UA71670C2 - Method for redirecting calls in a wireless telephone communication network containing base stations with different bandwidth - Google Patents

Description

Опис винаходу

Винахід стосується систем безпровідного зв'язку, зокрема, нового способу виконання переадресації виклику 2 між цифровими базовими станціями з різними спектральними характеристиками.

У системі зв'язку на базі сигналів з розширеним спектром з батостанційним доступом з кодовим розділенням каналів (БДКР) для забезпечення зв'язку з усіма базовими станціями (БС) системи використовується спільна смуга частот. Така система, наприклад, описана у стандарті ТПА/ЕІА/Л5-95-А (Стандарт сумісності мобільних і базових станцій широкосмугової стільникової системи двостороннього зв'язку розширеного спектра) і у патентах 70. США 4901307 і 5103459, включених у цей опис посиланням.

Сигнали, що займають спільну смугу частот, розрізнюються у приймальній станції через властивості форми сигналу з розширеним спектром БДКР, базовані на використанні високошвидкісного псевдошумового (ПШ) коду.

Таким кодом модулюється сигнал, що передається від БС і віддалених станцій. Сигнали від базових станцій можуть окремо прийматись приймальною станцію і розрізнятись через унікальний часовий зсув, наданий ПШ 12 кодам, призначеним кожній БС. Високошвидкісна ПШ модуляція дозволяє приймальній станції приймати сигнал від єдиної передавальної станції коли сигнал проходить певним шляхом розповсюдження. Демодуляцію багаторазово переданих сигналів описано у патентах США 5490165 і 5109390, включених посиланням.

У патентах США 5101501 і 5267261, включених посиланням, описано спосіб і систему для забезпечення одночасного зв'язку віддаленої станції (ВС) з кількома БС (м'яка переадресація виклику). Опис м'якої переадресації виклику можна знайти у патентах США 5101501, 5640414 і 5625876, включених посиланням. У патенті США 5625876 описано так звану "м'якша переадресація виклику". У цьому описі вважатимемо, що термін "м'яка переадресація виклику" охоплює обидві зазначені типи переадресації виклику.

Якщо ВС переміщується за межі системи, з якою вона має поточний зв'язок, бажано підтримувати цей зв'язок при передачі виклику до сусідньої системи (якщо така існує). Сусідня система може бути будь-якою, наприклад с системою БДКР, вузькополосною мобільною системою обробки викликів з розділенням тонального діапазону на (3 три речові канали шириною 10кГц кожний (ВМСОВ), удосконаленою службою мобільного телефонного зв'язку (УСМ3З), багатостанційного доступу з часовим розділенням каналів (БДЧР), багатостанційного доступу з частотним розділенням каналів (БДЧР). Якщо сусідня система використовує БДКР з тією ж смугою частот, що і поточна система, то може бути здійснена міжсистемна м'яка переадресація виклику. У випадках, коли така о міжсистемна м'яка переадресація виклику не є можливою, маршрут зв'язку передається через жорстку ча пере-адресацію виклику, у якій перед встановленням нового зв'язку поточний зв'язок переривається. Жорстка переадресація виклику також використовується від системи БДКР до системи, яка використовує альтернативну о технологію або між системами БДКР, що працюють у різних смугах частот (міжчастотна жорстка переадресація «-- виклику). 3о Міжчастотна жорстка переадресація виклику також може відбуватись у системі БДКР. Наприклад, регіон в підвищеного споживання енергії, наприклад, центр міста, може потребувати більшої кількості частот, щоб задовольнити вимогам зв'язку, ніж райони передмістя. Може виявитись економічно недоцільним застосовувати всі наявні частоти по всій системі. Виклик розпочатий у дуже навантаженому районі може бути м'яко « переадресований, коли користувач переміщується до менш завантаженого району. Іншим прикладом може бути З 70 мікрохвильовий або інший вид зв'язку, який працює на частоті у межах системи. Коли користувач переміщується с у зону, що зазнає перешкод від інших видів зв'язку, тоді може бути потрібна жорстка переадресація виклику на

Із» іншу частоту.

Існує багато способів ініціювання переадресації виклику. Переадресація виклику з використанням вимірювання якості сигналу описано у патенті США 5,097,055 виданому 09/12/1997, включеній посиланням. Інші типи переадресації виклику, включаючи переад-ресацію виклику з вимірюванням затримки при проходженні і сигналу в обидва кінці щоб почати переадресацію виклику описано у патенті США 5,848,063 виданому - 08/12/1998, включеній посиланням. Переадресація виклику від систем БДКР до систем іншого типу, описано у патенті США 5,594,718 (306 заявка) виданому 14/06/1997, і включеного сюди посиланням. У останній з них б передбачено встановлення маяків пілот-сигналів на межі системи. Коли ВС сповіщає БС про ці пілот-сигнали, БС -і 20 знає, що ВС наближається до межі.

Коли система визначає необхідність жорсткої переадресації виклику до іншої, до ВС надсилається с повідомлення, де вказано, щоб ВС виконала цю переадресацію виклику разом з параметрами що дозволяють

ВС зв'язатися з системою адресатом. Система має лише оцінити фактичне місцеположення БС і її довкілля і тому параметри, що надсилаються до БС, можуть бути неточними. Наприклад, при напівавтоматичній 29 переадресації виклику з використанням маяків критерієм для ініціювання переадресації виклику може бути

ГФ) виміряна інтенсивність сигналу маяка пілот-сигналів. Однак, належний стільник або стільники у системі адресаті, що мають бути призначені ВС (Активна група) не обов'язково є відомими. о У стандарті сата2000, запропонованому Асоціацією підприємств зв'язку (серія сата2000 ТІА/ЕІА/Л5З-2000, серпень 1999) і включеному посиланням, передбачено використання удосконалених процедур обробки сигналів 60 для забезпечення ефективного і якісного телефонного обслуговування. Наприклад, у стільниковій телефонній системі стандарту сата2000 використовується декодування, виявлення помилок, попередня корекція помилок (ПКП), переміжування і модуляція з розширенням спектра для більш ефективного використання наявної смуги радіочастот (РЧ) і забезпечення надійного зв'язку. Взагалі перевагами сдта?2000 є можливість тривалих телефонних розмов і зменшення кількості втрат зв'язку порівняно з іншими стільниковими телефонними 62 системами.

У галузі стільникового зв'язку використовуються терміни 10, 20 і 30, що відповідають першому, другому і третьому поколінням стільникових технологій. 10 стосується аналогових телефонних систем, відомих як удосконалена служба мобільного телефонного зв'язку (УСМ3). 205 стосується поширених у світі цифрових стільникових систем, включаючи сатаОпе, Глобальну систему мобільного зв'язку (ГСМ) і багатостанційний доступ з частотним розділенням каналів (ТОМА - БДЧР). Система сатаОпе є цифровою стільниковою системою з БДКР стандарту І5-95. Системи 20 можуть обслуговувати у щільному районі більшу кількість користувачів, ніж системи 10.

ЗО стосується систем, що знаходяться на стадії розробки, включаючи сдта?2000 і широкосмуговий 70 багатостанційний доступ з кодовим розділенням каналів (Ш-БДКР - М/-СОМА). Системи Зб можуть обслуговувати більше користувачів з більшою піковою швидкістю передачі даних, ніж системи 20. Системи ЗО можуть обслуговувати більшу кількість користувачів ніж системи 20.

Розширена швидкісна версія З сата2000 (ЗХ) використовує смугу частот З,75МГЦ, складену з трьох частин по 1,25МГЦ., версія 1 сдта?2000 (1Х) працює у смузі 1,25МГцЦ. 1Х є одночастотним протоколом, а ЗХ - /5 багаточастотним протоколом. Як відомо, одночасто-тний протокол передає дані у одній смузі частот, а багаточастотний - у кількох (одночас-тотних) смугах. Наприклад, 1Х передає дані у одній смузі частот 1,25МГЦц, а ЗХ - у трьох таких смугах частот. Модуляцію, що використовується у багаточастотних системах, називають багаточастотною, і вона відрізняється від одноночастотної модуляції. Протоколи 1Х і ЗХ є лише прикладами, що не обмежують об'єму винаходу, який може бути застосований у системах з одночастотними і багаточастотними

БС. Такими системами є, наприклад, деякі версії Ш-БДКР (УУ-СОМА) призначені підтримувати вищі швидкості передачі даних.

Система сдта2000 необов'язково має підтримувати лише 1Х або лише ЗХ. Версія сдта2000, що використовує багаточастотний спектр 3,75МГц у прямому каналі, лінію радіозв'язку, щоб доставляти дані від БС до ВС, але використовує одночастотний спектр 1,25МГЦц у зворотному каналі, лінію радіозв'язку, щоб доставляти сч дані від ВС до БС, описана у заявці на патент США 09/382438, включеній посиланням. Таку систему називають гібридною. Система ЗХ/1Х є лише прикладом гібридної системи і не обмежує цього типу. і)

Фіг1 містить блок-схему типової спрощеної стільникової телефонної системи, яка використовує багаточастотні передачі (протокол ЗХ) у прямому каналі і одночастотні передачі (протокол 1Х) у зворотному каналі. Серед БС 120 розташовані віддалені станції 110 (звичайно стільникові телефони, електронні секретарі о зо ЕС) з безпровідним зв'язком або портативні комп'ютери оснащені безпровідним зв'язком). ВС 110а, 1106 працюють у активному режимі і, отже, обмінюються щонайменше з однією БС 120 радіосигналами, - модульованими згідно з методами обробки сигналу БДКР. Ге

Система і спосіб модуляції радіосигналів згідно з БДКР описані у патенті США 5103459, включеному посиланням. Інші ВС 110 знаходяться у резервному режимі і у каналі повного персонального виклику ведуть -- з5 Моніторинг повідомлень системи персонального виклику, що несуть вимогу зв'язку, або у каналі швидкого ча персонального виклику ведуть моніторинг біт-індикаторів, що вказують на очікуване повідомлення у каналі повного персонального виклику.

Кожна БС, що має активний зв'язок з щонайменше однією ВС 110, передає дані до ВС 110 у трьох смугах частот 11, 12, 13 і приймає дані від ВС 110 у одній смузі частот 14 Смуги частот Ї, 2, 13, 14 мають « однакову ширину смуги пропускання. Смуги частот П, 12, З є суміжними. Наприклад, якщо у гібридній системі з с смуга ЇЇ лежить між частотами 1900-1901,25МГЦ, то смуги 12, 13 визначатимуться, відповідно, частотами 1901,25-1902, 5МГц і 1902,5-1903,75МГц. Тоді сусідня смуга частот матиме спектр 1900-1903,75МГц. Смуга з частот 14 спектром 1,25МГЦ тоді лежатиме поза цим діапазоном частот, і, наприклад, визначатиметься частотами 1820-1821,25МГЦц.

БОС 120 мають зв'язок з контролером БС (КБС) 114, який керує цими БС 120 і обмінюється інформаційними -І пакетами між центром комутації рухомого зв'язку (ЦКРЗ) 116 і комутаторною телефонною мережею загального користування (КТМ3) 118. У інших втіленнях до системи можуть бути приєднані інші комутатори, наприклад, - вузол обслуговування пакетних даних (ВОПД). Стільникова телефонна система може мати кілька КБС 114 і

Ге» кілька ЦКРЗ 116, або бути децентралізованими системами, описана у патенті США 6,215,779, виданого 10.04.2001 включеного сюди посиланням. У такій системі КБС 114 і ЦКРЗ 116 відсутні.

Ш- Фіг.2 містить блок-схему типової спрощеної стільникової телефонної системи, яка використовує одночастотні о передачі як у прямому, так і у зворотному каналах. Серед БС 220 розташовані ВС 210. ВС 210а, 2106 працюють у активному режимі і, отже, обмінюються щонайменше з однією БС 220 радіосигналами, модульованими згідно з методами обробки сигналу БДКР. Інші ВС 210 знаходяться у резервному режимі і у каналі повного ов персонального виклику ведуть моніторинг повідомлень системи персонального виклику, що несуть вимогу зв'язку, або у каналі швидкого персонального виклику ведуть моніторинг біт-індикаторів, що вказують на (Ф, очікуване повідомлення у каналі повного персонального виклику. ка Кожна БОС 220, що має активний зв'язок з щонайменше однією ВС 210, передає дані до ВС 210 у одночастотній смузі Я і приймає дані від ВС 210 у одночастотній смузі 72. Смуги частот Я, 2 мають однакову бо ширину смуги пропускання. Смуги частот П, 12 можуть бути зсунутими на заздалегідь зазначену величину. Якщо зсув становить 8ВОМГЦ, а 1 визначається частотами 1900-1901,25МГЦ, то смуга Ї2 визначатиметься частотами 1820-1821,25МГц.

БОС 220 мають зв'язок з контролером БС (КБС) 114, який керує цими БС і обмінюється інформаційними пакетами між ЦКРЗ 116 і КТМЗ 118. У інших втіленнях до системи можуть бути приєднані інші перемикачі, 65 наприклад, ВОПД. Стільникова телефонна система може мати кілька КБС 114 і кілька ЦКРЗ 116, або бути децентралізованою системою, описаною у патенті США 6,215,779, виданого 10.04.2001 включеного сюди посиланням. У такій системі КБС 114 і ЦКРЗ 116, як такі, відсутні, але можуть бути під'єднані до БС.

Фіг.3 містить блок-схему типової спрощеної гібридної стільникової телефонної системи, яка використовує багаточастотні передачі як прямому, так і у зворотному каналах. Серед БС 320 розташовані віддалені станції 310 (звичайно стільникові телефони). ВС З10а, 3105 працюють у активному режимі і, отже, обмінюються щонайменше з однією БС 320 радіосигналами, модульованими згідно з методами обробки сигналу БДКР. Інші

ВС 310 знаходяться у резервному режимі і у каналі повного персонального виклику ведуть моніторинг повідомлень системи персонального виклику, що несуть вимогу зв'язку, або у каналі швидкого персонального виклику ведуть моніторинг біт-індикаторів, що вказують на очікуване повідомлення у каналі повного 7/0 персонального виклику.

Кожна БС 320, що має активний зв'язок з щонайменше однією ВС 110, передає дані до ВС 110 у трьох смугах частот ПП, 12, ї3 і приймає дані від ВС 110 у трьох смугах частот 14, 15, 16. Смуги 7,12, 13, 4, 15, 16, мають однакову ширину смуги пропускання. Смуги частот 1, 12, 13 є суміжними. Наприклад, якщо у гібридній системі смуга 71 лежить між частотами 1900-1901,25МГЦ, то смуги 12, 13 визначатимуться відповідно, частотами 75. 1901,25-1902, 5МГЦц Її 1902,5-1903,75МГц. Отже, суміжні смуги частот займають спектр 1900-1903,75МГц. Смуги частот 14, 15, ї1б також є суміжними. Смуги частот М, 14 можуть бути зсунутими на заздалегідь визначену величину. Якщо зсув становить 8ОМГЦц, то смуги 14, 15, 16 зі спектром 3,75МГцЦ зворотного каналу займатимуть спектр 1820-1823,75МГЦц.

Хоча додання несучої частоти може поліпшити мережу, зробивши її багаточастот-ною, це часто є небажаним

З економічних міркувань. Більш доцільним економічно є використання багаточастотності у кількох зонах мережі, які одержать максимальну користь від цих якостей, а потім поступово поширювати з часом багаточастотність на інші зони. Під час такого поступового поширення деякі БС системи будуть узгоджені з багато частотним протоколом, а інші ні. Крім того, для деяких частин мережі є бажаним застосування бага-точастотного протоколу, а для інших частин багаточастотність залишиться небажаною. с

Отже, існує потреба у способі і пристрої для виконання переадресації виклику у мережі телефонного безпровідного зв'язку, яка включає цифрові БС, деякі з яких є узгодженими з багаточастотним протоколом, а і) інші ні.

