S/2004 S 7
| Дані про відкриття | |
|---|---|
| Дата відкриття | 12 грудня 2004 року |
| Відкривач(і) | Скотт Шеппард, Девід Джуїтт, Джен Кліна і Браян Марсден |
| Планета | Сатурн |
| Номер | — |
| Орбітальні характеристики | |
| Велика піввісь | 20 577 000 км |
| Перицентр | 9 177 000 км |
| Апоцентр | 31 977 000 км[1] |
| Орбітальний період | −1101,989 діб[2] |
| Ексцентриситет орбіти | 0,554 |
| Нахил орбіти | 166° до площини екліптики (166° до площини екватора планети) |
| Фізичні характеристики | |
| Видима зоряна величина | {{{видима зоряна величина}}} |
| Діаметр | ~6 км[3] |
| Атмосфера | відсутня |
| Інші позначення | |
S/2004 S 7 — сорок дев'ятий за віддаленістю від планети[4] природний супутник Сатурна. Відкритий Скоттом Шеппардом, Девідом Джуїттом, Дженом Кліна і Браяном Марсденом 12 грудня 2004 року.
Діаметр S/2004 S 7 близько шести кілометрів. Довжина великої півосі орбіти — 19,8 млн кілометрів[3].
Супутник належить до скандинавської групи (підгрупа Феби) нерегулярних супутників Сатурна.
- ↑ Перицентр і апоцентр обчислені за формулами , , де — довжина великої півосі орбіти, — ексцентриситет орбіти; значення округлені до тисяч кілометрів.
- ↑ Негативний період обертання означає, що супутник рухається в напрямку, протилежному до напрямку добового обертання Сатурна.
- ↑ а б http://www.dtm.ciw.edu/users/sheppard/satellites/satsatdata.html
- ↑ За довжиною великої півосі орбіти [1] [Архівовано 15 травня 2011 у Wayback Machine.].
- Супутники Сатурна. Дані Інституту астрономії. [Архівовано 15 травня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- Циркуляр МАС № 8523: Оголошення про відкриття нових супутників Сатурна[недоступне посилання з лютого 2019](англ.)
- Електронний циркуляр ЦМП MPEC 2005-J13: Дванадцять нових супутників Сатурна [Архівовано 29 травня 2012 у Archive.is](англ.)
|
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |