Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (серпень 2023)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні за серпень 2023 року (включно).
 | Втрати з українського боку публікуються в обмеженому форматі та з затримкою! Перевага віддається офіційній інформації, озвученій органами виконавчої влади та відповідними Указами Президента України[1]. |
| 2014 |  | |
|---|---|---|
| 2015 | ||
| 2016 | ||
| 2017 | ||
| 2018 | ||
| 2019 | ||
| 2020 | ||
| 2021 | ||
| 2022 | ||
| 2023 | ||
| 2024 | ||
| № | Світлина Емблема | Прізвище, ім'я, по-батькові |
Про особу | Дата смерті | Обставини смерті | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 13370 | 
|
 Кріль Степан Павлович |
7 січня 1996, житель с. Мшана на Львівщині. Солдат 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[2][3]. | 1 серпня 2023 | Загинув, виконуючи бойове завдання у селі Іванівське Бахмутського району Донецької області. Отримав ушкодження внаслідок вибухів та осколків[4]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[5]. | ||||||
| 13371 | 
|
Міськів Роман
|
33 роки, м. Львів. Здобув освіту на історичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. У мирний час працював спеціалістом деревообробної справи. Із травня 2023 року проходив військову службу у складі 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». | 1 серпня 2023 | [4] | ||||||
| 13372 | 
|
Лашин Володими якр
|
40 років, м. Львів. Здобув освіту у Львівському державному університеті фізичної культури імені Івана Боберського. Після завершення навчання проходив військову службу в Харкові у лавах Національної гвардії. Спершу працював у рекламному агентстві, а згодом займався підприємницькою діяльністю. Із початком повномасштабного вторгнення увійшов до лав територіальної оборони. Боровся із військами РФ на східному напрямку у складі 125 окремої бригади територіальної оборони. | 1 серпня 2023 | Загинув на східному напрямку[4] | ||||||
| 13373 | 
|
Струк Роман
|
с. Пісочна Розвадівської громади. З перших днів повномасштабної війни чоловік пішов добровольцем захищати Україну. Служив у військовій частині А4722. | 1 серпня 2023 | Загинув 1 серпня під час артилерійського обстрілу на Запорізькому напрямку. Похорон відбувся у храмі Успіння Пресвятої Богородиці у Пісочному 8 серпня 2023. | ||||||
| 13374 | 
|
Вольєв Сергій Вадимович | Народився у місті Хмельницький 9 травня 1993 року у родині військового. Закінчив Хмельницький колегіум ім. Володимира Козубняка та Хмельницький кооперативний торговельно-економічний коледж. Працював в торгівлі, мріяв стати журналістом та письменником, писав цікаві та змістовні оповідання. У липні 2015 року одружився, з часом народилися двоє синів Дмитро та Святослав. У лютому 2023 року призваний Хмельницьким ОМТЦК до лав Збройних Сил України коли меншому сину не було ще й року. Проходив навчання у навчальному центрі на Рівненщині після якого був направлений на навчання до Естонії де проходив навчання по програмі: «Infantry 5-week Basic Combat Course». Після повернення в Україну пройшов навчання на молодшого командира і був призначений на посаду командира відділення 68-ї Окремої Єгерської Бригади імені Олекси Довбуша. З травня місяця на фронті. Виконував бойові завдання спочатку на Донеччині в районі населеного пункту Бахмут, далі на Луганщині. | 1 серпня 2023 | Загинув 1 серпня 2023 року від численних уламкових поранень не сумісних з життям в наслідок ворожого артилерійського обстрілу позицій бригади поблизу населеного пункту Твердохлібове Сватівського району Луганської області. Без сина залишились батьки, без чоловіка дружина, без батька двоє синів 7 та 1,5 років. | ||||||
| 13375 | 
|
Антощак Павло
|
8.07.1991, м. Львів. Навчався у Середній загальноосвітній школі №92 міста Львова. Здобув освіту у Львівському фаховому коледжі індустрії моди Київського національного університету технологій та дизайну. У мирний час працював торговим агентом та менеджером з продажів у місті Львові. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від загарбників. Виконував бойові завдання із захисту територіальної цілісності та незалежності держави на південному напрямку у лавах 3-ї бригади оперативного призначення «Спартан» імені полковника Петра Болбочана Східного оперативно-територіального об’єднання НГУ | 1 серпня 2023 | Похорон вдібувся 31 травня 2024 у Львові [6] | ||||||
| 13376 | 
|
Лукʼяненко Олександр Олександрович
(«Лукʼян») |
19.04.1989, м. Суми. | 1 серпня 2023 | Загинув в бою під час виконання бойового завдання біля н.п. Роботино в Запорізькій області від вибуху ворожого снаряду [7] | ||||||
| 13377 … 13390 |
 |
|
Військовослужбовці ЗС України. | 1 серпня 2023 | |||||||
| 13391 |
|
Ковальський Михайло Володимирович («Добряк») |
29 серпня 1989, Благодарівка Миколаївської області. Згодом родина переїхала до Львова. У ранньому віці втратив батька, а згодом і маму. Навчався у Комунальному закладі Львівської обласної ради «Червоноградська загальноосвітня школа-інтернат». Закінчив Державний навчальний заклад «Львівське вище професійне політехнічне училище», здобув професію «слюсар з ремонту автомобілів». У мирний час працював в Одеській області в одному із місцевих відпочинкових комплексів. З початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від окупантів. Виконував бойові завдання у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України[8][9][10][11]. | 2 серпня 2023 | Загинув, виконуючи бойове завдання у селі Іванівське Бахмутського району під час артобстрілу. Похований 5 серпня 2023 року на Марсовому полі Личаківського цвинтаря у Львові. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[5]. | ||||||
| 13392 | 
|
Петрів Тарас
|
43 роки, с. Горохолина Богородчанської громади. Командир відділення кулеметного взводу 1-ї окремої танкової бригади. Долучився до ЗСУ у березні 2022. Мав звання старшого солдата. | 2 серпня 2023 | Загинув під час визволення селища Старомайорське Волноваського району Донецької області[12] | ||||||
| 13393 | 
|
Слюсар Михайло Антонович
|
1986, с. Середній Бабин. Служив водієм розвідувального відділення розвідувального взводу військової частини. | 2 серпня 2023 | 2 серпня 2023 року помер у лікарні в Запоріжжі[13]. | ||||||
| 13394 | 
|
Хлопенюк Олександр
|
23 лютого 1976, с. Іванівка на Сновщині. Закінчив Тихоновицьку середню школу. У 1994—1996 роках пройшов строкову військову службу. У липні минулого року долучився до лав ЗСУ. Спочатку служив в роті охорони одного з відділів Корюківського РТЦК та СП. З травня 2023 року був у складі одного з підрозділів військової частини А4007 на посаді навідника механізованого відділення. | 2 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині[14]. | ||||||
| 13395 | 
|
Шаравара Микола
(«Веган») |
28 травня 1987, с. Лапаївка поблизу Львова. Зголосився до Пласту 10 грудня 2000 р. Належав до гуртка «Вовкулаки» 1-го куреня імені Короля Данила у Львові. В липні 2001 року іменований пластуном-прихильником на Лисій горі у Львові. Вищу освіту здобув на історичному факультеті університету ім. І. Франка. Працював у ресторанній сфері. Після повномасштабного російського вторгнення 2022 р. добровільно зголосився до війська. З 23 квітня по 11 грудня 2022 р. воював у складі 10-го окремого стрілецького батальйону у населених пунктах Річка та Павлівка Сумської області. Був солдатом гранатометником і оператором дрону. Згодом перейшов до 116-ої окремої механізованої бригади Збройних сил України. | 2 серпня 2023 | Загинув з чотирма побратимами 2 серпня 2023 р. у Пологівському районі Запорізької області під час штурмових дій внаслідок попадання ворожої протитанкової керованої реактивної ракети. Похорон відбувся 14 серпня у Львові, похований на Личаківському цвинтарі[15][16][17]. | ||||||
| 13396 | 
|
Родь Андрій
|
с. Бодячів Сокальської громади. Захисник був командиром другого танкового взводу танкового батальйону військової частини А1008. Сержант. | 2 серпня 2023 | Загинув у важкому бою на східному кладовищі. Похований на місцевому кладовищі в рідному селі 8 серпня 2023[18] | ||||||
| 13397 |
|
Прохоренков Мар'ян
|
с. Бір Золочівського району. Був солдатом 1-го механізованого відділення 1-го механізованого взводу 6-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону військової частини. | 2 серпня 2023 | Загинув 2 серпня 2023 року внаслідок отриманих травм під час артилерійського обстрілу[19]. | ||||||
| 13398 | 
|
Абубакаров Тімур Солтагірович
(«Тамерлан») |
30 червня 1994, с. Наталівка Житомирської області. Закінчив місцеву школу. Потім вивчився на маляра-штукатура. Строкову військову службу проходив у селі Дівички на Київщині, навчався там на артилериста. Згодом підписав контракт з 30-ю бригадою строком на 5 років. Обійняв посаду командира гармати. 4 місяці брав участь у миротворчій місії в Косові. Повернувся додому в 2014 році, коли почалася російсько-українська війна. Брав участь у пробитті коридору для виходу українських військ із Дебальцевого, потім воював під Бахмутом. Згодом Тімура перевели до 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Разом із побратимами боронив Донеччину. Потім протягом 7 місяців брав участь у миротворчій місії в Ліберії. Після демобілізації в 2018 році навчався в Київській школі економіки та на Міжнародній програмі REFA-International з оптимізації виробництва. Після того працював на заводі «Обербетон» у Житомирі, потім — у міжнародній компанії «Костал Україна» в Борисполі. Обіймав посаду провідного інженера з організації праці. Разом із побратимами боронив Київщину, Сумщину, Чернігівщину та Харківщину. П'ять місяців тому воїна перевели в 118-ту окрему механізовану бригаду. | 2 серпня 2023 | Загинув у бою з ворогом 2 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Похований 6 серпня 2023 в місті Звягель[20][21]. | ||||||
| 13399 |  |
Мажара Євген Володимирович
(«Джек») |
26 серпня 1990. З перших днів повномасштабного вторгнення росії записався до ТРО Київської області. Неодноразово виїздив розбирати завали у Бучі, Ірпені та Гостомелі. Був призваний до лав ЗСУ та згодом відібраний на навчання до Великобританії. Після повернення в Україну одразу відправився на передову, де ніс службу у Збройних Силах України головним сержантом 80-ї окремої десантно-штурмової бригади 5-ї роти 2-го батальйону. Марив Перемогою, мріяв про світле майбутнє для доньки у вільній, незалежній Україні[22]. | 2 серпня 2023 | Загинув, виконуючи бойове завдання у с. Іванівське, Бахмутського району, Донецької області. Похований 8 серпня 2023 року на Міському кладовищі у місті Києві (17 ряд, 15 місце). Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[23]. | ||||||
| 13400 |  |
Лисенко Роман Анатолійович
(«Лука») |
27 березня 1985 року м. Люботин. В перші дні повномасштабного вторгнення росії разом зі своїм братом Андрієм записався до лав ЗСУ. Одразу відправився на передову, де ніс службу на посаді головного сержанта 2 взводу 9 роти 3 механізованого батальйону 92-ї окремій штурмовій бригаді імені кошового отамана Івана Сірка. | 2 серпня 2023 | Загинув, виконуючи бойове завдання в районі с. Кліщіївка, Бахмутського району, Донецької області. Похований 11 серпня 2023 року на Алеї героїв Міського кладовища Люботина. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[24][25]. | ||||||
| 13401 | 
|
Кляшторний Дмитро Васильович
(«Гном») |
с. Глибочок Тернопільської області. У дитинстві переїхав з батьками до міста Деражня Хмельницької області. Навчався в Деражнянському професійному аграрному ліцеї, потім – в Новоушицькому коледжі Подільського державного аграрно-технічного університету. Також вступив на економічний факультет Тернопільського інституту, але завершити не встиг. З 2015 року жив у місті Івано-Франківськ. Ще від початку Революції Гідності він відчував, що має щось зробити заради народу та держави, тому став на службу: спочатку – строкову, а згодом – і контрактну. Служив у Національній гвардії України. Отримав бойовий досвід під час АТО/ООС. Під час повномасштабної війни Дмитро був офіцером бойової групи спеціального призначення 4-го окремого штурмового загону спецпризначення Центру спеціального призначення НГУ «Омега». Разом із побратимами завжди випробовував себе на міцність, силу духу і витривалість. Брав участь у гонці Race Nation (2021), екстремальні туристичних змаганнях «Доброволець» (2021), змаганнях з високоточної стрільби (2023). Під час служби військовий отримав багато нагород, зокрема, нагороджений відзнакою «За участь в антитерористичній операції» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Майор. | 2 серпня 2023 | Загинув під час виконання службових обов’язків поблизу села Благодатне на Донеччині. Російська авіабомба впала неподалік автомобіля з Дмитром та двома побратимами. Всі загинули на місці. Поховано Героя на цвинтарі в місті Деражні. У Дмитра залишилися мама та дружина [26] | ||||||
| 13402 |
|
Демчук Ігор Володимирович
(«Демон»)
|
24 червня 1987, с. Каришків, Вінницька область. Навчався в Національній академії внутрішніх справ (спеціальність «Право»), Національній академії Національної гвардії України (спеціальність «Менеджмент»). Від 2010 — у Західному територіальному управлінні Національної гвардії України, де пройшов шлях від стрільця стрілецького батальйону до командира 1-ї групи спеціального призначення окремого загону спеціального призначення. Від 2014 — учасник бойових дій на сході України. Під час повномасштабного російського вторгнення служив у спецпідрозділі «Омега» НГУ; врятував не одне життя на полі бою. | 2 серпня 2023 | Похований 4 серпня 2023 року на Полі Почесних поховань 86-а Личаківського цвинтаря. Залишилися дружина та двоє синів. | ||||||
| 13403 |
|
Зайцев Сергій Федорович |
Капітан, спецпідрозділи НГУ Омега. | 2 серпня 2023 | Російська авіабомба впала неподалік автомобіля. Всі загинули на місці. | ||||||
| 13404 |
|
Цуркан Олександр Георгійович
|
28.08.1981, с. Ганно-Леонтовичеве, Устинівського району. Згодом переїхав до села Велика Северинка. Був нагороджений медаллю «Ветеран війни». | 2 серпня 2023 | Загинув отримавши важке бойове поранення поблизу нп. Богородичного Донецької області, перебував на довготривалому лікуванні [27]. | ||||||
| 13405 … 13410 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 2 серпня 2023 | |||||||
| 13411 |
|
Корпан Володимир
|
