ГО «Національна академія наук вищої освіти України» Рада молодих учених Вадим Закорко Олександра Месенко УКРАЇНА, БРЕНД, ГЕНДЕР У ДОБУ ВІЙНИ Робота на конкурс Малої академії наук Київ 2024  Закорко Вадим Месенко Олександра УКРАЇНА, БРЕНД, ГЕНДЕР У ДОБУ ВІЙНИ Київ 2024 Мова та історія. 2024. Випуск 520. Спеціальний випуск-монографія. 51 с. ISSN 2409-2088 У центрі дослідницької уваги – гендер і бренд у лінгвоментальності сучасної української молоді: основні напрямки, проблеми, перспективи та рекомендації Вадим Закорко – заступник голови Ради молодих учених ГО «Національна академія наук вищої освіти України», учитель української мови та літератури ЗЗСО № 243 Олександра Месенко – завідувачка сектору шкільної творчості періодичного збірника наукових праць «Мова та історія», слухачка Київської Малої академії наук учнівської молоді, учениця ЗЗСО № 243  ЗМІСТ Юрій Мосенкіс, почесний громадянин міста Києва, почесний академік національної академії мистецтв України; Дмитро Переверзєв, академік Європейської академії наук, мистецтв та літератури. НАДСУЧАСНА КНИГА ПРО УКРАЇНСЬКИЙ БРЕНД І ГЕНДЕР: Передмова с. 5 ВСТУП с. 10 Розділ 1. УКРАЇНСЬКІСТЬ, ГЕНДЕР ТА БРЕНД В ОБОРОНІ ДЕРЖАВИ Й ІДЕНТИЧНОСТІ с. 14 1.1. Україна й українська мова як міжнародні бренди с. 14 1.2. Дівчина і жінка – бренди України с. 16 1.3. Гендерний аспект оборони Держави: жінки у Збройних Силах України с. 19 1.4. Контраст гендерних лінгвоментальностей: мовна опозиція волелюбних українців і московит-ських варварів у весільно-шлюбній лексиці с. 22 Висновки до розділу 1 с. 23 Розділ 2. ГЕНДЕРОЛОГІЯ ЯК СУЧАСНА МІЖДИСЦИПЛІНАРНА ГАЛУЗЬ ЗНАНЬ: ЛІНГВІС-ТИЧНІ ТА ПОЗАЛІНГВІСТИЧНІ АСПЕКТИ с. 25 2.1. Сутність гендеру с. 25 2.2. Дві протилежні тенденції мовного віддзеркалення фемінізму с. 26 Висновки до розділу 2 с. 28 Розділ 3. РОЛЬ ГЕНДЕРУ В МОВНІЙ КОНЦЕПЦІЇ (ПІРАМІДІ) БРЕНДУ с. 29 3.1. Проблема визначення бренду с. 29 3.2. Класифікаційні характеристики бренду с. 31 3.3. Гендер як психосоціолінгвістичне явище с. 31 3.4. Бренд у гендерному вимірі с. 32 3.5. Мова брендів с. 32 Висновки до розділу 3 с. 34 Розділ 4. БРЕНД І ГЕНДЕР У МОВНІЙ ТА КОНЦЕПТУАЛЬНІЙ КАРТИНАХ СВІТУ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ: РЕЗУЛЬТАТИ ОНЛАЙН-АНКЕТУВАННЯ с. 36 4.1. Прийом анкетування в соціолінгвістичному дослідженні гендерних аспектів бренду с. 36 4.2. Результати анкетування с. 37 Висновки до розділу 4 с. 39 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ, ПЕРСПЕКТИВИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ с. 41 ДІТЕРАТУРА с. 44 Додаток. БРЕНД І ГЕНДЕР: Запитання онлайн-анкетування школярів і студентів с. 49  НАДСУЧАСНА КНИГА ПРО УКРАЇНСЬКИЙ БРЕНД І ГЕНДЕР Передмова Олександра Олександрівна Месенко – учениця столичної школи № 243, слухачка Київської Малої академії наук учнівської молоді, що має активну громадянську позицію, загострене почуття справедливості, яскраві лідерські якості, пріоритетне бажання саморозвитку та непересічну жагу до знань. З дитинства формування особистості Олександри мало творчий характер, адже дівчина виявляла хист до малювання, хореографії, декоративно-ужиткового мистецтва. Згодом, у середній школі, вона почала ретельніше опановувати глибини українського слова, знайомитися з перлинами національної літератури, що захопило увагу на подальший час навчання. Одним із найвидатніших видів мистецтва, що втілює в життя людина, Олександра вважає акторську майстерність: «Прекрасне мистецтво акторства – це неймовірний дар, що осягає душі глядачів, утілюючи дивовижні картини перед їхніми очима». Протягом кількох років Олександра брала участь у районних олімпіадах та конкурсах з української мови, що послідовно продовжилося в науково-дослідницькій роботі в межах Малої академії наук. Незалежність від думок оточення, бажання висвітлити власне бачення актуальних проблем сучасності, спільність життєвих та наукових інтересів привели до співпраці з учителем української мови та літератури Вадимом Вадимовичем Закорком. Спочатку задум було реалізовано в низці статей у збірнику наукових праць «Мова та історія», згодом – у конкурсній роботі та книжці. Вадим Вадимович Закорко — студент Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, головний редактор періодичного збірника наукових праць «Мова та історія», заступник голови Ради молодих учених Громадської організації «Національна академія наук вищої освіти України», автор опублікованих досліджень з української лексикології та лексикографії, ономастики, історії архітектури та мистецтва, поет. Його патріотично-наукові та творчі зацікавлення сформувались іще в підлітковому віці. У шкільні роки він активно брав участь у мовно-літературних конкурсах, олімпіадах з української мови та літератури. Переможець міського та обласного етапів Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. Захистив дві науково-дослідницькі роботи в межах діяльності Малої академії наук України Національної академії наук України: «Урбаноніми міста Суми: лінгвістичний та соціолінгвістичний аспекти» (2018) і «Лексикон в аспекті рівнів володіння українською мовою: навчальний словник-мінімум загальновживаної української мови для початківців» (2019). Вадим Закорко – типовий представник того великого й потужного прошарку сучасної української молоді, якому дала могутній поштовх до розвитку та перспектив Мала академія наук України, що працює у складі Національної академії наук україни й під егідою ЮНЕСКО. Ця висококреативна структура, очолювана академіком НАН України й НАПН України, почесним академіком НАМ України Станіславом Олексійовичем Довгим, дає твочій молоді невимірні можливості самореалізації на користь держави на міжнародному рівні. Як бачимо, поєднання функцій науковця і патріота Української Держави і малої батьківщини – визначальна риса творчої та суспільної діяльності Вадима Закорка. Альма-матер Вадима — Київський національний університет імені Тараса Шевченка, а саме Навчально-науковий інститут філології. Він обрав своєю спеціальністю українську мову та літературу – осьову дисципліну українського державотворення. Вадим Закорко, поряд із науковими пошуками та публікаційною активністю, здійснює також педагогічну діяльність на постійній основі, а саме викладає українську мову та літературу у середній та старшій школі. Вїн віддає перевагу формуванню таких компетентностей учнів, як становлення активної громадської позиції, націєцентрична модель світогляду, соціокультурна та мистецька обізнаність, вільне володіння державною мовою тощо. Досвід роботи шкільним учителем значною мірою сприяє розвиткові особистості дослідника, майстерності його комунікації зі слухацькою та читацькою аудиторіями, удосконалює логіку аргументації й авторську стилістику. На мистецькій ниві творчість Вадима Закорка репрезентована в першу чергу поезією – переважно інтимною та громадянською лірикою. Також Вадим Закорко, активно долучившись до міжнародного проєкту «Мистецтво і державність», у червні 2022 року став співавтором чергової наукової публікації (розділу колективної монографії) у США. Ця праця є частиною фундаментального монографічного дослідження українською та англійською мовами, над яким триває робота. Дослідження В. Закорка про сумські традиції сакральної архітертури та скульптури також здійснені в руслі названого проєкту. Уже наприкінці першого курсу, поєднавши свої зацікавлення українською філологією і мистецтвом, Вадим Закорко сформулював і запропонував патріотичній науково-творчій громадськості власний дуже перспективний напрямок досліджень, що поєднують аспекти психолінгвістики, соціолінгвістики, лінгвокультуро-логії, лінгвофілософії, лінгвоконцептології, етно-лінгвістики, а також етнодержавознавства, – «Україна як бренд». Реалізуючи цей напрямок досліджень, він здійснює розроблення теорії бренду (ураховуючи досвід теорії номінації, неймінгу, ономастики тощо). У межах цих студій він досліджує проблематику сучасної української онімії (топоніми, антропоніми). Саме цей напрямок досліджень репрезентує спеціальний випуск періодичного збірника наукових праць «Мова та історія» під промовистою назвою «Суми як бренд». У перспективі також спеціальний випуск «Сумщина як бренд». За активну громадянську позицію, громадсько-патріотичну діяльність, наукове дослідження та пропагування джерел української ментальності, популяризацію української мови, культури та духовності нагороджений відзнаками Української Православної Церкви Київського Патріархату: медалями «За жертовність та любов до України», «Святих Кирила та Мефодія» та «Святого Юрія Переможця». Відзначений також медаллю «За особливі успіхи в науково-педагогічній діяльності» від Громадської організації «Національна академія наук вищої освіти України». Із зарубіжних нагород – Малою золотою медаллю Європейської академїі наук, мистецтв та літератури (Франція). Праця слухачки Київської Малої академії наук учнівської молоді, учениці ЗЗСО № 243 Олександри Месенко «УКРАЇНСЬКЕ ЯК МІЖНАРОДНИЙ БРЕНД: МОВНЕ ДЗЕРКАЛО ГЕНДЕРУ В ДОБУ ВІЙНИ ЗА ЦИВІЛІЗАЦІЮ», виконана під керівництвом заступника голови Ради молодих учених ГО «Національна академія наук вищої освіти України», учителя української мови та літератури ЗЗСО № 243 Вадима Закорка – є