Petro Katerynych

The main aim of this study was to investigate the strategic employment of narrative methods and presentational techniques in Ukrainian television news from 2004 to 2020. This study sought to evaluate their impact on the construction of narratives and public discourse. A mixed-methods approach was employed to analyze 531 news releases from three Ukrainian television channels: "1+1", "Ukraina", and "Inter". The application of statistical methods for data processing was employed for the quantitative analysis, while the qualitative analysis comprised a rhetorical investigation of narratives and framing techniques. This approach enabled a comprehensive examination of how news narratives are structured, presented, and perceived, offering insights into the underlying mechanisms of news layouts and editorial strategies. The study's findings demonstrated a significant reliance on conflict framing, economic consequence framing, and character-driven narratives to increase viewer engagement and comprehension. Hierarchical structuring and modular design were identified as key presentation methods that reflect adaptability to real-time broadcasting requirements and audience preferences. This investigation concludes that narrative strategies and presentation techniques play a crucial role in shaping public perception, thereby affecting the construction of media narratives and societal views. The study's findings are significant for media practitioners and policymakers, as they emphasize the importance of narrative realism and ethical considerations in news production. The research results also offer a foundation for future studies on the effects of digital transformation on news narrative structures.

The relevance of the study lies in the fact that Ukraine is under the influence of military aggression, and ensuring the functioning of the Ukrainian language under such conditions is a fundamental guarantee of its national security and state sovereignty. The purpose of the study is to examine the peculiarities of the Ukrainian language as the state language in two aspects: as a sign and communication system and as a system that performs a practical social role in society. The subject of the study is the state language as an important element of the cultural heritage of the Ukrainian people and a prerequisite for the formation of its national identity. The methodological basis of the study is general (analysis, synthesis, induction, deduction) and special (methods of collecting information and processing it, methods of forecasting and modeling) means of scientific knowledge. The research resulted in the argumentation that an extremely important factor in solving the problem of achie...

У статті здійснено аналіз адаптації українських телевізійних новин до сучасних вимог цифрової ери, з особливим фокусом на інтеграції інноваційних форматів та верстки новин, що спрямовані на збільшення залучености та розширення авдиторії. Висвітлюючи стратегії використання соціальних мереж для оперативного оновлення інформації, розвиток мультимедійних форматів, особистісного зв'язку з ведучими, а також гармонійне поєднання інформативного та розважального контенту, автори підкреслюють важливість адаптації до змінних уподобань авдиторії. Значна увага приділена аспекту верстки новин, що включає ефективне оформлення контенту для забезпечення його доступности та привабливости на різних платформах-від десктопних версій до мобільних застосунків та адаптацій для планшетів і розумних годинників. Особливість «медіаквінтету» як моделі цифрової еволюції медіа, розкривається через п'ять основних компонентів, кожен з яких вимагає унікального підходу до верстки та презентації новин, щоб відповідати специфічним очікуванням та потребам різних сегментів авдиторії. В статті обговорюються виклики та переваги, пов'язані з реалізацією медіаквінтету в контексті технічних аспектів та необхідности комплексного управління контентом. У дослідженні закцентовано на важливости балансу між інформативністю та розважальною цінністю контенту, інтеграції новітніх технологічних рішень для персоналізованого та інтерактивного досвіду авдиторії. Медіа, які успішно адаптуються до швидкозмінних вподобань та впроваджують ефективні стратегії верстки новин, здатні зберегти релевантність та популярність у сучасному інформаційному просторі.

Marvel's cinematic depiction of the Infinity Stones, six powerful artifacts capable of reshaping reality, offers a unique lens through which to explore the convergence of science, philosophy, and popular culture. In this article, we investigate the cosmological significance of the Infinity Stones within the Marvel multiverse, drawing parallels between their fictional abilities and real scientific phenomena. Our analysis reveals speculative yet intriguing connections between the Stones and scientific concepts, such as wormholes, quantum entanglement, and the nature of time. Additionally, we explore profound philosophical implications stemming from the Stones' existence, including moral dilemmas, questions of personal identity, and the nature of consciousness. This exploration challenges conventional thinking, prompting contemplation on the essence of life and the consequences of wielding immense power. Marvel's incorporation of science, philosophy, and popular culture not only captivates a broad audience but also inspires curiosity, critical thinking, and cultural discourse. By uniting these themes in compelling narratives, the Marvel Cinematic Universe enriches our comprehension of the mysteries and wonders of the cosmos.

