UA117583C2 - Водорозчинний інгібітор корозії для захисту експлуатаційних труб і трубопроводів транспортування природного газу і спосіб його одержання - Google Patents

Abstract

Винахід стосується водорозчинного інгібітору корозії для захисту експлуатаційних труб і трубопроводів транспортування природного газу, і способу його одержання, що включає: компонент а), одержаний в результаті нейтралізації від 0,1 до 50 % мас. нової суміші модифікованих похідних імідазоліну із загальними формулами (1) і (2), де R1: С12-С22, де R2: С2-С12 з можливим додаванням сполуки (1’) де R3: С22-С23 з аліфатичною та/або ароматичною монокарбоновою кислотою, що містить від 1 до 7 атомів вуглецю в молекулі; компонент b), який є жирними амінами, оксиетильованими з від 2 до 20 етоксилових груп на молекулу; компонент с), що є лужним агентом; необов'язковий компонент d), що являє собою аліфатичний поліол; компонент e), яким є аліфатичні спирти, що містять від 1 до 6 атомів вуглецю в молекулі, в деяких випадках з додаванням води; компонент f), що є протипінним засобом.

Description

ГАЛУЗЬ ТЕХНІКИ

Предметом винаходу є водорозчинний інгібітор корозії для захисту експлуатаційних труб і трубопроводів транспортування природного газу, і спосіб його отримання.

РІВЕНЬ ТЕХНІКИ

Явище корозії є серйозною проблемою при видобутку природного газу і є результатом хімічних або електрохімічних реакцій металевих елементів з навколишнім середовищем.

У газових шахтах існує більше одного типу корозії. Бурові розчини - це, найчастіше, водні розчини солі, які виконують роль електроліту. Пластова вода, що присутня при видобутку природного газу, також містить неорганічні солі, такі як хлориди (натрію, калію, магнію), сульфати (натрію, калію, магнію) і карбонати. У водних системах, що містять солі, з легкістю відбувається електрохімічна корозія. Це обумовлено дією гальванічних елементів, що утворюються між пасивованою поверхнею металу і поверхнею, що не має такого шару.

Ефектом електрохімічної корозії є, в основному, корозійна виразка на поверхнях експлуатаційних труб і трубопроводів, а також на експлуатаційному обладнані. Найбільші ушкодження на поверхні труб виникають в сольових розчинах з концентрацією 7 - 13 95.

Значні корозійні ушкодження викликаються наявністю діоксиду вуглецю в пласті, що пробурюється. Характерною особливістю корозії, викликаної наявністю діоксиду вуглецю у газі, що видобувається, є наявність гладких країв шахтного стовбура. Корозію, пов'язану з присутністю двоокису вуглецю в нафтогазовидобувних свердловинах, часто називають «нейтральною». Діоксид вуглецю, розчиняючись у воді, утворює вугільну кислоту Не2СОз, яка вступає в реакцію із залізом до утворення карбонату заліза ГеСоз; також утворюється водневий газ Но. Діоксид вуглецю, розчиняючись у воді, додатково знижує реакцію рН води, що, в свою чергу, підвищує швидкість корозії.

Не менш небезпечною є корозія, пов'язана з присутністю сірководню, яку ще називають «кислою». Сірководень викликає агресивнішу корозію, ніж діоксид вуглецю. Подібно до діоксиду вуглецю, сірководень розчиняється у воді, знижуючи рН. В результаті реакції сірководню із залізом утворюється сульфід заліза Рез і водень Не. Сульфід заліза утворює оболонку на поверхні металів і в першій фазі уповільнює «кислу» корозію, але навіть невелике ушкодження цієї оболонки стає причиною інтенсивної корозії. «Кисла» корозія призводить до утворення

Зо виразок, що нерідко супроводжуються тріщинами металевих покриттів, котрі виникають у зв'язку з утворенням водню. Частина водню проникає в сталь і стає причиною пухирчатості, тріщин і так званої водневої крихкості.

Корозійні процеси в газових шахтах посилюються сульфат-відновлюючими бактеріями роду

Безийоміргіо ЮОезиїигісап5. Ці бактерії найбільш активні під поверхнею осаду, що утворився в результаті осадження відкладень.

Швидкість корозії, викликаної діоксидом вуглецю і сірководню, збільшується з вмістом кисню в системі. Кисень потрапляє в бурові розчини, коли вони проходять через устаткування обслуговування свердловин і резервуарів. Швидкість корозії також залежить від температури; чим вона вища, тим швидкість корозії більша, яка досягає максимуму при температурі близько 7026. У шахтах, не захищених інгібіторами корозії, вона може складати навіть кілька мм/рік.

В результаті тривалого контакту природного газу з пластовою водою в умовах пласта, настає насичення газу водяною парою. Кількість пари в газі залежить від температури, тиску і вмісту солі у воді. Кількість водяної пари в газі збільшується впродовж експлуатації родовища, і чим воно старше, тим вища кількість водяної пари в газі. У газопроводах, в результаті зниження тиску, відбувається виділення води, наявність якої прискорює корозію.

В результаті корозійних процесів, відбувається зменшення товщини стінок експлуатаційних труб і трубопроводів, виникають глибокі виразки, що може призвести до протікання труб і сильного зниження їх міцносних властивостей.

З метою запобігання корозії, в газових шахтах застосовуються інгібітори корозії, що знижують корозійну дію природного газу, що добувається, на сталеві частини експлуатаційного обладнання і трубопроводів. Як інгібітори корозії, використовуються різнорідні за хімічним характером рідкі інгібітори корозії: найчастіше, четвертинні амонієві солі, похідні імідазоліну, солі жирних кислот та інгібітори захисту в газовій фазі, як правило аміни. Для ефективності дії, використовуваний інгібітор корозії має розчинятися у воді з метою нейтралізації корозійної дії розчинних у воді солей і кислих газів.

Водорозчинний інгібітор корозії для захисту експлуатаційних труб і трубопроводів для транспортування природного газу забезпечує антикорозійний захист від таких агентів як: сірководень і діоксид вуглецю, які містяться в газі, що добувається, хлоридів, які присутні у пластових водах ібурових розчинах, а також кисню, що міститься у воді. бо У патентних описах 05 3629104 і 05 3758493 представлені водорозчинні інгібітори корозії,

що містять сіль карбонових кислот похідної імідазоліну, отриманого в результаті конденсації димеризованих жирних кислот з діетилентриаміном.

Патент 05 5759485 описує спосіб отримання інгібітору корозії шляхом нейтралізації трикарбонових кислот Сг», а далі приєднання імідазоліну або амідоаміну.

У патентній заявці УМО 2003/054251 описані позитивні антикорозійні властивості оксиетильованих жирних алкіламінів, зокрема, оксиетильованійих алкілефірамінів.

Патентні описи РІ 61535 і РІ 85729 описують спосіб отримання імідазолінових інгібіторів шляхом реакції конденсації діетилентриаміну з жирними кислотами або нафтеновими кислотами.

Патентні описи РІ 135655 і РІ 175452 описують спосіб отримання інгібітору підвищеної активності в результаті конденсації діетилентриаміну з жирними кислотами, модифікованими з використанням уротропіну, введеного в завершальній фазі реакції конденсації.

Згідно з патентом Рі 182943, водорозчинний інгібітор корозії містить сіль похідної імідазоліну, що є продуктом конденсації жирних кислот з дієтилентриаміном і уротропіном або формальдегідом і низькомолекулярними карбоновими кислотами.

Патентна заявка 05 2004/0087448 рекомендує використати в якості інгібітору корозії продукт конденсації димерів ненасичених жирних кислот Стів, що містять 1 і 2 подвійних зв'язки і діетилентриаміну.