винятково актуальною саме в нинішній час, змістовною, цінною та різноплановою. Актуалізовано питання дальшої брендизації України, діячів української культури на міжнародному рівні. Підкреслено роль українських жінок у формуванні різних аспектів іміджу Держави – від оборони до музики. Приділено увагу сучасним проблемам гендеру в лінгвістичному, психологічному та соціологічному вимірах. Об’єктивність результатів дослідження забезпечена кількісними результатами, огтриманими на основі анкетування за спеціально розробленою для цього дослідження анкетою. Про належну апробацію свідчить обговорення праці в різних установах і здійснення шести (!) публікацій. Керівник цієї праці Вадим Закорко показує себе на високому науковому й організаційному рівні. Він має значний досвід не тільки наукової роботи (понад 20 опублікованих статей на мовознавчу, літературознавчу, итстецтвознавчу тематику, зокрема й з близької до цієї праці проблематики – соціолінгвістики), а й роботи організаційної (у збірнику наукових праць «Мова та історія» він має досвід роботи членом редакційної колегії, заступником головного редактора та головним редактором, у громандській організації «Національна академія наук вищої освіти України» – заступником голови Ради молодих учених). На мій погляд, робота Олександри Месенко, виконана під керівництвом Вадима Закорка, заслуговує всілякого схвалення і найвищої оцінки. Юрій Мосенкіс, почесний громадянин міста Києва, почесний академік Національної академії мистецтв України, заслужений діяч мистецтв України, доктор філологічних наук, професор Дмитро Переверзєв кандидат філологічних наук, почесний доктор Інституту культури Солензара (Франція), дійсний член (академік) Європейської академії наук, мистецтв та літератури (Франція), член-кореспондент ГО «Національна академія наук вищої освіти України», член Асоціації європейських журналістів  ВСТУП Актуальність дослідження проблем гендеру і бренду викликана тими мовними і позамовними проблемами, які вирішує сучасне українське суспільство: європейський розвиток української мови, збагачення її виражальних засобів, зокрема, за рахунок розширення вживання фемінітивних форм; роль сучасної героїчної України у світі як міжнародного бренду свободи, незалежності, ідентичності, опору агресіє, суспільної єдності, патріотизму, волонтерства; діджиталізація та часткова глобалізація молодіжної культури та її окремих субкультур; освоєння українською культурою та мовою як її віддзеркаленням низки іноземних, зокрема й міжнародних, соціокультурних явищ. Новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше вивчено гендерний аспект бренду УКРАЇНИ й УКРАЇНСЬКОГО в умовах повномасштабної війни рф проти української незалежності, ідентичності та майбутнього; запропоновано виокремлення лінгвобрендології та її аспекту лінгвогендеробрендології як психосоціолінгвістичної дисципліни; здійснено квантитативну параметризацію ставлення сучасної української учнівської та студентської молоді до гендерних аспектів бренду. Метою дослідження є вивчення діалектики співвідношення універсальних та ідіоетнічних мовно-культурних чинників осмислення гендеру і бренду в сучасному українському молодіжному (учнівському і студентському) середовищі. Зі сформульованої мети випливає необхідність вирішення таких завдань: уточнення робочих визначень родових понять (макроконцептів) ГЕНДЕР і БРЕНД і низки видових (часткових щодо названих) понять (концептів); з’ясування особливостей еволюції поняття БРЕНД, зокрема й у гендерному аспекті, в умовах повномасштабної агресії рф проти України; узагальнення ролі жінок у формуванні іміджу України як міжнародного еталонного бренду у сферах культури, мистецтв, літератури, науки, освіти, оборони; розроблення анкети, спрямованої на з’ясування позицій ГЕНДЕРУ (зокрема, фемінітивних форм мови) і БРЕНДУ (зокрема, в аспекті міжнародного іміджу України), у концептуальній і мовній картинах світу сучасної української молоді; квантитативне опрацювання інформації про сприйняття гендеру і ьренду сучасною українською учнівською та студентською молоддю (за допомогою прийому онлайн-анкетування); узагальнення теоретичних і практичних результатів дослідження, осмислення перспектив теоретичної та практичної роботи й вироблення рекомендацій. Об’єкт дослідження – ментальність української учнівської та студентської молоді в її мовному віддзеркаленні в умовах повномаксштабної агресії рф. Предмет дослідження – мовні й позамовні аспекти осмислення (концептуалізації) понять (концептів) БРЕНД і ГЕНДЕР у сучасних мовній і концептуальній картинах світу української учнівської та студентської молоді, зокрема в аспектах а) рецепції України й української культури як міжнародного (геополітичного) бренду і б) гендерного аспекту брендизації українських культурних цінностей. Методи дослідження включають як загальнонаукові (описовий із прийомами аналізу і синтезу, дедукції й індукції, класифікації та систематизації; квантитативно-статистичний), так і спеціальні лінгвістичні (лінгвоконцептологічний, використаний при інтерпретації родових понять-макроконцептів БРЕНД і ГЕНДЕР та співвідносних із ними видових понять-концептів; соціолінгвістичний із прийомом анкетування, використаний при збиранні й обробленні інформації щодо гендерного аспекту рецепції брендів українською молоддю). Теоретичне значення роботи полягає в уточненому осмисленні мовних і позамовних аспектів функціонування ГЕНДЕРУ і БРЕНДУ в сучасних умовах визвольної війни України за незалежність, ідентичність та майбутнє. Практична цінність дослідження полягає в можливості використання його результатів у здійсненні навчальної, наукової, патріотично-виховної та профорієнтаційної роботи серед українських учнів і студентів, зокрема у викладанні факультативного курсу «гендерна лінгвістика». Апробація дослідження здіснена у формах а) обговорень із викладацьким складом та учнями ЗЗСО № 243; б) обговорень із викладачами, аспірантами та студентами Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка; в) виступів (із дальшими дискусіями) на засіданнях Ради молодих учених громадської організації «Національна академія наук вищої освіти України»; г) виступів (із дальшими дискусіями) на засіданнях редакційної колегії збіоника наукових праць «Мова та історія». Публікації основних теоретичних та практичних результатів здійснені в таких 6 статтях: Закорко В., Месенко О. Роль гендеру в мовній концепції (піраміді) бренду Мова та історія. 2023. Вип. 505. С. 45–49. Закорко В., Месенко О. Бренд і гендер: Запитання онлайн-анкетування школярів і студентів Мова та історія. 2023. Вип. 505. С. 50–51. Закорко В., Месенко О. Вони відстоюють Україну як міжнародний бренд свободи: діалектика взаємодії позамовних і мовних чинників осмислення війни і гендеру Мова та історія. 2023. Вип. 507. С. 15–21. Закорко В., Месенко О. Гендерологія як сучасна міждисциплінарна галузь знань: лінгвістичні та позалінгвістичні аспекти Мова та історія. 2023. Вип. 507. С. 46–49. Закорко В., Месенко О. Гендер і бренд у лінгвоментальності сучасної української молоді: основні напрямки, проблеми, перепективи та рекомендації Мова та історія. 2023. Вип. 508. С. 6–9. Закорко В., Месенко О. Бренд і гендер у мовній та концептуальній картинах світу української молоді: результати онлайн-анкетування Мова та історія. 2023. Вип. 508. С. 10–12.  Розділ 1 ВОНИ ВІДСТОЮЮТЬ УКРАЇНУ ЯК МІЖНАРОДНИЙ БРЕНД СВОБОДИ: ДІАЛЕКТИКА ВЗАЄМОДІЇ ПОЗАМОВНИХ І МОВНИХ ЧИННИКІВ ОСМИСЛЕННЯ ВІЙНИ І ГЕНДЕРУ 1.1. Україна й українська мова як міжнародні бренди Нині, в умовах повномасштабної війни з північно-східним агресором за українську незалежність, ідентичність, перспективу, УКРАЇНА стає міжнародним брендом, що засвідчено багатьма проявами – від частоти згадування назви нашої держави в паперових та електронних ЗМІ різних країн і континентів (зокрема, стрічках новин, фудаментальних аналітичних статтях у чільних виданнях світового рівня) до знаменитого – у першу чергу у США – гасла Be brave like Ukraine. Не меншою мірою брендом – як внутрішньоукраїнським, так і всеєвропейським і навіть загальносвітовим – стає УКРАЇНСЬКА МОВА. За повідомленнями ЗМІ, навесні 2022 року, упродовж перших місяців повномасштабної війни за незалежність проти варварської московії, популярність української мови (виміряна першою чергою інтересом до її вивчення) збільшилась у сім разів, чого ніколи не бувало в попередні періоди. Брендовізація української мови може перетворитися на винятково важливий у нинішній час предмет спеціальних лінгвістичних досліджень як психолінгвістичного, так і соціолінгвістичного спрямування. Такими самими міжнародними брендами нині стали УКРАЇНСЬКА АРМІЯ, УКРАЇНСЬКА ІСТОРІЯ, УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА, УКРАЇНСЬКЕ МИСТЕЦТВО, УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА, УКРАЇНСЬКИЙ ФОЛЬКЛОР тощо – виділення цих понять великими літерами засвідчує їх інтерпретацію в нашій праці як концептів. Є підстави говорити про сучасне активне функціонування у ментальній та мовній картинах світу, віддзеркалених сучасним світовим інформаційним простором, макроконцептів УКРАЇНА й УКРАЇНСЬКЕ в їх різномовній вербалізації. І згадані макроконцепти виступають