24 березня 1978, с. Тисів. Закінчив місцеву школу. Здобув спеціальність «Слюсар по ремонту побутової техніки» у Стрийському професійно-технічному училищі. Загинув навідник відділення спеціального призначення однієї з військових частин ЗСУ. Навчався в Академії муніципального управління в Києві, мешкав в місті Васильків. З 2014 року брав участь в АТО/ООС у Сєвєродонецьку. З перших днів повномасштабного російського вторгнення став до лав територіальної оборони Василькова. Воював навідником відділення у складі взводу спеціального призначення військової частини ЗСУ. | 3 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання у селі Веселе Соледарської територіальної громади Бахмутського району 3 серпня 2023. Похований в рідному селі Тисів[28]. | ||||||
| 13412 | 
|
Мовчан Михайло В'ячеславович
(«Мірча») |
17 січня 1999, с. Жигалівка Хмільницького району. Служив нацгвардієць кулеметником, старший солдат. | 3 серпня 2023 | Загинув на Запорізькому напрямку [29] | ||||||
| 13413 | 
|
Ференц Ігор Володимирович
|
5 лютого 1992, с. Дунів. | 3 серпня 2023 | Похований в селі Дунів 7 серпня 2023[30] | ||||||
| 13414 |
|
Головченко Сергій
|
6 вересня 1970, м. Кропивницький. Навчався у міській школі № 32, а по її закінченню вступив до машинобудівного технікуму на спеціальність технік-технолог. Останнім часом працював будівельником у Знам'янці, де і проживав. | 3 серпня 2023 | Загинув під Кліщіївкою у Донецькій області під час виконання бойового завдання. Похований на Алеї почесних поховань Далекосхідного кладовища[31]. | ||||||
| 13415 | 
|
Дятлюк Юрій
|
34 роки, Вінницька область. Випускник Факультету менеджменту та інформаційної безпеки. До повномасштабної війни виступав у чемпіонаті Вінницької області з футболу за аматорську команду Кряж-Агро. Також грав за міні-футбольний клуб Хімік. Служив старшим сапером інженерно-саперного взводу аеромобільного батальйону, 95ОДШБр. Брат футболіста Олександра Тимчика. | 3 серпня 2023 | Загинув внаслідок артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Мар’їнка Донецької області. У воїна залишилася дружина, 11-річний син та чотирирічна донька [32][33]. | ||||||
| 13416 | 
|
Мирошниченко Сергій
|
с. Ободи Сумської області. Закінчив там школу. Потім здобув фах електрозварювальника у Сумському професійно-технічному училищі №16. Жив і працював у Сумах. Пройшов навчання на Житомирщині та у Великобританії, обійняв посаду стрільця та разом із побратимами вирушив обороняти Донеччину. | 3 серпня 2023 | Загинув 3 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Мар'їнка на Донеччині. Похований на Алеї Слави Баранівського цвинтаря у Сумах [34]. | ||||||
| 13417 | 
|
Осипков Євген Вікторович |
Народився 5 жовтня 1976 року у Дарницькому районі м. Києва. У мирному житті Євгеній працював директором ресторану швидкого харчування. Захисник України вже мав бойовий досвід і знав, на що здатні росіяни, бо він у 2015-2016 роках захищав державу в зоні проведення АТО/ООС. Тому 24 лютого 2022 року Євгеній був призван до лав ЗСУ та став на захист нашої Батьківщини. | 3 серпня 2023 | На Донеччині, під час одного з бойових завдань отримав поранення. Та попри це, негайно повернувся на передову, щоб далі боронити країну від окупанта. Але 3 серпня Євгеній загинув в бою. Посмертно Герой нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України» та орденом «За Мужність» 3-го ступеня. | ||||||
| 13418 | 
|
Філіп'єва Дар'я Сергіївна(«Блискавка») |
м. Суми. Була майстром спорту з легкої атлетики. Здобула освіту в Сумському державному університеті. Останнім часом мешкала в Києві. З 2019 служила бойовою медикинею 24ОМБр, 46ОАЕМБр та Інтернаціональному легіоні. Нагороджена відзнакою головнокомандувача ЗСУ «Сталевий хрест». | 3 серпня 2023 | [35][36] | ||||||
| 13419 |
|
Сорокін Сергій Олександрович
|
28.06.1998, с.Червона Поляна, військовослужбовець ЗСУ. | 3 серпня 2023 | [27] | ||||||
| 13420 | 
|
Бойко Олег Юрійович
|
48 років, м. Синельникове, Дніпропетровська область. Навідник-оператор роти оперативного призначення НГУ | 3 серпня 2023 | Загинув біля села Мала Токмачка Запорізької області внаслідок ворожого обстрілу [37]
| ||||||
| 13421 … 13424 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 3 серпня 2023 | |||||||
| 13426 | 
|
Тріфонов Ярослав
|
7 квітня 1976 року, с. Задністрянське Бурштинської міської громади. Долучився до лав ЗСУ добровольцем у січні 2023 року. | 4 серпня 2023 | Помер у Дніпрі від отриманих поранень під час мінометного обстрілу поблизу Бахмута[38]. | ||||||
| 13427 |
|
Чудакоров Владислав Олегович
|
1998, с. Станькова, Прикарпаття. Служив молодшим інспектором прикордонної служби І категорії — інструктором кінологічної групи відділення інспекторів прикордонної групи. | 4 серпня 2023 | 4 серпня 2023 року загинув у Донецькій області при виконанні заходів з відсічі збройної агресії рф[13]. | ||||||
| 13428 |
|
Мацук Роман Степанович
|
14 жовтня 1984. | 4 серпня 2023 | 10 серпня 2023 похований на Алеї Героїв на цвинтарі в Чукалівці поблизу Івано-Франківська[39] | ||||||
| 13429 |
|
Сліпченко Юрій
|
11 грудня 1979, с. Озеряни Варвинської громади У 2002 році закінчив Чернігівський педагогічний університет за напрямом «вчитель фізичного виховання». Працював за фахом у Кухарській та Озерянській загальноосвітніх школах. У 2015 році працював провідним фахівцем СТОВ «Дружба Нова». У травні минулого року долучився до ЗСУ. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А4723 на посаді водія механізованого взводу. | 4 серпня 2023 | Загинув 4 серпня 2023 року під час ворожого мінометного обстрілу на Луганщині. Похований в рідному селі[40]. | ||||||
| 13430 … 13439 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 4 серпня 2023 | |||||||
| 13440 |
|
Павлик Володимир Степанович
|
15 квітня 1976, м. Калуш. Навчався та працював в місті Калуш, але мешкав в селі Бовшів Івано-Франківського району. У 2014 брав участь в АТО. | 5 серпня 2023 | Загинув в місті Куп'янськ Харківської області. Похорон відбувся у Львові 11 серпня 2023. Похований на Марсовому полі на Личаківському цвинтарі[41][42]. | ||||||
| 13441 |
|
Новик Ярослав
|
20 жовтня 1987, Чернігів. Закінчив загальноосвітню школу № 28 після чого навчався у Чернігівському професійно-технічному училищі. Протягом 2006—2007 років проходив службу в роті почесної варти Президентського полку у Києві. Потім працював машиністом плавучого крана Кпл-3. У жовтні 2022 року почав служити у складі одного з підрозділів військової частини А4350 на посаді стрільця-снайпера, звання старший солдат. | 5 серпня 2023 | Загинув 5 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку. Похований на кладовищі Яцево в Чернігові[43]. | ||||||
| 13442 |
|
Баранецький Юрій Анатолійович
|
1979, м. Підволочиськ. Мешкав в Києві. Керував бойовою машиною «Леопардом», а також успішно пройшов навчання в Англії військової майстерності. | 5 серпня 2023 | Загинув на Запорізькому напрямку. Похований у Підволочиську[30] | ||||||
| 13443 |
|
Якубовський Віктор
|
с. Грибова, Лановецька громада. Стрілець роти охорони 2 відділу Кременецького РТЦК та СП. | 5 серпня 2023 | Отримав серйозні поранення під час виконання бойового завдання, проходив лікування, переніс операцію, однак помер 5 серпня[44] | ||||||
| 13444 |
|
Кузик Петро Богданович
|
2 грудня 1985, м.Мерефа, боєць Національної гвардії України | 5 серпня 2023 | [45] | ||||||
| 13445 |
|
Мельниченко Олександр Миколайович
|
1997, с. Випасне на Одещині. | 5 серпня 2023 | Помер від отриманих поранень не сумісних з життям. Похований 13 серпня у рідному селі[46] | ||||||
| 13446 | 
|
Шелудько Олексій Леонідович
|
24.09.1979, м. Біла Церква. Командир 3-го механізованого батальйону 44ОМБр. | 5 серпня 2023 | Загинув в ході рекогностування, потрапивши під мінометний обстріл біля н.п. Берестове Бахмутського району [47][48] | ||||||
| 13447 |
|
Лонський Олег Анатолійович («Граф»)
|
27.03.1992, с. Зарубинці Житомирська область. Стрілець-помічник гранатометника 2 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини А1008. Був мобілізований 4 грудня 2022. | 5 серпня 2023 | Загинув в бою з окупантами, від вибухової травми в результаті мінометного обстрілу з боку противника в районі населеного пункту с. Першотравневе Куп'янського району Харківської області [49]. | ||||||
| 13455 | 
|
Дзібій Віталій
|
2 січня 1993, с. Крихівці біля Івано-Франківська. Воював у складі 1 полку спецпризначення «Сафарі» Національної поліції України. Згодом перейшов у 78 полк десантно-штурмових військ ЗСУ. Виконував складні бойові завдання у одній з найгарячіших точок. | 6 серпня 2023 | Під час останнього завдання біля м. Оріхів Запорізької області отримав контузію та черепно-мозкову травму, від наслідків якої помер 6 серпня 2023 року. Похований на Алеї Героїв Крихівецького цвинтаря 8 серпня 2023[50] | ||||||
| 13456 |
|
Томинець Василь
|
с. Ропавське Боринської громади. | 6 серпня 2023 | Захисник загинув 6 серпня 2023 року в районі села Петропавлівка Харківської області, внаслідок отриманих поранень. Похорон відбувся 10 серпня 2023[51] | ||||||
| 13457 |
|
Муравель Богдан
|
с. Криве Радехівської громади. Мобілізований на службу 7 вересня 2022 року. Військовий проходив службу у військовій частині А1008. Був водієм-санітаром медичного пункту мотопіхотного батальйону, солдатом. | 6 серпня 2023 | Загинув 6 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання в Харківській області[51]. | ||||||
| 13458 |
|
Радчук Євген
|
52 роки, с. Губків Соснівської тергромади. З червня 2022 року він був старшим стрільцем-оператором механізованої роти. | 6 серпня 2023 | Загинув внаслідок мінометного обстрілу біля населеного пункту Авдіївка на Донеччині[52] | ||||||
| 13459 |
|
Леськів Ігор Богданович
|
12 березня 1972, с. Сугрів Ходорівської громади. Захищав Україну від липня 2022 року. Був гранатометником військової частини А4722. | 6 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку. 12 серпня відбувся похорон[53]. | ||||||
| 13460 |
|
Лютий Олег Андрійович |
с. Руда-Сілецька Кам'янка-Бузької громади. Військовослужбовець 2 батальйону оперативного призначення військової частини 3028 Західного ОТО Національної гвардії України. | 6 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Роботине Запорізької області 6 серпня 2023 року. Похорон відбувся 12 серпня[53]. | ||||||
| 13461 |
|
Кічула Михайло Михайлович |
с. Сокіл Кам'янка-Бузької громади. Військовослужбовець 2 батальйону оперативного призначення військової частини 3028 Західного ОТО Національної гвардії України. | 6 серпня 2023 | Загинув 6 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Роботине Запорізької області. Похорон відбувся 12 серпня[53]. | ||||||
| 13462 |
|
Тищенко Андрій
|
20 лютого 1989, м. Рязань, Росія. З 1991 проживав в місті Чернігів, навчався у загальноосвітній школі № 3. Після отримання вищої освіти проходив службу в МВС. З першого дня повномасштабної війни долучився до оборонців України. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А1815 на посаді головного сержанта-командира відділення кулеметної роти. Молодший сержант. | 6 серпня 2023 | Загинув 6 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Попрощалися з воїном у Чернігові та поховали на кладовищі Яцево[43]. | ||||||
| 13463 |
|
Петльований Андрій Миколайович
|
29 років. У 2013 році Андрій був призваний на строкову службу в Донецьку. В 2014 році, коли почалася війна, його взяли в полон. Після визволення з полону він підписав контракт з Нацгвардією на 3 роки і залишився служити Україні. 26 лютого 2022 року повернувся до служби. | 6 серпня 2023 | Загинув на Донеччині, потрапив під сильний обстріл з своїм побратимом Олексієм Данилюком. Похований 6 серпня на Микулинецькому цвинтарі в Тернополі[54] | ||||||
| 13464 |
|
Прудивус Любомир
|
с. Залісся, Івано-Пустенська громада. | 6 серпня 2023 | [44] | ||||||
| 13465 | 
|
Сенюк Богдан
(«Баґдад») |
15 березня 2001, м. Івано-Франківськ. Згодом сім'я переїхала до Тернополя. Вступив до Пласту в квітні 2012 року. Був гуртковим «Тамплієрів» 13 куреня ім. Олекси Довбуша в Тернополі. Здобував вищу освіту у Львівському університеті ім. І.Франка за спеціальністю історії та археології. Спеціалізувався на періоді середніх віків. Диплом бакалавра захищав в м. Сєвєродонецьк, коли вже був у війську. Належав до ГО «Традиція та порядок». Був прихильником ідей українського націоналізму. З початком повномасштабного російського вторгнення добровільно зголосився до війська. У складі тактичної групи «Реванш» був кулеметником, брав участь у боях за Київщину. Згодом воював чи не у всіх гарячих точках, зокрема в Бахмуті, Сєвєродонецьку, на Херсонщині. В боях отримав легку контузію. В жовтні 2022 року перейшов до іншого спеціального підрозділу. Був одним з найкращих кулеметників свого підрозділу. 13 березня 2023 року був нагороджений відзнакою за бойові заслуги від головного управління розвідки Міністерства оборони України. | 6 серпня 2023 | Загинув 6 серпня під час виконання бойового завдання на лівому березі Дніпра в районі села Козачі Лагері на Херсонщині [55]. | ||||||
| 13466 |
|
Школьнік Ярослав
|
с. Княгинин Кам'янець-Подільського району. | 6 серпня 2023 | Помер від отриманих поранень на фронті у шпиталі міста Дружківка Краматорського району. Поранення отримав внаслідок ураження осколками під час мінометного обстрілу у населеному пункті Північне, що на Донеччині. Похорон відбувся 15 серпня 2023 в рідному селі[56] | ||||||
| 13467 |
|
Драй Микола
|
53 роки | 18 серпня 2023 | Загинув на Запорізькому напрямку. Прощальну церемонію з воїном провели у селищі Нововоронцовка, а поховали у Золотій Балці Бериславського району 18 серпня 2023[57] | ||||||
| 13468 |
|
Кравчук Микола Якович
|
46 років, с. Ромейки Вараського району Рівненської області. Закінчив Кузнецовське технічне училище №12, здобув фах електрозварювальника 3-го розряду. Працював будівельником. Часто їздив на заробітки в інші міста. | 6 серпня 2023 | Загинув в бою з окупантами біля села Роботине Запорізької області. Захисник отримав смертельні множинні уламкові поранення[58]. | ||||||
| 13469 | 
|
Логвиненко Владислав
(«Козак») |
