- Researcher and analytic of the international relations in the Central and Eastern Europe, including interregional and... moreResearcher and analytic of the international relations in the Central and Eastern Europe, including interregional and cross-border aspects. Development of the methodology of the social and economic factors, specially migration on those processes. Investigation of the functioning of the local democracy in the region, challenges caused to this phenomena fateedit
Putin’s vision of reconciliation between Ukraine and Russia is flawed and demonstrates his intransigence.
Research Interests:
Research Interests:
Метою дослідження є з’ясувати політичні фактори, які визначали характер транскордонної взаємодії між громадами та регіонами в Центральній Європі з початком посткомуністичних трансформацій та європейської інтеграції та є сутнісними у... more
Метою дослідження є з’ясувати політичні фактори, які визначали
характер транскордонної взаємодії між громадами та регіонами в
Центральній Європі з початком посткомуністичних трансформацій
та європейської інтеграції та є сутнісними у період переформування
системи міжнародних відносин у 2020-х роках.
характер транскордонної взаємодії між громадами та регіонами в
Центральній Європі з початком посткомуністичних трансформацій
та європейської інтеграції та є сутнісними у період переформування
системи міжнародних відносин у 2020-х роках.
Research Interests:
This article focuses on the interaction between local factors and the process of Europeanization as a factor of both residents' political orientations and public policy in the Kosice and Presov border regions of Slovakia and the... more
This article focuses on the interaction between local factors and the process of Europeanization as a factor of both residents' political orientations and public policy in the Kosice and Presov border regions of Slovakia and the Zakarpattia region of Ukraine. The study used data collected via the Delphi method along with statistical empirics, contemporary notions of Europeanization, and border and local studies to find answers to the main research questions. Local factors resulting from the historical path of development have a significant influence on residents' political culture and public policy, as demonstrated by nepotism, a general hostility toward elites, and a difference in activism between urban and rural areas. However, there is already evidence that the political culture in the Slovak-Ukrainian borderland and the relevant policy process have been significantly impacted by Europeanization. Both public participation in local and regional development and the influence of non-governmental organizations serve as examples of this trend. Changes in the political culture of borderland residents under the influence of other factors are not, however, the focus of this article, and will be an issue for future research.
Research Interests:
Research Interests:
The article deals with the areas of Ukrainian-Slovak relations, in which changes took place under the influence of the EU-Ukraine Association Agreement provisions and the tendencies in the development of the bilateral relations in new... more
The article deals with the areas of Ukrainian-Slovak relations, in which changes took place under the influence of the EU-Ukraine Association Agreement provisions and the tendencies in the development of the bilateral relations in new institutional and geopolitical conditions. The conclusion is made that institutional environment between Kyiv and Brussels, which began to form in 2014 with the beginning of the signing of the Аssocaition Agreeement has the significant inuence on the development of bilateral diplomatic, economic, trade relations, migration trends of Ukrainian citizens to Slovakia. More attention has to be paid to the practical convergence of socioeconomic development of border territories and the stimulation of the cross-border practices of local communities, the support of business and public bilateral initiatives and projects.
Research Interests:
Research Interests:
The article deals with the areas of Ukrainian-Slovak relations, in which changes took place under the influence of the EU-Ukraine Association Agreement provisions and the tendencies in the development of the bilateral relations in new... more
The article deals with the areas of Ukrainian-Slovak relations, in which changes took place under the influence of the EU-Ukraine Association Agreement provisions and the tendencies in the development of the bilateral relations in new institutional and geopolitical conditions. The conclusion is made that institutional environment between Kyiv and Brussels, which began to form in 2014 with the beginning of the signing of the Аssocaition Agreeement has the significant inuence on the development of bilateral diplomatic, economic, trade relations, migration trends of Ukrainian citizens to Slovakia. More attention has to be paid to the practical convergence of socioeconomic development of border territories and the stimulation of the cross-border practices of local communities, the support of business and public bilateral initiatives and projects.
Research Interests:
The article describes of changes in migration tendencies of Ukrainians to the EU and Central European societies, particularly after the Revolution of Dignity and the beginning of Russian-Ukrainian armed conflict. It highlights the fact... more
The article describes of changes in migration tendencies of Ukrainians to the EU and Central European societies, particularly after the Revolution of Dignity and the beginning of Russian-Ukrainian armed conflict. It highlights the fact that, despite the emergence of the phenomenon of internally displaced persons, the main way in which Ukrainians reach Europe remains labour migration. Among factors that have influenced the movement of citizens have been the migration policy of Ukraine, the EU and Central European countries, which has become more positive rather than a critical attitude to refugees from the Middle East.Straipsnyje analizuojamos Ukrainos piliečių migracijos į Europos Sąjungą, ypač Centrinės Europos šalis, pokyčių tendencijos po vadinamosios Orumo revoliucijos ir prasidėjus ginkluotam Rusijos-Ukrainos konfliktui. Tyrimo metu nustatyta, kad nepaisant šalies viduje atsiradusio perkeltų asmenų reiškinio, pagrindinis būdas, kuriuo Ukrainos piliečiai vyksta į Europą, išlieka...