In this longitudinal study, we examine the changing landscape of storytelling in the streaming era, with a specific focus on Netflix’s original content from 2016 to 2022. Our primary goal is to understand the evolving patterns of storytelling techniques employed by Netflix during this period. We reviewed 150 original Netflix productions, consisting of 100 series and 50 movies, representing approximately one-third of Netflix’s original releases during the specified time period. Our analysis includes ten different storytelling criteria, including nonlinear, serialised, character-driven, documentary, anthology, flashback, episodic, interconnected, immersive, and real-time storytelling techniques, across both English and non-English content. The analysis revealed dynamic trends in the use of these storytelling techniques. Nonlinear storytelling, flashback storytelling, documentary-style and interconnected storytelling have shown positive correlations over time, indicating their increasing popularity. In contrast, serialised, anthology, and real-time storytelling have negative correlations, suggesting fluctuations or declining use. The analysis supports the alternative hypothesis (H1) that there is a significant shift, with an increasing emphasis on nonlinear storytelling, flashback storytelling, and interconnected storytelling. These findings underscore the ever-changing nature of Netflix’s storytelling methods, shedding light on the importance of adapting to audience preferences and evolving trends in the streaming industry.

The rapid development of visual effects technology in the past few decades has revolutionized the film industry, providing filmmakers with new tools to bring stories from various source materials to life. The importance of visual storytelling in contemporary cinema has been widely acknowledged, with visual effects playing a crucial role in the process of adapting imagery from comic books, novels, and video games to the screen. The successful adaptation of diverse source materials requires a careful balance between staying true to the original aesthetic while creating a unique and engaging cinematic experience. This study aims to investigate the techniques and methods employed in adapting imagery from comic books, novels, and video games, with a focus on the importance of maintaining the original aesthetic. We will analyze several examples of successful adaptations from each category and discuss the role of visual effects in the adaptation process.

Статтю присвячено дослідженню проблем, пов’язаних із використанням фразеологізмів на україномовних телеканалах у контексті сучасних мовленнєвих трансформацій. У світі постійно змінюються комунікаційні процеси, що відбивається на розвитку мови та її на вживанні в різних медіасередовищах, зокрема на українськомовних телеканалах. Виявлено, що ця проблема має свої особливості та складнощі, зокрема пов’язані з недостатньою грамотністю телеведучих і репортерів у використанні фразеологізмів, з неврахуванням сучасних мовленнєвих трансформацій і з наявністю діалектних відмінностей. Сьогодні медіа займають дедалі більше місця у нашому житті, українськомовні телеканали мають велике значення для збереження та розвитку української мови, культури й ідентичності. Для більшості українців телебачення є основним джерелом інформації, до якого вони звертаються щодня, і це має значний вплив на їхнє мовлення, смаки та світогляд. Українськомовні телеканали також мають вагоме значення для збереження та популяризації української мови й культури. Проте вони також повинні пристосовуватися до нових мовленнєвих трансформацій і викликів, зокрема до фразеологічних модифікацій. У статті розглянуто основні проблеми, пов’язані з уживанням фразеологізмів на телебаченні, як-от зміну значень, переклад, використання у невідповідному контексті та інші. Визначено, що використання фразеологізмів на телебаченні потребує відповідної уваги до їхньої природи та значення, оскільки це важливо для збереження мовленнєвої культури та якості мовленнєвих продуктів. Виявлено, що надмірне вживання застарілих фразеологізмів і недостатнє знання актуальної лексики та граматичних конструкцій впливають на рівень сприйняття інформації та знижують ефективність рекламних повідомлень. Щоб покращити якість мовлення і забезпечити ефективний рекламний вплив, потрібно звернути увагу на вдосконалення професійної підготовки журналістів і рекламних агентів, зокрема на навчання актуальної лексики та правильного вживання фразеологічних одиниць