23 роки, м. Павлоград Дніпропетровської області. З дитинства мріяв бути військовим. У 2012 році вступив у Київський військовий ліцей імені Івана Богуна. Після закінчення став курсантом Військово-юридичного інституту Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Згодом став курсовим офіцером воєнно-юридичного факультету рідного вузу. Перебував на передових позиціях у складі угруповання військ «Харків». Брав участь в обороні та визволенні Харкова, за що був нагороджений медаллю «За оборону міста-героя Харків». З початку березня 2023 року проходив службу у військовій частині А0504, що підпорядковується Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України. Офіцер брав участь у багатьох бойових, диверсійних, коригувальних та розвідувальних операціях. Посмертно нагороджений відзнакою ГУР МО України «За мужність при виконанні спецзавдань». | 6 серпня 2023 | Загинув на Херсонщині. Коли разом із побратимами повертався з бойового завдання, під час переправи через річку Дніпро човен підірвався на ворожій міні. Похований на Алеї Героїв Луганського кладовища у рідному місті [59][60]. | ||||||
| 13470 | 
|
Калюпін Володимир
|
21 квітня 1991, м. Борщів Тернопільської області. Був учасником Революції Гідності. Після закінчення військової кафедри одразу вступив до ЗСУ. Виконував бойові завдання у зоні АТО. Спершу у складі 51 окремої механізованої бригади, а згодом – 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила. Із початком повномасштабного вторгнення добровольцем повернувся на фронт, воював на Запорізькому напрямку у складі 65 окремої механізованої бригади. | 6 серпня 2023 | [61]. | ||||||
| 13471 |
|
Церковний Олександр
|
1985 р., с. Ройлянка Білгород-Дністровського району. Мобілізований в березні 2023 р. | 6 серпня 2023 | Загинув в районі н.п. Урожайне Донецької обл. внаслідок отриманих в бою поранень. Похований 16 серпня в рідному селі[62]. | ||||||
| 13472 |
|
Воронов Олексій Васильович
(«Фітнес») |
8 березня 2003, м. Балаклія, Харківщина. Вступив до Харківської державної академії фізичної культури, де навчався за спеціальністю «Фітнес та рекреація». У 2019 році здобув перемогу на чемпіонаті України з підйому на біцепс, у становій тязі і багатоповторному жиму. До повномасштабного вторгнення поєднував навчання в університеті, роботу в McDonald’s і тренування. Планував влаштовуватись на роботу фітнес-тренером, але не встиг. Улітку 2022 року вступив до добровольчого батальйону «Реванш». Згодом став частиною бригади Головного управління розвідки Міноборони України. Воював на Донецькому, Харківському, Запорізькому та Херсонському напрямках. Нагороджений посмертно відзнакою ГУР МОУ «За мужність при виконанні спецзавдань». | 6 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання на лівому березі Дніпра на Херсонщині. Отримав осколкове поранення в голову між селами Підстепне та Козачі Лагері. Залишились батьки, молодші сестра та брат, кохана дівчина [63] | ||||||
|
Онищенко Владислав
(«Поет») |
11 жовтня 2001, м. Кропивницький. Син офіцера ЗСУ. Навчаючись в гімназії, потрапив у патріотичну скаутську організацію «Січ».Навчався на факультеті іноземних мов у Львівському національному університеті імені Івана Франка за спеціальністю «Німецький переклад і міжкультурна комунікація». Писав пісні, давав концерти зі своєю групою. З 24 лютого доєднався до добровольців територіальної оборони у Львові. У березні 2022 року долучився до добровольчого батальйону «Реванш». У травні 2022 року стало відомо, що його батько, який захищав Маріуполь від російських загарбників, потрапив у полон. Був у найгарячіших точках: Енергодар, Бахмут, Запорізький напрямок. Брав участь у форсуванні Дніпра, захопленні та розчищенні плацдарму на Херсонщині. | 6 серпня 2023 |
Загинув під час виконання бойового завдання на лівому березі Дніпра в районі села Козачі Лагері на Херсонщині на водному мінному полі [64]. | |||||||
|
|
Сіваш Антон Сергійович
(«Чівас») |
27 вересня 1998, м. Вінниця. Закінчив із золотою медаллю місцеву середню школу-гімназію №6. Потім здобув вищу освіту у Донецькому національному університеті імені Василя Стуса, Вінницькому національному аграрному університеті та у Відокремленому структурному підрозділі «Інститут інноваційної освіти Київського національного університету будівництва і архітектури». Був підприємцем. Коли почалася повномасштабна війна, знайшов спосіб потрапити до ЗСУ. У квітні 2022 року увійшов до тактичної групи «Реванш». У складі мінометного підрозділу разом із побратимами брав участь в обороні Сєвєродонецька на Луганщині. Після чого перевівся до Головного управління розвідки Міноборони України, де у складі мінометного підрозділу виконував складні операції в Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях. У 2023-му перейшов до штурмового підрозділу. Брав участь в обороні Харківщини та створенні стратегічного плацдарму на лівому березі Дніпра. | 6 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання на лівому березі Дніпра в районі села Козачі Лагері на Херсонщині. . Похований на Сабарівському кладовищі в Вінниці. Залишилися батьки, брат та кохана дівчина [65]. | |||||||
| 13473 | 
|
Суботяк Ігор
|
29 серпня 1975, м. Коломия. Знаний на Івано-Франківщині бандурист. 15 років працював у Фінляндії столяром в місті Гельсінкі, був актором Українського народного театру, бандуристом та учасником хору Товариства українців у Фінляндії «Переспів». 24 лютого 2022 повернувся в Україну. Був військовослужбовцем Івано-Франківського зонального відділу Військової служби правопорядку. | 7 серпня 2023 | Рятував постраждалих від удару по Покровську. Загинув під повторного удару по тому саму місці коли тривала рятувальна операція. Отримав поранення несумісні з життям[66][67] | ||||||
| 13474 | 
|
Заверей Андрій Андрійович
(«Звір») |
7 червня 1992. Боєць 3-го батальйону «Свобода» Бригади наступу «Рубіж». Брав участь в АТО у 2014 році. Після початку повномасштабного вторгнення він долучився до батальйону «Свобода». | 7 серпня 2023 | Загинув під Бахмутом. Похорон відбувся 15 серпня 2023 в селі Вільха Житомирського району Житомирської області[68][69] | ||||||
| 13475 |
|
Озарчук Володимир Васильович («Бригадир»)
|
2 лютого 1975. Пішов добровольцем, долучився до 3-го батальйону «Свобода» Бригади наступу НГУ «Рубіж». | 7 серпня 2023 | Загинув під Бахмутом. Прощання відбулося в селищі Гоща Рівненської області 12 серпня 2023[52][70] | ||||||
| 13476 |
|
Бандилко Нестор
|
29 років, м. Житомир. Отримав освіту в ЗОШ № 17, після чого закінчив навчання в Житомирському кооперативному коледжі. Володів кубками з бойового самбо, має дипломи та грамоти у боксі, дзюдо та вільній боротьбі. У 2015 році нагороджений золотою монетою «Учасника бойових дій». У 2014 році вирішив приєднатися до захисту України і став добровольцем у АТО. З 2015 року він служив та брав участь у бойових діях в складі полку «Азов». З початком повномасштабного вторгнення Нестор приєднався до складу ТРО «Азов-Київ», яка перетворилася у 3-тю штурмову бригаду. | 7 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання під Бахмутом[71] | ||||||
| 13477 |
|
Приходько Вадим Миколайович
|
29 липня 1973. Проходив службу на посаді механік-водій гармати артилерійського дивізіону Сухопутних військ України. Воював із 2015-го року. | 7 серпня 2023 | Помер в місті Суми під час перебування у відпустці. Похований на Ново-Центральному Баранівському кладовищі[72]. | ||||||
| 13478 |
|
Єсипенко Євгеній
(«Джексон») |
28 грудня 1998, с. Комарівка Борзнянської громади. Навчався у Комарівській школі. Після закінчення школи у 2016 році вступив до Київського будівельного училища. Працював у Києві на будівництві та кухарем у ресторані. З перших днів повномасштабної війни пішов служити. Був у складі одного з підрозділів військової частини А0504. Брав участь у боях за Бучу, Ірпінь, Бахмут та острів Зміїний. Був тяжко поранений, проходив лікування і реабілітацію за кордоном, після чого знову повернувся на бойові позиції. | 7 серпня 2023 | Загинув 7 серпня 2023 року під час виконання чергового бойового завдання на Херсонщині. Похований в рідному селі[73]. | ||||||
| 13479 |
|
Хімчинська Наталія Дмитрівна
|
1985, с. Михальча Чернівецької області. Солдатка 14ОМБр. Долучилася до лав ЗСУ у 2021 році. Залишилося двоє синів. | 7 серпня 2023 | Загинула у бою під Куп'янськом. Потрапила під ворожий обстріл. Похована 11 серпня 2023 у селі Михальча на Буковині[74][75] | ||||||
| 13481 |
|
Яремчук Микола
|
53 роки, с. Йосипівка Вінницької області. У 1986 році закінчив Йосипівську школу. Потім вступив до Вінницького професійно-технічного училища №18, де здобув фах електромонтера електротранспорту. У 1988-1990 роках проходив строкову службу в місті Яворів Львівської області. Згодом працював електриком на Юзефо-Миколаївському цукрокомбінаті. Під час повномасштабної війни, 15 серпня 2022 року, чоловіка мобілізували до лав ЗСУ. Спочатку захищав рідну землю у складі в/ч А7020. Потім перевівся до 117-ої окремої механізованої бригади. Брав участь у запеклих боях за Мар’їнку Донецької області та Волохів Яр на Харківщині. Старший сержант. | 7 серпня 2023 | Загинув 7 серпня 2023 року під час ворожого артилерійського обстрілу в районі села Мала Токмачка Запорізької області. Похований на Алеї Слави у рідному селі [76]. | ||||||
| 13482 |
|
Сенюк Богдан Олегович(«Баґдад»)
|
15 березня 2001, м. Івано-Франківськ. Згодом разом із сім'єю переїхав до Тернополя[77]. Закінчив історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. Дипломну роботу захищав у Сєвєродонецьку[78]. Від 2012 — у Пласті. Гуртковий «Тамплієрів» 13-го куреня ім. Олекси Довбуша в Тернополі. Учасник акцій та мандрівок, зокрема «Стежками Героїв» та «День пластуна»[79]. Член ГО «Традиція та порядок»[79]. З початком широкомасштабного російського вторгнення в Україну — на фронті. Служив кулеметником тактичної групи «Реванш», разом з якою брав участь у боях за Київщину, Бахмут, Сєвєродонецьк та Херсонщину. Мав легку контузію[79]. У жовтні 2022 року перевівся в інший спецпідрозділ[79]. | 7 серпня 2023 | Загинув 7 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на лівому березі Дніпра (Херсонщина)[80]. Похований 21 серпня 2023 року на Пантеоні Героїв Микулинецького цвинтаря м. Тернополя[81]. | ||||||
| 13483 |
|
Журавель Артем
(«Ріддік») |
19 травня 1988, м. Кам`янське. У 2003 році закінчив 9 класів середньої загальноосвітньої школи № 23, у 2007-му – Дніпродзержинський індустріальний технікум. Молодший сержант. З 2017 до 2021 року служив у ЗСУ на контракті, був учасником АТО. | 7 серпня 2023 | Загинув на Херсонщині. Похорон відбувся 25 серпня на Алеї Героїв цвинтаря на вулиці Весняній [82]. | ||||||
| 13484 |
|
Клименко Іван
|
33 роки, с. Налужжя, Тернопільщина. | 7 серпня 2023 | Загинув в районі населеного пункту Вільшана, що в Харківській області [83] | ||||||
| 13485 | 
|
Кужель Роман Юрійович («Ворон»)
|
Солдат, спецпідрозділ «Любарт». | 7 серпня 2023 | Загинув в боях за населений пункт Козачі Лагері на лівобережжі Дніпра [84] | ||||||
| 13486 … 13489 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 7 серпня 2023 | |||||||
| 13490 |
|
Бабінський Андрій Валерійович |
Закінчив Національний авіаційний університет у Києві, отримав спеціальність біохімія. Брав активну участь у Революції Гідності. З 2013 року працював молодшим науковим співробітником Інституту біохімії НАН України. Він досліджував протипухлинну дію вітаміну Е (токоферолу). У 2019—2020 роках спробував себе у Данії у сфері агробізнесу. Згодом повернувся в Україну та займався приватним підприємництвом. Багато років був співорганізатором Ше.Fest, координував логістику та влаштовував ніч кіно. З початку повномасштабного вторгнення захищав Україну у складі Сил територіальної оборони. Здобув фах бойового медика. Він воював на Харківщині та під Бахмутом, брав участь у контрнаступі на Запорізькому напрямку. Був організатором мегамаршу вишиванок з 2008 року. | 8 серпня 2023 | Загинув на Запорізькому напрямку поблизу населеного пункту Червона Криниця Оріхівського району. Потрапив під артилерійський обстріл касетними боєприпасами ворога. Прощання з Андрієм відбулося 11 серпня 2023 року у його рідних Сокирянах у Чернівецькій області[85][86]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[87]. | ||||||
| 13491 |
|
Федорченко Сергій
|
44 роки, с. Угринів Івано-Франківського району. Був мобілізований 5 травня 2022 року. Воював поблизу міста Оріхів Запорізької області. Служив парамедиком. | 8 серпня 2023 | Помер від серцевого нападу коли перебував в госпіталі на реабілітації[88] | ||||||
| 13492 |
|
Сабара Ігор
|
м. Хирів Самбірського району. Молодший брат також служить у ЗСУ. | 8 серпня 2023 | Захисник загинув 8 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Петропавлівка Куп'янського району Харківської області[19]. | ||||||
| 13493 |
|
Холодський Анатолій
|
34 роки. Був водієм гранатометного відділення взводу вогневої підтримки десантно-штурмової роти. | 8 серпня 2023 | Загинув 8 серпня 2023 року внаслідок артилерійського обстрілу під час виконання бойового завдання на Донеччині[89]. | ||||||
| 13494 | 
|
Задорожний Олексій
|
Пішов до армії добровольцем. | 8 серпня 2023 | Загинув на Херсонщині. Похований в Одесі[90]. | ||||||
| 13495 |
|
Женило Максим
|
18 січня 1980, м. Приозерськ (Казахстан). З часом переїхав в Україну, закінчив Чутівське СПТУ на Полтавщині за напрямом «тракторист». Проживав у Чутовому, а у 2009 році переїхав до Ічні на Чернігівщину. Після початку повномасштабної війни став на захист України. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А1275 на посаді механіка-водія, молодший сержант. | 8 серпня 2023 | Загинув 8 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Попрощалися військовим та поховали його на місцевому кладовищі Ічні[40]. | ||||||
| 13496 |
|
Веремієнко Андрій
(«Монах») |
Пішов захищати Україну одразу після Майдану. Він був послушником у Києво-Печерській лаврі на початку двохтисячних. Володів англійською, польською та норвезькою мовами. Кілька років жив і працював в Польщі. Повернувся з Польщі після початку повномасштабного вторгнення. | 8 серпня 2023 | Загинув від кулі снайпера в Старома йорську. 17 серпня 2023 похований на Алеї Слави на Лук'янівському цвинтарі[91][92][93]. | ||||||
| 13497 | 
|
Федоренко Ілля Сергійович |
15 січня 1989, Угорщина. Мешкав в Херсоні. Здобув вищу освіту у Національному торговельно-економічному університеті. Був учасником Революції Гідності. У мирному житті працював у ТОВ «ЦЕНТР ХЕРСОН». Коли почалася повномасштабна війна, чоловік вивіз родину в безпечне місце, а сам пішов до військкомату. Згодом Ілля був мобілізований до лав Десантно-штурмових військ ЗСУ. Проходив службу на посаді командира взводу 46-ої окремої аеромобільної бригади. Разом із побратимами воював за Херсонщину (Велика Олександрівка, Мала Олександрівка) та Донеччині (Курдюмівка, Озарянівка, Соледар). За час служби офіцер був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Сталевий Хрест» та посмертно — орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. | 8 серпня 2023 | Загинув в районі села Роботине Запорізької області. Під час штурму ворожих позицій на непідконтрольній території українські воїни потрапили під танковий обстріл. Похований на Алеї Слави центрального кладовища в селі Петропавлівська Борщагівка на Київщині[94]. | ||||||
