН ЯМР (300 МГц, СОСІЗ) б 8.55 (а, 9У-0.7, 1Н), 6.69 (а, 9У-0.8, 1Н), 5.61 - 5.49 (т, 1Н), 4.36 (аа, 9-4.6, 6.8, 1Н), 3.73 (аа, 9-7.0, 10.0, 1Н), 3.57 (аа, 9У-6.7, 9.9, 1Н), 2.36 - 2.13 (т, 2Н), 2.10 - 1.73 (т, ЗН), 0.89 (5, 9Н), 0.88 (5, 9Н), 0.08-0.00 (т, 12Н).

ІО125| Стадія 6: 415, 25, 4К)-2-ЦЧгрет-бутил(ідиметил)силіл|окси)-4-(б-хлорпіримідин-4- іл)уокси|Їциклопентил)метанол (15) 0126) В 2 л круглодонній колбі 4-Д(18, 35, 45)-3-ЦЧгрет-бутил(ідиметил)силіл|-окси)-4-(Цтгрет- бутил(ідиметил)силіл|окси)метилуциклопентил|окси)-б-хлорпіримідин (14) (20,5 г, 0,0433 моль) розчинили в етанолі (647,2 мл, 11,08 моль) і остудили до внутрішньої температури -45 70. До нього додали попередньо охолоджений (-20 "С) розчин НСІ в ЕН концентрацією 2 90 (326 мл, 0,0516 моль, отриманий розведенням 6,5 мл концентрованої НСІ в 319,5 мл етанола). Реакційну суміш нагріли до -25 "С (для запобігання зростання тиску при закриванні колби), а потім закрили й помістили в морозильну камеру при -35 "С. Реакційну суміш залишили стояти при -35"7С протягом 18 годин. Реакцію погасили карбонатом натрію (13,78 г, 0,1300 моль) (3 екв. відносно

НС) у вигляді розчину у воді (40 мл, 2 моль). Леткі речовини вилучили іп масисо, а реакційну суміш розбавили СН2СІ2 (750 мл). Тверду речовину відфільтрували й відклали вбік, а леткі речовини вилучили з фільтрату іп масо. Отриману водну суміш розбавили ЕІЮАс (500 мл) і водою (200 мл) і перенесли в ділильну лійку. Шари розділили, а водний шар екстрагували 2 х 250 мл ЕЮАс. Об'єднані органічні шари висушили над Ма2504, відфільтрували й концентрували іп масо. Неочищений залишок очистили колоночною хроматографією (нанесли на стовпчик з «50 мл СН2СІ2, 400 г стовпчик, елюєнт 0-40 95 ЕІОАс:гексани за 40 хвилин), для отримання (15, 25, 4)-2-Чгрет-бутил(диметил)силіл|окси)-4-((б-хлорпіримідин-4- іл)уоксиЇциклопентил)метанола (11,2 г, 72 90). ЖХМС: (МК) Е5--359; 1Н ЯМР (400 МГц, СОСІЗ) б 8.56 (арр а, У-0.6, 1Н), 6.70 (арр а, 2-0.8, 1Н), 5.62 - 5.54 (т, 1Н), 4.56 (аа, 2-5.6, 10.98, 1Н), 3.86 - 3.78 (т, 1Н), 3.70 (ада, 9-6.0, 7.6, 11.3, 1Н), 2.48 (ад, 9-46, 7.6, 1Н), 2.42 - 2.31 (т, 1Н), 2.23 (ааа, 9-6.3, 9.8, 14.2, 1Н), 2.15 - 2.09 (т, 2Н), 1.89 (ааа, 9У-1.9, 8.0, 14.3, 1Н), 0.91 (в, 9Н), 0.12 (5,

ЗН), 0.11 (5, ЗН).

ІО127| Стадія 7: (15, 25, 4К)-2-ЦЧгрет-бутилідиметил)силіл|окси)-4-К6-((1А, 25)-5-хлор-2- метокси-2,3-дигідро-1Н-інден-1-іл|Іаміно)піримідин-4-іл)уокси|циклопентил)метанол (16)

І0128| До розчину 4(15, 25, 4К)-2-ЦЧгрет-бутил(ідиметил)силіл|окси)-4-(б-хлорпіримідин-4- іл)уокси|Їциклопентил)метанола (15) (11,2 г, 0,0312 моль) і М, 5-дихлор-2-метокси-2,3-дигідро-1 Н- інден-1-амінаміна (9,00 г, 0,0384 моль) в 1-бутанолі (99,2 мл, 1,09 моль) в 350 мл реакційній ємності, що закривається, додали триетиламін (21,7 мл, 0,156 моль). Ємність закрили, а потім нагрівали при перемішуванні до 148 "С на масляній бані протягом 72 годин. Ємність остудили до кімнатної температури, а леткі речовини вилучили іп масио, і до отриманого залишку додали

Е2О (200 мл). Тверді речовини гомогенізували обробкою ультразвуком, відфільтрували й промили Е2О (50 мл). До фільтрату додали ЦелітФф (100 мл) і вилучили леткі речовини іп масио.

Продукт, адсорбований на Целітб), додали до картриджа, що завантажений сухим способом, і очистили колонковою хроматографією (стовпчик 400 г, елюєнт 0-80 96 ЕТОАс: гексани за 80 хвилин) для отримання (15, 25, 4К)-2-Чгрет-бутил(диметил)силіл|окси)-4-((6-(1А8, 25)-5-хлор- 2-метокси-2,3-дигідро-1Н-інден-1-ілІаміно)піримідин-4-іл)уоксиЇциклопентиліуметанола (11,5. г, 71 96). ЖХМС: (МК) Е5--520; 1Н ЯМР (400 МГц, СОСІЗ) б 8.31 (5, 1Н), 7.24 - 7.13 (т, ЗН), 5.75 (5, 1Н), 5.56 (5, 1Н), 5.45 (1, 2-2.9, 5.8, 2Н), 4.57 (да, 9-5.9, 11.2, 1Н), 4.19 (14, У-1.3, 4.7, 1Н), 3.84 - 3.77 (т, 1Н), 3.75 - 3.65 (т, 1Н), 3.37 (5, ЗН), 3.10 (а, 9-16.6, 1Н), 2.97 (ад, 9-4.5, 16.7, 1Н), 2.58 (ад, 9-4.8, 7.4, 1Н), 2.43 - 2.32 (т, 1Н), 2.23-2.06 (т, ЗН), 1.90 (ад, 9У-8.0, 14.2, 1Н), 0.91 (5, 9Н), 50...0.11 (5, ЗН), 0.10 (в, ЗН).

ІО129| Стадія 8: (15, 25, 4К)-4-І(6-Щ1А8, 25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1Н-інден-1- іл|Іаміно)піримідин-4-іл)окси|-2-гідроксициклопентил)метил сульфамат (1-216)

ІО1301| До розчину 4(15, 25, 4К)-2-Чгрет-бутил(ідиметил)силіл|окси)-4-(6-Щ1А, 25)-5-хлор-2- метокси-2,3-дигідро-1 Н-інден-1-іл|Іаміно)піримідин-4-іл)уокси|циклопентил)метанола (16) (11,5 г, 0,0221 моль) в М, М-диметилацетаміді (160 мл, 1,7 моль) додали хлорсульфонамід (6,64 г, 0,0575 моль) і перемішували реакційну суміш при кімнатній температурі протягом 1 години.

Реакційну суміш потім остудили до 0 "С, і в цей час по краплях через краплинну лійку додали 12

М хлористоводневої кислоти (90 мл, 1,1 моль) за 25 хвилин, підтримуючи внутрішню температуру реакційної суміші нижче 50 "С. Після завершення додавання охолоджуючу баню 60 забрали, а реакційну суміш залишили нагріватися до кімнатної температури при перемішуванні протягом 2 годин. Потім реакцію обережно погасили повільним додаванням суспензії карбонату натрію (70,30 г, 0,6633 моль) у воді (200,0 мл, 11,10 моль). Отриману суспензію відфільтрували, а тверді речовини промили ЕОАс (3 промивання, у цілому - 800 мл). Тверді речовини забрали вбік, а фільтрат перенесли в ділильну лійку й розділили шари. Водний шар екстрагували З х

ЕЮОАс (загальний об'єм ЕМАс-2000 мл), а об'єднані органічні шари висушили над Ма2504, відфільтрували й концентрували іп масо. Неочищений залишок очистили колоночною хроматографією (виконали з СН2СІ2, 400 г стовпчик, елюєнт 0-10 906 Меон:СнНа2гсСІ2 за 80 хвилин, потім 10 96 Меон: СН2СІ2 за 20 хвилин) для отримання (15, 25, 4К)-4-((6-((18, 25)-5- хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1 Н-інден-1-іл|Іаміно)піримідин-4-іл)окси|-2- гідроксициклопентил)метил сульфамата (10,3 г, 96 90). ЖХМС: (МК) Еб5-485; 1Н ЯМР (400 МГц,

Меоб) б 8.16 (5, 1Н), 7.25 (5, 1Н), 7.22 - 7.13 (т, 2Н), 5.98 (5, 1Н), 5.52 (а, 9У-32.8, 1Н), 5.34 (5, 1Н), 4.43 - 4.35 (т, 1Н), 4.32 (аа, 2-7.5, 9.8, 1Н), 4.22 (Пд, У-2.5, 5.0, 1Н), 4.16 (ад, У-7.3, 9.8, 1Н), 3.34 (5, 4Н), 3.10 (ай, 9У-2.1, 16.6, 1Н), 3.02 (ад, 9-48, 16.6, 1Н), 2.58 - 2.46 (т, 1Н), 2.28 (ада, у-2.2, 6.9, 14.8, 1Н), 2.12 - 1.90 (т, 4Н).

