The article was part of the 2021 March Student Readings. It aims to throw light on the less disputed Dobruja Question, as a part of the broader Bulgarian National Question that arose after the liberation of the Bulgarian nation in 1878. The paper also attempts to track the chronology of the events and the political circumstances that further developed the problem about North Dobruja's national and ethnical affiliation.

Дещо пРо полеМіКУ Між і. КАНтоМ і е. плАтНеРоМ: пРАгМАтиКА VERSUS ФіЗіології У статті досліджено особливості формування кантівської прагматичної антропології у кон-тексті полеміки з творцем «фізіологічної антропології» Е. Платнером. Аналізуються ті концепти, якими послуговувались як Кант, так і Платнер у своїх антропологічних доктринах. Ключові слова: прагматична антропологія, фізіологічна антропологія, людські феномени, причинність, детермінація, мотиви, цілі. Цікавим моментом становлення кантівської прагматичної антропології є звернення автора «Критики чистого розуму» до антропологічних ідей Ернста Платнера (1744-1818). При цьому не йдеться про якісь суттєві впливи цього німецько-го вченого на формування антропологічної реф-лексії Канта, оскільки сприйняття його ідей Кан-том було досить критичним. Відомо, що між ни-ми склалися не прості (хоча й заочні) стосунки щодо базових антропологічних концептів 1. Ма-буть, саме Платнера мав на увазі Кант, коли писав про теорії, що ставлять на меті вивчення людини під кутом зору впливу на неї природних чинників, вважаючи такий натуралістичний підхід до дослі-дження людської природи вельми обмеженим. Це було пов'язано з тим, що такі дослідження фунда-тор критичної філософії розглядав як беззмістов-не теоретизування щодо явищ (ментальних, духо-вних), про які людина ніколи не може мати твер-дого знання, оскільки сутність цих явищ належить до ноуменального світу, а, як відомо, доктриналь-не знання про цей світ людина мати не може. Власне, німецький творець «фізіологічної ан-тропології» виклав своє розуміння особливостей 1 Про внесок Платнера в антропологічну науку писали ще за його життя. У перші десятиліття після смерті німецького вче-ного його часто згадували як автора вельми цікавої антропології і як знаного мислителя. Про нього існує чимало літератури. До аналізу наукових і філософських здобутків Платнера звертають-ся і сучасні дослідники [9]. такого варіанта антропологічної доктрини у ві-домому трактаті "Anthropologie für Ärtzte und Weltweisen" (1772), де Платнер намагався від-найти фізіологічні й психологічні чинники, що конституюють людську природу. Однак окрім наголосу на емпіричних чинниках людської при-роди, що не могло задовольнити Канта, особли-во на етапі формування його власної критичної позиції, трактат мав певні концептуальні здобут-ки, які, на думку сучасної дослідниці К. Мінтер, стали важливими надбаннями німецького антро-пологічного дискурсу [10, с. 2-4]. Про що власне йдеться? Річ у тім, що Платнер запропонував досить чітке розмежування різних типів антро-пологічного знання чи наук про людину. Так, на початку свого твору він зазначає: «Пізнання людини було б доречно поділити на три науки. Справа в тому,-підкреслював дослідник,-що людину припустимо розглядати як частини і функції, що належать машині, без того, щоб до-сліджувати ті обмеження, які душа накладає на ці механічні рухи, чи розглядати залежність ду-ші від дії цього механізму; це є те, що зветься анатомією й фізіологією. По-друге, можливо досліджувати сили та якості душі у власному сенсі, без того, щоб увесь час звертатись до учас-ті тіла, чи спостерігати, як механічні зміни впли-вають на розгляд душі; це була б психологія, або, що однаково, логіка, естетика і, певно, якась ве

This paper is focused on the epistolary heritage of Tatiana N. Savelieva (1916–1999), which helps to better showcase the personality of a prominent Russian Egyptologist Eugeniy S. Bogoslovskiy (1941–1990). Tatiana N. Savelieva belonged to a glorious family of Russian Egyptologists of the Soviet period. Her academic biography was closely connected with the Institute of Oriental Studies RAS (former Academy of Sciences USSR), where she had worked since its foundation. She travelled a long and fruitful scholarly path, leaving us her fundamental works on socio-economic and cultural history of Ancient Egypt. Tatiana Savelieva enjoyed close friendship with her Leningrad colleagues Yuri Ya. Perepelkin, Oleg D. Berlev and Igor M. Dyakonov. A special place in Dr Savelieva’s epistolary heritage is occupied by her correspondence with Eugeniy S. Bogoslovskiy. His detailed biography has not been written so far, which provides fertile ground for spreading doubtful and false information on him within the academia and beyond it. Publishing a part of this correspondence will, at least partly, help to improve the situation. Besides, in future one wishing to compose a biography of the scholar might use this paper as a data source. And lastly, in the year of Eugeniy S. Bogoslovsky’s 80th anniversary the author would like for the part of his correspondence to become public since it is a valuable source of the history of Russian Oriental studies in general and Egyptology in particular. For instance, the published corpus of letters contains information on personality of Dr. Bogoslovskiy’s teacher Prof. Perepelkin and on an uneasy relationships withing Egyptological community in Soviet times.

Рассмотрение перевода как диалога языков, культур, национальных дискурсов позволяет выявить уникальные феноменологические особенности понимания оригинала при переводе. В отличие от общегносеологического явления понимания речи переводческое понимание текста исключает избыток субъективного видения, детерминировано установкой на потребителя перевода, допускает в диапазоне оценки «качественный перевод» некоторую вариативность с позиции полноты и глубины понимания в зависимости от условий перевода.

Аннотация. В статье рассматриваются особенности концептуализации понятий третьего сектора, социальной экономики, солидарной экономики и ряда других социально-экономических феноменов, ассоциирующихся с третьим сектором. Показана специфика формирования определений, терминов, типовых критериев, обусловленная различиями в исторически сложившихся подходах в научной среде и в региональных контекстах. Отмечается значимость формирования более универсального подхода к определению понятий, связанных с третьим сектором, с точки зрения как более глубокого изучения его проблематики, так и разработки эффективной государственной политики поддержки сектора. Ключевые слова: третий сектор; некоммерческий сектор; социальная экономика; солидарная экономика; социальная и солидарная экономика; социальное предприятие. Для цитирования: Пряжникова О.Н. Третий сектор, социальная экономика, солидарная экономика: подходы к определениям и концептуализации понятий // Экономические и социальные проблемы России.-2022.-№ 3.-С. 15-36.