Each new designation associated with a designation already fixed in the language is traditionally and automatically considered a case of semantic neology and is a case of polysemy. This simplistic analysis does not take into account morphological analysis and ignores the semantic laws that govern changes in meaning. The paper examines the meaning and evolution of semantic neologisms in military English discourse. In particular, three types of neologisms can be distinguished: neologisms-borrowings, neologisms-homonyms, and semantic neologisms. The emphasis is placed on semantic neologisms since they are the ones that become a problem for translators due to the tendency to polysemy. The paper examines the neologisms of military discourse in the context of the specifics of the narrative of translations of military texts by S. Zhadan. Unlike a large number of other linguistic concepts, such as a phoneme, morpheme, the concept of neologism seems to be well known to everyone, and in general, consensus means "new word". Based on this, one might expect unanimity in the identification and analysis of neologisms and slangisms. However, there are many discussions about the neological status of a particular lexical item. Scientists emphasize a very high rate of dispersion of linguistic new formations, without a clear differentiation between neologisms and slangisms. Therefore, in the presented work we analyse the problems of translation of semantic neologisms and slangisms on the basis of English translations of the existential specificity of the narrative of the war-themed texts by S. Zhadan "Boarding School". The issue of the newest intuitive concept of neology and the potential of slangisms to form a formal matrix, and neologisms-a semantic one, is actualized.

This study delves into the narratives employed by Belarusian propaganda during the Russo-Ukrainian War, examining 1,750 news items from Belarusian state media sources and the progovernment Telegram channels from September 1 st to November 30 th , 2022. The research employs the Looqme methodology, a robust content analysis approach that involves systematically coding and categorizing textual data to identify key thematic blocks and subthemes. The findings reveal a carefully crafted narrative aimed at demonizing Ukraine, promoting alternative realities, and glorifying military service. By portraying the West as a source of instability and danger, the propaganda fosters public support for Belarus's stance on the conflict. Additionally, the study exposes the use of historical manipulation and reinforcement of negative portrayals through quoting Russian authorities. The study highlights the role of language manipulation and selective presentation of events in shaping public opinion, providing valuable insights for countering disinformation and fostering objective reporting in times of conflict.

У статті проаналізовано застосування мови ворожнечі у мережі «Інтернет», зокрема, у найбільш популярних сьогодні соціальних мережах та Telegram, а також збільшення використання такої комунікації на тлі воєнного стану та пов’язаних з цим викликів. Модерація публічних пабліків є складним і хаотичним процесом, оскільки у соціальних мережах для висловлення своїх думок, опису власних вражень, ставлення до будь-чого потрібна лише реєстрація. До того обговорення та чіткого обмірковування потребує розуміння саме основних принципів такої модерації. Обмеження використання мови ненависті – це спосіб зменшити реальне насильство. Мова ворожості в інтернеті є яскравим прикладом того, що мережа створює як можливості, так і виклики щодо свободи вираження поглядів і слова, водночас захищаючи людську гідність. Багато традиційних методів боротьби з мовою ворожнечі тут не працюють, а також з’являються істотно нові виклики у даних інтернет просторах. У роботі проаналізовано Європейський досвід боротьби із застосуванням мови ворожнечі у публіцистичному дискурсі. З огляду на сучасні виклики, пов’язані з воєнним станом, варто насамперед вирізняти мову ворожнечі та мову війни, а також диференціювати відповідні заходи та реакції, зокрема принципи модерації. На сьогодні інтернет-посередники – організації, які є посередниками в онлайн-комунікації, такі як Facebook, Twitter і Google – висунули власні визначення мови ненависті, що зобов’язують користувачів дотримуватися набору правил і дозволяють компаніям обмежувати певні форми вираження думок. Проблемою, якій присвячено дану роботу, є безконтрольне поширення мови ворожості у сучасних публіцистичних дискурсах, зокрема у соціальних мережах та у Telegram. Національні та регіональні органи країн Європи прагнуть сприяти розумінню терміну, яке більше вкорінене в місцевих традиціях. Для боротьби із застосуванням мови ворожнечі у публіцистичному дискурсі в Україні варто використовувати досвід європейських країн, щоб протистояти тенденції зростання ненависті.