У патенті 05 6695897 описаний спосіб отримання амідоаміну як продукту конденсації М- етилетилендіаміну і жирної кислоти. Продукт реакції, після солюбілізації оцтовою кислотою, може діяти як водорозчинний інгібітор корозії.

У патентному описі ОБ 7057050 описаний спосіб отримання водорозчинного |інгібітору корозії. Продуктом реакції є М-пропило-2-гептадециніл імідазолін. Отриманий продукт солюбілізується до водорозчинної форми при використанні акрилової кислоти.

У патентній заявці МО 2006/078723, описаний спосіб отримання мікроемульсії, що містить похідні імідазоліну і амідоаміну, отриманих за участю олеїнової кислоти. Мікроемульсія також містить оксиетильовані нонілфеноли та оцтову кислоту.

У патентній літературі описана конденсація діетилентриаміну з жирними кислотами, що містять від 12 до 24 атомів вуглецю в молекулі, при збереженні молярного співвідношення діетилентриаміну до жирних кислот у кількості 1: 0,5 - 1,0. Приклади такої конденсації відомі, зокрема, з американських патентних описів 05 2267965, 005 2355837 і польського патентного опису РІ. 61535.

У патентному описі 05 5322630 представлений імідазоліновий інгібітор корозії, що є продуктом реакції ненасичених монокарбонових кислот з жирними амінами, аміно-амідами або жирними імідазол-амінами.

У патентному описі КО 2394941 описана суміш модифікованих похідних імідазоліну з альдимінами або основами Шиффа. Згідно з цим патентом, похідні імідазоліну є продуктом реакції поліамінів з олетїновою кислотою або монокарбоновими кислотами. Похідні імідазоліну далі ціанетилюється нітрилом акриловою кислотою або піддається оксиалкілюванню.

Водорозчинний інгібітор корозії, отриманий шляхом нейтралізації трикарбонової кислоти з амін-етил-етанол-аміном, а потім з похідною імідазоліну, амідоаміну або їх сумішшю, представлений в патентному описі 05 5759485.

У патентному описі ЗВ 2340505 представлений спосіб отримання похідних імідазоліну в процесі конденсації жирних кислот талової олії з амін-етил-етанол-аміном. Інгібітор характеризується хорошими антикорозійними властивостями, а також, утворюючи комплекс з меркаптанами, видаляє запах сірчастих сполук.

Патент 05 5723061 і заявка 05 2007/0152191 описують композиції, до складу яких входять солі, утворені в результаті реакції дікарбонових кислот Сно- Сі2 з поліамінами.

Інгібітори корозії, до складу яких входять біс-аміди, описані в американських патентах. Біс- амід, як продукт реакції поліамінів з димерами жирних кислот, описаний в патенті О5 4614600, а продукт реакції поліамінів з дікарбоновими кислотами описаний в патенті 05 4344861.

Патентна заявка УУО 2003/054251 розкриває антикорозійні властивості оксиетильованих жирних алкіламінів, зокрема, оксиетильованійих алкілефірамінів.

Патентна заявка 05 2009/181678 рекомендує застосовувати в якості інгібітору корозії продукт конденсації димерів ненасичених жирних кислот Сів (що містять 1 і 2 подвійних зв'язки) та діетилентриаміну.

У патентній заявці О5 2007/0261842 описаний процес інгібірування корозії трубопроводів транспортування нафти/газу - шляхом застосування в якості інгібітору корозії, як мінімум, одного аміну з температурою кипіння 105-1302С або, як мінімум, одного аміну, вибраного серед моно-, бо ді- і триалкілопіридину, З-метоксипропіламіну (МОРА), етилдіїзопропіламіну (ЕПІРА); композиція інгібітору може також містити, як мінімум, один імідазолін або його похідну і/або фосфорні ефіри ілабо тіокислоти.

Багато доступних інгібіторів корозії для захисту експлуатаційних труб і трубопроводів транспортування природного газу недостатньо ефективні і вимагають високого рівня дозування, щоб забезпечити антикорозійний захист. Прийнято, що рівень захисту від корозії при дозуванні 100 мг інгібітора корозії на 1 кг корозійного робочого тіла має бути вищий за 8095, згідно стандарту АЗТМ МАСЕ 10182.

Більшість пропонованих інгібіторів корозії, призначених для використання в свердловинах природного газу, на основі четвертинних амонієвих солей. Сполуки такого типу повністю розчиняються у воді, тому часто використовуються виробниками. Кращими інгібіторами корозії є ті, що дуже добре розчиняються у воді, одночасно залишаючи шар інгібітора корозії на поверхні металу. Інгібітор корозії повинен забезпечити захист трубопроводу/установки протягом як мінімум 24 годин від аварійної зупинки дозувального насоса. Недоліком інгібіторів корозі на основі четвертинних амонієвих солей є набагато нижчі антикорозійні властивості, ніж у інгібіторів з похідними імідазоліну, оскільки вони не захищають в необхідному мірі від виразкової корозії.

Багато доступних інгібіторів корозії для захисту бурових свердловин і трубопроводів природного газу є недостатньо ефективними і вимагають високого рівня дозування для забезпечення антикорозійного захисту. Багато з них, після змішання з водою пласта, утворюють неоднорідну рідину, виділяючи відкладення і призводячи до осадження частини інгібітору. Це призводить до недостатнього антикорозійного захисту і може бути причиною виникнення небезпечної виразкової корозії.

Додатковим недоліком доступних інгібіторів є їх тенденція до утворення емульсії з водами пластів; інші мають високу тенденцію до піноутворення, а наявність піни призводить до перешкод в роботі пристроїв, що обслуговують газові шахти.

Метою винаходу було створення водорозчинного інгібітора корозії для захисту експлуатаційних труб і трубопроводів природного газу, який забезпечував би набагато кращі антикорозійні властивості, чим раніше використовувані інгібітори корозії.

СУТЬ ВИНАХОДУ

Зо Цей винахід стосується водорозчинного інгібітора корозії для захисту експлуатаційних труб і трубопроводів для транспортування природного газу і способу його отримання.

Одним аспектом винаходу є отримання водорозчинного інгібітору корозії для захисту експлуатаційних труб і трубопроводів транспортування природного газу.

Виявлено, що хороші антикорозійні властивості, що захищають прилади видобутку природного газу і газопроводи, показує композиція, що містить: - компонент а) в кількості від 0,15 до 75 мас. 95, переважно від 1,5 до 35 мас. 95, отриманий в результаті нейтралізації від 0,1 до 50 мас. 95, переважно від 1 до 30 мас. 95, нової суміші модифікованих похідних імідазоліну, що є продуктом конденсації діетилентриаміну з жирними кислотами, що містять від 12 до 22 атомів вуглецю в молекулі та аліфатичними дікарбоновими кислотами, що містять від 2 до 12 атомів вуглецю в молекулі, що є сумішшю сполук з загальною формулою (1) | (2), г: вчи

ММ.