|
13498| |
|
Леонтьєв Валерій
|
48 років, м. Кропивницький. Після школи вступив у місцевий машинобудівний технікум за спеціальністю «Автомобільний транспорт». Працював в автобусному парку механіком. 8 лютого 2023 року був мобілізований. | 8 серпня 2023 | Загинув 8 серпня у Донецькій області, за Дружківкою. Його впізнали по ДНК, бо в нього тіло дуже понівечене[95] | ||||||
| 13499 |
|
Шейдик Василь Володимирович |
15 січня 1990, с. Теліжинці. На війні служив командиром 3 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 2 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону, військової частини А 0284 — 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[96]. | 8 серпня 2023 | Загинув поблизу населеного пункту Іванівське Бахмутського району Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[97]. | ||||||
| 13500 |
|
Бельський Вадим Анатолійович («Аркан»)
|
Молодший сержант, командир групи | 8 серпня 2023 | Загинув 8 серпня 2023 року в боях за н.п. Козачі Лагері.[98] | ||||||
| 13501 |
|
Стасюк Ігор Петрович («Джокер»)
|
27 вересня 1992, м. Рівне. Закінчив Рівненський ліцей №27. З підліткового віку займався з спортом: пауерліфтингом, бойовим самбо, змішаними єдиноборствами (ММА). Навчався у Рівненському економіко-технічному коледжі на електромеханіка. Потім родина Ігоря переїхала в село Кустин на постійне проживання. 16 серпня 2022 року мобілізований до війська. Солдат, спецпідрозділ «Любарт». | 8 серпня 2023 | Загинув 8 серпня 2023 року в боях за н.п. Козачі Лагері внаслідок артилерійського обстрілу втратив праву руку, але продовжував вести бій. Помер від втрати крові на лівому березі річки Дніпро. Похований в селі Кустин. Залишилися дружина, дві доньки, брат, дві сестри, племінниці, племінники [99][100][101] | ||||||
| 13502 |
|
Карпюк Руслан Валентинович («Бєлий»)
|
Солдат, спецпідрозділ «Любарт». | 8 серпня 2023 | Загинув 8 серпня 2023 року в боях за село Козачі Лагері.[102] | ||||||
| 13503 … 13514 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 8 серпня 2023 | |||||||
| 13515 | 
|
Девдюк Сергій Юрійович
(«Соловей») |
30 травня 1984, проживав у м. Бучач Тернопільської області. Учасник Революції Гідності (листопад 2013 — лютий 2014). Працював у Польщі і брав активну участь у житті української громади у Варшаві. На другий день повномасштабної війни 25 лютого 2022 року виїхав до України, боронив Київ у складі добровольчого підрозділу. З липня 2022 року вступив до лав ЗСУ. Воював у 47-маій окремій механізованій бригаді «Ма́ґура»[103]. | 9 серпня 2023 | Помер у лікарні святого Пантелеймона у Львові внаслідок важких поранень, отриманих 13 червня у бою поблизу населеного пункту Оріхове на Запоріжжі. Похований 11 серпня 2023 року в Бучачі[104][105]. | ||||||
| 13516 | 
|
Яріш Сергій
|
с. Шегині Мостиського району. Був молодшим сержантом Морської піхоти ЗСУ. | 9 серпня 2023 | Загинув 9 серпня 2023 року поблизу селища Урожайне Волноваського району Донецької області внаслідок мінно-осколкового поранення[19] | ||||||
| 13517 | 
|
Гаврилюк Роман Дмитрович
|
6.09.1996, м. Рені Одеська область. В 2014 році закінчив Ізмаїльський військово-морський ліцей. Молодший сержант, старший оператор, вогнеметник 3 полку ССО. | 9 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання під Красногорівкою Донецької області. Похорон відбувся 13 серпня в с. Орлівка Ренійської громади. Залишилися дружина та донечка яка норидилась після загибелі батька, а також батьки та молодший брат [106]. | ||||||
| 13518 |
|
Садовий Роман
|
м. Дрогобич Львівської області. З початком повномасштабного вторгнення добровольцем долучився до ТрО. За понад рік перебування в зоні бойових дій, воював у «гарячих» точках. | 9 серпня 2023 | Помер на Куп'янському напрямку. 15 серпня похований у рідному селі Почаєвичі на місцевому кладовищі[107] | ||||||
| 13519 | 
|
Луцан Василь Ігорович
|
1989, с. Слобідка Войнилівської громади. Матрос. | 9 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання, внаслідок поранень, несумісних із життям, в результаті мінометного обстрілу російських окупантів на Донеччині[108] | ||||||
| 13520 |
|
Вихристенко Максим Васильович
|
16 липня 1986, м. Кропивницький. Навчався у школі № 30, після закінчення дев'ятого класу пішов працювати на завод, опанував професію зварювальника. Був мобілізований до ЗСУ у червні 2023. Служив на посаді гранатометника першого механізованого відділення другого механізованого батальйону | 9 серпня 2023 | Загинув 9 серпня поряд із селом Кліщіївка Бахмутського району на Донеччині[109] | ||||||
| 13521 |
|
Зеленюк В'ячеслав Вікторович
|
4 листопада 1979, с. Вільховець, Черкащина. | 9 серпня 2023 | Загинув на Донеччині. Похований в рідному селі[110]. | ||||||
| 13522 | 
|
Колчужний Євгеній Іванович
(«Цербер») |
14.03.2001. 6 березня 2022 року поповнив ряди захисників України. Був зарахований у 128 бригаду ТРО 230 батальйону , на посаду оператора 2-го протитанкового відділення , протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини А7405.
солдат, оператора 2-го протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 230 батальйону, в.ч. А7408. |
9 серпня 2023 | Загинув в с. Старомайорське Донецької області внаслідок ворожого артилерійського обстрілу та прямого влучання керованої авіаційної бомби. | ||||||
| 13523 |
|
Триндусь Вадим Петрович
|
15 вересня 1992 р.н, уроженець м.Дубно Рівненської області. У перші дні повномаштабної війни 24.02.2022р Вадим без вагань вступив до лав ТРО м.Дубно, на захист країни та сім'ї, де проходив навчання. 28 березня 2023 р. Вадим був мобілізований до лав ЗСУ де освоїв навички сапера. Згодом 15 червня 202Зр. був відправлений на схід нашої країни, у Донецьку обл., де проявив свою мужність і героїзм. Вадим був віданим солдатом і побратимом. | 9 серпня 2023 | 9.08.202Зр. під час виконання бойового завдання потрапив під обстріл країни агресора біля населеного пункту Васюківка Бахмутського району, та отримав поранення несумісні з життям. | ||||||
| 13524 | 
|
Царук Анатолій Петрович
(«Марк») |
10 серпня 1975, м. Сарни. З 1982 по 1992 роки навчався в Сарненській гімназії (нині ліцей №5). Після закінчення школи пішов навчатися у Рокитнівський медичний коледж. Працював у Сарненській районній стоматологічній поліклініці – зубним техніком. У 2000 році одружився,у шлюбі народилося дві доньки – Мирослава та Дана. 21 лютого 2019 року підписав трирічний контракт і проходив службу в 24 ОМБ ЗСУ. З 2019 по 2022 роки брав участь в АТО/ООС в Луганській і Донецькій областях. Після закінчення контракту повернувся до родини. А вже 24 лютого 2022 року знову став на захист України в бригаді НГУ «Азов», гранатометником. Старший солдат, гранатометник. | 9 серпня 2023 | Загинув 9 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на території Серебрянського лісництва, Кремінського району, Луганської області. Похований на Алеї Героїв у м. Сарни [111]. | ||||||
| 13525 |
|
Штилік Максим Олександрович
|
26.11.1990, с. Павлівка Болградського району. | 9 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі н.п. Піски Сумської області. Похований 14 серпня в рідному селі[112]. | ||||||
| 13526 | 
|
Лісничий Денис
|
с. Струмок, Сокирянська громада. Був солдатом військової частини А4436 57ОСБ, 65ОМБр. | 9 серпня 2023 | Загинув внаслідок мінометно-артилерійського обстрілу на Донеччині. Похорон відбувся 16 серпня в селі Струмок [113] | ||||||
| 13526 … 13529 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 9 серпня 2023 | |||||||
| 13530 | 
|
Кришталь Тарас
|
44 роки, с. Підбірці Львівської області. Вищу освіту здобув у Львівському торговельно-економічному університеті. У мирний час працював у сфері торгівлі та будівництва. Після початку повномасштабного вторгнення РФ повернувся з-за кордону та пішов захищати Україну у складі 3-ї бригади оперативного призначення імені полковника Петра Болбочана Східного оперативно-територіального об'єднання НГУ. Брав участь у боях за Бахмут, де був поранений. Після лікування повернувся до військової частини. | 10 серпня 2023 | Чин похорону відбувся 13 серпня 2023 у церкві св. Миколая у с. Підбірці. Поховано військового на місцевому кладовищі[19]. | ||||||
| 13531 |
|
Гасюк Богдан
|
с. Івахни Черкаська область. | 10 серпня 2023 | Помер під час лікування від отриманих на Донеччині травм[114] | ||||||
| 13532 |
|
Горук Володимир Васильович |
22 квітня 1989, с. Рудники Заболотівської громади Коломийського району. У селищі Битків військовий проживав разом зі своєю сім'єю. У лавах ЗСУ служив снайпером. | 10 серпня 2023 | Загинув від вогневого уламкового поранення, яке він отримав під час штурму бойових позицій армії РФ поблизу села Роботине Пологівського району. Нагороджений орденом "За мужність" III ступеня. Указ про нагородження президент підписав 3 листопада 2023 року. Нагороджений медаллю "За військову службу Україні" [115][116]. | ||||||
| 13533 |
|
Ращук Едуард Генріхович
(«Дід») |
24 серпня 1965. | 10 серпня 2023 | Загинув на Херсонщині. Похований в Одесі[90]. | ||||||
| 13534 |
|
Шабардін Геннадій Анатолійович
|
9 листопада 1976, Смолінська селищна громада, солдат. | 10 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойових завдань у районі села Вільшана Куп'янського району Харківської області. Похований 16 серпня у с.Березівка (Новоукраїнський район)[117] | ||||||
| 13535 | 
|
Панін Даніїл
|
19 березня 1997, м. Чернігів. У дитинстві професійно займався бальними танцями, мріяв стати тренером. У 2014-му закінчив місцеву школу № 35. У 2015 році вперше уклав контракт та проходив військову службу на посаді снайпера-розвідника, кілька разів брав участь в АТО на сході України. Потім вступив до Військової академії, яка в Одесі. Закінчив її у 2020 році. Після початку повномасштабної війни служив у складі одного з підрозділів військової частини А7304, був на посаді командира стрілецької роти. Мав звання капітан. | 10 серпня 2023 | Загинув 10 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на Луганщині[73]. | ||||||
| 13536 |
|
Ковєрєнє Алла Валеріївна
|
3 квітня 1981, м. Житомир. Закінчила місцеву школу № 1, вищу освіту здобула у Поліському національному університеті. Працювала на державній службі головною спеціалісткою відділу державного контролю управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини. Займалася веслуванням на човнах «Дракон». Після початку повномасштабного вторгнення вступила до добровольчого батальйону «Соколи Полісся». Разом із тим проходила навчальний курс з надання першої медичної допомоги, після чого у званні молодшого лейтенанта була заступником командира роти з морально-психологічного забезпечення у складі 115 окремої бригади ТрО та проходила військову службу на варті північних кордонів Житомирщини. Наприкінці весни 2023 року після ротації несла службу на східних рубежах країни[118]. | 10 серпня 2023 | Загинула під час виконання бойового завдання біля Куп'янська на Харківщині внаслідок прямого влучання ворожого снаряду. У загиблої залишилися дві неповнолітні доньки: Габріела та Даніела [119] | ||||||
| 13537 | 
|
Мацкович Олексій Васильович
|
22 березня 1986, с. Петрівка Перша. Здобув середню освіту у Олександрівській ЗОШ, а після – закінчив Олександрівський професійний аграрний ліцей за спеціальністю «кухар». Працював здебільшого на будівництві. Мешкав в Краматорську. Служив водієм, проходив службу на різних напрямках фронту. | 10 серпня 2023 | Загинув біля н.п. Олексієво-Дружківка.Похований на Алеї Слави в селищі Іванівка Краматорського району[120]. | ||||||
| 13538 |
|
Дворнік Федір
|
с. Скварява Золочівського району. Після повномасштабного вторгнення Росії долучився до лав ЗСУ. Воїн був оператором-розвідником взводу розвідки. | 10 серпня 2023 | Загинув в бою за територіальну цілісність України[121]. | ||||||
| 13539 | 
|
Балашов Олександр
(«Балаш») |
30 років, с. Іванчі Рівненської області. Жив у селищі Квасилів рідної області. Закінчив Національний університет «Острозька академія» за спеціальністю «Економічна кібернетика». Працював за кордоном на різних роботах. У вересні 2022 року приєднався до лав Військово-морських сил ЗСУ та вирушив захищати свою країну від російських окупантів. Олександр проходив службу в 35-ій окремій бригаді морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського. Був командиром роти снайперів. Мав звання молодший лейтенант | 10 серпня 2023 | Загинув неподалік селища Урожайне на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, внаслідок ворожого обстрілу отримав смертельні осколкове поранення голови та вибухову травму. Похований в селі Полиці на Рівненщині [122] | ||||||
| 13540 |
|
Микулін Микола Васильович («Дикий») |
22 роки, с. Нижні Бистрий, Закарпаття. У 2017 році закінчив там школу І-ІІІ ст. імені Василя Вовчка. Був учнем авторської дитячої художньої школи члена Національної спілки художників України Ласло Гайду при школі мистецтв міста Хуст. Мріяв вивчати військову справу. Мешкав у селі Вучкове. Працював за кордоном. Навесні 2022 року добровільно вступив до лав Збройних Сил України, долучившись до складу 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка. Виконував бойові завдання на сході України. Був оператором-радіотелефоністом, розвідником і джавелінщиком. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, нагрудним знаком «За зразкову службу», почесним нагрудним знаком «Сталевий хрест», відзнакою президента України «За оборону України» та медаллю «За оборону рідної держави». | 10 серпня 2023 | Під час виконання бойового завдання захисник потрапив під танковий обстріл та отримав осколкові поранення, несумісні з життям. Залишились дружина, донечка, батьки та старша сестра. Наприкінці 2023 року на фасаді Нижньобистрівського ліцею імені Василя Вовчка встановили меморіальну дошку на честь загиблого захисника [123] | ||||||
| 13541 |
|
Головєй Микола Георгійович
|
01.06.1994, с. Юр'ївка Болградського району. Після завершення школи переїхав в с. Нові Біляри Южненської громади. Мобілізований в грудні 2022 р.