The purpose of this study is to analyze the media coverage and impact of five different bird conservation cases, namely Recovery of the California Condor population, Bird collisions with buildings, Plastic pollution in oceans affecting seabirds, Illegal bird trade in Southeast Asia, and the conservation of the Spoon-billed Sandpiper. 1 Research Methodology. For this study, we conducted a literature review of relevant articles, news reports, and scientific papers on the five selected cases. We analyzed the media coverage and impact of these cases using a table format, which included information such as the research data, case description, media coverage, media impact, and suggestions for future coverage. Results. Our analysis revealed that the media plays a crucial role in raising awareness and driving action on bird conservation issues. For example, in the case of the Recovery of the California Condor population, the media coverage helped to create public support for conservation efforts. Similarly, in the case of the Illegal bird trade in Southeast Asia, media coverage raised public awareness, leading to policy changes and stricter law enforcement. However, our analysis also revealed that some cases received less media coverage than others. For instance, the issue of Bird collisions with buildings received less attention, despite being a significant threat to bird populations globally. We suggest that the media can use interactive techniques, such as virtual reality experiences, to increase public awareness of this issue and drive action towards reducing bird collisions. Novelty. This study's novelty lies in its comprehensive analysis of media coverage and impact across five different bird conservation cases. We provide suggestions for future coverage and highlight the importance of media engagement in driving conservation efforts. Practical Importance. Our analysis provides insights into the media's role in bird conservation and suggests strategies for effective coverage of these issues. This study's practical importance lies in its potential to drive action and create public support for bird conservation efforts globally.

This study analyzes the visual, content, and digital diversity in newspapers for children in the Scandinavian region, focusing on Aftenposten Junior (Norway), SvD Junior (Sweden), and Postimees Juunior (Estonia). Our findings show that all three newspapers demonstrate a commitment to diversity in their content and visuals, but their approaches vary. Aftenposten Junior focuses on environmental and political issues, while SvD Junior emphasizes cultural diversity and social justice. Postimees Juunior has a stronger focus on children's interests and activities. The study highlights the importance of diversity in newspapers for children and provides insights for publishers and editors to engage young readers through relevant content and visuals.

У дослідженні вказано, що трансформаційні процеси в сучасному суспільстві забезпечуються інноваційними технологіями, які змінюють теоретико‐ світоглядну та практично‐буденну парадигми людиновимірності ХХІ століття. Зазначено, що освіта на різних рівнях традиційно постає механізмом для набуття людиною знань, переконань та навичок. Цифровізація освіти стає певною кореляційною константою, оскільки цифрові ресурси підводяться до спільного знаменника і в локальному освітньому, і в глобальному соціокультурному вимірах. Для досягнення прагматичних результатів ефективності постає потреба в організації синергетичної взаємодії між освітою, наукою, культурою та іншими сферами суспільної активності. У результатах статті зазначено, що цифровізація освіти виступає актуальним механізмом для реалізації ідей суспільного прогресу. Перспективами дослідження є визначення принципів інноваційних освітніх стратегій, згідно з якими цифрова грамотність і цифрові навички формують підґрунтя для цивілізаційного прогресу.

This research paper aims to examine and understand the dynamics of cancel culture by analyzing the controversy surrounding J.K. Rowling. The paper explores the reasons behind the controversy, the reactions of different groups of people, and the impact of cancel culture on public opinion and on the individuals who are targeted by it. Through an analysis of 1,000 tweets using Twitter Analytics platform, we found that the tone of coverage was generally negative towards J.K. Rowling, with many Twitter posts criticizing her statements and actions. However, there were also a significant number of tweets that were supportive of the author and defended her right to express her opinions. The analysis also found that the sentiment on Twitter was mostly negative towards J.K. Rowling, with an average of 60% of the tweets being negative, 25% being neutral, and 15% being positive. The methodology used in this research study included a content analysis of tweets related to the J.K. Rowling controversy. A sample of 1,000 tweets were collected and analyzed using the Twitter Analytics platform. The tweets were collected from Twitter accounts registered in the United Kingdom and the United States and were automatically sampled. The tweets were analyzed for their tone, sentiment, and the groups of people represented in the tweets. The analysis was conducted to understand the dynamics of cancel culture by analyzing the controversy surrounding J.K. Rowling.