В, де Кі: Сі2-С22 (1)

Я-м М- я сі і ше

Мб тю и

І і р й н / і ; ць МН. де ЕК»: С2-Ст12 (2),

з можливим додаванням від 0,05 до 20 мас. 95 відомого продукту конденсації діетилентриаміну з жирними кислотами, що містять від 12 до 24 атомів вуглецю в молекулі, створеного відомим методом при температурі від 18092С до 2802С, переважно від 2209С до 2602С, із загальною формулою (1) г

М Ве ваш

Кз де Кз: Сг2-С23з (1) з аліфатичною і/або ароматичною монокарбоновою кислотою, що містить від 1 до 7 атомів вуглецю в молекулі, використаній в кількості від 0,05 до 25 мас. 95, при збереженні масового співвідношення суміші сполук із загальними формулами (1), (2), і можливо (1), до монокарбонової кислоти 1: 0,15 - 0,70, з отриманням кінцевого продукту, що є сумішшю сполук із загальними формулами (5), (б) і можливо (5) ї

М М й Ще ВаСОО:

МН

КІ де Кі: С12-С22 (5)

Ви: Н, С:1-Св, ароматичний радикал (СеНб) ра с

Ж Ж Й

НЗМ МН де ЕК»: С2-Ст12 (6)

Ви: Н, С:-Св, ароматичний радикал (СеНб) ї

М М й Ще ВаСОО:

МН

Кз де Кз: Сг»-Сгз (5)

Ви: Н, С:1-Св, ароматичний радикал (СеНб) - компонент Б), яким є жирні аміни, що містять від 14 до 22 атомів вуглецю в молекулі і оксиетильовані з від 2 до 20, переважно від З до 15 етоксилових груп в молекулі, в кількості від 0,01 до 10 мас. 90; - компонент с), в якості лужного агента яким є щонайменше один низькокиплячий амін вибраний з: З-метоксипропіламіну, 2-аміноетанолу (моноетаноламін), діетиламіну або їх суміші в кількості від 0,06 до 25 мас. 95, переважно від 1 до 20 мас. 905; - можливий компонент 4), яким є аліфатичні поліоли в кількості від 0,04 до 50 мас. 95; - компонент є), яким є аліфатичні спирти, що містять від 1 до 6 атомів вуглецю в молекулі, в кількості від 15 до 99,7 мас. 95 з можливим додаванням води, і - компонент Її), яким є протипінний засіб в кількості від 0,01 до 2 мас. 95.

Наступний аспект винаходу полягає в створенні способу отримання водорозчинного інгібітору корозії для захисту експлуатаційних труб і трубопроводів транспортування природного газу, що включає наступні етапи:

І отримання компоненту а), здійснюється при кімнатній температурі, в реакційному середовищі, що містить компонент є), тобто, аліфатичні спирти, що містять від 1 до 6 атомів вуглецю в молекулі, в кількості від 15 до 99,7 мас. 95, 3 можливим додаванням води, нейтралізація нової суміші модифікованих похідних імідазоліну, що є продуктом конденсації діетилентриаміну з жирними кислотами, що містять від 12 до 22 атомів вуглецю в молекулі і аліфатичних дікарбонових кислот, що містять від 2 до 12 атомів вуглецю в молекулі, що є сумішшю сполук з загальними формулами (1) і (2), г у - 5 х

Кк, де Кі: С12-С22 (1) ем Ми

С А Ки ше Як: і К-Я і - ше

Ї у

Те МЕ де Ко: Се-Ст12 (2) використаного в кількості від 0,1 до 50 мас. 95, переважно від 1 до 30 мас. 95, з можливим додаванням від 0,05 до 20 мас. 95 відомого продукту конденсації діетилентриаміну з жирними кислотами, що містять від 12 до 24 атомів вуглецю в молекулі, отриманій відомим способом при температурі 18090 - 2802С, переважно 22096 - 2609С, із загальною формулою (1),

М ШИ

Кі Кз де Кз: Сг2-С23з (1) аліфатичною і/або ароматичною монокарбоновою кислотою, що містить від 1 до 7 атомів вуглецю в молекулі, використаного в кількості від 0,05 до 25 мас. 95, при збереженні масового співвідношення суміші сполук із загальними формулами (1), (2), і в деяких випадках (1, до монокарбонової кислоти 1: 0,15 - 0,70, з отриманням кінцевого продукту, що є сумішшю сполук із загальними формулами (5), (б), і в деяких випадках (5), ї

М М хх Ще ВС

МН

КІ де Кі: С12-С22 (5)

Ви: Н, С:-Св, ароматичний радикал (СеНб) 2

Її

Ж Ж І

НзМ МН де Б2: С2-Сч2 (6)

Ви: Н, С:-Св, ароматичний радикал (СеНб) ї

М М хх Ще ВаСОО:

МН

Кз де Кз: Сг2-С23з (5)

Ви: Н, С:-Св, ароматичний радикал (СеНб)

ІЇ) введення в компонент а) в кількості від 0,15 до 75 мас. 95, переважно від 1,5 до 35 мас. 95, і згадуваного компонента є) подальших компонентів інгібітора: компонента б), тобто жирних амінів, що містять від 14 до 22 атомів вуглецю і оксиетильованих з від 2 до 20, переважно від З до 15 етоксилових груп в молекулі, в кількості від 0,01 до 10 мас. 95; компонента с), тобто лужного агента в кількості від 0,06 до 25, переважно від 1 до 20 мас. бо; і необов'язково компонента 4), тобто, аліфатичних поліолей в кількості від 0,04 до 50 мас.

Фо, а в кінці, компонента Її), тобто, протипінного засобу в кількості від 0,01 до 2 мас. 905.

ОПИС ПЕРЕВАЖНИХ ВАРІАНТІВ ВИНАХОДУ

Несподівано виявилось, що застосування нової суміші модифікованих похідних імідазоліну з більш високими антикорозійними властивостями та можливим додаванням відомого продукту

Зо конденсації діетилентриаміну з жирними кислотами, нейтралізованою аліфатичною і/або ароматичною монокарбоновою кислотою до стану солі, а також поверхнево-активної речовини з групи оксиетильованих, гідрованих талових амінів з подвійною функцією: інгібітора корозії і диспергатора, в сполуці з летким аміном, протипінним засобом і, можливо з аліфатичними поліолями, розчиненими в спиртовому розчиннику з можливим додаванням води, привів до отримання інгібітора корозії з підвищеними антикорозійними властивостями, порівняно з інгібіторами корозії, що містять звичайні похідні імідазоліну.

У винаході використовується нова суміш модифікованих похідних імідазоліну із загальними формулами (1) і (2), / х у Хннн» МН,

Кк. де Кі: С12-С22 (1) ; ї Ї

М в і -7 Ше ї і і її ща МЕ де ЕК»: С2-Ст12 (2), яку можна отримати таким чином: робиться конденсація діетилентриаміну з жирними кислотами, що містять 12-22 атомів вуглецю в молекулі і аліфатичними дикарбоновими кислотами, що містять 2-12 атомів вуглецю в молекулі, при збереженні молярного співвідношення діетилентриаміну до жирних кислот і аліфатичних дікарбонових кислот 1:0,5- 0,99:0,01-0,5, при температурі мінімум 1409Сб, переважно 1509С, з отриманням суміші аміноамідів із загальними формулами (3) і (4), (6)

КК МН МН» де Кі: С12-С22 (3) о (6; ра чу ль ХХ ре ран ча

М МН в МН МНо де ЕК»: С2-Ст12 (4) з кислотним числом «10 мг КОН/г, а далі температура підвищується вище 1802, переважно до 2202С і здійснюється реакція конденсації до отримання суміші сполук із загальними формулами (1) і (2)

Ї Я

/ у

Ка де Кі: С12-С22 (1) ти У її у ; й | її й

КАК

М В в і ій - ска ! ! і. ща МН. де Ко: С2-С12 (2) з кислотним числом «1 мг КОН/г.

Згадана нова суміш модифікованих похідних імідазоліну створює на поверхні металу дуже міцний шар захисту від корозії. Використання у складі інгібітора леткого аміну доповнює його антикорозійну дію в газовій фазі.

Багато доступних інгібіторів корозії для захисту бурових свердловин і трубопроводів природного газу містять диспергатори, які є похідними нонілфенолу. Фенольні групи особливо шкідливі для природного середовища - через дуже низьку здатність до біологічного розкладання. Використання у складі інгібітора корозії, згідно з винаходом, поверхнево-активної речовини з групи оксиетильованих, гідрованих талових амінів з високою мірою біологічного розкладання позитивно вплинуло на біосумісність інгібітора корозії згідно з винаходом.