Об'єктом винаходу є цифрова мережа телефонного безпровідного зв'язку, яка має сукупність БС з різними спектральними характеристиками і сукупність ВС, здатних передавати дані до і приймати дані від сукупності БО. о зо Винахід дає для ВС спосіб переадресації виклику між БС з вужчим спектром і БС з ширшим спектром. Для інфраструктури безпровідного зв'язку винахід дає спосіб виконання переадресації виклику з ВС від - одночас-тотної БС до щонайменше однієї багаточастотної БС, коли ВС знаходиться у зоні обслуговування обома Ге типами БС.

У одному з втілень переадресація виклику здійснюється через передачу до ВС повідомлення, яке наказує ВС ОООСї7 зв передавати сигнали, модульовані за одночастотним протоколом (наприклад, 1Х), і приймати сигнали, ї- модульовані за багаточастотним протоколом. У іншому втіленні ВС одержує команду передавати модульовані сигнали у тій смузі частот, яку ВС використовувала до переадресації виклику. У ще одному втіленні ВС одержує команду передавати модульовані сигнали у смузі частот, відмінній від тієї що була використана ВС до переадресації виклику. Одне з втілень передбачає передачу одночастотною БС на несучій частоті частини « сигналу, генерованого згідно з багаточастотним протоколом. в с У іншому втіленні переадресація виклику здійснюється через передачу до ВС повідомлення, яке вказує ВС передавати і приймати сигнали, модульовані за багаточастотним протоколом. ;» У ще одному втіленні переадресація виклику здійснюється через передачу до ВС повідомлення, яке наказує

ВС передавати і приймати сигнали, модульовані за одночастотним протоколом. У цьому втіленні ВС одержує

Команду приймати сигнали з одночастотною модуляцією від щонайменше однієї багаточастотної БО. -І У багатьох втіленнях для відвернення інтерференції зворотного каналу застосовується двочастинна переадресація виклику, перша частина якої виконується тоді, коли ВС знаходиться у зоні обслуговування БС - обох типів, а друга - коли ВС переходить до зони обслуговування лише багаточастотними БС.

Ге» ВС коригує свої приймальні і передавальні модуляційні процедури згідно з прийнятими повідомленнями переадресації виклику, описаними вище.

Ш- Винахід включає також пристрій ВС, пристрій БС і пристрій КБС для реалізації описаних вище способів. о Особливості, об'єкти і переваги винаходу можна краще уяснити з наведеного далі детального опису з посиланнями на креслення, в яких:

Фіг.1 - блок-схема типової спрощеної стільникової телефонної системи, яка використовує багаточастотні ов передачі (протокол ЗХ) у прямому каналі і одночастотні передачі (протокол 1Х) у зворотному каналі,

Фіг2 - блок-схема типової спрощеної стільникової телефонної системи, яка використовує одночастотні (Ф, передачі як прямому, так і у зворотному каналах. ка Фіг.3 - блок-схема типової спрощеної стільникової телефонної системи, яка використовує багаточастотні передачі як прямому, так і у зворотному каналах. во Фіг4 - спрощена схема мережі типового втілення обслуговування системи зв'язку на базі сигналів з розширеним спектром у середині гібридного розгортання обслуговування, що здійснює один оператор зв'язку у обслуговуванні, що здійснюють багато операторів зв'язку,

Фіг.5 - схема частини спрощеної схеми мережі Фіг.4 і шлях руху типової ВС у мережі,

Фіг.6 - типова схема маршруту зв'язку ВС, який придатний для багаточастотної переадресації виклику при 65 зв'язку з двома одночастотними ВС (БСТ1),

Фіг.7 - типова схема маршруту зв'язку під час переадресації виклику згідно з першим втіленням,

Фіг.8 - типова схема маршруту зв'язку під час переадресації виклику згідно з другим втіленням,

Фіг.9 а і 96 - ілюструють спектральну щільність і відповідну потужність передачі, потрібні для передачі М інформаційних біт згідно з типовим одночастотним протоколом,

Фіг1Оа - ілюструє спектральну щільність і відповідну потужність передачі, потрібні у першому втіленні для передачі М інформаційних біт згідно з типовим одночастотним протоколом і М інформаційних біт згідно з типовим багаточастотним протоколом,

Фіг10р - ілюструє спектральну щільність і відповідну потужність передачі, потрібні у другому втіленні для передачі М інформаційних біт згідно з типовим одночастотним протоколом і М інформаційних біт згідно з 7/0 типовим багаточастотним протоколом,

Фіг.11 - ілюструє спектральну щільність і відповідну потужність передачі прямого маршруту, потрібні для передачі М інформаційних біт згідно з типовим багаточастотним протоколом,

Фіг.12 - ілюструє спектральну щільність і відповідну потужність передачі прямого каналу, потрібні у першому втіленні для одночасної передачі М інформаційних біт згідно з типовим одночастотним протоколом і М інформаційних біт згідно з типовим багаточастотним протоколом,

Фіг.13 - типова схема маршруту зв'язку під час переадресації виклику згідно з третім втіленням,

Фіг.14 - ілюструє спектральну щільність і відповідну потужність передачі прямого каналу, потрібні для передачі М інформаційних біт до двох ВС згідно з типовим багаточас-тотним протоколом для зв'язку з кожною станцією,

Фіг.15 - типова схема маршруту зв'язку під час переадресації виклику згідно з четвертим втіленням,

Фіг.16 - типова схема маршруту зв'язку під час переадресації виклику згідно з п'ятим втіленням,

Фіг.17а - схема переданого багаточастотного сигналу,

Фіг.176 - ілюструє частину багаточастотного сигналу Фіг.17а, яка може бути передана у одночастотній смузі частот, с

Фіг.18 - типова схема маршруту зв'язку під час переадресації виклику згідно з шостим втіленням,

Фіг.19 - типова схема маршруту зв'язку під час переадресації виклику згідно з сьомим втіленням, і)

Фіг.20 - типова схема шляху зв'язку під час переадресації виклику згідно з восьмим втіленням,

Фіг.21 - схема операцій процедури, придатної для реалізації втілень 1 - 8 переадресації виклику

Фіг.22 - типова блок-схема пристрою БС, придатного для використання втілень 1 - 8 переадресації виклику, о зо Фіг.23 - типова блок-схема пристрою ВС, придатного для використання втілень 1 - 8 переадресації виклику, і

Фіг.24 - типова блок-схема пристрою КБС, придатного для використання втілень 1-8 переадресації виклику. -

Хоча опис стосується системи сата2000 з БС 1Х і ЗХ, винахід може бути застосований у будь-якій системі Ге розширеного спектра і не обмежується системами 1Х і ЗХ.

При розгляді передачі сигналів у смузі частот вважатимемо, що це сигнал з розширеним спектром, який -- займає всю смугу. Наприклад, твердження, що сигнал передається у смузі частот Х у межах 1900-1903,75МГц ї- означає, що сигнал займає смугу 1900-1903,75МГгц.

Фіг.А4 містить спрощену схему типового покриття системи зв'язку на базі сигналів з розширеним спектром у середині гібридного розгортання обслуговування, що здійснює один оператор зв'язку у обслуговуванні, що здійснюють багато операторів зв'язку, «

У мережевій діаграмі кожна окреслена кругом зона обслуговування позначена БСЗ представляє базову з с станцію, яка є відповідно багаточастотною, і її зону обслуговування. Кожний кружок відповідає зоні обслуговування БС (БСЗ). Вважається, що БСЗ розташована десь усередині схематичної зони обслуговування. ;» Кожна багаточастотна БС може передавати і приймати сигнали з розширеним спектром за багаточастотним протоколом.

У цій мережевій схемі кожна окреслена кругом зона БС1 представляє БС, яка є відповідно одночастотною, і -І її зону обслуговування. Кожний кружок відповідає зоні обслуговування БС (БС1). Вважається, що БС1 розташована десь усередині схематичної зони обслуговування. Кожна одночастотна БС може передавати і - приймати сигнали з розширеним спектром за одночастотним протоколом (наприклад 1Х).

Ге» Постачальник послуг зв'язку (наприклад, Модаїюпе АїігТоисі) розгортає обслуговування, що здійснюють багато операторів зв'язку у невеликих зонах, або гніздах, які у першу чергу потребують такого обслуговування.

Ш- Фіг.А4 ілюструє приклад саме такої мережі 410, де невелике гніздо, що обслуговується багатьма операторами о зв'язку утворюється шістьма багаточастотними БС (БСЗ), а обслуговування, що здійснює один оператор зв'язку забезпечується 48 багаточастотними БС1 у великій оточуючий зоні. У подальшому термін неоднорідна мережа означатиме мережу, що включає як одночастотні, так і багаточастотні БС. Неоднорідна мережа є, по суті, комбінацією одночастотної (БСТ1) і багаточастотної (БСЗ) системи, які використовують спільну інфраструктуру, наприклад, КБС або КЦРЗ. (Ф) Багаточастотні БСЗ не завжди обмежуються зв'язком з ВС, при передачі даних до ВС, за багаточастотним ка протоколом у багаточастотній смузі. Такі багаточастотні БС можуть також підтримувати зв'язок з ВС за одночастотним протоколом на окремій несучій частоті. во Така гнучкість багаточастотних БС стає в нагоді, коли створюється мережа 410 в якій малогаборитні одночастотні БС модернізуються у багаточастотні БС. У такій мережі 410 до того існували численні одночастотні

ВС, що потребували обслуговування, яке надавали одночастотні БС. Для того щоб надавати обслуговування не багаточастотної станції, яка сумісна з ВС, що переміщаються в цьому модернізованому гнізді, модернізовані БС можуть продовжувати надавати обслуговування, що здійснюється одним оператором зв'язку, яке сумісне з 65 обслуговуванням, що здійснюють багато операторів зв'язку в доповнення до новоутвореного обслуговування, що здійснюється багатьма операторами зв'язку.

В той час, багаточастотна БС може працювати як багаточастотна, так і як одночастотна БС, але одночастотна БС не може працювати, як багаточастотна. Отже, одночастотна БС не може передавати дані у багаточастотному прямому каналі за багаточастотним протоколом і приймати дані у багаточастотному Зворотному каналі за багато частотним протоколом. Всі БС, що можуть передавати дані у багаточастотному прямому каналі за багаточастотним протоколом і приймати дані у багаточастотному зворотному каналі за багаточастотним протоколом, вважаються багаточастотними БО.

Фіг.5 містить схему частини мережі 410 і шлях типової ВС, що рухається у мережі. БС позначені БС1 і БСЗ.

На Фіг.5 показано виклик ВС, яка проходить частиною мережі 410. Виклик починається у точці 510 і /о завершується у точці 558. Місцезнаходження ВС у різних зонах обслуговування позначені "Х".

Точки 510-518 шляху ВС лежать у зонах обслуговування лише одночастотних БС, причому точка 510 лежить у зоні обслуговування БСта, а точка 518-у зоні обслуговування БСа і БСе. Оскільки, проходячи між цими точками, ВС не входить в зони багаточастот-ного обслуговування, не виникає потреби у переадресації виклику між багаточастотними і одночастотними БС.

Точки 530-538 лежать у зонах обслуговування лише багаточастотних БС. Точка 530 лежить у зоні обслуговування БСЗс, а точка 538 - у зоні обслуговування БСЗ1 Оскільки, проходячи між цими точками, ВС не потрапляє в зони одночастотного обслуговування, не виникає потреби у переадресації виклику між багаточастотними і одночастотними БС.

Точки 550-558 лежать у зонах обслуговування лише одночастотних БС, причому точка 550 лежить у зоні обслуговування БСТПЙ, а точка 558 - у зоні обслуговування БСк. Оскільки, проходячи між цими точками, ВС не входить в зони багаточастотного обслуговування, не виникає потреби у переадресації виклику між багаточастотними і одночастотними БС.

Точки 520-528 лежать у зонах обслуговування як одночастотних, так багаточастотних БОС. У точці 520 ВС знаходиться у зоні обслуговування одночастотних базових станцій БСТа і БСте і у зоні обслуговування сч об Оодночастотної базової станції БСЗБ. У точці 528 ВС знаходиться у зоні обслуговування одночастотної базової станції БСТІ і також вона у зоні обслуговування багаточастотної станції БСЗс. і)

Точки 540-548 лежать у зонах обслуговування як одночастотних, так і багаточастотних БС. У точці 540 ВС знаходиться у зоні обслуговування одночастотної базової станції БСТІі і у зоні обслуговування багаточастотної базової станції БСЗІЇ. У точці 548 ВС знаходиться у зоні обслуговування одночастотної базової станції БС1Н і о

БелЛІ ї вона також у зоні обслуговування БСЗе.

Для підтримання сеансу зв'язку між точками 518 і 530 має бути виконана переадресація виклику у між - одночастотними базовими станціями БСІ1 і багаточастотними базовими станціями БСЗ, а між точками 538 і 550 Ге має бути виконана переадресація виклику між багаточастотними базовими станціями БСЗ і одночастотними базовими станціями БС1. --

Існують кілька втілень, що полегшують таку переадресацію виклику. Для подальшого опису корисними є деякі р нотатки. Далі МЕ представлятиме певну одночастотну смугу (наприклад, 1900-1901,25МГЦц) для прямого каналу, а

Мг - певну одночастотну смугу для зворотного каналу. Термін "багаточастотна смуга" означатиме кілька одночастотних смуг, призначених для багаточастотної передачі. Наприклад, якщо для передачі багато-частотного сигналу (наприклад, сигналу ЗХ) використовуються смуги частот 1900-1901,25МГц, « 40. 1901,25-1902,50МГц ї 1902,50-1903,75МГЦ, то ці одночастотні смуги утворять багаточастотну смугу. Далі, МЕ ств) с представлятиме певну багаточастотну смугу для прямого каналу, а МуУг - певну багаточастотну смугу для зворотного каналу. МЕ може лежати у МГ або поза М, а Мг може лежати у МуУг або поза МУг. з ВС, яка має зв'язок з щонайменше однією БС1 за одночастотним протоколом на частотах Мі і Ме і знаходиться у зоні обслуговування щонайменше однієї багаточастотної БСЗ, є кандидатом на багаточастотну переадресацію виклику. Якщо ВС у точці 520 має зв'язок лише з ВСТа ї БСте (Фіг.5), вона розглядається як -І кандидат на багаточастотну переадресацію виклику у цій точці, оскільки знаходиться у зоні обслуговування багаточастотної БСЗБ. Слід відзначити, що точка 520 є не єдиною точкою, у якій ВС може розглядатись як - кандидат на багаточастотну переадресацію виклику. В усіх точках 520-528, де ВС має зв'язок з щонайменше

Ге» однією одночастотною БСІ1, але не має зв'язку з жодною бага-точастотною БСЗ, вона може розглядатись як кандидат на багаточастотну переадресацію виклику.

Ш- Далі розглядаються втілення винаходу, які забезпечують переадресацію виклику у неоднорідній системі, о після чого розглядається схема операцій для реалізації цих втілень.