The article describes theoretical approaches to understanding educational journalism, characterizes the concepts of educational journalism in the Ukrainian and global media space, and builds a model of influence of external factors on the coverage of education issues in the mass media outlets. The tasks of the research are: 1) to study theoretical developments and approaches to the functioning of educational journalism in the media environment; 2) to trace the genre and thematic features of the analyzed educational media outlets (on the example of “Pedpresa”, “Osvita.ua”, “New Ukrainian School”, “Osvitoria”). The research methodology is content analysis of specialized media on educational topics. These media have a regular infill of multigenre and multithematic content of educational topics, actively use tools to create a multimedia content, have a high traffic in the segment of online media educational profile (according to the service statistics “Similar Web”). It was found among ...

The article deals with the development of the concept of “educational journalism” in Ukrainian and European journalism, defines the concept of “educational content”, typology and functions of the education media outlets. The study is relevant because it is the first time in Ukrainian journalism a thorough attempt was made to study the concept of “educational journalism”. The study aims to define the concept of “educational journalism” in the Ukrainian media discourse and analyze the typological and genre features (sampled by the selected online publications on educational topics). The research method is quantitative content analysis. It allows us to understand a range of problems in the field of education, which is the core focus of the analyzed media outlets, as well as the fields of education that are covered least of all. The novelty is connected with introduction of the concepts of “education media outlets”, “the path of educational journalism” into Ukrainian journalism and with...

Information security of Ukraine and Poland with the beginning of the Russian Federation's armed aggression against Ukraine is sensitive to various forms of information threats. Information attacks by the aggressor country accompany the challenges of the full-scale war that exploded within Eastern Europe. Active military actions on the territory of Ukraine, the migrant crisis on the border with Poland-all this tests both countries' information environment for resilience. Journalists play an essential role in the process of information defense. In the study, we compare legal acts and governmental regulations of Ukraine and Poland in the field of information security in order to identify the current state of information security environment in both countries. In our work, we analyze the concept of "information security" in scientific studies of Ukrainian and Polish researchers, as well as in normative legal acts. Journalists and editors of leading Ukrainian and Polish media outlets were questioned about their attitudes toward existing information security doctrines and strategies. It was found that journalists of both countries (n = 46, α(ua)=0.75; α(pl)=0.78) find the tools of protection against information threats insufficient, consider the participation of journalists in the formation of information policy significant, and also consider as risky the possibility to adopt documents that would describe the social responsibility of journalists in conditions of information aggression.

У статті наведено результати репрезентативного опитування українських вчителів щодо рівня задоволеності освітнім контентом та висвітлення ЗМІ тематики освіти. Результати опитування, оприлюднені в Комунікаційній стратегії МОНУ 2019-2021, показують, що всі аналізовані нами спеціалізовані ЗМІ («Освіта.ua», «НУШ», «Освіторія», «Педпреса») входять до 10 тематичних інтернет-ресурсів, які найчастіше відвідують вчителі (за даними опитування Gemius Audience). Опитування вчителів ми провели, щоб встановити рівень задоволеності представників педагогічного персоналу загальноосвітніх шкіл контентом на освітню тематику у вузькоспеціалізованих та широкоспеціалізованих ЗМІ, зрозуміти афективну кореляцію між контентом освітньої тематики, вміщеним на різних ресурсах, а також визначити думку ключових споживачів контенту освітньої тематики щодо необхідності створення в Україні нових інформаційних ресурсів. Опитування репрезентативне: α=,886 (88,6%) при (N=384). Використано «паспортичку» та 8 запитань у вигляді шкали Лайкерта для кращої інтерпретації даних.
Результати всеукраїнського опитування вчителів показують, що задоволеність респондентів висвітленням тематики освіти вузькоспеціалізованими ЗМІ («Освіта.ua», «Освіторія», «НУШ», «Педпреса» інші) є вищою ніж щодо широкоспеціалізованих ЗМІ. На 8,08 бала з 10 можливих вчителі оцінюють необхідність створення нових ресурсів (сайтів), що публікуватимуть інформаційно-аналітичний контент на теми освіти.
Ключові слова: освітня журналістика; освітній контент; ЗМІ освітньої тематики; опитування вчителів; освіта.
The article presents the results of a representative survey of Ukrainian teachers on the level of their satisfaction with educational content and media coverage of education issues.The results of the survey, announced in the Communication Strategy 2019-2021 of the Ministry of Education and Science of Ukraine, show that all the specialized media we analyzed (“Osvita.ua”, “NUS”, “Osvitoria”, and “Pedpresa”) are in the top 10 Internet resources visited by teachers (according to the survey of Gemius Audience). We interviewed the teachers to determine the level of satisfaction of the representatives of secondary schools pedagogical staff with the content on educational topics in highly specialized and widely specialized media, to comprehend the affective correlation between the content of educational topics on various resources, and also to determine the opinions of key content consumers on educational topics regarding necessarity of creation of new information resources in Ukraine. It is a representative survey: α=.886 (88.6%) with (N=384). A questionnaire and 8 questions in the form of a Likert scale were used for better data interpretation. The results of a nationwide teachers survey show they are more satisfied with coverage of education topics by narrowly specialized media (“Osvita.ua”, “Osvitoria”, “NUS”, “Pedpresa”, etc.) than by broader specialized media. The teachers eveluate the opportunity for creation of new resources (sites) that would publish information and analytic content on education topics at 8.08 points out of 10.
KEYWORDS: educational journalism; educational content; educational media outlets; teachers‟ survey; education.