Молодший сержант, командир відділення 46 окремої аеромобільної бригади. |
10 серпня 2023 | Загинув поблизу н.п. Роботине Запорізької області. Довгий час вважався зниклим без вісті, але у жовтні загибель військового підтвердилася. Похований 20 жовтня 2023 р. в м. Южне[124]. | ||||||
|
13542 |
|
Зотік Олександр Сергійович
|
10 грудня 1995, с. Семенівка Білгород-Дністровського району. | 10 серпня 2023 | Загинув внаслідок отримання поранень несумісних із життям[125]. | ||||||
| 13543 … 13549 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 10 серпня 2023 | |||||||
| 13550 |
|
Чурілов Олександр Володимирович
|
1992 р. н., житель с. Дорофіївка Підволочиської громади, Тернопільська область. Солдат 116-тої окремої механізованої бригади Сухопутних військ України[126]. | 11 серпня 2023 | 6 серпня 2023 року в ході виконання бойового завдання у результаті артобстрілу противником, отримавши важке поранення, був направлений в лікарню в м. Запоріжжя і 11 серпня помер. Похований 15 серпня 2023 року в с. Дорофіївка. | ||||||
| 13551 |
|
Буйвал Дмитро Володимирович («Хім»)
|
1 липня 1991, с. Старе Село біля Сум. Засновник громадської організації «Голос вулиць», творчої майстерні та організатор фестивалю вуличного мистецтва «Харитоненко Fest». Відомий сумський фаєрщик, жива скульптура і мім. | 11 серпня 2023 | Загинув у бою під Куп'янськом[127] | ||||||
| 13552 |
|
Петров Олександр Олексійович («Зевс»)
|
14 травня 1996. Боєць 7-го окремого батальйону «АРЕЙ» УДА 129-ї оБр Сил ТрО ЗСУ. | 11 серпня 2023 | Помер в лікарні Кривого Рогу внаслідок отриманих поранень під час виконання бойового завдання на Донеччині.[128] | ||||||
| 13553 |
|
Колодій Ігор
|
м. Броди Золочівського району. Був командиром танка, з вересня 2022 року захищав Україну на Сході. | 11 серпня 2023 | Помер 11 серпня 2023 року внаслідок раптового погіршення стану здоров'я. Похорон відбувся 14 серпня[15]. | ||||||
| 13554 |
|
Снігірьов Василь Миколайович
|
1977, с. Чернятин Коломийського району. | 11 серпня 2023 | 11 серпня 2023 року біля села Роботине Запорізької області боєць отримав важкі поранення. Його госпіталізували у медзаклад у Дніпро, однак лікарі не змогли врятувати життя воїна[129]. | ||||||
| 13555 |
|
Смирнов Олександр
|
м. Горішні Плавні, що на Полтавщині. У 2015-му році закінчив Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», де здобув освіту за фахом «Гірничий інженер-електромеханік». З лютого 2021-го року був співробітником Полтавського гірничо-збагачувального комбінату. Працював на посаді електромеханіка. У березні 2022 року пішов захищати Україну від наступу російських військ. | 11 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання 11 серпня неподалік села Кліщіївка Донецької області. Похорон відбувся 15 серпня 2023 в місті Горішні Плавні[130]. | ||||||
| 13556 | 
|
Петрунів Олег
|
с. Баранівці Самбірського району. Був солдатом відділення морської піхоти 36 бригади. | 11 серпня 2023 | Загинув захисник під час виконання бойового завдання 11 серпня 2023 року у Запорізькій області[131] | ||||||
| 13557 |
|
Швець Євген Михайлович |
29 років, народився та виріс в селі Новоолексіївка Чернівецької області, але разом з родиною проживав в селі Вашківці. Служив у військовій частині А0284 - 80-ій окремій десантно-штурмовій бригаді[132][133]. | 11 серпня 2023 | Загинув на Бахмутському напрямку. Похований 14 серпня у селі Вашківці[134]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[135]. | ||||||
| 13558 | 
|
Погребняк Дмитро Васильович |
м. Київ. В старших класах обіймав посаду Президента шкільного самоврядування (1999-2001 рр). Після закінчення школи вступив до Національного авіаційного університету. Будучи студентом, розпочав підприємницьку діяльність та вдало поєднував роботу та навчання. Отримав диплом економіста, працював за фахом в автоцентрі НАУ. З початком повномасштабного вторгнення, брав активну участь у місцевому загоні територіальної оборони на Київщині. Після звістки про загибель близького друга родини в перші дні війни, він вирішив, що потрібно стати на його місце та захищати суверенітет України в лавах ЗСУ. Став навідником у 43-й окремій артилерійській бригаді імені гетьмана Тараса Трясила. Брав участь у звільненні Миколаївщини, Херсонщини та територій на Запорізькому напрямку. | 11 серпня 2023 | Помер у військовому шпиталі від поранень, отриманих під час виконання бойових завдань у с. Мала Токмачка Запорізької області. Виконував обовʼязки командира гармати та разом з побратимами потрапив під артилерійський обстріл 4 серпня 2023 року. 29 вересня 2023 року указом Президента України нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня посмертно. Похований на Алеї героїв на Берковецькому (Міському) кладовищі у м. Києві 14 серпня 2023 року , 42 ділянка, 17 ряд. Залишилися дружина та син, якого у відпустці збирався вести до 1 класу. До відпустки не дожив 2 тижні. | ||||||
| 13559 |
|
Бакаров Тимофій
|
30 років, Оржиця. Після закінчення Оржицької школи навчався на кухаря у Лазірківському ПТУ, згодом працював охоронцем у Києві. 28 січня 2023-го року разом зі старшим братом Дмитром вступив на військову службу до лав Збройних Сил України. Був командиром аеромобільного відділення. | 11 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Роботине Запорізької області. Це сталося через російський мінометний обстріл. П’ять місяців Тимофія Бакарова вважали зниклим безвісти. Пізніше його тіло винесли побратими, а 8 січня 2024-го ідентифікували за результатами експертизи. Похований на Алеї Героїв у Полтаві. | ||||||
| 13560 | 
|
Прокопець Сергій
|
13 січня 1985, с. Іваниця, Парафіївська громада. Після початку повномасштабної війни долучився до лав оборонців України. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А4640 на посаді навідника кулеметного взводу, 47ОМБр. | 11 серпня 2023 | Загинув під час виконання обов'язків військової служби на Запорізькому напрямку. Похований на кладовищі села Іваниця [136]. | ||||||
| 13561 … 13568 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 11 серпня 2023 | |||||||
| 13569 | 
|
Іщенко Іван
|
31 рік, м. Пологи. Капітан поліції, виїхав з окупації і продовжив нести службу в поліції на підконтрольній Україні території. 6 років присвятив службі в поліції. | 12 серпня 2023 | Загинув в Оріхові внаслідок авіаудару[137] | ||||||
| 13570 |
|
Сербін Дмитро Романович
|
1986, м. Калуш. Служив стрільцем-снайпером механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини. | 12 серпня 2023 | Загинув 12 серпня на Луганщині внаслідок снайперського обстрілу позиції з боку противника, отримавши вогнепальне поранення, несумісне з життям[108]. | ||||||
| 13571 |
|
Деркач Олександр Васильович
|
13 грудня 1973, Чернігівська громада, Запорізька область | 12 серпня 2023 | [138] | ||||||
| 13572 |
|
Нікрітін Роман
|
м. Карлівка. Мав звання солдат, був стрільцем-санітаром другої роти протитанкових ракетних комплексів протитанкового батальйону однієї із військових частин. | 12 серпня 2023 | Загинув 12 серпня 2023-го року неподалік міста Бахмут, що на Донеччині. Похорон відбувся 16 серпня 2023 в місті Карлівка[130]. | ||||||
| 13573 |
|
Лалазарян Вадим Арсенович
|
1996, с. Білозірка Тернопільської області. У лави ЗСУ мобілізувався у серпні 2022 року. Служив командиром 3 аеромобільного відділення 2 аеромобільного батальйону 46 окремої аеромобільної бригади. | 12 серпня 2023 | Помер в одній з лікарень Запоріжжя. Отримав тяжке вогнепальне уламкове поранення внаслідок атаки дрона-камікадзе. Похований в Солотвинській громаді Івано-Франківської області[139]. | ||||||
| 13574 |
|
Змій Ігор
|
с. Глинськ Жовківської громади. Захищав Україну на східному напрямку. | 12 серпня 2023 | Загинув на Донеччині. Похорон відбувся 21 серпня 2023 у селі Глинськ Жовківської громади[140] | ||||||
| 13575 |
|
Антонов Юрій
|
м. Київ. Бойовий медик. Займався сироварінням. Був очільником кооперативу крафтових сироварень Cheesemania, організовував сирні фестивалі. | 12 серпня 2023 | Загинув під Ямполем на Донеччині він отримав поранення, несумісні з життям[141]. | ||||||
| 13576 |
|
Колеснік Михайло Юрійович («Ведмідь»)
|
12.05.1997, м. Запоріжжя. Після закінчення школи вступив до Національного університету «Запорізька політехніка», проте через два роки, у 2018-му, залишив навчання і поїхав до Києва. Там приєднався до організації «Національні дружини» при «Азові». Займався громадською діяльністю. Мріяв після війни продовжити навчання в університеті. Був спортсменом, займався баскетболом і боксом. Захоплювався футболом, вболівав за ФК «Металург» (Запоріжжя). Має нагороди: нагрудний знак "За сприяння оборони Києва " та медаль:"За військову службу Україні ". Оператор 3 відділення протитанкових ракетних комплексів 1 взводу протитанкових ракетних комплексів 2 роти протитанкових ракетних комплексів протитанкового батальйону 3 окремої штурмової бригади. | 12 серпня 2023 | Загинув 12.08.2023 р.Бахмут, Біля Клищіївки Донецької області. Похований на кладовищі Святого Миколая у рідному Запоріжжі [142] | ||||||
| 13577 |
|
Андріянов Олексій В'ячеславович («Мечений»)
|
12.04.1983, мешканець Сергіївської громади Білгород-Дністровського району. Служив у 46 окремій аеромобільній бригаді. | 12 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області. Понад рік вважався зниклим без вісті[143]. | ||||||
| 13578 |
|
Бабінчук Ігор Васильович
(«Махно») |
13 квітня 1992, с. Вістова Івано-Франківської області. Був жителем села Володимирці Журавненської громади Львівщини. Після школи юнак вступив у коломийський коледж і здобув спеціальність слюсаря автотранспорту. Відбув строкову службу в армії та працював на заводі у Стрию. Служив на передовій заступником командира 1 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону 116 ОМБр. За час служби неодноразово отримував нагороди та подяки. | 12 серпня 2023 | Загинув 12 серпня 2023 року в селі Роботине Запорізької області [144] | ||||||
| 13579 |
|
Калішевич Олександр Володимирович
|
21 липня 1976, 47 років, с. Користь Корецької громади. | 12 серпня 2023 | Загинув біля села Масютівка Куп’янського району на Харківщині [145] | ||||||
| 13580 |
|
Марчук Сергій Іванович
|
40 років, м. Берегомет, Буковина. Старший солдат. Служив у військовій частині А4640. | 12 серпня 2023 | Загинув в районі н.п. Роботине Пологівського району Запорізької області. . Вважався зниклим безвісти до кінця травня 2024 | ||||||
| 13581 … 13584 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 12 серпня 2023 | |||||||
| 13585 |
|
Дорошенко Василь Володимирович
(«Паладін») |
21 квітня 1995, м. Івано-Франківськ. Став пластуном в 19 років. Закінчив Український Католицький Університет за спеціальністю Історія. Працював у книгарні «Є». Закінчив Львівську політехніку і навчався в Сілезькому університеті в Катовіцах. З 2021 р. працював у підприємстві «Терра Ресайклінг», що займалось сортуванням відходів. З 22 травня 2022 до лютого 2023 служив у 45-й окремій артилерійській бригаді. З лютого 2023 перейшов у 3-тю штурмову бригаду. В травні 2023 отримав поранення під Бахмутом. | 13 серпня 2023 | Загинув на Бахмутському напрямку [146] | ||||||
| 13586 |
|
Москаленко Сергій
|
Буринська міська рада. Молодший сержант Національної гвардії України, служив командиром обслуги міномета мінометного взводу, йдеться у повідомленні. | 13 серпня 2023 | Загинув під час бою з російськими військовими на Луганщині в районі Стельмахівки[147] | ||||||
| 13587 |
|
Тарасюк Гнат Ігорович
|
16 серпня 1995, солдат[148] з[149] м. Надвірна. Закінчив Надвірнянський ліцей № 4. Був учасником АТО. З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну воював у складі штурмової групи 126 окремої бригади територіальної оборони на Херсонському напрямку. | 13 серпня 2023 | Загинув поблизу села Козачі Лагері Херсонської області під час штурму військами РФ лівого берега Дніпра [150][151] | ||||||
| 13588 |
|
Сахарук Ярослав Васильович
(«Ярік») |