У першому з цих втілень до кандидата на багаточастотну переадресацію виклику від щонайменше однієї одночастотної БС1 є надсилання повідомлення про переадресацію виклику (яке часто називають розширеним ов повідомленням про напрямок переадресації виклику), з командою припинити одночастотний зв'язок з одночастотною БСІ1 на частотах МІ і Мг з використанням одночастотного протоколу і встановити багаточастотний (Ф) зв'язок з багаточастотними БСЗ на частотах УМ і МУг. Наприклад, у точці 520 ВС, яка мала зв'язок з ВС1а і БСлте ка на частотах Мі і Мг за одночастотним протоколом, одержує команду змінити режим роботи на багаточастотний за багаточастотним протоколом на частотах ММ і Муг і мати зв'язок тільки з БСЗБ. У такому втіленні інфраструктура 6о дає команду багаточастотній БСЗ встановлюється зв'язок з ВС за багаточастотним протоколом на частотах УМ і

Муг і також дає команду одночастотній БС1 припинити зв'язок з ВС. Наведені дані для точки 520 відповідають припущенню, що кандидат на багаточастотну переадресацію виклику знаходиться у зоні обслуговування двома одночастотними БСт1 і однією багаточастотною БСЗ3. Зрозуміло, що цей кандидат на багаточастотну переадресацію виклику може знаходитись у зоні, яка обслуговується різними кількостями БС різних типів поки 65 він знаходиться в зоні обслуговування щонайменше однієї одночастотної БС і однієї багаточастотної БС. Також зрозуміло, що описані нижче втілення не обмежуються зонами обслуговування тільки двох одночастотних базових станцій БС1 і однією багаточастотною станцією БСЗ. Вони можуть застосовуватися також в інших змішаних зонах, наприклад, точка, яка знаходиться в зоні обслуговування двох багаточастотних БСЗ і однієї одночастотної БС1.

Фіг.6 містить типову схему маршруту зв'язку ВС, що є кандидатом на багаточастот-ну переадресацію виклику, з двома одночастотними БС1. Фіг.7 містить типову схему маршруту зв'язку ВС після переадресації виклику згідно з першим втіленням. Тут ВС починає передавати у смузі частот МУг і приймати у смузі частот УМ, а БСЗ приймає ці передачі і починає передавати у смузі частот УМї за багаточастотним протоколом.

Хоча це перше втілення переадресації виклику дозволяє ВС зберегти лінію зв'язку під час руху у 70 неоднорідній мережі, воно не забезпечує бажаної диверсифікації маршруту зв'язку і керування потужністю, які можуть бути забезпечені м'якою переадресацією виклику.

Відсутність одночастотного зв'язку з одночастотними і багаточастотними БС під час перебування у зоні їх обслуговування заважає одержанню диверсифікації каналу. Якщо ВС виконує переадресацію виклику згідно з першим втіленням перед точкою 520, вона матиме лінії зв'язку лише з багаточастотною БСЗрБ. Хоча ВС /5 Знаходиться у зоні обслуговування БСтТа і БСте, воно вже не має зв'язку з ними і не матиме диверсифікації каналу, яка б існувала під час м'якої переадресації виклику з цими БС. Це особливо легко бачити у випадках, коли МУЇ включає МІ, БСТа чи БСте ведуть передачу з високим рівнем потужності і створюють перешкоди для передач від БСЗБЬ. Якщо ВС знаходиться у стані м'якої переадресації виклику з БСЗБ, Вста і БСте, вона, найімовірніше, приймає передачі від потужних БСТа чи БСТе, які суттєво спотворюють передачі від БСЗБ. Однак, 2о за відсутності м'якої переадресації виклику у першому втіленні переадресації виклику ВС прийматиме лише спотворений сигнал від БСЗБ.

Відсутність такої м'якої переадресації виклику негативно впливає також на керування потужністю у зворотному каналі. Наприклад, якщо після переадресації виклику у першому втіленні у точці 520 БОСЗЬ дає команду ВС підвищити потужність передачі, ВС зробить це беручи до уваги можливості створення цим перешкод сч ов для БСТа ії Бсле, що може статись, якщо Ууг включає Мг. Причиною цього є те, що ВС одержує інформацію щодо потужності передачі лише від БСЗБ. Якщо ж ВС знаходиться у стані м'якої переадресації виклику з усіма трьома і)

БС, вона підвищить потужність передачі, якщо цього вимагатимуть усі три БС, знижуючи цим можливість надмірного підвищення рівня потужності.

Хоча у цьому втіленні розглядається переадресація виклику від одночастотної до багаточастотної БС, о зо Зрозуміло, що подібний спосіб може бути використаний для переадресації виклику від багаточастотної до одночастотної БС. Така переадресація виклику може застосовуватись, коли ВС виходить з зони , що - обслуговується багатьма операторами зв'язку (точки 540 або 548). Ге

У другому втіленні винаходу (Фіг.8) кандидат на багаточастотну переадресацію виклику надсилає до ВС повідомлення про м'яку переадресації виклику, що дає команду ВС продовжувати прийом одночастотних -- сигналів від одночастотних БСІ1 і почати прийом у одночастотному зв'язку на частоті МЕ від щонайменше однієї ї- багаточастотної БСЗ. У цьому втіленні інфраструктура дає команду цим багаточастотним БСЗ встановити зв'язок з ВС за одночастотним протоколом у прямому і зворотному каналах у смугах частот МЕ і Мг відповідно.

Наприклад, якщо м'яка переадресація виклику відбувається у точці 520, БСЗЬ одержить команду встановити одночастотний зв'язок з кандидатом на багаточастотну переадресацію виклику у смугах частот МІ і Мг. «

У стані м'якої переадресації виклику ВС має лінію зв'язку як з одночастотними БС1, так і з з с багаточастотними БСЗ, і, отже, має диверсифікацію маршруту зв'язку і краще керування потужністю. ВС обмінюється даними з кількома БС через різні канали. Крім того, ВС приймає сигнали зворотного зв'язку системи ;» керування потужністю (звичайно біти керування потужністю) як від одночастотних БС, так і від багаточастотних

БС, у зоні обслуговування яких вона знаходиться і, отже, не підвищить потужність передачі до рівня, що може бтворити перешкоди для цих БС. Фіг.8 містить схему маршруту зв'язку після пере адресації виклику, коли ВС -І продовжує передавати у смузі Мг і приймати одночастотні передачі у смузі МЕ від одночастотних базових станцій

БСІ1. На Фіг.8 можна бачити, що ВС починає приймати одночастотні передачі на частоті М від багаточастотної - БСЗ. Крім того, передачі ВС за одночастотним протоколом приймаються одночастотними базовими станціями

Ге» БСТІ і багаточастотною базовою станцією БСЗ.

Хоча у цьому втіленні розглядається переадресація виклику від одно частотної зони обслуговування до

Ш- змішаної зони обслуговування (зони, що обслуговується як одночасто-тною, так і багаточастотною БС), о наприклад, у точці 520, зрозуміло, що подібний спосіб може бути використаний для переадресації виклику від одно частотної зони обслуговування до змішаної зони обслуговування (точки 540 або 548).

У другому втіленні переадресації виклику, як тільки ВС переходить до точки де вона вже не обслуговується дв одночастотними БСІ1 (точка 530), вона матиме зв'язок лише з багаточастотними БСЗ, але за одночастотним протоколом. У цій точці може відбутись подальша переадресація виклику, яка змінить режим зв'язку з (Ф, одночастотного на багаточасто-тний. Ця переадресація виклику передбачає надсилання інфраструктурою ка повідомлення про переадресацію виклику до ВС, з командою припинити одночастотний зв'язок з багаточастотними БСЗ і встановити багаточастотний зв'язок з тими ж БС у смугах частот УМ і МуУг. Інакше кажучи, 6о до ВС надсилається повідомлення про переадресацію виклику, яке дає їй команду припинити всі одночастотні зв'язки і мати зв'язок лише за багаточастотним протоколом у прямому і зворотному каналах. У такому втіленні інфраструктура дає команду багаточастотним БСЗ змінити режим зв'язку з ВС з переходом до багаточастотного протоколу у смугах частот УМІ і МУг.

Наприклад, у точці 530 ВС, яка виконала переадресацію виклику згідно з другим втіленням і мала зв'язок з 65 БСЗс у смугах Ма і Мг за одночастотним протоколом, одержить команду змінити режим для зв'язку з БСЗс на багаточастотний протокол у смугах УМГ і МУг. Після цієї переадресації виклику схема маршрутів зв'язку набирає вигляду, як на Фіг.7.

Виконання такої послідовної переадресації виклику має певні переваги, зумовлені перевагами багаточастотного зв'язку. В той час, як встановлення багаточастотного зв'язку у прямому і зворотному каналах у момент, коли ВС знаходиться у зоні обслуговування як багаточастотних, так і одночастотних БС, як це має місце у першому втіленні переадресації виклику, може мати шкідливі наслідки, встановлення цих зв'язків поза одночастотної зони обслуговування таких наслідків не викликає і тому має виконуватись після того, як ВС залишить зону обслуговування одночастотної базової станції БС1.

Переадресація виклику, яка дає команду ВС мати зв'язок лише з одним типом БС згідно з власним 7/0 протоколом БС (власним протоколом багаточастотної БС є багаточастотний протокол, а власним протоколом одночастотної БС є одночастотний протокол) не обмежується випадком, коли ВС переходить з змішаної зони обслуговування у багаточас-тотну зону обслуговування (точка 530). Коли ВС переходить з змішаної зони обслуговування у зону одночастотного обслуговування (точка 550), бажано передати подальше повідомлення про переадресацію виклику, що дає команду ВС встановлювати зв'язок лише з одночастотними БС за 7/5 одночастотним протоколом.

Перевагою другого втілення переадресації виклику порівняно з першим втіленням є те, що воно передбачає м'яку переадресацію виклику і тому в зоні обслуговування як одночастотних, так і багаточастотних БС забезпечується рознесення маршрутів і зниження інтерференції ВС в одному із стільників, оскільки ВС має зворотний зв'язок керування потужністю від обох типів БС (одночастотної і багаточастотної). Незважаючи на ці переваги другого втілення переадресації виклику це втілення має деякі особливості, які мають бути розглянуті.

Однією з таких особливостей є вплив на рівні потужності багаточастотних БС і її важливість полягає в тому, що потужність передачі, необхідна для генерування у певній смузі частот Х спектральної щільності, потрібної для передачі М інформаційних біт за одночастотним протоколом звичайно значно перевищує потужність передачі, необхідну для генерування у певній смузі Х спектральної щільності, потрібної для сч ов передачі М інформаційних біт за багаточастотним протоколом. Ці міркування ілюструються Фіг.9 (а 8. Б) і 10 (а 5

Ь). і)

Фіг.9 містить спектральну щільність і відповідну потужність передачі, необхідні для передачі М інформаційних біт за типовим одночастотним протоколом 1Х (Фіг.9а), і спектральну щільність і відповідну потужність передачі, необхідні для передачі цих М інформаційних біт за типовим багаточастотним протоколом о зо ЗХ (Фіг.9Б).

Одночастотний протокол включає модуляцію інформаційних біт згідно одночастотною схемою модуляції і - передачу модульованих біт з потужністю Рп у смузі частот шириною Вп. Після цього спектральна щільність Ге розглядається як представлення перехресних векторних добутків. Наприклад, на Фігда Рп - потужність, витрачена для генерування сигналу у смузі Вп; отже спектральна щільність на схемі одночастотного сигналу -- зв (Фіг.За) буде Рп х Вп. ча

Багаточастотний протокол включає модуляцію інформаційних біт за багаточастотною схемою модуляції і передачу модульованих біт з потужністю Рм з кожної смуги частот Вп в смугу частот Вм/. Багаточастотний сигнал має повну спектральну щільність Рм/ х Вм/.

Потужність Рп більше ніж потужність Рм/, а ширина смуги частот Вм/ більше ширини смуги частот Вп. Якщо ЗХ « 7 типовий багаточастотний протокол, а 1Х - типовий одночастотний протокол, то смуга частот Вму складається з 7) с трьох частин шириною Вп. Можна бачити, що у смузі частот Вп спектральна щільність одночастотного сигналу . 1Х значно перевищує спектральну щільність багаточастотного сигналу ЗХ. Відповідно, потужність передачі Рп, и?» яка забезпечує спектральну щільність Рп х Вп приблизно втричі перевищує рівень потужності Рм, який забезпечує спектральну щільність Рм/ х Вп у кожній смузі Вп.

Фіг.10а, 105 ілюструють два втілення, в яких багаточастотна БСЗ може одночасно передавати одночастотний -І сигнал до першої ВС і багаточастотний сигнал до другої ВС.

Фіг1Оа ілюструє втілення, назване Подвійною Передачею з Використанням Перекриття Частот, яке - відповідає варіанту, коли у неоднорідній мережі 410 одночастотна смуга МЕ лежить у багаточастотній смузі УМЕ.

Ге» Таку неоднорідну мережу далі називатимемо неоднорідною мережею з перекриттям. Фіг.1О0а містить схему 5р Використання потужності передачі і спектральної щільності у різних смугах частот для передач до двох ВС, ш- перша з яких виконує м'яку переадресацію виклику згідно з другим втіленням, причому одночастотний протокол о є протоколом 1Х, а друга ВС має зв'язок з БСЗ за багаточастотним протоколом ЗХ. У неоднорідній мережі з перекриттям багаточастотна БСЗ передає у смузі частот 1010, яка складається з смуг частот 1020, 1030, 1040, сигнал модульований за багаточастотним протоколом і призначений для другої ВС. Крім того, багаточастотна дв БСОЗ передає у смузі частот 1020 сигнал, модульований за одночастотним протоколом і призначений для першої

ВС. Якщо для кожної смуги частот 1020, 1030, 1040 використовуються різкі підсилювачі потужності, то

Ф) потужність передачі, що використовується кожним з цих підсилювачів БСЗ для створення спектральної щільності ка багаточастотного сигналу у смугах частот 1030 і 1040, становитиме Рм/. Потужність передачі, що використовується підсилювачем БСЗ для створення спектральної щільності одночастотного і багаточастотного во сигналів у смузі 1020, становитиме РпжРм/, тобто суму потужності, необхідної для передачі одночастотного модульованого сигналу і потужності, необхідної для передачі багато-частотного модульованого сигналу. УМГ представляє смугу частот 1010, а М - смугу частот 1020.

Фіг.10р ілюструє втілення, назване Подвійною Передачею з Без Використання Перекриття Частот, яке відповідає варіанту, коли у неоднорідній мережі 410 одночастотна смуга частот Мі лежить поза багаточастотною 65 бмугою частот МУ. Таку неоднорідну мережу далі називатимемо неоднорідною мережею без перекриття. Фіг.10р містить схему використання потужності передачі у різних смугах частот для передач до двох ВС, перша з яких виконує м'яку переадресацію виклику згідно з другим втіленням за одночастотним протоколоміх, а друга ВС має зв'язок з БСЗ за багаточастотним протоколом ЗХ. У неоднорідній мережі без перекриття багаточастотна БСЗ передає у смузі частот 1050, що складається з смуг частоті 060, 1070, 1080 сигнали модульований за багаточастотним протоколом і призначений для другої ВС. Крім того, багаточастотна БСЗ передає у смузі частот 1090 сигнал, модульований за одночастотним протоколом і призначений для першої ВС. Якщо для смуг 1060, 1070, 1080 використовуються різні підсилювачі потужності, то потужність передачі, що використовується кожним з цих підсилювачів для створення спектральної щільності багаточастотного сигналу у смузі 1030 і 1040, становитиме Рм. Потужність передачі, що використовується підсилювачем БСЗ для створення спектральної 7/0 щільності одночастотного сигналу у смузі частот 1090, становитиме Рп. У цьому випадку М/ї представляє смугу частот 1050, а М - смугу частот 1090. Як уже відзначалось переадресація виклику згідно з другим втіленням може впливати на рівні потужності. Такі мережі телефонного зв'язку, як саіта2000, мають обмеження потужності, тобто кожний підсилювач може генерувати лише певну потужність. У неоднорідній мережі без перекриття це створює ускладнення. Наприклад, у неоднорідній мережі розглянемо багаточа-стотну БСЗ, кожний підсилювач /5 ЯКОЇ має обмеження потужності передачі, яке становить 5"Рм. Це означає, що БСЗ може обслуговувати до 5 ВС одночасно. Однак, ця кількість зменшується, якщо БСЗ підтримує одночастотний зв'язок з ВС, яка виконує м'яку переадресацію виклику. Фіг.11,12 ілюструють таку ситуацію.