ІО131| Стадія 9: (15, 25, 4К)-4-І(6-Щ1А8, 25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1Н-інден-1- іл)|аміно)піримідин-4-іл)окси|-2-гідроксициклопентиліуметил сульфамата НС сіль (І-216, НС

Форма І) (О1921 (15, 25, 4в)-4-(6-К18, 25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1 Н-інден-1- іл|Іаміно)піримідин-4-іл)окси|-2-гідроксициклопентиліуметил сульфамат (І-216) (24,1 г, 0,0497 моль) помістили в 500 мл круглодонну колбу, оздоблену мішалкою. При перемішуванні додали ацетонітрил (500 мл). Суміш обробляли ультразвуком протягом однієї хвилини, а потім перемішували при кімнатній температурі під атмосферою азоту протягом 1 години, щоб тверда речовина повністю диспергувалась. Повільним струменем додали водяний розчин хлористоводневої кислоти (6,0 М, 9,15 мл, 0,0549 моль) - розчин став менш щільним, але повне розчинення не спостерігали. У суміш внесли затравку декількох кристалів раніше приготовленої

НСЇ солі І-216 (отриманої так, як описано нижче в Прикладі 3), і обробляли суміш ультразвуком протягом 1 хвилини, потім перемішували при кімнатній температурі під атмосферою азоту протягом 2 годин; за це суміш стала досить густою, оскільки з розчину в осад випала біла тверда речовина. Перемішану суміш розбавили діетиловим ефіром (500 мл), а потім зберігали в холодильнику протягом ночі. Осад зібрали на скляній фільтрувальній лійці, промили ефіром, потім висушили іп масо протягом ночі при 40 "С, одержавши в залишку зазначену в заголовку сполуку у вигляді пухкого білого кристалічного порошку, 24,37 г (вихід 94 95). ІН ЯМР (400 МГц,

ДМСО) 5 8.44 (5, 1 Н), 8.38 (5, 2 Н), 7.43 (5, 2Н), 7.36 (5, 1Н), 7.23 (ай, 9У-20.1, 8.1 Гц, ЗН), 6.22 (5, 1Н), 5.68 (5, 1Н), 5.26 (5, 1Н), 4.31 - 4.12 (т, 4Н), 4.09 - 3.92 (т, 1Н), 3.05 (5, ЗН), 2.36 (аї, 9-18.8, 7.6 Гц, 1Н), 2.21 (аа, 9У-14.0, 6.5 Гу, 1Н), 2.05 - 1.93 (т, 2Н), 1.89 (ад, У-13.3, 8.3 Гц, 1Н). ЖХМС: мурашина кислота, (ІМаеНчя) - 485,3. Хіральна ВЕРХ (стовпчик СпігаЇсе! 0 4,6 х 250, елюювали 60/40/0,1 95 гексан/еЕоп/ДЗА при 0,75 мл/хв. - 60 хв. аналіз) показала е.н. 99,7 95. Аналіз ВЕРХ показав, що чистота продукту становить 99,2 95. Дані РПД для 1-216 НсіІ Форми І, отриманої в цьому Прикладі 2, представлено на ФІГУРІ 7. Піки, зазначені на ФІГУРІ 7, включають піки, перераховані в Таблиці 5.

Таблиця 5

Зо

Таблиця 5 111 2геа6ва11111111111111111111111111111160911111111111111

І0О133) Дані ДСК для 1І-216 НСІ Форми І, отримані в цьому Прикладі 2, представлено на

ФІГУРІ 8, а дані ТГК для 1І-216 НСІ Форми І, отримані в цьому Прикладі 2, представлено на

ФІГУРІ 9.

Приклад 3. Синтез (15, 25, 4Н)-4-(6-К18, 25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1 Н-інден-1- іл|Іаміно)піримідин-4-іл)окси|-2-гідроксициклопентиліуметил сульфамата гідрохлоридної солі (І- 216 НОЇ).

ІО1З41 (15, 25, 4н)-4-(6-Ф1А, 25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1Н-інден-1- іл|Іаміно)піримідин-4-іл)окси|-2-гідроксициклопентиліуметил сульфамат 1!-216 (4,44 г, 0,00916 моль) помістили в 250 мл круглодонну колбу, оздоблену мішалкою. При перемішуванні додали ацетонітрил (82,5 мл). Суміш перемішали й кілька разів обробили ультразвуком (тверді речовини розчинилися не повністю). Колбу занурили в крижану баню, а потім, при перемішуванні, повільним струменем додали водяний розчин хлористоводневої кислоти (6,0 М, 1,9 мл, 0,0101 моль), за цей час тверді речовини частково розчинилися. Крижану баню забрали, а реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі під атмосферою азоту протягом 2 годин, і за цей час утворювався щільний білий осад. При перемішуванні додали діетиловий ефір (82,5 мл), і отриману суміш зберігали в холодильнику протягом ночі.

Осаджений продукт зібрали на пористій лійці, промили холодним ефіром, потім висушили протягом 24 годин при 42 "С під вакуумом для отримання зазначеної в заголовку сполуки у вигляді пухкого білого порошку, 3,84 г (вихід 80 95). ЖХМС: мурашина кислота, (МаеНя| - 485,21Н ЯМР (400 Мгц, Меоб) б 8.42 (5, 1Н), 7.30 (5, 1Н), 7.27 - 7.18 (т, 2Н), 6.26 (5, 1Н), 5.78 (5, 1Н), 5.30 (5, 1Н), 4.46 - 4.38 (14, 9У-5.2, 2.0 Гц, 1Н), 4.39 - 4.25 (т, 2Н), 4.23 - 4.13 (ад, 9У-9.9, 7.4 Гц, 1Н), 3.37 (5, ЗН), 3.18 - 3.04 (т, 2Н), 2.62 - 2.47 (т, 1Н), 2.42 - 2.31 (ааа, У-15.0, 6.9, 2.0

Гц, 1Н), 2.24 - 2.14 (аї, 9У-15.0, 4.6 Гц, 1Н), 2.14 - 2.02 (да, 9У-10.3, 5.9 Гц, 2Н).

Приклад 4. Синтез (18, 25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1 Н-інден-1-амінаміна гідрохлорида (20) 0135) Стадія 1: 5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1Н-інден-1-он (18)

ІО136)| В 22 л багатогорлий реактор, оздоблений датчиком температури, подачею азоту, банею для охолодження й верхньою механічною мішалкою, завантажили метанол (2400 мл) і остудили до -20 "С. Через краплинну лійку додали сірчану кислоту (384 мл, 7,22 моль) за 1 годину. Температура зберігалася приблизно при -25 "С зі збільшенням до -18 "С протягом 7-5 хвилин. За 10 хвилин додали триметилортоформіат (906 мл, 8,3 моль), потім 5-хлор-2,3- дигідро-1Н-інден-і-он (17) (600,00 г, 3,61 моль) у вигляді твердої речовини. Внутрішня температура повільно збільшилася на 2 "С. Реагент Козера (1553 г, 3,97 моль) розчинили в метанолі (2400 мл) за 20 хвилин і додали в реакційну посудину за 1 годину й 15 хвилин.

Додавання було екзотермічним, а внутрішню температуру підтримували приблизно при -20 "С.

Після завершення додавання, темно-червоний розчин перемішували при -20 "С протягом 1 години, і в цей час аналіз ВЕРХ показав повне перетворення в заданий продукт. Невеликими частинами додали воду (7200 мл). Після додавання невеликої кількості води (750 мл), продукт швидко випав в осад. Перемішування стало повільним і важким. Суміш перемішували при

0-10 "С протягом 1 години й відфільтрували через 3000 мл велику пористу лійку. Фільтрацію завершили за 2 години, а осад на фільтрі промили водою (7200 мл) до досягнення рН фільтрату близько 5. Вологий осад на фільтрі знову додали в реактор і додали гептан (3000 мл). Суміш перемішували при -20 "С протягом 1 години й відфільтрували. Осад на фільтрі промили гептанами (1200 мл) і кондиціонували протягом 30 хвилин. Вологий осад на фільтрі висушили під вакуумом протягом З днів для повного видалення гептану й зменшення вмісту води до «2 95.

Матеріал мав чистоту 99 95 (площа під кривою по ВЕРХ) і 93 ваг. 905 по ваг. 95 аналізу (622,88 г, 88 96). ІН ЯМР (300 МГц, СОСІЗ, 6): 7.69 (т, 1Н), 7.43 (5, 1Н), 7.38 (т, 1Н), 4.18 (т, 1Н), 3.63 (5,

ЗН), 3.47 (т, 1Н) і 2.99 (т, 1Н). 01371 Стадія 2: (В, Е)-М-((5)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1 Н-інден-1-іліден)-2-метилпропан- 2-сульфамід (19)

ІО138| В 22 л багатогорлий реактор, оснащений холодильником, подачею азоту, колбонагрівачем і верхньою механічною мішалкою, завантажили 5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро- 1Н-інден-1-он (18) (622,88 г, 3,17 моль) і (К)-трет-бутилсульфінамід (460,7 г, 3,8 моль). До суміші додали тетрагідрофуран (3100 мл), і температура впала до 9 "С. За 10 хвилин додали Т(ОБЄОД4 (985 мл, 4,76 моль). Суміш нагріли до 68 "С, і тверді речовини повністю розчинилися приблизно при 35"С. Через 5 годин реакція досяглася 50 95 виходу, за даними ваг. 9о аналізу ВЕРХ.

