Noghais

Грибовський В. В. Картина «Козак Мамай»: витоки образу й ногайські паралелі // Україна в Центрально-Східній Європі. Київ: Інститут історії України, 2021. Вип. 19–20. С. 285–334.

На основі застосування структурно-функціонального і порівняльно-історичного методів здійснено спробу довести твердження про образно-смислову та соціально-типологічну схожість українських народних картин «Козак Мамай» з ногайським епічним циклом «Сорок батирів». Обґрунтовано висновок про те, що епонімом для картинних зображень «Мамая» був ногайський мурза Мамай (перша третина ХVІ ст.), один з першорядних героїв ногайського епосу. Він уособлював козакування в тюркському світі; його епічний образ являв взірець стилю життя степового здобичника. На найдавніших зразках картини «Козак Мамай» простежені прикмети чоловічих спілок: віковий клас чоловічої молоді (голена голова, вуса й чуб), ініціація (кобза, що вказує на спів епічного твору, алкоголь), статусні ігри (пишнота одягу, «князівська» шапка), войовничість (зброя, кінь). Аналогічний комплекс простежено в тюркських народів, передусім ногайців.

PAINTING «COSSACK MAMAI»: BEGINNINGS OF THE IMAGE AND NOGHAIS PARALLELS

Based on the structural-functional and comparative-historical methods, arguments have been developed to prove the figurative-semantic and socio-typological similarity of Ukrainian folk paintings of the «Mamai» cycle with the Nogai epic cycle «Forty Batyrs». The conclusion is substantiated that the eponym for the pictures of «Mamai» was the Noghai mirza Mamai (first third of the 16th century), one of the primary heroes of the Noghai epic. He personified the Qazaqlïq in the Turkic world; his epic image was an example of the steppe huntsmen lifestyle. The earliest samples of the painting «Cossack Mamai» traced the designation of signs of male bonds: age class of male youth (shaved head, moustache and crest), initiation (kobza, which indicates the singing of epic, alcohol), aspirations for status (lush clothes, «princely» hat), belligerence (various weapons, horse). A similar complex is traced among the Turkic peoples, primarily the Noghais.

Between confrontation and interaction, Ukrainian-Crimean and Ukrainian-Noghaian relations in the 17th and early 20th centuries

The authors of the book analyze the dynamics of relations between the Ukrainian population of the Steppe Frintier (Zaporozhian Cossacks) and the Crimean Tatars and Noghais


У книзі розглянуто стосунки між українським населенням і кримськими татарами та ногайцями у XVII – першій половині ХХ ст. Засади дослідження полягали у відмові від панівного стереотипу зображення цих стосунків у барвах непримиренної конфронтації з упередженою маргіналізацією історичної ролі решти проявів. Натомість у руслі сучасних тенденцій світової історіографії український варіант взаємин з мусульманськими сусідами проаналізовано як багатовимірний феномен, що виник в особливих умовах Степового Фронтиру Європи і в рамках якого гостра конфронтація за життєвий простір поєднувалася з активною міжетнічною, економічною, військовою та культурною взаємодією. У цілісному вигляді з’ясовано широкий комплекс стосунків, який раніше не привертав належної уваги. Досліджено роль Кримського ханства у відновленні української державності в ранньомодерні часи та процесі легітимізації Гетьманщини, відтінено існування різних моделей співіснування українців з кримськими татарами та ногайцями, а також пошук шляхів взаємодії між Українською Народною Республікою та Кримською Народною Республікою.


Между конфронтацией и взаимодействием: украинско-крымские и украинско-ногайские отношения в XVІI – первой половине ХХ вв. Коллективная монография

В книге представлен результат изучения отношений украинского населения степного пограничья (запорожских казаков XVII-XVIII ), крымских татар и ногайцев в XVIII - начале ХХ вв. Деконструировано стереотипное видение этих отношений как непримиримой конфронтации, представление, маргинализующее  степные народы тюркского мира.  Проанализированы наездничество (здобичництво) как социальная практика реципрокного свойства,  специфика формирования и поддержания иерархий, мира и войны в условиях степного пограничья.  Рассмотрено влияние Крымского ханства на становлении Украинского гетманского государства в XVII в., динамика изменения отношений запорожского казачества с крымскими татарами и ногайцами в XVIII в.,  взаимодействие Украинской Народной Республики и Крымской Народной Республики.

Показаны условия и обстоятельства перехода приазовских ногайцев к оседлости под воздействием российских властей в начале ХІХ века, возникновение города Ногайск (современный Приморск, Запорожская область, Украина) - первоначально как центра приставства, органа политического контроля и экономического стимулирования ногайцев. Представлены деятельность французского эмигранта графа Якова де Мезона (Мезон Жак де ла Фер), его намерения создать свою "маленькую Одессу" - портовый город Менил-Мезон.

Представлены отношения Иоганна Корниса (миссионера и этнографа) и Иоганна Корниса (видного представителя меннонитов, живших на р. Молочной) в 1820-е годы. Показан быт и состояние ногайцев Северного Приазовья. 