Може існувати безліч варіантів винаходу, залежно від диференціювання і способу з'єднання його компонентів. Корисні модифікації винаходу, що стосуються компонентів а), є), 9), с) і У, представлені нижче.

Інгібітор корозії, згідно з винаходом, як компонент а) містить продукт, отриманий в результаті нейтралізації оцтовою кислотою і/або бензойною кислотою наступних похідних імідазоліну: ї) суміші модифікованих похідних імідазоліну, що є продуктом конденсації діетилентриаміну з жирними кислотами, що містять від 12 до 22 атомів вуглецю в молекулі, і аліфатичними дікарбоновими кислотами, що містять від 6 до 10 атомів вуглецю в молекулі, яка здійснюється при збереженні молярного співвідношення діетилентриаміну до жирної кислоти і аліратичним дікарбоновим кислотам 1:0,5-0,99:0,01-0,5, при температурі, як мінімум 1409С, переважно 1502С, з отримання суміші аміноамідів з загальними формулами (3) і (4), (6)

ХХ рн чу

КК МН МН» де Кі: С12-С22 (3)

Коо) (9) (9)

МН Ж ре МН пай ет во се а ит р, де Кг: Св-Счіо (4) з кислотним числом «10 мг КОН/г, а далі, після підвищення температури вище 18092С, переважно до 2209С, здійснюється реакція конденсації до отримання суміші сполук із загальними формулами (1) і (2)

Ї Я

/ у и кі де Ки: С12-С22 (1)

Бл ; Е ан и І ш й г Ї і

М г х і : ; ї пкт са

Ї і і. ща МН. де Б»: Св-Сто (г) з кислотним числом «1 мг КОН/г, і) з можливим додаванням відомого продукту конденсації діетилентриаміну з жирними кислотами.

Згідно з винаходом, інгібітор корозії як компонент е) містить метанол, ізопропанол, етанол або їх суміші.

Згідно з винаходом, інгібітор корозії як компонент 4) містить етилгліколь, гліцерин, пропіленгліколь, діпропіленгліколь, трипропіленгліколь або їх суміші.

Згідно з винаходом, інгібітор корозії як компонент с) містить З-метоксипропіламін, 2- аміноетанол (моноетаноламін), дієтіламін, або їх суміші.

Згідно з винаходом, інгібітор корозії як компонент Її) містить силоксанову похідну, корисно розгалужені силоксанові полімери.

Процентний склад інгібітора корозії, згідно з винаходом, поданий в масових відсотках, що розраховуються у відношенні до загальної маси інгібітора.

У кращому варіанті здійснення винаходу, що стосується що стосується способу отримання водорозчинного інгібітору корозії для захисту експлуатаційних труб і трубопроводів транспортування природного газу, нейтралізації крижаною оцтовою кислотою піддаються наступні похідні імідазоліну: ї) суміш модифікованих похідних імідазоліну, що є продуктом конденсації діетилентриаміну з жирними кислотами, що містять від 12 до 22 атомів вуглецю в молекулі, і аліфатичними дікарбоновими кислотами, що містять від 6 до 10 атомів вуглецю в молекулі, яка здійснюється при збереженні молярного співвідношення діетилентриаміну до жирних кислот і аліфатичних дікарбонових кислот 1:0,5-0,99:0,01-0,5, при температурі як мінімум 1409С, бажано 1509С, з отриманням суміші аміноамідів з загальними формулами (3) і (4), (6) ре рану ль

КЕ МН МН» де Кі: С12-С22 (3) 6) 6)

МН Х ре шорааь паль ае Мн МН; де Кг: Св-Сто (4) з кислотним числом «10 мг КОН/г,

а далі, після підвищення температури понад 1809С, переважно до 2209С, відбувається реакція конденсації до отримання суміші сполук із загальними формулами (1) і (2) лиш / у.

Мт ! Хом

Ей де Кі: С12-С22 що (1)

С

7 ання ї У / у що й / і

МУ М де Кг: Св-Сто (2) з кислотним числом «1 мг КОН/г, і) з можливим додаванням відомого продукту конденсації діетилентриаміну з жирними кислотами.

Процентний склад компонентів, використаних для отримання |інгібітору корозії, способом згідно з винаходом, був вказаний в масових відсотках, що розраховуються у відношенні до загальної маси інгібітору.

Інгібітор корозії отриманий на базі суміші модифікованих похідних імідазоліну, характеризується кращими антикорозійними і гідрофільними властивостями у відношенні до інгібіторів, що містять відомі похідні імідазоліну.

Інгібітор, який є предметом винаходу, з винаходом утворює з пластовими водами, які містять до 3095 солі, однорідні рідини і, навіть при температурі 802С, не спостерігається осадження з них інгібітора. Виняткова сумісність інгібітора, який є предметом винаходу, з пластовими водами різної міри засолення призводить до підвищення його антикорозійних властивостей - як у водній, так і в газовій фазі.

Якщо потрібна висока прозорість інгібітора, який є предметом винаходу, під час тривалого зберігання в зимових умовах, при температурі нижче -309С, корисне введення до складу інгібітору відомої похідної імідазоліну, незначне додавання якої призводить до того, що, в дуже низьких температурах, інгібітор згідно з винаходом стає повністю прозорим.

Якщо потрібна висока прозорість інгібітора, згідно з винаходом, під час тривалого зберігання в зимових умовах, при температурі нижче -402С, додатково можуть бути застосовані аліфатичні поліоли, переважно етилгліколь, гліцерин, пропіленгліколь, діпропіленгліколь, трипропіленгліколь або їх суміші в кількості від 0,5 до 50 мас. 95, і необов'язково аліфатичні спирти, що містять від 1 до б атомів вуглецю в молекулі, окрім метанолу, ізопропанолу та етанолу.

Отриманий способом, згідно з винаходом, інгібітор корозії створює міцний захисний шар на поверхні металу, захищає від корозії в газовій фазі, не допускаючи корозії навіть в дуже агресивних середовищах, які містять діоксид вуглецю, сірководень і хлориди. Інгібітор корозії, згідно з винаходом, стійкий до високих температур, які виникають в пласті, не схильний до виділення з пластових вод і випадання в осад. Інгібітор корозії ефективний при низькому дозуванні безперервно, від 10 до 80 мг/кг природного газу і води пласта. Висока антикорозійна ефективність дозволяє захистити експлуатаційне обладнання не лише від рівномірної корозії, але, передусім, від виразкової корозії. Також добре захищає металеві поверхні від корозії у разі тимчасової аварії системи дозування. Додатковою перевагою інгібітора згідно з винаходом є відсутність схильності до утворення піни в системі вода-інгібітор.

Інгібітор корозії згідно з винаходом (в одній з багатьох модифікацій отримання) містить бензойну кислоту, яка має бактерицидну дію.

На практиці, водорозчинний інгібітор корозії для захисту експлуатаційних труб і трубопроводів транспортування природного газу, згідно з винаходом, додається до суміші газ- вода безперервно. Як правило, інгібітор корозії, згідно з винаходом, додається до рідини в кількості від близько 0,01 до 5000 ррт, переважно від 1 до 500 ррт, найбільш переважно від 10 до 100 ррт.

Наведені нижче приклади ілюструють винахід, не обмежуючи його об'єму.

Приклади від 1 до 5 стосуються отримання нової суміші модифікованих похідних імідазоліну, а приклади від 6 до 11 стосуються отримання інгібітора корозії згідно з винаходом.

Приклад 1.

