Координати: 44°49′14″ пн. ш. 20°27′44″ сх. д. / 44.82056° пн. ш. 20.46222° сх. д. / 44.82056; 20.46222

Белград

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто Белград
Герб Белграда Прапор Белграда
Фото-колаж Белграда
Фото-колаж Белграда
Фото-колаж Белграда
Основні дані
Країна Сербія Сербія
Засноване 3 століття до н.е.
Агломерація 1 659 440
Населення 1 233 796 (2014)
Густота населення 556 осіб/км²
Поштові індекси 11000
Часовий пояс UTC+1
Літній час UTC+2
Автомобільний код BG
Географічні координати 44°49′14″ пн. ш. 20°27′44″ сх. д. / 44.82056° пн. ш. 20.46222° сх. д. / 44.82056; 20.46222
Висота над рівнем моря 116,75 м
Місцева влада
Мер міста Александар Шапич
Вебсторінка http://www.beograd.rs
Карта
Мапа
Белград (Сербія)
Белград
Белград

Белград у Вікісховищі

Панорама Белграда з фортеці Калемегдан
Будинок Сербської скупшини в Белграді
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Белград (значення).

Белгра́д[1], Белґра́д[2][3] (серб. Београд, Beograd) — столиця та найбільше місто Сербії. Розташоване біля злиття річок Сави на Дунаю та на стику Тисо-Дунайської низовини й Балканського півострова. Населення — бл. 1,7 млн осіб, що є майже чвертю населення Сербії.

Передача назви

[ред. | ред. код]

На початку XX століття назву міста передавали українською як Беоґра́д[4][5]. Ще раніше «Руска граматика» радила писати «Білград»[6], що відповідає українській традиції передачі слов'янських топонімів[7][8].

Історія міста

[ред. | ред. код]

Белград веде свою історію з III століття до н. е., коли кельти заснували на місці злиття річок Сава та Дунай своє останнє поселення Сінгідунум. У I столітті до н. е. Белград захопили римляни.

Слов'яни вперше оселилися у фортеці в VII ст. й назвали її Београд. У IX ст. місто захопили болгари, у XII ст. — мадяри, які зруйнували його й побудували нове, що отримало назву Земун. Через деякий час Земун був знищений візантійцями, а на камінні споруджена белградська фортеця.

Сербським місто стає за часів правління короля Драгутина з династії Неманичів у XIII ст., столицею  — за часів деспота Стефана Лазаревича у XV ст.

У 1521 році Белград завоювали турки, і він став одним із важливих центрів Османської імперії на Балканському півострові.

Унаслідок повстання сербів (1806 та 1815) під керівництвом Карагеоргія місто було визволене і знову стало столицею Сербського князівства.

Докладніше: Карагеоргій

У бурхливому минулому Белград завойовувало 40 армій і 38 разів він був наново відбудований із попелу.[джерело?]

З 1918 року — столиця Королівства сербів, хорватів і словенців (з 1929 р. Югославії).

У роки Другої світової війни Белград був розбомблений та окупований німцями. 20 жовтня 1944 року звільнений частинами Червоної армії та Народно-визвольної армії Югославії.

Див. також: Бомбардування Югославії силами НАТО

Географія та клімат

[ред. | ред. код]

Белград стоїть на місці, де річка Сава впадає в Дунай. Більша частина міста лежить на правому березі річки Сави, на лівому — новий район.

Клімат — помірно континентальний. Середні температури січня — від −3 до +9 °C, липня — від +18 до +25 °C.


Клімат Белграда
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 18,4 23,9 24,9 31,4 34,2 38,2 43,2 40,2 40,1 33,7 25,0 20,2 43,2.
Середній максимум, °C 4,6 6,0 12,4 19,1 23,3 26,8 29,7 29,3 24,1 18,7 12,5 6,2 17,4
Середня температура, °C 2,2 3,1 8,5 14,3 18,3 21,9 24,3 23,9 19,3 14,5 9,1 4,0 13,6
Середній мінімум, °C −0,1 0,3 4,5 9,6 13,4 17,0 19,0 18,5 14,4 10,0 5,6 1,7 8,5
Абсолютний мінімум, °C −26,5, −25,5 −14,7 −3,4 −0,4 3,8 8,4 6,7 0,6 −13 −14 −19 −26,5
Норма опадів, мм 61 61 57 41 71 94 57 76 46 48 52 58 722
Джерело: Weather Online

Економіка

[ред. | ред. код]

У Белграді та його передмістях (Земун, Железник, Раковиця тощо) зосереджені важливі економічні й сільськогосподарські потужності, знаходяться підприємства різних галузей машинобудівної, текстильної, шкіряно-взуттєвої, хімічної, деревообробної, поліграфічної та харчової промисловості. Переважають середні та невеликі підприємства. Значно поширене кустарне виробництво.

