No I.D.

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
No I.D.
Зображення
No I.D. у 2008 році
No I.D. у 2008 році
Основна інформація
Повне ім'яЕрнест Діон Вілсон
Дата народження23 червня 1971(1971-06-23) (53 роки)
Місце народженняЧикаго, Іллінойс, США
Роки активності1987–дотепер
ГромадянствоСША США
Національністьафроамериканці
Професіямузичний продюсер, діджей, репер, автор пісень
Інструментисемплер, драм-машина, клавішні, бас-гітара
Моваанглійська
ЖанрХіп-хоп, R&B
ПсевдонімиDion Wilson, Immenslope
КолективиCocaine 80s
ЛейблиCapitol, Roc Nation, Def Jam, GOOD, ARTium, So So Def, Relativity
Нагороди
Нагорода Ґреммі
CMNS: Файли у Вікісховищі

Ернест Діон Вілсон (англ. Ernest Dion Wilson; нар. 23 червня 1971[1]), професійно відомий як No I.D. (раніше Immenslope[2][3]) — американський музичний продюсер з Чикаго, штат Іллінойс. Він також є діджеєм, музичним аранжувальником і репером, випустив альбом Accept Your Own and Be Yourself (The Black Album) у 1997 році на Relativity Records. З тих пір він став дуже затребуваним і відомим продюсером, продюсуючи такі хіти, як «Smile» від G-Unit, «Outta My System» і «Let Me Hold You» від Bow Wow, «Heartless» Каньє Веста, «D.O.A.» Jay-Z, «My Last» Біг Шона та «New Light» Джона Мейєра.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

У 1996 році Вілсон випустив альбом Accept Your Own and Be Yourself (The Black Album) під псевдонімом No I.D.[4]. Псевдонім No I.D. це гра із зворотним написанням його імені при народженні, Діон. Він також випустив збірку інструменталів під назвою Invisible Beats[5]. Він, можливо, найбільш відомий своєю ранньою роботою з чиказьким репером Common. Його вважають «хрещеним батьком чиказького хіп-хопу»[6][7]. No I.D. також познайомив тоді ще нікому не відомого чиказького репера Каньє Веста з хіп-хоп продакшном, запрошуючи його на свої сесії з Коммоном. Він також познайомив Каньє з давнім другом на ім’я Кямбо «Hip Hop» Джошуа, який був A&R для Roc-A-Fella Records, який зрештою підписав Веста на свій імпринт Hip Hop Since 1978, що поклало початок кар’єрі Каньє Веста як артиста. Каньє Вест називає Вілсона своїм наставником у пісні «Last Call» — останньому треку його дебютного альбому The College Dropout 2004 року[8], який отримав високу оцінку. Каньє також посилався на наставництво No I.D. у таких піснях, як «Big Brother» і «Made in America». Колись Вілсон був президентом звукозаписної компанії Каньє Веста GOOD Music, і хоча він пішов у відставку з цієї посади, він залишився за контрактом як штатний продюсер.

У червні 2011 року No I.D. оголосив, що створив супергрупу Cocaine 80s разом із Common та кількома іншими артистами. У серпні 2011 року віе став виконавчим віце-президентом A&R для Def Jam Recordings, а згодом заснував власний звукозаписний лейбл ARTium Recordings, підписавши таких виконавців, як Jhené Aiko, Vince Staples і Snoh Aalegra. Зараз він є виконавчим віце-президентом Capitol Music Group.

30 червня 2017 року No I.D. був призначений основним продюсером нового альбому Jay-Z 4:44, випущеного через Tidal. Альбом отриав широке визнання музичних критиків. 4:44 був останнім внеском у широких професійних стосунках Вілсоном і Джей Зі, оскільки No I.D. створив більше треків для Джея, ніж будь-хто інший, крім Just Blaze і Timbaland[9].

Дискографія

[ред. | ред. код]
Студійні альбоми
  • Accept Your Own and Be Yourself (The Black Album) (1997)
  • The Sampler, vol. 1 (з Dug Infinite) (2002)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ No I.D.| About. grammy.com. Recording Academy. 28 листопада 2017. Процитовано 28 грудня 2017.
  2. ↑ Johnson, Fatim (7 серпня 2012). Respect Your Elders: Common — "Two Scoops of Raisins" : RESPECT. Respect-mag.com. Процитовано 9 серпня 2014.
  3. ↑ Immenslope | Credits. AllMusic. Процитовано 9 серпня 2014.
  4. ↑ Accept Your Own & Be Yourself (The Black Album) - No I.D. | Songs, Reviews, Credits, Awards. AllMusic. 2 вересня 1997. Процитовано 9 серпня 2014.
  5. ↑ No I.D. - Invisible Beats (Vinyl, LP) at Discogs. Discogs.com. Процитовано 9 серпня 2014.
  6. ↑ No I.D. BET.com. 25 липня 2012. Процитовано 28 липня 2015.
  7. ↑ Ahmed, Insanul. Interview: No I.D. Talks Def Jam, Kanye West, & How He Affected "Watch The Throne". Complex. Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 28 липня 2015.
  8. ↑ The Original Hip-Hop (Rap) Lyrics Archive. Ohhla.com. Процитовано 18 січня 2014.
  9. ↑ Dissecting No I.D.'s Production Masterclass on "4:44" - CentralSauce. CentralSauce (амер.). 20 жовтня 2018. Архів оригіналу за 19 квітня 2019. Процитовано 1 листопада 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=No_I.D.&oldid=43477656