Short Empire

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Short Empire
Призначення:багатоцільовий летючий човен (пасажирський та поштовий літак)
Перший політ:3 липня 1936
Прийнятий на озброєння:22 жовтня 1936
Період використання:19361947
На озброєнні у: Королівські ПС Великої Британії
Королівські повітряні сили Австралії
Qantas
Imperial Airways
BOAC
Tasman Empire Airways Limited
Розробник:Short Brothers
Виробник:Велика Британія Short Brothers
Всього збудовано:42
Модифікації:Short Mayo Composite
Конструктор:Артур Гоудж
Екіпаж:5 осіб
Крейсерська швидкість:266 км/год
Максимальна швидкість (МШ):320 км/год
Дальність польоту:1 220 км
Практична стеля:6 100 м
Швидкопідйомність:4,8 м/с
Довжина:26,82 м
Висота:9,696 м
Розмах крила:34,75 м
Площа крила:140 м²
Порожній:10 659 кг
Споряджений:18 370 кг
Двигуни:2 × 9-циліндрових радіальних поршневих двигуни з повітряним охолодженням Bristol Pegasus XC
Тяга (потужність):920 к.с. (690 кВт)

Short Empire у Вікісховищі
Схематичне зображення летючого човна «Емпайр»

Шорт Емпа́йр (англ. Short Empire) — британський чотиримоторний летючий човен-моноплан середньої дальності, розроблений і виготовлений Short Brothers у 1930-х роках для задоволення вимог зростаючого сектору комерційних авіаліній, з особливим наголосом на корисності моноплана на основних маршрутах, які обслуговували США, Велику Британію тощо. Розробка та виробництво здійснювалися паралельно з морським патрульним літаком-бомбардувальником Short Sunderland, який активно діяв за часів Другої світової війни. Подальшою похідною, яку згодом розробили, став Short Mayo Composite.

На розробку Short Empire сильно вплинув його основний замовник, Imperial Airways, який спочатку розробив вимоги, у відповідності до яких він спочатку був замовлений і розроблений. Imperial Airways та її наступник British Overseas Airways Corporation (BOAC) разом з Qantas і TEAL експлуатували цей тип літака у комерційних цілях. Після введення в експлуатацію «Емпайр» регулярно здійснював рейси між Британськими островами та Австралією та різними британськими колоніями в Африці та Азії, зазвичай перевозячи набір пасажирських і поштових вантажів. «Емпайр» також використовувалися на інших маршрутах, наприклад, на рейсах між Бермудськими островами та Нью-Йорком.

Під час Другої світової війни летючий човен виконував завдання в інтересах збройних сил Британської імперії. Королівські ПС (RAF), Королівські ПС Австралії (RAAF), Королівські ПС Нової Зеландії (RNZAF) і незначний час Королівські ПС Канади (RCAF) використовували цей тип літака для проведення різноманітних військових операцій, зокрема як повітряну платформу для протичовнового патрулювання та виконання загальних транспортних завдань.

Модифікації

[ред. | ред. код]
Летючий човен «Емпайр» на воді в Окленді, Нова Зеландія
  • S.23 Mk I — перший серійний варіант з 4-ма двигунами Bristol Pegasus Xc (27 од.)
  • S.23 Mk II Bermuda — варіант з незначними змінами (2 од.)
  • S.23 Mk III Atlantic — варіант з незначними змінами (2 од.)
  • S.23M — модернізовані літаки S.23 Mk I з радаром ASV, двома кулеметними турелями Boulton Paul Aircraft і глибинними бомбами (2 од.)
  • S.30 Mk I — варіант з 4-ма двигунами Bristol Perseus XIIc (1 од.)
  • S.30 Mk I (Cathay) — варіант з 4-ма 920-сильними двигунами Bristol Pegasus Xc (1 од.)
  • S.30 Mk II New Zealand — варіант з 4-ма 890-сильними двигунами Bristol Perseus XIIc (1 од.)
  • S.30 Mk III Atlantic — варіант з 4-ма 890-сильними двигунами Bristol Perseus XIIc (4 од.)
  • S.30 Mk IV New Zealand — варіант з 4-ма 890-сильними двигунами Bristol Perseus XIIc (2 од.)
  • S.30 M — варіант з S.30 Mk III Atlantic, переобладнаний у протичовновий патрульний літак (2 од.)
  • S.33 — варіант з 4-ма 920-сильними двигунами Bristol Perseus Xc (2 од. + 1 недобуд.)

Однотипні літаки за епохою, призначенням та конфігурацією

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
Джерела

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Barnes, C.H.; James D.N (1989). Shorts Aircraft since 1900. London: Putnam. ISBN 0-85177-819-4.
  • Cassidy, Brian (2011). «Flying Empires: Short 'C' Class Empire Flying Boats». Queens Parade Press. CiteSeerX 10.1.1.463.3896.
  • Norris, Geoffrey. The Short Empire Boats (Aircraft in Profile Number 84). Leatherhead, Surrey, UK: Profile Publications Ltd., 1966.