безперечними брендами, що засвідчено як на мовному, так і на позамовному рівні. Ці брендові макроконцепти невіддільні від атрибутів української державності й ідентичності. Описана ситуація накладає на виробників української продукції, зокрема й інтелектуально-текстуальної, значну відповідальність – не тільки загальнодержавного, а й загальносвітового масштабу. Повномасштабна війна, у якій героїчні українські жінки-патріотки беруть участь не тільки як медикині, а й безпосередньо як бійці, підносить суспільні (а відтак і мовні як їх віддзеркалення) проблеми гендеру на значно вищий щабель і стимулює їх міждисциплінарне наукове – зокрема й лінгвістичне – осмислення. Світова наукова та загальносуспільна увага до української мови сприяє чіткішому формуванню потреби лінгвістичного осмислення і переосмислення новітніх тенденцій до ширшого втілення в мову гендерної специфіки, зокрема фемінітивів (фемінативів). Заслуговує пильнішої уваги досвід спорідненої німецької й особливо близькоспорідненої польської мов, де жіночі форми назв професій та інших занять і статусів давно і широко розповсюджені та нормативно усталені. Усе сказане визначає актуальність дослідження специфіки вербалізації брендів ув українській мові та, зокрема, гендерного аспекту зазначених явищ. На наш погляд, слід говорити про необхідність виокремлення сучасної української лінгвобрендології як лінгвістичної субдисципліни, що сполучає лінвістику з піар-рекламною діяльністю, психологією ринку та іншими винятково важливими сучасними напрямками теоретичних досліджень та практичної роботи. Для українця ХХІ століття характерною рисою є постійний пошук нових сенсів та відкриття нових закономірностей функціонування сучасності. Нині інформаційний простір насичений значним обсягом фактів, новин, засобів маніпулювання, впливу на свідомість, що формують сьогоднішні реалії як у науковому, так і в наративному дискурсі. Одним із понять, яке чинить безпосередню взаємодію з цим процесом, є бренд. 1.2. Дівчина і жінка – бренди України Від мистецтва давньокам’яного віку (палеоліту) до нашого часу збереглися сотні статуеток жінок («палеолітичних Венер»), яких тоді зображали непорівнянно частіше, ніж чоловіків. За одним із припущень, найдавніший культ богині був пов’язаний із тим, що перші представники людини сучасного виду ще не знали про роль чоловіка в народженні дитини. Однак це не підтверджується пластичним мистецтвом (скульптурою) новокам’яного віку (неоліту): у цей період скульптурні зображення жінок так само значно переважали кількісно зображення чоловіків. (Можна, звичайно, припускати, що чоловічі статуетки виготовляли не в меншій кількості за жіночі, але з менш тривкого матеріалу – наприклад, із дерева, й через те вони істотно гірше збереглися, але це було би занадто екзотичне припущення, яке навряд чи підтримають фахові археологи). А в часи неоліту, коли люди розводили свійських тварин, вони не могли не усвідомлювати ролі чоловіка в дітонародженні. Так, наприклад, серед знахідок усесвітньовідомої Трипільської культури кількість чоловічих статуеток приблизно в десять разів переважає кількість жіночих! Якщо в перевжній більшості давніх суспільств, за археологічними та історико-етнографічними свідченнями, матріархату таки не було (його вважають залишеною сучасною наукою гіпотезою), то матріархат усе-таки існував у давнину в сакральному світі. Давні люди поклонялися першою чергою богиням, а не богам. Дослідники мистецтва Трипільської культури, спостерігаючи різноманітні образи богинь, припускають, що це були іпостасі однієї Великої Богині-Матері. Але й альтернативна версія про те, що це були ріфзні образи богинь із різними функціями в межах багатобожжя (політеїзму), не може бути виключеною. Давньоукраїнське язичництво також знало важливих богинь – Мокошу (богиню прядіння й загалом хатнього затишку – єдину богиню в язичницькому пантеоні київського князя Володимира Великого), Купалу (богиню літнього сонцестояння, буяння природи, молодої енергії, передшлюбних ігор), Ладу (богиню кохання). Сучасна версія міфологізованого та героїзованого тисячолітнього образу української героїчної дівчини та жінки – декомунізована статуя України-Матері на березі Дніпра, біля Свято-Успенської Києво-Печерської лаври. У найвідомішій серед міфологій світу – давньогрецькій – існувало багато потужних і привабливих образів богинь, як-от Гея (богиня землі взагалі), Деметра («земля-мати» – богиня родючої землі, одомашнених рослин, урожаю), Гера («пані», богиня-цариця, дружина володаря Олімпу Зевса), Артеміда (цнотлива богиня мисливства), Афродіта (богиня кохання і моря), Афіна (цнотлива богиня мудрості та справедливої війни) та багато інших. У давньоукраїнській Києворуські державі та її духовній спадщині великого значення набули образи блаженної княгині київської Ольги, матері Володимира Великого Малуші (сестри одного з хрестителів Русі – літописного та билинного Добрині й, здогадно, дочки деревлянського князя Мала), дочки Ярослава Мудрого Анни Ярославни – королеви Франції. Зі «Слова про Ігорів похід» постає вікопомний образ дружини головного героя – Ярославни. Шевченків переспів її плачу (за своєю суттю – язичницької молитви-заклинання) неможливо забути. Пізніший період української історії позначений образами історичних Роксолани, Галшки Гулевичівни, Марії Магдалини Мазепи (матері гетьмана), легендарної поетеси-співачки Марусі Чурай. А далі – борчинь за українську свободу Олени Степанівни (матері видатного історика Ярослава Дашкевича), Олени Теліги, Алли Горської, Оксани Мешко, Надії Світличної, Ольги Горинь, Віри Лісової, Раїси Мороз, Ірини Стасів-Калинець, унікальних, неповторних майстринь вогненного українського слова письменниць Марка Вовчка, Ольги Кобилянської, Олени Пчілки, Лесі Українки, Марії Грінченко, Наталени Королевої, Ліни Костенко, Любові Голоти та багатьох інших, художниць Марії Примаченко, Катерини Білокур, Тетяни Яблонської, композиторки Лесі Дичко, співачок Соломії Крушельницької, Оксани Петрусенко, Зої Гайдай, Квітки Цісик, Євгенії Мірошниченко, Діани Петриненко, Ніни Матвієнко, Раїси Кириченко, Алли Кудлай, Софії Ротару, Світлани Білоножко, Джамали (Сусанни Джамаладінової), актрис Марії Заньковецької, Валерії Заклунної-Мироненко, Лариси Кадочникової, Раїси Недашківської, медикині Ольги Богомолець, історикині Наталії Полонської-Василенко. Таланти письменниці й художниці поєднує Емма Андієвська. Талант літературознавиці й волю борчині поєднувала племінниця видатного українського письменника (названа на його пошану) Михайлина Коцюбинська. Українську педагогіку розвивала письменниця й організаторка жіночого руху в Україні Софія Русова. Письменниця Наталія Кобринська – засновниця першої української феміністичної організації «Товариство руських жінок» (1884), борчиня за жіночу освіту. Активісткою українського жіночого руху була також учителька й письменниця Уляна Кравченко. До перших українських феміністських письменниць належить і дружина класика української літератури Пантелеймона Куліша Ганна Барвінок. Однією з видатних ідеологинь українського героїчного мистецтва – мистецтва боротьби за волю та незалежність – художниця й театрознавчиня Наталія Геркен-Русова (невістка Софії Русової й остання кохана Дмитра Донцова). Фольклорно-пісенний образ української дівчини-красуні у вишиванці, в барвінковім вінку, з кетягом калини – священний символ і всесвітній бренд священної України. У 2008 р. в Харкові був створений Музей жіночої та гендерної історії, визначений як нестаціонарний спеціалізований громадський музей – перша установа такого типу не тільки в Україні, а й у Східній Європі та пострадянському просторі. У колекції музею – понад 3000 експонатів. Музей узаємодіє з Міжнародною асоціацією жіночих музеїв. Серед найбільш знакових арт-проєктів музею – «Жіноче обличчя історії України», «Жіноче обличчя Майдану», «Нежіноче-жіноче обличчя війни» та ін. Хасновницею музею є гендерна дослідниця Тетяна Ісаєва – тренерка з гендерної тематики та жіночого лідерства. 