Research Interests:
Ефект «шторму системи», який розпочався в глобальному вимірі і зокрема в Європі після розгортання процесу закриття кордонів під впливом пандемії COVID 19 і набуває апогею під впливом кризи світопорядку, спровокованої агресивними діями та... more
Ефект «шторму системи», який розпочався в глобальному вимірі і зокрема в Європі після
розгортання процесу закриття кордонів під впливом пандемії COVID 19 і набуває апогею
під впливом кризи світопорядку, спровокованої агресивними діями та світовим шантажем
російської федерації зумовлює потребу швидко систематизувати концепти, запропоновані
дослідниками, що ефективно описують нові ситуації та практики, які виникли на кордонах
Європейського Союзу (далі – ЄС) і всередині спільноти упродовж крайніх трьох років.
Тому метою дослідження є узагальнення модерних теоретичних підходів до аналізу
транскордонного співробітництва в Європі, які сформувалися під впливом нових глобальних та
регіональних системних викликів, що зруйнували існуючі порядки міжнародної взаємодії, включно
транскордонної.
На сучасному етапі поняття «кордон» використовується у класичних трактуваннях,
сформованих упродовж ХХ століття, водночас, взаємодіючи з категоріями «прикордоння»,
«прикордонна зона», які отримали нові сенси під впливом радикальних змін в економічному,
соціально-політичному, культурному та безпековому ландшафті Європи. Багатоманітність
теоретичних та практичних викликів, які виникають у практиці функціонування кордону,
а, отже, потреби їх концептуалізувати зумовила формування нового наукового напряму,
а саме «дослідження кордонів».
Станом на тепер дослідження кордону можна поділити дуже умовно на дві групи: перші,
у яких застосовується традиційна методологія, в основі якої знаходиться історико-правовий
та географічний підходи, дослідження політико-адміністративного статусу територій,
які взаємодіють, їх соціально-економічний аналіз, вплив ЄС на ці процеси та ті, де автори
сумніваються, чи в сучасних умовах міжнародної нестабільності можливо використовувати старі
інструменти вивчення та проєктування транскордонного співробітництва.
Подальші прикладні дослідження транскордонних взаємодій у центральноєвропейському регіоні
потребує залучення новітнього теоретико-методологічного інструментарію, який, в свою чергу,
змінюється під впливом новітніх змін у міжнародних відносин, включно появи нових впливових
акторів взаємодії на європейській периферії.
Якщо узагальнити різні підходи, які використовуються для вироблення методології
дослідження рівнів транскордонного співробітництва, то є підстави зробити висновок,
що, зважаючи на поставлену дослідницьку задачу, найбільш вживаними є соціально-економічний,
соціокультурний, соціологічний підходи.
Ключові слова: Європа, Європейський Союз, кордон, методологія, прикордоння, російськоукраїнська війна, транскордонне співробітництво, теорія, COVID 19.
розгортання процесу закриття кордонів під впливом пандемії COVID 19 і набуває апогею
під впливом кризи світопорядку, спровокованої агресивними діями та світовим шантажем
російської федерації зумовлює потребу швидко систематизувати концепти, запропоновані
дослідниками, що ефективно описують нові ситуації та практики, які виникли на кордонах
Європейського Союзу (далі – ЄС) і всередині спільноти упродовж крайніх трьох років.
Тому метою дослідження є узагальнення модерних теоретичних підходів до аналізу
транскордонного співробітництва в Європі, які сформувалися під впливом нових глобальних та
регіональних системних викликів, що зруйнували існуючі порядки міжнародної взаємодії, включно
транскордонної.
На сучасному етапі поняття «кордон» використовується у класичних трактуваннях,
сформованих упродовж ХХ століття, водночас, взаємодіючи з категоріями «прикордоння»,
«прикордонна зона», які отримали нові сенси під впливом радикальних змін в економічному,
соціально-політичному, культурному та безпековому ландшафті Європи. Багатоманітність
теоретичних та практичних викликів, які виникають у практиці функціонування кордону,
а, отже, потреби їх концептуалізувати зумовила формування нового наукового напряму,
а саме «дослідження кордонів».
Станом на тепер дослідження кордону можна поділити дуже умовно на дві групи: перші,
у яких застосовується традиційна методологія, в основі якої знаходиться історико-правовий
та географічний підходи, дослідження політико-адміністративного статусу територій,
які взаємодіють, їх соціально-економічний аналіз, вплив ЄС на ці процеси та ті, де автори
сумніваються, чи в сучасних умовах міжнародної нестабільності можливо використовувати старі
інструменти вивчення та проєктування транскордонного співробітництва.
Подальші прикладні дослідження транскордонних взаємодій у центральноєвропейському регіоні
потребує залучення новітнього теоретико-методологічного інструментарію, який, в свою чергу,
змінюється під впливом новітніх змін у міжнародних відносин, включно появи нових впливових
акторів взаємодії на європейській периферії.
Якщо узагальнити різні підходи, які використовуються для вироблення методології
дослідження рівнів транскордонного співробітництва, то є підстави зробити висновок,
що, зважаючи на поставлену дослідницьку задачу, найбільш вживаними є соціально-економічний,
соціокультурний, соціологічний підходи.
Ключові слова: Європа, Європейський Союз, кордон, методологія, прикордоння, російськоукраїнська війна, транскордонне співробітництво, теорія, COVID 19.
