Мануель де Фалья

Мануель де Фалья
ісп. Manuel de Falla
Основна інформація
Повне ім'я	ісп. Manuel María de los Dolores Clemente Ramón del Sagrado Corazón de Jesús Falla y Matheu
Дата народження	23 листопада 1876(1876-11-23)[…]
Місце народження	Кадіс, Андалусія, Іспанія
Дата смерті	14 листопада 1949(1949-11-14)[…] (72 роки)
Місце смерті	Альта-Грасіяd, Кордова, Аргентина
Поховання	crypt of the Cadiz Cathedrald
Громадянство	Іспанія
Професії	композитор, поет, піаніст
Освіта	Мадридська консерваторія
Вчителі	José Tragód, Феліпе Педрельd, Alejandro Oderod і Enrique Brocad
Інструменти	орган і ударна установка
Мова	іспанська
Жанри	оркестр і класична музика
Нагороди	Honorary Member of the International Society for Contemporary Musicd
manueldefalla.com
Королівська академія витончених мистецтв Сан-Фернандо і Національна академія художніх мистецтв Аргентиниd
Файли у Вікісховищі

Мануель Марія де лос Долорес Фалья і Матьє (ісп. Manuel María de los Dolores Falla y Matheu; нар. 23 листопада 1876(18761123) — пом. 14 листопада 1946) — іспанський та аргентинський композитор, піаніст, музикознавець.

Біографія

Народився у місті Кадіс на південному заході Іспанії. Перші уроки музики отримав у матері-піаністки, уродженки Каталонії (батько був родом з Валенсії).

Захоплювався літературою, в п'ятнадцять років став засновником двох літературних журналів. 1896 вступив до Мадридську консерваторію. Основним його вчителем був Ф. Педрель, один з головних діячів іспанського культурного відродження, він прищепив де Фальї любов до музичного фольклору (фламенко).

Пам'ятна табличка на будинку в Кадісі, де Фалья народився

З 1907 по 1914 Фалья жив в Парижі, познайомився з Дебюссі, Равелем, Полем Дюка, Альбенісом і Пікассо. Зазнав вплив музичного імпресіонізму.

1919 року переїхав з Мадрида в Гранаду, зблизився з Лоркою і його друзями.

Після поразки Республіки з 1939 жив в Аргентині, де і помер (в місті Альта-Грас). 1947 його прах був перевезений в Кадіс і похований у крипті місцевого собору.

Основні твори

Опери

• La Vida breve/Життя коротке (1905, перша премія Королівської Академії образотворчих мистецтв, ред. 1913)
• El Retablo de Maese Pedro/ Балаганчик маесе Педро, 1919),

Балети

• El Amor brujo/ Любов-чарівниця (1915)
• El Sombrero de tres picos/ Капелюх (1919, для трупи Сергія Дягілєва, поставлений в декораціях і костюмах Пікассо)

Інші твори

• Cuatro piezas españolas / Чотири іспанські п'єси (1906-1909, присвячені Альбенісу)
• Noches en los jardines de España / Ночі в садах Іспанії, сюїта для фортепіано з оркестром (1909—1916)
• Siete canciones populares españolas / Сім іспанських народних пісень (1914)
• Концерт для клавесина з інструментальним ансамблем (1923—1926, присвячений Ванді Ландовській)
• Psyché / Психея, для голосу, флейти, арфи та струнного тріо (1924)
• La Atlantida / Атлантида, ораторія для солістів, хору і оркестру за поемою каталонського поета Жасінта Вердагера (1927—1946, не завершена, оркестровка закінчена Ернесто Альфтером)

Фалья також належать оркестрові, камерні та інструментальні твори, пісні та романси, в тому числі — на вірші Гонгори, Готьє, Беккера, Лорки.

Література

• James B. Manuel de Falla and the Spanish Musical Renaissance. London: Gollancz, 1979
• Hess C.A. Manuel De Falla and Modernism in Spain. Chicago: University of Chicago Press, 2001
• Manuel de Falla: imágenes de su tiempo. Granada: Archivo Manuel de Falla, 2001.
• Universo Manuel de Falla: Exposición permanente. Granada: Archivo Manuel De Falla, 2002
• Harper N.L. Manuel de Falla: his life and music. Lanham: Scarecrow Press, 2005
• Hess C.A. Sacred passions: the life and music of Manuel de Falla. Oxford ; New York: Oxford UP, 2005.
• [Письма Ф.Гарсиа Лорки Мануэлю де Фалье]// Гарсиа Лорка Ф.Самая печальная радость… Художественная публицистика. М.: Прогресс, 1987 (по Указателю)

Посилання

• Фалья // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Сайт товариства Мануеля де Фальї [Архівовано 10 листопада 2000 у Wayback Machine.] (ісп.)