1.3. Гендерний аспект оборони Держави: жінки у Збройних Силах України Коли над священною Українською Державою з богу східного московитського варвара нависла величезна загроза, героїчні українські дівчата та жінки пліч-о-пліч із чоловіками стали до лав оборонців – не тільки як незрівнянно сміливі медикині, що з-під куль виносять поранених воїнів, а й як солдати та офіцери, що зі зброєю в руках боронять честь і майбутнє українців від брудного кривавого московитського чобота. Кількість жінок у Збройних силах України за два роки повномасштабного вторгнення зросла на 12 тисяч і нині на рівні із чоловіками службу проходить майже 43 тис. військовослужбовиць. До початку повномасштабного вторгнення їх було трохи більше 30 тисяч. Це означає, що війна, попри свою повномасштабність (кількість московитських агресорів, їхньої техніки, інтенсивність боєзіткнень, масштаби руйнувань у багато разів перевищують ситуацію 2014–2021 рр.), поки що істотно не вплинула на кількість мобілізованих до лав ЗСУ жінок. У Міноборони нагадали, що раніше контракт на проходження військової служби укладали жінки віком від 18 до 40 років, але тепер від 18 до 60 років контрактниками можуть стати представники обох статей. Як відомо, нині в Україні військовозобов’язаними серед жінок є тільки медичні працівники. Мобілізація жінок інших професій здійснюється винятково на добровільних засадах. Народна депутатка Мар’яна Безугла підкреслює рівність чоловіків і жінок перед військовим обов’язком. Народна депутатка України від фракції «Слуга народу», членкиня комітету з національної безпеки Верховної Ради України Мар’яна Безугла на своїй сторінці в Facebook зробила заяву про рівність чоловіків і жінок зокрема й щодо військового обов’язку. За її словами, у законопроєкті про рекрутинг і мобілізацію пропонують такі зміни, які будуть вирівнювати чоловіків і жінок щодо військового обліку та служби. Декретну відпустку як право на відстрочку / звільнення планують надати як дружині, так і чоловіку на вибір. Військовослужбовиця Збройних Сил України Аліна Михайлова з загиблим нареченим Героєм України Дмитром Коцюбайлом була частиною першого окремого штурмового батальйону “Вовки Да Вінчі”, також є керівницею медичної служби “УЛЬФ”. Вона вважає, що ніхто не має права вирішувати, що повинна робити жінка і, якщо дівчина хоче воювати, хоче бути штурмовиком, вона має для цього мати відповідні знання, вміння та фізичну підготовку, але в першу чергу в Україні має бути обов’язково військова підготовка жінок. У грудні 2023 року був підготований, як відомо, законопроєкт про службу жінок у Збройних Силах України – однак на передовій тільки добровільно. Але на пресконференції Президента України і Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України Володимира Зеленського 19 грудня 2023 року прозвучали слова про те, що впродовж дії воєнного стану закон, що передбачає службу жінок у ЗСУ нарівні з чоловіками, не буде підписаний. Марія Берлінська – активістка гендерної сфери, ідеологиня української аеророзвідки – приклад внеску українських жінок у сучасний український не тільки оборонний, а й ментальний простір. Марія Берлінська – військова та громадська діячка, засновниця та керівниця Центру підтримки аеророзвідки та проєкту «Невидимий батальйон» (покликаний захищати права українських військовослужбовиць). Служила в батальйоні «Айдар». Родом із Кам’янця-Подільського на Хмельниччині. У серпні 2014-го жінка, виявивши бажання взяти участь у визволенні зайнятих росіянами територій, звернулася до на той час добровольчого батальйону «Айдар», звідки її послали на кількаденні курси підготовки аеророзвідників, що здійснювалися на крихітних невідповідних для війни дронах. Восени вона дивом вижила під диверсії окупантів. Берлінська брала участь в бойових діях, де відповідала за аеророзвідку. Метою Марії стало вдосконалити цей напрямок та передавати сучасні навички з аеророзвідки українським військовим на фронт. У березні 2023 року Берлінська започаткувала програму підтримки ударних дронів «Люті пташки». Як відзначають спостерігачі, у Берлінської непересічні результати: через її навчальну програму аеророзвідників пройшло 28 000 військовослужбовців. Навіть державна програма «Армія дронів», яку підтримує Володимир Зеленський, не може таким похвалитися, у неї лише 10 000 випускників. Ідеологиня української аеророзвідки висунула поткжне гасло щодо принципів підготування сучасної переможної армії: «Не повинно бути такої професії – аеророзвідник, усі повинні вміти користуватися технологіями, це як раніше солдат мав уміти розібрати автомат та викопати окоп, у XXI столітті він має вміти застосовувати технології». Марію Берлінську як громадську діячку та ветеранку війни деякий час вважали претенденткою на посаду міністра оборони. Однак Марія підкреслює, що вона не має жодних політичних амбіцій і не претендує на жодні посади. Заради об’єктивності й справедливості слід підкреслити, що постать і діяльність М. Берлінської викликають бурхливі дискусії та жорстку критику. Водночас М. Берлінська є активісткою у сфері гендерної проблематики. Одна зі статей Марії Берлінської – «Зараз потрібне просто людське лідерство, щоб брати відповідальність та битися» – починається словами: «Я не вірю в якісь особливі формули лідерства для жінок». Наведемо й формулювання з редакційної передмови до згаданої статті: «Forbes запропонував американським та українським політикиням, топменеджеркам, волонтеркам, парамедикиням, дипломаткам та акторкам написати есе, що таке сучасне жіноче лідерство. Лідерство під час війни – взяти на себе відповідальність урятувати якомога більше людей, стверджує засновниця та керівниця Центру підтримки аеророзвідки та проєкту «Невидимий батальйон» Марія Берлінська». У підготуванні цього підрозділу використано публікації [Азізова; Берлінська; Головін; Камеристий; Ульяненко; Фещенко]. 1.4. Контраст гендерних лінгвоментальностей: мовна опозиція волелюбних українців і московитських варварів у весільно-шлюбній лексиці Ставлення до жінки, зокрема й віддзеркалене в мові як найяскравішому індикаторові людської душі та суспільної свідомості, народної ментальності й етнокоду, – одна з тих принципових рис, яка чітко відрізняє цмвілізованих інтелігентних європейців і грубих диких варварів, негідних нащадків стародавніх орд людтноненависницьких головорізів. Так, розглянемо, для прикладу, мовні образи шлюбно-родинних узаємин. Українською мовою шлюб – це слово, спільнокореневе з любити й буквально означає «злюбитися», тобто поєднатися взаємним коханням. Це слово зазнало деякого зхвукового впливу польської мови, унаслідок чого маємо саме шлюб, а не «злюб». На протилежність цьому, московитське слово брак походить від дієслова брати (так само, як іменник знак від дієслова знати – тут маємо той самий суфікс -к). Для дикого московита-варвара дружина – те, що беруть, неначе річ, у власність! Українське слово дружина походить від друг і означає «друг жіночої статі». Ставлення до дружини саме як до друга-партнера – надійно зафіксоване мовою найяскравіше вираження ідеології ріфвноправності чоловіка і дружини в тражиційному українському шлюбі. Навпаки, московиське жена означає всього лише «та, що народжує» – так примітивно дикий москвин здавна розумів функції дружини в родині! Не випадково ще в ХІХ столітті було помічено (і, що показово, – московитами!): атмосфера ставлення до жінки, віддзеркалена всесвітньовідомим «Словом про Ігорів похід», віддзеркалює саме українські, а не московитські традиції. Висновки до розділу 1 Нині, з початку повномасштабної агреситвної війни рф проти України, коли Українська Держава демонструє всьому світові приклад незламності в обороні державності, ідентичності та майбутнього, Україна стала міжнародним брендом Свободи. Підтримка України вільним світом, міжнародний імідж України засвідчують її безперечну брендовість. Невіддільними елементами цього бренду виступають українська мова, фольклор, література, мистецтво, культура загалом. Зокрема, українізація України за ці два роки інтенсифікувалася дуже значно, колишні російськомовні українці масово переходять в усіх видах спілкування на українську мову. З другого боку, популярність української мови у світі в рази збільшилася вже в перші місяці цієї брутальної війни. Україна й українське як бренд мають і чіткий гендерний аспект. Українська дівчина і жінка виступають визнаними міжнародними брендами України. Ідеться про раніших борчинь за українську свободу і державність, сучасних політикинь, жінок-воїнів, з одного боку, і письменниць, співачок, ьанцівниць, артисток, художниць, з другого боку. Їхні імена нині належать до ключових концептів українського мовно-культурного простору, мовної та концептуальної картин світу українців. Лексика весільно-шлюбної сфери чітко засвідчує контраст українських демократичних традицій родини з великою повагою до жінки і варварських московитських звичаїв шлюбного уярмлення жінки.  Розділ 2 ГЕНДЕРОЛОГІЯ ЯК СУЧАСНА МІЖДИСЦИПЛІНАРНА ГАЛУЗЬ ЗНАНЬ: ЛІНГВІСТИЧНІ ТА ПОЗАЛІНГВІСТИЧНІ АСПЕКТИ 2.1. Сутність гендеру Донедавна в лінгвістиці словом gender позначали граматичний рід, а нині це – ключовий термін гендерної лінгвістики як нової лінгвістичної субдисципліни. Гендерна лінгвістика виступає мовознавчою проєкцією такої міждисциплінарної галузі, як гендерологія (гендерні дослідження, гендерні студії). Гендерологія певною мірою становить наукове віддзеркалення феміністичного руху – показовою є поява цієї науки після активізації фемінізму. Якщо приймати концепцію теорії фемінізму (за іншим визначенням, феміністичної науки) як окремої наукової галузі, то гендерологію слід розглядати як доволі тісно пов’язану з нею. Серед ключових проблем гендерології – соціальне конструювання гендеру та гендерні ролі, гендерні стереотипи та гендерна нерівність. Сучасне наукове розуміння гендеру передбачає констатацію існування, поряд із бінарною системою гендерної ідентичності (маскулінність і фемінність), також небінарних особистостей , що репрезентують різноманітні прояви небінарного гендеру. Іноді в подібних значеннях використовують поняття і терміни традиційний гендер і нетрадиційний гендер. Невідповідність біологічної статі і гендеру як психосоціокультурного явища визначають як трансгендерність (незалжно від сексуальної орієнтації). Відповідно, окремий матеріал гендерних досліджень становлять бігендерні (поєднання двох гендерних ролей незалежно від сексуальної орієнтації) або полігендерні (серед яких виділяють тригендерних і пангендерних – останні пов’язані з усіма гендерами), агендерні (безгендерні, нуль-гендерні, нейтрально-гендерні, гендер-фрі – не уналежнення себе до жодної гендерної ідентичності) та інші небінарні особистості. Гендерну ідентичність не ототожнюють із сексуальною ідентичністю. Визнають також існування гендерфлюїдних особистостей із коливанням гендерної ідентичності (порівняймо термін гендерна неоднозначність). Термін певною мірою співвідносний із терміном стать, однак перший нині розглядають як біологічний, а другий – як психосоціокультурний. Концепція гендеру передбачає диференціацію біологічної статі і соціальної статі як соціально-культурного конструкту. Формування гендеру визначене процесами гендерної соціалізації в перебігу психосоціального формування особистості від наймолодшого дитячого до дорослого віку. Інтерпретація поняття і терміна гендер розвивається першою чергою в соціології, психології та сексології. Уважають, що виокремленню поняття і терміна гендер сприяла потреба в диференціації англомовних понять і термінів «стать» (sex) і «секс» (sex), зокрема потреба уникнення небажаних асоціацій при використанні останнього. Таких асоціацій позбавлений термін gender, якому стали віддавати перевагу. 