Леон Буржуа
Леон Віктор Огюст Буржуа | |
---|---|
64-й прем'єр-міністр Франції | |
1 листопада 1895 — 29 квітня 1896 | |
Попередник | Александр Рібо |
Наступник | Жуль Мелен |
Міністр закордонних справ Франції | |
9 червня 1914 — 14 червня 1914 | |
Попередник | Гастон Думерг |
Наступник | Рене Вівіані |
Міністр закордонних справ Франції | |
14 березня 1906 — 25 жовтня 1906 | |
Попередник | Моріс Рувьє |
Наступник | Стефен Пішон |
Міністр закордонних справ Франції | |
28 березня 1896 — 29 квітня 1896 | |
Попередник | Марселен Бертло |
Наступник | Габріель Аното |
Народився | 29 травня 1851[1][2][…] former 9th arrondissement of Parisd, Париж, Франція |
Помер | 29 вересня 1925[1][2][…] (74 роки) Еперне |
Похований | Châlons-en-Champagne East Communal Cemeteryd |
Відомий як | політик, дипломат, суддя, посадова особа |
Країна | Франція |
Alma mater | Правничий факультет Паризького університетуd |
Політична партія | Республіканська партія радикалів і радикал-соціалістівd |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Леон Віктор Огюст Буржуа (фр. Léon Victor Auguste Bourgeois; 29 травня 1851, Париж — 29 вересня 1925, Шато-д'Ожер) — французький державний діяч та юрист, лауреат Нобелівської премії миру за 1920 рік.
Народився 1851 року в Парижі у родинні годинникаря. Навчався на юридичному факультеті Паризького університету, де отримав ступінь доктора права, після чого нетривалий час займався адвокатською практикою. У 1882 році його було призначено префектом департаменту Тарн, у 1885 — префектом Верхньої Гаронни, з 1887 Буржуа очолив паризьку поліцію. У 1890 році його призначено міністром внутрішніх справ, а з 1890 по 1892 рік був міністром громадської освіти. З 1892 по 1893 рік очолював міністерство юстиції та вів розслідування Панамського скандалу.
1895 року став прем'єр-міністром та сформував власний кабінет, до якого увійшли радикал-соціалісти. Уряд Буржуа приділяв увагу переважно соціальним питанням та ухвалив власну соціальну програму, фінансувати яку пропонувалось за рахунок прогресивного податку на прибуток. Ця пропозиція була відкинута, та у квітні 1886 року уряд Буржуа подав у відставку.
1899 року та 1907 році Буржуа очолював французьку делагацію на Гаазьких конференціях, а 1906 року, обіймаючи посаду міністру закордонних справ, представляв Францію на конференції у Альхесірасі. Буржуа був членом комісії по складанню уставу Ліги Нації, а 1920 року обраний головою Ради Лігі Нації. Того ж року за зусилля із затвердження миру засобами арбітражу був нагороджений Нобелівською премією миру. З 1920 по 1923 року очолював Сенат Франції. Помер 1925 року в Шато-д'Ожер.
- ↑ а б senat.fr
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Sycomore / Assemblée nationale
- Коротка біографія [Архівовано 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- Народились 29 травня
- Народились 1851
- Уродженці Парижа
- Померли 29 вересня
- Померли 1925
- Кавалери ордена Андрія Первозванного
- Кавалери ордена Святого Олександра Невського
- Кавалери ордена Зірки Румунії
- Офіцери ордена Почесного легіону
- Лауреати Нобелівської премії миру
- Міністри закордонних справ Франції
- Прем'єр-міністри Франції
- Доктори права
- Французькі правники
- Міністри внутрішніх справ Франції
- Члени Академії моральних і політичних наук
- Французькі масони