Research Interests:
Research Interests:
Теоретико-методологічні підходи до вивчення суспільно-політичних інститутів та процесів: колективна монографія / за заг. ред.: Юрія Остапця і Маріана Токаря; [авт. колект.: С. Асланов, І. Вегеш, М. Вегеш, А. Дербак, М. Зан, Г. Зеленько,... more
Теоретико-методологічні підходи до вивчення суспільно-політичних інститутів та процесів: колективна монографія / за заг. ред.: Юрія Остапця і Маріана Токаря; [авт. колект.: С. Асланов, І. Вегеш, М. Вегеш, А. Дербак, М. Зан, Г. Зеленько, Н. Кічера, А. Ключкович, М. Колодій, Г. Кумар, М. Лендьел, Ю. Остапець, А. Романюк, М. Токар, К. Червеняк, М. Шелем- ба, Мих. Шелемба]; Каф. політ. і держупр.; Ужгород. нац. ун-тет. Ужгород: Поліграфцентр «Ліра», 2022. 560 с.
Досліджено актуальні виклики теоретико-методологічних підходів до вивчення суспільно-політичних інститутів та процесів крізь бачення шляхів удосконалення демократичної практики суспільно-політичних і публічно-управлінських відносин. Зокрема, презентовано теоретико-методологічні основи досліджень децентралі- заційних процесів в умовах демократичного транзиту, аналізу місцевих політичних інститутів та процесів у постсоціалістичних суспільствах, загальнонаціональних та регіональних електоральних процесів в Україні, етнополітичних явищ і процесів крізь призму вивчення феноменів етнополітичної стабільності, проявів етнонаціо- нального фактора у політичних процесах, політичного представництва міноритар- них етнічних груп, політичної суб’єктності етнічних спільнот в Україні та у країнах Центральної Європи. Також подано авторські підходи до вивчення теоретико-мето- дологічних аспектів соціальної політики і розвитку системи неурядових організацій в Україні.
Досліджено актуальні виклики теоретико-методологічних підходів до вивчення суспільно-політичних інститутів та процесів крізь бачення шляхів удосконалення демократичної практики суспільно-політичних і публічно-управлінських відносин. Зокрема, презентовано теоретико-методологічні основи досліджень децентралі- заційних процесів в умовах демократичного транзиту, аналізу місцевих політичних інститутів та процесів у постсоціалістичних суспільствах, загальнонаціональних та регіональних електоральних процесів в Україні, етнополітичних явищ і процесів крізь призму вивчення феноменів етнополітичної стабільності, проявів етнонаціо- нального фактора у політичних процесах, політичного представництва міноритар- них етнічних груп, політичної суб’єктності етнічних спільнот в Україні та у країнах Центральної Європи. Також подано авторські підходи до вивчення теоретико-мето- дологічних аспектів соціальної політики і розвитку системи неурядових організацій в Україні.
Research Interests:
Research Interests:
The sense of the Good Governance principles that were developed on the base of the local regimes theory by the international organizations, and mean polycentric and the nonhierarchical regulation of the societal processes with the... more
The sense of the Good Governance principles that were developed on the base of the local regimes theory by the international organizations, and mean polycentric and the nonhierarchical regulation of the societal processes with the participation of the private and civic sectors, was defined. Council of Europe is promoting on the political and legal levels the concept of the local democracy using the mechanism of the international standards that are analyzed as the base of the national democratic regimes. The scenario of the rapid and radical transition towards the principles of the Good Governance was not realized in the countries where during the long period the system of the centralized and the bad corrupted governance was dominating, including Central and EastEuropean ones. The conclusion is made that mentioned above model of the Good Governance couldn't be realized in Ukraine taking into account existing legal and informal political practices that neglected the whole sense o...
Research Interests:
Migration is one of the main factors that determined social, economic and demographic development of Ukraine in historical retrospective. At the current stage it continues to signifi cantly aff ect international relations with neighboring... more
Migration is one of the main factors that determined social, economic and demographic development of Ukraine in historical retrospective. At the current stage it continues to signifi cantly aff ect international relations with neighboring countries and the European Union aiming to implement common policy in migration issues. Th e main reasons of Ukrainians leaving abroad refer to political instability, redistribution of territory between the various governmental entities, search for better job opportunities and emigration of foreigners to Ukraine, which belongs to the list of states with the largest migration potential. In Ukraine the prevailing migration form is commuting (“incomplete migration”, “mobility”) which provides return from abroad aft er maximum 6 months, as a rule, when a migrant has received the desired income. Central European countries have become one of the major employment areas for Ukrainians due to complex of factors - geographical, cultural and mental closeness, lower transaction costs for shuttle visits “from” and “to” Ukraine. In particular, the Slovak Republic has been attractive for the residents of Zakarpattya; although it did not provide such opportunities for employment, as for example, the neighboring Czech Republic and Poland.
Research Interests:
Article deals with the content of Western theory of governance, and also touches the possibility of its application in Ukraine for the analysis of the level of citizens public engagement on the regional level (on the example of one of the... more
Article deals with the content of Western theory of governance, and also touches the possibility of its application in Ukraine for the analysis of the level of citizens public engagement on the regional level (on the example of one of the regions).Розглянуто зміст західної теорії врядування, а також можливість її застосування в Україні для аналізу рівня залучення громадян до управління на регіональному рівні (на прикладі однієї з областей)
Research Interests: Україна and Управління
... відродився через два десятиліття внаслідок процесу демократизації, що розпочався у Південній Європі та Латинській Америці. ... Цей аспект, проте, найбільш спірний, оскільки ще тривають дискусії, вважати чи ні громадянське суспільство... more
... відродився через два десятиліття внаслідок процесу демократизації, що розпочався у Південній Європі та Латинській Америці. ... Цей аспект, проте, найбільш спірний, оскільки ще тривають дискусії, вважати чи ні громадянське суспільство передумовою формування ...
