Можливо, це не той Fallout, на який усі очікували, але якщо відкинути всі ці очікування, то гра насправді виявляється дуже і дуже хорошою (ну принаймні для мене точно).

Основний квест тут приблизно як у Skyrim — він є, але всі сюди прийшли не за цим. Сайд-квести здебільшого тут цікаві та досить різноманітні (якщо не зважати на ті квести, що повторюються).

Відкритий світ тут великий та різноманітний (наскільки це можливо в цьому сеттингу). Локації цікаві та завжди мають свою історію, яка передається або через квести, або через дизайн самої локації та розставлених по ній предметів із записками.

Компаньйони тут не просто болванчики, які допомагають убивати ворогів, а особистості зі своєю історією, характером та унікальними рисами.

Найбільші претензії в людей до цієї гри — поселення та хлам, який треба для них збирати. Особисто я дуже полюбив цей аспект гри, бо я обожнюю збирати ВСЕ, що не прибито до землі, та нести кудись у свій закуточок, а свій закуточок тут можна зробити в 37(!) місцях (враховуючи DLC).

Зброя відчувається набагато краще, ніж у попередніх іграх, і стріляти з неї тепер дуже приємно. Самої зброї багато, завжди можна знайти те, що подобається саме вам. Окрім цього, її ще й можна модифікувати, завдяки чому вона може стати ще більш особистою. Також присутні легендарні варіанти зі своїми унікальними характеристиками, наприклад, розривні патрони. Стріляти з кулемета з розривними патронами — це одне задоволення.

Окрема насолода — збирати та кастомізувати свою силову броню по окремих запчастинах, модифікувати їх та фарбувати.

Я грав у режимі виживання, який вимикає фаст-тревел, змушує спати, їсти та пити, а також додає купу дебафів у вигляді різноманітних болячок. І завдяки цьому гра для мене розкрилася набагато більше, бо виконання одного сайд-квесту завжди перетворювалося на пригоду, де треба спочатку дістатися до пункту призначення, виконати завдання, а потім ще й піти звідти назад, де на шляху завжди зустрічалися якісь нові події та локації, а разом з ними свої випробування. Гра в режимі виживання зовсім не дає поблажок через неможливість зберігатися, додаткову вагу патронів та потребу в їжі та воді, через що завжди треба думати наперед, що з собою брати. Також вороги стають набагато сильнішими, а стімпаки лікують не одразу, а повільно, при цьому ще й зневоднюють гравця (а чисту воду на початку гри знайти досить проблематично). Тому до боїв теж доводиться підходити набагато більш акуратно, а іноді навіть по можливості уникати їх. І наскільки ж приємно грати в лейтгеймі, коли вороги вже не становлять такої загрози, є можливість літати на гвинтокрилі та немає проблем із їжею.

Якщо вам подобається якась гра — не слухайте нікого і просто отримуйте задоволення, бо коли я купував, а після цього грав у Fallout 4, мені знайомі казали, яка гра жахлива і як у неї неможливо грати, висловлюючи не свою думку, а нав’язану блохерами в інтернетах, котрі й самі, скоріш за все, у питанні не розібралися. Так, гра не ідеальна, але дійсно хороша, і вона назавжди залишиться в моєму серденьку.