Фіг.11 ілюструє потужність передачі для одного багаточастотного виклику, коли максимально припустимий рівень потужності для багаточастотної базової станції БСЗ становить 5'"Рм/. Зрозуміло, що за таких умов ця БСЗ 2о може підтримувати ще 4 виклики на додаток до поточного, оскільки кожний багаточастотний виклик потребує середнього рівня потужності Рм/ на підсилювач. Однак, прийом одночастотного виклику тією самою базовою станцією радикально зменшує цю здатність, як проілюстровано на Фіг.12.

Фіг.12 ілюструє потужність передачі БСЗ для одного багаточастотного виклику одночасно з одночастотним викликом. Зрозуміло, що у цьому випадку може бути доданий лише один багаточастотний виклик в цій точці і не с ов Може бути додана ще одна м'яка пере адресація виклику для викликів, які можуть бути у цій точці, оскільки рівень потужності підсилювача смуги частот МЕ майже досяг насичення. і)

Хоча наведені у прикладі обмеження потужності 5"'Рму є меншим, ніж у реальних системах, воно показує, що наявна здатність багаточастотної БС обслуговувати багаточастотні виклики може зменшитись, якщо ця БС починає передавати дані у прямому каналі за одночастотним протоколом. Отже, у неоднорідній мережі з о зо перекриттям частот пере-адресація виклику згідно з другим втіленням може негативно впливати на здатність багаточастотного виклику. Це явище не виникає у неоднорідній мережі без перекриття, оскільки багаточастотна -

БСЗ використовує дві окремі частоти для багаточастотних і одночас-тотних викликів з окремими підсилювачами Ге для кожної частоти (Фіг.105). Однак, розширення спектра частот, необхідне для створення такої мережі і встановлення додаткових підсилювачів може виявитись занадто дорогим. --

З розподілу спектральної щільності (Фіг.12) можна бачити, що для кожної ВС, яка виконує переадресацію ї- виклику згідно з другим втіленням, перешкоди у одночастотній смузі МЕ (1020 на Фіг.1ба) є вищими, ніж тоді, коли кожна БСЗ передає дані до кандидата на багаточастотну переадресацію виклику за одночастотним протоколом у смузі частот, відмінній від М, або коли БСЗ передає дані до кандидата на багаточастотну переадресацію виклику за багаточастотним протоколом (розподіллючи цим спектральну щільність у ширшій « бМмузі частот). з с Щодо другого втілення переадресації виклику слід розглянути той факт, що, коли ВС виконує м'яку переадресацію виклику, використання нею одночастотного зв'язку обмежує швидкість передачі даних у прямому ;» каналі. Це дуже важливо. У багатьох системах зв'язку багаточастотні протоколи є засобом приймати у ВС значно більше даних у прямому каналі порівняно з одночастотними протоколами. Отже, перевагою першого втілення переадресації виклику над другим є те, що передача даних з вищою швидкістю може початись, коли ВС -І знаходиться у зоні багаточастотного обслуговування в той час, як при переадресації виклику згідно з другим втіленням швидкісна передача даних не починається, доки ВС не вийде з зони одночастотного обслуговування. - Інші втілення винаходу комбінують переваги першого втілення переадресації виклику з перевагами другого

Ге» втілення. У розглянутих далі втіленнях переадресації виклику кандидат на багаточастотну переадресацію

Виклику одержує повідомлення, яке дає команду ВС перейти на прийом у багаточастотному режимі, але ш- передавати у одночастотному режимі. Інакше кажучи, до кандидата на багаточастотну переадресацію виклику о надсилається повідомлення, яке дає команду йому перейти з режиму роботи ВС 220а Фіг.2 у режим роботи ВС 110а Фіг.1. Далі розглядаються деякі з таких втілень.

У третьому втіленні винаходу (Фіг.13) до кандидата на багаточастотну переадреса-цію виклику надсилається повідомлення про переадресацію виклику, яке дає команду ВС продовжувати передачу даних за одночастотним протоколом у Міг і почати прийом даних за багаточастотним протоколом у УМї від щонайменше однієї

Ф) багаточастотної базової станції БСЗ3. У цьому втіленні ВС використовує ту ж смугу частот Мг для передачі даних ка після переадресації виклику, яку вона використовувала до переадресації виклику. Інфраструктура дає команду цим багаточастотним БСЗ почати передачі даних у прямому каналі за багаточастотним протоколом у смузі бо частот УМІ. Крім того, інфраструктура дає команду цим багаточастотним БСЗ почати прийом даних від ВС у зворотному каналі за одночастотним протоколом у смузі частот Мг. Наприклад, якщо переадресація виклику має відбуватись у точці 520, багаточастотна БСЗ одержить команду почати передачу даних до ВС у смузі частот УМГ за багаточастотним протоколом. Крім того, одночастотні ВСТа і БСтТе одержать команду припинити передачу даних до ВС, але одержать команду активно (по команді) чи пасивно (без команди) продовжувати прийом при 65 одночастотному зв'язку у смузі частот Мг від ВС. ВС через повідомлення про переадресацію виклику одержить команду продовжувати передавати дані, як раніше, за одночастотним протоколом у смузі частот Мг, але почати прийом даних за багаточастотним протоколом на частоті М від БСЗБ. Фіг.13 містить типову схему маршруту зв'язку після переадресації виклику згідно з третім втіленням, коли ВС продовжує передавати у смузі частот Мг і починає приймати у смузі частот МУМї, а передачі за одночастотним протоколом приймаються двома одночас-тотними БСТІ1 і однією багаточастотною БСЗ, яка починає передавати за багаточастотним протоколом у смузі частот УМ.

Хоча у цьому втіленні розглядається переадресація виклику від одночастотної до змішаної зони обслуговування (зони, що обслуговується як одночастотною, так і багаточастотною БС), наприклад, у точці 520, зрозуміло, що подібний спосіб може бути використаний для переадресації виклику від багаточастотної до 7/0 Змішаної зони обслуговування (точки 540 або 548).

Згідно з цим третім втіленням, як тільки ВС досягає точки, у якій вона вже не має обслуговування одночастотними БС1 (наприклад, точки 530), подальша переадресація виклику може відбуватись з переключенням режиму зв'язку з одночастотного на багаточастотний. Ця переадресація виклику включає надсилання інфраструктурою до ВС повідомлення про переадресацію виклику з командою припинити одночастотний зв'язок з щонайменше однією БСЗ і встановити з цими ж БСЗ багаточастотний зв'язок у смугах частот УМГ ї МуУг. Інакше кажучи, ВС одержує повідомлення про переадресацію виклику, яке дає їй команду припинити всі одночастотні зв'язки і працювати тільки за багаточастотним протоколом у прямому і зворотному каналах. У такому втіленні інфраструктура дає команду БСЗ змінити їх режими зв'язку з ВС на зв'язок за багаточастотним протоколом у смугах частот УМ і МУг.

Подальша переадресація виклику дає команду ВС мати зв'язок лише з одним типом БС за власним протоколом БС, який не обмежує переміщення ВС з зони змішаного обслуговування у зону багаточастотного обслуговування (наприклад, у точці 530). Однак, повідомлення про переадресацію виклику, яке дає команду ВС мати зв'язок лише з одноча-стотними БС за одночастотним протоколом, слід використовувати, коли ВС переходить з зони змішаного обслуговування у зону одночастотного обслуговування (наприклад, у точці 550). сч

Порівняно з другим втіленням переадресації виклику третє надає переваги, схожі з розглянутими вище.

Зокрема, потужність передачі від багаточастотних БС до ВС підвищується без порушення пропорційності у і) одному каналі. Наприклад (Фіг.12), під час м'якої переадресації виклику згідно з другим втіленням багаточастотна БСЗ могла б підтримувати ще один багаточастотний виклик (внаслідок обмежень потужності передачі) і не могла б підтримувати більше м'яких переадресацій виклику. У подібній ситуації, коли о зо проводяться один багаточастотний виклик і одна м'яка переадресація виклику згідно з третім втіленням, обмеження потужності багаточастотної БС не створює таких проблем. Це зумовлюється тим, що у третьому - втіленні переадресації виклику ВС у стані переадресації виклику надсилає багаточастотні, а не одночастотні Ге сигнали. Передача енергії у ба-гаточастотній БС, що обслуговувала одну ВС перед початком м'якої переадресації виклику для іншої ВС (Фіг.11) перейде при передачі енергії, у режим подібний ілюстрованому --

Фіг.14 після початку м'якої переадресації виклику з іншої ВС згідно з третім втіленням. З Фіг.14 можна ї- бачити, що потужність передачі для ВС, при переадресації виклику, рівномірно розподіляється у трьох підсмугах смуги частот УМї. Отже, коли максимальний рівень потужності передачі становить 5"Рм/ і відбувається м'яка переадресація виклику згідно з третім втіленням для однієї ВС з одночасним підтриманням багаточастотного виклику з іншою ВС, можна бачити, що багаточастотна БС може вести передачі ще з трьома ВС, кожна з яких « або працює у багаточастотному режимі, або виконує переадресацію виклику. Це є суттєвим удосконаленням 7-3) с порівняно з м'якою переадресацією виклику згідно з другим втіленням, описаним для Фіг.12.

Іншою перевагою третього втілення переадресації виклику порівняно з другим є те, що швидкість передачі ;» даних у прямому каналі може бути підвищена, як тільки ВС ввійде в зону багаточастотного обслуговування.

Хоча третє втілення переадресації виклику дає певні переваги, слід розглянути деякі його особливості.

Наприклад, хоча третє втілення забезпечує рознесення маршрутів у зворотному каналі, і не забезпечує -І рознесення маршрутів у прямому каналі, яке забезпечується другим втіленням. Крім того, третє втілення забезпечує зворотний зв'язок для керування потужністю від багаточастотної БС лише під час м'якої - переадресації виклику. Як уже відзначалось для першого втілення, ВС, що отримує цей зворотний зв'язок для б керування потужністю лише від багаточастотних БС, може вести передачу з неконтрольованою надмірною 5р потужністю і цим створити перешкоди для одночастотних БС, коли вона знаходиться у їх зоні обслуговування.

Ш- Це втілення переадресації виклику надає рішення цієї, а також інших згаданих вище проблем керування о потужністю.

Це рішення полягає в тому, що одна або кілька одночастотних БС1І, що приймають передачі від ВС, генерують повідомлення, яке містить інформацію про керування потужністю у цій ВС. Ця інформація може бути ов простою, як, наприклад, вимога знизити потужність ВС, або включати більш детальні дані про сигнал, що приймається від цієї ВС. Одночастотні БС надсилають ці повідомлення через канал для обробки трафіку із

Ф) супутника наземною станцією-ретранслятором інфраструктури у спосіб, відомий фахівцям, до однієї або кількох ка багаточастотних БС, які мають зв'язок з цією ВС. За допомогою цієї інформації багаточастотна БС визначає, чи потрібно надсилати до ВС біти керування потужністю, які вказують підвищити або знизити потужність передачі 6о ВС. Внаслідок затримок і частотних обмежень каналу для обробки трафіку із супутника наземною станцією-ретранслятором таке рішення може виявитись незручним. У такому випадку третє втілення не вирішує проблеми можливих перешкод у одночастотній системі, викликаних надмірною потужністю передачі ВС.

Четверте втілення переадресації виклику (Фіг.15) вирішує проблему перешкод у зворотному каналі у інший спосіб. Згідно з цим втіленням, використовується м'яка пере-адресація виклику, подібна до використаної у 6б5 третьому втіленні, коли багаточастотні БС використовують багаточастотний зв'язок для передачі даних до ВС у прямому каналі, а одночастотні зв'язки використовуються ВС для передачі даних до БС у зворотному каналі.

Різниця між третім і четвертим втіленнями переадресації виклику полягає в тому, що при м'якій переадресації виклику згідно з третім втіленням ВС передає дані у одночастотній смузі Мг як до, так і після переадресації виклику, а четверте втілення передбачає, що ВС передає дані після переадресації виклику у одночастотній смузі, відмінній від одно частотної смуги, що була використана до переадресації виклику. Ця різниця ілюструється зміною позначення зворотного каналу на Фіг.13 Мг на Мга на Фіг.15. В той час, як Мг -смуга частот зворотного каналу у одночастотних системах для ВС, що не виконують м'якої переадресації виклику з багаточастотними БС (а також смуга частот зворотного каналу для ВС, що виконують переадресації виклику у другому і третьому втіленнях), Мга - одночастотна смуга зворотного каналу, яка лежить поза смугою частот Міг. 7/0 Використання ВС різних одночастотних смуг у зворотному каналі під час м'якої переадресації виклику усуває проблему можливих перешкод у одночастотній системі, викликаних надмірною потужністю передачі ВС. Ця інша одночастотна смуга зворотного каналу (Мга, Фіг.15) лежить у смузі частот М/Уг типового втілення. У іншому втіленні Мга лежить за межами УУг.

Хоча у цьому втіленні розглядається переадресація виклику від одночастотної до змішаної зони обслуговування (зони, що обслуговується як одночастотної, так і багаточа-стотною БС), наприклад, у точці 520, зрозуміло, що подібний спосіб може бути використаний для переадресації виклику від багаточастотної до змішаної зони обслуговування (точки 540 або 548).

Згідно з четвертим втіленням переадресації виклику, як тільки ВС досягає точки поза зоною обслуговування одночастотними БС1 (наприклад, 530), може відбутись переадресація виклику, яка змінить режим зв'язку з одночастотного на багаточастотний. Ця подальша переадресація виклику включає надсилання інфраструктурою повідомлення про переадресацію виклику до ВС, з командою припинити одночастотний зв'язок з багаточас-тотними БСЗ і встановити багаточастотний зв'язок з тими ж БС у смугах частот УМГ і МуУг. Інакше кажучи, до ВС надсилається повідомлення про переадресацію виклику, яке дає їй команду припинити всі одночастотні зв'язки і мати зв'язок лише за багаточастотним протоколом у прямому і зворотному каналах. У с ов такому втіленні інфраструктура дає команду багаточастотним БСЗ змінити режим зв'язку з ВС з переходом до багаточастотного протоколу у смугах частот УМ і МУг. і)

Переадресація виклику, яка дає команду ВС мати зв'язок лише з одним типом БС згідно з власним протоколом БС не обмежується випадком, коли ВС переходить із змішаної зони обслуговування у зону багаточастотного обслуговування (точка 530). Коли ВС переходить з змішаної зони обслуговування у зону о

Зо одночастотного обслуговування (точка 550), бажано передати подальше повідомлення про переадресацію виклику, що дає команду ВС встановлювати зв'язок лише з одночастотними БС за одночастотним протоколом. -

У четвертому втіленні переадресації виклику інфраструктура повідомленням про переадресацію виклику дає (у команду ВС почати передачу даних за одночастотним протоколом у смузі частот Мга і почати прийом даних за багаточастотним протоколом у смузі частот МЕ від щонайменше однієї багаточастотної БСЗ. Інфраструктурадає 7 зв Команду цим БОЗ почати передачу даних у прямому каналі до ВС за багаточастотним протоколом у смузі частот ї-

МИ, а також почати прийом від ВС у зворотному каналі за одночастотним протоколом у смузі частот Мга. Крім того, інфраструктура дає команду одночастотним БСІ1, що беруть участь у переадресації виклику, перейти від смуги частот Мг до смуги частот Мга для прийому передач від ВС у зворотному каналі.

