M18 Hellcat

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
М18 Hellcat
M18 Hellcat на польових випробуваннях
M18 Hellcat на польових випробуваннях
ТипВинищувач танків
Схема: Відділення керування попереду, моторне позаду
ПоходженняСШАСША
Історія використання
На озброєнні19441957
ВійниДруга світова війна
Характеристики
Вага17,7
Довжина5283
Довжина ствола52
Ширина2870
Висота2565
Обслуга5

Калібр76-мм нарізна М1А1
Підвищення—10…+20

Бронясталева, гомогенна
Лоб: 13/24-68°
Борт: 13/23°
Корма: 13/35°
Дах: 8
Днище: 5
Башта: лоб: 25/23°, борт: 13/20°, корма: 13/9°, дах: Відкрита рубка
Головне
озброєння
гармата
боєкомплект: 45
Другорядне
озброєння
1 × 12,7-мм M2HB
Двигунрадіальний, 9-циліндровий, повітряного охолодження
400
Питома потужність20,5
Підвіскаіндивідуальна, торсіонна
тиск на ґрунт: 0,88
Дорожній просвіт363
Паливобензин
Швидкістьшосе: 72
Прохідністьпідйом: 35°
стінка: 0,9
рів: 1,8
брід: 1,2

M18 Hellcat у Вікісховищі

76-мм самохідна гармата M18 «Хеллкет» (англ. 76 mm Gun Motor Carriage M18, Hellcat) — американська легка протитанкова самохідна артилерійська установка США часів Другої світової війни. На відміну від більшості САУ того часу, створена на спеціальному шасі, а не на базі танка. За час серійного виробництва з липня 1943 по жовтень 1944 року було випущено 2507 екземплярів.

Розробка американської компанії Buick, M18 «Хеллкет» була найшвидшою броньованою машиною союзників, іноді швидкість досягала 100 км/год. Улюбленою тактикою застосування даної артилерійської протитанкової системи був принцип «вдарив й тікай». У Другій світовій війні M18 активно використовувалася військами США в 1944—1945 роках в боях в Італії і Північно-Західній Європі. Після закінчення війни ця САУ незабаром була знята з озброєння в США, проте продавалася згодом в інші країни, в деяких з яких вона, за станом на 2007 рік, все ще залишалася на озброєнні.

Історія створення

[ред. | ред. код]

Розробка винищувача танків M18 Hellcat почалася в 1942 році, під позначенням Т70. Перші зразки були готові в 1943.

САУ M18 Hellcat стала найшвидшою броньованою машиною цього класу часів Другої світової війни. Вона була помітно компактнішою, ніж М10, важила значно менше, мала вищу швидкість і була озброєна потужнішою гарматою.

Основним озброєнням M18 Hellcat була 76,2-мм гармата М1А1 або М1А2 з дуловим гальмом. Озброєння встановлювалося у башті (башта могла обертатись, що було нехарактерним для радянських та німецьких бронемашин цього класу) з відкритим дахом. Бронювання доходило максимум до 12,7 мм. Верх башти прикривався тільки тентом від негоди. Як додаткове озброєння монтувався 12,7-мм кулемет.

До 1945 року майже всі M18 Hellcat застосовувалися як штурмові машини.

За період з липня 1943 по жовтень 1944 року всього було побудовано 2507 САУ М18 Хеллкет. Деяка кількість цих машин була роззброєна. Вони використовувалися як тягачі, і отримали позначення М39. Крім того, на базі М18 був створений вогнеметний танк Т65, у якого була змінена верхня частина корпусу.

Країни-оператори

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]