Bouygues

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Буїг
Bouygues S.A.
ТипПублічна компанія
Правова формаакціонерне товариство з радою директорів s.a.i.d[1]
Галузьтелекомунікації, Будівництво, Транспорт
Лістинг на біржіEuronext Paris: EN[2]
ГаслоDonner vie au progrès
ISINFR0000120503
Засновано1952
Засновник(и)Френсіс Буіг
Штаб-квартираФранція ФранціяПариж
Територія діяльностів усьому світі
Керівник(и)Martin Bouyguesd
Члени правлінняClara Gaymardd, Anne-Marie Idracd, Patrick Krond і Rose-Marie Van Lerberghed
Ключові особиМартан Буіг (голова правління)
Оллі-Пекка Калласвуо , CEO
Продукціяцивільне будівництво
Виторг▲56 017 000 000 € (2023)[3]
Операційний прибуток (EBIT)€947 млн.
Чистий прибуток€732 млн.
Активи€31.768 млрд.(2014)
Власник(и)SCDMd
Співробітники118 000 у 90 країнах (30 вересня 2009)
Дочірні компаніїBouygues Telecomd, TF1 Group, Colas Groupd і Equansd
bouygues.com
Мапа
CMNS: Bouygues у Вікісховищі

Bouygues S.A. (укр. вимова Буїг) — французька інженерна група зі штаб-квартирою у 8-му окрузі Парижа, Франція. Bouygues котирується на паризькій біржі Euronext і є синьою фішкою в індексі фондового ринку CAC 40. Компанію заснував в 1952 році Френсіс Буїг[en], а з 1989 р. її очолює його син Мартін Буїг[en].

Група спеціалізується на будівництві (Colas Group[en] і Bouygues Construction), розвитку нерухомості (Bouygues Immobilier), ЗМІ (TF1 Group) і телекомунікаціях (Bouygues Telecom[en]).

Історія

[ред. | ред. код]

Компанію заснував Френсіс Буїг в 1952 році. [4] У 1970 році компанія Bouygues була зареєстрована на Паризькій фондовій біржі. [4] У 1985 — 1986 роках Bouygues придбала дорожні будівельні групи Screg, Sacer і Colas; [5] пізніше реорганізована як Colas Group. [4] [6] У 1987 році компанія почала працювати з телевізійним каналом TF1 [4], а в 1988 році Bouygues переїхала до свого нового головного офісу, комплексу Челленджер, у Сен-Кантен-ан-Івлін[en]. [4] У 1996 році компанія запустила Bouygues Télécom[en] [4], а у 2006 році компанія придбала 23,26% Alstom. [4] [7] У 2010 році через свою дочірню компанію Nerem Telecom Bouygues також придбала HGT Telecom за 170 мільйонів доларів у Анрі Бенезра та його брата Аві. [8]

У 2014 році, після того, як Alstom поступилася своєю енергетичною діяльністю General Electric, Bouygues надала опціон на покупку уряду Франції, що дозволило йому придбати максимум 20% Alstom, якими зараз володіє група. [9] У травні 2018 року компанія придбала австралійську будівельну компанію AW Edwards. [10]

У 2021 році Bouygues придбала бізнес технічних послуг Equans у Engie в результаті операції на суму 7,1 мільярда євро. [11]

Бізнес-структура групи

[ред. | ред. код]

Будівництво

[ред. | ред. код]
  • Bouygues Construction (100 % акцій): будівництво, громадські споруди. Представлена в 80 країнах світу.
  • Colas group (96.6 % акцій): будівництво автошляхів, ліній залізничного сполучення та їх обслуговування.
  • Bouygues Immobilier (100 % акцій): будівництво житлової та комерційної нерухомості, готельний бізнес.

Телекомунікації, медіа

[ред. | ред. код]
  • Bouygues Télécom (90,5 % акцій): стільниковий та стаціонарний зв'язок
  • TF1 Group (43.9 % акцій): група телевізійного мовлення до якої входить with TF1 та 9 інших каналів.

Транспорт

[ред. | ред. код]

Alstom (28.3 % share): пасажирські перевезення, залізничне сполучення.