The author’s goal is to identify variables that will affect Ukraine’s national resilence and the corresponding state of Central Europe (to which it, from a constructivist point of view, Ukraine should gravitate) under the influence of... more
The author’s goal is to identify variables that will affect Ukraine’s national resilence and the corresponding state of Central Europe (to which it, from a constructivist point of view, Ukraine should gravitate) under the influence of domestic and international transformation in / around the US, UK / EU and post-COVID 19 situation. In particular, the factors that contribute to the achievement of regional stability in the period of radical changes in the international environment in relation to the Central European region will be systematized, as well as those that play a disintegrating role in the formation of Central European unity with the «outside» world. The last task is define as to to determine the significance of the «Ukrainian question» for the formation of the agenda of ensuring the stability of Central European countries. In recent years, the concept of resilence has begun to be used as a dimension of European Union policy, which is forced to respond to a number of challenges that call 54 into question even the feasibility of its existence as a system. Resilence in international relations, like the societal dimension, is perceived as a state of self-organization, adaptation, transformation and survival in times of trouble or crisis. The Central European region in the context of this publication is defined as the area of countries which, in addition to the border location of Central, South-Eastern Europe, the Baltics (by geographical criteria), also have a common historical past associated with being in a socialist camp in the postwar period. Therefore, there is still a similar trajectory of development in the phase of being a member of the European Union and the North Atlantic Treaty Organization. However, special emphasis will be placed on the regional stability of the Visegrad Four countries (Czech and Slovak Republics, Republic of Poland, Hungary), which have some experience of cooperation with Ukraine in the «Plus» format and can potentially use it as an institutional platform to develop a common position. It is concluded that Central Europe, of which Ukraine is an integral part, received unpredictable opportunities in 2021 to strengthen regional stability, in particular by restarting relations dominated by conflict potential, reducing the role of populism, and Russian disinformation. The COVID 19 challenge, domestic policy changes in the United States, and Britain’s new international position have strengthened the potential for positive cooperation between Central European states and societies, which, if applied creatively, can create a breakthrough and undoubtedly strengthen regional resilience. Кeywords: resilence, security, Ukraine. Central Europe, the European Union, COVID-19, integration, disintegration
Research Interests:
Research Interests:
in our time, efficient energy use and the state of the environment are essential factors for sustainable development both at the global level and at the level of individual countries. Therefore, the combination of energy conservation... more
in our time, efficient energy use and the state of the
environment are essential factors for sustainable development both
at the global level and at the level of individual countries. Therefore,
the combination of energy conservation and environmental
protection is becoming an integral part of the sustainable
development of society at the local, national, subregional, and global
levels. And from the point of view of energy, there are two main
areas: a significant increase in the efficiency of existing energy
sources and the intensive introduction of renewable and
environmentally friendly energy resources.
environment are essential factors for sustainable development both
at the global level and at the level of individual countries. Therefore,
the combination of energy conservation and environmental
protection is becoming an integral part of the sustainable
development of society at the local, national, subregional, and global
levels. And from the point of view of energy, there are two main
areas: a significant increase in the efficiency of existing energy
sources and the intensive introduction of renewable and
environmentally friendly energy resources.
Research Interests:
The article deals with the areas of Ukrainian-Slovak relations, in which changes took place under the influence of the EU-Ukraine Association Agreement provisions and the tendencies in the development of the bilateral relations in new... more
The article deals with the areas of Ukrainian-Slovak relations, in which changes took place under the influence of the EU-Ukraine Association Agreement provisions and the tendencies in the development of the bilateral relations in new institutional and geopolitical conditions. The conclusion is made that institutional environment between Kyiv and Brussels, which began to form in 2014 with the beginning of the signing of the Аssocaition Agreeement has the significant inuence on the development of bilateral diplomatic, economic, trade relations, migration trends of Ukrainian citizens to Slovakia. More attention has to be paid to the practical convergence of socioeconomic development of border territories and the stimulation of the cross-border practices of local communities, the support of business and public bilateral initiatives and projects.
Research Interests:
The so called “language article” of the new Law on Education that was adopted and came into force in September 2017 caused big discussion both on the international scale and inside the Ukrainian society. In Transcarpathia region the main... more
The so called “language article” of the new Law on Education that was adopted and came into force in September 2017 caused big discussion both on the international scale and inside the Ukrainian society. In Transcarpathia region the main point of discussion was the introduction of the Ukrainian language as the main language of instruction in the schools currently functioning as the Hungarian language educational establishments. The discussion that by the logic has to be a part of the civil society agenda actually is to be positioned as the political conflict between Ukraine and Hungary that is directing its diplomacy on the defense of its ethnic compatriots. That is the main impetus to make a research of the correlation of the real educational intentions of the Ukrainian Hungarians and the political rhetoric used by Budapest, and of the security challenges caused by this conflict for the Central European region and the whole EU.
Research Interests:
Slovak Research and Development Agency over the period of 2016 ‒ 2019 (project no. APVV-15-0369).
