Очікує на перевірку

Rheinmetall

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Rheinmetall
Rheinmetall AG
Типпублічна компанія
Правова формаAktiengesellschaft[d][1]
Галузьмашинобудування, оборонна промисловість
Лістинг на біржіFWB: RHM[2]
ISINDE0007030009
Засновано13 квітня 1889
Штаб-квартираНімеччина Німеччина, Дюссельдорф
Очільник(и)Армін Паппергер[1]
Члени правлінняАрмін Паппергер[1]
Ключові особиАрмін Паппергер[4]
Продукціявоєнна техніка, зброя, двигуни, автокомплектуючі
Виторг4,9 млрд € (2012)
Операційний прибуток (EBIT)▲853 000 000 € (2023)[5]
Чистий прибуток▲535 000 000 € (2023)[5]
Активи▲11 707 000 000 € (31 грудня 2023)[5]
Власний капітал▲3 316 000 000 € (31 грудня 2023)[5]
Власник(и)BlackRock[6], Банк Америки[6], Goldman Sachs[6], Société Générale[6], Capital Group Companiesd[6], UBS[6] і Fidelity Investments[6]
Співробітники▲28 054 осіб (31 грудня 2023)[5]
Дочірні компаніїOerlikon Rheinmetall Air Defenced, Pierburgd[1], Rheinmetall Nordicd[1], Eurometaald[1], Rheinmetall Automotived[1], Rheinmetall MAN Military Vehicles[1], RWM Italiad[1] і Rheinmetall Air Defence (Switzerland)d[1]
www.rheinmetall.de
CMNS: Rheinmetall у Вікісховищі

Rheinmetall AG (вимова Ра́йнмета́ль АҐ) — німецький машинобудівний та збройний концерн зі штаб-квартирою в Дюссельдорфі, створений 1889 року. Один із найбільших виробників військової техніки та зброї в Німеччині та Європі, входить до 35 найбільших оборонних компаній світу, маючи представництва в багатьох країнах. Навесні 2023 року компанія відкрила представництво в Україні.

Основна продукція концерну — військова техніка, зброя, боєприпаси, автомобілі. Відомими сучасними виробами компанії є танки Leopard, бойові машини Marder, Boxer, Lynx, Fuchs і САУ PzH 2000[7].

Штаб-квартира концерну знаходиться в Дюссельдорфі. Акції компанії торгуються на Франкфуртській біржі, а також на усіх німецьких біржах[8].

Історія

[ред. | ред. код]
Друкарська машинка (1920 рік) виробництва компанії Rheinmatall, яка була змушена виготовляти невійськову продукцію після Першої світової війни.

Ранні роки та Перша світова

[ред. | ред. код]

У 1889 році підприємець і винахідник Генріх Ергардт створив невелику компанію з виробництва озброєння, зокрема боєприпасів. Пізніше компанія розширила виробництво за рахунок випуску артилерійських систем і стрілецької зброї. На початок Першої світової війни компанія стала найбільшим виробником озброєння в Німеччині. На січень 1914 року чисельність її робітників перевищувала 8000 чоловік, до 1915 — 14000, а до кінця війни — 48000. На кінець 1917 року компанія щодня виробляла понад 2,5 млн патронів і снарядів, понад 500 пістолетів, гвинтівок та кулеметів, до 50 різних артилерійських і зенітних гармат.[джерело?]

Постверсальський період

[ред. | ред. код]

Після підписання Версальського договору в липні 1919 року Німеччині було заборонено випускати великокаліберне озброєння, яке було основним у виробництві Rheinmetall. Внаслідок цього компанія була змушена переорієнтуватися на виробництво цивільної продукції.

Нацистський період

[ред. | ред. код]

З середини 1930-х років компанія Rheinmetall-Borsig AG (у 1933-му Rheinmetall викупила збанкрутілу залізничну фірму August Borsig GmbH) почала нарощувати виробництво озброєння від пістолетів та кулеметів до автоматичних гармат, протитанкових гармат, гаубиць та бронепоїздів.