У реактор вводять 103,16 кг (1 моль) діетилентриаміну, 141,23 кг (0,5 моль) дистильованого олеїну, в якому основним компонентом є олеїнова кислота СівНзаО2 і 45,02 кг (0,5 моль) щавлевої кислоти. Вміст підігрівають при постійному помішуванні механічною мішалкою і додатково застосовують барботаж азотом - з метою видалення води, що виникла під час реакції. Після досягнення температури 1502С, її витримують упродовж З годин до отримання кислотного числа 3,51 мг КОН/Гг, після чого підігрівають далі - до досягнення температури 22096.

Реакція здійснювалася 4 години, при підтримці температури на постійному рівні 2209С, з одночасним барботуванням азотом з метою видалення води з реакції. Отримано 226 кг продукту з кислотним числом 0,25 мг КОН/г.

Приклад 2.

У реактор вводять 103,16 кг (1 моль) діетилентриаміну, 279,64 кг (0,99 моль) олеїнової кислоти і 1,88 кг (0,01 моль) азелаїнової кислоти. Вміст підігрівався при постійному помішуванні механічною мішалкою і додатково застосовувалося барботування азотом - з метою видалення води, що виникла під час реакції. Після досягнення температури 1502С, її підтримують упродовж

З годин (кислотне число 4,32 мг КОН/Гг), після чого підігрівають далі до досягнення температури 22020. Реакція здійснювалася 5 годин, при підтримці температури на постійному рівні 2202С, з одночасним барботуванням азотом з метою видалення води з реакції. Отримано 317 кг продукту (суміші модифікованих похідних імідазоліну) з кислотним числом - 0,38 мг КОН/г.

Приклад 3.

У реактор вводять 103,16 кг (1 моль) діетилентриаміну, 264,10 кг (0,95 моль) жирних кислот талової олії і 10,11 кг (0,05 моль) себацинової кислоти. Вміст підігрівався при постійному помішуванні механічною мішалкою і додатково застосовувалося барботування азотом - з метою видалення води, що виникла під час реакції. Після досягнення температури 1509С, її підтримують упродовж З годин (кислотне число 5,1 мг КОН/Гг), після чого підігрівають далі до досягнення температури 2202С. Реакція здійснювалася 5 годин, при підтримці температури на постійному рівні 2209С, з одночасним барботуванням азотом - з метою видалення води з реакції. Отримано 308 кг продукту (суміші модифікованих похідних імідазоліну) 3 кислотним числом 0,7 мг КОН/г.

Приклад 4.

У реактор вводять 103,16 кг (1 моль) діетилентриаміну, 268,34 кг (0,95 моль) дистильованого олеїну, в якому головним компонентом є олеїнова кислота СівНзаОг і 5,90 кг (0,05 моль) бурштинової кислоти. Вміст підігрівався при постійному помішуванні механічною мішалкою і додатково застосовувалося барботування азотом - з метою видалення води, що виникла під час реакції. Після досягнення температури 1502С, її підтримують упродовж З годин (кислотне число 3,94 мг КОН/г), після чого підігрівають далі - до досягнення температури 2102С. Реакція здійснювалася 5 годин, при підтримці температури на постійному рівні 2109С, з одночасним барботуванням азотом - з метою видалення води з реакції. Отримано 312 кг продукту (суміші модифікованих похідних імідазоліну) з кислотним числом 0,24 мг КОН/г.

Приклад 5.

У реактор вводять 103,16 кг (1 моль) діетилентриаміну, 268,34 кг (0,95 моль) дистильованого олеїну, в якому головним компонентом є олеїнова кислота СівНзаОг, і 7,67 кг (0,05 моль) адіпінової кислоти. Вміст підігрівався при постійному помішуванні механічною мішалкою, одночасно здійснювалося вакуумування 100 мм рт.ст. з метою видалення води з реакції. Після досягнення температури 1502С, її підтримують упродовж З годин (кислотне число 4,72 мг

КОНУ/г), після чого підігрівають далі - до досягнення температури 22020. Реакція здійснювалася 5 годин, при підтримці температури на постійному рівні 2202С, з одночасним застосуванням вакуумування 100 мм рт.ст. з метою видалення води з реакції. Отримано 299 кг продукту (суміші модифікованих похідних імідазоліну) з кислотним числом 0,33 мг КОН/г.

Приклад 6.

У змішувач вводять 440,9 кг (44,0995 по масі) метилового спирту, 400 кг (4095 по масі) ізопропілового спирту, а далі 66 кг (6,695 по масі) продукту конденсації діетилентриаміну з дистильованим олеїном і себациновою кислотою, з кислотним числом 0,7 мг КОН/г, отриманого способом згідно з прикладом 3, але в процесі конденсації, замість жирних кислот талової олії, 60 використано дистильований олеїн у кількості 0,95 моль на 1 моль діетилентриаміну і на 0,05 моль себацинової кислоти. Після повного розчинення, введено 33 кг (3,395 по масі) крижаної оцтової кислоти. Після повної реакції, при кімнатній температурі, до нейтрального рН, введено 10 кг (195 по масі) оксиетильованого гідрогенізованого талового аміну, що містить 5 етоксилових груп в молекулі, і 20 кг (295 по масі) гліцерину. Після повного розчинення, введено 30 кг (395 по масі) З-метоксипропіламіну і 0,1 кг (0,0195 по масі) силоксанової похідної під торговою назвою

Боат Вап НР 732, фірми Мипліпд. Після повного розчинення при кімнатній температурі, отримано інгібітор корозії у кількості 1000 кг (10095 по масі), що є світлою рідиною низької в'язкості з температурою плинності нижче -609С і кінематичною в'язкістю 2,7 мм/с при температурі 2026.

Приклад 7.

У змішувач вводять 405,0 кг (40,595 по масі) метилового спирту, 302 кг (30,290 по масі) ізопропілового спирту, а далі 150 кг (1595 по масі) продукту конденсації діетилентриаміну з жирними кислотами талової олії і азелаїновою кислотою, з кислотним числом 0,4 мг КОН/г, отриманого способом згідно з прикладом 2, але, в процесі конденсації, замість олеїнової кислоти використані жирні кислоти талової олії - у кількості 0,99 моль на 1 моль діетилентриаміну і на 0,01 моль азелаїнової кислоти. Після повного розчинення, введено 90 кг (9956 по масі) бензойної кислоти. Після повної реакції, при кімнатній температурі, до нейтрального рН, введено 7 кг (0,795 по масі) оксиетильованіого гідрогенізованого талового аміну, що містить 6 етоксилових груп в молекулі, і 5 кг (0,595 по масі) етилгліколя. Після повного розчинення, введено 40 кг (495 по масі) З-метоксипропіламіну, а далі 1 кг (0,195 по масі) силоксанової похідної під торговою назвою Боат Вап НР732, фірми Мапліпод. Після повного розчинення при кімнатній температурі, отримано інгібітор корозії у кількості 1000 кг (10095 по масі), що є світлою рідиною низької в'язкості з температурою плинності -602С і кінематичною в'язкістю 7,6 мм/с при температурі 2096.

Приклад 8.

У змішувач вводять 79 кг (7,995 по масі) води, 150 кг (1595 по масі) ізопропанолу, 100 кг (1095 по масі) етанолу і 200 кг (2095 по масі) продукту конденсації діетилентриаміну, жирних кислот талової олії і адіпінової кислоти, з кислотним числом 0,3 мг КОН/г, отриманого способом згідно з прикладом 5, але, в процесі конденсації, замість дистильованого олеїну використані жирні кислоти талової олії у кількості 0,95 моль на 1 моль діетилентриаміну і на 0,05 моль адіпінової кислоти. Після повного розчинення, введено 110 кг (1195 по масі) крижаної оцтової кислоти.

Після повної реакції, при кімнатній температурі, до нейтрального рН, введено 100 кг (1095 по масі) оксиетильованого гідрогенізованого талового аміну, що містить 5 етоксилових груп в молекулі. Після повного розчинення, введено 50 кг (595 по масі) З-метоксипропіламіну, 100 кг (1095 по масі) моноетаноламіну, 100 кг (1095 по масі) дієтиламіну, 10 кг (195 по масі) монометилового ефіру діпропіленгліколя, а далі 1 кг (0,195 по масі) силоксанової похідної під торговою назвою Боат Вап НР 732, фірми Мипоіподо. Після повного розчинення при кімнатній температурі, отримано інгібітор корозії у кількості 1000 кг (10095 по масі), що є світлою рідиною з температурою плинності -302С і кінематичною в'язкістю 37 мм/с при температурі 2096.

Приклад 9.

У змішувач вводять 770 кг (7795 по масі) метилового спирту, 80 кг (895 по масі) продукту конденсації діетилентриаміну, дистильованого олеїну, в якому головним компонентом є олеїнова кислота СівіНзаО», і бурштинової кислоти з кислотним числом 0,25 мг КОН/г, отриманої способом згідно з прикладом 4, і 20 кг (295 по масі) відомого продукту конденсації діетилентриаміну і олеїнової кислоти. Після повного розчинення, введено 40 кг (4 мас. 95) крижаної оцтової кислоти. Після повної реакції, при кімнатній температурі, до нейтрального рн, введено 10 кг (195 по масі) оксиетильованого гідрогенізованого талового аміну, що містить 5 етоксилових груп в молекулі, і, після зниження до кімнатної температури, 40 кг (495 по масі) 3- метоксипропіламіну і 30 кг (395 по масі) діетіламіну, а далі 10 кг (195 по масі) силоксанової похідної під торговою назвою Боат Вап НР 732, фірми Мипоіпд. Після повного розчинення при кімнатній температурі, отримано інгібітор корозії у кількості 1000 кг (10095 по масі), що є світлою рідиною низької в'язкості з температурою плинності нижче -602С, кінематичною в'язкістю 4,5 мм2/с при температурі 209С і високою прозорістю під час зберігання при температурі - 409С впродовж 1 року.

Приклад 10.

У змішувач вводять 177,9 кг (17,7995 по масі) ізопропілового спирту, а далі 500 кг (509595 по масі) продукту конденсації діетилентриаміну з олеїновою кислотою (торгова назва дистильований олеїн, в якому головним компонентом є олеїнова кислота СівНз«Ог) і щавлевою кислотою, з кислотним числом 0,25 мг КОН/г, отриманою способом згідно з прикладом 1. Після бо повного розчинення, введено 250 кг (25 906 по масі) крижаної оцтової кислоти. Після повної реакції, при кімнатній температурі, до нейтрального рН, введено 0,1 кг (0,0195 по масі) оксиетильованого гідрогенізованого талового аміну, що містить 5 етоксилових груп в молекулі, і 50 кг (595 по масі) бутилового ефіру діетиленгліколя. Далі введено 1 кг (0,195 по масі) моноетаноламіну і 1 кг (0,195 по масі) діетиламіну, а далі 20 кг (295 по масі) силоксанової похідної під торговою назвою Гоат Вап НР7З2, фірми Маплгіпд. Після повного розчинення при кімнатній температурі, отримано інгібітор корозії у кількості 1000 кг (10095 по масі), що є світлою рідиною з температурою плинності -459С, кінематичною в'язкістю 57 мм/с при температурі 2096.

Приклад 11.

У змішувач вводять 596,72 кг (59,6729о по масі) метилового спирту, 400 кг (40 95 по масі) ізопропілового спирту, а далі 1,32 кг (0,132905 по масі) продукту конденсації діетилентриаміну з дистильованим олеїном (олеїнова кислота С:івіНзаО» є основним компонентом дистильованого олеїну) і себациновою кислотою, з кислотним числом 0,7 мг КОН/г, отриманою способом згідно з прикладом 3, але в процесі конденсації замість жирних кислот талової олії використаний дистильований олеїн у кількості 0,95 моль на 1 моль діетилентриаміну і на 0,05 моль себацинової кислоти. Після повного розчинення, введено 0,66 кг (0,06695 по масі) крижаної оцтової кислоти. Після повної реакції, при кімнатній температурі, до нейтрального рН, введено 0,2 кг (0,0295 по масі) оксиетильованого гідрогенізованого талового аміну, що містить 5 етоксилових груп в молекулі і 0,4 кг (0,0495 по масі) пропіленгліколю. Після повного розчинення, введено 0,6 кг (0,0695 по масі) З-метоксипропіламіну і 0,1 кг (0,0195 по масі) силоксанової похідної під торговою назвою Боат Вап НР7З2, фірми Міаплоіпд. Після повного розчинення при кімнатній температурі, отримано інгібітор корозії у кількості 1000 кг (10095 по масі), що є світлою рідиною низької в'язкості з температурою плинності нижче -602С і кінематичною в'язкістю 1,2 мм/с при температурі 2096.

Деякі газові свердловини оснащені насосами такої проектної продуктивності і конструкції, яка дозволяє дозувати інгібітори корозії з дуже низькою кінематичною і динамічною в'язкістю в широкому діапазоні температур; отже, з низьким вмістом активних компонентів. Необхідне дозування інгібітору може складати 1000, 2000 або 3000 мг/кг на систему вода-газ (безперервно). Інгібітор корозії згідно з прикладом 11 призначений для таких дозувальних

Зо насосів.

Приклад 12 - порівняльний.

У змішувач вводять 440,9 кг (44,0995 по масі) метилового спирту, 400 кг (4095 по масі) ізопропілового спирту, а далі 6б кг (6,695 по масі) відомого продукту конденсації діетилентриаміну з дистильованим олеїном згідно з формулою (1") з кислотним числом 1,1 мг

КОНУ"УГ. Після повного розчинення, введено 33 кг (3,390 по масі) крижаної оцтової кислоти. Після повної реакції, при кімнатній температурі, до нейтрального рН, отриманий продукт з формулою (5).

Далі, введено 10 кг (195 по масі) оксиетильованого гідрогенізованого талового аміну, що містить 5 етоксилових груп в молекулі і 20 кг (295 по масі) гліцерину. Після повного розчинення, введено 30 кг (395 по масі) З-метоксипропіламіну і 0,1 кг (0,0195 по масі) силоксанової похідної під торговою назвою Боат Вап НР732, фірми Мапліпод. Після повного розчинення при кімнатній температурі, отримано інгібітор корозії у кількості 1000 кг (100,095 по масі), що є світлою рідиною низької в'язкості з температурою плинності нижче -602С і кінематичною в'язкістю 2,9 мм/с при температурі 2096.

Приклад 13.

Дослідження антикорозійних властивостей водорозчинного інгібітора корозії для захисту бурових свердловин і трубопроводів транспортування природного газу відповідно до цього винаходу проведені згідно з тестом Умпееї! Тев5і, відповідно до стандарту АТМ МАСЕ 1 0 182 «Метод дослідження стійкості захисного шару, утвореного інгібіторами корозії труб у бурових свердловинах». Це традиційний метод випробування втрати ваги, що використовується для оцінки ефективності інгібітору шляхом імітації безперервного потоку корозійного робочого середовища.

А. Приготування корозійної води: підготовлена корозійна вода в складі: 9,6295 Масі і 0,30590

Сасі» і 0,18695 МгСі» 6Н2О і 89,8995 дистильованої води. Вода піддана барботуванню азотом впродовж 30 хвилин, а далі, протягом близько 10 хвилин, двоокисом вуглецю - до моменту отримання рнН корозійної води у межах 4.4 до 4,8.