Реакційну суміш перемішували при 68 С ще 5 годин до розкладання небажаного діастереомера до рівня менше 5 95 (площа під кривою). Реакційну суміш остудили до кімнатної температури за 2 години й перемішували протягом 16 годин. За цей час аналіз ВЕРХ показав відсутність істотних змін профілю реакції. Цю неочищену реакційну суміш використовували на наступній стадії без додаткового очищення. 0139) Стадії З ї 4: (1К, 25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1Н-інден-1-амінаміна гідрохлорид (20) 0140) В 22 л багатогорлий реактор, оздоблений подачею азоту, банею для охолодження й верхньою механічною мішалкою, завантажили неочищений (К, Е)-М-((5)-5-хлор-2-метокси-2,3- дигідро-1Н-інден-1-ілиден)-2-метилпропан-2-сульфинамід (21) (приблизно 475 г, приблизно 1,58 моль) у тетрагідрофурані (4000 мл). Невеликими частинами додали метанол (9300 мл). Істотної зміни температури не спостерігали. Суміш остудили до -247С, використовуючи баню з ацетону/сухого льоду. В 2 л тригорлу круглодонну колбу завантажили триглимом (528 мл) і остудили до 9 "С. Невеликими частинами додали Мавна (60,2 г, 1,58 моль). Температура трохи збільшилася на 1 "С. Суміш нагріли до кімнатної температури й перемішували протягом 2 годин до повного розчинення твердих речовин, для отримання злегка мутного розчину. В 22 л реактор завантажили розчин Мавні за 50 хвилин при -24 70. Екзотерму контролювали швидкістю додавання. істотного виділення газу не спостерігали. Після завершення додавання, суміш перемішували при -24 "С ще 2 години, і в цей час аналіз ВЕРХ показав завершення реакції й діастереомерне співвідношення 92 95. Суміш нагріли до кімнатної температури за З години й перемішували протягом 16 годин. Реакційну суміш знову остудили до «-7 "С і частинами додали воду (950 мл), що привело до збільшення внутрішньої температури на 5 "С. Додали целіт (475 г) і перемішували суміш протягом 1 години. Потім суміш відфільтрували через великий настільний фільтр (внутрішній діаметр: 19 дюймів), а осад на фільтрі промили метанолом (4000 мл). Аналіз

ВЕРХ останньої порції фільтрату показав практично відсутність продукту. Об'єднані фільтрати концентрували під зниженим тиском до об'єму б л. Додали ізопропілацетат (950 мл) і залишили шари розділятися. Водний шар екстрагували ізопропілацетатом (900 мл) а об'єднаний органічний шар промили насиченим сольовим розчином (2000 мл). Потім розчин висушили над сульфатом натрію й концентрували приблизно до 2 л. Потім суміш перегнали азеотропною перегонкою з тетрагідрофураном (3000 мл х 2). Аналіз Карла-Фішера показав вміст води «0,2 965. 0141) В 22 л багатогорлий реактор, оздоблений подачею азоту, банею для охолодження й верхньою механічною мішалкою, завантажили неочищений проміжний сульфоніл (приблизно 475 г, приблизно 1,58 моль) і 2-метил-тетрагідрофуран (9500 мл). Розчин остудили до -20 С і за 40 хвилин додали 4 М хлористоводневу кислоту в діоксані (800 мл, 3,16 моль). Екзотерму не спостерігали. Продукт випав в осад наприкінці додавання. Суміш перемішували при -20 "С ще 1 годину, і в цей час аналіз ВЕРХ показав повне перетворення. Суміш відфільтрували через більшу лійку Бюхнера (внутрішній діаметр: 11 дюймів). Фільтрація зайняла більше 2 годин. Осад на фільтрі промили ацетоном (1000 мл) і кондиціонували протягом 1 години. Потім тверду речовину перенесли назад у реактор і додали ацетон (3500 мл). Суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 16 годин, а потім відфільтрували. Осад на фільтрі промили ацетоном (500 мл), а потім висушили під вакуумом протягом 16 годин. Отримали приблизно 293 60 г продукту у вигляді бруднувато-білої твердої речовини. Аналіз ВЕРХ показав 96 95 чистоту й

9695 ен. В 22 л багатогорлий реактор, оздоблений холодильником, подачею азоту, колбонагрівачем і верхньою механічною мішалкою, завантажили (1К, 25)-5-хлор-2-метокси-2,3- дигідро-1Н-інден-1-амінаміна гідрохлорид (20) (290 г, 1,24 моль) і етанол (5200 мл). Суміш перемішували протягом 1 години й отримали злегка мутний розчин. Суміш відфільтрували через дрібну пористу лійку, а прозорий фільтрат завантажили назад у реактор. Розчин нагрівали при 55 "С і перемішували протягом 30 хвилин. За 1,5 години додали 2-метокси-2- метилпропан (5200 мл), і при додаванні підтримували температуру 55 "С. Тверда речовина випала в осад наприкінці додавання. Отриману білу суспензію перемішували при 55" протягом 1 години й повільно остудили до кімнатної температури за 2 години. Суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 2 днів, а потім відфільтрували через більшу лійку Бюхнера (внутрішній діаметр: 11 дюймів). Осад на фільтрі промили МТБЕ (1000 мл) і висушили під вакуумом протягом 16 годин. Отримали продукт у вигляді білої твердої речовини (184,4 г, 50 до, площа під кривою 299 905, е.н. »90 95). ІН ЯМР (300 МГц, СОЗОО, 6): 7.50 (т, 1Н), 7.37 (т, 2Н), 4.78 (т, 1Н), 4.40 (т, 1Н), 3.51 (5, ЗН) і 3.19 (т, 1Н).

Приклад 5. Синтез ((15, 25, 4Н)-4-(6-(18, 25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1 Н-інден-1- іламіно)піримідин-4-ілокси)-2-гідроксициклопентил)метил сульфамата гідрохлориду, Форми І (І- 216 Неї Форма І) (0142 Стадія 1: (Кк, 45)-4-(бензилокси)-3-(бензилоксиметил)циклопент-2- енілокси)триметилсилан (22) 0143) До розчину діпропіламіну (212 мл, 1,55 моль) в 2-метокси-2-метилпропані (2000 мл) при -157С під захисним шаром азоту повільно, за 10 хвилин додали 2,50 М н-бутиллітій у гексані (567 мл, 1,42 моль), підтримуючи температуру нижче -10 "С. Отриману білу суспензію перемішували протягом 30 хвилин при -15 "С. До цієї суспензії повільно додали (15, 2К, 35, 58)-3-(бензилокси)-2-(бензилоксиметил)-6-оксабицикло!|3.1.0)гексан (21) (400,00 г, 1,29 моль) у вигляді розчину в метил-трет-бутиловому ефірі (1200 мл) за 30 хвилин, підтримуючи внутрішню температуру нижче -10 "С. Реакційну суміш перемішували протягом 30 хвилин при -15 76.

Аналіз ТСХ показав відсутність вихідного матеріалу, що залишився (20 95 етилацетат/гептан).

Додали хлортриметилсилан (204 мл, 1,61 моль), підтримуючи температуру нижче -10 "С. Суміш залишили нагріватися до 0 "С і перемішували протягом 30 хвилин. Аналіз ТСХ показав відсутність проміжного спирту (20 96 етилацетат/гептан). Реакційну суміш погасили повільним додаванням води (4 л), підтримуючи внутрішню температуру менше 8 "С. Водний шар відокремили, а органічний шар З рази екстрагували водою (3 х 4 л) і один раз - насиченим розчином хлориду натрію у воді (4 л). Органічний шар концентрували під зниженим тиском для отримання помаранчевої маслянистої речовини (480 г, 97,4 90), яку використовували без додаткового очищення. ТЯ ЯМР (300 МГц, СОЗОО, б): 7.18 (т, 1ОН), 5.65 (5, 1Н), 4.55 (, 1), 4.30 (т, 5Н), 4.02 (5, 2Н), 2.58 (т, 1Н), 1.47 (т, 1Н) і 0.00 (5, 9Н). 01441 Стадія 2: (15, 35, 45)-3-(бензилокси)-4-(бензилоксиметил)циклопентанол (23) 01451 До розчину (Кк, 45)-4-(бензилокси)-3-(бензилоксиметил)циклопент-2- енілокси)триметилсилана (22) (478,00 г, 1,2494 моль) у тетрагідрофурані (9,6 л) додали Ра, 5 ваг. 95 на сульфаті барію (265,9 г, 0,1249 моль) і перемішували суміш під тиском водню 100 рб5і при кімнатній температурі протягом 18 годин, перемішуючи при 200 об./хв.

Аналіз ВЕРХ через 18 годин показав витрату вихідного матеріалу. Реакційну суміш відфільтрували через середню пористу лійку, а осад на фільтрі промили тетрагідрофураном (2000 мл). Фільтрат концентрували, одержавши жовту маслянисту речовину. Отриману маслянисту речовину розчинили в етилацетаті (2000 мл), до якої додали 2,0 М розчин хлористоводневої кислоти у воді (2000 мл), і перемішували двофазну суміш протягом 1 години.

