God After Metaphysics

Introduction
Part One: Seeing.
(Bruegel Allegory 1)

1. The Metaphysical Chiasm
2. The Existential Chiasm
3. The Aesthetically Chiasm

Part Two: Hearing.
(Bruegel Allegory 2)
4. Figures of Silence: Prelude
5. Language beyond Difference and Otherness: Interlude
6. The Interrupted Self: Postlude

Part Three: Touching.
(Bruegel Allegory 3)
7. Touch Me, Touch Me Not
8. The Sabbath of Experience.

Notes,
Bibliography,
Index

The purpose of this paper is to critically examine and compare Nietzsche’s concept of chaos and Berdyaev’s notion of the Ungrund, bearing in mind the ontological problem of human freedom and the context of the ‘God after metaphysics’ debate. Nietzsche and Berdyaev introduce their respective concepts in trying to overcome the impasse of onto-theology caused by the view of God as actus purus. Chaos and the Ungrund stand for the idea of the posse reintroduced in our days by Richard Kearney. The primary cause of onto-theology, for Kearney, is the classic metaphysical tendency to subordinate the possible (posse) to the actual (esse). I identify posse with Godhead, which is the first principle in God, the ‘unapproachable intensity of his being’ and the ‘inexhaustible ground’ from which everything origi- nates. But during the past centuries rationalism has deprived God of this first principle. ‘The power of the Godhead has disappeared.’ Berdyaev reminds us that there cannot be a valuable theodicy without onto- logical anthropodicy. God ceases to be actus purus when, as the result of his becoming, there is more being than there was before. God and the human being are more than just God. Humans must possess potency similar to the divine, which implies that at the end of their action there is more being than there was before. God cannot be the living God if his creature is not alive. The overcoming of onto-theology, therefore, requires a theanthropic hermeneutical method.

The fragment, concluding the chapter of Theological aesthetics deals with hearing, covers hymn as the first language of theology. Hymn is connected to praise, music, singing, answering the voice of the Other with its reverse intentionality. Sketch of personalistic an- thropology of hearing, comparing vision and hearing in the context of philosophy of the Other, is proposed.

Кілька років тому, міркуючи над темою смерті Бога, французький мислитель Ален Де Бадью вислови таку думку: «Наші часи, без жодного сумніву,-це часи безповоротного зникнення богів. Але це зникнення залежить від трьох відмінних процесів, адже було три засадничих боги: бог релігії, бог метафізики і бог поетів» 1. Нова книга російської дослідниці Світлани Коначової «Бог після Бога. Шляхи пост метафізичного мислення» сфокусована на пошуках нових спроб мислення про Бога після кризи секулярного розуму. Книгу можна вважати вступом в постсекулярну філософію/теологію. Авторка пропонує мислити Бога з перспективи слабкості, а не сили, що, в свою чергу буде розширювати не тільки горизонти теології, але і філософії, відкриваючи тим самим герменевтичний простір розуміння Бога заснований на розумінні Божого буття, як події. В своєму дослідження Світлана Коначова описує основні шляхи постметафізичного мислення в християнській теології другої половини XX-початку XXI ст., які сфокусовані на феноменологічно-герменевтичних стратегіях. Книга розділена на сім частин завдяки яким читач занурюючись в метафізику без метафізики, поступово приходить до висновку існування релігії «без релігії». Книга є логічним доповненням тієї літератури, яка по цій темі за останні десятиліття з'явилася на Заході. Тут варто згадати книгу Джона Пантелеймона Манусакіса «Бог після метафізики» (2007) 2 , працю спеціаліста по філософії релігії з Кембриджу Дона Купіта (Don Cupitt) «Після Бога. Майбутнє релігії» (1998) 3 , книгу професора релігії з Колумбійського університету Марка Тейлора «Після Бога» (2007) 4 , збірку «Майбутнє континентальної філософії релігії» (2014) 5 і ще багато інших. В Передмові авторка книги окреслює ситуацію повернення Бога в філософію, що ми спостерігаємо останні десятиліття XXI ст. Коначова пише про те, що в книзі вона намагається дослідити досвід Бога після «смерті Бога». Чи можна знайти нові способи мислення про Бога після випробування сучасністю?,запитує вона. Сучасна ситуація характерна стиранням кордонів між філософією і теологією і проблематичністю визначити предметність самої теології (с. 7). Багато мислителів XX ст., в тому числі Гайдеггер та Бультман, вважали, що теологію не можна вважати спекулятивним богопізнанням, а Бог, в ніякому разі