Очікує на перевірку

Георг Вега

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Георг Вега
словен. Jurij Veha (Vehovec)
нім. Georg Freiherr von Vega
Народився23 березня 1754(1754-03-23)[1][2][3]
Загориця-при-Долскем, Дол-при-Любляні, Словенія[4][5][3]
Помер26 вересня 1802(1802-09-26)[1][2][3] (48 років)
Nussdorfd, Деблінг, Відень, Габсбурзька монархія[3]
·невідомо
Країна Габсбурзька монархія
Діяльністьматематик, фізик, астроном, метеоролог, офіцер, геодезист, інженер
Галузьобчислювальна математика
ЗакладMainz University of Applied Sciencesd
ВчителіJoseph von Maffeid[6]
Аспіранти, докторантиIgnaz Lindnerd[7]
ЧленствоAcademy of Science for Public Utilityd
Прусська академія наук
Військове званнягенерал
Нагороди
Кавалер військового ордена Марії-Терезії (Австро-Угорщина)
Роботи у Вікіджерелах
Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Георг Вега у Вікісховищі

Барон Гео́рг Бартоломе́й Ве́га (нім. Georg Freiherr von Vega), ім'я при народженні: Ю́рий Ве́ха або Веховець[8] (словен. Jurij Veha (Vehovec)), (23 березня 1754 — 26 вересня 1802) — словенський і австрійський математик, артилерійський офіцер. Основні роботи стосуються чисельного аналізу. Найвідоміший завдяки публікації класичного збірника семизначних логарифмів (1783), який багаторазово перевидавався у багатьох країнах світу. Член Ерфуртської академії прикладних наук (1790), Берлінської академії наук (1800), Королівського наукового товариства в Празі (1800).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині, в селі Загориця поблизу Любляни (нині Словенія, в ті роки — Священна Римська імперія). Вже в школі показав неабиякі здібності, в 1773 році закінчив ліцей у Любляні, де його шкільним товаришем був Антон Лінгарт, що згодом став словенським істориком і письменником. Після ліцею деякий час працював корабельним інженером у Нижній Австрії.

У 1780 році Юрій переселився до Відня і став там викладачем (пізніше — професором) математики артилерійського училища. З цього моменту він підписується як Георг Вега. У 1782-1790 роках опублікував свою першу наукову працю — чотиритомні «Лекції з математики» (Vorlesungen über die Mathematik), що заслужили високі оцінки і витримали вісім перевидань (останнє — в середині XIX століття). Крім ґрунтовних даних з математики, праця містила курс механіки твердого тіла і гідродинаміки.

У 1787 році Вега одружився з 16-річною чешкою Йожефою Сво́бодою (Jožefa Svoboda, 1771-1800). У них народилися троє дітей[9].

Як військовослужбовець-артилерист він брав участь у війні з Османською імперією (1789-1791), де успішно командував мортирною батареєю при визволенні Белграда і отримав звання майора. Потім він був направлений в Рейнську армію[ru] (1792) і брав участь у численних конфліктах з революційною Францією. Нагороджений вищою австрійською військовою нагородою — орденом Марії Терезії (1796). За бойові заслуги 22 серпня 1800 року Везі було надано титул барона, з правом на герб і з передачею титулу в спадок, а також військовий чин оберст-лейтенанта. Після укладення Кампо-Формійського миру повернувся до Відня, займався там проєктом удосконалення мортир і математичними працями.

Трагічно загинув у 48-річному віці (1802) — його тіло виявили у водах Дунаю поблизу Відня. Дев'ять років потому в одного віденського мельника виявили креслярський прилад Веги. Слідство прийшло до висновку, що Вега заїхав туди придбати у мельника коня, але був убитий і пограбований[10].

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]
Титульний лист першого видання семизначних логарифмічних таблиць Георга Веги

Головна праця Веги — таблиці семизначних логарифмів, які протягом більше 150 років передруковувалися в багатьох країнах. Перша їхня редакція була опублікована в 1783 році під назвою «Логарифмічні, тригонометричні та інші таблиці і формули для вживання математиками». У передмові Вега повідомив, що ставив собі за мету створити повний, недорогий і, що особливо важливо, вільний від помилок збірник таблиць і формул. У своїх таблицях Вега виправив сотні помилок, що містилися в більш ранніх працях інших авторів; він навіть оголосив, що заплатить дукат (близько 3 рублів золотом) за кожну виявлену в його виданні помилку[11]. За життя Веги в його праці було виявлено дві помилки, за які було виплачено 2 дукати; пізніше було знайдено ще три. На основі таблиць Георга Веги в 1857 році Карл Бремікер[en] підготував перший збірник логарифмічних таблиць, повністю вільний від помилок[12].

