Mapusaurus

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Mapusaurus
Період існування: туронський вік
Реконструйовані скелети дорослого та молодняку (ліворуч)
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Архозаври (Archosauria)
Клада: Динозаври (Dinosauria)
Ряд: Ящеротазові (Saurischia)
Підряд: Тероподи (Theropoda)
Родина: Carcharodontosauridae
Підродина: Carcharodontosaurinae
Триба: Giganotosaurini
Рід: Mapusaurus
Coria & Currie, 2006
Типовий вид
Mapusaurus roseae
Coria & Currie, 2006
Вікісховище: Mapusaurus

Мапузавр (лат. Mapusaurus, мовою мапудунґун — «земляний ящер»[1]) — гігантський кархародонтозавровий карнозавр, що мешкав на території сучасної Аргентини в туронському періоді пізньої крейди.

Історія відкриття та назва

[ред. | ред. код]
Реконструйований череп

Мапузавр був знайдений у 1997—2001 рр. в рамках аргентинсько-канадського проєкту «Динозавр» у відкладеннях формації Huincul (пізній сеномантурон[2]) в Каньядон-дель-Гато. Він був описаний і названий палеонтологами Родольфо Коріа і Філом Каррі у 2006 році[3].

Назва «мапузавр» походить від слова мовою мапуче «мапу», що означає «з землі» або «земний», і грецького «sauros», що означає «ящір»[1]. Типовий вид, Mapusaurus roseae, названий на честь породи рожевого кольору, в якій були знайдені скам'янілості, а також на честь Роуз Летвін, яка спонсорувала експедиції в Huincul[3].

Визначений голотип для роду і типового виду, Mapusaurus roseae, є ізольованою правою носовою кісткою (MCF-PVPH-108.1, Музей Кармен Фунес). На основі додаткових ізольованих скелетних елементів було виділено дванадцять паратипів. У сукупності багато окремих елементів, знайдених у кістковому ложі мапузавра, становлять більшу частину скелета[3].

Порівняння розмірів двох зразків мапузавра та людини

Мапузавр був великим тероподом, але трохи меншим у порівнянні зі своїм близьким родичем гіганотозавром. Найбільший екземпляр мав довжину близько 10,2—12,2 метра і вагу до 3—6 тонн[3][4][5][6].

Було визначено, що мапузавр був діагностований за автопоморфіями, або унікальними ознаками, в тих ділянках скелета, які не збереглися у гіганотозавра. Мапузавр відрізняється від гіганотозавра лише відсутністю другого отвору посередині квадратної кістки та деякими деталями топології носових шорсткостей[7].

Палеобіологія

[ред. | ред. код]
Художня реконструкція

Викопні рештки мапузавра були виявлені в кістковому шарі, що містив щонайменше сім, можливо, до дев'яти особин різних стадій розвитку[3][8][9]. Коріа і Каррі припустили, що це може свідчити про тривале, можливо, випадкове скупчення туш (свого роду пастка для хижаків) і може дати підказки про поведінку мапузавра[3]. Серед інших відомих «кладовищ» кісток тероподів можна виділити дромаеозаврових дейноніха та ютараптора[10][11], алозавра з Клівленд-Ллойдського кар'єру динозаврів у штаті Юта[12], а також тиранозаврових тератофонея, альбертозавра і дасплетозавра[13].

Порівняння розмірів кількох динозаврів з формації Huincul, мапузавр червоного кольору

Палеонтолог Родольфо Коріа з Музею Кармен Фунес, всупереч своїй опублікованій статті, повторив на пресконференції раніше висловлені припущення, що це скупчення викопних кісток може свідчити про те, що мапузаври, як і гіганотозаври, також полювали групами та працювали разом, щоб вполювати велику здобич, наприклад, величезного завропода аргентинозавра. Якщо це так, то це було б першим суттєвим доказом колективної поведінки великих тероподів, окрім тиранозавра рекса, хоча невідомо, чи могли вони полювати організованими зграями (як вовки та леви), чи просто нападали натовпом.

