Турмаліни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Турмаліни
АбревіатураTur[1]
Ідентифікація
Сингоніятригональна сингонія
Колір рисибілий
Інші характеристики
Названо на честьелектрика
CMNS: Турмаліни у Вікісховищі
Кристал поліхромного турмаліну, висота 8 см

Турмалі́ни — супергрупа мінералів класу силікатів чорного, бурого, рожевого, зеленого та інших кольорів.

Використовують у радіотехніці, ювелірній справі. Колір турмаліну залежить від його хімічного складу: чорний (шерл), темно-зелений (верделіт), темно-синій (індиголіт), темно-червоний (рубеліт).

Історія та етимологія

[ред. | ред. код]

Назва походить від сингальського слова «турамалі» — той, що притягує попіл. Під цією назвою був завезений з Цейлону до Європи.

Загальний опис

[ред. | ред. код]
Двоколірний турмалін

Хімічний склад: SiO2 — 30-44 %; B2O3 — 8-12 %; Al2O3 — 18-44 %; MgO — до 25 %; Na2O — 1-6 %; H2O — 1-4 %. Крім того, звичайно присутні FeO +Fe2O3 (до 38 %), CaO (до 4 %), K2O, Li2O, MnO, Cr2O3, а також F i Cl. За хімічним складом турмаліни поділяються на два ізоморфні ряди: 1) магнезіально-залізисті і 2) літієво-залізисто-марганцевисті.

Важливий мінерал бору. Хімічна формула:

  • 1. За «Горной энциклопедией»: XY3Z6(Si6O18)[BO3]3 (OH, F)1+3, де X — Na, Са; Y — Fe2+, Fe, Mn, Al, Li, Cr, V та ін.; Z — Al, Fe2+, Fe3+, Cr, Mg та ін. Група турмаліну включає дек. ізоморфних рядів, кінцеві члени яких мають свої власні назви, напр.: шерл (Y-Fe2+), дравіт (Y-Mg), ельбаїт (Y-Li, AI).
  • 2. За Є. Лазаренком: формула Na(Mg, Fe, Mn, Li, Al)3Al6(BO3)3(OH, F)4[Si6O18].

Сингонія тригональна. Дитригонально-пірамідальний вид. Характерні подовжені стовпчасті, часто жердиноподібні або голчаті кристали; радіально-променисті, сплутано-волокнисті азбестовидні і мікрокристалічні масивні аґреґати. Густина 2,9-3,25. Тв. 7,0-7,5. Колір чорний, рожевий, бурий, зелений та ін. Блиск скляний. За кольором розрізняють різновиди Т.: рубеліт — червоний і рожевий; індиголіт — блакитний і синій; африцит — синьо-чорний; верделіт — зелений; ахроїт — безбарвний, прозорий; поліхромний (забарвлення зональне). Крихкий. Утворюється переважно при пневматолітових і гідротермальних процесах. Найчастіше зустрічається в пегматитових і кварцових жилах разом з кварцом, польовими шпатами, слюдами, каситеритом, топазом, флюоритом. Рідше магматичний (акцесорний у ґранітах), метаморфічний. Турмалін — це найбільш поширені боросилікати.

Кристалографія

[ред. | ред. код]

Сингонія тригональна, вид симетрії дитригонально-пірамідальний. Габітус. Кристали турмаліну звичайно мають стовпчастий габітус (витягнуті по потрійній осі) і велику кількість граней. На гранях призми відмічається чітка вертикальна штриховка. Головними формами на кристалах турмаліну є тригональні і гексагональні призми — {1010} i {1120}. Кристали зазвичай закінчуються комбінаціями тригональних і дитригональних пірамід; інколи вершина створена моноедром. Агрегати. Крім стовпчастих кристалів, відомі також тичкуваті, голчасті і променисті агрегати, а також зернисті суцільні скупчення турмаліну. Радіально-променисті агрегати одержали назву турмалінових сонць.

Фізичні властивості

[ред. | ред. код]

Колір дуже різноманітний і залежить від хімічного складу. Беззалізисті — рожеві, чорні, жовті і зелені; магнезіально-залізисті — чорні, бурі і темнозелені, фіолетовий, безбарвний, тощо. Часто різні частини одного кристалу мають різне забарвлення, яке змінюється як уздовж, так і поперек кристалу; такі кристали називаються «поліхромними». Широко поширені чорні турмаліни, які під мікроскопом виявляються зеленими, синіми або бурими. Блиск скляний. Спайність практично відсутня. Твердість 7-7,5. Питома вага 2,90-3,25.