Транспорт

[ред. | ред. код]
Докладніше: Транспорт Белграда

Белград має першорядне транспортне значення як важливий залізничний вузол і місце перетину основних автомагістралей. Тут міститься міжнародний річковий порт, аеропорт і телекомунікаційний центр. Планують будівництво метро.

Освіта

[ред. | ред. код]

Основні наукові й освітні заклади столиці: Сербська академія наук, Белградський університет (1808), Вища технічна школа, ряд інститутів, Народна бібліотека (300 тис. томів).

Культура

[ред. | ред. код]

Давні стіни міста бачили кельтів і римлян, готів і франків, слов'ян і турків. Так тут виникла химерна суміш східної та західної культур.

Наразі Белград — столиця сербської культури, освіти й науки. У місті сконцентрована найбільша кількість установ національного значення з галузі науки та мистецтва. Тут розташовані Сербська академія наук і мистецтв, заснована в 1886 році як Сербська королівська академія, Національна бібліотека Сербії, що з'явилася в 1832  році, Національний музей, заснований в 1841 р., Національний театр, заснований у 1869  році, Музей Ніколи Тесли.

Пам'ятник Арчибальдові Райсу. Топчидерський парк

У Белграді знаходяться найважливіші пам'ятки сербської архітектури (Храм Святого Сави, Калемегдан із Белградською фортецею тощо), пам'ятки культури та інші нерухомі культурні цінності, а також численні археологічні розкопки зі зразками матеріальної культури, що свідчать про високорозвинену цивілізацію та культуру на території Белграда від праісторії дотепер.

У місті багато парків, найвідоміший із них  — Топчидер[sr], у якому розміщена Резиденція князя Милоша. У центрі Белграда зосереджені визначні споруди XIX—XX ст. — будинок Народної Скупщини, Національний театр, ратуша, готель «Метрополь» та інші.

Одним із найвідоміших сербських реп-гуртів є «Београдски синдикат».

Міжнародні відносини

[ред. | ред. код]

Міста-побратими

[ред. | ред. код]

Список міст-побратимів Белграда:[9]

Міста-партнери

[ред. | ред. код]

Інші дружні відносини та співробітництво:[18]

  • Греція Афіни — Угода про дружбу і співробітництво, листопад 1966 р.[19]
  • Угорщина Будапешт — Угода про дружбу і співробітництво, грудень 1970 р.[19]
  • Італія Рим — Угода про дружбу і співробітництво, жовтень 1971 р.[19]
  • Німеччина Берлін — Угода про дружбу і співробітництво, листопад 1978 р.[19]
  • КНР Пекин — Угода про співпрацю, жовтень 1980 р.[19][20]
  • Алжир Алжир — Декларація про спільні інтереси, лютий 1981 р.[19]
  • Ізраїль Тель-Авів — Угода про співпрацю, травень 1990 р.[19]
  • Румунія Бухарест — Протокол про співпрацю, вересень 1999 р.[19]
  • Україна Київ — Угода про співпрацю, травень 2002 р.[19]
  • Россия Москва — Програма співпраці, грудень 2002 р.[19]
  • Хорватія Загреб — Лист про наміри, жовтень 2003 р. (підписано спільно з Любляною)[19]
  • Словенія Любляна — Лист про наміри, жовтень 2003 р. (підписано спільно з Загребом)[19]
  • Боснія і Герцеговина Баня-Лука — Угода про співпрацю, квітень 2005 р.[19][21]
  • Чорногорія Подгориця — Протокол про співпрацю, липень 2010 р.[19]
  • Північна Македонія Скоп'є — Угода про співпрацю, березень 2012 р.[19]
  • Білорусь Мінськ — Угода про співпрацю, червень 2014 р.[19]
  • Швейцарія Берн — Угода про співпрацю, лютий 2016 р.[19]
  • Іран Тегеран — Меморандум о понимании, сентябрь 2016 г.[19]
  • Казахстан Астана — Протокол про наміри, листопад 2016 р.[19]
  • Австрія Відень - Угода про співпрацю між містом Відень та містом Белград, жовтень 2019 р.[19]