Research Interests:
The aim of this research is to define the forms of implementation of the international standards of the public administration and local democracy in Ukraine after the Revolution of Dignity and to estimate the assessment of their... more
The aim of this research is to define the forms of implementation of the international standards of the public administration and local democracy in Ukraine after the Revolution of Dignity and to estimate the assessment of their implementation by the citizens. The scope of the research is defined by the support of the principle agreement that one of the main factors of the implementation of reforms, particularly in the field of public administration, was the factor of the international environment, firstly, of the European regional structures. The delay in adopting the necessary legislative decisions in the field of public administration, in particular decentralisation and implementation of administrative-territorial reform, and their financial, advisory and communication support, resulted in unsatisfactory evaluation of this process by citizens, reducing the level of their support for these reforms, despite the fact that in the first Post-Maydan years they were the most popular amo...
Research Interests:
The article describes of changes in migration tendencies of Ukrainians to the EU and Central European societies, particularly after the Revolution of Dignity and the beginning of Russian-Ukrainian armed conflict. It highlights the fact... more
The article describes of changes in migration tendencies of Ukrainians to the EU and Central European societies, particularly after the Revolution of Dignity and the beginning of Russian-Ukrainian armed conflict. It highlights the fact that, despite the emergence of the phenomenon of internally displaced persons, the main way in which Ukrainians reach Europe remains labour migration. Among factors that have influenced the movement of citizens have been the migration policy of Ukraine, the EU and Central European countries, which has become more positive rather than a critical attitude to refugees from the Middle East.
The author’s goal is to identify variables that will affect Ukraine’s national resilence and the corresponding state of Central Europe (to which it, from a constructivist point of view, Ukraine should gravitate) under the influence of... more
The author’s goal is to identify variables that will affect Ukraine’s national resilence and the corresponding state of Central Europe (to which it, from a constructivist
point of view, Ukraine should gravitate) under the influence of domestic and international transformation in / around the US, UK / EU and post-COVID 19 situation. In
particular, the factors that contribute to the achievement of regional stability in the
period of radical changes in the international environment in relation to the Central
European region will be systematized, as well as those that play a disintegrating role
in the formation of Central European unity with the «outside» world. The last task is
define as to to determine the significance of the «Ukrainian question» for the formation
of the agenda of ensuring the stability of Central European countries.
In recent years, the concept of resilence has begun to be used as a dimension of
European Union policy, which is forced to respond to a number of challenges that call
54
into question even the feasibility of its existence as a system. Resilence in international
relations, like the societal dimension, is perceived as a state of self-organization, adaptation, transformation and survival in times of trouble or crisis.
The Central European region in the context of this publication is defined as the
area of countries which, in addition to the border location of Central, South-Eastern
Europe, the Baltics (by geographical criteria), also have a common historical past associated with being in a socialist camp in the postwar period. Therefore, there is still
a similar trajectory of development in the phase of being a member of the European
Union and the North Atlantic Treaty Organization. However, special emphasis will
be placed on the regional stability of the Visegrad Four countries (Czech and Slovak
Republics, Republic of Poland, Hungary), which have some experience of cooperation
with Ukraine in the «Plus» format and can potentially use it as an institutional platform to develop a common position.
It is concluded that Central Europe, of which Ukraine is an integral part, received
unpredictable opportunities in 2021 to strengthen regional stability, in particular by
restarting relations dominated by conflict potential, reducing the role of populism, and
Russian disinformation. The COVID 19 challenge, domestic policy changes in the United States, and Britain’s new international position have strengthened the potential for
positive cooperation between Central European states and societies, which, if applied
creatively, can create a breakthrough and undoubtedly strengthen regional resilience.
Кeywords: resilence, security, Ukraine. Central Europe, the European Union,
COVID-19, integration, disintegration
point of view, Ukraine should gravitate) under the influence of domestic and international transformation in / around the US, UK / EU and post-COVID 19 situation. In
particular, the factors that contribute to the achievement of regional stability in the
period of radical changes in the international environment in relation to the Central
European region will be systematized, as well as those that play a disintegrating role
in the formation of Central European unity with the «outside» world. The last task is
define as to to determine the significance of the «Ukrainian question» for the formation
of the agenda of ensuring the stability of Central European countries.
In recent years, the concept of resilence has begun to be used as a dimension of
European Union policy, which is forced to respond to a number of challenges that call
54
into question even the feasibility of its existence as a system. Resilence in international
relations, like the societal dimension, is perceived as a state of self-organization, adaptation, transformation and survival in times of trouble or crisis.
The Central European region in the context of this publication is defined as the
area of countries which, in addition to the border location of Central, South-Eastern
Europe, the Baltics (by geographical criteria), also have a common historical past associated with being in a socialist camp in the postwar period. Therefore, there is still
a similar trajectory of development in the phase of being a member of the European
Union and the North Atlantic Treaty Organization. However, special emphasis will
be placed on the regional stability of the Visegrad Four countries (Czech and Slovak
Republics, Republic of Poland, Hungary), which have some experience of cooperation
with Ukraine in the «Plus» format and can potentially use it as an institutional platform to develop a common position.
It is concluded that Central Europe, of which Ukraine is an integral part, received
unpredictable opportunities in 2021 to strengthen regional stability, in particular by
restarting relations dominated by conflict potential, reducing the role of populism, and
Russian disinformation. The COVID 19 challenge, domestic policy changes in the United States, and Britain’s new international position have strengthened the potential for
positive cooperation between Central European states and societies, which, if applied
creatively, can create a breakthrough and undoubtedly strengthen regional resilience.