2.2. Дві протилежні тенденції мовного віддзеркалення фемінізму Гендерно-нейтральна мова – стилістичне явище, відоме першою чергою в англійській мові впродовж декількох десятиліть. Ідеться про відмову від зазначення статі в назвах осіб – у першу чергу в найменуваннях професій. Такий підхід розглядають як засіб подолання гендерних стереотипів узагалі й гендерної нерівності зокрема. Природно, що розглядане мовностилістичне явище залежить від міри вираження в мові категорії граматичного роду. Адже відомо, що в сучасній англійській мові граматичний рід вербалізовано меншою мірою порівняно з українською або німецькою, тоді як, наприклад, у грузинській мові взагалі не існує граматичного вираження категорії роду. Гендерно-нейтральним назвам протиставлені гендерно-специфічні найменування, до яких належать, зокрема, фемінітиви або фемінативи, що перебувають в опозиції до маскулінітивів (термін значно менш поширений за фемінітиви). Варто підкреслити деякий паралелізм двох протилежних тенденцій стилістичного розвитку мов – прагнення до гендерно-нейтральних назв професій (зокрема, уникнення маскулінітивів) в англійській мові, з одного боку, і тяжіння до гендерно-специфічного мовлення, зокрема до все ширшого використання фемінітивів в українській мові, з другого боку. По суті ці два протилежні мовні явища є різними віддзеркаленнями того самого психосоціокультурного процесу – руху за емансипацію жінок. Англійськомовці розуміють феміністичний рух як нейтралізацію гендерних опозицій у мові, тоді як українськомовці – навпаки, як актуалізацію, активізацію фемінітивів. Іншими словами, носії англійської мови, зокрема жінки, виступають проти маскулінітивів, тоді як українські жінки – за фемінітиви. Моделювання причин зазначених відмінностей стилістичної еволюції сучасних української і англійської мов становить спеціальну наукову проблему. Можна припустити дію таких чинників: 1) відсутність граматичного роду в англійській мові на противагу наявності граматичного роду в українській; 2) орієнтація на жіночі форми назв професій у німецькій і особливо у близькоспорідненій із українською польській мові (з останньої запозичена, зокрема, нині дуже популярна форма членкиня); 3) значний, навіть порівняно з іншими слов’янськими мовами, варіативний потенціал суфіксальних засобів української мови, зокрема на позначення фемінних форм – адже фемінітиви виступають першою чергою явищем суфіксального словотвору; 4) настанова на протиставлення української мови російській, де фемінні форми не розвинені або не належать до літературної мови (порівняймо українське директорка, уживане задовго до сучасних тенденцій активізації розвитку фемінних форм, і російське директриса, належне до розмовно-жаргонного мовлення). Українську лінгвогендерологію досліджують М. Брус, І. Воловенко, О. Горошко, Т. Дегтярьова, Н. Дика, Я. Журенко, Т. Космеда, О. Малахова, С. Семенюк, О. Синчак та ін. (див. список літератури). Висновки до розділу 2 Сучасне осмислення поняття ГЕНДЕР відрізняє його від поняття СТАТЬ, протиставляючи біологічним аспектам соціокультурні. Серед основних понять гендерології як міждисциплінарної галузі знань (із акцентом на психології та соціології) – гендерні ролі, гендерні стереотипи, гендерна нейтральність, гендерна нерівність та ін. Гендерологія взаємодіє з теорією фемінізму й певною мірою віддзеркалює його практику. На різноманітних аспектах вербалізації гендеру зосереджена гендерна лінгвістика або лінгвогендерологія, що сполучає традиції гендерології та лінгвістики. Одне з найяскравіших утілень гендеру в мові – фемінітиви (фемінативи).  Розділ 3 РОЛЬ ГЕНДЕРУ В МОВНІЙ КОНЦЕПЦІЇ (ПІРАМІДІ) БРЕНДУ 3.1. Проблема визначення бренду Комплексного тлумачення поняття бренд не зафіксовано в жодному електронному чи друкованому лексикографічному джерелі, адже кожна галузь знань розглядає різні аспекти та подає власні варіанти. Зокрема, поняття «бренд» відсутнє в академічному тлумачному словнику української мови (СУМ-11) та словниках української мови загалом. Певною мірою влучним, хоча беззаперечно неповним, є трактування, подане у Вікіпедії (сторінка українською мовою). У статті зазначено: «Бренд – комплекс понять, які узагальнюють уявлення людей про відповідний товар, послугу, компанію або особистість». Проте у статті відсутній аналіз (перелік) того, що автор вкладає в «комплекс» понять, тобто структура бренду. Основними синонімами до бренду поняттями у визначеннях, поданих у літературі, є такі: торгова марка, продукт, концепція, компанія. Фактично це є відображенням матеріальної складової дійсності, адже брендом найчастіше називають відомі модні доми, компанії з виготовлення популярних гаджетів, інколи метонімічно, більшою чи меншою мірою, переносять цю ознаку на продукцію згаданих об’єктів (напр. айфон як продукція компанії «Apple» або ж узагалі говорять «ношу гучі»). Беззаперечно, бренди мають свою цільову аудиторію, а отже, є лідерами думок у певних колах. Цілеспрямовано чи опосередковано вони формують власний брендовий дискурс, що вміщує значну кількість інтралінгвальних та екстралінгвальних параметрів. А тепер розгляньмо етимологію слова бренд, яке має походження з давньопівнічної мови. Brandr у значенні «опікти» перегукується з одним із положень зі словника синонімів, у якому знаходимо дотичне поняття «тавро». Ця деталь наштовхує на ще одну рису бренду – нерозривність його абстрактного вираження з конкретним утіленням. Ідеться про те, що формування образу бренду є постійним безперервним процесом, що слід розглядати в діахронії, а синхронним зрізом є його виявлення в цей момент. Тож із цього логічного шляху доходимо висновку, що бренд – це символ, знак, слід чогось; раніше використовували для відокремлення одного об’єкта від іншого. Другу версію репрезентує один із інших синонімних проявів досліджуваної лексеми. У вже згаданому словнику першим синонімом указано поняття статус (становище, стан). Тобто кожен бренд містить низку асоціацій та передбачає можливості як фінансові, так і соціальні. Це нематеріальний ресурс, що визначає серед рівних та подібних те, з чим рахуються, що поважають та обирають. Бренд не має права на копіювання чи повторення, він завжди унікальний. Саме самобутність створює попит, який своєю чергою забезпечує популярність та впізнаваність, а відтак успіх, що породжує бренд. Парадоксально, але часто статус давно відомого бренду випереджає факти, важить більше, ніж правдивість, якість та, зрештою, сама неповторність. Це свідчить про силу, із якою загальне поняття бренду вкорінилось у психології людини, змушуючи викривити світосприйняття в часом нелогічний бік, що доводить факт його призматичности. Повернімося до питання, що було вже згадане. Якщо міркувати в межах описаних критеріїв, то, безумовно, брендами є марки одягу, компанії з виготовлення техніки, аксесуарів, музичні лейбли, кінокомпанії та інші. А як же людина? Нині не існує більш дієвого, масового бренду, що викликає довіру, ніж відома особистість. Часом це дає велику силу впливати на маси, а інколи штовхає на помилки, коли яскраву картинку сприймають за дійсність. Лаконічно й повно викладену концепцію визначення бренду відображає James R. Gregory у книзі «Leveraging the Corporate Brand», що фрагментарно було представлено в епіграфі: «Бренди не існують у реальному світі — це ментальні конструкції. Бренд найкраще описати як суму всього досвіду людини, її сприйняття речі, продукту, компанії або організації. Бренди існують у вигляді свідомості або конкретних людей, або суспільства». Ефективність, масовість та впливовість бренду особистості роблять його соціальною зброєю, засобом впливу та маніпуляцій, та, як і будь-який образ, кожен із них складається з мовних та позамовних компонентів, що дає змогу критично його осмислити та схарактеризувати всі елементи. Бренд – це призма, для отримання світла якої необхідна точна кількість ідеальних граней. 