1937 року в підрозділі компанії Rheinmetall-Borsig AG, — фірма Alkett, налагодила під Берліном виробництво танків, які за технічною документацією проходили як тракторна техніка для сільського господарства (через обмеження, передбачені Версальським договором). У 1941 році відбулася зміна всього керівництва компанії на офіцерів військових структур Третього рейху. Rheinmetall перейшла в підпорядкування державного концерну Reichswerke AG Hermann, який відповідав за управління військовими заводами Німеччини.[джерело?]

Сучасність

[ред. | ред. код]

Попри спад виробництва зброї після Холодної війни, концерн усе одно зростав завдяки світовому ринку зброї. Компанія має заводи й представництва в багатьох країнах світу. Впродовж 2002—2022 років виторг від продажу зброї зріс із 2,5 до 4,5 млрд доларів на рік[7].

Значний вплив на становище компанії справило російське вторгнення в Україну. 2022 року канцлер Олаф Шольц виділив 100 млрд євро на модернізацію збройних сил, що передбачала контракти й для Rheinmetall. За рік вторгнення обсяг замовлень компанії зріс на 12 млрд євро, а вартість акцій зросла в 5 разів. Компанія будує нові заводи, зокрема, завод з виготовлення боєприпасів у Німеччині (300 млн євро), бронетанковий завод в Угорщині, низку заводів в Україні та інвестує в підприємства інших країн Європи[7].

2022 року Rheinmetall купила за 1,2 млрд євро іспанську Expal, яка до того була конкурентом[7].

На тлі дефіциту артилерійських боєприпасів компанія планує вийти на потужність 700 тисяч одиниць на рік у 2024 та 1,1 млн на рік до 2027 року[7].

2024 року російський уряд планував убити виконавчого директора компанії, про це дізналася розвідка США й повідомила Німеччину. Німецькі служби безпеки змогли захистити Паппергера та зірвати замах[9].

Продукція

[ред. | ред. код]

Перелік сучасної продукції

[ред. | ред. код]
  • Броньовані гусеничні, колісні та вантажні транспортні засоби
  • Зброя та боєприпаси
  • Баштові системи артилерійського вогню
  • Системи ППО та складові
  • Системи військового та індивідуального захисту на морі, в повітрі та на суходолі
  • Системи контролю, комунікації, керування і розвідки
  • Електронна оптика
  • Системи комп'ютерної симуляції і тренінгу
  • Технології ABC-мобільної розвідки
  • Системи прицілювання та ведення вогню
  • Індивідуальне оснащення піхоти майбутнього
  • Навігаційне обладнання
  • Артилерійське обладнання літаків
  • Виробничі та тестувальні центри

Відомі вироби

[ред. | ред. код]

Співпраця з Україною

[ред. | ред. код]

Постачання техніки

[ред. | ред. код]
Перспективний танк Panther KF51

У квітні 2022 року, на початку російського вторгнення в Україну, Rheinmetall запропонував уряду Німеччини передати Україні БМП Marder та танки Leopard 1 із власних запасів компанії. Ці пропозиції були початково відхилені через позицію уряду щодо першочергового надання техніки радянського зразка[10]. Втім, компанія почала в односторонньому порядку відновлювати БМП для майбутньої передачі або Україні, або Греції за програмою «Рінґтауш» (Греція мала передати Україні свої БМП-1 та натомість отримати Marder)[11]. У січні 2023 було заявлено, що за умови укладення замовлення, компанія може відновити близько 110 танків Leopard 1 та Leopard 2 протягом року[12] та викупити 96 Leopard 1 у швейцарської компанії RUAG[13]. Станом на середину березня 2023 року, компанія ремонтувала 50 танків Leopard 2 та 100 танків Leopard 1, а також планувала придбати 36 Leopard 2 у Швейцарії[14].

Під час вторгнення також було розгорнуто додаткові потужності та побудовано нові заводи для забезпечення Сил оборони України технікою. Зокрема, запроваджено виробництво деяких боєприпасів, що потрібні Україні: зокрема, дефіцитні снаряди для Gepard[15], боєприпаси для Leopard 2[16]. У квітні 2023 було озвучено плани з будівництва в Румунії центру обслуговування західної техніки для України[7].