Автори інтерпретували осадове середовище формації Huincul в місцезнаходженні Каньядон-дель-Гато як прісноводний палеоканал, «сформований ефемерним або сезонним струмком в регіоні з посушливим або напівпосушливим кліматом»[3].

Це кісткове ложе є особливо цікавим у контексті загального дефіциту скам'янілих кісток у формації Huincul. Онтогенетичне дослідження Канале та ін. (2014) встановило, що мапузаври демонстрували гетерохронію — еволюційний стан, при якому тварини можуть зберігати ознаки предків на одній стадії свого життя, але втрачати їх у міру розвитку. У мапузаврів верхньощелепні фенестри присутні у молодих особин, але поступово зникають у міру дорослішання[9].

Класифікація

[ред. | ред. код]

Кладистичний аналіз, проведений Коріа та Каррі, остаточно підтвердив, що Mapusaurus належить до клади Carcharodontosauridae. Автори відзначили, що будова стегнової кістки вказує на ближчу спорідненість з гіганотозаврами, ніж з іншими кархародонтозавровими таксонами. Вони створили новий монофілетичний таксон, заснований на цих відносинах, підродину Giganotosaurinae, визначену як всі кархародонтозаврові, ближчі до гіганатозавра і мапузавра, ніж до кархародонтозавра. Вони попередньо включили рід Tyrannotitan до цієї нової підродини, очікуючи публікації детальніших описів відомих зразків цього динозавра[3].

У своєму описі великого кархародонтозаврового Meraxes у 2022 році Канале та ін. відновили наступні спорідненості для Mapusaurus і Giganotosaurini[2]:

Neovenator

Concavenator

Eocarcharia

Lajasvenator

Lusovenator

Acrocanthosaurus
Shaochilong
Carcharodontosaurinae
Carcharodontosaurus spp.
Giganotosaurini
Meraxes

Tyrannotitan

Giganotosaurus
Mapusaurus


У своєму аналізі родинних зв'язків тероподів у 2024 році Кау отримав схожі результати, де він назвав тиранотитана сестринським таксоном до клади, утвореної мапузаврами та гіганотозаврами. Його результати представлені на кладограмі нижче[14]:

Carcharodontosauridae
Neovenator

Sauroniops

Veterupristisaurus

Lusovenator

Eocarcharia (типове склепіння черепа)

Concavenator

Carcharodontosaurus iguidensis (голотипна верхня щелепа)

Acrocanthosaurus

Eocarcharia (віднесена верхня щелепа)

Meraxes

Carcharodontosaurus iguidensis (віднесений черепний матеріал)

Lajasvenator

Labocania

Shaochilong
Carcharodontosaurus saharicus (неотип)

Carcharodontosaurus saharicus описаний Штромером у 1931)

