Balaenula

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Balaenula
Період існування: 11.608–1.806 млн р. т.
Голотипний скелет Balaenula balaenopsis
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Парнокопитні (Artiodactyla)
Інфраряд: Китоподібні (Cetacea)
Родина: Китові (Balaenidae)
Рід: Balaenula
van Beneden, 1872
Вікісховище: Balaenula

Balaenula — вимерлий рід китоподібних.

Таксономія

[ред. | ред. код]

Кладистичний аналіз скам’янілостей і збережених балаенід поміщає Balaenula як сестринський таксон китів у кладі, окремому від гренландського кита[1][2].

Викопні записи

[ред. | ред. код]

Цей рід відомий у літописах скам’янілостей від неогену до четвертинного періоду (віковий діапазон: від 11.608 до 1.806 млн років тому). Скам'янілості знайдені в морських шарах Італії, Великої Британії, США, Нідерландів, Франції та Японії[1][3][4].

Найповніший зразок, відомий зі США[5] (а також єдиний експонований у Північній Америці[6]) був знайдений на озері Ваккамау, Північна Кароліна, у 2008 році. Череп кита був викопаний із виходів вапняку відділом підводної археології штату, підготовлений та постійно виставлений у Музей-депо озера Ваккама з 2012 року[7].

Наразі існує два визнаних види Balaenula[4]:

  • Balaenula balaenopsis Van Beneden, 1872 (тип)[8]
  • Balaenula astensis Trevisan, 1942 (з Італії)[9]

B. astensis був дуже схожий на живого Eubalaena glacialis , але набагато менший, досягаючи в довжину близько 5 метрів. Цей вид жив близько чотирьох мільйонів років тому. Скам'янілості були знайдені поблизу Асті (Північна Італія), у морському пісковику Занклі/Піаченці[4].

Єдиний відомий зразок B. balaenopsis був виявлений в Бельгії наприкінці 1800-х років[10].

Відомий також безіменний вид з Японії (представлений частковим скелетом)[11].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б M. Bisconti. 2003. Evolutionary history of Balaenidae. Craniium 20(1):9–50
  2. Churchill, M., Berta, A. and Deméré, T. (2012), The systematics of right whales (Mysticeti: Balaenidae). Marine Mammal Science, 28: 497–521. DOI:10.1111/j.1748-7692.2011.00504.x
  3. Marx, F. G. (2010). The More the Merrier? A Large Cladistic Analysis of Mysticetes, and Comments on the Transition from Teeth to Baleen. Journal of Mammalian Evolution. 18 (2): 77—100. doi:10.1007/s10914-010-9148-4. S2CID 24684836.
  4. а б в Paleobiology Database. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 24 червня 2022.
  5. ncstateparks (29 серпня 2012). Prehistoric Whale Gets a Home at Lake Waccamaw State Park. North Carolina State Parks. Процитовано 31 травня 2016.
  6. altondooley (26 серпня 2012). Lake Waccamaw exhibit. Updates from the Paleontology Lab. Процитовано 31 травня 2016.
  7. Lake Waccamaw State Park to Dedicate Exhibit of Rare Whale Fossil | NC State Parks. www.ncparks.gov. Архів оригіналу за 24 травня 2016. Процитовано 31 травня 2016.
  8. P. J. Van Beneden. 1872. Les Baleines fossiles d'Anvers. Bulletins de L'Academie Royale des Sciences, des Lettres et des Beaux-arts 34:6-23
  9. L. Trevisan. 1942. Una nuova specie de Balaenula pliocenica. Palaeontogrphia Italica 40:1-13
  10. Balaenula balaenopsis Van Beneden. Smithsonian National Museum of Natural History.
  11. M. Oishi and Y. Hasegawa. 1995. A list of fossil cetaceans in Japan. The Island Arc 3:493-505