31 січня 1991, с. Красне Калуського району. Там жив перші три роки. Згодом батьки розлучилися, і мати Лідія із сином переїхала у Бурштин. У 2006 році закінчив Бурштинську середню школу № 2 і вступив у Бурштинський енергетичний технікум на спеціальність «Теплотехнік». Після його закінчення у 2010 році працював на м'ясокомбінаті. За два роки Ярослав відкрив майстерню з ремонту побутової техніки. У 2014 році одружився з Наталею. Вони разом працювали на АЗС. Окрім основної роботи, продовжував ремонтувати побутову техніку. Згодом почав працювати водієм-експедитором. У березні 2021 року від коронавірусу померла мати Ярослава. Цього ж року 30 листопада у Ярослава і Наталії народився синочок Роман. З 28 лютого 2022 року пішов добровольцем і проходив військовий вишкіл в Івано-Франківську де 24 березня 2022 прийняв присягу на вірність українському народові. З 15 квітня 2022 року його відправили на передову у Харківську область Наприкінці лютого 2023 почав воювати на Лиманському напрямку. За короткий час на війні пройшов шлях від рядового до старшого солдата та став командиром 1-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти військової частини А7091, 7-й стрілецький батальйон. | 13 серпня 2023 | Загинув під час артобстрілу при виконанні бойового завдання у селі Невське Красноріченської селищної громади, що на Луганщині[152]. | ||||||
| 13589 |
|
Андрусишин Віталій
|
1988, м. Калуш. Був мобілізований у червні 2022. Гранатометник стрілецького відділення стрілецького взводу. | 13 серпня 2023 | Загинув під час мінометного обстрілу, здійсненого окупаційними військами російської федерації на Запоріжжі[153] | ||||||
| 13590 |
|
Онішко Андрій («Вікінґ») |
м. Донецьк. Здобув освіту у Донецькому державному університеті внутрішніх справ (тоді — Інститут). Під час навчання пройшов спеціальну підготовку на військовій кафедрі. Протягом останнього періоду працював маркетинговим директором IT-компанії. Був кандидатом у майстри спорту України з бодібілдінгу та пауерліфтингу. Із початком агресії Росії разом із сім'єю переїхав до Львова. Після повномасштабного вторгнення РФ вирішив захищати Україну, але чоловіку відмовляли чотири рази. Згодом йому вдалося вступити до Національної гвардії України. Спершу виконував завдання у 2-й окремій Галицькій бригаді Західного оперативно-територіального об'єднання НГУ. Згодом вступив до 14-ї бригади оперативного призначення імені Івана Богуна (колишній спецпідрозділ «Ягуар»). Під час проходження служби був нагороджений відомчими відзнаками, зокрема, нагрудним знаком Національної гвардії України «За доблесну службу». | 13 серпня 2023 | Виконуючи бойове завдання, власним тілом прикрив побратимів від вибухової хвилі та загинув 13 серпня 2023 року внаслідок отриманих поранень. Похований 17 серпня 2023 у Львові на Личаківському цвинтарі[154]. | ||||||
| 13591 |
|
Костишин Андрій Андрійович
|
23 листопада 1972, . Новосільці Жидачівського району Львівської області. У 1992 році закінчив Самбірське медичне училище за спеціальністю фельдшер. З 1995 року по 2011 рік працював фельдшером станції швидкої медичної допомоги ПС-5 м. Львів. Проживав у селі Стара Ропа Старосамбірської територіальної громади Львівської області. Був мобілізований в травні 2023 року. Сержант, служив фельдшером медичного пункту військової частини А7394, 5-го батальйону 125 бригади ТРО у м. Сіверськ Бахмутського району Донецької області.. | 13 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання 13 серпня 2023 року в районі населеного пункту Сіверськ Бахмутського району Донецької області. Похорон відбувся 17 серпня 2023[154]. | ||||||
| 13592 | 
|
Вербіцький Дмитро Олександрович |
27.07.1997, мешканець с. Плахтіївка Одеської області. | 13 серпня 2023 | Загинув поблизу н.п. Вербове на Запорізькому напрямку під час артилерійського обстрілу[155]. Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ст. (посмертно)[156]. | ||||||
| 13593 |
|
Смоленська Світлана Сергіївна
(«Лана») |
Селище Коцюбинське біля Києва. Закінчила тодішню школу 18. Після початку повномасштабного вторгнення пішла разом з чоловіком захищати Україну від окупантів. Служила на посаді кулеметниці. | 13 серпня 2023 | Отримала тяжке поранення 9 липня 2023, не сумісне з життям, померла у лікарні. Похорон відбувся 15 серпня в Коцюбинському[157][158]. | ||||||
| 13594 |
|
Горевич Микола Вікторович |
22 травня 1994, м. Почаїв Тернопільської області. Під час АТО/ООС воював у складі 14-тої окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. Із повномасштабним вторгненням рф поповнив ряди 80-тої окремої десантно-штурмової бригади. Старший солдат, медик взводу вогневої підтримки 8 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону 80-ї ОДШБ[159]. | 13 серпня 2023 | Загинув поблизу населеного пункту Іванівське, Бахмутського району, Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[135]. | ||||||
| 13595 |
|
Берещак Василь Андрійович («Бумер») |
19 березня 1997, м. Стебник. Закінчив Стебницьку ЗОШ № 11 та Стебницький професійний ліцей. Останні роки проживав у Дрогобичі на вулиці Коновальця. Працював на фірмі «Грейнпласт». У березні 2023 року був мобілізований до лав Збройних сил України. Служив старшим солдатом 80-ї десантно-штурмової бригади. Останні місяці перебував на нульових позиціях фронту[160][161][162]. | 13 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойових завдань з захисту України на Бахмутському напрямку фронту. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[135]. | ||||||
| 13596 |
|
Баб'як Любомир Степанович |
25 вересня 1976, житель с. Зимна Вода. Захищав Україну, воюючи в лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[163]. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (23 грудня 2022)[164]. | 13 серпня 2023 | Загинув поблизу населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області. Чин похорону та громадське прощання відбулися в церкві Свв. апп. Петра і Павла в с. Зимна Вода. Похований 16 серпня на цвинтарі села Зимна Вода[165]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[135]. | ||||||
| 13597 |
|
Часовських Дмитро Сергійович |
16 вересня 1989, м. Червоноград Львівської області. Навчався у середній школі номер 12. Після закінчення навчання відбув строкову службу в армії. З червня 2021 року працював на шахті «Степова» ДП «Львіввугілля» на дільниці з видобування вугілля. Мобілізований у квітні 2022 року. Солдат 2 розрахунку 1 артилерійського взводу артилерійської батареї 2 десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[166][167][168]. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (28 листопада 2022)[169]. | 13 серпня 2023 | Загинув поблизу населеного пункту Іванівське, Бахмутського району, Донецької області. Похований 16 серпня 2023 року на Алеї Слави Бендюзького кладовища. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[135]. | ||||||
| 13598 |
|
Шевчук Віталій Васильович |
1990 р. н., житель м. Червоноград Львівської області. Проходив військову службу у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді (в/ч А0284)[170][171]. | 13 серпня 2023 ? | Загинув на східному напрямку під час ворожого обстрілу. Похований 16 серпня 2023 року на Алеї Слави Бендюзького кладовища[172]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[173]. | ||||||
| 13599 |
|
Грицей Ігор Анатолійович
|
30 вересня 1984, м. Долина. Під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну боєць служив водієм 5 гранатометного відділення протитанкового взводу 116 окремої механізованої бригади. | 13 серпня 2023 | Помер 13 серпня 2023 року у військовій частині під час несення служби[174]. | ||||||
| 13600 |
|
Коваленко Денис
|
22 роки, селище Великий Бурлук Харківської області. До 2020 року навчався у Харківському педагогічному коледжі, працював у Харкові на будівельних майданчиках. Після деокупації Великобурлуцької громади, у жовтні 2022 року, як справжній патріот пішов добровольцем захищати Україну. Брав участь у боях на бахмутському та куп'янському напрямках. | 13 серпня 2023 | Загинув на Бахмутському напрямку[175]. | ||||||
| 13601 | 
|
Дешко Василь Володимирович
|
14 серпня 1991, с. Лавки Мукачівського району Закарпаття. Служив у військовій частині 21-го окремого мотопіхотного батальйону «Сармат», що обороняв Маріуполь, Піски, Волноваху, Вугледар та інші міста і села на передовій. | 13 серпня 2023 | 20 серпня 2023 відбувся похорон в рідному селі[176] | ||||||
| 13602 |
|
Рубан Сергій
|
28 років, с. Оріхівка Лубенської громади. Брав участь в АТО в Донецькій та Луганській областях. У жовтні 2014-го отримав поранення під час виконання бойового завдання в районі Донецького аеропорту. З перших же днів повномасштабного вторгнення знову став до лав Збройних Сил. Звільняв Макарів на Київщині. У складі 46-ї десантно-штурмової бригади захищав Батьківщину на Бахмутському, Херсонському та Запорізькому напрямках. Мав звання сержант. | 13 серпня 2023 | Загинув 13 серпня 2023-го під час виконання бойового завдання біля села Роботине Запорізької області[177] | ||||||
| 13603 |
|
Подоляка В'ячеслав
|
27 років, с. Попівка. Навчався в місцевій школі. Після її закінчення вступив до Полтавського національному університетові ім. Ю.Кондратюка, де навчався за спеціальністю «Будівельна справа». У квітні 2022 був мобілізований до лав ЗСУ. Мав звання Старший солдат. | 13 серпня 2023 | Загинув виконуючи бойове завдання на Луганщині поблизу села Стельмахівка. Похорону відбувся в рідному селі 19 серпня 2023[178] | ||||||
| 13604 |
|
Янченко Валентин
|
46 років. Служив у механізованому батальйоні. Служив бойовим медиком. | 13 серпня 2023 | Загинув 13 серпня біля населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. Похований у Северинівці Сумського району[179]. | ||||||
| 13605 |
|
Чешня Олександр
|
17 січня 2002, с. Виблі, Куликівщина. У 2017 році закінчив дев'ять класів місцевої школи, а 10-11 клас закінчив у Горбівській школі. Професію електрозварювальника опанував у Чернігівському професійному ліцеї залізничного транспорту. Проходив строкову військову службу. Після демобілізації повернувся до цивільного життя, але у перший день повномасштабної війни, знову повернувся до служби. Був у складі одного з підрозділів військової частини А4722. | 13 серпня 2023 | Загинув 13 серпня 2023 року на Запоріжжі під час виконання бойового завдання[73] | ||||||
| 13606 |
|
Марко Анатолій Євгенович |
20 вересня 1969, м. Львів. Навчався у Середній школі № 85. Здобув професію «слюсар-інструментальник» у колишньому Середньому професійно-технічному училищі № 25 у місті Львові. Після завершення навчання проходив військову службу. У мирний час працював на Телевізійному заводі «Електрон» у Львові. Один із засновників Всеукраїнської громадської організації «Українська Народна Самооборона». Брав активну участь у подіях під час Помаранчевої революції та Революції Гідності, де був поранений. Виконував бойові завдання у зоні проведення АТО у складі розвідувального батальйону УНСО. Із початком повномасштабного вторгнення боровся із російськими окупантами на східному напрямку у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України[180]. | 13 серпня 2023 | Загинув, захищаючи Україну від російських окупантів. Похований 24 серпня 2023 року на Личаківському цвинтарі у Львові[181]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[135]. | ||||||
| 13607 |
|
Музика Богдан Олегович |
1 лютого 1996 року, с. Улашанівка. З 2002 по 2013 рік навчався в Улашанівському навчально-виховному комплексі. Після закінчення вступив до Острозьського вищого професійно-технічного училища № 33, де здобув фах тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва, слюсаря-ремонтника, водія автотранспортних засобів. Трудову діяльність розпочав у приватній фірмі, а згодом, з 2016 року працював за кордоном. На початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Богдан брав участь у місцевій теробороні. 20 березня 2023 року був призваний на військову службу по мобілізації. Був стрільцем-снайпером десантно-штурмового батальйону військової частини А 0284 — 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[182][183]. | 13 серпня 2023 | Загинув поблизу населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[135]. | ||||||
|
Хаборський Андрій Сергійович
|
13.08.1993, мешканець с. Приморське Білгород-Дністровського району. Військовослужбовець 82-ї ОДШБр. | 13 серпня 2023 | Загинув на Запорізькому напрямку. Похований 31 серпня в с. Приморське[184].