Органічний шар відокремили й один раз екстрагували насиченим розчином бікарбонату натрію у воді (2000 мл), два рази - 2,0 М розчином гідроксиду натрію у воді (2000 мл) ії, нарешті, насиченим розчином хлориду натрію у воді (2000 мл). Органічний шар концентрували для отримання коричневої маслянистої речовини (344 г, 8895), яку використовували без додаткового очищення. "Н ЯМР (300 МГц, СОЗОО, б): 7.18 (т, ТОН), 4.38 (т, 4Н), 4.12 (т, 1Н), 3.85 (Ї, 1Н), 3.68 (т, 1Н), 3.44 (т, 1Н), 2.00 (т, ЗН), 1.75 (т, 1Н) і 1.42 (т, 1Н).

І0146Ї| Стадія 3: (1К, 35, 45)-3-(бензилокси)-4-(бензилоксиметил)циклопентанол (24)

Ї0147| До розчину (15, 35, 45)-3-(бензилокси)-4-(бензилоксиметил)циклопентанола (23) (340,00 г, 1088,3 ммоль) у метиленхлориді (3400 мл) і триетиламіні (455,08 мл, 3265,0 ммоль) при 0"С повільно додали метансульфонілхлорид (92,661 мл, 1197,2 ммоль) під захисним шаром азоту, підтримуючи температуру нижче 10 "С. Реакційну суміш залишили нагріватися до кімнатної температури й перемішували протягом 1 години. Дані ВЕРХ показали повну витрату вихідного матеріалу. Реакційну суміш остудили до 0"С і погасили водою (1700 мл), 60 підтримуючи температуру нижче 10 "С. Органічні речовини відокремили й два рази екстрагували водою (1700 мл) і два рази - насиченим розчином бікарбонату натрію у воді (1700 мл). Додали сульфат натрію (50 мл) і перемішували суміш протягом 10 хвилин. Суспензію відфільтрували, а фільтрат концентрували для отримання коричневої маслянистої речовини.

Маслянисту речовину розчинили в тетрагідрофурані (3400 мл), до якого додали тетрабутиламонія ацетат (656,28 г, 2176,7 ммоль) і перемішували суміш при кімнатній температурі протягом 20 годин. Аналіз ВЕРХ показав повну витрату вихідного матеріалу.

Реакційну суміш концентрували до - 2 об'ємів (700 мл) і додали етилацетат (3400 мл), і три рази екстрагували суміш водою (1700 мл), і один раз - насиченим розчином хлориду натрію у воді (1700 мл). Органічні речовини концентрували, а отриманий залишок елюювали через шар силікагелю (1 кг) з 0-20 до етилацетату в гексані (етилацетат (4 л) ж гексан (16 л)). Задані фракції об'єднали й концентрували для отримання коричневого залишку. До отриманого залишку додали метанол (4000 мл), потім суміш гідроксида натрію (130,59 г, 3265,0 ммоль) у воді (2000 мл), і перемішували реакційну суміш при кімнатній температурі протягом 1 години. Аналіз ВЕРХ показав повну витрату вихідного матеріалу. Більшу частину метанолу в реакційній суміші концентрували, і додали воду (1700 мл). Суміш три рази екстрагували етилацетатом (З х 1700 мл). Об'єднані органічні шари промили насиченим розчином хлориду натрію у воді (1700 мл) і висушили над сульфатом натрію (50 г). Отриману суспензію відфільтрували й концентрували для отримання світло-коричневої маслянистої речовини (238 г, 70 95). 1ТН ЯМР (300 МГц,

СОЗО0, б): 7.28 (т, 1ОН), 4.50 (т, ЗН), 4.38 (т, 2Н), 4.12 (І, 1Н), 3.70 (т, 1Н), 3.45 (т, 1Н), 2.52 20. (т, 1Н), 2.11 (т, 1Н) і 1.75 (т, ЗН).

І0148| Стадія 4: 4-(18, 35, 45)-3-(бензилокси)-4-(бензилоксиметил)циклопентилокси)-6- хлорпіримідин (25)

І0149| При 0 "С, під захисним шаром азоту, до розчину (1К, 35, 45)-3-(бензилокси)-4- (бензилоксиметил)циклопентанола (24) (226,500 г, 725,026 ммоль) у тетрагідрофурані (1150 мл) частинами додали Ман, 6095 у мінеральному маслі (86,995 г, 2175,1 ммоль, підтримуючи температуру нижче 10 "С. Потім за 30 хвилин додали розчин 4,6-дихлорпіримідину (118,81 г, 797,53 ммоль) у тетрагідрофурані (1150 мл), підтримуючи температуру нижче 5 "С. Суміш залишили нагріватися до кімнатної температури й перемішували протягом 24 годин. Аналіз

ВЕРХ показав, що реакційна суміш містить 74 95 вихідного матеріалу. Реакційну суміш погасили сумішшю води (1150 мл) і насиченого розчину хлориду амонію у воді (1150 мл), підтримуючи температуру нижче 10 "С. Тетрагідрофурановий шар відокремили й концентрували до - 2 об'ємів (500 мл). Водний шар два рази екстрагували етилацетатом (1150 мл). Органічні шари об'єднали й два рази промили водою (1150 мл) і один раз - насиченим розчином хлориду натрію у воді (1150 мл). Потім концентрували органічні речовини. Залишок розчинили в тетрагідрофурані (2300 мл) і остудили до 0 "С під захисним шаром азоту. Частинами додали ман, 60 95 у мінеральному маслі (86,995 г, 2175,1 ммоль), підтримуючи температуру нижче 107С. Суміш залишили нагріватися до кімнатної температури й перемішували протягом 16 годин. Аналіз ВЕРХ показав, що реакція завершена. Реакційну суміш погасили сумішшю води (1150 мл) і насиченого розчину хлориду амонію у воді (1150 мл). Тетрагідрофурановий шар відокремили й концентрували до - 2 об'ємів (500 мл). Водний шар два рази екстрагували етилацетатом (1150 мл). Органічні шари об'єднали й два рази промили водою (1150 мл) і один раз - насиченим розчином хлориду натрію у воді (1150 мл). Потім органічні речовини концентрували для отримання неочищеного проміжного 4-(18, 35, 45)-3-(бензилокси)-4- (бензилоксиметил)циклопентилокси)-б-хлорпіримідина. Цю неочищену реакційну суміш використовували на наступній стадії без додаткового очищення.

ІО150| Стадія 5: (15, 25, 4К)-4-(б-хлорпіримідин-4-ілокси)-2-(гідроксиметил)циклопентанол (26)

ІО1511 Неочищений проміжний 4-(18, 35, 45)-3-(бензилокси)-4- (бензилоксиметил)циклопентилокси)-б-хлорпіримідин (25) розчинили в метиленхлориді (3000 мл) і остудили суміш до 0 "С. Повільно додали 1,0 М трихлорборан у метиленхлориді (1087,538 мл, 1087,538 ммоль), підтримуючи температуру « 10"С. Отриману суміш залишили перемішуватися протягом 1 години при 0 "С. Аналіз ВЕРХ показав витрату вихідного матеріалу.

Реакційну суміш повільно додали до насиченого розчину бікарбонату натрію у воді (2300 мл), і залишили двофазну суміш перемішуватися протягом 20 хвилин. Метиленхлоридний шар відокремили, а водний шар двічі екстрагували метиленхлоридом (2300 мл). Органічні шари об'єднали й концентрували. Залишок очистили, елююючи через силікагелевий (1 мг) шар з 50- 100 95 етилацетату / гексану (гексан (б л) ж етилацетат (14 л)). Задані фракції об'єднали й концентрували для отримання червоної твердої речовини (124 г, 70 95). 13 ЯМР (300 МГц,

СОЗО0, б): 8.58 (5, 1Н), 6.91 (5, 1Н), 5.61 (т, 1Н), 4.39 (Її, 1Н), 3.75 (т, 1Н), 3.61 (т, 1Н), 2.25 (т, 60 ЗН)і2.00 (т, 2Н)

ІО152| Стадія 6: (15, 25, 4К)-4-(6-(18, 25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1Н-інден-1- іламіно)піримідин-4-ілокси)-2-(гідроксиметил)циклопентанол (27)

ІО153| В 500 мл апарат Парра додали (15, 25, 4К)-4-(6-хлорпіримідин-4-ілокси)-2- (гідроксиметил)циклопентанол (26) (25,00 г, 102,2 ммоль) в М-метилпіролідиноні (200 мл). До цієї суміші додали (1К, 25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1Н-інден-1-амінаміна гідрохлорид (31,10 г, 132,8 ммоль), потім М, М-діїзопропілетиламін (88,99 мл, 510,9 ммоль). Потім посудину закрили, накачали азот під тиском 30 рбі і нагрівали до 130 "С протягом 22 годин. Коли реакція досягла цієї температури, тиск підвищили до 50 рб5і, і підтримували протягом виконання реакції.

Через 22 години реакційну суміш остудили до кімнатної температури й скинули тиск. До реакційної суміші додали метиленхлорид (250 мл), а потім екстрагували суміш насиченим розчином бікарбонату натрію у воді (250 мл). Потім органічний шар чотири рази екстрагували водою (250 мл) і один раз - насиченим розчином хлориду натрію у воді (250 мл). Потім органічний шар висушили над сульфатом натрію (7,5 г), відфільтрували й концентрували. До чорної напівтвердої маслянистої речовини додали ацетонітрил (250 мл) і перемішували суміш протягом 2 годин при кімнатній температурі. Протягом цього часу в осад випала бежева тверда речовина, її відфільтрували й висушили під зниженим тиском при 40 "С протягом 16 годин.