3.2. Класифікаційні характеристики бренду За характером комунікації розрізняють чоловічий, жіночий, підлітковий та дискурс людей похилого віку. Таке розрізнення підтверджує доцільність розгляду бренду в гендерному аспекті. Оскільки брендовий дискурс поєднує вербальні та позамовні ознаки вже існуючих, пропонуємо виокремити його як жанр дискурсу, а не окремий різновид, позаяк бренд – є однією з нових форм комунікації, що в стислій формі передає значний обсяг інформації. Водночас, на наш погляд, доцільно класифікувати ознаки бренду на а) індивідуальні, б) мікрогрупові, в) субкультурні, г) регіональні, д) ідіоетнічні, е) міжнародні. 3.3. Гендер як психосоціолінгвістичне явище Боротьба з гендерною нерівністю та стереотипами стала одним із ключових питань останніх десятиліть. Запровадження численних правових, освітніх реформ (гендерна стратегія) продовжується і після повномасштабного вторгнення агресора на територію України, оскільки така провокативна тема може бути задіяна в інформаційній війні. Особлива зацікавленість суспільства питанням гендеру значною мірою репрезентована і в мові як одному з найвагоміших складників та індикаторів громадської думки. Механізми забезпечення гендерної рівності стали предметом уваги в багатьох наукових царинах, адже забезпечення рівних умов є однією із засад сучасної демократичної держави та здорового суспільства. Однак часом нерівнозначність суджень виявляється досить ненав’язливо. Одним із важелів дотримання цього хиткого балансу є масштабний нині брендовий дискурс. 3.4. Бренд у гендерному вимірі Яскраво та демонстративно вплив гендеру на бренди представлено на рівні маркетингу товарів, зокрема йдеться про поділ одягу на кольори, відповідні дизайни, фасони підлаштовані під стать людини. Реклама ж цих товарів також ураховує особливості статі користувачів, хоча й умовно та певною мірою стереотипно, коли йдеться про яскраві (жіночі) кольори, стримані та лаконічні (чоловічі) дизайни тощо. Проте все більше брендів віддають перевагу гендерній нейтральності, а отже, не обмежуються застарілими уявленнями про потреби жінок та чоловіків у кольорах, фасонах та декорі, виробляють речі «унісекс», що збільшує вибір та дає можливість задовільнити потреби більшої кількості покупців. 3.5. Мова брендів Активне творення неологізмів, реінтерпретація та ретельний добір усталених лексем свідчить про існування значної лінгвістичної парадигми бренду, що своєю чергою продукує унікальні вузько спрямовані дискурси. Першочергова мета – поширення, успішність та фіксація у свідомості цільової аудиторії, опосередкована дія – формування нової мовної картини. Важливою подією в українському мовознавстві стало ухвалення у 2019 році нової редакції правопису, який, окрім повернення кількох автентичних українських правописних рис, засвідчив появу нового в українському інформаційному просторі явища – фемінітивів. Суспільство на таке нововведенення відреагувало неоднозначно, думки науковців також не збігаються. Зокрема, доктор філологічних наук, професор Ірина Фаріон неодноразово акцентувала увагу на тому, що фемінітиви не нагальна потреба, а другорядна забаганка, яка не має свого раціонального підґрунтя: «Чому ліпити всюди фемінітив, де треба і де не треба? Для чого творити фемінітив від «бізнесовиця», коли можна сказати пані підприємець? Чому такий хворобливий акцент саме на тому, а на інших визначальних ознаках нашого правопису, які свідчать про його декомунізацію і демосковізацію, уваги немає жодної?». Мовне відображення гендеру важливе і в освіті, адже саме впровадження стратегії гендерної нейтральності сприяє створенню простору, де кожен учасник навчального процесу почуватиметься поважним та повноправним членом товариства. Саме з такою метою було запроваджено низку заходів щодо забезпечення гендерної рівності в освіті в рамках "Партнерства Біарріц", що передбачає перевірку існуючих навчальних матеріалів на предмет дискримінації протягом 2021-2024 року. Очевидне існування гендерно маркованої лексики – ряду лексем, що усталено (традиційно) притаманна представникам певної статі. Наприклад, часте повсякденне вживання зменшено-пестливих форм більше характерне для жіночої статі (смачненько, цукерочка), уживання ж просторічної лексики, вульгаризмів, частіше пов’язують із представниками чоловічої статі (лопати, хавати). Оскільки тема близька до інтересів суспільства, для переконання в дієвості (об’єктивності) одержаних результатів плануємо вдатися до соціолінгвістичного дослідження: уважаємо доречним звернутися до думки двох прогресивних соціальних груп – студентства та учнів старшої школи. Шляхом опитування з’ясуємо, чи відомі представникам молоді ключові поняття нашої розвідки, дослідимо ставлення до них та особливості осмислення цих явищ. Одним із найбільш використовуваних методів соціолінгвістичних досліджень є анкетування, яке застосовують переважно для вивчення глобальних соціальних питань, контролю стану суспільства, перевірки ефективності впровадження певних змін тощо. Анкета – це послідовний за змістом та формою набір запитань, кожне з яких пов’язане з певним компонентом досліджуваного питання. Стандартна анкета має чітко виражену структуру – складається зі ввідної, основної та заключної частин. Нами розроблено опитування, яке вміщує вступну частину, що передбачає запитання щодо соціальних категорій. У головній частині респондентам було запропоновано 9 запитань, а у ввідній – 2. Відповідно до загальних вимог складання анкет, перші та останні запитання є простішими, ніж центральні, на які ми й робили акцент. Висновки до розділу 3 Необхідність і водночас складність теоретичної інтерпретації бренду та його мовних аспектів мотивована відсутністю словникових визначень бренду та компплексних концепцій його сутності, зокрема й у лінгвістичному вимірі. А тим часом міждисциплінарність явища бренду визначає необхідність його дослідження в контексті різних дисциплін та субдисциплін. Серед мовознавчих слід відзначити такі субдисципліни, як психолінгвістика, соціолінгвістика, лінгвокультурологія та, що особоливо вавжливо в аспекті нашого дослідження, – гендерна лінгвістика. Нами запропоновано виокремлення такої субдисципліни, як лінгвобрендологія. Гендерний вимір бренду чітко засвідчений багатьма сферами людської діяльності – від різних видів товарів (одяг, взуття, прикраси), зачісок до гендерно маркованої лексики.  Розділ 4 БРЕНД І ГЕНДЕР У МОВНІЙ ТА КОНЦЕПТУАЛЬНІЙ КАРТИНАХ СВІТУ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ: РЕЗУЛЬТАТИ ОНЛАЙН-АНКЕТУВАННЯ 4.1. Прийом анкетування в соціолінгвістичному дослідженні гендерних аспектів бренду Тут нами буде досліджено винятково важливий аспект бренду в гендерологічному вимірі – соціолінгвістичний. При розробленні будь-якої наукової гіпотези, роботі з питаннями широкого соціального та загальнодержавного значення варто керуватися не лише науковими засадами, а й зважати на думку суспільства, тож для переконання в об’єктивності одержаних результатів уважаємо доречним звернутися до думки двох прогресивних соціальних груп – учнів старшої школи та студентів перших курсів. Шляхом опитування з’ясуємо, чи відомі представникам молоді ключові поняття нашої розвідки, дослідимо ставлення до них та особливості осмислення цих явищ. Одним із найбільш використовуваних методів соціолінгвістичних досліджень є анкетування, яке застосовують переважно для вивчення глобальних соціальних питань, контролю стану суспільства, перевірки ефективності впровадження певних змін тощо. Як відомо, анкета – це послідовний за змістом та формою набір запитань, кожне з яких пов’язане з певним компонентом досліджуваної проблеми. Стандартна анкета має чітко виражену структуру – складається зі вступної, основної та заключної частин. Нами було розроблене опитування, яке містило вступну частину, що передбачала запитання щодо соціальних категорій. У головній частині респондентам було запропоновано 10 запитань, а у вступній – 2. Відповідно до загальних вимог складання анкет, перші та останні запитання є простішими, ніж центральні, на які ми й робили акцент. Одним із завдань дослідження було з’ясувати потреби іноземців у вивченні української мови. Проведеним анкетуванням було охоплено студентів Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка та учнів 9-11 класів закладу загальної середньої освіти «Середня загальноосвітня школа № 243». Нами опрацьовано 106 анкет, що враховували стать (гендер) та вік (Додаток А). Ці відомості дали змогу не лише усвідомити особливості функціонування у свідомості ключових понять та рівень обізнаності, а й простежити ймовірні закономірності із соціальними категоріями. Опитування було проведено в грудні 2023-го року. 4.2. Результати анкетування За результатами анкетного опитування ми отримали відповіді 106 респондентів, із них осіб жіночої статі 67,9%, осіб чоловіяої статі 29,2% та в пункті «інше» 2,7%. Прикметним є те, що один респондент зазначив у пункті «інше», що поняття стать та гендер не є тотожними. Ми поділяємо цю думку, адже стать і гендер – це два різні поняття. Стать – це біологічна категорія, вона зазначається під час народження наявністю або відсутністю певних репродуктивних