| |||||||
|
|
Бурдужа Євген Миколайович
|
22.08.1977, с. Старосілля Білгород-Дністровського району. Після строкової служби працював у сільському господарстві, в подальшому уклав контракт із ЗСУ, брав участь в АТО/ООС. Останні роки проживав на Донеччині. | 13 серпня 2023 | Загинув на Харківщині. Похований 21 серпня у рідному селі[185]. | |||||||
| 13600 |
|
Чорний Олексій Павлович
|
21 рік, м. Дунаївці. Солдат, помічник гранатометника | 14 серпня 2023 | Загинув на території Серебрянського лісництва Кремінського району Луганської області[186] | ||||||
| 13601 |
|
Беля Богдан
|
2 вересня 2003. Молодший сержант, служив санітарним інструктором медичного пункту 1 стрілецького батальйону. | 14 серпня 2023 | Загинув 14 серпня 2023 року районі населеного пункту Пискунівка, Донецької області. Похований у селі Артюхівка, Роменського району[187]. | ||||||
| 13602 |
|
Наточий Максим Олександрович
|
31 серпня 1986, м. Кропивницький. Закінчив школу № 32 та Міжнародний університет розвитку людини за спеціальністю «Фінанси та банківська справа», працював будівельником, робив ремонти. В лютому 2023 пішов у навчальний підрозділ, дуже швидко опанував професію снайпера, отримав кваліфікацію — і його відправили під Мар'їнку в район Костянтинівки. став командиром другого протитанкового відділення взводу вогневої підтримки другої десантно-штурмової роти. Місяць тому отримав осколкове поранення в плече. | 14 серпня 2023 | На бойове завдання був відправлений 13 серпня, 14-го артобстріло накрило його позиції. Загинув біля села Новомихайлівка Покровського району Донецької області[109]. | ||||||
| 13603 |
|
Павловський Денис
|
7 вересня 2002, с. Пудлівці, Гуменецької громади, Кам'янець-Подільського району. До п'ятого класу хлопець навчався у Кам'янець-Подільській спеціалізованій школі, згодом батьки перевели його у Голосківську ЗОШ. Після закінчення школи вступив у ПТУ на Хмельниччині й здобув спеціальність «маляр-штукатур». 19 жовтня 2020 року добровільно вступив до лав ЗСУ й ніс службу в прикордонних військах в Ужгороді. У червні 2023 підписав акт на взятті участі в бойових діях. І через півтора місяця він загинув | 14 серпня 2023 | Загинув при виконанні заходів з відсічі збройної агресії внаслідок артилерійського обстрілу позицій сил оборони в районі населеного пункту Курдюмівка, Донецької області. Похований 17 серпня в рідному селі[188]. | ||||||
| 13604 |
|
Мороз Богдан
|
с. Ожидів Золочівського району. Був навідником у складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. | 14 серпня 2023 | Загинув 14 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новомихайлівка Покровського району Донецької області[131] | ||||||
| 13605 |
|
Кіяніченко Костянтин
|
32 роки, м. Кам'янське. У 2011 році закінчив місцевий індустріальний технікум. Тривалий час працював у річковому порту. Від початку лютого 2023 року був у лавах Збройних сил України. | 14 серпня 2023 | Попрощалися з військовим 20 серпня в Козацькій церкві Пресвятої Покрови у Кам'янському[189]. | ||||||
| 13606 |
|
Комісарчук Борис Борисович
|
37 років. Був навідником механізованого відділення другого механізованого взводу сьомої механізованої роти третього механізованого батальйону військової частини А1008. | 14 серпня 2023 | Загинув в результаті ворожого обстрілу в районі населеного пункту Лиман Перший Куп'янського району Харківської області. Похований на місцевому цвинтарі в селищі Понінка[190] | ||||||
| 13607 | 
|
Земськов Данило Вікторович («Даня»)
|
22 липня 1990. Парамедик, сапер, розвідник. Був членом організації «Тризуб», добровольцем у формуванні «Правий сектор» з 2014 року, заступником командира по медичному забезпеченню в 23 РС. Здобував нагороди та мав декілька своїх Яхт. Член яхт-клубу «Стугна» в м. Українка. | 14 серпня 2023 | Загинув під час артобстрілу на Лиманському напрямку. Прощання та поховання відбулося в місті Українка, Київської області 20 серпня[191] | ||||||
| 13608 |
|
Бульба Микола
|
1998, м. Бердичів. Навчався у 4-й та 1-й школах, а потім у Бердичівському коледжі промисловості, економіки та права на спеціальності “Розробка програмного забезпечення”. Після закінчення коледжу він вступив до Київського національного університету будівництва і архітектури. У 2022 році, вирішив внести свій внесок у захист своєї країни. Пішов на війну добровольцем і був призначений головним сержантом-командиром гармати 1 артилерійського взводу 1 артилерійської батареї артилерійського дивізіону військової частини А4350. | 14 серпня 2023 | 14 серпня 2023 року Микола героїчно загинув під час ведення бойових дій в районі населеного пункту Роботине Запорізької області. Він підірвався на міні противника, виконуючи свій військовий обов’язок [192]. | ||||||
| 13609 … 13614 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 14 серпня 2023 | |||||||
| 13615 |
|
Нагорняк Михайло Ярославович
|
19 серпня 1964, с. Красна. На війні служив головним сержант-командиром взводу радіаційної, хімічної, біологічної розвідки та захисту. | 15 серпня 2023 | Загинув на Луганщині у результаті мінометного обстрілу в селі Діброва Кремінської міської громади[193]. | ||||||
| 13616 |
|
Фесенко Сергій
|
35 років. Служив на посаді водія зенітної ракетної батареї. | 15 серпня 2023 | Загинув 15 серпня 2023 року в місті Ізюмське, Харківська область. Військовослужбовця поховають на Алеї Слави у місті Буринь, Конотопського району[187]. | ||||||
| 13617 | 
|
Мазур Михайло
|
с. Лівчиці Гніздичівської громади. Був старшим вогнеметником вогнеметного взводу роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини А3719. | 15 серпня 2023 | 15 серпня 2023 року, під час виконання бойового завдання загинув на Луганщині внаслідок обстрілу[131]. | ||||||
| 13618 |
|
Весна Зеновій
|
c. Вороняки Золочівського району. Був стрільцем-помічником гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу військової частини. | 15 серпня 2023 | Загинув 15 серпня 2023 року в районі населеного пункту Першотравневе Ізюмського району Харківської області[131]. | ||||||
| 13619 |
|
Федик Микола Олексійович
|
2001, м. Тисмениця. На війні служив командиром відділення однієї з військових частин. Був молодшим сержантом. | 15 серпня 2023 | Загинув внаслідок мінометного обстрілу українських позицій армією РФ поблизу села Шипилівка Сєвєродонецького району Луганської області[194]. | ||||||
| 13620 | 
|
Цубера Михайло
|
53 роки, селище Дубове Тячівського району, Закарпаття. Був мобілізований до лав ЗСУ у березні 2022. Служив у 128-й окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді. | 15 серпня 2023 | Помер від важкого поранення, отриманого під час бойового завдання на Донецькому напрямку. Після тривалої реабілітації не зміг одужати[195]. | ||||||
| 13621 |
|
Ваврін Ігор Андрійович |
Житель Самбірської громади. Був стрільцем десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти десантно-штурмового батальйону військової частини А2582. | 15 серпня 2023 | Загинув 15 серпня 2023 року біля населеного пункту Вербове, Пологівського району Запорізької області[196]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[197]. | ||||||
| 13622 |
|
Харків Андрій
|
с. Куликів Львівського району. Став на захист Батьківщини з перших днів березня 2022 року. Був офіцером ЗСУ, командиром 3 взводу 2 роти 1 механізованого батальйону 116 бригади. | 15 серпня 2023 | Загинув 15 серпня 2023 року у районі села Роботине Пологівського району Запорізької області[198] | ||||||
|
13623 |
|
Дєміров Семен Михайлович
|
1980 р.н., с. Криничне Болградського району Одеської області | 15 серпня 2023 | Загинув внаслідок артилерійського обстрілу в районі села Урожайне Волноваського району Донецької області. Похований 26 серпня 2023 року в рідному селі[199]. | ||||||
| 13624 |
|
Колесниченко Дмитро Олександрович
|
12.11.1990, м. Арциз Одеської обл. | 15 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі н.п. Оріхово-Василівка Бахмутського району Донецької області[200]. | ||||||
| 13625 |
|
Кузь Андрій
|
30.05.1978, м. Львів. Навчався у Середній загальноосвітній школі №34 імені М. Шашкевича. У 1993 році закінчив Професійно-технічне училище №26 (сьогодні – Державний навчальний заклад «Львівське вище професійне училище інформаційно-комп'ютерних технологій»). Після завершення навчання проходив військову службу у лавах 28-го корпусу протиповітряної оборони. З 2006 року працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Львівська кондитерська фабрика «Світоч», де обіймав посади транспортувальника, а згодом – варника харчової сировини та продуктів. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від окупантів спершу до складу військової частини А4221, згодом виконував бойові завдання у лавах 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого | 15 серпня 2023 | Залишилися батьки та тітка. Похорон відбувся 17 жовтня 2024 у Львові [201] | ||||||
| 13626 … 13629 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 15 серпня 2023 | |||||||
| 13630 |
|
Бакум Іван
|
8 січня 1992, с. Стара Скварява, Львівщина. З 2012 року проживав у Яремчі на Франківщині. Бійця мобілізували до Збройних сил України у жовтні 2022 року. | 16 серпня 2023 | Загинув 16 серпня 2023[202]. | ||||||
| 13631 |
|
Савка Остап
|
36 років, м. Львів. Закінчив Техніко-економічний фаховий коледж Львівської політехніки. Згодом здобував освіту на економічному факультеті ЛНУ імені Івана Франка. Після цього проходив військову службу на Львівщині та Полтавщині. Працював на одному із місцевих приватних підприємств. Із початком повномасштабного вторгнення РФ став на захист України. Виконував бойові завдання на східному напрямку у лавах першого окремого Феодосійського батальйону 36 окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. | 16 серпня 2023 | Похорон відбувся 22 серпня 2023. Похований на Личаківському цвинтарі[140] | ||||||
| 13632 |
|
Кривенький Роман Іванович |
2 листопада 1986, житель села Великий Кучурів Чернівецької області. Був солдатом військової частини А2582 — 87 ОАеМБ 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[203]. | 16 серпня 2023 | Загинув на території Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[197]. | ||||||
| 13633 | 
|
Дембровський Олександр («Дембрик»)
|
42 роки, Херсонщина. | 16 серпня 2023 | Загинув в бою на Куп`янському напрямку [204] | ||||||
| 13634 |
|
Саганов Роман («Пірат»)
|
40 років, Херсонщина. | 16 серпня 2023 | Загинув в бою на Куп`янському напрямку [204] | ||||||
| 13635 | 
|
Коротошин Іван Іванович
|
26 лютого 1997, Степова Долина, Миколаївська обл. В 19 років вступив до ЗСУ, брав участь в АТО. Після трьох років служби звільнився в запас, пізніше поступив в Уманський державний педагогічний університет на факультет філології та журналістики. В березні 2022 року долучився до лав 79 ОДШБр. | 16 серпня 2023 | Загинув на Донеччині під час виконання бойового завдання. Похований 25 серпня в рідному селі[205]. | ||||||
| 13636 |
|
Кондратюк Євген Михайлович
|
04.09.1992, с. Випасне Білгород-Дністровського района. | 16 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Петропавлівка, Куп’янського району, Харківської області[206]. | ||||||
| 13637 … 13644 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 16 серпня 2023 | |||||||
| 13645 |
|
Баран Валерій
|
с. Рата Рава-Руської громади. Мав звання молодшого сержанта | 17 серпня 2023 | Загинув в районі селища Шуми Донецької області. Похований 20 серпня 2023 в селі Рата[207]. | ||||||
| 13646 |
|
Кепещук Микола Михайлович
|
29 серпня1983, с. Гвізд. Старший солдат, гранатометник 2-го гранатометного відділення гранатометного взводу | 17 серпня 2023 | Загинув поблизу села Дорожнянка Запорізької області[208]. | ||||||
| 13647 | 
|
Нявкевич Інна Віталіївна
(«Солдат Джейн») |
15 серпня 2003, селище Летичів, Хмельниччина. Ще підлітком вирішила, що стане військовою, активно займалася спортом. Намагалася вступити в Житомирський військовий інститут ім. Корольова, але їй трохи не вистачило балів. У 2020 році підписала контракт з ЗСУ, молодший сержант. Інструктор з фізичної підготовки, пізніше оператор штабу у 53-й ОМБр. Зустріла повномасштабне вторгнення під Волновахою. Брала участь у битвах за Авдіївку, Базмут, Херсонщину, Миколаївщину. | 17 серпня 2023 | Загинула виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Покровськ Донецької області. Похорон відбувся 21 серпня 2023 в Летичеві. Залишилися батьки і старша сестра Діана [209][210] | ||||||
| 13648 |
|
Майборода Костянтин
|
12 липня 1987, Новомосковський район. Його мобілізували до лав Збройних сил України 10 квітня 2023 року. Він перебував на посаді стрільця-снайпера одного з підрозділів. | 17 серпня 2023 | Загинув 17 серпня поблизу Бахмута на Донеччині[211]. | ||||||
| 13649 |
|
Танчик Едуард
|
55 років, м. Нікополь. | 17 серпня 2023 | [212] | ||||||
| 13650 |
|
Зенич Сергій Віталіович
|
23 роки, м. Попасна, Луганська область. Був солдатом, механіком відділення технічного забезпечення, військової частини ЗСУ. | 17 серпня 2023 | Загинув внаслідок ракетного обстрілу села Орлівщина, Новомосковського району, Дніпропетровської області. Похований в Смілі куди переїхала його матір тікаючи від війни. Похований на Алеї Слави на Загреблянському кладовищі[213]. | ||||||
| 13651 |
|
Авдєєв В'ячеслав
|
32 роки. Проживав у селі Сидоряче Котелевської громади. Мав звання солдат | 17 серпня 2023 | Загинув від артилерійського обстрілу поблизу селища Маньківка на Донеччині[214]. | ||||||
| 13652 |
|
Гілевич Вадим Валерійович
|
1995, с. Лозова, Волочиська громада, Хмельниччина. | 17 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку в результаті обстрілу вогневої позиції від осколкових поранень[215] | ||||||
| 13653 |
|
Саржин Тарас
|
Селище Малокатеринівка Запорізької області. Випускник гімназії «Мрія». Молодший сержант, командир відділення. Учасник АТО в 2014 році. З початку повномасштабного вторгнення Тарас працював у Польщі. Але повернувся, щоб захищати Україну. | 17 серпня 2023 | Загинув біля селища Велика Новосілка Волноваського району Донецької області під час мінометно-артилерійського обстрілу[216] | ||||||
| 13654 |
|
Хільський Олексій
|
35 років. Багато років пропрацював у Дніпровському драматичному молодіжному театрі «Віримо!». Пізніше переїхав до Києва де працював у Дитячому музично-драматичному театрі «ВІВАТ». До війни він знімався в кіно та популярних серіалах, серед яких «На твоєму боці», «Квочка», «Кріпосна», «Лікар Ковальчук», «Опер за викликом», «Загадка для Анни». Пішов у військо з перших днів повномасштабної війни. За його плечима — розвідувальні й штурмові дії на Херсонському напрямку, «гарячі» точки на карті Донеччини — Бахмут і Соледар, три поранення. | 17 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку[217]. | ||||||
| 13655 |
|
Кріль Олег Борисович
|
1977, с. Зеленче. | 17 серпня 2023 | Загинув під час повернення з бойового завдання внаслідок ворожих дій поблизу населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області[218] | ||||||
| 13656 |
|
Шурпета Микола
|