Отримали світло-бежеву тверду речовину (17 г, 41 95). ЯН ЯМР (300 МГц, СОЗОО, 5): 8.19 (5, 1Н), 7.25 (5, 1Н), 7.18 (т, 2Н), 5.97 (5, 1Н), 5.58 (т, 1Н), 5.30 (т, 1Н), 4.41 (т, 1Н), 4.22 (т, 1Н), 3.76 (т, 1Н), 3.61 (т, 1Н), 3.30 (5, ЗН), 3.05 (т, 2Н), 2.30 (т, 2Н) і 1.97 (т, ЗН).

ІО154| Стадія 7: ((15, 25, 4К)-4-(6-(18, 25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1Н-інден-1- іламіно)піримідин-4-ілокси)-2-гідроксициклопентил)метил сульфамат (І-216) 01551 (15, 25, 4Н)-4-(6-(18, 25)-5-Хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1 Н-інден-1-іламіно)піримідин- 4-ілокси)-2-(гідроксиметил)уциклопентанол и (27) (85,00 г, 209,4 ммоль) розчинили в М- метилпіролідиноні (510 мл) в З л реакторі. До цього розчину однієї частиною додали (4-аза-1- азоніабіцикло(2.2.2|окт-1-ілсульфоніл)(трет-бутоксикарбоніл)азанід-1,4- диазабіциклої|2.2.2|октана (1:1) гідрохлорид (отриманий так, як описано в Прикладі 6) (368 г, 838 ммоль), потім повільно додали ацетонітрил (255 мл). Отриману густу суспензію перемішували при кімнатній температурі протягом З годин. Після завершення реакції, повільно додали воду (595 мл) при кімнатній температурі. До отриманої суміші додали етилацетат (1,70 л). Органічний шар відокремили й два рази промили водою (2 х 595 мл) і один раз - насиченим розчином хлориду натрію у воді (595 мл). Об'єднані водні шари три рази екстрагували етилацетатом (850 мл). Об'єднані органічні шари висушили над сульфатом натрію (20 г), відфільтрували й концентрували. Залишок розчинили в ацетонітрилі (680 мл), а отриманий розчин остудили до температури нижче 5 "С. Повільно додали 12,0 М хлористоводневу кислоту у воді (255 мл, 3060 ммоль), підтримуючи внутрішню температуру нижче 10 "С, і отриману суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 13 годин. Аналіз ВЕРХ показав відсутність, Вос-захищеної проміжної сполуки, що залишилася. Реакційну суміш повільно додали до суміші насиченого розчину карбонату натрію у воді (850 мл) і води (850 мл), підтримуючи температуру « 20 76.

Потім додали етилацетат (850 мл). Органічний шар відокремили й два рази екстрагували водою (850 мл) і один раз - насиченим розчином хлориду натрію у воді (850 мл). Водні шари об'єднали й два рази екстрагували етилацетатом (850 мл). Органічні шари об'єднали й висушили над сульфатом натрію (20 г), відфільтрували й концентрували. Отриманий залишок розчинили в метиленхлориді (170 мл) і елюювали через шар діоксиду кремнію (1 кг) з 4 л метиленхлориду, 4 л метиленхлориду в етилацетаті (1:21) і, нарешті, 8 л етилацетату. Задані фракції об'єднали й концентрували для отримання жовтої напівтвердої речовини (71 г), що містить залишковий

ЯМР. 1Н ЯМР (300 МГц, СОЗОБ, 5): 8.19 (5, 1Н), 7.25 (5, 1Н), 7.18 (т, 2Н), 5.97 (5, 1Н), 5.58 (т, 1Н), 5.35 (т, 1Н), 4.35 (т, 2Н), 4.15 (т, 2Н), 3.30 (5, ЗН), 3.05 (т, 2Н), 2.51 (т, 1Н), 2.30 (т, 2Н) і 2.00 (т, 2Н).

ІО156| Стадія 8: Отримання (15, 25, 4К)-4-(6-(18, 25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1 Н- інден-1-іламіно)піримідин-4-ілокси)-2-гідроксициклопентил)уметил сульфамата гідрохлориду,

Форми 1 (І-216 Нсі Форма І)

ІО157| В З-горлому, З л реакторі суспендували неочищений 1-216 зі стадії 7 (142,00 г, 292,81 ммоль) в ізопропіловому спирті (710 мл) і нагрівали суміш до 60 "С протягом 20 хвилин. Потім дуже повільно додали 6,0 М хлористоводневу кислоту у воді (97,604 мл, 585,62 ммоль) і перемішували суміш при 60 "С протягом 10 хвилин. Повне розчинення спостерігали після додавання 10 мл 6 М НСЇ, з екзотермою 7 "С. Реакційну суміш остудили до 50 "С і внесли затравку попередньо приготовленого 1-216, НСІ Форми І (отриманого так, як описано нижче в

Прикладі 7) (100 мг). Тверда речовина почала повільно осаджуватися, і цю суспензію залишили перемішуватися при 50 "С протягом 60 хвилин. За 1 годину повільно додали ізопропілацетат 60 (1420 мл), підтримуючи температуру » 45 "С. Суміш залишили прохолоджуватися до кімнатної температури й перемішували протягом 2 годин, остудили до « 5 "С і перемішували протягом 2 годин. Тверді речовини відфільтрували, а осад на фільтрі промили самоплином оцтовою кислотою, 1-метилетиловим ефіром (710 мл). Тверді речовини висушили під зниженим тиском при 45 "С протягом 16 годин, одержавши білу тверду речовину (113,5 г, 51 95 за 2 стадії). 1Н

ЯМР (300 МГц, СОЗОО, б): 8.48 (5, 1Н), 7.33 (5, 1Н), 7.22 (т, 2Н), 6.30 (т, 1Н), 5.82 (т, 1Н), 5.31 (т, 1Н), 4.44 (ї, 1Н), 4.30 (т, 2Н), 4.18 (т, 1Н), 3.35 (в, ЗН), 3.15 (т, 2Н), 2.55 (т, 1Н), 2.38 (т, 1Н) ї 2.17 (т, ЗН). ЖХМС: КІ-9,30 хв., Е5-485 (МК). Дані РПД для Форми І представлено на

Фігурі 4. Дані ДСК для Форми І представлено на Фігурі 5, а дані ТГА для Форми І представлено на Фігурі 6.

Приклад 6: Синтез (4-аза-1-азоніабіцикло|2.2.2|окт-1-ілсульфоніл)(трет- бутоксикарбоніл)азанід-1,4-диазабіциклої|2.2.2|октана (1:1) гідрохлориду 0158) Хлорсульфоніла ізоціанат (45,2 кг, 319,4 моль) додали до толуолу (194,2 кг), |і остудили отриманий розчин до температури приблизно між 0-6 "С. Потім за 90 хвилин додали розчин трет-бутилового спирту (23,6 кг, 318,4 моль) у толуолі (48,0 кг), підтримуючи температуру в діапазоні близько 0-6 "С. Потім суміш перемішували до завершення витрати тре- бутилового спирту (приблизно 80 хвилин). Потім до суміші за 2,5 години додали розчин триетилендиаміну (САВСО, 71,4 кг, 636,5 моль) у толуолі (293,0 кг), підтримуючи температуру в діапазоні близько 0-6 "С. Потім суміш нагріли до 20-25 "С і перемішували протягом 8 годин.

Твердий продукт виділили віддентровою фільтрацією під атмосферою азоту й промили толуолом (180,8 кг), а потім трет-бутил-метиловим ефіром (51,0 галон) і обертали до зникнення видимих рідких речовин (приблизно 60 хвилин). Тверді речовини потім додатково висушили під вакуумом для отримання 132,9 кг (4-аза-1-азоніабіциклоЇ2.2.2|окт-1-ілсульфоніл)(трет- бутоксикарбоніл)азанід-1,4-диазабіциклої|2.2.2|октана (1:1) гідрохлориду.

Приклад 7: Синтез затравки 1І-216 гідрохлоридної солі, Форми І, що використана в Прикладі 5 0159 Стадія 1: трет-бутил (((15, 25, 4К)-4-К6-(1А8, 25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1 Н- інден-1-іліаміно)піримідин-4-іл)окси|-2-гідроксициклопентил)метокси)сульфонілІкарбамат (0160) До розчину (4-аза-1-азоніабіцикло/|2.2.2|окт-1-ілсульфоніл)(трет- бутоксикарбоніл)азанід-1,4-диазабіцикло/2.2.2|октана (1:11) гідрохлориду (43,4 г, 98,6 ммоль) в ацетонітрилі (30 мл), в 500 мл реакторі, додали (15, 25, 4К)-4-(6-(18, 25)-5-хлор-2-метокси-2,3- дигідро-ТН-інден-1-іламіно)піримідин-4-ілокси)-2-(гідроксиметил)циклопентанол (27) (10 г, 24,6 ммоль) у М-метилпіролідиноні (60 мл). Отриману густу суспензію перемішували при кімнатній температурі протягом З годин. Після завершення реакції, повільно додали воду (66,6 мл) при кімнатній температурі. До отриманої суміші додали етилацетат (66,7 мл). Водний шар три рази екстрагували етилацетатом (3 х 66,6 мл). Об'єднані органічні шари один раз промили водою (66,7 мл) і один раз - насиченим розчином хлориду натрію у воді (66,7 мл). Об'єднані органічні шари висушили над сульфатом магнію (3 г), відфільтрували й концентрували. Цей продукт використовували на наступній стадії без додаткового очищення.