Відомо про постачання Україні такої техніки: модульний мобільний госпіталь[17], вантажівки MAN HX 8×8[18], автоматизовані системи спостереження SurveilSPIRE[19], БМП Marder, танки Leopard 1, Leopard 2[20], системи ППО Skynex[21] тощо.

Після початку вторгнення портфель замовлень зріс майже з 26 млрд до 38 млрд євро, майже на 50%[7].

Спільне підприємство

[ред. | ред. код]
Докладніше: Rheinmetall — Ukrainian Defense Industry LLC

Постачання великої кількості техніки потребує ремонту, а крім того, потреба Сил оборони України в новій техніці зробила Україну перспективним замовником. Тому концерн вирішив створити власні підприємства в Україні для якнайшвидшого ремонту та виготовлення нового озброєння. «Економічна правда» вважає, що Rheinmetall діє найшвидше з усіх західних військових виробників щодо заходження в Україну[7].

У березні 2023 року генеральний директор компанії Армін Паппергер заявив про наміри побудувати в Україні заводу для виробництва новітніх танків Panther KF51, а пізніше стало відомо про плани виготовлення в Україні автомобільної техніки, боєприпасів та систем ППО, а також бронетранспортерів Fuchs[22][23][24].

13 травня 2023 року стало відомо, що Укроборонпром та Rheinmetall заснували спільне підприємство з ремонту і виробництва танків, в якому 51 % акцій та управління належать німецькій стороні[25].

У червні 2024 року було відкрито перший цех спільного підприємства для ремонту й виготовлення бронетехніки.[26]

Розробки

[ред. | ред. код]

Rheinmetall планує доопрацювати проєкт новітньої танкової 130 мм гармати до 2024 року[27]. Такі строки узгодженні із графіком розробки майбутнього європейського танка MGCS (Main Ground Combat System). За планом концептуальний вибір озброєння має відбутися наприкінці 2022 року, а етап демонстрації — у 2024-ому.

Інциденти

[ред. | ред. код]

Контракт з Росією

[ред. | ред. код]

9 лютого 2011 року Міністр оборони РФ Анатолій Сердюков та голова Rheinmetall AG Клаус Еберхар підписали угоду про розбудову центру бойової підготовки і симулятор бойових дій військ місткістю до 30 тис. солдатів і офіцерів на рік на полігоні в м. Муліно (Нижньогородська область, загальна площа полігону 500 км²), загальною вартістю 120 млн. €.

Навчальний центр мав бути завершений в червні 2014 року[28]. Але внаслідок агресії Росії проти України в Криму та прийняте рішення Ради міністрів ЄС про введення проти Росії відповідних європейських санкцій, уряд Німеччини в березні 2014 зупинив співробітництво концерну з Росією[29].

Джеймс Льюїс (Центр Міжнародних та стратегічних досліджень): «Я не думаю, що німецька компанія зіграла вирішальну роль [в підвищенні боєздатності російської армії], особливо враховуючи, що проєкт у Муліно був заморожений під натиском уряду в Берліні. Але я б не став применшувати й користь, отриману російською армією від співпраці з Rheinmetall, яка не тільки надала російській армії обладнання зв'язку і передові технічні засоби навчання особового складу, а й допомогла їй чітко сформулювати свою нову військову доктрину»[30].

Напади

[ред. | ред. код]

7 березня 2023 року Rheinmetall зазнав великої кібератаки, яка, за даними представників компанії, не завдала серйозної шкоди IT-системам. Аналітики підозрювали, що за кібератакою можуть стояти хакери, пов'язані з російським урядом[31].