Кeywords: resilence, security, Ukraine. Central Europe, the European Union,
COVID-19, integration, disintegration
Research Interests:
Авторка аналізує теоретико-методологічну основу для дослідження політичних інститутів та процесів на місцевому рівні, а також наукові передумови для формування окремого напрямку у полі-тології-локальних політичних студій. Це-розвиток... more
Авторка аналізує теоретико-методологічну основу для дослідження політичних інститутів та процесів на місцевому рівні, а також наукові передумови для формування окремого напрямку у полі-тології-локальних політичних студій. Це-розвиток неоінституалістської методології, форму-вання дослідницького інтересу до місцевого рівня політичного життя, початок досліджень тери-торіальних процесів політичної трансформації в рамках єдиного національного простору. Базовими теоретичними концептами локальних політичних студій є поняття «спільноти» та «місцевої демократії». Більшість класичних і сучасних досліджень розглядають сферу політики як таку, що функ-ціонує відповідно до єдиних принципів і законо-мірностей, принаймні в одному національному просторі, а отже, до її аналізу можна застосову-вати спільні для різних територіальних рівнів теоретичні конструкції та методологічні підхо-ди. Водночас, частина вчених, які вивчали роз-виток політики на місцевому рівні, звернули увагу на специфіку її процесуальних та інститу-ційних характеристик у порівнянні з «великою політикою».
Research Interests:
Домінуючі паттерни політичної участі є одним із критеріїв, які відрізняють демократичний політичний режим від решти, а також належать до числа показників рівня його консолідації. Проблема визначення саме «демократичних» форм участі, а... more
Домінуючі паттерни політичної участі є одним із критеріїв, які відрізняють демократичний політичний
режим від решти, а також належать до числа показників рівня його консолідації. Проблема визначення саме
«демократичних» форм участі, а також необхідних передумов для їх формування є вже традиційною темою для
політичної теорії, незважаючи на те, що поле політичної науки демонструє більшу прихильність аналізувати
процеси переходу до демократії під кутом зору діяльності еліт, аніж процесів, що відбуваються у суспільстві в
цілому
режим від решти, а також належать до числа показників рівня його консолідації. Проблема визначення саме
«демократичних» форм участі, а також необхідних передумов для їх формування є вже традиційною темою для
політичної теорії, незважаючи на те, що поле політичної науки демонструє більшу прихильність аналізувати
процеси переходу до демократії під кутом зору діяльності еліт, аніж процесів, що відбуваються у суспільстві в
цілому
Research Interests:
Лендьел М. Сучасні методологічні підходи до дослідження локальних політичних процесів (на прикладі країн Центрально-Східної Європи) [Електронний ресурс] / Мирослава Лендьел // Вісник Львівського університету: філософсько-політологічні... more
Лендьел М. Сучасні методологічні підходи до дослідження локальних політичних процесів (на прикладі країн Центрально-Східної Європи) [Електронний ресурс] / Мирослава Лендьел // Вісник Львівського університету: філософсько-політологічні студії. 2010. Вип. 1. С. 97-105.
Research Interests:
У політичній науці, зокрема вітчизняній, утвердився упродовж останніх двох десятиліть, умовно кажучи, національно-центричний підхід до пояснення радикальних змін, що відбулися у 1990-2000-х роках у європейських країнах колишнього... more
У політичній науці, зокрема вітчизняній, утвердився упродовж останніх двох десятиліть, умовно кажучи, національно-центричний підхід до пояснення радикальних змін, що відбулися у 1990-2000-х роках у європейських країнах колишнього соцтабору. Відповідно до нього, їх спрямування визначалися, а результати залежали виключно від еліт національного рівня, найбільш суттєву роль в інституційному дизайні нових режимів відіграла побудова загальнонаціональних владних структур, а у сфері громадянських рухів мали значення акції, ініційовані та здійснені у столицях. Погоджуючись, в цілому, з цими твердженнями і, визнаючи, відповідно роль центру у переорієнтації політичного розвитку країн, частина вчених вказує, що сформувати повну палітру постсоціалістичних перетворень є неможливим без аналізу процесів та нових інститутів, що відбувалися чи складалися на субнаціональних рівнях управління, а, беручи до уваги, що переважна більшість з країн Центрально-Східної Європи (ЦСЄ) є унітарними, то інтерес представляє місцевий вимір політики. Викликають сумнів тези, що створення формальних демократичних інститутів загальнонаціонального рівня є запорукою юридичної інституалізації цього режиму на місцевому рівні, а складення демократичних практик взаємодії між елітами, владою та громадянами, що простежуються у центрі є початком неодмінної їх дифузії у середовищі субнаціональних та субрегіональних влад. Доцільно вказати, що проблематика політичних процесів, що відбуваються на локальному рівні у трансформаційних процесах, зокрема методологія дослідження цього феномену побіжно розглядалася у працях вітчизняних дослідників А. Некряч [14], С. Саханенко [15], О. Яцунської [19]. Ці вчені вийшли за межі формально-юридичного аналізу процесів у територіальних громадах через призму правової основи для функціонування місцевого самоврядування. При тім В. Романова у дисертаційному дослідженні та супутніх публікаціях першою в Україні запровадила в науковий обіг концепцію регіональних і субрегіональних політичних режимів і, відповідно, інструментарій її застування при дослідженні конкретних політичних процесів та інститутів [16; 17]. Водночас, в українській політичній науці є відчутною нестача цілісного теоретико-методологічного підгрунття для вивчення політичних відносин, що складаються на найнижчому рівні прийняття публічних владних рішень, зокрема у тих суспільствах, які проходять чи щойно завершили етап соціальних та політичних трансформацій. Саме тому визначаємо метою даної статті окреслення методології, використання якої сприятиме дослідницькому проникненню у сутність політичних змін, що тривають у країнах Центрально-Східної Європи. Зокрема, мова йде про концепцію політичних режимів (інше
Research Interests:
Автор аналізує теоретичні конструкції та методологічний інструментарій, який може бути використаний для виміру та оцінки локальної політичної культури, зокрема в регіоні Центральної і Східної Європи. Пропонується застосовувати класичну... more
Автор аналізує теоретичні конструкції та методологічний
інструментарій, який може бути використаний для виміру
та оцінки локальної політичної культури, зокрема в регіоні
Центральної і Східної Європи. Пропонується застосовувати
класичну теорію політичної культури Г. Алмонда і С. Верби,
методологію „демократичного аудиту” Д. Бітема, методику
виміру політичної культури на місцевому рівні, запропоновану
Дослідницьким центром ім. А. де Токвіля, які в сукупності
враховують можливі розбіжності у політичних орієнтаціях еліти
і громадян, а також специфічний вплив культурних факторів на
політичну участь у центральноєвропейських суспільствах.