ІО161| Стадія 2: Отримання (15, 25, 4К)-4-(6-(18, 25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1 Н- інден-1-іламіно)піримідин-4-ілокси)-2-гідроксициклопентилуметил сульфамата гідрохлориду,

Форми 1 (І-216 НСІ Форма І)

І0162)| Залишок зі Стадії 1 (10 г) розчинили в ацетонітрилі (81,5 мл), і отриманий розчин остудили до температури нижче 5 "С. Повільно додали 12,0 М хлористоводневу кислоту (27,7 мл, 904 ммоль), підтримуючи внутрішню температуру нижче 10"С, і отриману суміш перемішували при 0"С протягом 4 годин, потім нагріли до кімнатної температури й перемішували протягом 15 годин. Аналіз ВЕРХ показав відсутність Вос-захищеної проміжної сполуки, що залишилася. До реакційної суміші додали воду (20 мл, 1110 ммоль) і підвищили температуру до 60 "С. При досягненні цієї температури, у реакційну суміш внесли затравку матеріалу, отриманого так, як описано в Прикладі 8. Залишивши затравку, реакційну суміш залишили повільно остигати до кімнатної температури й перемішували протягом 16 годин.

Реакційну суміш відфільтрували й промили водою (66 мл), і висушили протягом ночі під зниженим тиском. У результаті отримали білу тверду речовину (5,3 г, 9,8 ммоль) продукту з виходом 60 95. ІН ЯМР (300 МГц, СОЗОО, б): 8.19 (5, 1Н), 7.25 (5, 1Н), 7.18 (т, 2Н), 5.97 (5, 1Н), 5.58 (т, 1Н), 5.35 (т, 1Н), 4.35 (т, 2Н), 4.15 (т, 2Н), 3.30 (5, ЗН), 3.05 (т, 2Н), 2.51 (т, 1Н), 2.30 (т, 2Н) і 2.00 (т, 2Н).

Приклад 8: Синтез затравки І-216 гідрохлоридної солі, Форми І, використаної в Прикладі 7

ІО163| трет-бутил (((15, 25, 4)-4-(6-К18, 25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1 Н-інден-1- іл|Ііаміно)піримідин-4-іл)окси|-2-гідроксициклопентил)метокси)сульфонілікарбамат (1 Г; отриманий у такий же спосіб, як описано в Прикладі 7, Стадія 1) розчинили в ацетонітрилі (8,12 мл), і отриманий розчин остудили до температури нижче 5 "С. Повільно додали 12,0 М 60 хлористоводневу кислоту (2,7 мл, 89 ммоль), підтримуючи внутрішню температуру нижче 10 "С,

і отриману суміш перемішували при 0 С протягом 4 годин, потім нагріли до кімнатної температури й перемішували протягом 15 годин. Аналіз ВЕРХ показав відсутність Вос- захищеної проміжної сполуки, що залишилася. До реакційної суміші додали невелику кількість води й бікарбонату натрію для нейтралізації, але ця кількість не повністю нейтралізувала розчин. Реакційну суміш концентрували при 40 "С, а потім остудили розчин до кімнатної температури й перемішували протягом ночі. Додали додаткову кількість води й перемішували розчин ще одну годину. Реакційну суміш відфільтрували й промили водою, і висушили протягом ночі під зниженим тиском для отримання білої твердої речовини (0,598 г, 1,15 ммоль) продукту з виходом 68 9о. 1Н ЯМР (300 МГц, СОЗОО, 56): 8.19 (5, 1Н), 7.25 (5, 1Н), 7.18 (т, 2Н), 5.97 (5, 1Н), 105.58 (т, 1Н), 5.35 (т, 1Н), 4.35 (т, 2Н), 4.15 (т, 2Н), 3.30 (5, ЗН), 3.05 (т, 2Н), 2.51 (т, 1Н), 2.30 (т, 2Н) і 2.00 (т, 2Н). (0164) Цю білу тверду речовину (250 мг, 0,479 ммоль) суспендували в ізопропіловому спирті (2,5 мл, 32,6 ммоль) і нагрівали до 60 "С. Додали 8,0 М НСЇІ у воді (0,120 мл, 0,959 ммоль) і спостерігали розчинення деякої кількості речовини. Через 15 хвилин нагрівання забрали, а суспензію остудили до кімнатної температури й перемішували протягом ночі. Тверду речовину відфільтрували й промили 5 95 водяним розчином ізопропілового спирту й висушили протягом ночі під зниженим тиском. У результаті отримали зазначену в заголовку сполуку (0,204 г, 0,391 ммоль) з виходом 81,6 95. ЯН ЯМР (300 МГц, СОЗОБ, б): 8.19 (5, 1Н), 7.25 (в, 1Н), 7.18 (т, 2Н), 5.97 (5, 1Н), 5.58 (т, 1Н), 5.35 (т, 1Н), 4.35 (т, 2Н), 4.15 (т, 2Н), 3.30 (5, ЗН), 3.05 (т, 2Н), 2.51 (т, 1Н), 2.30 (т, 2Н) і 2.00 (т, 2Н).

Приклад 9: Отримання (15, 25, 48)-4-(6-(18, 25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1Н-інден-1- іламіно)піримідин-4-ілокси)-2-гідроксициклопентил)метил сульфамата гідрохлориду, Форми І! (І- 216 Неї Форма Ії) 0165) І-216 НСІ Форму І (0,5 г, отриману так, як описано вище в Прикладі 5) суспендували у воді (10 мл) при кімнатній температурі протягом 18 годин. Отримані тверді речовини відфільтрували, промили водою (2,5 мл) і висушили під зниженим тиском при кімнатній температурі протягом 16 годин. У результаті отримали Форму ІІ І-216 НСІ у вигляді білої твердої речовини (0,45 г) з виходом 90 95. ТН ЯМР (300 МГц, СОЗООБ, б): 8.35 (5, 1Н), 7.30 (5, 1Н), 7.21 (т, 2Н), 6.17 (т, 1Н), 5.65 (т, 1Н), 5.35 (т, 1Н), 4.41 (Її, 1Н), 4.30 (т, 2Н), 4.17 (т, 1Н), 3.36 (5,

ЗН), 3.10 (т, 2Н), 2.55 (т, 1Н), 2.35 (т, 1Н) і 2.10 (т, ЗН). ЖХМС: КІ-9,29 хв., Еб--485 (МК).

Дані РПД для Форми ІІ представлено на фігурі 10.

Приклад 10: Фармакодинамічна модель на пухлині іп мімо 0166) Клітини пухлини НСТ116 (2 х 106) (АТОС Мосс -247) в 100 мкл фосфатно-сольового буферного розчину асептичено ін'єктували в підшкірну зону правого боку спини самок "голих" мишей Мег (віком 5-8 тижнів, Спагіех Кімег), використовуючи голку 26 калібру. Починаючи з 7 дня після інокуляції пухлини вимірювали двічі на тиждень за допомогою штангенциркуля.

Об'єми пухлини розрахували по стандартних способах (0,5 х (довжина х ширинаг)). Коли пухлини досягли об'єму приблизно 3-700 мм3, мишей випадковим чином розділили на групи й ввели підшкірні ін'єкції сполуки-інгібітору (200 мкл) у різних дозах. Пухлини зібрали й зруйнували в пакетах Сомагі5, а потім перенесли в скляні пробірки на сухому льоді для обробки ультразвуком в обладнанні Сомагіх5 Е200. Лізисний буфер реагенту для екстракції білків ссавців (МРЕБК) (Ріегсе, 78501) доповнили наступними речовинами (кінцеві концентрації): їх набору суміші інгібіторів протеаз (СаїІріоспет, 539134), 5 мМ пронфенантроліну в диметилсульфоксиді (ДМСО) (бідта, МоР1294 і Зідта ДМСО Ме02650), 10 мМ йодацетімиду (Зідта), 2 мМ ортованадата натрію (Зідта, Ме56508), 25 мМ фториду натрію й 25 мМ В-гліцерофосфату.

Холодний лізисний буфер (300-800 мкл) додали до пухлин безпосередньо перед ультразвуковою обробкою. Стадії ультразвукової обробки: 10 секунд, 1 90 500 мВ 50, 20 секунд, 20 95 500 мВ 50, 20 секунд, 10 95 500 мВ 50. Після ультразвукової обробки зразки помістили на вологий лід, вилили в пробірки Зпендорфа й обертали при 14000 об./хв. протягом 20 хвилин при 4"С у мікроцентрифузі. Надосадові рідини перенесли в нові пробірки й визначили концентрації білка за допомогою реагентів біцинхонінової кислоти Ріегсе (ВСА) і білкових стандартів. Пухлинні лізати зберігали при -80 "С.