Хоча у цьому втіленні розглядається переадресація виклику від одночастотної до змішаної зони « обслуговування (зони, що обслуговується як одночастотною, так і багато--астотною БС), наприклад, у точці 520, з с зрозуміло, що подібний спосіб може бути використаний для переадресації виклику від багаточастотної до змішаної зони обслуговування (точки 540 або 548). ;» Згідно з четвертим втіленням переадресації виклику, як тільки ВС досягає точки поза зоною обслуговування одночастотними БС1 (наприклад, 530), може відбутись подальша переадресація виклику, яка змінить режим

Зв'язку з одночастотного на багаточастотний. Ця подальша переадресація виклику включає надсилання -І інфраструктурою повідомлення про переадресацію виклику до ВС, з командою припинити одночастотний зв'язок з багаточастотними БСЗ і встановити багаточастотний зв'язок з тими ж БС у смугах частот УМГ і МуУг. Інакше - кажучи, до ВС надсилається повідомлення про переадресацію виклику, яке дає їй команду припинити всі б одночастотні зв'язки і мати зв'язок лише за багаточастотним протоколом у прямому і зворотному каналах. У бор такому втіленні інфраструктура дає команду багаточастотним БСЗ змінити режим зв'язку з ВС з переходом до

Ш- багаточастот-ного протоколу у смугах частот УМГ і МУг. о Переадресація виклику, яка дає команду ВС мати зв'язок лише з одним типом БС згідно з власним протоколом БС не обмежується випадком, коли ВС переходить з змішаної зони обслуговування у зону багаточастотного обслуговування (точка 530). Коли ВС переходить з змішаної зони обслуговування у зону дв одночастотного обслуговування (точка 550), бажано передати подальше повідомлення про переадресацію виклику, з командою ВС встановлювати зв'язок лише з одночастотними БС за одночастотним протоколом.

Ф) Фіг.1б6 ілюструє п'яте втілення переадресації виклику, яке відрізняється від четвертого лише тим, що ка одночастотні БС не приймають передач у зворотному каналі від ВС, які виконують м'яку переадресацію виклику.

Хоча бажано, щоб одночастотні БС приймали одночастотні передачі від ВС для рознесення маршрутів, може бо Виявитись економічно недоцільним конфігурувати одночастотні БС1 для прийому одночастотних сигналів у двох смугах частот: для ВС, що виконують м'яку переадресацію виклику і для ВС що її не виконують. П'яте втілення переадресації виклику може бути застосоване у випадках, коли є небажаним запровадження двох смуг для прийому передач у одночастотних БСТ1. У цьому втіленні робота багаточастотних БСЗ і ВС не відрізняється від їх роботи у четвертому втіленні. Єдиною різницею між четвертим і п'ятим втіленнями є те, що, згідно з п'ятим 65 втіленням, одночастотні БС1 не використовуються для зв'язку з ВС після переадресації виклику.

У п'ятому втіленні переадресації виклику інфраструктура повідомленням про переадресацію виклику дає команду ВС припинити зв'язок з одночастотними БС1, почати передачу даних за одночастотним протоколом у смузі частот Мга і почати прийом даних за багаточастотним протоколом у смузі частот М від щонайменше однієї багаточастотної БСЗ. Інфраструктура дає команду цим багато частотним БСЗ почати передачу даних у прямому каналі до ВС за багаточастотним протоколом у смузі частот УМ, а також почати прийом від ВС у зворотному каналі за одночастотним протоколом у смузі частот Мга. Крім того, інфраструктура дає команду одночастотним

БС1 припинити зв'язок з ВС.

Вадою п'ятого втілення є відсутність рознесення маршрутів у зворотному каналі, яка забезпечується четвертим втіленням. 70 Хоча у цьому втіленні розглядається переадресація виклику від одночастотної до змішаної зони обслуговування (зони, що обслуговується як одночастотною, так і багато--астотною БС), наприклад, у точці 520, зрозуміло, що подібний спосіб може бути використаний для переадресації виклику від багаточастотної до змішаної зони обслуговування (точки 540 або 548).

Згідно з п'ятим втіленням переадресації виклику, як тільки ВС досягає точки поза зоною обслуговування /5 одночастотними БС1 (наприклад, 530), може відбутись подальша переадресація виклику, яка змінить режим зв'язку з одночастотного на багаточастотний. Ця подальша переадресація виклику включає надсилання інфраструктурою повідомлення про переадресацію виклику до ВС, з командою припинити одночастотний зв'язок з бага-точастотними БСЗ і встановити багаточастотний зв'язок з тими ж БС у смугах частот МИ і МУг. Інакше кажучи, до ВС надсилається повідомлення про переадресацію виклику, яке дає їй команду припинити всі 2о одночастотні зв'язки і мати зв'язок лише за багаточастотним протоколом у прямому і зворотному каналах. У такому втіленні інфраструктура дає команду багаточастотним БСЗ змінити режим зв'язку з ВС з переходом до багаточастотного протоколу у смугах частот УМ і МУг.

Подальша переадресація виклику, яка дає команду ВС мати зв'язок лише з одним типом БС згідно з власним протоколом БС не обмежується випадком, коли ВС переходить з змішаної зони обслуговування у зону сч багаточастотного обслуговування (точка 530). Коли ВС переходить з змішаної зони обслуговування у зону одночастотного обслуговування (точка 550), бажано передати подальше повідомлення про переадресацію і) виклику, з командою для ВС встановлювати зв'язок лише з одночастотними БС за одночастотним протоколом.

Жодне з розглянутих вище втілень переадресації, у яких передачі у прямому каналі здійснюються за багаточастотним протоколом (третє-п'яте втілення) не забезпечує рознесення маршрутів передач від о

Зо одночастотних і багаточастотних БС. Описані далі втілення забезпечують таке рознесення маршрутів одночастотних і багаточастотних БС, щонайменше частково. Це досягається конфігуруванням одночастотних -

БСІ1 для передачі сигналів до ВС у одночастотній смузі Мі, причому переданий сигнал є частиною сигналу, Ге генерованого за багаточастотним протоколом. Далі наведено опис передачі частини сигналу у одночастотній смузі, генерованого за багаточастотним протоколом. --

Багаточастотна смуга може бути логічно розділена на кілька частин, кожна з яких за шириною відповідає ча одночастотній смузі. У типовій системі, де МЕ лежить у УМ, і одночастотні передачі виконуються за протоколом 1Х, а багаточастотні за протоколом ЗХ, бага-точастотна смуга ММ може бути логічно розділена на три частини

Ма, МЛь і МИ, де кожна підсмуга шириною, як Мі. У типовому випадку М- Мб. Зрозуміло, що МЕ може лежати у будь-якому місці у МУ. Фіг.17а ілюструє цей випадок. Тут ММ розділена на три підсмуги однакової ширини, « 470 причому третя з них, Мис, є такою ж самою смугою частот, як одно частотна смуга Мі. На Фіг.17а наведено також пт») с типовий багаточастотний сигнал 5, який передається у смузі М. Сигнал 5 також може бути розділений на три . субсигнали За, Зь і Зо, кожний з яких передається у відповідній підсмузі. Зокрема, сигнал 5; передається у смузі и?» МЕ (тобто УМГ). Згідно з описаними нижче втіленнями переадресації виклику, повний багаточастотний сигнал 5 передається багаточастотними БС у смузі частот М. Частина 5; сигналу З генерується за багаточастотним протоколом і передається у смузі частот Мі. Для одержання рознесення маршрутів для цієї частини сигналу -І одночастотні БС1, що передають сигнали у смузі частот Мі за одночастотним протоколом, додатково передають частину багаточастотного сигналу, яка була передана багаточастотними БС у смузі частот МЕ. Наприклад, якщо - сигнал був генерований і переданий, як це показано на Фіг.17а, у втіленнях переадресації виклику, описаних

Ге» нижче, частина Зо; передається одночастотними БС згідно з Фіг.17 5.

Фіг.18 ілюструє шосте втілення переадресації виклику. Це втілення має всі маршрути зв'язку третього

Ш- втілення маршруту зв'язку одночастотного прямого каналу між одно-частотними БСІ і ВС. Частина З 5 о багаточастотного сигналу передається за маршрутом зв'язку одночастотного прямого каналу, а також як частина багаточастотного сигналу ба-гаточастотної БСЗ. Шосте втілення має всі переваги третього втілення і, крім того, створює додаткове рознесення маршрутів прямого каналу для частини багаточастотного сигналу, що

Передається як багаточастотною, так і одночастотною БС.

Згідно з шостим втіленням переадресації виклику до кандидата на багаточастотну переадресацію виклику (Ф, надсилається повідомлення, яке дає команду ВС продовжувати передавати дані за одночастотним протоколом у ка Мг Її почати прийом даних за багаточастотним протоколом у М від щонайменше однієї багаточастотної БСЗ. Крім того, повідомлення про переадресацію виклику дає команду ВС почати прийом даних за багаточастотним бо протоколом у М від щонайменше однієї одночастотної БС1. У одному з втілень ВС одержує команду декодувати лише частину сигналу, що надходить у одночастотній смузі, оскільки одночастотна БС1 передає лише частину багаточастотного сигналу. У іншому втіленні ВС одержує команду декодувати весь багаточастотний сигнал від одночастотної БС1. У такому втіленні, хоча ВС зможе декодувати не весь багаточастотний сигнал від БС1, а лише частину того, що було передане від БСТІ, відсутність деякого сигналу не матиме негативного впливу на ВС 65 під час декодування повного багаточастотного сигналу від БСЗ.

У цьому втіленні ВС використовує ту ж смугу Мг для передачі даних після переадре-сації виклику, яку вона використовувала до переадресації виклику. Інфраструктура дає команду цим багаточастотним БСЗ почати передачі даних у прямому каналі за багаточас-тотним протоколом у смузі частот УМ. Крім того, інфраструктура дає команду цим багато--астотним БСЗ почати прийом даних від ВС у зворотному каналі за одночастотним протоколом у смузі частот Мг, а також дає команду цим одночастотним БС1Т почати генерування сигналів за багаточастотним протоколом і передавати у смузі частот Мі частину кожного з цих сигналів, яка буде передаватися також у смузі частот М багаточастотними БСЗ3. Одночастотні БС1 отримують команду активно (за командою) або пасивно (без команди) продовжувати прийом в режимі одночастотного зв'язку від ВС у смузі частот Мі. 70 Хоча у цьому втіленні розглядається переадресація виклику від одночастотної до змішаної зони обслуговування (зони, що обслуговується як одночастотною, так і багато--астотною БС), наприклад, у точці 520, зрозуміло, що подібний спосіб може бути використаний для переадресації виклику від багаточастотної до змішаної зони обслуговування (точки 540 або 548).

Згідно з шостим втіленням переадресації виклику, як тільки ВС досягає точки поза зоною обслуговування /5 одночастотними БС1 (наприклад, 530), може відбутись подальша переадресація виклику, яка змінить режим зв'язку з одночастотного на багаточастотний. Ця подальша переадресація виклику включає надсилання інфраструктурою повідомлення про переадресацію виклику до ВС, з командою припинити одночастотний зв'язок з багаточастотними БСЗ і встановити багаточастотний зв'язок з тими ж БС у смугах частот УМГ і МуУг. Інакше кажучи, до ВС надсилається повідомлення про переадресацію виклику, яке дає їй команду припинити всі 2о одночастотні зв'язки і мати зв'язок лише за багаточастотним протоколом у прямому і зворотному каналах. У такому втіленні інфраструктура дає команду багаточастотним БСЗ змінити режим зв'язку з ВС з переходом до багаточастотного протоколу у смугах частот УМ і МУг.

Подальша переадресація виклику, яка дає команду ВС мати зв'язок лише з одним типом БС згідно з власним протоколом БС не обмежується випадком, коли ВС переходить з змішаної зони обслуговування у зону сч багаточастотного обслуговування (точка 530). Коли ВС переходить з змішаної зони обслуговування у зону одночастотного обслуговування (точка 550), бажано передати подальше повідомлення про переадресацію і) виклику, даючи команду ВС встановлювати зв'язок лише з одночастотними БС за одночастотним протоколом.

Фіг.19 ілюструє сьоме втілення переадресації виклику. Це втілення має всі маршрути зв'язку четвертого втілення плюс маршрут зв'язку одночастотного прямого каналу між одночастотними БСТ і ВС. Частина З с (с багаточастотного сигналу передається за маршрутом зв'язку одночастотного прямого каналу. Також частина 5 с передається як частина багаточастотного сигналу переданого багаточастотною БСЗ. Сьоме втілення має всі - переваги четвертого втілення і, крім того, створює додаткове рознесення маршрутів прямого каналу для частини «о багаточастотного сигналу, що передається як багаточастотними, так і одночастотними БС.

У сьомому втіленні переадресації виклику інфраструктура повідомленням про пере-адресацію виклику дає -- з5 Команду ВС почати передачу даних за одночастотним протоколом у смузі частот Мга (див. опис четвертого М. втілення) і почати прийом даних за багаточастот-ним протоколом у смузі частот М від щонайменше однієї багаточастотної БСЗ. Повідомлення про переадресацію виклику також дає команду ВС почати прийом даних за багато-частотним протоколом у смузі МЕ від щонайменше однієї одночастотної БС1. У одному з втілень ВС одержує команду декодувати лише частину сигналу, що надходить у одночас-тотній смузі, оскільки одночастотна «

БОС передає лише частину багаточастотного сигналу. У іншому втіленні ВС одержує команду декодувати весь -птш) с багаточастотний сигнал від одночастотної БС1. У такому втіленні, хоча ВС зможе декодувати не весь . багаточастотний сигнал від БСТ, а лише частину того, що було передане від БС1, відсутність якого-небудь и? сигналу не матиме негативного впливу на ВС під час декодування повного багаточастотного сигналу від БСЗ.

Інфраструктура дає команду цим багаточастотним БСЗ почати передачу даних у прямому каналі до ВС за багаточастотним протоколом у смузі частот УМ, а також почати прийом передач від ВС у зворотному каналі за -І одночастотним протоколом у смузі Мга Крім того, інфраструктура дає команду одночастотній БСІ1 почати генерування сигналів за багаточастотним протоколом і передавати у смузі частот МЕ ту частину кожного з цих - сигналів, яка передаватиметься у смузі МЕ багаточастотними БСЗ. Крім того, інфраструктура дає команду

Ге» одночастотним БСІ1, що беруть участь у переадресації виклику, перейти від смуги частот Мг до смуги частот Мга 5р для прийому передач від ВС у зворотному каналі.

Ш- Хоча у цьому втіленні розглядається переадресація виклику від одночастотної до змішаної зони о обслуговування (зони, що обслуговується як одночастотною, так і багато--астотною БС), наприклад, у точці 520, зрозуміло, що подібний спосіб може бути використаний для переадресації виклику від багаточастотної до змішаної зони обслуговування (точки 540 або 548).

Згідно з сьомим втіленням переадресації виклику, як тільки ВС досягає точки поза зоною обслуговування одночастотними БС1 (наприклад, 530), може відбутись подальша переадресація виклику, яка змінить режим (Ф, зв'язку з одночастотного на багаточастотний Ця подальша переадресація виклику включає надсилання ка інфраструктурою повідомлення про переадресацію виклику до ВС, з командою припинити одночастотний зв'язок з багаточастотними БСЗ і встановити багаточастотний зв'язок з тими ж БС у смугах частот УМГ і МуУг. Інакше бо Кажучи, до ВС надсилається повідомлення про переадресацію виклику, яке дає їй команду припинити всі одночастотні зв'язки і мати зв'язок лише за багаточастотним протоколом у прямому і зворотному каналах. У такому втіленні інфраструктура дає команду багаточастотним БСЗ змінити режим зв'язку з ВС з переходом до багаточастотного протоколу у смугах частот УМ і МУг.

Подальша переадресація виклику, яка дає команду ВС мати зв'язок лише з одним типом БС згідно з власним 65 протоколом БС не обмежується випадком, коли ВС переходить з змішаної зони обслуговування у зону багаточастотного обслуговування (точка 530). Коли ВС переходить з змішаної зони обслуговування у зону одночастотного обслуговування (точка 550), бажано передати подальше повідомлення про переадресацію виклику, яке дає команду ВС встановлювати зв'язок лише з одночастотними БС за одночастотним протоколом.