За результатами кількох тематичних досліджень європейських ЗМІ, ми виявили, що багато мовників не були готові активно впроваджувати освітні продукти у свої медіамережі, коли розпочався локдаун. Використання інструментів едутейнменту стає ключем до досягнення ширшої авдиторії (зокрема, покоління «зумерів») у постковідній медіареальності. На конкретних прикладах Іспанії, Великобританії, України та інших європейських країн ми з'ясували, як мовники реагували на суспільні виклики та працювали з технологіями едутейнменту. Серед ключових проблем, що виникли у процесі реалізації освітньо-медійної взаємодії: стислі терміни створення якісного освітнього контенту; певний тиск з боку влади на громадських мовників з метою прискорити процес, щоб уникнути дискусій про слабку систему цифровізації; відсутність досвіду створення проєктів з використанням технологій едутейнменту. Результат дослідження показав, що досвід британського мовника «BBC» є показовим в аспектах налагодження освітньо-медійної співпраці. Основним методологічним інструментом нашого дослідження став аналіз кейсів-реальних прикладів європейської освітньо-медійної співпраці в умовах пандемії COVID-19. Ми використали емпіричні дані, зібрані у процесі аналізу європейських ЗМІ. Емпіричні тематичні дослідження дозволяють отримати нові знання, використовуючи існуючі методи та теорії (наприклад, щодо різних регіонів, контекстів або питань дослідження) та аналізуючи нові типи доказів чи даних. Вивчення європейських тематичних досліджень дозволило нам сформулювати та обґрунтувати дві гіпотези. Аналіз підтвердив обидві гіпотези (1-не всі ЗМІ були готові до цифрових викликів та впровадження освітніх технологій у медіасередовище, та 2-інфраструктура ЗМІ почала активно перебудовуватися, щоб вписатися в медіаландшафт, який швидко змінюється під час пандемії). Наш аналіз може становити інтерес не лише для інших дослідників, а й для практиків медіа. Оскільки дозволяє оцінити специфіку освітньо-медійної співпраці та описує ефективні приклади.
According to several case-studies of European media, we found that many broadcasters were not ready to actively incorporate edutainment products into their media networks when the lockdown began. The use of edutainment tools becomes the key to reaching a broader audience in a post-COVID media reality designed for the «zoomer generation». Using case-study examples from Spain, the UK, Ukraine and other European countries, we found out how broadcasters responded to public challenges and worked with edutainment techniques. Among the key problems that arose in the process of implementing educational-media interaction were: the tight deadlines for creating quality educational content, certain pressure from the authorities on public broadcasters to speed up the process in order to avoid discussions about the weak digitalization system, the lack of experience in creating projects involving edutainment technologies. The result showed that the experience of the British broadcaster «BBC» is the most illustrative in the aspects of establishing educational and media cooperation. The main methodological tool for our study was the analysis of case studies – real examples of European media and educational cooperation in the COVID-19 pandemic. We used empirical data collected in the process of analyzing European media. Empirical case studies reveal new insights by applying existing methods and theories in new ways (e.g. to different regions, contexts or research questions) and by analyzing new types of evidence or data. Our study of European case studies allowed us to formulate and justify two research hypotheses. The analysis confirmed hypothesis 1 – not all media were prepared for digital challenges and the introduction of educational technology into the media environment, and hypothesis 2 – the media infrastructure began to actively rebuild to fit into the rapidly changing media landscape during the pandemic. Both hypotheses were confirmed. Our analysis may be of interest not only to other researchers, but also to media practitioners. Because the analysis allows us to evaluate the specifics of educational-media cooperation and describes effective examples of such cooperation.
Key words: media, education, educational-media cooperation, COVID-19, edutainment, media reality.

