Страус
| Страус | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самиця масайського страуса
(Struthio camelus massaicus) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Struthio camelus Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||
 Сучасне розповсюдження страуса | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Стра́ус (застаріла назва — струсь), стра́ус африка́нський (Struthio camelus) — найбільший у світі птах. На зріст сягає до 2 м 70 см. Дорослий самець страуса може мати масу до 100 кілограмів. Через велику масу тіла страуси не можуть літати. Розвивають швидкість до 70 км/год.
Крім африканського страуса, існують птахи, схожі на нього:
Страус — нелітаючий птах, крила слабо розвинуті, кіль відсутній. Страуси можуть довгий час обходитися без води, але при нагоді охоче п'ють воду та купаються. У неволі страуси живуть до 50 років. Розвивають швидкість 60-70 км/год. Середня вага становить 50-75 кг, окремі самці можуть важити до 131 кг.
Мешкають у саванах та напівпустелях Африки. Сотні тисяч років тому страуси жили також на півдні України і далі на схід до Монголії.
Живуть групами від 10 до 50 птахів. Часто зі страусами у савані пасуться стада гну, зебр.
Від хижаків страус звичайно рятується втечею. Часто молоді страуси припадають до землі, витягуючи при цьому свою довгу шию. У такій чудернацькій позі ворогу страуса тяжко помітити свою жертву. Коли ж птахові нікуди відступати, він стає небезпечним противником. Його сильні двопалі лапи є надійним знаряддям захисту.
Легенда, що наляканий страус ховає голову в пісок, імовірно, походить від того факту, що самиця страуса, котра сидить на гнізді, у разі небезпеки розпластує по землі шию і голову, прагнучи стати непомітною на тлі навколишньої савани. Так само діють страуси, помітивши хижаків. Якщо до такого птаха наблизитися, він миттєво схоплюється та тікає.
Страуси живляться бруньками, квітками та дрібними плодами рослин, ловлять дрібних тварин — комах, ящірок, маленьких черепах. Оскільки у страусів немає зубів, для подрібнення їжі в шлунку вони ковтають дрібні камінці (гастроліти), а часто і все, що їм трапляється: цвяхи, шматки дерева, заліза, пластмаси тощо.
Самець обирає 2-3 самиці та риє у піску ямку — гніздо. Усі самиці туди відкладають свої яйця, а потім по черзі їх висиджують. У страуса яйце важить у середньому 1,45—1,65 кг та є найбільшим серед птахів[1]. Шкарлупа страусиного яйця має товщину 1-2 мм і є досить міцною. ЇЇ можна розламати лише молотком або пилкою. Самиці висиджують яйця вдень, оскільки їхнє сіре оперення не помітне хижакові на тлі ландшафту. А вночі їх замінює самець, чиє чорне оперення не помітне вночі на тлі нічного неба. Малята виростають швидко: майже на 30 см щомісяця.
Часто страусів приручають і утримують заради їхніх величезних яєць та поживного м'яса на спеціальних страусиних фермах. Страусине яйце вариться 40 хвилин. Також цінним продуктом є шкіра страуса. Вона добре пропускає повітря, але затримує воду (оскільки проникаюча здатність газоподібної речовини вища, ніж в рідини). Тому взуття зі шкіри страуса забезпечує добру вентиляцію для стопи, водночас захищаючи її від промокання. Пір'я страуса використовується як прикраса та елемент декору. Окремі підприємства виробляють сувеніри з кісток страуса (статуетки, шахові фігури, іграшки, тощо). Зі шкаралупи страусових яєць також виготовляють декоративний посуд, абажури для освітлювальних приладів, корпуси для годинників та інших приладів. Фахівці з нетрадиційної медицини рекомендують використовувати наріст на дзьобі та пальцях ніг страуса як сировину для ліків. З нутрощів страуса, що не вживаються в їжу людиною, виробляють котячий та собачий корм. Страус — сильний птах, дорослий самець може перевозити людину без особливої напруги.
2009
Протягом останніх десятиліть страусові ферми стали вигідними і популярними сільськогосподарськими об'єктами в Україні. У кожній області України є до 10 страусиних ферм[джерело?]. Їх утримують у багатьох зоопарках.
На території Миколаївській області є дві страусові ферми, які можуть відвідати всі охочі.[2]
| Чи знаєте ви, що… | |
|---|---|
| |
- ↑ A. Gonzalez, D. G. Satterlee, F. Moharer & G. G. Cadd (September 1999). Factors affecting ostrich egg hatchability. Poultry science. 78 (9): 1257—1262. PMID 10515354.
- ↑ Як миколаївці страусів приборкували - mykolaiv.name (укр.). 10 січня 2023. Процитовано 26 січня 2023.
- Резніченко В. П. Цікава біологія
- Струсь // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1853-1854. — 1000 екз.
- Размножение страусов: гнездование, яйцекладка, инкубация / М. В. Бевольская ; Биосферный заповедник "Аскания-Нова" им. Ф.Э.Фальц-Фейна. - К. : Логос, 2004. - 240 с.: іл. - Библиогр.: с. 218-233. - ISBN 966-581-514-8
 | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (вересень 2015) |