Деякі муніципалітети міста також мають побратимські зв'язки з невеликими містами або районами інших великих міст.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Белград отримав різноманітні внутрішні та міжнародні відзнаки, зокрема французький орден Почесного легіону (проголошений 21 грудня 1920 року; Белград є одним із чотирьох міст за межами Франції, поряд із Льєжем, Люксембургом і Волгоградом, які отримали цю нагороду), Чехословацький військовий хрест (нагороджений 8 жовтня 1925), югославським Орденом Зірки Караджорджа (вручений 18 травня 1939) та югославським Орденом Народного Героя (проголошений 20 жовтня 1974, у 30-ту річницю повалення нацистської окупації під час Другої світової війни).[22] Усі ці нагороди були отримані за бойові дії під час Першої та Другої світових воєн.[23] У 2006 році журнал Financial Times «Прямі іноземні інвестиції» присвоїв Белграду звання «Місто майбутнього Південної Європи».[24][25]

Персоналії

[ред. | ред. код]

українці

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ § 114. Правопис складних і складених географічних назв. Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 16 січня 2018.
  2. ↑ Белґрад [Архівовано 29 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
  3. ↑ Белґрад [Архівовано 17 січня 2018 у Wayback Machine.] // Архівована копія. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 2 червня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання). — 1884. — С. 3.
  4. ↑ беоґрад // Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов).
  5. ↑ беоґрад // Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич).
  6. ↑ Ukrainian Language Stack Exchange. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 9 березня 2019.
  7. ↑ Думки з приводу появи «Українського правопису» (3-тє вид. випр. і доп.) — К., 1990 //Записки наукового товариства ім. Т. Шевченка. Праці філологічної секції — Т. CCXXIV — Львів, 1992 — С. 422
  8. ↑ Ірина Фаріон. Правопис — корсет мови?. — Львів : Свічадо, 2004. — С. 102. — ISBN 966-561-328-6.
  9. ↑ International Cooperation. City of Belgrad. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 23 березня 2021.
  10. ↑ Griffin, Mary (2 серпня 2011). Coventry's twin towns. Coventry Telegraph. Архів оригіналу за 6 серпня 2013. Процитовано 6 серпня 2013.
  11. ↑ Coventry – Twin towns and cities. Coventry City Council. Архів оригіналу за 12 квітня 2013. Процитовано 6 серпня 2013.
  12. ↑ Medmestno in mednarodno sodelovanje. Mestna občina Ljubljana (Ljubljana City) (словен.). Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 27 липня 2013.
  13. ↑ Gradonačelnici Beograda i Ljubljane potpisali sporazum o bratimljenju dva glavna grada. Beograd.rs. Архів оригіналу за 13 липня 2015. Процитовано 15 травня 2013.
  14. ↑ Сител Телевизија (мак.). Архів оригіналу за 31 липня 2019. Процитовано 31 липня 2019.
  15. ↑ Official portal of City of Skopje – Skopje Sister cities. 24 жовтня 2013. Архів оригіналу за 24 жовтня 2013. Процитовано 31 липня 2019.
  16. ↑ Potpisan sporazum o bratimljenju Beorgada i Šangaja. b92.net (серб.). Tanjug. 21 травня 2018. Архів оригіналу за 22 травня 2018. Процитовано 21 травня 2018.
  17. ↑ В, А. Београд се побратимио са Бањалуком. Politika Online. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 28 жовтня 2020.
  18. ↑ International Cooperation. City of Belgrad. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 23 березня 2021.
  19. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц Међународна сарадња (серб.). Официальный сайт Белграда. Архів оригіналу за 2 листопада 2019. Процитовано 18 листопада 2019.
  20. ↑ Sister Cities (англ.). Beijing Municipal Government. Архів оригіналу за 23 жовтня 2016. Процитовано 23 вересня 2008.
  21. ↑ Градови партнери. Градска управа - Град Бања Лука (серб.). Архів оригіналу за 17 вересня 2011. Процитовано 9 серпня 2013.
  22. ↑ Received Decorations. Beograd.rs. Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 16 травня 2007.
  23. ↑ Beograd – grad heroj. RTV Pink. 6 листопада 2009. Архів оригіналу за 15 липня 2011. Процитовано 15 листопада 2009.
  24. ↑ European Cities of the Future 2006/07. fDi magazine. 6 лютого 2006. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 10 липня 2007.
  25. ↑ Miloradović, Aleksandar (1 вересня 2006). Belgrade – City of the Future in Southern Europe (PDF). TheRegion. Архів оригіналу (PDF) за 8 серпня 2007. Процитовано 10 липня 2007.
  26. ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Белград

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Belgrade
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Белград&oldid=43399215