Співпраця з Україною

[ред. | ред. код]
  • 26 жовтня 2016 року Чорнобильську АЕС з ознайомчим візитом відвідали представники керівництва групи компаній Bouygues — генеральний директор Bouygues Telecom Олів'є Русса, керівник підрозділу цивільного будівництва Bouygues Travaux Publics Жан Філіп Трін і член виконавчого комітету компанії Марк Адлер.[12]
  • У травні 2015 року «Укравтодор» оголосив концесійний конкурс на будівництво дороги Львів — Краковець. Проте у вересні того ж року конкурсна міжвідомча комісія відхилила заявки обох претендентів — українського консорціуму «Концесійні транспортні магістралі» і французької Bouygues, тому що жодна з заявок не відповідала українському законодавству.[13]

Реалізовані проекти

[ред. | ред. код]

Європа

[ред. | ред. код]

Африка

[ред. | ред. код]

Азія

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ SIRENE
  2. ↑ https://live.euronext.com/fr/product/equities/fr0000120503-xpar/bouygues/en
  3. ↑ Résultats annuels 2023
  4. ↑ а б в г д е ж Sources:
    History. bouygues.com. Bouygues. Архів оригіналу за 8 July 2011. Процитовано 14 July 2011.
    Discover the history of the Bouygues group (PDF), bouygues.com, Bouygues, архів оригіналу (PDF) за 2 October 2011, процитовано 14 July 2011
  5. ↑ R. Howes; J. H. M. Tah (2003), Company profile 2.2: The Bouygues Group, Strategic management applied to international construction, Thomas Telford, с. 22, ISBN 9780727732118
  6. ↑ Historique - Screg société travaux routiers, infrastructures industrielles, screg.fr (фр.), архів оригіналу за 30 липня 2011
  7. ↑ Acquisition by Bouygues of Alstom's shares owned by the French State Alstom 25 June 2006
  8. ↑ 5 Of the most significant tech acquisitions in 2010. Axcess News. 5 грудня 2010.
  9. ↑ Inti Landauro and Stacy Meichtry (23 червня 2014). France Lifts Hurdle to GE-Alstom Deal. Wall Street Journal. Процитовано 13 лютого 2016.
  10. ↑ Bouygues Construction announces the acquisition of AW Edwards, a leading Australian company Bouygues 28 May 2018
  11. ↑ Bouygues Group to acquire Equans from Engie in €7.1bn deal. Financier Worldwide. 9 листопада 2021. Процитовано 26 січня 2023.
  12. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  13. ↑ Будівництво дороги Львів-Краковець має бути першою в Україні дорожньою концесією. Інтерфакс-Україна. 20 липня 2017. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 25 січня 2022.
  14. ↑ Bouygues - Parc des Princes, bouygues.com, Bouygues, архів оригіналу за 5 грудня 2008, процитовано 22 липня 2011
  15. ↑ Tour Axa (1974), en.structurae.de, Nicholas Janberg's Structurae
  16. ↑ Bouygues - Musée d'Orsay, bouygues.com, Bouygues, архів оригіналу за 5 грудня 2008, процитовано 22 липня 2011
  17. ↑ Bouygues - Pont de l'Ile de Ré, bouygues.com, Bouygues, архів оригіналу за 5 грудня 2008, процитовано 22 липня 2011
  18. ↑ Bouygues - Arche de la Défense, bouygues.com, Bouygues, архів оригіналу за 5 December 2008, процитовано 22 липня 2011
  19. ↑ Channel Tunnel. Structurae. Процитовано 13 лютого 2016.
  20. ↑ Bouygues - Bibliothèque de France, bouygues.com, Bouygues, архів оригіналу за 5 December 2008, процитовано 22 липня 2011
  21. ↑ Nicholas Janberg (ред.), Pont de Normandie / Normandy Bridge (1995), en.structurae.de, Nicholas Janberg's Structurae
  22. ↑ Bouygues - Stade de France, bouygues.com, Bouygues, архів оригіналу за 5 December 2008, процитовано 22 липня 2011
  23. ↑ Barnet General Hospital. Hospital Management. Процитовано 7 квітня 2018.
  24. ↑ а б Brent Emergency Care & Diagnostic Centre, London, UK. UKIHMA. 31 жовтня 2007. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29 квітня 2018. [Архівовано 2020-03-29 у Wayback Machine.]
  25. ↑ Broomfield Hospital PFI Project Closes. Operis. 17 грудня 2007. Процитовано 27 квітня 2018.
  26. ↑ North London PFI hospital gets financial close. Construction News. 31 жовтня 2007. Процитовано 29 квітня 2018.
  27. ↑ HS2 contracts worth £6.6bn awarded by UK government. The Guardian (брит.). 17 липня 2017. Процитовано 13 жовтня 2017.
  28. ↑ Bouygues - Mosquée Hassan II, bouygues.com, Bouygues, архів оригіналу за 5 December 2008, процитовано 22 липня 2011
  29. ↑ Ivory Coast's long-awaited toll bridge opens to traffic. Yahoo! News. 21 грудня 2014. Процитовано 22 березня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Bouygues