Леос Каракс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Леос Каракс
фр. Leos Carax
Зображення
Зображення
Ім'я при народженніАлекс Крістоф Дюпон
Дата народження22 листопада 1960(1960-11-22) (63 роки)
Місце народженняСюрен, Франція
Громадянство Франція
ВчителіСерж Дане
Професіякінорежисер, сценарист, актор
Кар'єраз 1977
ЗакладCahiers du cinéma
Нагороди
IMDbID 0136021
CMNS: Леос Каракс у Вікісховищі

Леос Каракс(фр. Leos Carax; справжнє ім'я — Алекс Крістоф Дюпон фр. Alex Christophe Dupont, 22 листопада 1960, Сюрен, Франція) — французький кінорежисер, сценарист і актор. Дворазовий учасник основного конкурсу Каннського кінофестивалю (1999, 2012), призер Берлінського кінофестивалю (1987), дворазовий номінант премії «Сезар» (1985, 2013), лауреат почесного «Золотого леопарда» Кінофестивалю в Локарно (2012).

Біографія

[ред. | ред. код]

Алекс Дюпон народився 22 листопада 1960 в паризькому передмісті Сюрен в сім'ї француза і американки. Обраний ним псевдонім Леос Каракс є анаграмою, складеної з слів Алекс і Оскар, і з'єднує справжнє ім'я режисера і «символ фабрики мрій». У шістнадцять років Каракс кинув школу і переселився в Париж, де відвідував Французьку синематеку і слухав лекції про кіно в Університеті Париж III Нова Сорбонна. Написав кілька статей для «Кайе дю сінема». У кіно дебютував двома короткометражними стрічками — La fille rêvée (1977) і Strangulation Blues (1980).

Знімати і вивчати кіно він почав майже одночасно — в 16-17 років. В юності він серйозно захоплювався німими стрічками, познайомився з творчістю американських режисерів 1920-1930-х, і з кінематографом французької «Нової хвилі», який «сильно на нього вплинув». Однак вже до 25 років Каракс припинив дивитися фільми, оскільки «не знаходив в кіно нічого нового для себе».

Першою повнометражною картиною Каракса став фільм «Хлопець зустрічає дівчину» (1984), в якому знялася його дівчина Мірей Пер'є. На роль головного героя Каракс запросив безробітного в ту пору актора Дені Лавана, свого ровесника, який став альтер-его режисера. В останніх двох частинах «трилогії про Алекса» — фільмах «Погана кров» (1986) і «Коханці з Нового мосту» (1991) роль головної героїні дісталася новій музі Каракса Жюльєт Бінош, роман з якою закінчився незабаром після закінчення зйомок «Коханців».

Новою музою Каракса стала актриса Катерина Голубєва. Вона зіграла головну роль в його драмі «Пола Ікс» (1999), знятої за мотивами книги Германа Мелвіла «П'єр, або Двозначності». Після цієї кінокартини в творчості Каракса виникла багаторічна пауза. В інтерв'ю, взятому під час тривалого простою, він говорив, що «не вважає себе ні режисером, ні кінематографістом», і що «в душі» він «нереалізований співак, композитор, рок-зірка, як Девід Боуї».

Іноді Каракс виступає актором у фільмах інших режисерів. Зокрема, він з'явився на екрані в «Королі Лірі» Годара (цією роллю він «дуже пишався, бо захоплювався цим режисером») і в «Містері Самотність» Коріна.

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Режисер і сценарист

[ред. | ред. код]

Актор

[ред. | ред. код]

Громадська позиція

[ред. | ред. код]

У липні 2018 підтримав петицію Асоціації французьких кінорежисерів на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[1]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Appel à la libération immédiate d'Oleg Sentsov ! [Архівовано 10 липня 2018 у Wayback Machine.] // Société des Réalisateurs de Films, 06.07.2018

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Леос Каракс на сайті IMDb (англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Леос_Каракс&oldid=42253051