Фіг.20 ілюструє восьме втілення переадресації виклику. Це втілення має всі маршрути зв'язку п'ятого втілення плюс маршрут зв'язку одночастотного прямого каналу між одночастотними БС1 і ВС. Частина З 2 багаточастотного сигналу передається за маршрутом зв'язку одночастотного прямого каналу, а також як частина багаточастотного сигналу багаточастотної БСЗ. Восьме втілення має всі переваги п'ятого втілення і, крім того, створює додаткове рознесення маршрутів прямого каналу для частини багаточастотного сигналу, що передається як багаточастотними, так і одночастотними БО. 70 У восьмому втіленні переадресації виклику інфраструктура повідомленням про переадресацію виклику дає команду ВС почати передачу даних за одночастотним протоколом у смузі частот Мга (див. опис четвертого втілення) і почати прийом даних за багаточастотним протоколом у смузі частот М від щонайменше однієї багаточастотної БСЗ3. Це повідомлення про переадресацію виклику також дає команду ВС почати прийом за багаточастотним протоколом у смузі МЕ від щонайменше однієї одночастотної БС1. У одному з втілень ВС 7/5 одержує команду декодувати лише частину сигналу, що надходить у одночас-тотній смузі, оскільки одночастотна

БС1 передає лише частину багаточастотного сигналу. У іншому втіленні ВС одержує команду декодувати весь багаточастотний сигнал від одночастотної БС1. У такому втіленні, хоча ВС зможе декодувати не весь багаточастотний сигнал від БС1, а лише частину того, що було передане від БСТ, відсутність будь-якого сигналу не матиме негативного впливу на ВС під час декодування повного багаточастотного сигналу від БСЗ.

У цьому втіленні Інфраструктура дає команду цим багаточастотним БСЗ почати передачу даних у прямому каналі до ВС за багаточастотним протоколом у смузі частот УМ, а також почати прийом від ВС у зворотному каналі за одночастотним протоколом у смузі частот Мга. Крім того, інфраструктура дає команду одночастотним

БС1 почати генерування сигналів за багаточастотним протоколом і передавати у смузі МЕ ту частину кожного з цих сигналів, яка передаватиметься у смузі МЕ багаточастотними БСЗ.Одночастотна БС1 отримує команду сч об припинити прийом одночастотних передач від ВС.

Хоча у цьому втіленні розглядається переадресація виклику від одночастотної до змішаної зони і) обслуговування (зони, що обслуговується як одночастотною, так і багато--астотною БС), наприклад, у точці 520, зрозуміло, що подібний спосіб може бути використаний для переадресації виклику від багаточастотної до змішаної зони обслуговування (точки 540 або 548, див. приклад З нижче). о зо Згідно з восьмим втіленням переадресації виклику, як тільки ВС досягає точки поза зоною обслуговування одночастотними БС1 (наприклад, 530), може відбутись подальша переадресація виклику, яка змінить режим - зв'язку з одночастотного на багаточастотний. Ця подальша переадресація виклику включає надсилання «о інфраструктурою повідомлення про переадресацію виклику до ВС, з командою припинити одночастотний зв'язок з багаточастотними БСЗ і встановити багаточастотний зв'язок з тими ж БС у смугах частот УМГ і МуУг. Інакше -- зв Кажучи, до ВС надсилається повідомлення про переадресацію виклику, яке дає їй команду припинити всі ї- одночастотні зв'язки і мати зв'язок лише за багаточастотним протоколом у прямому і зворотному каналах. У такому втіленні інфраструктура дає команду багаточастотним БСЗ змінити режим зв'язку з ВС з переходом до багаточастотного протоколу у смугах частот УМГ і Му/г (див. приклад 2 нижче).

Подальша переадресація виклику, яка дає команду ВС мати зв'язок лише з одним типом БС згідно з власним « протоколом БС не обмежується випадком, коли ВС переходить з змішаної зони обслуговування у зону з с багаточастотного обслуговування (точка 530). Коли ВС переходить з змішаної зони обслуговування у зону одночастотного обслуговування (точка 550), бажано передати подальше повідомлення про переадресацію ;» виклику, яке дає команду ВС встановлювати зв'язок лише з одночастотними БС за одночастотним протоколом (див. приклад 4 нижче).

Фіг.21 містить схему операцій способу, який може бути використаний для реалізації кожного з описаних вище -І втілень переадресації виклику у неоднорідній системі. Операцією 2110 кожна БС генерує список сусідніх БС, використовуючи відомі способи. - Далі операцією 2120 кожна БС передає повідомлення, яке містить список сусідніх БС. Це повідомлення

Ге» містить пілотні зсуви кожної з сусідніх БС і явно або неявно вказує частоту кожного переданого сусіднього 5ор Пілот-сигналу. Цей список може також містити додаткову інформацію про кожну із сусідніх БС, наприклад, чи є ш- вона одночастотною або багаточастотною, або які смуги частот вона використовує. У іншому варіанті ця о додаткова інформація передається у іншому каналі, наприклад, каналі виклику.

Далі операцією 2130 ВС приймає повідомлення з списком сусідів і веде моніторинг пілотів-сигналів на їх частотах і пілотних зсувів, вказаних цим повідомленням. ВС виконує вимірювання інтенсивності пілот-сигналів, ов Які вона намагається виявити, і вносить цю інформацію у повідомлення про вимірювання інтенсивності сигналів, яке потім передає. У одному з втілень ВС вносить у це повідомлення лише ті інтенсивності прийнятих сигналів,

Ф) які перевищують зумовлений поріг (наприклад, поріг ЕсЛо, відомий фахівцям). Спосіб і пристрій для таких ка вимірювань описані у заявці на патент США 09/502279 від 2/10/2000, включеній посиланням. Можуть бути застосовані і інші способи формування повідомлень про вимірювання інтенсивності сигналів. во Операцією 2140 БС приймають повідомлення про вимірювання інтенсивності сигналів і пересилають дані вимірювань до КБС, який керує переадресацією виклику.

Операцією 2150 КБС аналізує поточний стан зв'язку з ВС разом з вимірюваннями інтенсивності сигналу, одержаних від ВС, після чого визначає нову Активну Групу, тобто групу БС, з якими ВС має встановлювати зв'язок, а також необхідність (якщо вона є) ініціювати переадресацію виклику згідно з одним з описаних вище 65 втілень переадресації виклику. Наприклад, якщо у поточному стані ВС має зв'язок лише з вузькосмуговими БС, а вимірювання інтенсивності прийнятих сигналів вказують, що ВС приймає вимірювання пілот-сигналу з високим рівнем як від одночастотних, такі від багаточастотних БС, КБС ініціюватиме переадресацію виклику згідно з одним з описаних вище втілень.

Якщо нова активна група містить лише одночастотні БС, а ВС має поточний зв'язок лише з одночастотними

БС за одночастотним протоколом, то можлива переадресація виклику буде відмінною від описаних вище втілень. Якщо нова активна група містить лише багаточастотні БС, а ВС має поточний зв'язок лише з багаточастотними БОС за багато-ч-астотним протоколом, то можлива переадресація виклику також буде відмінною від описаних вище втілень. У цих випадках виконується операція 2110.

В усіх інших випадках виконується переадресація виклику згідно з описаними втіленнями і процедура /о переходить до операції 2160, якою КБС дає команду щонайменше одній БС передати до ВС повідомлення про переадресацію виклику з командою виконати переадресацію виклику. У одному з втілень всі БС, з якими ВС має зв'язок, передають до ВС повідомлення про переадресацію виклику з командою виконати переадресацію виклику до нової активної групи. Залежно від середовища розповсюдження радіохвиль ВС і від конкретного втілення переадресації виклику повідомлення про переадресацію виклику міститиме належний набір команд, /5 описаних вище для цього втілення (одного з описаних вище восьми). Середовище розповсюдження радіохвиль має значення, оскільки виконання переадресації виклику залежить від місцеположення ВС відносно радіосигналів які вона може приймати від групи БС у будь-який заданий проміжок часу.

Наприклад, у випадку використання восьмого втілення повідомлення про переадресацію виклику, надіслане операцією 2160 буде базоване на місцеположенні ВС згідно з описом цього втілення. Далі наведено приклади, 2о що ілюструють вплив місцеположення на повідомлення, що передаються згідно з восьмим втіленням переадресації виклику.

Приклад 1: ВС знаходиться у точці 520, переходячи з зони одночастотного обслуговування у зону змішаного обслуговування. Якщо ВС у точці 520 передає повідомлення про вимірювання інтенсивності сигналу (опер. 2130), то, згідно з восьмим втіленням, операцією 2160 буде передане повідомлення про переадресацію виклику, сч ов яке дає команду ВС почати передачу даних за одночастотним протоколом у смузі частот Мга (див. опис четвертого втілення) і почати прийом даних за багаточастотним протоколом у смузі частот М від щонайменше і) однієї багаточастотної БСЗ. Це повідомлення про переадресацію виклику також дає команду ВС почати прийом даних за багаточастотним протоколом у одночастотній смузі МЕ від щонайменше однієї одночастотної БС1.

Приклад 2: ВС знаходиться у точці 530, переходячи з зони змішаного обслуговування у зону о зо багаточастотного обслуговування. Якщо ВС у точці 530 передає повідомлення про вимірювання інтенсивності сигналу (опер. 2130), то, згідно з восьмим втіленням, операцією 2160 буде передане повідомлення про - переадресацію виклику, яке даватиме команду ВС припинити зв'язок з багаточастотними БСЗ і встановити Ге зв'язок з цими БС у смугах частот МИ і МУг.

Приклад 3: ВС знаходиться у точці 540, переходячи з зони багаточастотного обслуговування у зону -- змішаного обслуговування. Якщо ВС у точці 540 передає повідомлення про вимірювання інтенсивності сигналу ї- (опер. 2130), то, згідно з восьмим втіленням, операцією 2160 буде передане повідомлення про переадресацію виклику, яке даватиме команду ВС почати передачу даних за одночастотним протоколом у смузі частот Мга (див. опис четвертого втілення) і почати прийом даних за багаточастотним протоколом у смузі частот МУЄ від щонайменше однієї багаточастотної БСЗ3. Це повідомлення про переадресацію виклику також дає команду ВС « почати прийом даних за багаточастотним протоколом у одночастотній смузі МЕ від щонайменше однієї нта) с одночастотної БС1. . Приклад 4: ВС знаходиться у точці 550, переходячи з зони змішаного обслуговування у зону одночастотного и?» обслуговування. Якщо ВС у точці 550 передає повідомлення про вимірювання інтенсивності сигналу (опер. 2130), то, згідно з восьмим втіленням, операцією 2160 буде передане повідомлення про переадресацію виклику, яке даватиме команду ВС припинити всі зв'язки за багаточастотними протоколами і підтримувати -І одноча-стотний зв'язок лише з одночастотними БСІ у смугах частот МІ і Ме.

Хоча наведені приклади стосуються лише восьмого втілення переадресації виклику, наведений вище опис - всіх восьми втілень дозволяє визначити повідомлення про переадресацію виклику (опер. 2160), що підлягають

Ге» передачі базуючись на виборі втілення переадресації виклику і на вимірюваннях інтенсивностей сигналів 5р отриманих від ВС сигналів (ці вимірювання дозволяють КБС оцінити положення ВС). Далі відбувається перехід

Ш- до операції 2170. о Далі операцією 2170 КБС дає команду БС виконати дії, що відповідають положенню ВС і обраному згідно з цим втіленням повідомленням про переадресацію виклику. Ці команди будуть узгодженими з повідомленням про переадресацію виклику, переданим операцією 2160. Згідно з обраним втіленням переадресації виклику одна або кілька БС мають припинити або змінити зв'язки з ВС і вони одержують відповідні команди. Також одна або кілька

БС мають встановити зв'язок з ВС і вони одержують відповідні команди згідно з повідомленням про

Ф) переадресацію виклику (опер. 2160). ка Наприклад, якщо застосовується восьме втілення переадресації виклику і ВС знаходилась у точці 520 і опер. 2160 було передано повідомлення про переадресацію виклику (таке, як у Прикладі 1), то опер. 2170 КБС дає бо Команду щонайменше одній багаточастот-ній БСЗ установити прямий канал з ВС для передач даних за багаточастотним протоколом, а також установити зворотній канал для прийому передач даних за одночастотним протоколом у смузі частот Мга (як описано у четвертому втіленні). Крім того. КОС дає команду щонайменше одній одночастотній БСТ, у якій до переадресації виклику був зв'язок з ВС у одно частотному режимі, припинити прийом даних від ВС і змінити режим передачі до ВС на режим, в якому вона передає у одночастотній смузі МЕ 65 частину сигналу згенерованого за багаточастотним протоколом.

Хоча наведений приклад стосуються лише восьмого втілення переадресації виклику, у сценарії де ВС переміщується з одночастотної до змішаної зони обслуговування, наведений вище опис всіх восьми втілень дозволяє визначити, що команди КБС дані БС опер. 2170 базуються на вибраному втіленні і оцінці положення

ВС (визначеного через дані вимірювання інтенсивності сигналів). Далі відбувається перехід до операції 2180.

Операцією 2180 ВС приймає повідомлення про переадресацію виклику, передане операцією 2160 і виконує відповідні команди. Якщо це повідомлення про переадресацію виклику явно чи неявно дає команду ВС припинити прийом від однієї або кількох БС, вона виконує цю вимогу. Якщо ВС отримала команду почати прийом від однієї або кількох БС, вона робить це. Якщо це повідомлення про переадресацію виклику дає команду ВС змінити режим прийому з одночастотного на багаточастотний або навпаки, вона також робить це. 70 Якщо повідомлення про переадресацію виклику дає команду ВС змінити режим передачі з одночастотного на багаточастотний або навпаки, вона робить це. Крім того, якщо це повідомлення про переадресацію виклику дає команду ВС передавати дані у одночастотному режимі у певній одночастотній смузі (наприклад, Мг або Мга), ВС починає передавати дані в одночастотному режимі у цій одночастотній смузі.

Наприклад, якщо необхідно підтримувати восьме втілення переадресації виклику, а ВС знаходиться у точці 7/5 920 і тому передається повідомлення про переадресацію виклику згідно з Прикладом 71 (опер. 2160), то операцією 2180 ВС почне передавати дані у зворотному каналі за одночастотним протоколом у смузі частот Мга (згідно з четвертим втіленням) і змінить режим прийому прямого каналу на багаточастотний. На додаток до прийому багаточастотної передачі від щонайменше однієї багаточастотної БСЗ ВС почне приймати частину сигналу, генерованого за багаточастотним протоколом, яка передається від щонайменше однієї одночастотної

БСТ1. У одному з втілень ВС одержує команду декодувати лише частину сигналу, що надходить у одночастотній смузі, оскільки одночастотна БС1 передає лише частину багаточастотного сигналу. У іншому втіленні ВС одержує команду декодувати весь багаточастотний сигнал від одночастотної БС1. У такому втіленні, хоча ВС зможе декодувати не весь багаточастотний сигнал від БС1, а лише частину того, що було передане від БС1, відсутність деякого сигналу не матиме негативного впливу на ВС під час декодування повного багаточастотного с ов сигналу прийнятого від БСЗ.

