.22 Hornet
| .22 Hornet | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Зліва направо: набоїй .22 Short, .22 LR, .22 Winchester Magnum та .22 Hornet кулею Hornady 35 гр (2,3 г) VMax | ||||||||||||||||||||||||
| Тип набою: | Гвинтівковий | |||||||||||||||||||||||
| Країна-виробник: |  США | |||||||||||||||||||||||
| Час експлуатації: | 1930–н.ч. | |||||||||||||||||||||||
| Було використано: | ВПС США | |||||||||||||||||||||||
| Війни та конфлікти: | Друга світова війна | |||||||||||||||||||||||
| Історія виробництва: | ||||||||||||||||||||||||
| Конструктор: | Таунсенд Уілен / Г. Л. Воткінс | |||||||||||||||||||||||
| Час створення: | 1920-ті | |||||||||||||||||||||||
| Виробник: | Winchester | |||||||||||||||||||||||
| Виготовлялось: | 1930—н.ч. | |||||||||||||||||||||||
| Варіанти: | .22 Hornet Ackley, .22 K-Hornet | |||||||||||||||||||||||
| Характеристики | ||||||||||||||||||||||||
| Тип гільзи | Фланцева, пляшкоподібна | |||||||||||||||||||||||
| Діаметр кулі, мм: | ,224 дюйм (5,7 мм)(в деяких старих гвинтівках .223) | |||||||||||||||||||||||
| Діаметр поля, мм: | ,217 дюйм (5,5 мм) | |||||||||||||||||||||||
| Діаметр шиї гільзи, мм: | ,243 дюйм (6,2 мм) | |||||||||||||||||||||||
| Діаметр плеча гільзи, мм: | ,276 дюйм (7,0 мм) | |||||||||||||||||||||||
| Діаметр фланця гільзи, мм: | ,350 дюйм (8,9 мм) | |||||||||||||||||||||||
| Товщина фланця гільзи, мм: | ,065 дюйм (1,7 мм) | |||||||||||||||||||||||
| Довжина гільзи, мм: | 1,403 дюйм (35,6 мм) | |||||||||||||||||||||||
| Довжина набою, мм: | 1,723 дюйм (43,8 мм) | |||||||||||||||||||||||
| Крок нарізів, мм: | 1-14 | |||||||||||||||||||||||
| Тип капсуля: | Малий гвинтівковий | |||||||||||||||||||||||
| Максимальний тиск, МПа: (CIP) | 44 000 psi (300 МПа) | |||||||||||||||||||||||
| Максимум CUP | 25000 CUP | |||||||||||||||||||||||
| Балістичні властивості | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Довжина тестового стволу: 24 inches Джерело: Hodgdon Powder Company[1] | ||||||||||||||||||||||||
.22 Hornet або 5.6×35mmR[2] гвинтівковий набій центрального запалення для полювання на шкідників, дрібну дичину, для виживання та змагань представлений в 1930 році. Він значно потужніший за набої кільцевого запалення .22 WMR та .17 HMR, здатний досягти високої швидкості кулі, яка вдвічі важча за кулю .17 HMR. Крім того Hornet сильно відрізняється від цих набоїв через використання капсулю центрального запалення, що дозволяє перезаряджати набій і робить його універсальним. Це був найменший набій .22 калібру центрального запалення до появи набою FN 5.7×28mm.
Набій .22 Hornet заповнив прогалину між популярними набоями для полювання на шкідників/хижаків, таких як .22 WMR та .223 Remington. Що стосується дулової швидкості, дуловій енергії та шуму, набій можна використовувати для боротьби зі шкідниками та хижаками у відносно забудованих районах.
До розробки сучасного набою .22 Hornet існував концептуально схожий, але фізично інший набій з такою самою назвою, який винайшов у 1890-х роках Рубен Гарвуд (на прізвисько «Залізний шомпол»), який іноді називали «.22 Harwood Hornet», щоб уникнути плутанини, оскільки набої є різними. Набій Гарвуда було створено шляхом обтискання дульця гільзи набою .25-20 .22 калібру і спочатку він заряджався димним порохом.[3]
Появу сучасного набою .22 Hornet часто пов'язують з експериментами 1920-х з набоєм .22 WCF під димний порох на Springfield Armory.[2] В 1930 році компанія Winchester адоптувала кустарний набій, для якого ще не випускали гвинтівок. Лише з 1932 року компанії почали продавати зброю під цей набій.
