Legal & General
 | |
 | |
| Тип | відкрита публічна компанія з обмеженою відповідальністю |
|---|---|
| Правова форма | непублічне акціонерне товариство |
| Галузь | фінансові послуги і страхування[1] |
| Лістинг на біржі | LSE: LGEN[2] |
| ISIN | GB0005603997 |
| Засновано | 1836 |
| Штаб-квартира | Лондон |
| Адреса | One Coleman Street, London, EC2R 5AA, United Kingdom[2] |
| Президент | John Oliver Frank Kingmand[3] |
| Очільник(и) | Antonio Simoesd[4] |
| AUM | 1 232 000 000 000 $[5] |
| Співробітники | 9324 осіб |
| legalandgeneralgroup.com | |
 Legal & General у Вікісховищі | |
Legal & General — британська страхова та інвестиційна компанія, найбільша на ринку управління активами у Великій Британії[6]. Розмір активів під управлінням £1,279 трлн на кінець 2020 року.
Компанія була заснована в 1836 шістьма адвокатами, і називалася Legal & General Life Assurance Society (Юридичне та загальне товариство страхування життя). Цей період був особливо сприятливим для створення компаній зі страхування життя, тільки з 1834 по 1836 р. в Британії їх було засновано 310. До кінця XIX століття Legal & General була другою найбільшою страховою компанією Великої Британії з активами понад 2 млн фунтів. З отриманих від продажу полісів коштів товариство видавало кредити як приватним особам, і підприємствам. У 1920 році суспільство було реорганізовано в компанію і з назви було видалено слово «Life», оскільки, крім страхування життя, Legal & General почала страхувати від пожеж і від нещасних випадків[7].
З 1930-х років компанія почала зростати за рахунок поглинань, були створені філії у Південній Африці та Австралії. У 1970-х роках було створено спільні підприємства у Німеччині, Франції, Італії, Бельгії, Швейцарії, Нідерландах, Ірландії та Японії, компанія почала займатися інвестиційним менеджментом та перестрахуванням. У 1981 році Legal & General вийшла на ринок США, купивши за 140 млн доларів «Компанію зі страхування життя держслужбовців» (Government Employees Life Insurance Company). У 1996 році було створено Legal & General Bank, але його було продано вже в 2003[7].
З січня 2020 року Legal & General перестала надавати послуги зі страхування майна у зв'язку із продажем цього підрозділу компанії Allianz; страхові премії цього підрозділу становили близько 400 млн фунтів на рік.[8]
У 2020 році виторг групи склав 50,2 млрд фунтів, з них 39,2 млрд припало на інвестиційний дохід, чисті страхові премії — 9,37 млрд; страхові виплати становили 17,8 млрд. Активи наприкінці 2020 року становили 571 млрд фунтів, їх 526 млрд довелося на інвестиції (облігації — 294 млрд, акції — 189 млрд)[9].
Основні напрямки діяльності: Пенсійне страхування — ануїтет, довічна іпотека (іпотечні кредити для людей похилого віку), перенесення пенсійних ризиків (купівля пенсійних фондів компаній); Управління активами Інвестиційний менеджмент Страхування — окремі види страхування у Великій Британії та США[9]. У 2015 році Legal & General Group посіла 15 місце серед найбільших інвестиційних компаній світу за розміром активів під управлінням ($1,106 трлн)[10].
- ↑ Архів преси XX століття — 1908.
- ↑ а б http://www.londonstockexchange.com/exchange/prices-and-markets/stocks/summary/company-summary/GB0005603997GBGBXSET1.html
- ↑ https://www.legalandgeneralgroup.com/people/sir-john-kingman/
- ↑ https://www.legalandgeneralgroup.com/people/nigel-wilson/
- ↑ https://www.advratings.com/top-asset-management-firms
- ↑ Investor Legal & General backs activist in Exxon proxy battle (англ.). Reuters. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.
- ↑ а б History of Legal & General Group plc – FundingUniverse (англ.). International Directory of Company Histories, Vol. 24. St. James Press, 1999. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.
- ↑ Allianz completes purchase of LV= and Legal & General. Allianz UK (брит.). Процитовано 10 листопада 2023.
- ↑ а б Annual Report 2008 (PDF) (англ.). Legal & General Group plc. Архів (PDF) оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.
- ↑ The world’s 500 largest asset managers – Year end 2015 (англ.). Willis Towers Watson[en]. 31 жовтня 2016. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 7 грудня 2016.