Хоча наведені приклади стосуються лише восьмого втілення переадресації виклику, коли ВС переходить з і) зони одночастотного обслуговування у зону змішаного обслуговування, наведений вище опис всіх восьми втілень дозволяє визначити команди від КБС у повідомленні про переадресацію виклику (опер. 2160), відповідно оцінці положення ВС (визначеного через дані вимірювання інтенсивності сигналів). Це дає змогу визначити дії о зо ВС при виконанні операції 2180 у відповідь на повідомлення про переадресацію виклику (визначеного через дані вимірювання інтенсивності сигналів).. Далі відбувається перехід до операції 2110. -

БОС 2200 (Фіг.22) генерує повідомлення з списком сусідніх БС генератором 2220 і надсилає його до Ге модулятора 2230, який модулює це повідомлення і надсилає до передавача 2240. Передавач 2240 підвищує частоту сигналу, підсилює його і передає антеною 2250. --

У одному з втілень модулятор 2230 є багаторежимним, здатним виконувати модуляцію за одночастотним або ї- багаточастотним протоколом. У такому втіленні модулятор 2230 виконує одночастотну модуляцію за протоколом 1Х, а багаточастотну модуляцію за протоколом ЗХ. У втіленні, де модулятор 2230 є багаточастотним, до початку модуляції процесор керування 2260 дає йому команду виконувати модуляцію за одночастотним або багаточастотним протоколом, згідно з втіленнями 1-8 переадресації виклику. У одному з втілень модулятор 2230 « бкладається з двох окремих модуляторів - одночастотного і багаточастотного. Процесор керування 2260 має з с внутрішню пам'ять або, як це добре відомо, може звертатись до зовнішнього запам'ятовуючого пристрою (не показано). з У одному з втілень передавач 2240 є багаторежимним, здатним передавати як у ба-гаточастотній, так і в одночастотній смузі (наприклад, смузі 1,25МГцЦ для 1Х). У втіленні, де передавач 2240 є багаточастотним, до

Виконання передачі, процесор керування 2260 дає йому команду виконати передачу у багаточастотній або -І одночастотній смузі.

Процесор керування 2260 може бути реалізований з використанням матриці логічних елементів з - експлуатаційним програмуванням, програмованих логічних пристроїв, процесорів обробки цифрових сигналів,

Ге» одного або кількох мікропроцесорів, інтегральних схем прикладної орієнтації або інших пристроїв, здатних 5р Виконувати описані вище функції.

Ш- ВС 2300 (Фіг.23) приймає переданий сигнал антеною 2394, після чого цей сигнал через дуплексор 2392 о надходить до приймача 2390, який знижує його частоту, фільтрує і підсилює. Приймач 2390 є багаторежимним, здатним приймати дані як у одночастотній, так і у багаточастотній смузі. Процесор керування 2320 дає команду приймачу 2390 використовувати один з цих режимів згідно з втіленнями 1 - 8 переадресації виклику. Процесор ов Керування 2320 має внутрішню пам'ять або може звертатись до зовнішнього запам'ятовуючого пристрою (не показано).

Ф) Прийнятий сигнал демодулюється демодулятором 2370, після чого надходить до процесора керування 2320. ка Демодулятор 2370 є багаторежимним, здатним виконувати демодуляцію як за одночастотним, так і за багаточастотним протоколом. У такому втіленні демодулятор 2370 виконує одночастотну демодуляцію за бо протоколом 1Х, а багаточас-тотну демодуляцію за протоколом ЗХ. До початку демодуляції процесор керування 2320 дає йому команду виконувати модуляцію за одночастотним (1Х) або багаточастотним (ЗХ) протоколом, згідно з втіленнями 1-8 переадресації виклику.

Демодулятор 2370 надсилає повідомлення з списком сусідів до процесора керування 2320, який формує набір команд, що керують пошуком, який виконується пошуковим пристроєм 2380. Пошуковий пристрій 2380 65 надсилає до демодулятора 2370 параметри для пошукової демодуляції. Демодульовані сигнали надсилаються до накопичувача енергії 2330 пілот-сигналів, який виміряє інтенсивності пілот-сигналів БС з списку сусідів.

Енергія кожної з сусідніх БС надсилається до процесора керування 2320, який порівнює виміряну енергію з зумовленим порогом Т АБО і формує повідомлення, яким позначає ті сусідні БС (якщо вони є), сигнали яких перевищують цей поріг. Ці сусідні БС утворюють Активну Групу.

Повідомлення надсилається до модулятора 2350, який його модулює і надсилає модульований сигнал до передавача 2360, де він підсилюється з підвищенням частоти і через дуплексор 2392 і надходить до антени 2394 для передачі.

Модулятор 2350 є багаторежимним, здатним виконувати модуляцію за одночастотним або багаточастотним протоколом. У такому втіленні модулятор 2350 виконує одночастотну модуляцію за протоколом 1Х, а 70 багаточастотну модуляцію за протоколом ЗХ. У втіленні, де модулятор 2350 є багаточастотним, до початку модуляції процесор керування 2320 дає йому команду виконувати модуляцію за одночастотним або багаточастотним протоколом, згідно з втіленнями 1-8 переадресації виклику. У одному з втілень передавач 2360 є багаторежимним, здатним передавати як у багаточастотній (З х 1,25МГцЦ для ЗХ), так і в одночастотній смузі (наприклад, смузі 1,25МГцЦ для 1Х). У такому втіленні процесор керування 2320 дає команду передавачу 2360 /5 Виконати передачу у багаточастотній або одночастотній смузі. У одному з втілень, що відповідає втіленням 4-7 переадресації виклику, коли ВС може передавати на одній з двох одночастотних смуг (наприклад, Мг або Мга) залежно від зони обслуговування, в якій вона знаходиться, процесор керування 2320 дає команду передавачу 2360 передавати в тій або іншій смузі.

Повідомлення про вимірювання інтенсивності сигналів (Фіг.22) приймається антеною 2290 БС 2200. Сигнал з 2о Зниженою частотою підсилюється приймачем 2280 і надсилається до демодулятора 2270, який демодулює сигнал і після цього надсилає до процесора керування 2260. Процесор 2260 формує список Активної Групи для

КБС згідно з інформацією у переданому від ВС 2300 повідомленні про результати пошуку. У типовому втіленні цей список складається з БС, чиї сигнали, за результатами моніторингу ВС 2300, перевищують поріг Т АЮО енергії. сч

У одному з втілень приймач 2280 може приймати дані як у багаточастотній, так і у одночастотній смузі. У такому втіленні процесор керування 2260 дає команду передавачу 2280 приймати у багаточастотній або і) одночастотній смузі. У одному з втілень, що відповідає втіленням 4-7 переадресації виклику, коли ВС може передавати на одній з двох одночастотних смуг (наприклад, Мг або Мга) залежно від зони обслуговування, в якій вона знаходиться, процесор керування 2260 і дає команду приймачу 2280 приймати у відповідній смузі частот. о зо Процесор керування 2260 надсилає список Активної Групи до інтерфейса 2210, який спрямовує повідомлення з цим списком до КБС. Інтерфейс 2210 може бути будь-яким інтерфейсом, здатним забезпечувати - зв'язок між БС і КБС. У централізованій системі такі інтерфейси є добре відомими і можуть бути (але не Ге тільки) інтерфейсами ЕПегпеї, Т1, Е1, АТМ і мікрохвильовими. У децентралізовній системі інтерфейс 2210 може бути просто шиною пам'яті або спільно використаною пам'яттю. Якщо дозволяє пропускна здатність, КБС -- забезпечує прямі канали для підгрупи БС списку Активної Групи. Прямі канали встановлюються для кожної БС ї- 2200 згідно з цим списком і з прийнятим втіленням переадресації виклику. Зворотні канали встановлюються для кожної БС 2200 згідно з цим списком і з прийнятим втіленням переадресації виклику. Прямі канали можуть встановлюватись у певних БС без встановлення зворотніх каналів (наприклад, згідно з восьмим втіленням переадресації виклику), а зворотні канали можуть встановлюватись у певних БС без встановлення прямих « каналів на цих БС (наприклад, згідно з третім і четвертим втіленнями переадресації виклику). з с У одному з втілень процесор керування 2260 надсилає список Активної Групи також до генератора повідомлень 2220. Сформоване повідомлення про переадресацію виклику після модуляції модулятором 2230 ;» передається, як це було описано вище. У одному з втілень це повідомлення про переадресацію виклику вказує, на яких частотах ВС має почати прийом і передачу і у якому форматі мають бути модульовані дані - одночастотному (наприклад, 1Х) або багаточастотному (наприклад, ЗХ). Таке повідомлення про переадресацію -І виклику формуються згідно з обраним втіленням переадресації виклику. У одному з втілень таке повідомлення про переадресацію виклику вказує, з якими БС ВС має встановлювати зв'язок, а ВС, базуючись на інших - повідомленнях, що характеризують кожну БС, визначає частоти для встановлення зв'язку.

Ге» У іншому втіленні процесор керування 2420 у КБС 2400 (Фіг.24) формує повідомлення про переадресацію 5р Виклику згідно з списком Активної Групи і згідно з обраним втіленням переадресації виклику. У такому втіленні

Ш- процесор керування 2420 надсилає зге-нероване повідомлення про переадресацію виклику до кожної з БОС 2200, о з якими ВС має поточний зв'язок. Процесор керування 2420 надсилає повідомлення про переадресацію виклику до БС 2200 через інтерфейс 2410 КБС. У такому втіленні кожний процесор керування 2260 приймає генероване у

КБС повідомлення про переадресацію виклику через інтерфейс 2210. Процесор керування 2260 у БС 2200 ов надсилає це повідомлення про переадресацію виклику до модулятора 2230, який модулює його і передає, як це було описано вище.

Ф) Інтерфейс 2410 може бути будь-яким інтерфейсом, здатним забезпечувати зв'язок між БС і КБС. У ка централізованій системі такі інтерфейси є добре відомими і можуть бути (але не тільки) інтерфейсами ЕШПегпеї,

Т1, Е1, АТМ і мікрохвильовими. У децентралізовній системі інтерфейс 2410 може бути просто шиною пам'яті або бо спільно використаною пам'яттю. Процесор 2420 керування має внутрішню пам'ять або, як це добре відомо, може звертатись до зовнішнього запам'ятовуючого пристрою (не показано). Процесор 2420 може бути реалізований з використанням матриці логічних елементів з експлуатаційним програмуванням, програмованих логічних пристроїв, процесорів обробки цифрових сигналів, одного або кількох мікропроцесорів, інтегральних схем прикладної орієнтації або інших пристроїв, здатних виконувати описані вище функції. 65 ВС 2300 приймає це повідомлення антеною 2394, демодулює сигнал, як це було описано, і надсилає це повідомлення до процесора керування 2320 керування, який надсилає інформацію щодо списку активної групи до демодулятора 2370 і приймача 2390, після чого виконується спроба переадресації виклику з використанням параметрів БС Активної Групи. Слід відзначити, що оскільки в даному випадку Активна Група базується на попередній інформації, генерованій у ВС 2300, ця ВС не потребує списку Активної Групи, який є часто відомим у

ВС а ргіогі. Отже, у іншому втіленні ВС після зумовленої затримки виконати переадресацію виклику до БС, чий сигнал перевищує поріг. Якщо, з іншого боку, активна група не є просто списком БС, чиї сигнали перевищують поріг, а сформована з урахуванням параметрів, не відомих у ВС, наприклад, параметрів пропускної здатності інших БС, передача цього повідомлення є бажаною.

Процесор керування 2320 може бути реалізований з використанням матриці логічних елементів з 70 експлуатаційним програмуванням, програмованих логічних пристроїв, процесорів обробки цифрових сигналів, одного або кількох мікропроцесорів, інтегральних схем прикладної орієнтації або інших пристроїв, здатних виконувати описані вище функції.

Наведений вище опис бажаних втілень дозволить будь-якому фахівцю використати винахід, зробивши належні модифікації і зміни згідно з концепціями і принципами винаходу. Крім того, описані тут способи можуть 7/5 бути застосовані у будь-яких сполученнях Об'єм винаходу не обмежується наведеними втіленнями і визначається наведеними новими принципами і ознаками. 118 чі т. Й 70 «и 1го с т щі о поь 410 мч

Мч то жо-Г ве че

Б

«в) зо п у й їй лів рови «- веду І | ще т-

Бо . Й . і пів

Зв'язок між ВС 20156 22 | Я м

І ! ч

І - ' ! | - с І 11ба !

І 1

І ' ч Моди свтют тини и?

ФІГ.1 -і - (о) -і (42) іме) 60 б5 пе) й че зго 10 о Й. 21 зо чи

ЧІ

22о о те я 15

І п 20 ! !

І вс І і " аю!

Зв'язокміжВС 301532 е і ! сч 25 ' !

Ї і о

ФІГ.2 о 30 й " пе (Се) ; й

Зо -й з -й м вкн|| У й. Вау зі вл ні) « й су -й - зю зо щ с а с . "» т тов ! - шк ще і

Й пів і (є) і пе--Ну /ми вв гої з

В о | нк 95 ФІГ.3 іме) бо б5 о де ав т й Види

СХ у

З фі р ХО» 715 -кК давав » 55

ФІГ.4 сч с

Й о що з ту Сі "А фею» 5 я КОВІ СЕ - «БО й ФІГ.5 жеса ще Енн о ї !

ФІГ.6

Ф) ко бо б5 ца

БСЗ

ЕЗ

МА

Перше втілення переадресації виклику у у;

БС1 вс всЗ м ме | М ру ; ї вс Друге втілення переадресації виклику

ФІіГ.8 потужність с передячі й о) 7

Одночастотна передача. с--- чи о

Ва їч-

ФІГ.ЗА

Потужність. І«о) передачі

Багаточастотна чи передача

І / Я | в.

Спектр ій во Дао) част

Ви '

ФІГ.9В

Петуюісти 00 спеир - с передачі частот . І п т РпжРУ І й

Подвійна Передача на Частотах, що перекриваються

Ре

Спектр

Ш- М зго 1030 1040 частот -й у 1910

Ге»! ФІГЛОА

Потужність» -і передачі «2 Подвійна Передача Ро на Частотах, що не перекриваються

Ре Ї м

Спектр

ГФ) робо 1070 їово 007050 частот -ий-- м 1050 во ФІГЛОВ б5

Потужність передачі прямого каналу ОднаВс з

Б'Рм. Багаточастотним пратоколом

ФР.

ЗР

РИ

Спектр то -- уже

У

Потужність передачі прямого каналу вРе вс: одночастотним протоколом, дит: друга - з бигеточастотним протоколом виконує м'яку переадресацію виклику

З'Ри.

Р.

РИ с -И8И9-е- ро

М

ФІГ.12 ших й всї | Ї Бої що БсЗ ( 3 ? ча

М. | ін вс перездресації виклику

ФІГ.13

Потужність ч- передачі прямого каналу Б'є

З5 " -

РИ.

Дві ВС з багаточастотьям зер. протоколом, одна з них виконує м'яку переадресацію виклику "Ру. « "7 - -ИНВН--- Спектр с М частої ч / "» м

ФІГ.14 вс Бсі Без -їь М

Ма ма -1 50 й х переадресації виклику кі

ФІГ.15 60 бо

БСЗ а і м

Д'яте втілення переадресації виклику вс т

ФІГ.16

Потужність передачі

Рп 5 передача пт КА КК

Ди маш пий ав НІ --ЙЩ- 5 - -/ '- '- ---л5 -7 спектр чи у, м частот решшці уИ--о

М

ФІГ.17А се потуюнть (о) передачі

Р

Передача частини

Сину у одкочастотиій 8, смузі ---- ри ' (ав) зо т ---е- ї- м (Се)

ФІГ.178 «-- ч-

БСІ І вс Кк Бо і

М М ак що ше хі - с що Шосте втілення в переадресації виклику . а

ФІГ.18 - і «Чи - Бсі вс! мо бо ге» ; м ! Мік (о) Й й зу

Зх 5, - -І 62 її Сьоме втілення вс переадресації виклику

ФІГ19 ко бо 65 к

Ме ме

М хм й вив, ві лив, х

Й переадресації винлиху вс Ї тво - Передача списку сусідніх! 5 2120

Му |передача списку сусідніх

БС до МС 180 ща

Ко Передача ВС вимірювань інтенсивнлеті сигналів 2 !