Пізніше Вега випустив велике коментоване видання семизначних таблиць (1793), яке за сто років перевидавалося більше ста разів. 1794 року він видав збірку десятизначних таблиць, яка активно використовувалася багато років у астрономії і геодезії. Загальна кількість перевидань таблиць Веги у всіх країнах вимірюється сотнями. Починаючи з 6-го видання Вега, щоб знизити ціну на свою працю і зробити її доступною для всіх, відмовився від авторського гонорару.

Вега активно сприяв міжнародному прийняттю метричної системи мір і ваг, виступав також за реформу вимірювання часу на основі десяткової системи.

Пам'ять

[ред. | ред. код]

На честь вченого названо:

  • Місячний кратер[ru].
  • Астероїд 14966 Jurijvega, відкритий в 1997 році у словенській обсерваторії «Чрний Врх».
  • Вулиця Вегова (Vegova) в Любляні.
  • Кілька навчальних закладів у різних містах Словенії.
  • Молодим математикам у Словенії щорічно присуджують Премію Веги.

В люблянському Технічному музеї встановлено пам'ятник Везі (відкритий у рік столітнього ювілею з дня загибелі вченого, 1902). Його портрет поміщено на поштову марку і 50-толаровую купюру Словенії.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Лекції з математики, в 4 томах (Vorlesungen über die Mathematik). Відень, 1782-1800. 8 перевидань аж до 1850 року.
  • Логарифмічні, тригонометричні та інші таблиці і формули, з посібником щодо використання (Logarithmische, trigonometrische und andere zum Gebrauche der Mathematik eingerichtete Tafeln und Formeln), Wien 1783. 2. Auflage: 2 Bde., Лейпциг, 1797.
  • Логарифмічно-тригонометричний посібник: Georg Vega's, Major beim Kaiserl. Königl. Bombardierkorps. Logarithmisch-trigonometrisches Handbuch, anstatt der kleinen Vlackischen, Wolfischen und anderen dergleichen, meistens sehr fehlerhaften, logarithmisch-trigonometrischen Tafeln für die Mathematik-Beflissenen eingerichtet. Лейпциг, 1793.
  • Повне зібрання логарифмів (Thesaurus mirifici completus, vollständige Sammlung größerer logarithmisch-trigonometrischer Tafeln nach Adrian black's Арифметика Logarithmica und Trigonometria artificialis, verbessert, neugeordnet und vermehrt), Лейпциг, 1794, 10-значні логарифмічні таблиці.
  • Anleitung zur Zeitkunde (Відень, 1801)
  • Natürliches Maß-, Gewichts - und Metr.System (posthum Hsg. Kreil 1803; neue Auflage 1824)
  • Вега Р. Таблицы семизначных логарифмов, 4-е видання, М.: Надра, 1971, 559 с. (рос.)

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
  3. ↑ а б в г Slovenska biografija — Znanstvenoraziskovalni center Slovenske akademije znanosti in umetnosti. — ISSN 2350-5370
  4. ↑ Вега // Энциклопедический лексикон — СПб: 1837. — Т. 9. — С. 168–169.
  5. ↑ Вега, Георг // Энциклопедический словарь / под ред. К. К. Арсеньев, Ф. Ф. Петрушевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. Vа. — С. 689.
  6. ↑ а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  7. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  8. ↑ Вариантов написания его первоначальной фамилии в разных документах множество: Veha, Wech, Vehovec, Vehoviz и др., см. Родословная Веги [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.].
  9. ↑ Batagelj, Vladimir. Jurij Vega (1754 - 1802) [Архівовано 22 жовтня 2017 у Wayback Machine.], 1995.
  10. ↑ Депман И. Я., 1953, с. 577..
  11. ↑ Депман И. Я., 1953, с. 581..
  12. ↑ История математики, том III, 1972, с. 43-45..
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Георг_Вега&oldid=43521218