Координати: 44°44′00″ пн. ш. 18°08′00″ сх. д. / 44.733333333333° пн. ш. 18.133333333333° сх. д. / 44.733333333333; 18.133333333333

Добой

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто
Добой
Добој/Doboj
Герб
Герб

Координати 44°44′00″ пн. ш. 18°08′00″ сх. д. / 44.733333333333° пн. ш. 18.133333333333° сх. д. / 44.733333333333; 18.133333333333

Країна  Боснія і Герцеговина
Регіон Республіка Сербська
Громада Добой
Межує з

сусідні нас. пункти
Добой-Юг, Маглай, Добой-Істок, Дервента, Модрича, Прнявор ?
Mayor of Dobojd Boris Jerinićd
Дата заснування 28 червня 1415
Перша згадка 1415
Площа 648 км²
Висота центру 143 м
Водойма Босна, Спреча, Usorad
Офіційна мова сербська мова, боснійська мова, хорватська мова (Республіка Сербська)
Населення 27 498  (1991)
Національний склад бошняки (40,56 %)
серби (29,13 %)
югослави (15,87 %)
хорвати (9,87 %)
Міста-побратими Целє, Чупріяd, Кавалья, Османґазіd (29 квітня 2013)[1]
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код 053
Поштовий індекс 74000
GeoNames 3294894, 3201984
OSM 2528145 ·R (Республіка Сербська)
Офіційний сайт doboj.gov.ba
Добой. Карта розташування: Боснія і Герцеговина
Добой
Добой
Добой (Боснія і Герцеговина)
Мапа

Добой (сербохорв. Добој/Doboj) — місто на півночі Боснії і Герцеговини, у Республіці Сербській. Розташовано на річці Босна. Великий залізничний вузол.

Історія

[ред. | ред. код]

Вперше Добой згадується 1415 року в одному з документів Рагузької республіки, хоча археологічні розкопки свідчать, що поселення на місці сучасного міста існувало ще у ранній кам'яній добі. У I столітті нашої ери в околицях сучасного Добоя існував римський військовий табір (каструм) і поселення (лат. Canabea). Після приходу слов'ян у VI столітті поселення стало частиною Усорської бановини.

Добойська фортеця була вперше зведена на початку XIII століття, потім розширена 1415 року; була захоплена 1476 року під тиском турків, щоб 1490 року бути знову розширеною. Фортеця надовго стала перепоною для завойовників з півночі: спочатку для угорців, а потім для імперії Габсбургів. Безліч битв відбулось в околицях Добоя, поки місто разом з усією Боснією і Герцеговиною не стало частиною Австро-Угорщини 1878 року.

Під час Першої світової війни в Добої розміщувався найбільший австрійський концентраційний табір для сербів, через який пройшло близько 46 тисяч чоловік.

За часів Другої світової війни Добой був важливим центром партизанського руху. Звільнено 17 квітня 1945 року.

Під час Боснійської війни місто, яке контролювалось сербами, обстрілював ся сербською та боснійською арміями. За результатами Дейтонських угод Добой разом із більшою частиною общини було включено до складу Республіки Сербської.

Населення

[ред. | ред. код]

Община

[ред. | ред. код]

Населення общини Добой у 1971—1991 роках:

Рік перепису Разом Серби Боснійці Хорвати Югослави Інші
1991 102 549 39 820 (38,83 %) 41 164 (40,14 %) 13 264 (12,93 %) 5 765 (5,62 %) 2 536 (2,47 %)
1981 99 548 39 224 (39,40 %) 35 742 (35,90 %) 14 522 (14,58 %) 8 064 (8,10 %) 1 996 (2,00 %)
1971 88 985 39 884 (44,82 %) 32 418 (36,43 %) 14 754 (16,58 %) 1 124 (1,26 %) 805 (0,90 %)

Місто

[ред. | ред. код]

За даними перепису 1991 року в самому місті проживало 27 498 чоловік, з яких 11 154 (40,56 %) були бошняками, 8 011 (29,13 %) — сербами, 4 365 (15,87 %) оголосили себе югославами, 2 714 (9,87 %) — хорватами.

Нині переважну більшість населення міста складають серби.

Відомі уродженці

[ред. | ред. код]

Ізет Сарайличбоснійський історик, філософ, письменник, поет та перекладач.

Галерея

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. https://www.osmangazi.bel.tr/tr/osmangazi/kardes-sehirler