Прийом вимірювань інтенсивності сигналів

І " відве

І

' тао я

Інтенсивність сир" ні налів вимагає перездре- сації виклику?,

Та с вро Надсипання повідомлення про переадресацію сиклику о до ВС 28170

Команда БС встановити

І зв'язок з ВС згідно з і повідомленням про перевдресацію виклику

Ро вс встановлює зв'язок у гідно з повідомленням про переадресацію Виклику - вс

ПО Око

МКВЗ-- ! | | - інтерфейс | зд яко

Й ЩІ г З ши ша. НИ се Й

Ї гово | г повідомлень І- Мовутятов -- передана ГЕ: карувяння 20 | пт Ї де у ! з

Яке - Я |, я с сл тт вс ч дрон тот и? як

ФІГ.22 - птн ідо що Шан за тиж шк ппебильних --- - ж -- - ----56Ф .:«- - - А (2 - шле

ЩІ сю | ию | дао девво

Ге) | поже А пенолуттор І пре ях І" то М р -І 50 НИ щ збе процесор Гляе З кепування. птн прийнятої сн ! ви | т (2) | : пе рос ян (1 -- р НН

НН я одн

Ге! ФІГ.23 бо б5 ше т. в. квс Коло

ФІГ.24

Claims (23)

Формула винаходу

1. Спосіб забезпечення переадресації виклику з віддаленої станції між одночастотними базовими станціями і багаточастотними базовими станціями, який включає операції: визначення, що віддалена станція приймає сигнали на першій смузі частот за одночастотним протоколом; визначення, що віддалена станція передає сигнали за зазначеним одночастотним протоколом у другій смузі частот, яка має, по суті, таку ж ширину, як зазначена перша смуга частот; прийом різними базовими станціями вимірювань інтенсивності сигналів у першому повідомленні від зазначеної віддаленої станції; визначення, що щонайменше одна з зазначених різних базових станцій може працювати як одночастотна і що щонайменше одна з зазначених різних базових станцій с 29 може працювати як багаточастотна; і передачі до зазначеної віддаленої станції другого повідомлення, яке Ге) вказує зазначеній віддаленій станції почати прийом сигналів за багаточастотним протоколом у третій смузі частот, яка є ширшою за зазначену першу смугу частот.

2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що зазначена перша смуга частот міститься у зазначеній третій смузі частот. о

З. Спосіб за п. 2, який відрізняється тим, що зазначене друге повідомлення вказує зазначеній віддаленій ч- станції почати передачу сигналів за зазначеним одночастотним протоколом у зазначеній другій смузі частот.

4. Спосіб за п. З, який відрізняється тим, що додатково включає операції: моніторингу у зазначеній другій і-й смузі частот щонайменше однією з зазначених різних базових станцій, яка може працювати як одночастотна, «-- сигналів, переданих зазначеною віддаленою станцією у зазначеній другій смузі частот за зазначеним 3о одночастотним протоколом; і передачі від зазначеної щонайменше однієї з зазначених різних базових станцій, в яка може працювати як багаточастотна, сигналів згідно з багаточастотною схемою модуляції до зазначеної віддаленої станції у зазначеній третій смузі частот.

5. Спосіб за п. 4, який відрізняється тим, що додатково включає операцію передачі від зазначеної « щонайменше однієї з зазначених різних базових станцій, яка може працювати як одночастотна, щонайменше - т0 одного з сигналів керування потужністю до зазначеної віддаленої станції у зазначеній першій смузі частот за с зазначеним одночастотним протоколом. "з

6. Спосіб за п. 5, який відрізняється тим, що додатково включає операцію моніторингу у зазначеній другій смузі частот сигналів, переданих за зазначеним одночастотним протоколом від зазначеної щонайменше однієї з зазначених різних базових станцій, яка може працювати як багаточастотна.

7. Спосіб за п. 6, який відрізняється тим, що додатково включає операції: генерування аналогових сигналів 7 згідно з багаточастотною схемою модуляції від зазначеної щонайменше однієї з зазначених різних базових - станцій, яка може працювати як одночастотна; і передачі частини кожного з зазначених аналогових сигналів до зазначеної віддаленої станції у зазначеній першій смузі частот.

б 8. Спосіб за п. 2, який відрізняється тим, що зазначене друге повідомлення додатково вказує зазначеній -І 20 віддаленій станції почати передачу сигналів за зазначеним одночастотним протоколом у четвертій смузі частот, яка має, по суті, таку ж ширину, як зазначена друга смуга частот, а спектр зазначеної четвертої смуги частот с не має взаємного перекриття з спектром зазначеної другої смуги частот.

9. Спосіб за п. 8, який відрізняється тим, що додатково включає операції: передачі від зазначеної щонайменше однієї з зазначених різних базових станцій, яка може працювати як багаточастотна, сигналів згідно 22 3 багаточастотною схемою модуляції до зазначеної віддаленої станції у зазначеній третій смузі частот; і ГФ) моніторингу зазначеною щонайменше однією з зазначених різних базових станцій, яка може працювати як кю багаточастотна, сигналів, переданих зазначеною віддаленою станцією за одночастотним протоколом у зазначеній четвертій смузі частот.

10. Спосіб за п. 9, який відрізняється тим, що додатково включає операції: моніторингу зазначеною 60 щонайменше однією з зазначених різних базових станцій, яка може працювати як одночастотна, сигналів, переданих зазначеною віддаленою станцією за одночастотним протоколом у зазначеній четвертій смузі частот; і моніторингу зазначеною щонайменше однією з зазначених різних базових станцій, яка може працювати як одночастотна, сигналів, переданих іншою віддаленою станцією за одночастотним протоколом у зазначеній другій смузі частот. бо

11. Спосіб за п. 10, який відрізняється тим, що додатково включає операції: генерування аналогових сигналів згідно з багаточастотною схемою модуляції у зазначеній щонайменше одній з зазначених різних базових станцій, яка може працювати як одночастотна; і передачі частини кожного з зазначених аналогових сигналів до зазначеної віддаленої станції у зазначеній першій смузі частот.

12. Спосіб за п. 9, який відрізняється тим, що додатково включає операції: генерування аналогових сигналів згідно з багаточастотною схемою модуляції у зазначеній щонайменше одній з зазначених різних базових станцій, яка може працювати як одночастотна; і передачі частини кожного з зазначених аналогових сигналів до зазначеної віддаленої станції у зазначеній першій смузі частот.

13. Спосіб забезпечення переадресації виклику з віддаленої станції між одночастотними базовими станціями тю! багаточастотними базовими станціями, який включає операції: визначення, що віддалена станція приймає сигнали у першій смузі частот за одночастотним протоколом; визначення, що зазначена віддалена станція передає сигнали за зазначеним одночастотним протоколом у другій смузі частот, яка має, по суті, таку ж ширину, як зазначена перша смуга частот; прийому різними базовими станціями вимірювань інтенсивності сигналів у першому повідомленні від зазначеної віддаленої станції; визначення, що щонайменше одна з /5 зазначених різних базових станцій може працювати як одночастотна і що щонайменше одна з зазначених різних базових станцій може працювати як багаточастотна; і передачі до зазначеної віддаленої станції другого повідомлення, яке вказує зазначеній віддаленій станції почати прийом повідомлень за багаточастотним протоколом у третій смузі частот, яка є ширшою за зазначену першу смугу частот, і почати передачу повідомлень за багаточастотним протоколом у четвертій смузі частот, яка є ширшою за зазначену першу смугу го частот.

14. Спосіб за п. 13, який відрізняється тим, що зазначена перша смуга частот міститься у зазначеній третій смузі частот, а зазначена друга смуга частот міститься у зазначеній четвертій смузі частот.

15. Спосіб за п. 14, який відрізняється тим, що додатково включає операції: моніторингу зазначеною щонайменше однією з зазначених різних базових станцій, яка може працювати як багаточастотна, сигналів у с г5 Зазначеній четвертій смузі частот, переданих за зазначеним багаточастотним протоколом у зазначеній другій смузі частот; і передачі від зазначеної щонайменше однієї з зазначених різних базових станцій, яка може (8) працювати як багаточастотна, сигналів згідно з багаточастотною схемою модуляції до зазначеної віддаленої станції у зазначеній третій смузі частот.

16. Спосіб забезпечення переадресації виклику з віддаленої станції між одночастотними базовими станціями о зо! багаточастотними базовими станціями, який включає операції: визначення, що віддалена станція приймає сигнали у першій смузі частот за одночастотним протоколом; визначення, що віддалена станція передає сигнали - за зазначеним одночастотним протоколом у другій смузі частот, яка має, по суті, таку ж ширину, як зазначена «о перша смуга частот; прийому різними базовими станціями вимірювань інтенсивності сигналів у першому повідомленні від зазначеної віддаленої станції; визначення, що щонайменше одна з зазначених різних базових -- станцій може працювати як одночастотна і що щонайменше одна з зазначених різних базових станцій може ча працювати як багаточастотна; передачі до зазначеної віддаленої станції другого повідомлення, яке вказує зазначеній віддаленій станції почати прийом повідомлень за одночастотним протоколом у першій смузі частот від зазначеної щонайменше однієї з зазначених різних базових станцій, яка може працювати як багаточастотна; передачі зазначеною щонайменше однією з зазначених різних базових станцій, яка може працювати як « багаточастотна, сигналів за одночастотним протоколом до зазначеної віддаленої станції у зазначеній першій пт) с смузі частот; і моніторингу сигналів від зазначеної щонайменше однієї з зазначених різних базових станцій, яка може працювати як багаточастотна, сигналів, переданих за одночастотним протоколом у зазначеній другій ;» смузі частот.

17. Контролер базових станцій у мережі, що включає сукупність базових станцій і містить як одночастотні, Такі багаточастотні базові станції, який включає: інтерфейс для передачі до зазначеної сукупності базових -І станцій передавальних повідомлень і для прийому від зазначеної сукупності базових станцій приймальних повідомлень, які включають повідомлення із списком активної групи; процесор керування, який має зв'язок з - зазначеним інтерфейсом і призначений для перевірки зазначених повідомлень з списком активної групи, б причому цей процесор керування призначений також для встановлення прямих каналів зв'язку до першої Віддаленої станції у відповідності з повідомленнями зі списком активної групи, і зазначені прямі канали ш- зв'язку включають перший прямий канал зв'язку, встановлений у одній з зазначених одночастотних базових о станцій, і другий прямий канал зв'язку, встановлений у одній з зазначених багаточастотних базових станцій.

18. Пристрій за п. 17, який відрізняється тим, що зазначені передавальні повідомлення включають повідомлення про переадресацію виклику, а зазначений процесор керування додатково призначений генерувати ов Зазначені повідомлення про переадресацію виклику згідно з зазначеними повідомленнями із списком активної групи. Ф)

19. Пристрій одночастотної базової станції, який включає: модулятор, який має зв'язок з передавачем і ка процесором керування і призначений для модулювання даних за одночастотним або за багаточастотним протоколом і для забезпечення модульованими даними передавача, призначеного для безпровідної передачі бо зазначених модульованих даних у одночастотній смузі; інтерфейс, який має зв'язок з зазначеним процесором керування і призначений для прийому команд від контролера базової станції; і зазначений процесор керування, що перевіряє зазначені повідомлення і, базуючись на змісті зазначених повідомлень, дає команду зазначеному модулятору модулювати зазначені дані за багаточастотним протоколом або за одночастотним протоколом.

20. Пристрій віддаленої станції, який включає: модулятор для модулювання даних за багаточастотним б5 протоколом і за одночастотним протоколом; демодулятор для демодулювання даних за багаточастотним протоколом і за одночастотним протоколом; процесор керування для визначення, базуючись на змісті прийнятого повідомлення про переадресацію виклику, за яким протоколом мають модулюватись дані - за зазначеним багаточастотним протоколом або за зазначеним одночастотним протоколом, і для визначення, базуючись на змісті прийнятого повідомлення про переадресацію виклику, за яким протоколом мають демодулюватись дані - за зазначеним багаточастотним протоколом або за зазначеним одночастотним протоколом; зазначений процесор керування має зв'язок з зазначеним модулятором, щоб давати команди зазначеному модулятору, за яким протоколом мають модулюватись дані - за зазначеним багаточастотним протоколом або за зазначеним одночастотним протоколом; і зазначений процесор керування має зв'язок з зазначеним демодулятором, щоб давати команди зазначеному демодулятору, за яким протоколом мають 7/0 демодулюватись дані - за зазначеним багаточастотним протоколом або за зазначеним одночастотним протоколом.

21. Пристрій, який включає: засоби визначення, що віддалена станція приймає сигнали у першій смузі частот за одночастотним протоколом; засоби визначення, що віддалена станція передає сигнали за зазначеним одночастотним протоколом у другій смузі частот, яка має, по суті, таку ж ширину, як зазначена перша смуга /5 Частот; засоби прийому різними базовими станціями вимірювань інтенсивності сигналів у першому повідомленні від зазначеної віддаленої станції; засоби визначення, що щонайменше одна з зазначених різних базових станцій може працювати як одночастотна і що щонайменше одна з зазначених різних базових станцій може працювати як багаточастотна; і засоби передачі до зазначеної віддаленої станції другого повідомлення, яке вказує зазначеній віддаленій станції почати прийом сигналів за багаточастотним протоколом у третій смузі частот, яка Є ширшою за зазначену першу смугу частот.

22. Пристрій, який включає: засоби визначення, що віддалена станція приймає сигнали у першій смузі частот за одночастотним протоколом; засоби визначення, що віддалена станція передає сигнали за зазначеним одночастотним протоколом у другій смузі частот, яка має, по суті, таку ж ширину, як зазначена перша смуга частот; засоби прийому різними базовими станціями вимірювань інтенсивності сигналів у першому повідомленні сч від зазначеної віддаленої станції; засоби визначення, що щонайменше одна з зазначених різних базових станцій може працювати як одночастотна і що щонайменше одна з зазначених різних базових станцій може працювати і) як багаточастотна; і засоби передачі до зазначеної віддаленої станції другого повідомлення, яке вказує зазначеній віддаленій станції почати прийом повідомлень за багаточастотним протоколом у третій смузі частот, яка є ширшою за зазначену першу смугу частот, і почати передачу повідомлень за багаточастотним протоколом (у зо У четвертій смузі частот, яка є ширшою за зазначену першу смугу частот.

23. Пристрій, який включає: засоби визначення, що віддалена станція приймає сигнали у першій смузі частот - за одночастотним протоколом; засоби визначення, що зазначена віддалена станція передає сигнали за «о зазначеним одночастотним протоколом у другій смузі частот, яка має, по суті, таку ж ширину, як зазначена перша смуга частот; засоби прийому різними базовими станціями вимірювань інтенсивності сигналів упершому (87 повідомленні від зазначеної віддаленої станції; засоби визначення, що щонайменше одна з зазначених різних ї- базових станцій може працювати як одночастотна і що щонайменше одна з зазначених різних базових станцій може працювати як багаточастотна; засоби передачі до зазначеної віддаленої станції другого повідомлення, яке вказує зазначеній віддаленій станції почати прийом повідомлень за одночастотним протоколом у першій смузі частот від зазначеної щонайменше однієї з зазначених різних базових станцій, яка може працювати як « багаточастотна; засоби передачі зазначеною щонайменше однією з зазначених різних базових станцій, яка може 7-3) с працювати як багаточастотна, сигналів за зазначеним одночастотним протоколом до зазначеної віддаленої станції у першій смузі частот; і моніторинг сигналів від зазначеної щонайменше однієї з зазначених різних ;» базових станцій, яка може працювати як багаточастотна, сигналів, переданих за зазначеним одночастотним протоколом у зазначеній другій смузі частот. -І Офіційний бюлетень "Промислоава власність". Книга 1 "Винаходи, корисні моделі, топографії інтегральних мікросхем", 2004, М 12, 15.12.2004. Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і - науки України. (22) - 50 (42) Ф) іме) 60 б5