Triconodontidae — це вимерла родина дрібних хижих ссавців, що належать до ряду Eutriconodonta, ендемічна для того, що згодом стане Азією, Європою, Північною Америкою та, ймовірно, також Африкою та Південною Америкою[1][2] протягом юрського та крейдяного періодів, 190–70.6 млн років[3].
Триконодонтидів можна відрізнити від інших евтриконодонтів за формою їхніх корінних зубів, які мали три головні горбки приблизно однакового розміру. Під час оклюзії верхні та нижні моляри щільно з'єднуються, утворюючи ріжучу кромку, що самозаточується. Історично вважалося, що триконодонтиди мають різну структуру прикусу, ніж інші евтриконодонти, із середнім бугорком нижнього моляра (бугорок a), який розміщується між середнім бугорком (бугорчик A) і переднім бугорком (горбик B) верхнього моляра, як у базальної форми ссавців Morganucodon[3]. Однак дослідження Priacodon 2020 року свідчить про те, що триконодонтиди закупорюють свої моляри так само, як і інші евтриконодонти із середнім горбком (бугорок A/a), який поміщається між двома протилежними молярами[4].
↑ абGaetano, L. C.; Rougier, G. W. (2011). New materials of Argentoconodon fariasorum (Mammaliaformes, Triconodontidae) from the Jurassic of Argentina and its bearing on triconodont phylogeny. Journal of Vertebrate Paleontology. 31 (4): 829—843. doi:10.1080/02724634.2011.589877.
↑Gaetano, L. C.; Rougier, G. W. (2012). First Amphilestid from South America: A Molariform from the Jurassic Cañadón Asfalto Formation, Patagonia, Argentina. Journal of Mammalian Evolution. 19 (4): 235—248. doi:10.1007/s10914-012-9194-1.