В. Приготування парафінової олії (суміш ізопарафінових вуглеводнів): олія гомогенізована при температурі 629С, а далі розлита в тестові пляшки.

С. Приготування зразків металу: металеві плитки типу «запа Віазієй Мпа егееї! Зпіте(осК» розміром 0,13х12,7х76 мм промиті ацетоном, протерті сухою тканиною, зважені, зберігаються в ексикаторі.

У пляшки місткістю 200 мл, з яких заздалегідь видалено повітря, введена корозійна вода у кількості 90 мл і парафінова олія у кількості 10 мл. Далі введено інгібітор згідно з винаходом, відповідно до прикладу 6, 7, 8, 9, 10, у кількості 30, 50 і 80 мг/кг, а інгібітор згідно з винаходом, відповідно до прикладу 11, у кількості 1500, 2500 мг/кг до корозійного робочого тіла. У таким чином підготовлені пляшки, введені металеві плитки, описані в п. С). У пляшки повторно дозований діоксид вуглецю протягом близько 30 сек і пляшки герметично закрили. Пляшки помістили в термостат при температурі 65,59С в камеру обертання, яка оберталась зі швидкістю 15 обертів/хвилину. Тест проводився протягом 72 годин. Після дослідження, з пляшок вийняті металеві зразки, промили ізопропіловим спиртом, обробили 1095 розчином соляної кислоти впродовж 10-15 секунд. Зразки металу надалі промили водою, ацетоном і спиртом, після чого зважили з точністю 0,1 мг. Оцінювалося зниження маси металевого зразка; додатково оцінювалася можлива наявність виразкової корозії.

Відсоток захисту від корозії розраховувався зі зниження маси металевого зразка за наявності інгібітору УЖіппіб) і без інгібітору УММ(О).

Відсоток захисту, 90 Р х УМО) - М(іппіВИМ (0) х 10095

Результати досліджень антикорозійних властивостей інгібіторів корозії відповідно до прикладу 6, 7, 8, 10 і 11, що містять нейтралізовану нову суміш похідних імідазоліну згідно з винаходом, відповідно до формули (5) і (6), і результати досліджень антикорозійних властивостей інгібітору корозії відповідно до прикладу 9, що містить нейтралізовану суміш модифікованих похідних імідазоліну згідно з винаходом, за формулою (5), (6) і (5), порівняли з інгібітором корозії отриманим в прикладі 12, що містить замість нейтралізованої суміші модифікованих похідних імідазоліну за формулою (5) і (6) нейтралізований відомий продукт, отриманий відомим способом - в результаті реакції конденсації діетилентриаміну з олеїнової кислотою за формулою (5), представлено в таблиці нижче.

Таблиця

Водорозчинний інгібітор корозії, згідно з винаходом, що Нейтралізований відомий містить в прикладах 6,7,8,10,11 нейтралізовану суміш продукт, отриманий відомим модифікованих похідних імідазоліну, за формулою (5), (6) і в способом в результаті реакції прикладі 9 нейтралізовану суміш модифікованих похідних конденсації діетилентриаміну з імідазоліну згідно з винаходом за формулою (5), (6) і (5) олеїновою кислотою за формулою (5) 1 Зпіднозприлладом.ї// | 6|71|81|9|70|71| щ-:КЙЖМ 1 корозійному робочому тілі (мг/кг 11178077 172|191196|182|97|-|. .....ЮюЮюЮю.5 г щ 77777171717.7юИЮКБ7550..ю.юр р 180192198186198|-| Ющ (6 69 щ щ 7777717171717ИЮКБ780..ю.юрюр р 194196198195198|-| Ющ 85 ж 15001111 -1-1-1-1-11111111111111111111 11112500 1 -1-1-1-1-181 11111111

Зо ПРОМИСЛОВЕ ЗАСТОСУВАННЯ

Наведені вище приклади показали, що водорозчинний інгібітор корозії для захисту експлуатаційних труб і трубопроводів транспортування для природного газу, як і спосіб його отримання, згідно з винаходом, створюють можливості для їх промислового застосування.

Claims (14)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Водорозчинний інгібітор корозії для захисту експлуатаційних труб і трубопроводів для транспортування природного газу, що містить похідні імідазоліну, оксіетиловані жирні аміни, низькокиплячі аміни і спиртові розчинники, який відрізняється тим, що включає: компонент а) в кількості від 0,15 до 75 мас. 95, одержаний в результаті нейтралізації від 0,1 до мас. 95 нової суміші модифікованих похідних імідазоліну, що є сумішшю сполук з загальними формулами (1) і (2):

М « М и М, вк 0) де ЕІ: С11-Саі, че Ж А во і МН ня з (2) де Кг: С2-Сто (2), що є продуктом конденсації діетилентриаміну з жирними кислотами, що містять від 12 до 22 атомів вуглецю в молекулі і аліфатичними дикарбоновими кислотами, що містять від 4 до 12 атомів вуглецю в молекулі, яка здійснюється при збереженні молярного співвідношення діетилентриаміну і жирної кислоти і аліфатичної дикарбонової кислоти 1:0,80-0,99:0,01-0,10 при температурі, як мінімум, 140 "С, з утворенням суміші аміноамідів з загальною формулою (3) і (4): (в) рі пральня в. МН Мн, (3) де ЕІ: С11-Саі, (в) (в) МН р р МН НАЛИТИ МНОвВУ мно ит, й де ЕК»: С2-Сі2, з кислотним числом «10 мг КОН/г, а далі, після підвищення температури вище 180 "С, здійснюється реакція конденсації до одержання суміші сполук із загальними формулами (1) і (2): М « М и М, вк 0) де Ки: С11-Саі, ва іш МН 200 М 2 (2) де КК»: С2-Счо, з кислотним числом «1 мг КОН/, з аліфатичною і/або ароматичною монокарбоновою кислотою, що містить від 1 до 7 атомів вуглецю в молекулі, використаній в кількості від 0,05 до 25 мас. 95, при збереженні масового співвідношення суміші сполук із загальними формулами (1), (2) і монокарбонової кислоти 1:0,15- 0,70, з одержанням кінцевого продукту, що є сумішшю сполук із загальними формулами (5), (6):

ї М М З Ще В,Соо- МН,

К. ; (5) де Кі: С11-Саі, Ве: Н, С:-Св, ароматичний радикал (СеНб) 2 а У А во і 2 В,сСО0: нм МН, ; (6) де Бо: С2-Счо, Ве: Н, С:-Св, ароматичний радикал (СенНб), компонент Б), яким є жирні аміни, що містять від 14 до 22 атомів вуглецю в молекулі і оксіетиловані з від 2 до 20 етоксилових груп, в кількості від 0,01 до 10 мас. 95; компонент с), як лужний агент, яким є щонайменше один низькокиплячий амін, вибраний з: 3- метоксипропіламіну, 2-аміноетанолу (моноетаноламін), діетиламіну або їх суміші, в кількості від 0,06 до 25 мас. 95; компонент е), яким є аліфатичні спирти, що містять від 1 до 6 атомів вуглецю в молекулі в кількості від 15 до 99,7 мас. 95, з можливим додаванням води; компонент Її), яким є протипінний засіб, що є силоксановими похідними в кількості від 0,01 до 2 мас. 95.

2. Інгібітор корозії за п. 1, який відрізняється тим, що включає додатковий компонент 4), яким є аліфатичні поліоли в кількості від 0,04 до 50 мас. 95.

3. Інгібітор корозії за будь-яким з пп. 1-2, який відрізняється тим, що як компонент а) містить продукт нейтралізації оцтовою і/або бензойною кислотою наступних похідних імідазоліну: ї нової суміші модифікованих похідних імідазоліну, що є продуктом конденсації діетилентриаміну з жирними кислотами, що містять від 12 до 22 атомів вуглецю в молекулі, і аліфатичними дикарбоновими кислотами, що містять від 6 до 10 атомів вуглецю в молекулі.