Мінерали групи

[ред. | ред. код]
Назва Англійська назва Формула Колір
Бюргерит Buergerite NaFe3+3Al6Si6O18(BO3)3O3F
Хромдравіт Chromdravite NaMg3Cr6Si6O18(BO3)3(OH)4
Дравіт Dravite NaMg3Al6Si6O18(BO3)3(OH)4 коричнево-жовтий
Ельбаїт Elbaite Na(Li1.5,Al1.5)Al6Si6O18(BO3)3(OH)4 темно-зелений (верделіт),

темно-синій (індиголіт),
темно-червоний, рожевий (рубеліт),
білий (ахроїт)

Ферувіт Feruvite CaFe2+3(MgAl5)Si6O18(BO3)3(OH)4
Фоїтит Foitite (Fe2+2Al)Al6Si6O18(BO3)3(OH)4
Лідікоатит Liddicoatite Ca(Li2Al)Al6Si6O18(BO3)3(OH)3F
Магнієвий фоїтит Magnesiofoitite (Mg2Al)Al6Si6O18(BO3)3(OH)4
Оленіт Olenite NaAl3Al6Si6O18(BO3)3O3OH
Повондрит Povondraite NaFe3+3(Fe3+4Mg2)Si6O18(BO3)3(OH)3O
Росманіт Rossmanite (LiAl2)Al6Si6O18(BO3)3(OH)4
Шерл Schorl NaFe2+3Al6Si6O18(BO3)3(OH)4 чорний
Увіт Uvite CaMg3(MgAl5)Si6O18(BO3)3(OH)3F
Ванадіодравіт Vanadiumdravite NaMg3V6Si6O18(BO3)3(OH)4

Різновиди турмаліну

[ред. | ред. код]

Розрізняють:

  • турмалін аквамариновий (турмалін зеленувато-блакитного й світло-блакитного кольору),
  • турмалін африканський (торговельна назва жовто-зеленого, смарагдово-зеленого та блакитнувато-зеленого турмаліну з родовищ Африки),
  • турмалін безбарвний (те саме, що ахроїт),
  • турмалін благородний (прозорий турмалін без включень і дефектів, який застосовується для ювелірних виробів),
  • турмалін бурий (те саме, що дравіт),
  • турмалін ванадіїстий (різновид турмаліну шерлово-дравітового ряду з окр. Маріпоза, шт. Каліфорнія, США, який містить до 7,45 % V2О3 і 0,58 % V2О4),
  • турмалін блакитний (турмалін зеленувато-блакитного й світло-блакитного кольору),
  • турмалін дравітовий (зайва назва дравіту),
  • турмалін залізистий (1. Шерл. 2. Бюргерит — турмалін, у складі якого переважає компонент: NaFe33+Al6[F, O3|Si6O18(BO3)3]),
  • турмалін залізисто-магніїстий (загальна назва для проміжних членів ізоморфного ряду дравіту — шерліту),
  • турмалін зелений (зелений прозорий різновид турмаліну),
  • турмалін індиго-синій (те саме, що індиголіт),
  • турмалін кавуновий (кристали турмаліну, в яких краї зеленого кольору, а середина — рожевого),
  • турмалін кальціїсто-магніїстий (те саме, що увіт — CaMg3(Al5Mg)[(OH)1-3|(BO3)3|Si6O18]),
  • турмалін колорадський (турмалін безбарвний або рожевого, зеленого кольору з Колорадо), турмалін коричневий (те саме, що дравіт),
  • турмалін кородований (кристали турмаліну з кородованими гранями і кутами),
  • турмалін коштовний (різновид турмаліну, що застосовується для ювелірних виробів),
  • турмалін літіїстий (ельбаїт),
  • турмалін лужний (зайва назва турмаліну),
  • турмалін магніїстий або магнезіальний (дравіт),
  • турмалін малиновий (рубеліт),
  • турмалін манґанистий (тсилаїзит — NaMn3Al6[(OH)1-3|(BO3)3|Si6O18]),
  • турмалін Меса Ґренд (коштовний різновид турмаліну з пегматитів Меса Ґренд, шт. Каліфорнія, США),
  • турмалін Паля (коштовний різновид турмаліну з округу Паля, шт. Каліфорнія, США),
  • турмалін південно-африканський (те саме, що турмалін трансваальський),
  • турмалін синій (індиголіт), турмалін стовпчастий (кристали турмаліну стовпчастого обрису), турмалін титановий (різновид турмаліну, що містить до 4 % ТіО2),
  • турмалін трансваальський (турмалін зеленого кольору з провінції Трансвааль, ПАР),
  • турмалін фіолетово-червоний (рубеліт),
  • турмалін хромистий (різновид турмаліну темно-зеленого кольору, що містить 11—17 % Cr2O3; знахідки: Урал, РФ; шт. Орісса, Індія),
  • турмалін чорний (шерл).

