Stone Temple Pilots

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Stone Temple Pilots
фотографія
Основна інформація
Жанрґрандж
Рокиз 1986
Країна США
МістоСан-Дієґо
ЛейблAtlantic Records
СкладДін Делео
Роберт Делео
Ерік Кретц
Джеф Ґутт
Колишні
учасники		Скотт Вейланд
Честер Беннінгтон
stonetemplepilots.com​(англ.)
Stone Temple Pilots у Вікісховищі

Stone Temple Pilots — американський рок-гурт із Південної Каліфорнії, заснований наприкінці 1980-х років. Колектив працював із продюсером альбомів Pearl Jam і попри своє походження вважався частиною гранджового руху. Через героїнову залежність вокаліста Скотта Вейланда у 2002 році гурт розпався. Після п'ятирічної перерви Stone Temple Pilots возз'єднались, проте невдовзі Вейланда було звільнено, а його місце зайняв спочатку Честер Беннінгтон із Linkin Park, а потім учасник шоу X-Factor Джеф Ґутт[1].

Історія

[ред. | ред. код]

Створення гурту (кінець 1980-х)

[ред. | ред. код]

Колектив було створено в кінці 1980-х років в Сан-Дієго. Брати Дін та Роберт Делео переїхали до Південної Каліфорнії у 1984 році, роком пізніше на панківському концерті познайомились з вокалістом Скоттом Вейландом. Невдовзі вони почали грати разом та записуватись в домашній студії. Зрештою до них приєднався барабанщик Ерік Кретц. Квартет виступав в місцевих клубах під назвою Mighty Joe Young і на початку дев'яностих став замислюватись про запис платівки[1][2].

Перші альбоми та розквіт гранджу (1992—1994)

[ред. | ред. код]

Продюсером першого альбому гурту став Брендан О'Брайен, також відомий співробітництвом з сіетлськими гуртами Pearl Jam та Soundgarden. Через юридичні проблеми назву колективу довелось змінювати, і музиканти обрали спочатку абревіатуру STP (на честь відомого бренду моторної оливи), а потім розшифрували її як Stone Temple Pilots. На хвилі зростання гранджу, попри своє несіетлське походження, гурт підписав контракт з великим лейблом Atlantic Records і в 1992 році випустив дебютну платівку Core з хітовою піснею «Plush». Наступного року Stone Temple Pilots випустили запис акустичного шоу MTV Unplugged, а ще за рік — другий альбом Purple, який опинився на вершині американського хіт-параду Billboard 200[1].

Проблеми Вейланда із наркотиками (1995—2003)

[ред. | ред. код]

В середині дев'яностих стало відомо про проблеми вокаліста Скотта Вейланда з героїновою залежністю. З 1995 по 1998 роки він тричі потрапляв до каліфорнійської в'язниці за зберігання наркотиків. В 1996 році Stone Temple Pilots випустили третій студійний альбом Tiny Music…Songs from the Vatican Gift Shop, проте через лікування Вейланда гурт не зміг вирушити в концертний тур і платівка швидко вилетіла з чартів. В 1998 році Вейланд випустив сольний альбом 12 Bar Blues, а інші музиканти STP створили власний проєкт Talk Show з вокалістом Дейвом Коутсом. Попри чутки про розпад Stone Temple Pilots, в 1999 році гурт повернувся з четвертим альбомом No. 4. Одразу після цього Вейланд знову опинився у в'язниці через порушення умов випробувального періоду. У 2001 році вийшов п'ятий альбом STP Shangri-La Dee Da, а у 2003 році — збірка найкращих хітів Thank You[1].

Розпад гурту та сторонні проєкти (2003—2008)

[ред. | ред. код]

У 2003 році Stone Temple Pilots знову розпались. Брати Делео створили супергурт Army of Anyone разом з Річардом Патріком (Filter) і Реєм Луз'є (Korn), а Вейланд — інший супергурт Velvet Revolver зі Слешем, Метом Сорумом та Даффом Маккаганом з Guns N' Roses[1].

Возз'єднання гурту (2008—2013)

[ред. | ред. код]

У 2008 гурт провів реюніон-турне, а 2010 році випустив шостий альбом, що отримав назву Stone Temple Pilots. Попри масштабне світове турне, у 2013 році колектив оголосив про те, що Вейланда було звільнено. І хоча вокаліст спочатку вважав, що це є рекламним трюком, інші музиканти були непохильні[1].