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л Річний звіт
  2. ↑ https://www.boerse-frankfurt.de/equity/rheinmetall-ag/company-details
  3. ↑ GRID Release 2017-05-22 — 2017-05-22 — 2017. — doi:10.6084/M9.FIGSHARE.5032286
  4. ↑ Ліві екстремісти спалили будинок голови Rheinmetall за допомогу Україні. // Автор: Максим Красіков. 01.05.2024, 18:29
  5. ↑ а б в г д https://www.boerse-frankfurt.de/equity/rheinmetall-ag/key-data
  6. ↑ а б в г д е ж https://ir.rheinmetall.com/de/investor-relations/veroeffentlichungen/stimmrechtsmitteilungen/
  7. ↑ а б в г д е ж и Rheinmetall рветься на схід. Як Україна вироблятиме та продаватиме німецьку зброю. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 27 червня 2024. Процитовано 9 липня 2024.
  8. ↑ Rheinmetall AG - Investor Relations. ir.rheinmetall.com. Архів оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 21 травня 2021.
  9. ↑ Росіяни хотіли вбити гендиректора Rheinmetall. США та Німеччина зірвали операцію, - CNN. РБК-Украина (укр.). Процитовано 18 липня 2024.
  10. ↑ Rheinmetall просить уряд ФРН дозволити експорт танків "Leopard" в Україну. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 30 травня 2023.
  11. ↑ Rheinmetall відновив для України 16 БМП Marder, але не має дозволу уряду на експорт. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 27 вересня 2022. Процитовано 30 травня 2023.
  12. ↑ Rheinmetall може підготувати танки Leopard для передачі Україні впродовж року. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 21 січня 2023. Процитовано 30 травня 2023.
  13. ↑ Rheinmetall прагне викупити Leopard 1 у швейцарської компанії для України. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 7 березня 2023. Процитовано 30 травня 2023.
  14. ↑ Leopard Networking. Mac OS X Leopard. Berkeley, CA: Apress. с. 351—363. ISBN 978-1-59059-837-5. Архів оригіналу за 23 березня 2023. Процитовано 30 травня 2023.
  15. ↑ У Німеччині будують завод із виробництва боєприпасів, зокрема і тих, які необхідні Україні. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 16 квітня 2023. Процитовано 30 травня 2023.
  16. ↑ Rheinmetall готовий забезпечити снарядами танки Leopard 2, які передають Україні. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 28 січня 2023. Процитовано 30 травня 2023.
  17. ↑ Компанія Rheinmetall ZMS поставить Україні модульний мобільний госпіталь. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2022. Процитовано 30 травня 2023.
  18. ↑ Німеччина передає Україні вантажівки MAN HX 8x8. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 30 травня 2023.
  19. ↑ Rheinmetall постачає в Україну автоматизовані системи спостереження. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 6 березня 2023. Процитовано 30 травня 2023.
  20. ↑ Rheinmetall організовує у Румунії ремонтний центр для техніки ЗСУ. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 3 квітня 2023. Процитовано 30 травня 2023.
  21. ↑ Україна отримала системи ППО Skynex. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 30 квітня 2023. Процитовано 30 травня 2023.
  22. ↑ В Україні планують виготовляти БТР Fuchs. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 28 травня 2023. Процитовано 30 травня 2023.
  23. ↑ Rheinmetall планує виготовляти в Україні системи ППО. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 10 травня 2023. Процитовано 30 травня 2023.
  24. ↑ Німецький концерн Rheinmetall хоче побудувати танковий завод в Україні. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 23 березня 2023. Процитовано 30 травня 2023.
  25. ↑ Rheinmetall: спільне підприємство в Україні запрацює у липні. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 22 травня 2023. Процитовано 30 травня 2023.
  26. ↑ «Укроборонпром» і Rheinmetall відкрили перший спільний цех з ремонту й виробництва бронетехніки в Україні. babel.ua (укр.). 10 червня 2024. Архів оригіналу за 10 червня 2024. Процитовано 10 червня 2024.
  27. ↑ Rheinmetall створить 130 мм гармату для майбутнього європейського танка до 2024. mil.in.ua. 10 березня 2021. Архів оригіналу за 10 березня 2021. Процитовано 10 березня 2021.
  28. ↑ Aviation Week & Space Technology: Rheinmetall Works On Combat Training Center In Russia [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.].(англ.) 3.09.2012
  29. ↑ Die Welt: Regierung stoppt vorerst Rheinmetall-Projekt in Russland [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.](нім.) 19.03.2014
  30. ↑ Радіо Свобода: Военный бицепс Владимира Путина [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.], 8.06.2014
  31. ↑ Хакери атакували сайт німецького концерну Rheinmetall: підозрюють росіян. РБК-Украина (укр.). Процитовано 13 березня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Rheinmetall&oldid=43489999