The paper deals with Daniel Schlatter and Johann Cornies, thеir relationships and descriptions of Nogais,  settling near the Molochna river, 1820th

Kuban Nehri’nin Azak Denizi ve Karadeniz’e döküldüğü yarımada Karadeniz’in en verimli bölgelerinden birisi olarak kabul edilebilir. Bu özelliğinden dolayı yarımada İlk Çağ’dan itibaren çeşitli milletlerin dikkatini çekmiştir. Taman’ın kuruluşu, bu milletlerden birisi olan Yunanlıların MÖ VI. yüzyılda bölgede giriştikleri koloni faaliyetleri neticesinde gerçekleşmiştir. Yunanlılardan sonra bölge sık sık el değiştirmiş, nihayet XV. yüzyılın sonunda yarımada Osmanlı Devleti’nin egemenliği altına girmiştir. Osmanlı Devleti, Taman’ı Kefe’ye bağlı bir kaza merkezi olarak teşkilatlandırmıştır. Osmanlı Devleti, XVI. yüzyılın sonlarında Rusların Kafkaslara yönelik yayılmacı siyaseti neticesinde nispeten istikrarsız bir bölge hâline gelen Taman Yarımadası’nda istikrarı sağlamak için bölgeye Kafkasların çeşitli bölgelerinde yaşayan bazı Çerkes topluluklarını ve XVII. yüzyılda Kalmukların baskısı neticesinde İtil Yurdu’ndan göç etmek zorunda kalan Nogayları iskân etmiştir. Bu iskân politikası ülke sınırlarının güvenliğini sağlamaya ve bölgedeki başta tarım olmak üzere hayvancılık ve balıkçılık gibi ekonomik faaliyetleri geliştirmeye yöneliktir. Bu çalışmada Taman’ın XVII. yüzyılın ikinci yarısındaki idari ve demografik yapısı ile başta tarım olmak üzere üretime dayalı ekonomik faaliyetlerine değinilmiştir. Türkçe literatürde Taman’ı konu alan bir monografi bulunmadığından yapılan çalışma önem arz etmektedir. Taman’ın demografik yapısını ve Taman’daki üretime dayalı ekonomik faaliyetleri ortaya koymayı hedefleyen bu çalışmanın temelini Başbakanlık Osmanlı Arşivindeki belge ve defterler ile bölge hakkında bilgi veren kronikler ve seyahatnameler oluşturmaktadır.

Информационный буклет о традиционной культуре ногайцев-юртовцев, являющихся основной из групп астраханских ногайцев. Выпущен по материалам В.М. Викторина, Э.Ш. Идрисова, А.Д. Мусаева, Р.В. Ишмухамбетова и А.К. Махсутова при содействии АРОО «Центр ногайской культуры "Эдиге"» и Администрации МО «Приволжский район» Астраханской области. Астрахань, 2021 год.

Викладено аргументи про те, що чабанські групи становили з себе чоловічі спільноти, організовані на засадах виключення всього комплексу сімейно-родинних зв’язків і відносин, спадщини щодо майна та соціальних рангів, зобов’язань стосовно держави та свободи від її приписів. Гуртування в такого типу чоловічих групах було основане на виборних ієрархіях, колективній власності, спільних трапезах, вікових стратифікаціях. Цим спільнотам притаманні сезонне гуртування, поєднання мирних і воєнних промислів, уявлення про власну вищість стосовно сільських мешканців, релікти домонотеїстичних вірувань. У зазначеному простежено риси подібності до запорозького козацтва.

The Koshes of Crimean shepherd groups in 16th – 19th centuries: features of similarity with Zaporozhian Cossacks

The article presents the arguments that the shepherd groups were the men’s communities, organized on the base of exclusion the entire complex of family-family ties and relationships, the denial the inheritance in property and social ranks, the obligations regarding the State and freedom from its laws. Grouping in this type of community was based on elective hierarchies, collective ownership, common meals, age-class stratifications. These communities are characterized by seasonal groups, a combination of peace and war crafts, perceptions of their own superiority in relation to rural dwellers, relics of domonotheistic beliefs. The aforementioned features of similarity to Zaporozhian Cossacks are traced.
Keywords: kosh, shepherds, male communities, age classes, stratifications.

Данная статья посвящена традиционной обрядовости литовских татар в свете ногайской культуры. Опираясь на письменные источники, а именно на тексты арабографичных славяноязычных рукописей литовских татар, и живую традицию, рассматривается один из компонентов родильного обряда – имянаречение. Наряду со свадебным и погребальным обрядами, имянаречение остается наиболее распространенным, хорошо сохранившимся и менее всего претерпевшим изменения обрядом. Несмотря на общетюркские и общемусульманские корни родильного обряда у литовских татар и ногайцев, со временем обычай начинает розниться между собой. Утрачиваются некоторые старые элементы и появляются новые.