інструментарій, який може бути використаний для виміру
та оцінки локальної політичної культури, зокрема в регіоні
Центральної і Східної Європи. Пропонується застосовувати
класичну теорію політичної культури Г. Алмонда і С. Верби,
методологію „демократичного аудиту” Д. Бітема, методику
виміру політичної культури на місцевому рівні, запропоновану
Дослідницьким центром ім. А. де Токвіля, які в сукупності
враховують можливі розбіжності у політичних орієнтаціях еліти
і громадян, а також специфічний вплив культурних факторів на
політичну участь у центральноєвропейських суспільствах.
Research Interests:
Досліджено спільні та відмінні оцінки державами-членами В4 причин та характеру української кризи, зокрема, період початку 2014-кінця 2015 років в Україні. Проаналізовано спільні виклики та загрози для регіональної безпеки країн Вишеграду... more
Досліджено спільні та відмінні оцінки державами-членами В4 причин та характеру української
кризи, зокрема, період початку 2014-кінця 2015 років в Україні. Проаналізовано спільні виклики
та загрози для регіональної безпеки країн Вишеграду та України.
Подано інформацію щодо сприяння центральноєвропейських держав у проведенні внутрішніх
реформ в Україні, їх зміст, значення та роль у питанні врегулювання української кризи.
Наведено висновки та рекомендації урядам Вишеградської четвірки та України щодо вироблення
взаємовигідного формату відносин.
Розраховано на спеціалістів у сфері національної безпеки, державного управління, представників
органів державної влади, науковців, усіх, хто цікавиться проблемами забезпечення національної
безпеки
кризи, зокрема, період початку 2014-кінця 2015 років в Україні. Проаналізовано спільні виклики
та загрози для регіональної безпеки країн Вишеграду та України.
Подано інформацію щодо сприяння центральноєвропейських держав у проведенні внутрішніх
реформ в Україні, їх зміст, значення та роль у питанні врегулювання української кризи.
Наведено висновки та рекомендації урядам Вишеградської четвірки та України щодо вироблення
взаємовигідного формату відносин.
Розраховано на спеціалістів у сфері національної безпеки, державного управління, представників
органів державної влади, науковців, усіх, хто цікавиться проблемами забезпечення національної
безпеки
Research Interests:
This publication is the first in a series of four publications that present the findings of the research project “Association Agreement between the EU and Ukraine and Cross-border Cooperation between Slovakia and Ukraine: Implications... more
This publication is the first in a series of four publications that present the
findings of the research project “Association Agreement between the EU
and Ukraine and Cross-border Cooperation between Slovakia and Ukraine:
Implications and Opportunities”. The research project was implemented by
the Institute of Political Science at the Faculty of Arts of the University of
Prešov with the support of the Slovak Research and Development Agency
over the period of 2016 ‒ 2019 (project no. APVV-15-0369).
The series of four publications is the result of the methodology applied as well
as organization of the research, which was focused on examining the factors
influencing cross-border cooperation between Slovakia and Ukraine at three
levels: 1) the supranational level – relations between the EU and Ukraine (the
first research package); 2) the national level – intergovernmental relations
between Slovakia and Ukraine (the second package); and 3) the regional
and local level – interactions of actors at the regional and local levels who
are involved in cross-border cooperation at the common border (the third
package). In addition to processing the primary and secondary sources of
information required for the research, we carried out empirical data collection
at the aforementioned three levels through semi-structured interviews
with representatives of the EU institutions, the governments of Ukraine
and Slovakia, regional state administration in the Transcarpathian Region
of Ukraine (Zakarpattia Oblast), regional governments in the Prešov and
Košice Self-Governing Regions and representatives of local governments on
both sides of the border. Moreover, empirical data collection was also carried
out through a questionnaire for the participants in cross-border cooperation
from Ukraine and Slovakia (the fourth package). The first two publications
present research findings on factors influencing Slovakia-Ukraine crossborder
cooperation at the supranational and national levels while the third
and fourth publications include research findings on the regional and local
levels. The project goals as well as applied research methodology are presented
in detail in the first chapter of this publication.
findings of the research project “Association Agreement between the EU
and Ukraine and Cross-border Cooperation between Slovakia and Ukraine:
Implications and Opportunities”. The research project was implemented by
the Institute of Political Science at the Faculty of Arts of the University of
Prešov with the support of the Slovak Research and Development Agency
over the period of 2016 ‒ 2019 (project no. APVV-15-0369).