Tyrannotitan

Mapusaurus
Giganotosaurus


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Mapusaurus | Natural History Museum. www.nhm.ac.uk (англ.). Процитовано 1 листопада 2024.
  2. а б Canale, Juan I.; Apesteguía, Sebastián; Gallina, Pablo A.; Mitchell, Jonathan; Smith, Nathan D.; Cullen, Thomas M.; Shinya, Akiko; Haluza, Alejandro; Gianechini, Federico A. (2022-07). New giant carnivorous dinosaur reveals convergent evolutionary trends in theropod arm reduction. Current Biology (англ.). 32 (14): 3195—3202.e5. doi:10.1016/j.cub.2022.05.057.
  3. а б в г д е ж и Coria, R. A.; Currie, P. J. (2006). A new carcharodontosaurid (Dinosauria, Theropoda) from the Upper Cretaceous of Argentina (PDF). Geodiversitas. 28 (1): 71—118. CiteSeerX 10.1.1.624.2450. ISSN 1280-9659.
  4. Holmes, Thom (2015). Paleontologists: Searching for Dinosaur Bones (англ.). Enslow Publishing. с. 54. ISBN 9780766069640.
  5. Paul, Gregory S. (2024). The Princeton Field Guide to Dinosaurs (англ.) (вид. третє). Princeton University Press. с. 116. ISBN 978-0691231570.
  6. Holtz, Thomas R. (2021-09). Theropod guild structure and the tyrannosaurid niche assimilation hypothesis: implications for predatory dinosaur macroecology and ontogeny in later Late Cretaceous Asiamerica 1. Canadian Journal of Earth Sciences (англ.). 58 (9): 778—795. doi:10.1139/cjes-2020-0174. ISSN 0008-4077.
  7. Carrano, Matthew T.; Benson, Roger B. J.; Sampson, Scott D. (2012-06). The phylogeny of Tetanurae (Dinosauria: Theropoda). Journal of Systematic Palaeontology (англ.). 10 (2): 211—300. doi:10.1080/14772019.2011.630927. ISSN 1477-2019.
  8. Eddy, Drew R.; Clarke, Julia A. (21 березня 2011). Farke, Andrew (ред.). New Information on the Cranial Anatomy of Acrocanthosaurus atokensis and Its Implications for the Phylogeny of Allosauroidea (Dinosauria: Theropoda). PLoS ONE (англ.). 6 (3): e17932. doi:10.1371/journal.pone.0017932. ISSN 1932-6203. PMC 3061882. PMID 21445312.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  9. а б Canale, Juan Ignacio; Novas, Fernando Emilio; Salgado, Leonardo; Coria, Rodolfo Aníbal (2015-12). Cranial ontogenetic variation in Mapusaurus roseae (Dinosauria: Theropoda) and the probable role of heterochrony in carcharodontosaurid evolution. Paläontologische Zeitschrift (англ.). 89 (4): 983—993. doi:10.1007/s12542-014-0251-3. ISSN 0031-0220.
  10. Maxwell, W. Desmond; Ostrom, John H. (27 грудня 1995). Taphonomy and paleobiological implications of Tenontosaurus-Deinonychus associations. Journal of Vertebrate Paleontology (англ.). 15 (4): 707—712. doi:10.1080/02724634.1995.10011256. ISSN 0272-4634.
  11. Kirkland, James I.; Simpson, Edward L.; DeBlieux, Donald D.; Madsen, Scott K.; Bogner, Emily; Tibert, Neil E. (2016-09). Depositional constraints on the Lower Cretaceous stikes quarry dinosaur site: Upper yellow cat member, cedar mountain formation, Utah. PALAIOS (англ.). 31 (9): 421—439. doi:10.2110/palo.2016.041. ISSN 0883-1351.
  12. Foster, J.R.; Lucas, S.G. (2006). The taphonomy of the Cleveland-Lloyd Dinosaur Quarry, Upper Jurassic Morrison Formation, Utah: a re-evaluation (PDF). Paleontology and Geology of the Upper Jurassic Morrison Formation New Mexico Museum of Natural History and Science (англ.). 36: 57—65.
  13. Titus, Alan L.; Knoll, Katja; Sertich, Joseph J.W.; Yamamura, Daigo; Suarez, Celina A.; Glasspool, Ian J.; Ginouves, Jonathan E.; Lukacic, Abigail K.; Roberts, Eric M. (19 квітня 2021). Geology and taphonomy of a unique tyrannosaurid bonebed from the upper Campanian Kaiparowits Formation of southern Utah: implications for tyrannosaurid gregariousness. PeerJ (англ.). 9: e11013. doi:10.7717/peerj.11013. ISSN 2167-8359. PMC 8061582. PMID 33976955.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  14. Cau, Andrea (2024). A Unified Framework for Predatory Dinosaur Macroevolution. Bollettino della Società Paleontologica Italiana. 63 (1): 1—19. doi:10.4435/BSPI.2024.08. ISSN 0375-7633.

Посилання

[ред. | ред. код]