4. Інгібітор корозії за будь-яким з пп. 1-3, який відрізняється тим, що як компонент е) містить метанол, ізопропанол, етанол або їхні суміші із можливим додаванням води.

5. Інгібітор корозії за п. 1, який відрізняється тим, що як компонент 4) містить етилгліколь, гліцерин, пропіленгліколь, дипропіленгліколь, трипропіленгліколь або їх суміші.

б. Інгібітор корозії за будь-яким з пп. 1-3, який відрізняється тим, що силоксановими похідними є розгалужені силоксанові полімери.

7. Інгібітор корозії за будь-яким з пп. 1-3, який відрізняється тим, що як компонент а) містить Зо продукт нейтралізації нової суміші модифікованих похідних імідазоліну і продукт конденсації діетилентриаміну з жирними кислотами в кількості від 0,05 до 20 мас. 95, що містять від 23 до 24 атомів вуглецю в молекулі, одержаного при температурі 180-280 "С з загальною формулою (1: з ши Ма мн, Кк ' З (1) де Кз: С11-Сгз, при збереженні масового співвідношення суміші сполук із загальними формулами (1), (3 і (13 ї монокарбонової кислоти 1:0,15-0,70, з одержанням кінцевого продукту, що є сумішшю сполук із загальними формулами (5), (б) і (5:

ї М М З Ще В,Соо- МН,

К. ; (5) де Ки: Си1-С», Ве: Н, С:-Св, ароматичний радикал (СенНб), 2 ве Ж А во і 2 В,СОО- НУ МН» ; (6) де Бо: С2-Счо, Ве: Н, С:-Св, ароматичний радикал (СенНб), ї М М х Ще В,Соо- МН Кз (5) де Кз: Сг2-Согз, Ве Н, С:і-Св, ароматичний радикал (СеНб).

8. Інгібітор корозії за будь-яким з пп. 1-3, 7, який відрізняється тим, що він містить компонент а) в кількості від 1,5 до 35 мас. 95.

9. Спосіб одержання водорозчинного інгібітору корозії для захисту експлуатаційних труб і трубопроводів для транспортування природного газу, що включає нейтралізацію похідною імідазоліну і додавання подальших компонентів інгібітору, який відрізняється тим, що включає наступні етапи: І) одержання компонента а), тобто, здійснення нейтралізації в реакційному середовищі, що містить компонент е), такий як аліфатичні спирти, що містять від 1 до б атомів вуглецю в молекулі в кількості від 15 до 99,7 мас. 96, з можливим додаванням води, нейтралізації при кімнатній температурі нової суміші модифікованих похідних імідазоліну, що є сумішшю сполук з загальною формулою (1) і (2): и т мн, вк 0) де Ки: С11-Саі, че Ж Я во і ня МН 7 7, (2) де»: Се-Со,

що є продуктом конденсації діетилентриаміну з жирними кислотами, що містять від 12 до 22 атомів вуглецю в молекулі і аліфатичних дикарбонових кислот, що містять від 4 до 12 атомів вуглецю в молекулі, яка здійснюється при збереженні молярного співвідношення діетилентриаміну і жирних кислот і аліфатичної дикарбонової кислоти 1:0,80-0,99:0,01-0,10, при температурі, як мінімум, 140 "С, з одержанням суміші аміноамідів з загальними формулами (3) і (4): (в) рі пральня в. МН Мн, (3) де ЕІ: С11-Саі, (в) (в) МН р р МН ни ЗИМОВІ мно ин, й де К2: Се-Сто, з кислотним числом «10 мг КОН/г, і при підвищенні температури вище 180"С, переважно до 220"С, реакцію конденсації проводять далі, поки не буде одержана суміш сполук із загальними формулами (1) і (2): и Ма мн, вк 0) де Кі: С11-Саї, ва ів МН нм 2 (2) де КК»: С2-Счо, з кислотним числом «1 мг КОН/, використана в кількості від 0,1 до 50 мас. 95, з аліфатичною і/або ароматичною монокарбоновою кислотою, що містить від 1 до 7 атомів вуглецю в молекулі, використаній в кількості від 0,05 до 25 мас. 95, при збереженні масового співвідношення суміші сполук із загальними формулами (1), (2) і монокарбонової кислоти 1:0,15- 0,70, з одержанням кінцевого продукту, що є сумішшю сполук із загальними формулами (5), (6): ї М М х Ще в,соо: МН,

К. де Кі: С11-Сгч, (5) Ве: Н, С:-Св, ароматичний радикал (СенНб),

а У А Кк; у 2 п,СОО:- НУ МН» ; (6) де КК»: С2-Счо, Ва: Н, С:-Св, ароматичний радикал (СенНб); І) введення в компонент а) в кількості від 0,15 до 75 мас. 95, і згадуваний компонент е) подальших компонентів інгібітору: компонента Б), такий як оксіетиловані жирні аміни, що містять від 14 до 22 атомів вуглецю, і від 2 до 20, етоксилових груп в кількості від 0,01 до 10 мас. 95; компонента с), такий як лужний агент, в кількості від 0,06 до 25, а в кінці, компонент Її), яким є протипінний засіб, що є силоксановими похідними, в кількості від 0,01 до 2 мас. 9.

10. Спосіб за п. 9, який відрізняється тим, що компонент Її), яким є силоксанові похідні, містить розгалужені силоксанові полімери.

11. Спосіб за п. 9, який відрізняється тим, що на етапі ІЇ) після компонента с) вводять додатковий компонент а), такий як аліфатичні поліоли, в кількості від 0,04 до 50 мас. 95.

12. Спосіб за п. 9, який відрізняється тим, що на етапі І) проводять нейтралізацію крижаною оцтовою кислотою нової суміші модифікованих похідних імідазоліну, що є продуктом конденсації діетилентриаміну з жирними кислотами, що містять від 12 до 22 атомів вуглецю в молекулі і аліфатичними дикарбоновими кислотами, що містять від б до 10 атомів вуглецю в молекулі.

13. Спосіб за будь-яким з пп. 9 або 12, який відрізняється тим, що на етапі І) здійснюють нейтралізацію нової суміші модифікованих похідних імідазоліну в кількості від 1 до 30 мас. 95 і продукту конденсації діетилентриаміну з жирними кислотами в кількості від 0,05 до 20 мас. 95, що містять від 23 до 24 атомів вуглецю в молекулі, одержаного при температурі 180-280 С з загальною формулою (1): зх ШИ Ма мн, к З ; де Кз: Сг2-Сгз, (1) при збереженні масового співвідношення суміші сполук із загальними формулами (1), (2) і (1) ї монокарбонової кислоти 1:0,15-0,70, з одержанням кінцевого продукту, що є сумішшю сполук із загальними формулами (5), (б) і (5: ї М М х Ще в,соо: МН

Кк. Зо ; (5) де Кі: С11-Саі, Ве: Н, С:-Св, ароматичний радикал (СенНб),

а У А Кк, у 2 К,СО00: НУ МН» ; (6) де КК»: С2-Счо, Ве: Н, С:-Св, ароматичний радикал (СенНб), ї М М х Ще к,СОО: МН, Кз ,; (5) де Кз: Сг2-Сгз, Ве Н, С:і-Св, ароматичний радикал (СеНб).

14. Спосіб за будь-яким з пп. 9, 12 або 13, який відрізняється тим, що компонент а), одержаний нейтралізацією нової суміші модифікованих похідних імідазоліну, взятий в кількості від 1 до 30 мас. 95.