Шаурма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шаурма
ПоходженняЛевант
Необхідні компонентилаваш, м’ясо, соус, овочі, Піта, taboon breadd, кардамон, зерна кумінаd, паприка, капуста[d] і Морква по-корейськи

Шаурма́ (інколи називають шаве́рма, араб. شاورما, івр. שווארמה, від тур. çevirme; в деяких країнах доне́р-кеба́б, тур. döner kebab) — близькосхідна страва арабського[1][2] походження з піти або лавашу, який начинюють рубленим смаженим м'ясом (баранина, яловичина, індичатина або курятина; в Європі інколи також свинина) з додаванням приправ, соусів і салату зі свіжих овочів. Вживається без використання столових приборів.

У XXI ст. шаурма широко розповсюдилася в Європі, зокрема й в Україні, завдяки мігрантам з Близького Сходу.

Приготування

[ред. | ред. код]

Для приготування шаурми використовують таке м'ясо: баранина, свинина, яловичина, курятина. М'ясо присмажують за спеціальною технологією в призначених для цього вертикальних грилях. Вирізку нанизують на вертикально розташований рожен, який обертається навколо своєї осі і відносно нагрівальних елементів, розташованих уздовж нього. Відповідно до підсмажування м'яса його зрізують довгим ножем (або спеціальним електричним дисковим ножем) тонкими шматочками, які падають у піддон. Ці шматочки потім подрібнюються.

Разом із м'ясом до начинки лаваша або піти додають соус (білий часниковий і червоний томатний) і овочі (томати, капусту й огірки).

Назви в різних регіонах

[ред. | ред. код]

Країни в алфавітному порядку:

  • В Азербайджані шаурмою називають страву з білим кисло-солодким соусом і в лаваші, тоді як традиційна шаурма називається дьонер-кебаб або просто «дьонер» (азерб. dönər).
  • В Алжирі шаурма називається дене́р.
  • У Бельгії використовується назва піта-дюрюм (фр. pita durum), або просто durum (від турецького dürüm — загорнутий), якщо начинка загорнута в тонкий лаваш, або просто піта (фр. pita), якщо начинка кладеться в половинку піти.
  • У Болгарії вживають назву дюнер.
  • У Великій Британії називають скорочено «кебаб» від турецького — Döner kebab.
  • У Вірменії ця страва називається карси-хоровац (шашлик по-карськи). Шашлик по-карськи являє собою великий шматок м'яса на рожні, з якого поступово зрізують шматочки відповідно до приготування і загортають їх у псацах (тонкий, прісний і листовий «лаваш»).
  • У Німеччині використовується назва дьонер-кебаб (нім. Dönerkebab), або просто Döner. Також використовується назва дюрюм (від турецького dürüm — загорнутий), якщо начинка загорнута в тонкий лаваш.
  • У Греції та на Криті м'ясо, приготоване на вертикальному рожні, називається гірос, а начинена цим м'ясом піта — гірос піта.
  • В Ізраїлі для тієї ж страви використовується назва шава́рма[3], але в звичайному написанні на івриті (שווארמה) широко поширене прочитання шва́рма; араби, які живуть в Ізраїлі, вимовляють його як шуа́рма. Подається в піті, або в тонкому лаваші — лафе. Корінні єрусалимці називають лафу «аштану́р». Улюблені приправи — хумус, сезамний соус, «амба» (рідка приправа з маринованого манго), гострий схуг. В ізраїльській шаурмі повністю відсутні молочні складові в будь-якому вигляді з міркувань кашрута.
  • В Ірані страву називають «турецьким кебабом» (перс. کباب ترکی kabāb-e torki).
  • У Казахстані продається і шаурма і різні донери (донер-кебаб, донер-дурум).
  • Ліванська назва для шаурми — кубба.
  • У Польщі використовується назва ке́баб (від нім. Dönerkebab) з поправкою на польський наголос (завжди на передостанній склад).
  • У Росії: шаверма, шаурма, донар або дёнер, шава́рма. У Північній Осетії шаурмою називають начинений яловичиною або бараниною лаваш, а куркою — тауку.
  • У Румунії вживається назва шаорма або шоорма.
  • В Узбекистані вживається назва турк-кабоб або донар, зрідка шаурма. Однак, загорнутий в лаваш, називається часто просто лаваш, а турк-кабоб означає приготований в тонкому хлібці, як піта. Донар подається як окрема друга страва з гарніром.
  • У Франції цю страву називають кебаб (le kebab) або chawarma.
  • У Чехії для цієї страви використовується назва гірос, яка має грецьке походження.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. III, John La Boone (1 березня 2006). Around the World of Food: Adventures in Culinary History (англ.). iUniverse. ISBN 9780595389681. Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 14 червня 2016.
  2. Mattar, Philip (1 січня 2004). Encyclopedia of the Modern Middle East & North Africa: D-K (англ.). Macmillan Reference USA. ISBN 9780028657714.
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 6 березня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)