ІО167| Для кількісного аналізу недильованих кулінів використовували наступний спосіб: 20 мкг пухлинного лізату із завантажувальним буфером додецилсульфата літію (ЛДС) і еталонним відновлювальним агентом (Іпиїгодеп МРО0О07 і МРО004) завантажили на 4-12 95 біс-трис гелі, 1,5 мм, 10-ямкові гелі (Іпмігодеп МРОЗ15Вох). Гелі обробляли при 150 В в електродному буфері 2- (М-морфоліно)етансульфонової кислоти (МЕС) (Іпмігодеп МРО002). Гелі відсікли по маркеру відповідної молекулярної ваги й перенесли в РМОБ-ЕГ (МійПіроге, ІРЕГ 00010), використовуючи обладнання для переносу напівтвердих речовин (Атеге5пат Віобсіепсе5, ТЕ70). Після переносу 60 мембрани блокували в блокаторі Одуззеу (ГІ-СОЕ Віозсіепсе5 Мо 927-40000), потім інкубували з первинними антитілами в блокаторі ОдуззеувО,1 95 ПГивеп-20 (Зідта МоР7949) протягом ночі при 4 градусах. Мембрани три рази промили в трис-буферному сольовому розчині з Ту"ееп-20 (ТВ5Т), а потім інкубували з козячим антикролячим імуноглобуліном с з міткою Аїеха Ріцйог 680, антитілом важкого й легкого ланцюга (Іде (Н-)) (МоїІесшіаг Ргобез, номер по каталогу А-21109).

Через 1 годину інкубування із вторинним антитілом у темряві, мембрани 5 раз промили ТВ51 і один раз - трис-буферним сольовим розчином (ТВ5), захищаючи від світла. Мембрани висушили, щонайменше, протягом однієї години, а потім сканували на системі інфрачервоної візуалізації Одуззеу (ГІ-СОК Віозсіепсе5). Використовували наступне первинне антитіло: Апіі-

Меда-8 (МІЇ/10 клон 52-9-5, розроблений компанією Еріотіс5, розведення 1:4000). Вторинне антитіло використовували при 1:2000. Кількісну оцінку сигналів на вестерн-блотах виконали за допомогою програми Одуззеу. 0168) У патентній і спеціальній літературі, що згадана в цьому документі, представлена інформація, доступна фахівцям у даній галузі. Якщо не зазначене інше, усі технічні й наукові терміни, що використовують в цьому документі, мають таке ж значення, яке звичайно розуміється фахівцями в галузі, до якої належить цей винахід. Видані патенти, заявки й стандарти, що процитовані в цьому документі, включені в цей документ за допомогою посилання в такій же мірі, як якби кожний з них був спеціально й окремо зазначений для включення за допомогою посилання. У випадку протиріч, слід керуватися дійсним описом, враховуючи визначення.

ІЇО169| Хоча був описаний ряд варіантів реалізації цього винаходу, зрозуміло, що представлені базові приклади можуть бути змінені для отримання інших варіантів реалізації, у яких використовуються сполуки, способи і так далі цього винаходу. Тому слід розуміти, що рамки цього винаходу представлені в цьому документі як приклад, і вони не обмежуються конкретними варіантами реалізації.

Claims (38)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Сполука, яка являє собою ((15,25,48)-4-((6-ЩК18,25)-5-хлор-2-метокси-2,3З-дигідро-1Н-інден- 1- іл|Іаміно)піримідин-4-іл)окси|-2-гідроксициклопентиліуметилсульфамат формули 1І-216 СІ МН с 2 /ї Го на о о (в) Кк но ;1-216 її фармацевтично прийнятна сіль або фармацевтично прийнятний гідрат вказаної сполуки або солі.

2. Сполука за п. 1, де фармацевтично прийнятна сіль являє собою гідрохлоридну сіль.

З. Сполука за п. 1, де фармацевтично прийнятний гідрат являє собою моногідрат гідрохлоридної солі (15,25,48)-4-(6-ЩЦ1 В 25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1Н-інден-1- іл|Іаміно)піримідин-4-іл)окси|-2-гідроксициклопентиліметилсульфамату.

4. Гідрохлоридна сіль (15,25,4Н)-4-((6-18,25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1Н-інден-1- іл|Іаміно)піримідин-4-іл)окси|-2-гідроксициклопентиліуметилсульфамату по суті в кристалічній формі, що являє собою Форму !/, яка характеризується порошковою дифракційною рентгенограмою (ХАРО), що містить піки при наступних значеннях кута 29: 4,57, 15,27, 21,97, 21,87 124,0", де кожне значення кута 29 визначено з точністю 50,27.

5. Кристалічна форма за п. 4, щонайменше 70 95 якої відповідає кристалічній Формі І.

6. Кристалічна форма за п. 4, щонайменше 80 9о якої відповідає кристалічній Формі І.

7. Кристалічна форма за п. 4, щонайменше 90 95 якої відповідає кристалічній Формі І.

8. Кристалічна форма за п. 4, щонайменше 95 95 якої відповідає кристалічній Формі І.

9. Кристалічна форма за будь-яким з пп. 4-8, де кристалічна Форма | характеризується порошковою дифракційною рентгенограмою (ХАРО), що містить піки, при наступних значеннях кута 20: 4,57, 7,57, 14,47, 14,67, 15,27, 15,97, 19,57, 21,37, 21,87, 22,47, 22,77, 24,07 і 24,87, де кожне значення кута 29 визначено з точністю 50,27.

10. Кристалічна форма за п. 9, де кристалічна Форма | характеризується порошковою дифракційною рентгенограмою (ХАРО), що містить піки, при наступних значеннях кута 268: 4,5", 7,57, 8,97, 9,87, 13,3", 14,47, 14,67, 15,27, 15,97, 17,27, 19,57, 20,07, 21,37, 21,87, 22,47, 22,77, 24,07, 24,87, 25,77 і 26,47, де кожне значення кута 29 визначено з точністю 50,27.

11. Кристалічна форма за будь-яким з пп. 4-8, де кристалічна Форма | характеризується порошковою дифракційною рентгенограмою (ХАРО), що містить референсний пік, при значені кута 29 4,5:0,37 і містить піки при наступних значеннях кута 20: 10,77, 16,87, 17,37 ї 19,57 відносно референсного піка.

12. Кристалічна форма за будь-яким з пп. 4-8, де кристалічна Форма | характеризується порошковою дифракційною рентгенограмою (ХАРО), що містить референсний пік, при значені кута 29 4,5:-0,37 і містить піки при наступних значеннях кута 28: 3,0", 9,97, 10,17, 10,77, 11,47, 15,07, 16,87, 17,37, 17,97, 18,27, 19,57 і 20,37 відносно референсного піка.

13. Кристалічна форма за будь-яким з пп. 4-8, де кристалічна Форма | характеризується порошковою дифракційною рентгенограмою (ХАРО), що містить референсний пік, при значені кута 29 4,5:2-0,37 і містить піки при наступних значеннях кута 26: 3,0", 4,47, 5,3", 8,87, 9,97, 10,17, 10,77, 11,47, 12,77, 15,07, 15,57, 16,87, 17,37, 17,97, 18,27, 19,57, 20,97, 21,27 ї 21,97 відносно референсного піка.

14. Кристалічна форма за будь-яким з пп. 4-8, де кристалічна Форма | характеризується порошковою дифракційною рентгенограмою (ХАР), по суті такою ж, як показано на Фіг. 4.

15. Кристалічна форма за будь-яким з пп. 4-8, де кристалічна Форма | характеризується термограмою диференціальної скануючої калориметрії (050) з ендотермою приблизно при 135,7 "С і переходом приблизно при 129,6 "С.

16. Кристалічна форма за будь-яким з пп. 4-8, де кристалічна Форма І характеризуєтся Ю5О- термограмою, по суті такою ж, як показано на Фіг. 5.

17. Кристалічна форма за будь-яким з пп. 4-8, де кристалічна Форма | характеризуеєтся термограмою термогравіометричного аналізу (ТОА), де втрата маси становить приблизно 3,7 95 від приблизно 100 "С до приблизно 150 "С.

18. Кристалічна форма за будь-яким з пп. 4-8, де кристалічна Форма І характеризуєтся ТОА- термограмою, по суті такою ж, як показано на Фіг. 6.

19. Гідрохлоридна сіль (15,25,4Н)-4-((6-Щ18,25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1Н-інден-1- іл|Іаміно)піримідин-4-іл)окси|-2-гідроксициклопентиліуметилсульфамату по суті в кристалічній формі, яка являє собою Форму ІІ, що характеризується порошковою дифракційною рентгенограмою (ХАРО), що містить піки, при наступних значеннях кута 20: 8,7", 15,27, 15,7", 19,67 і 24,27, де кожне значення кута 29 визначено з точністю 0,27.

20. Кристалічна форма за п. 19, щонайменше 70 95 якої відповідає кристалічній Формі ІІ.

21. Кристалічна форма за п. 19, щонайменше 80 95 якої відповідає кристалічній Формі ЇЇ.

22. Кристалічна форма за п. 19, щонайменше 90 95 якої відповідає кристалічній Формі ЇЇ.

23. Кристалічна форма за п. 19, щонайменше 95 95 якої відповідає кристалічній Формі ЇЇ.

24. Кристалічна форма за будь-яким з пп. 19-23, де кристалічна Форма ІІ характеризується порошковою дифракційною рентгенограмою (ХАРО), що містить піки, при наступних значеннях кута 29: 4,37, 8,77, 15,27, 15,77, 19,67, 20,07, 20,87, 22,57, 23,17 і 24,27, де кожне значення кута 26 визначено з точністю 50,27.

25. Кристалічна форма за п. 24, де кристалічна Форма Ії характеризується порошковою дифракційною рентгенограмою (ХАР), що містить піки, при наступних значеннях кута 20: 4,3", 8,77, 12,47, 14,57, 15,27, 15,77, 17,37, 18,27, 18,57, 19,67, 20,07, 20,87, 22,07, 22,57, 23,17, 24,27, 24,77, 25,77, 28,27 і 29,47, де кожне значення кута 29 визначено з точністю 20,27.