органів. Водночас гендер визначається соціокультурними чинниками: психолологічними, соціальними та ін. Вибір двох вікових груп респондентів здійснено з огляду на припущення (наукову гіпотезу) про те, що осмислення бренду настає саме в підлітковому віці та поступово формується впродовж кількох років, на що впливає низка мовних і позамовних чинників, зокрема й соціальне середовище. Тому друга вікова група також передбачає й зміну оточення (учні і студенти). У запитанні «На вашу думку, бренд це – ...» респонденти не дійшли згоди, більшість опитаних вважають, що бренд – це елемент рекламного менеджменту (51,9%), дещо менше осіб вважають його комплексним явищем, яке має низку факторів (41,5%), інші (6,6%) сприймають бренд як суто економічне поняття. Із цього можна зробити висновок, що уявлення про поняття бренд доволі широке та різне, тому ми вирішили додати уточнювальне запитання «Які з перелічених понять можуть бути брендом?». З’ясовано, що 98,1% обрали «назви торгових марок, компаній, установ», 87,7% обрали «вироби, продукція», 43,4% обрали «імена особистостей», коли тільки 12,3%, що було справжнім здивуванням для нас, обрали пункт «міста, країни». Можливо, це свідчить про усталеність та певну обмеженість у розумінні глобальних сучасних понять, зокрема бренду, адже саме Україна стає міжнародним брендом, як і окремі її міста, як-от Київ, Львів, Маріуполь тощо. У запитанні «Чи помічали ви мовне віддзеркалення гендерно орієнтованих брендів?» більшість (78,3%) обрали так, тоді як інші (21,7%) його не помічали. Такі результати свідчать про те, що вектор уваги суспільства не спрямований на подібні питання. У запитанні «Чи викликають у вас певні бренди гендерні асоціації?» думки респондентів не збігаються, однак у половини (50%) бренди викликають гендерні асоціації, 31,1% не помічають такого, а 18,9% вагаються. Це свідчить про те, що значна частина брендів орієнтується на гендер, але людина може не задумуватись і не помічати цього. Також варто враховувати можливість гендерної нейтральності, що може бути однією з причин таких відповідей, тому наступним запитанням анкети стало «Чи підтримуете ви гендерну нейтральність в одязі, зачісках, мейкапі, прикрасах, біжутерії?», де більшість (61,3%) підримують гендерну нейтральність, 22,6% не згодні з цим і 16% вагаються. Гендерна стереотипізація значною мірою відображена в кольорах, однак із часом отримала своє віддзеркалення і в мові (голубі хлопці, рожеві дівчата), тому було введено запитання «Чи підтримуєте ви версію «синій для хлопців, а рожевий для дівчат»?», у якому респонденти майже дійшли згоди: 91,5% не підтримують, коли 8,5% вважають за правильне. У питанні «Чи знаєте Ви, що таке фемінітиви?» Більшість людей (75,5%) обрали варіант «знаю», 7,5% обрали «не знаю», а інші (17%) вагаються. Це свідчить про значну кількість інформації в публічному просторі, однак це не дає жодної впевненості в її якості. Після того, як ми з'ясували загальну обізнаність респондентів, слід з’ясувати їхнє ставлення до цього, тому наступним запитанням було «Як ви ставитеся до фемінітивів?», де 54,7% ставляться нейтрально та не надають особливого значення, 38,7% мають позитивне ставлення, підтримують поширення та розвиток. «Як, на вашу думку, варто звертатися до студентів, учнів тощо у формі множини?» – заключне запитання серед тих, що мають варіанти відповіді. У ньому 43,4% обрали варіант «студенти та студентки, учні та учениці», тобто вже більше людей ставляться позитивно до фемінітивів, але не дивлячись на це аж 42,5%, що трохи менше, обрали «студенти, учні», 14,2% обрали «студентство, учнівство». Завершує анкетування запитання з відкритою відповіддю «Кого із сучасних жінок або історичних діячок ви вважаєте брендовою постаттю?», яке мало на меті підсумувати зазначені вище відповіді на теоретичні запитання практичним застосуванням. Найпопулярнішими персоналіями стали княгиня Ольга, Леся Українка, Ліна Костенко та Олена Степанів. Висновки до розділу 4 Для соціолінгвістичного вивчення бренду в гендерному аспекті було використано метод анкетування, застосований для опитування української шкільної та учнівської молоді міста Києва (студентів Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка та учнів 9-11 класів закладу загальної середньої освіти «Середня загальноосвітня школа № 243»). Зокрема, було акцентовано увагу на мовному віддзеркаленні гендерного аспекту брендів. Водночас було вивчено роль українських жінок у формуванні українського бренду з погляду сучасних школярів та студентів. Анкетування також показало ставлення української молоді до гендерної стереотипізації та гендерної нейтральності.  ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ, ПЕРСПЕКТИВИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ Висновки Ніні Україна, а так само українська мова, народна творчість, література, мистецтво, загалом культура перетворилися на потужні бренди як усередині Держави, так і на міжнародному рівні. Бренд також має помітний гендерний аспект: імена українських жінок – оборонців Держави, письменниць, художниць та ін. – теж стали серйозними брендами. Розвиток української гендерної лінгвістики (лінгвогендерології) дає теоретико-методологічні засади для сучасних досліджень гендерних аспектів бренду, зокрема його сприйняття в середовищі української учнівської та студентської молоді. Результати опитування засвідчили надто незначну увагу основоположним питанням сьогодення. Неусвідомлення унікальності та значущості своєї мови, країни, міста призводить до їх знецінення. Більшою мірою одноголосно респонденти відповідають на запитання з більшою контрастністю та очевидністю, тобто запитання, які вже давно є предметом суспільного обговорення. Одержана картина – черговий сигнал того, що сучасна освіта та наука потребують більшої кількості праць, які формуватимуть цілісне сприйняття навколишнього світу та себе як його частини. Апробація теоретичних та практичних результатів дослідження та його впровадження в український інформаційно-освітній і патріотично-виховний простір засвідчена 1) обговореннями з викладацьким складом та учнями ЗЗСО № 243, із викладачами, аспірантами та студентами Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, виступами (із дальшими дискусіями) на засіданнях Ради молодих учених громадської організації «Національна академія наук вищої освіти України» та доповідями (із дальшими дискусіями) на засіданнях редакційної колегії збіоника наукових праць «Мова та історія»; 2) публкацією 6 статей у збірнику наукових праць «Мова та історія». Перспективи Різновекторність дослідження логічно передбачає різноманітність перспектив його продовження. По-перше, має бути значно розширена база анкетованих – із виходом за межі Києва, порівнянням принаймні декількох закладів вищої і середньої освіти, залученням інформації про сільські школи. По-друге, видається цілком необхідним звернення до мовно-світоглядного світу української діаспори, зокрема у США та Канаді, з дальшим порівнянням отриманих відомостей із материковими українськими. По-третє, може і має бути істотно посилений патріотично-державостворчий вектор дослідження, зокрема, мовне і позамовне осмислення інформації про українську жінку як творця міжнародного бренду України в багатьох сферах людської діяльності. По-четверте, корисним видається контрастивне (зіставно-типологічне) дослдження вербалізації гендеру і бренду в українській картині світу порівняно з іншими. У першу чергу необхідне залучення, на наш погляд, залучення польськомовного, німецькомовного, англійськомовного та французькомовного матеріалів. По-п’яте, формування сучасних українських молодіжних поглядів на гендер і бренд доцільно розглянути в соціоісторичному контексті принаймні з ХІХ століття, зокрема з вивченням ролі феміністичних ідей у розвитку української літератури, мистецтв, науки. Рекомендації Державотворчий і націєтворчий чинники освіти та виховання потребують значного посилення в умовах війни України за свою ідентичність і майбутнє. Доцільним видається акцентування в освіті більшої уваги до українських брендів у сфері громадського життя та військової діяльності, науки і культури. Ще потужнішої брендизації на міжнародному рівні потребують українська мова, фольклор, література, мистецтво. Зокрема, ідеться про гендерний аспект, як-от роль українських жінок у науці, культурі, освіті й навіть обороні.  ЛІТЕРАТУРА Азізова М. «Прирівняти до чоловіків»: скандальна нардепка шокувала заявою про мобілізацію жінок https://tsn.ua/exclusive/pririvnyati-do-cholovikiv-skandalna-nardepka-shokuvala-zayavoyu-pro-mobilizaciyu-zhinok-2471533.html Аніщенко О. Гендерні дослідження в педагогічній науці та практиці. 2-ге вид., доп. і перероб. Ніжин: Вид-во Ніжинського державного університету імені М иколи Гоголя, 2008. Берлінська М. Дійти кордонів 1991-го – лише часткова перемога над Росією. (Ветеранка Марія Берлінська про п’ять речей, які треба змінити в суспільстві, аби виграти війну) https://forbes.ua/war-in-ukraine/diyti-kordoniv-1991-go-lishe-chastkova-peremoga-nad-rosieyu-veteranka-mariya-berlinska-pro-pyat-rechey-yaki-treba-zminiti-v-suspilstvi-abi-vigrati-viynu-27072023-15090 Берлінська М. «Зараз потрібне просто людське лідерство, щоб брати відповідальність та битися» https://forbes.ua/leadership/brati-vidpovidalnist-i-bitisya-shcho-take-suchasne-ukrainske-zhinoche-liderstvo-ese-gromadskoi-diyachki-marii-berlinskoi-27042023-13169 Брус М.