Умови утворення і знаходження турмаліну

[ред. | ред. код]

Походження ендогенне, високотемпературне, пегматитове, метаморфічне, гідротермально-метасоматичне. Переважно турмаліни виникають пневмалітовим і гідротермальним шляхом, а також в гранітних пегматитах і породах, що знаходяться з ними в контакті. Утворюють асоціацію з мінералами пегматитів — мікрокліном, альбітом, кварцом і мусковітом. У пегматитових і кварцових жилах турмалін найчастіше утворюється метасоматичним шляхом[2] і характеризуються підвищеною залізистістю. Інколи турмалін знаходиться в магматичних породах[3] як акцесорний мінерал. Мінерал стійкий до фізичного вивітрювання та переносу і перевідкладанню і тому накопичується в розсипах в асоціації з гематитом, корундом, цирконом, шпінелідами в кварцових відкладах.

Родовища турмаліну

[ред. | ред. код]

Знахідки: Камполунго (Урі-Тессін, Швейцарія), о. Ельба (Італія), Шайтанка, Мурзинка, Сарапулка, Липовка (Урал, Росія). В Україні зустрічається на Волині та у Приазов'ї.

Родовища широко розповсюджені та чисельні. Найбільш відомі знаходяться на Шрі-Ланці, Мадагаскару, в Китаї, Мозамбіку (поліхромні і червоні турмаліни), Бразилії (штати Мінас-Жерайс, Баія), Бірмі, Анголі, Австралії, Індії, ПАР, Канаді (провінція Онтаріо), США (штаті Каліфорнія, Мен, Колорадо), Італії (о. Ельба), Швейцарії, Росії (Урал). На Уралі основні родовища турмаліну знаходяться в районі сіл — Липовка, Мурзінка, Шайтанка та інші. В Росії турмалін видобувається в Забайкаллі на Малханському родовищі, Шерлова гора, Борщовочний кряж та інших. Зустрічається також на Кольському півострові (рожевий і зелений турмаліни, шерл), в Карелії (шерл). В Україні залізистий турмалін — шерліт — широко розвинений на Волині та в Приазов'ї. Ювелірний турмалін відомий в Афганістані (Нурістан): в родовищах Дарає-Піч, Канокан, Джабо, Чормакс, Кантіва, Манданеша, Цоцум, Муалеві, Папру.

Більшість родовищ турмаліну пов'язані з кислими виверженими породами і поширені в багатьох гранітах і гранітоїдах, де утворюються в останній стадії застивання інтрузій. Характерні для різних гранітних пегматитів (шерл, індіголіт, поліхромні турмаліни). Зустрічаються в пневматоліто-гідротермальних родовищах, у польовошпатово-кварцових, турмаліново-кварцових жилах спільно з каситеритом, вольфрамітом, берилієм, топазом.

Практичне значення

[ред. | ред. код]
Турмалінові самоцвіти

Гарно забарвлені прозорі різновиди використовуються як самоцвіти. В залежності від кольору і прозорості одні відміни турмаліну відносяться до дорогоцінного каміння, інші — до виробного. Найбільше цінуються прозорі відміни зеленого, синього і малиново-червоного кольору, а також поліхромні зелено-червоні. Каміння зеленого кольору називають власне турмаліном, або бразильським смарагдом. Для кристалів турмаліну характерний прояв піро- і п'єзоелектрики (вони електризуються при нагріванні, терті, тиску, причому один кінець кристала заряджається позитивно, інший — негативно). Крупні кристали турмаліну застосовують в радіотехніці. На кристалах турмаліну була відкрита поляризація світла.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]