26. Кристалічна форма за будь-яким з пп. 19-23, де кристалічна Форма ІІ характеризується порошковою дифракційною рентгенограмою (ХАРО), що містить референсний пік, при значенні кута 289 8,7520,37 ії містить піки при наступних значеннях кута 20: -4,47, 6,57, 7,07, 10,97, 11,97, 12,17, 13,87, 14,47 ї 15,57 відносно референсного піка.

27. Кристалічна форма за будь-яким з пп. 19-23, де кристалічна Форма ІІ характеризується порошковою дифракційною рентгенограмою (ХАРО), що містить референсний пік, при значенні кута 29 8,750,37 і містить піки при наступних значеннях кута 29: -4,47, 3,7", 5,87, 6,57, 7,07, 8,67,

9,57, 9,87, 10,97, 11,37, 13,37, 13,87, 14,47, 15,57, 16,07, 17,07, 19,57 і 20,77 відносно референсного піка.

28. Кристалічна форма за будь-яким з пп. 19-23, де кристалічна Форма ІІ характеризується порошковою дифракційною рентгенограмою (ХАР), по суті такою ж, як показано на Фіг. 10.

29. Композиція, яка містить сполуку за п. 1, її фармацевтично прийнятну сіль або фармацевтично прийнятний гідрат вказаної сполуки або солі і фармацевтично прийнятний носій.

30. Композиція за п. 29, придатна для перорального введення.

31. Спосіб лікування раку, що включає введення суб'єкту, який потребує цього, сполуки за п. 1,

10. її фармацевтично прийнятної солі або фармацевтично прийнятного гідрату вказаної сполуки або солі.

32. Спосіб одержання (15,25,4Н)-4-((6-(18,25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1Н-інден-1- іл|Іаміно)піримідин-4-іл)окси|-2-гідроксициклопентил)уметилсульфамату формули 1І-216 СІ ее МН Що - її І я ик // ) (в) КУ но І-216 або його гідрохлоридної солі, необов'язково в кристалічній Формі І, який включає сульфаматування первинної спиртової групи в сполуці формули (27) (в) (Кк) "МН СІ ОМ чі М (Кк) / о», но Т (5) но (27) З одержанням (15,25,48)-4-(6-(Ц18,25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1Н-інден-1- іл|Іаміно)піримідин-4-іл)окси|-2-гідроксициклопентиліуметилсульфамату.

33. Спосіб за п. 32, який додатково включає обробку 4(15,25,4Н8)-4-К6-((18,25)-5-хлор-2- метокси-2,3-дигідро-1Н-інден-1-іл|аміно)піримідин-4-іл)окси|-2- гідроксициклопентилуметилсульфамату хлористоводневою кислотою з одержанням гідрохлоридної солі (15,25,48)-4-(6-ЩЦ1 В 25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1Н-інден-1- іл|Іаміно)піримідин-4-іл)окси|-2-гідроксициклопентиліуметилсульфамату.

34. Спосіб за п. 33, який додатково включає обробку гідрохлоридної солі 415,25,4Н8)-4-((6- ФИ1А,25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1Н-інден-1-ілІаміно)піримідин-4-іл)окси|-2- гідроксициклопентил)метилсульфамату антирозчинником з утворенням Форми І гідрохлоридної солі (15,25,48)-4-(6-(Ц18,25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1 Н-інден-1-іл|аміно)піримідин-4- іл)окси|-2-гідроксициклопентил)метилсульфамату.

35. Спосіб за п. 32, де сполуку формули (27) одержано шляхом взаємодії сполуки формули (26) но---. с т. (8) у дон (в) р! «де У о МО (26) з сполукою формули (20) СІ (5) / ние) т (3 МНАСІ З (20).

36. Спосіб одержання (15,25,48)-4-((6-К(18,25)-5-хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1Н-інден-1- іл|Іаміно)піримідин-4-іл)окси|-2-гідроксициклопентил)уметилсульфамату формули 1І-216 СІ МН у З (в) /ї І ик // ) (в) Кк но І-216 або його гідрохлоридної солі, що включає сульфаматування сполуки формули (16) М ОоМе СІ н М он | в І а твБо (16)

і депротектування в кислотних умовах з утворенням ((15,25,4Н)-4-(6-Щ18,25)-5-хлор-2- метокси-2,3-дигідро-1Н-інден-1-іл|аміно)піримідин-4-іл)окси|-2- гідроксициклопентил)метилсульфамату.

37. Спосіб за п. 36, що додатково включає обробку 51 5,25,48)-4-(6-Щ/1А8,25)-5-хлор-2-метокси- 2,3-дигідро-1Н-інден-1-ілІаміно)піримідин-4-іл)окси|-2-гідроксициклопентиліуметилсульфамату хлористоводневою кислотою з одержанням гідрохлоридної солі 4(15,25,48)-4-(6-Щ1А,25)-5- хлор-2-метокси-2,3-дигідро-1Н-інден-1-іл|Іаміно)піримідин-4-іл)окси|-2- гідроксициклопентил)метилсульфамату.

38. Спосіб за п. 36, де сполука формули (16) одержана взаємодією сполуки формули (15) СІ тм он - у твзо (15) з сполукою формули (8) СІ Фо; Щ о МН ? (8). чГУвА МЛоспідження ваврмакодинамікя НОТА: 5 с НМ ге | щі й і

К. 5 ск : зе 7 Еш ек ше 28 то 7 з 5 щи ж х й Зй я їв ЕЕ Ке їх «ее | де Б З Ва У жк В 5 ш ге Я 3 в м я й В Чає пісня назедоння дози ігоді Фе параметри КА у самок «голих» мищей Мат із кеенотазнеплантатами пухлини КТ 315 після однакватного підшкірного зведення при ЗО кмикху. СЗрезаю 0000 ствння плеще йдо сМахінМУ 000 Плазма РАК е7188

ЯЧГУКА З Деслідження ваомакодинаміка Нет не зом БУВ З шя ще З 19 меж МОВ «кос ЗО вк МВ яко ще ЕЕ, сі ще КЕ З вий і іх ЩЕ де мех кій Н Дей Ж В ЕХ одне КЗ М Ж ї ев хе В рим мечеснех І З е п х 7 Ж Ку Й п у х

В. г о 13 БЕ ХО Ко час після пвавення дози ігоді ФК параметви К-ЬЯ35 у гама ктолих» мишей Рот ія хевнотрансплантатами пухннни НС ЗВ паж зднокиштного підаконого авадення при ЗО ми хЕ. Пожама ЗащиЗ за а ЯНГУРА З Достпідження фармакодинаміки НОТ ТЯ: ЗО мкг М шо, х сами 0 Е М де ЗО мат аа БУ Вк в ж ць ща... ж 5 й дв го Н си в ж дк же В шнй Б: дей КО за я Ж т М Ко. ее пе: МИ дОЖ 1. х ; -- ва її в в в ю.з чае після введення дазм гад) Фк паваметри Кі у самон «голи» мишей Мет із ювенатраноплантатама пухлими НУТ 318 після завекратного підшкірного введення пра ЗО сект, Званек 0000 бетання ложе вдо СТВО Гучазма БА КК

ФГУВА й за ії хо Ї м : хо 1 ; і ї Н ха ! Н шо : ! че ! ох ; жо ж Е Я Е -й : ЕК жо і. УШеВ Ж і ї щі ня Ко Н Б В Ії ші ож ЕКЗ її : з чі | тн щи ЯК ож . і ЕК | ЩЕ: з Бо Н х КЗ Е ; З СА ШИУ ІЗ ї їх Її, ЩЕ ї 5. ї З У у Е КН ШЕ УЩ ТЕН: ще Шк ШИ ШО Її ЕЕ КН Ш З НК Я з мин ї 1 Е З Ж дея «їх ! З і що й і С і Б НО З М 3.3 їх т ПЕК ЧИ І М З ї ї ОЗ ї ї і. м хх зи ІЕЕ З ви й 5 В Б ІЗ БЕ І 3 ї В, з ИН й ВН,

З . і її Щі Ше у у «ї Мі МУ Ж ій Ж ондетнонноооонвнтрєеттюревврортучнеросен рн суне ернденвегеннчи ж ж Б: » Шкала тота Гута В це 7 ще и рани Ж і х жи і Я

: І. ти Б х ї ай Н 5 Ї ! г і 1 ЕН Н З і Ні ВІ і 5 ї НІ ї : НЕ З і а Ї

Що. з Ше ! ше ? у куди х с а замело . Мк Ме У їю м М «в Томператуна СО

ЗІ УВА В ТА Кз зни мн п п нон і Н МІФ фоніннненесенюнннкн, ; екднненнннннннн, о НІ й я Ж І я : З х т ; Ко і ; ве ! за в ! Зк Ша в-ї й нини нин З Оу а Темаператува СС ЖЯГУРА 7 Ї ж : ЕК: і шк ще ще | і, і щщ Бо ; чі КЕ ШЕ: х І К | ОА Я» ї І Я ; о 1 ШК и ш о ПЕ й 1 шин и Еш: ше ше п. ді у | | і СУНШЕ ШН ТШН НИ НН ! ОУЕН .; ши шш І п в 4 В р 151 13 У, и А, у Це «У ве, ВМ ЯЩІМУ М в З Од их К- Дотдетеуту у юр рве кур т у ет ру детрит тру ерттея и ни ни и з п и п и в п є п и и м п, о В В п п С В МШканв а-тета