Кустарні варіанти набою .22 Hornet, наприклад, .22 K-Hornet (розробив Леслі Кілбурн) та .22 Ackley Improved Hornet, можуть значно збільшити швидкість та енергію кулі в порівнянні з заводськими набоями .22 Hornet, але їх все одно не достатньо (за законом) для полювання на оленів в Нідерландах або у Великій Британії, хоча в деяких країнах і штатах США можна використовувати цей набій для полювання на оленів.[4]
Всі головні виробники зброї випускають кулі для цього набою, основна вага куль становить 2,2, 2,3, 2,9 або 3,0 г, при цьому це або експансивні або м'які кулі. Дулова швидкість коливається від 762 до 945 м/с, а дулова енергія становить 950 Дж для заводського набою при стрільбі з гвинтівки. Швидкість та енергія зменшуються коли набоями стріляють з короткоствольної зброї.
Опубліковані дані про ручне завантаження від великих компаній, показують наскільки універсальним може бути .22 Hornet.[1]
Починаючи з Другої світової війни військові США розробили та почали використовувати гвинтівки гвинтівки виживання авіаекіпажів під набій .22 Hornet. Вони мали ковзний затвор і складний приклад (M4 Survival Rifle), переламний затвор/дробовик зі вертикальним розташуванням стволів (M6 Aircrew Survival Weapon) та розбірну гвинтівку з ковзним затвором (AR-5/MA-1). Військові набої для виживання .22 Hornet мали напівоболонкові кулі з розширенням, що не відповідає Гаазькій конвенції. Сполучені Штати були єдиним винятком із повної заборони використання куль, що розширюються, у війні через свою неоднозначну політику.[5] Проте, на коробках з набоями "У жодному разі боєприпаси не можна використовувати для наступальних або оборонних дій проти живої сили противника. Ці боєприпаси призначені для використання з вашою аварійною гвинтівкою для полювання на дичину тільки у надзвичайних умовах."
-
Напис на коробці -
.22 Hornet Box
Набій .22 Hornet є популярним набоєм спортивної стрільби в IHMSA та NRA силуетній стрільбі.[6]
Фахівець з виживання Мел Таппан писав про набій .22 Hornet: "Він точний, має легкий відбій.... Його продуктивність дозволяє використовувати його для полювання на дрібну дичину та шкідників на відстані 140 або 160метрів. Набій зовсім не підходить для полювання на оленів, навіть з ручним заряджанням."[7]
Сем Фадала з журналу GUNS назвав його "чудовим для полювання на будь-яких шкідників середнього розміру," на дрібну дичину, гірських птахів (наприклад, рябчик), індиків, пекарі, диких свиней, койотів та австралійських диких свиней, а також кіз.[8]
Набій Hornet вважають оптимальним для полювання на індиків, оскільки він не настільки потужний, як сучасні набої .22 калібру.[9] В середині століття спортсмен Генрі Едвардс Девіс назвавши гвинтівку Winchester Модель 70 під набій Hornet "найкращою комерційною гвинтівкою для полювання на індиків".[10] В 2011 році Лейн Кінні отримав нагороду "Top Turkey in the World" від Safari Club International за рекордну індичку Осцеола вбиту за допомогою пістолета T/C Contender під набій .22 Hornet.[11][12]
Майже відсутній відбій набою Hornet зробив його популярним серед мисливців на оленів в деяких районах, хоча його зазвичай вважають дуже слабким для полювання на оленів.[13] Американський мисливець Джек О'Коннор засудив цю практику в 1950-х роках, заявивши, що набій Hornet "за жодних обставин" не можна використовувати для полювання на оленів.[14] У багатьох юрисдикціях, наприклад, Нідерландах, Великій Британії (окрім Англії та Уельсу),[4] а також в деяких штатах США заборонено використовувати набій Hornet (та інші набої .22 калібру) для полювання на оленів.
