Меган Рапіноу
Меган Рапіноу | ||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 5 липня 1985 (39 років) | |||||||||||||||||||||||||||||
Реддінг, Каліфорнія | ||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 170 см | |||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 60 кг | |||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | США | |||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | півзахисниця | |||||||||||||||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||
Поточний клуб | «ОЛ Рейн» | |||||||||||||||||||||||||||||
Номер | 15 | |||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
2005—2008 | «Портленд Пайлотс» | |||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||
Роки | Збірна | І (г) | ||||||||||||||||||||||||||||
2006—2023 | США | 202 (63) | ||||||||||||||||||||||||||||
Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
Меган Рапіноу (англ. Megan Rapinoe, 5 липня 1985) — американська футболістка (півзахисниця), олімпійська чемпіонка та ЛГБТ-активістка. Володарка «Золотого м'яча» (фр. Ballon d'Or féminin)[1] та звання «Найкращої футболістки світу за версією ФІФА». Вважається однією з найбільш відомих футболісток США та світу. Серед 100 найвпливовіших людей 2020 року за версією Time.
Росла у невеличкому містечку Реддінг на півночі Каліфорнії з п'ятьма братами і сестрами. Футболом Меган і її сестра-близнючка Рейчел почали займатися у 3 роки завдяки старшому брату Браяну. Рапіноу до студенства займалася в командах, які тренував її батько. Система американського спорту передбачає потужну мережу студентських ліг. Коли Рапіноу отримала виклик до жіночої збірної США у 2006 році, вона грала за команду Портлендського університету. Лише в 2009-му році Рапіноу підписала свій перший професійний контракт з «Чикаго Ред Стар».
В січні 2013 року Меган Рапіноу переїхала до Європи. «Олімпік Ліон», одна з найсильніших жіночих команд світу, запропонував їй контракт на 6 місяців. Рапіноу дебютувала в Лізі чемпіонів голом у ворота «Мальме». У тому євросезоні вона зіграла 5 матчів, забивши 2 м'ячі та оформивши один асист. У фіналі «Ліон» поступився «Вольфсбургу». Рапіноу здобувала золото національної першості, Кубок країни і стала лише п'ятою американкою, яка зіграла у фіналі Ліги чемпіонів. Французький період залишається найуспішнішим у її клубній кар'єрі.
Рапіноу дебютувала за збірну в липні 2006 року в товариському матчі проти Ірландії. Того ж року забила свій перший гол за США у жовтневій грі проти Тайваню. Чемпіонат Світу-2007 та Олімпійски Ігри-2008 пропустила через травми.
Крім олімпійського "золота" 2012 року, у складі збірної США вона виграла два титули чемпіонки світу 2015, 2019 років та "бронзу" Олімпіади-2020 в Токіо. На Чемпіонаті світу-2023 в матчі проти В'єтнаму Рапіноу вийшла на заміну Алекс Морган і провела таким чином свій ювілейний 200-й матч за національну команду. В матчі 1/8 фіналу проти збірної Швеції не забила пенальті у післяматчевій серії, американська збірна програла ту серію та сенсаційно вилетіла з турніру. Це був останній матч Рапіноу за США, адже ще перед початком турніру вона оголосила про завершення своєї кар'єри в кінці поточного сезону.
Після голу на Чемпіонаті Світу-2011 у ворота Колумбії Рапіноу побігла до кута поля, взяла мікрофон, призначений для трансляції, і виконала рядок із пісні Брюса Спрінгстіна "Born in the U.S.A." про наслідки війни у В'єтнамі.
Рапіноу як лесбійка захищає інтереси численних ЛГБТ-організацій, включаючи Мережу освіти геїв, лесбійок та натуралів (GLSEN) та Athlete Ally. У 2013 році вона була удостоєна нагороди ради директорів Лос-Анджелеського центру геїв та лесбійок. У своєму Instagram Рапіноу опублікувала фотосесію зі своєю нареченою, баскетболісткою жіночої команди НБА «Сіетл Шторм» Сью Берд, організовану журналом GQ на тему "Сучасні закохані".
Ще до перемоги на Чемпіонаті Світу-2019 Рапіноу заявила, що не піде на зустріч з Дональдом Трампом у Білий дім, навіть якщо команда виграє турнір. Після фіналу жіночого чемпіонату світу аналітична компанія демократичної партії США провела опитування, згідно з результатами яких, на президентських виборах США 2020 року за Рапіно готові були б проголосувати 42 % виборців, а за Трампа – 41 відсоток.
Збірна США
«Олімпік Ліон»
- Чемпіонат Франції :
- Чемпіон (1): 2013
- Кубок Франції :
- Володар (1): 2013
- Лізі чемпіонів:
- Фіналіст (1): 2013
- ↑ Megan Rapinoe couronnée Ballon d'Or féminin France Football en 2019. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 2 грудня 2019.
- Досьє на sport.references.com [Архівовано 13 грудня 2012 у Wayback Machine.]
- Народились 5 липня
- Народились 1985
- Лауреати нагороди 100 жінок (BBC)
- Гравчині чемпіонату світу з футболу 2011
- Футболісти на літніх Олімпійських іграх 2012
- Чемпіони літніх Олімпійських ігор 2012
- Олімпійські чемпіони з футболу
- Гравчині чемпіонату світу з футболу 2015
- Чемпіонки світу з футболу
- Уродженці Каліфорнії
- Футболістки США
- Гравчині збірної США з футболу
- Олімпійські чемпіони США
- Близнюки
- Футболісти на літніх Олімпійських іграх 2016
- Футболісти, які зіграли 100 і більше матчів за збірну
- Бронзові олімпійські медалісти США
- Спортсмени з Каліфорнії
- Гравці олімпійської збірної США з футболу
- Призери літніх Олімпійських ігор 2020
- Футболісти на літніх Олімпійських іграх 2020
- Спортсменки-лесбійки
- ЛГБТ-спортсмени