Звільнення та смерть Скотта Вейланда (2013—2015)

[ред. | ред. код]

З 2013 по 2015 роки Stone Temple Pilots виступали разом із вокалістом Честером Беннінгтоном з Linkin Park, хоча його і представляли як окремого виконавця, а не частину гурту. Разом вони випустили сингл «Out of Time» та мініальбом High Rise. У 2015 році Беннінгтон повернувся до Linkin Park. В кінці року прийшла сумна новина — від передозування помер Скотт Вейланд, який знаходився в концертному турі з The Wildabouts[1].

Новий склад з Джефом Ґуттом (з 2017)

[ред. | ред. код]

В той час, як Stone Temple Pilots шукали постійного вокаліста, у 2017 році наклав на себе руки Честер Беннінгтон. Лише наприкінці 2017 року STP визначились із новим вокалістом, найнявши учасника шоу X-Factor Джефа Ґутта. В новому складі у 2018 році вийшов ще один однойменний альбом Stone Temple Pliots, а у 2020 році — восьмий студійний альбом Perdida[1].

Музичний стиль

[ред. | ред. код]

Перші два альбоми Stone Temple Pilots — Core (1992) та Purple (1994) — вважаються класичними гранджовими платівками. Гурт навіть порівнювали із Pearl Jam через те, що їхній перший великий хіт, пісня «Plush», звучала дуже схоже на матеріал з перлджемівського Ten. Проте музиканти колективу заперечували схожість та наголошували на тому, що мають власний неповторний стиль. Їхні пісні дійсно суттєво відрізнялись від агресії гранджових гуртів, що грали хардкор-панк та важкий метал, були трошки легшими й мелодійнішими, та поєднували альтернативний рок із глем-роком сімдесятих років. Такі треки з другого альбому, як «Interstate Love Song» й «Empty», були куди більш орієнтованими на ротацію на радіо і MTV, аніж андеграундне звучання сіетлської сцени 1980-х років[3].

Після того, як інтерес до гранджу став зменшуватись, гурт продовжував грати притаманний STP хардрок, який будувався навколо гітарних рифів та різнопланових партій Роберта Делео, що поєднувалися у складні аранжування, створюючи власну версію мелодійної гітарної попмузики, де тексти пісень відходили на другий план[4]. Надалі гурт продовжував випускати альбоми, на яких музичний стиль суттєво не змінювався. «Тут немає нічого нового, але це зовсім не погано» — писав музичний критик Стівен Томас Ерлевайн про п'ятий альбом STP Shangri-La Dee Da[5].

Після того, як гурт залишив Скотт Вейланд, Stone Temple Pilots деякий час шукали нового вокаліста. В той час, як Честер Беннінгтон із Linkin Park зумів зберегти власну індивідуальність, новий постійний вокаліст Джефф Ґутт виконував старі та нові пісні «в стилі Вейланда». До того ж на восьмому альбомі STP Perdida з'явились несподівані акустичні аранжування з використанням струнних та флейти[6].

Склад гурту

[ред. | ред. код]

Дискографія

[ред. | ред. код]

Студійні альбоми

Мініальбоми

Збірки

Концертні альбоми

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и Erlewine, Stephen Thomas. Stone Temple Pilots Biography, Songs, & Albums. AllMusic (англ.). Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 9 квітня 2022.
  2. ↑ Fricke, David (8 червня 2000). Stone Temple Pilots: The Needle & the Damage Done. Rolling Stone (амер.). Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 10 квітня 2022.
  3. ↑ Vozick-Levinson, David Browne,Suzy Exposito,Sarah Grant,Andy Greene,Kory Grow,Joseph Hudak,Daniel Kreps,Angie Martoccio,Jason Newman,Hank Shteamer,Brittany Spanos,Simon; Browne, David; Exposito, Suzy; Grant, Sarah; Greene, Andy; Grow, Kory; Hudak, Joseph; Kreps, Daniel; Martoccio, Angie (1 квітня 2019). 50 Greatest Grunge Albums. Rolling Stone (амер.). Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 10 квітня 2022.
  4. ↑ Tiny Music...Songs from the Vatican Gift Shop - Stone Temple Pilots | Songs, Reviews, Credits | AllMusic (англ.), архів оригіналу за 10 квітня 2022, процитовано 10 квітня 2022
  5. ↑ Shangri-La Dee Da - Stone Temple Pilots | Songs, Reviews, Credits | AllMusic (англ.), архів оригіналу за 10 квітня 2022, процитовано 10 квітня 2022
  6. ↑ Grow, Kory (7 лютого 2020). Stone Temple Pilots Unplug and Lose Their Identity on New Album, 'Perdida'. Rolling Stone (амер.). Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 10 квітня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Stone_Temple_Pilots&oldid=43317185