Також набій .22 Hornet був популярним серед інуїтів Аляски через його низьку ціну. Вони використовували їх для полювання на тюленів, карібу та навіть білих ведмедів.[15][16][17][18]
На 2007 рік гвинтівки під набій .22 Hornet випускають компанії Ruger, New England Firearms, CZ та різні дрібні виробники зброї. Більшість сучасних гвинтівок під набій .22 Hornet мають ковзні затвори або однозарядні конструкції, окрім невеликої кількості "виживальних" гвинтівок/дробовиків з вертикальним розташуванням стволів, наприклад, Savage Модель 24 від компанії Savage та кілька європейських однозарядних гвинтівок з переламним затвором. Старіші гвинтівки мали повільний крок нарізки 1-16" (або один оберт на 16 дюймів (410 мм) довжини стволу) для легших куль .223 калібру. Новіші гвинтівки мають крок нарізки 1-14" при діаметрі стволу .224.
Під набій .22 Hornet випускають револьвери компанії Taurus, Magnum Research та інші. Однозарядні пістолети під набій .22 Hornet випускає Thompson Center Arms. Дулові швидкості дещо менші при стрільбі з короткоствольної зброї в порівнянні зі стрільбою з гвинтівок.
- ↑ а б .22 Hornet load data at Hodgdon. Архів оригіналу за 11 листопада 2007. Процитовано 14 липня 2007. [Архівовано 2007-11-11 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Barnes, Frank C. (1997) [1965]. McPherson, M.L. (ред.). Cartridges of the World (вид. 8th). DBI Books. с. 16. ISBN 0-87349-178-5.
- ↑ American Rifleman. National Rifle Association of America. 1906. с. 509.
- ↑ а б Deer licences - GOV.UK. Naturalengland.org.uk. Процитовано 4 липня 2015.
- ↑ Customary IHL - Rule 77. Expanding Bullets. ihl-databases.icrc.org. Процитовано 15 травня 2019.
- ↑ Women and Guns. Little River Press. 2002. с. 51.
- ↑ Survival Guns. Janus Press. 1987.
- ↑ The .22 Hornet. gunsmagazine.com. Архів оригіналу за 15 грудня 2016. Процитовано 27 грудня 2015. [Архівовано 2016-12-15 у Wayback Machine.]
- ↑ Field & Stream. November 1989. с. 52–. ISSN 8755-8599.
- ↑ Ben McC. Moïse (28 липня 2014). A Southern Sportsman: The Hunting Memoirs of Henry Edwards Davis. University of South Carolina Press. с. 168–. ISBN 978-1-61117-357-4.
- ↑ Osceola Turkey | Big Game Hunting Records - Safari Club International Online Record Book. Scirecordbook.org. 1 січня 1999. Процитовано 4 липня 2015.
- ↑ Bullberry Barrel Works - Kinney's Record Osceola Turkey. Bullberry.com. Архів оригіналу за 3 липня 2015. Процитовано 4 липня 2015. [Архівовано 2015-07-03 у Wayback Machine.]
- ↑ Reg Darling (April 2005). Coyote Soul, Raven Heart: Meditations of a Hunter-wanderer. iUniverse. с. 37–. ISBN 978-0-595-34977-7.
Although the .22 Hornet is legal for deer hunting in Pennsylvania, calling it marginal is rather an understatement.
- ↑ Jack O'Connor (1952). The big-game rifle. Knopf. с. 123.
- ↑ Mike McConnell (6 січня 2002). Bear Tales and Deer Trails. iUniverse. с. 217–. ISBN 978-1-4697-1881-1.
- ↑ Jack O'Connor (1 січня 1977). The Art of Hunting Big Game in North America. Outdoor Life. с. 205. ISBN 978-0-394-41119-4.
- ↑ Constance Helmericks (1952). The Flight of the Arctic Tern. Little, Brown. с. 220.
- ↑ Richard L. Knight (7 листопада 2008). Conservation for a New Generation: Redefining Natural Resources Management. Island Press. с. 221–. ISBN 978-1-59726-921-6.
- Fadala, Sam (5 листопада 2012). The .22 Hornet. Guns. Архів оригіналу за 15 грудня 2016. Процитовано 15 травня 2014.
- Raab, Rocky (June 2000). K-Hornet Is Old and Improved. Handgun Hunter Magazine. Архів оригіналу за 3 жовтня 2018. Процитовано 17 травня 2014.
- Chuck Hawks .22 Hornet Page
- .22 Hornet article in Petersen's Hunting
- Cartridge Dimensions at Steves Pages