П. Загальні жіночі особові номінації в українській мові XVI – XVII століть: словотвір і семантика : дис… канд. філол. наук : 10.02.01 / Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. Івано-Франківськ, 2001. 260 с. Брус М.П. Словотвірна термінологічна база фемінітивної підсистеми української мови Лінгвістичні студії : зб. наук. праць. Донецьк : Донецький національний університет, 2011. № 23. С. 17-21. Брус М.П. Фемінітиви в українській мові: генеза, еволюція, функціонування. Монографія. Івано-Франківськ: ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», 2019. 440 с.  Брус М.П. Фемінітиви української мови в переплетінні давніх і сучасних тенденцій Вісник Львівського університету: Серія філологічна. Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2009. С. 61-69. Воловенко І.В. Семантико-граматичні ознаки фемінативів Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. К., 2009. № 5. С. 279-282. Гінзбург М. Професійні назви як дзеркало ґендерної рівності Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах. К., 2012. С. 7-27. Головін В. Матір дронів. Марія Берлінська створила найбільшу в Україні екосистему з навчання аеророзвідників. У чому секрет ефективності волонтерки https://forbes.ua/leadership/matir-droniv-istorikinya-iz-mogilyanki-mariya-berlinska-stvorila-naybilshu-v-ukraini-ekosistemu-z-navchannya-aerorozvidnikiv-v-chomu-sekret-efektivnosti-volonterki-21082023-15519 Горошко О. Квантитативний аспект гендерних досліджень у лінгвістиці (спроба рефлексії) Українська мова. 2004. № 3. С. 67–74. Грабійчук М., Лазебна О. Поняття «гендер» у сучасній науковій парадигмі Молодий вчений. 2020. № 6. С. 369–372. Дегтярьова Т. Особливості жіночого мовлення в гендерному аспекті Вісник Сумського державного університету. 2004. № 1. С. 46–52. Дика Н.М., Глазова О.П. Гендерна лінгвістика в системі мовної загальної середньої освіти Інноваційна педагогіка. 2020. Вип. 25. Т. І. С. 53–56. Дика Н.М., Глазова О.П. Елементи гендерної лінгвістики у шкільному навчанні української мови Інноваційна педагогіка. 2020. Вип. 21. Т. І. С. 116–120. Журенко Я.В. Тенденції розвитку сучасної гендерної лінгвістики: ціннісні аспекти Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2021. № 47. Т. І. С. 80–82. Камеристий-Брайтенбюхер Р. Однакові обов'язки: Безугла пропонує зрівняти чоловіків та жінок під час мобілізації https://informator.ua/uk/odnakovi-obov-yazki-bezugla-proponuye-zrivnyati-cholovikiv-ta-zhinok-pid-chas-mobilizaciji Кислюк Л.П. Жінка-космонавт чи космонавтка? Культура слова. 2013. № 78. С. 117-118. Ковалик I.I. Словотворчий розряд суфіксальних загальних назв живих істот жіночої статі у східнослов‘янських мовах у порівнянні з іншими слов‘янськими мовами Питання українського мовознавства. Львів : Вид-во Львівського ун-ту, 1962. Кн. 5. С. 3-34. Космеда Т.А., Карпенко Н.А., Осіпова Т.Ф., Саліонович Л.М., Халіман О.В. Гендерна лінгвістика в Україні: історія, теоретичні засади, дискурсивна практика. Харків; Дрогобич: Коло, 2014. 472 с. Малахова О. Гендерночутлива мова vs дискурсивні влади: актуальні питання гендерної лінгвістики в Україні Я. 2015. № 37. С. 35-37. Нелюба А. «Гендерна лінгвістика» і малопродуктивні словотворчі засоби Лінгвістика: Зб. наук. праць. Луганськ, 2011. № 1. С. 135-141. Нелюба А. Інноваційні зрушення й тенденції в українському жіночому словотворі Лінгвістика: Зб. наук. праць. Луганськ, 2011. № 2 (23). С. 49-59. Пузиренко Я.В. Агентивно-професійні назви осіб жіночої статі в лексикографічному описі та узусі : автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.15. Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка, Ін-т філології. К., 2005. 21 с. Семашко Т.Ф. Гендерна лінгвістика в системі сучасної мовознавчої науки Вісник Маріупольського державного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2010. Вип. 3. Ч. 166–170. Семенюк С. Формування словотвірної підсистеми назв самиць у новій українській мові Українська мова. 2012. № 1. С. 81-95. Семенюк С. Формування словотвірної системи іменників із модифікаційним значенням жіночої статі в новій українській мові : автореф. дис… канд. філол. наук: 10.02.01. Запоріжжя, 2000. 20 с. Синчак О. Гендерована мова: вектори влади і впливу Гендер для медій / М. Маєрчик, О. Плахотнік, Г. Ярманова. К. : Критика, 2013. С. 117-134. Синчак О. Фемінітиви між молотом і кувалдою: як мова відображає гендерну сегрегацію на ринку праці Спільне: журнал соціальної критики. 2013. № 3. С. 86-88. Синчак О. Як мова вбиває експерток Критика. 2011. № 11-12 (169-170). С. 33-35. Тараненко О. Андроцентризм у системі мовних координат і сучасний гендерний рух. Київ: Видавничий дім Д. Бураго, 2021. Ульяненко В. Жінок прирівняють до чоловіків? Безугла зробила заяву щодо змін у військовому обліку та службі https://glavcom.ua/country/society/zhinok-pririvnjajut-do-cholovikiv-bezuhla-zrobila-zajavu-shchodo-zmin-u-vijskovomu-obliku-ta-sluzhbi-974001.html (12.12.2023) Федурко М. Словотвірна морфонологія українських фемінативів у лінгвокультурологічному аспекті Відображення історії та культури народу в словотворенні: доповіді ХІІ Міжнародної наукової конференції Комісії зі слов’янського словотворення при Міжнародному комітеті славістів (25-28 травня 2010 р., Київ, Україна) / Упор. та наукове ред. Н. Ф. Клименко і Є. А. Карпіловської. К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010. С. 433-442. Фекета І. Жіночі особові назви в українській мові. (Творення і вживання) : дис. … канд. філол. наук : 10.02.02. Ужгородський національний університет. Ужгород, 1968. 369 с. Фекета І. Особливості творення назв осіб жіночої статі Українська мова і література в школі. 1974. № 4. С. 77–79. Фекета І. Розвиток жіночих особових назв у сучасній українській мові Мовознавство. 1975. № 2. С. 21-25. Фекета І. Фемінізуючі суфікси української мови Матеріали ХХІ наукової конференції Ужгородського державного університету: Серія «Філологія». К., 1967. С. 105-110. Фещенко А. Марія Берлінська. Досьє на волонтерку, ім'я якої у всіх на вустах https://glavcom.ua/country/society/marija-berlinska-dosje-na-volonterku-imja-jakoji-u-vsikh-na-vustakh-950740.html Чуєшкова О. Становлення терміносистеми гендерної лінгвістики Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Проблеми української термінології. Львів, 2016. № 842. С. 161–164. Чуєшкова О. Термінологія гендерної лінгвістики як система Проблеми української термінології. Львів 2018. № 890. С. 81–84.  Додаток БРЕНД І ГЕНДЕР: Запитання онлайн-анкетування школярів і студентів Шановні респонденти! Пропонуємо вам узяти участь в опитуванні, що має на меті дослідити суспільне уявлення та ставлення до таких актуальних нині понять як бренд та гендер. Вік: 13-14; 15-18. Вибір двох вікових груп респондентів здійснено з огляду на припущення (наукову гіпотезу?) про те, що осмислення бренду настає саме в підлітковому віці та поступово формується впродовж кількох років, на що впливає низка мовних і позамовних чинників, зокрема й соціальне середовище. Тому друга вікова група також передбачає й зміну оточення (учні і студенти). Стать: чоловіча; жіноча; інша (вказати). На вашу думку, бренд – це суто економічне поняття; комплексне явище, яке має низку факторів; елемент рекламного менеджменту Які з перелічених понять можуть бути брендом? назви торгових марок, компаній, установ; імена особистостей; вироби, продукція міста, країни. Гендерно орієнтований бренд – це бренд, який спрямований на конкретну гендерну аудиторію. Наприклад, одяг, косметика або інші товари, які виражено асоціюються з певною гендерною ідентичністю. Такий бренд може використовувати конкретні кольори, стилі, рекламні стратегії та інші елементи, щоб привертати увагу і задовольняти потреби конкретної гендерної групи. Чи помічали ви мовне віддзеркалення гендерно орієнтованих брендів? так; ні. Бренд і гендер Гендерні асоціації - це низка взаємопов’язаних уявлень, фактів, що стосуються певної статі. Чи викликають у вас певні бренди гендерні асоціації? так; ні. Гендерна нейтральність – це усунення чітких розрізнень і обмежень, пов'язаних з гендером, для створення більш рівного та вільного середовища. Чи підтримуєте ви гендерну нейтральність в одязі, зачісках, мейкапі, прикрасах, біжутерії? так; ні Чи підтримуєте ви версію «синій для хлопців, а рожевий для дівчат»? так; ні. Мова і гендер Чи знаєте Ви, що таке фемінітиви? знаю; не знаю; не впевнений (-а), що правильно розумію це поняття. Фемінітиви – це слова або форми, які вказують на жіночу стать або особу, використовуючи жіночі форми чоловічних слів. Наприклад, лікарка (від лікар) або вчителька (від вчитель). Як ви ставитеся до фемінітивів? позитивно, підтримую поширення та розвиток; негативно, я проти використання фемінітивів; нейтрально, не надаю особливого значення. Як, на вашу думку, варто звертатися до студентів, учнів тощо у формі множини? студенти, учні; студенти та студентки, учні та учениці; студентство, учнівство. Дякуємо за участь у дослідженні! 82