The series of four publications is the result of the methodology applied as well
as organization of the research, which was focused on examining the factors
influencing cross-border cooperation between Slovakia and Ukraine at three
levels: 1) the supranational level – relations between the EU and Ukraine (the
first research package); 2) the national level – intergovernmental relations
between Slovakia and Ukraine (the second package); and 3) the regional
and local level – interactions of actors at the regional and local levels who
are involved in cross-border cooperation at the common border (the third
package). In addition to processing the primary and secondary sources of
information required for the research, we carried out empirical data collection
at the aforementioned three levels through semi-structured interviews
with representatives of the EU institutions, the governments of Ukraine
and Slovakia, regional state administration in the Transcarpathian Region
of Ukraine (Zakarpattia Oblast), regional governments in the Prešov and
Košice Self-Governing Regions and representatives of local governments on
both sides of the border. Moreover, empirical data collection was also carried
out through a questionnaire for the participants in cross-border cooperation
from Ukraine and Slovakia (the fourth package). The first two publications
present research findings on factors influencing Slovakia-Ukraine crossborder
cooperation at the supranational and national levels while the third
and fourth publications include research findings on the regional and local
levels. The project goals as well as applied research methodology are presented
in detail in the first chapter of this publication.
Research Interests:
Research Interests:
Монографія присвячена міжнародним та національним аспектам забезпе- чення прав ВПО. У виданні висвітлено доктрину міжнародного права щодо пере- міщених осіб у контексті прав людини, здійснено порівняльний аналіз положення внутрішньо... more
Монографія присвячена міжнародним та національним аспектам забезпе-
чення прав ВПО. У виданні висвітлено доктрину міжнародного права щодо пере-
міщених осіб у контексті прав людини, здійснено порівняльний аналіз положення
внутрішньо переміщених осіб в Україні та зарубіжних державах, визначено проце-
дурні аспекти забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, дослідже-
но юридичний механізм здійснення окремих прав ВПО. Окрему увагу приділено
питанням забезпечення національної безпеки України та євроінтеграції в контексті
внутрішніх міграційних процесів.
чення прав ВПО. У виданні висвітлено доктрину міжнародного права щодо пере-
міщених осіб у контексті прав людини, здійснено порівняльний аналіз положення
внутрішньо переміщених осіб в Україні та зарубіжних державах, визначено проце-
дурні аспекти забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, дослідже-
но юридичний механізм здійснення окремих прав ВПО. Окрему увагу приділено
питанням забезпечення національної безпеки України та євроінтеграції в контексті
внутрішніх міграційних процесів.
Research Interests:
Research Interests:
Migration is one of the main factors that determined social, economic and demographic development of Ukraine in historical retrospective. At the current stage it continues to signifi cantly aff ect international relations with neighboring... more
Migration is one of the main factors that determined social, economic and
demographic development of Ukraine in historical retrospective. At the
current stage it continues to signifi cantly aff ect international relations with
neighboring countries and the European Union aiming to implement common
policy in migration issues.
Th e main reasons of Ukrainians leaving abroad refer to political instability,
redistribution of territory between the various governmental entities,
search for better job opportunities and emigration of foreigners to Ukraine,
which belongs to the list of states with the largest migration potential.
In Ukraine the prevailing migration form is commuting (“incomplete
migration”, “mobility”) which provides return from abroad aft er maximum
6 months, as a rule, when a migrant has received the desired income. Central
European countries have become one of the major employment areas
for Ukrainians due to complex of factors - geographical, cultural and mental
closeness, lower transaction costs for shuttle visits “from” and “to” Ukraine.
In particular, the Slovak Republic has been attractive for the residents of Zakarpattya;
although it did not provide such opportunities for employment,
as for example, the neighboring Czech Republic and Poland.
demographic development of Ukraine in historical retrospective. At the
current stage it continues to signifi cantly aff ect international relations with
neighboring countries and the European Union aiming to implement common
policy in migration issues.
Th e main reasons of Ukrainians leaving abroad refer to political instability,
redistribution of territory between the various governmental entities,
search for better job opportunities and emigration of foreigners to Ukraine,
which belongs to the list of states with the largest migration potential.
In Ukraine the prevailing migration form is commuting (“incomplete
migration”, “mobility”) which provides return from abroad aft er maximum
6 months, as a rule, when a migrant has received the desired income. Central
European countries have become one of the major employment areas
for Ukrainians due to complex of factors - geographical, cultural and mental
closeness, lower transaction costs for shuttle visits “from” and “to” Ukraine.
In particular, the Slovak Republic has been attractive for the residents of Zakarpattya;
although it did not provide such opportunities for employment,
as for example, the neighboring Czech Republic and Poland.