The article describes theoretical approaches to understanding educational journalism, characterizes the concepts of educational journalism in the Ukrainian and global media space, and builds a model of influence of external factors on the coverage of education issues in the mass media outlets. The tasks of the research are: 1) to study theoretical developments and approaches to the functioning of educational journalism in the media environment; 2) to trace the genre and thematic features of the analyzed educational media outlets (on the example of "Pedpresa", "Osvita.ua", "New Ukrainian School", "Osvitoria"). The research methodology is content analysis of specialized media on educational topics. These media have a regular infill of multigenre and multithematic content of educational topics, actively use tools to create a multimedia content, have a high traffic in the segment of online media educational profile (according to the service statistics "Similar Web"). It was found among the analyzed content of the four online media of educational specialization (3,352 publications) that by the genre structure notes prevail (2,714; 80.9%), there is a lack of reportage (56; 1.7%) and interviews (130; 3.9%). The low number of analytical genres is especially noticeable with regard to the topics of preschool, inclusive and vocational education. A content analysis in Group 1 (2,366 materials, 70.6% of the total sample in the two groups) showed that the largest number of materials during the analyzed period concerned the topics of primary and secondary education (1,131 materials, 47.8%), and the smallest number concerned vocational education (131, 5.5%). Analysis of materials in the Group 2 (29.4% of the materials considered in both groups) showed that the topic of primary education prevails (401 materials, 40.7%), the share of materials relating to distance education is significant (16.7% in "NUS" and 16.9% in "Osvitoria"). Most of the materials of the media "PedPresa" (83%), as well as a significant part of "Osvita.ua" (63%) are borrowed or supplemented by the material from the sites of the MESU, UCEQA or other sources. These results determine the practical value of the study.

During 2020, we surveyed 21 educational journalists and editors from major highly specialized as well as broadly specialized media outlets in Ukraine. The results of the survey allowed us to determine how, in the opinion of experts, the industry of educational journalism is developing and what competencies are important for journalists writing on educational topics. The level of educational journalism in Ukraine on a scale from "1" (low) to "10" (high) was rated at an average of "5" points by experts. With the statement that there is a lack of author's analytical content on education in Ukraine, experts agreed at an average of "8" points (on a scale from "1"quite enough to "10"-critically poor). The questionnaire made it possible to establish the competencies that journalists and editors of educational media outlets consider important, namely knowledge of laws in the field of education, selection of information based on the reliability of sources, understanding the needs of the audience, studying the interests of parents and children, searching for news and checking sources, advanced search information on the Internet, interviewing techniques, generating ideas and meanings, developing contacts, literacy and self-editing.

The article deals with the development of the concept of “educational journalism” in Ukrainian and European journalism, defines the concept of “educational content”, typology and functions of the education media outlets. The study is relevant because it is the first time in Ukrainian
journalism a thorough attempt was made to study the concept of “educational journalism”. The study aims to define the concept of “educational journalism” in the Ukrainian media discourse and analyze the typological and genre features (sampled by the selected online publications on educational topics). The research method is quantitative content analysis. It allows us to understand a range of problems in the field of education, which is the core focus of the analyzed media outlets, as well as the fields of education that are covered least of all. The novelty is connected with introduction of the concepts of “education media outlets”, “the path of educational journalism” into Ukrainian journalism and with the development of the structure of the multimedia
editorial office that is specialized in education. The complexity of work on educational content is that educational journalism per se is a specialized field of knowledge, however, preschool, secondary education, higher education, inclusive education (among others are oligophrenic education, deaf education and blindness and education), postgraduate education, andragogy are defined among the fields of education. The study presents the results of quantitative content analysis of online education media outlets “Osvita.ua”, “Pedpress”, “Osvitoria” and “NUS” (6623 publications of these education media outlets were analyzed), which allowed to identify themes and genres that prevail in journalistic materials on educational topics, as well as the sources of origin of these materials — the author's or borrowed ones from other resources (in particular,
The Ministry of Education and Science of Ukraine). The results of the study are not only of theoretical but also practical relevance, since they can be taken into consideration during the development of curricula for the training of education journalists, conclusion of terminology and
formation of recommendations for the work of education journalists..
Keywords: educational journalism; education media outlets; path of educational journalism; Pedpress; Osvita.ua; NUS; Osvitoria.

Анотація. У нашому дослідженні ми визначаємо тематику та проблематику контенту на освітню тематику в соціальній мережі на прикладі офіційної сторінки Київського національного університету імені Тараса Шевченка (у «Фейсбук»). Тема є актуальною, оскільки сьогодні більшість абітурієнтів та студентів слідкує за новинами свого університету саме в соціаль-ній мережі. Тому формування образу університету в інтернет-просторі відіграє важливу роль для вибору того чи іншого навчального закладу, а також встановлення довірливих стосунків між майбутніми студентами та викладачами, адміністраці-єю. У дослідженні ми за допомогою методів моніторингу, кількісного контент-аналізу та графічного визначаємо субконцеп-ти концепту «КНУ» та встановлюємо тематичну проблематику офіційної сторінки. Для нас важливо, передовсім, знайти точки взаємодії між студентами-викладачами-адміністрацією як складовими цілісного образу сучасного університету.

The concept of «educational journalism», its functions and typology remain unexplored in European journalism. A few theoretical studies on this subject do not allow us to define the essence of the phenomenon of «educational journalism» in media discourse to the full extent. However, in both the Ukrainian local and global media space, there are specialized publications that work on the range of problems of education. Therefore, the practical constituent exists, but the lack of theoretical basis does not allow to research extensively the functional features of educational journalism, as well as restrains the development of the industry. The concept of «pedagogical journalism» is somewhat more studied, but often the definitions of «educational journalism» and «pedagogical journalism» are mixed, comprehended as the same, not delimitated. If we approach ad fontes, then pedagogical journalism is focused more on scientific bases, didactics, while educational-on innovative processes and changes, that take place in education nowadays. The problem we address in our study is to distinguish the concepts of «educational journalism» and «pedagogical journalism», which significantly complements the journalistic research concerning this issue.

Анотація. Соціальна відповідальність журналістики далеко не повною мірою визначається самими журналістами, оскільки вплив на ЗМІ здійснюють переважно власники та їх оточення. Виникає розподіл медійних сфер впливу. Інформаційна війна, котра ведеться Росією проти України, потребує активації рушіїв соціальної відповідальності ЗМІ – виокремлення цінностей (національні інтереси, патріотична позиція журналістів) та усвідомлення наслідку (покарання за колабораціонізм у інформаційній війні). У нашому дослідженні ми розробляємо модель " мобілізованих ЗМІ " в контексті " нації в однострої " в умовах українського суспільства, а також виявляємо небезпеки, що пов'язані з регулюванням контенту ЗМІ під час інформаційних атак, розглядаємо можливість введення цензури та автоцензури, аналізуємо юридичний аспект питанння, можливість введення посади військового цензора. Ключові слова: нація в однострої, мобілізовані ЗМІ, соціальна відповідальність журналістики, інформаційна війна, антитерористична операція, цензура, автоцензура Abstract. The social responsibility of journalism is far from being fully determined by journalists themselves, because the mass media is mostly influenced by the owners and their environment. There is a distribution of media sphere of influence. The information warfare that Russia is leading against Ukraine needs activating the social responsibility of mass media – allocation of values (national interests, patriotic position of journalists) and awareness of the consequences (punishment for collaboration in information warfare). Achieving a model called " nations in uniform " (Ukraine is gradually becoming a society of active Military actions on our territory and the constant need for resource mobilization, first of all-information) needs a qualitatively new model of control under information noise, qualitative selection of information based on the principles of social responsibility of mass media. In our research we are developing the model of " mobilized mass media " in the context of " nations in uniform " in conditions of Ukrainian society, as well as determine the riskiness related to regulation of mass media content during the information attacks,