Житель Мостищини. Військовий був головним сержантом, інспектором прикордонної служби. | 17 серпня 2023 | Загинув 17 серпня під час виконання бойового завдання внаслідок поранень. Це трапилось в районі села Григорівка Донецької області. Похорон відбувся 22 серпня 2023 в селі Твіржа[140] | ||||||
| 13657 | |
Довбня Микола Володимирович |
31 рік, м. Кривий Ріг. Житель Кривого Рогу Дніпропетровської області. | 17 серпня 2023 | Загинув 17 серпня під час виконання бойового завдання внаслідок артилерійського обстрілу. Це трапилось в районі населеного пункту Бахмут Похований 26.08.2023 у м.Кривий Ріг | ||||||
| 13658 |
|
Майборода Костянтин Миколайович
(«Борода») |
12.07.1987, с. Сухий Хутір. Мобілізований у квітні 2023 Проходив службу на посаді стрільця-снайпера | 17 серпня 2023 | Загинув 17.08.2023 біля н.п. Бахмут. Похований у селі Сухий Хутір Криничанської територіальної громади Кам’янського району [219]. | ||||||
| 13659 |
|
Таран Андрій
(«Деймос») |
23 роки, с. Саксагань Дніпропетровської області. Закінчив Криворізький обласний ліцей-інтернат для сільської молоді. Потім навчався у Льотній академії Національного авіаційного університету, яку закінчив у 2023 році. Здобув професію інженера з управління повітряним рухом. У 2021-му під час навчання пройшов військову кафедру та став офіцером запасу. Паралельно працював у ПрАТ «Авіакомпанія «Українські вертольоти» на посаді диспетчера пункту забезпечення польотів та перельотів департаменту льотної експлуатації. У березні 2023 мобілізований до лав ЗСУ, 118 бригада. Обійняв посаду помічника начальника штабу-командира розвідувального взводу. | 17 серпня 2023 | Загинув біля села Роботине Запорізької області. Під час виконання бойового завдання проводив медичну евакуацію поранених бійців під масованим мінометним обстрілом. Його життя обірвала ворожа керована авіабомба [220]. | ||||||
|
Огнєв Віктор Сергійович
|
4.04.1993, селище Черняхів Житомирської області. У 2014 році успішно закінчив вище професійне училище Житомирського державного технологічного університету і здобув професію верстатник широкого профілю. 18 січня 2023 року вступив до лав ЗСУ, а після підготовки у Великобританії доєднався до бойового підрозділу 82-ї десантно-штурмової бригади, військова частина А2582. Cтарший солдат | 17 серпня 2023 | Загинув в Запорізькій області біля Роботиного [221] | |||||||
|
Гаврилюк Богдан Леонідович
|
2 червня 2000. Будучи ще зовсім маленьким, втратив своїх батьків. Відтак виховувався у сім’ї тітки на Волині – у селі Угринів Городищенської громади. З 2006 по 2015 рік навчався в ЗОШ І-ІІІ ст. с.Угринів. Служив у складі 57 окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнко як гранатометник. | 17 серпня 2023 | Загинув в місті Дружківка Донецької області [222] | |||||||
|
|
Гук Андрій Анатолійоивч
|
12.08.1989, с. Біленьке Білгород-Дністровського району | 17 серпня 2023 | Загинув в районі н.п. Курдюмівка Донецької області. Похований 23 серпня 2023 року в рідному селі[223]. | |||||||
|
|
Галета Анатолій Володимирович
|
11 травня 1978, с. Онуфріївка Кіровоградської області. Закінчивши 8 класів місцевої школи, одразу влаштувався працювати на Кременчуцький автозавод. Одночасно з роботою навчався у вечірній школі. У Кременчуці познайомився зі своєю майбутньою дружиною, у 2002 одружився. Працював у приватній фірмі збиральником меблів. У 2020 році влаштувався молодшим приймальником товарів в мережі супермаркетів АТБ. У січні 2023 року став до лав ЗСУ. Солдат, помічник гранатометника механізованого взводу 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» (в/ч А4699). | 17 серпня 2023 | 26 червня отримав поранення, які виявилися занадто важкими — після майже двох місяців боротьби серце захисника зупинилося. Помер у лікарні в Вінниці. Залишилися батьки, дружина, син та брат [224] | |||||||
| 13660 |
|
Місюра Олександр
|
25 років. Був навідником протитанкових ракетних комплектів. | 18 серпня 2023 | Загинув на Бахмутському напрямку [225] | ||||||
| 13661 | 
|
Зелінський Володимир
|
51 рік, м. Чернівці. Народився у родині військових. У 1993 році закінчив Калінінградське вище інженерне училище інженерних військ та здобув звання «старший лейтенант». Військовослужбовець обіймав посади від начальника відділення радіаційного, хімічного, біологічного захисту та екологічної безпеки, до командира взводу. У 2013 році йому присвоїли звання «капітан». Згодом виконував бойові завдання у зоні АТО. Від початку повномасштабної війни воював у лавах 101 окремої бригади територіальної оборони. | 18 серпня 2023 | Похорон відбувся 22 серпня 2023. Похований на Личаківському цвинтарі[140] | ||||||
| 13662 |
|
Богдан Підгайний
|
с. Руданці Новояричівської громади. Добровільно вступив до лав оборонців та понад рік захищав Україну. У воїна залишились батьки і сестра. | 18 серпня 2023 | Загинув 18 серпня 2023 року біля Бахмута Донецької області. Похорон відбувся 22 серпня в рідному селі[140] | ||||||
| 13663 |
|
Пелих Ілля Євгенійович |
27 липня 1983, м. Ходорів Львівської області. Навчався у Комунальному закладі загальної середньої освіти I-III ступенів № 3 імені Героя України Романа Точина міста Ходорів, згодом — у Опорному комунальному закладі загальної середньої освіти I-III ступенів № 1. Закінчив Українську академію друкарства. Після завершення навчання проходив військову службу у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Протягом 10-ти років пропрацював інженером виробництва у компанії «Ен Джі Метал Україна». Згодом обіймав посаду «Senior Java Developer» у компанії «Luxoft». Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини від російських окупантів до лав 14-ї бригади оперативного призначення імені Івана Богуна НГУ. Виконував бойові завдання на південному напрямку. | 18 серпня 2023 | [181] | ||||||
| 13664 |
|
Гордон Ігор
|
4 лютого 1998. Навчався у Львівській загальноосвітній школі I-III ступенів № 82 Львівської міської ради Львівської області. Згодом здобував освіту за спеціальністю «монтаж, обслуговування устаткування і систем газопостачання» у Відокремленому структурному підрозділі "Техніко-економічний фаховий коледж Національного університету «Львівська політехніка». Працював автомеханіком на станції технічного обслуговування "Тойота Центр Львів «Діамант». Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини від російських окупантів. Виконував бойові завдання у складі 14-ї бригади оперативного призначення імені Івана Богуна Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України. Під час проходження служби здобув звання «молодший сержант». | 18 серпня 2023 | [181] | ||||||
| 13665 |
|
Слюсарчук Валентин Федорович
|
15 лютого 2003, с. Тюдів Косівського район. | 18 серпня 2023 | Загинув на Запорізькому напрямку у результаті мінометного обстрілу військовими РФ під час ведення бойових дій поблизу села Вербове Пологівської міської громади[226]. | ||||||
| 13666 |
|
Слабошевський Віктор
|
м. Фастів Київської області. Навчався у місцевій школі №2. Потім здобув фах оглядача-ремонтника вагонів у Київському вищому професійному училищі залізничного транспорту. Пройшов строкову військову службу. Після повернення працював за спеціальністю в «Укрзалізниці», згодом – слюсарем-інструментальником у компанії ПраТ «Вентс». Під час повномасштабної війни, у квітні 2022 року поповнив лави захисників. Спочатку був оператором механізованої роти в одному з підрозділів ЗСУ та воював на різних напрямках. Влітку 2023-го пройшов навчання в Естонії, обійняв посаду навідника у бойовій бригаді та вирушив боронити Донеччину. | 18 серпня 2023 | Загинув виконуючи бойове завдання в районі міста Костянтинівка на Донеччині. Під час ворожого мінометно-артилерійського обстрілу захисник отримав смертельні поранення. Похований на Новому кладовищі у рідному Фастові.[227]. | ||||||
| 13667 |
|
Туляков Сергій Сергійович
(«Шахтар») |
08.10.1999, м. Торецьк Донеьцкої області. Навчався у місцевій школі, згодом продовжив навчання у вищому профтехучилищі. Деякий час працював за цивільними професіями у рідному місті. З травня 2022 року став на захист України | 18 серпня 2023 | Загинув 18.08.2023р. поблизу м.Бахмут. Похований в Житомирі [228] | ||||||
| 13668 |
|
Цикановський Владислав Віталійович
(«Троєщина») |
28.04.2001, м. Черкаси. навчався у Черкаському колегіумі «Берегиня» та в міській гімназії №9. Після закінчення гімназії закінчив Черкаський комерційний технікум за фахом технолога харчування. У 2020 році Владислав Віталійович став на захист України, підписав контракт із ЗСУ і брав участь у бойових діях у зоні АТО. | 18 серпня 2023 | Загинув поблизу н.п.Андріївка Донецької області [229]. | ||||||
| 13669 |
|
Гусаков Віталій Вікторович |
Мешканець м. Ізмаїл, навчався в ізмаїльській школі №3. Після строкової служби служив (до 2016 р.) у Морській охороні Держприкордонслужби. | 18 серпня 2023 | Помер на наступний день після отриманих внаслідок артилерійського обстрілу поранень у Херсонській області. Похований 21 серпня 2023 року в Ізмаїлі[230]. Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ст. (посмертно)[231]. | ||||||
| 13670 |
|
Трохимчук Ігор В'ячеславович («Прапор») |
27 вересня 1988, м. Рівне. В 2010 прийнятий на службу за контрактом, який закінчився в 2021. 6 червня 2022 мобілізований. Отримав поранення та контузію на одному з найважчих напрямків Запорізької області, в районі села Роботине. Головний сержант 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини А4674, 117ОМБр. | 18 серпня 2023 | Загинув внаслідок ракетного обстрілу під час бою. Залишились дружина та син.[232]. | ||||||
| 13671 … 13679 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 18 серпня 2023 | |||||||
| 13680 |
|
Бринський Остап Богданович |
30 липня, м. Івано-Франківськ. Навчався в Українській гімназії №1. Закінчив Києво-Могилянську Академію, вивчав філософію. Аналітик Благодійного фонду «Пацієнти України». Фахівець з публічних закупівель у сфері охорони здоров'я. Раніше працював аналітиком у Центрі «Антикорупційна платформа», регіональним координатором з медичних закупівель у мережі DOZORRO. Працював в компанії «Агенція відновлення та розвитку», згодом став її керівником. Батьки Остапа — відомі митці Богдан та Оксана Бринські. Його брат також воює на фронті. Молодший сержант 94-го прикордонного загону ДПСУ. Виконував бойові завдання у складі 3ОШБр. | 19 серпня 2023 | Загинув у бою під Бахмутом від мінометного обстрілу. Уламок від снаряду змусив його серце зупинитися. Похорон відбувся 24 серпня в місті Івано-Франківськ. Похований на території меморіального комплексу "Дем'янів Лаз". | ||||||
| 13681 |
|
Чабарай Олександр («Татарін»)
|
7 грудня 1979, c. Зелене Компаніївської громади Кропивницького району. Після закінчення школи здобув спеціальність токаря у професійно-технічному училищі №8. Працював трактористом у колгоспі імені Тельмана. У 2003 році переїхав до Кропивницького, де працював далекобійником. З 2015 по 2016 рік брав участь в антитерористичній операції. Був мобілізований до Збройних сил України з перших днів повномасштабного російського вторгнення. | 19 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання на Куп`янському напрямку [236]. | ||||||
| 13682 |
|
Стринадко Петро («Чиж»)
|
45 років, с. Банилів Чернівецької області. | 19 серпня 2023 | Загинув на Куп'янському напрямку на Харківщині. Похорон відбувся 22 серпня 2023 [237] | ||||||
| 13683 |
|
Глієвий Микола Іванович
(«Прапор») |
16 листопада 1982. Закінчивши школу в Розкопанцях, вступив до Богуславського педагогічного коледжу, де здобув диплом юриста, хоча за професією не працював жодного дня. Трудився у одній із охоронних структур столиці та паралельно займався зведенням будинків "із нуля" й до вручення господарям ключів.штаб-сержант, командир протитанкового взводу вогневої підтримки 3 штурмової роти 1 окремого штурмового батальйону військової частини А 4123. В 2019 році москалі вбили його брата молодшого брата Карлаша Олексія Анатолійовича. | 19 серпня 2023 | Загинув при виконанні бойового завдання біля н. п. Вільшана Куп'янського району Харківської області | ||||||
| 13684 |
|
Добровольський Віталій Віталійович |
14.01.1994, м. Донецьк. У 2009 році закінчив Донецьку гімназію №92. Згодом здобув кваліфікацію «Слюсар з ремонту автомобілів» у Донецькому професійному ліцеї автотранспорту. У 2017 році вступив до Навчального центру імені Василя Вишиваного Національної гвардії України та здобув спеціальність «Сапер». роходив строкову військову службу у складі військової частини 3023, далі підписав контракт із 15-тою бригадою оперативного призначення НГУ та виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції. Після повернення до цивільного життя працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія “Львівхолод”». Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем вступив до лав територіальної оборони. Згодом приєднався до складу 3-ї окремої штурмової бригади. | 19 серпня 2023 | Загинув 19.08.2023 р. у селі Андріївка поблизу м.Бахмут. Похорон відбувся 8 грудня у Львові [238][239][240]. | ||||||
| 13685 |
|
Савельєв Валерій Михайлович
(«Азімут») |
15 січня 2004, Гола Пристань. Після закінчення Голопристанського навчального закладу, успішно склавши ЗНО, був зарахований студентом до Дніпропетровського Державного університету Внутрішніх справ України на правоохоронну діяльність. З початком повномасштабного вторгнення Росії приєднався до Збройних Сил України. Взвод Десиптикони, 3ОШБр. | 19 серпня 2023 | Загинув 19 серпня 2023 року захищаючи с. Кліщіївка. Похований в місті Дніпро [241][239]. | ||||||
| 13686 |
|
Присекар Сергій
|
35 років, с. Старокозаче Одеська область. Брав участь у наступальних діях у Куп’янському районі Харківській області. | 19 серпня 2023 | Загинув біля населеного пункту Петропавлівка. Майже оік вважався зниклим безвісти [242] | ||||||
| 13687 |
|
Забіла Нікіта Сергійович
(«Джобс») |
23 роки, м. Ніжин Чернігівської області. Закінчив Ніжинський ліцей при НДУ імені Миколи Гоголя. Потім навчався в Інституті геології Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Науки про Землю» (геоінформатика). Працював спортивним аналітиком, мріяв стати розробником додатків Apple. Долучився до лав захисників у квітні 2023 року. Служив у 3-ій окремій штурмовій бригаді Збройних Сил України. Був кулеметником. | 19 серпня 2023 | Загинув в бою з окупантами біля села Андріївка на Донеччині. Похований у рідному Ніжині на Гуньківському кладовищі [243][239]. | ||||||
| 13688 |
|
Хвостик Костянтин Сергійович («Бєлка») |
11.11.1999, м. Київ. Водій 2-го штурмового відділення 1-го штурмового взводу 3-ї штурмової роти штурмового батальйону військової частини А4638. | 19 серпня 2023 | Загинув під час штурму 19.08.2023 року поблизу села Андріївка м. Бахмут. Похований на Алеї Слави (Берковецьке кладовище, м. Київ) [239] | ||||||
| 13689 |
|
Басюк Едуард
|
45 років, селище Рокитне Рівненська область. Здобув освіту за спеціальністю «Прикладна механіка» в Рівненському національному університеті водного господарства та природокористування. У цивільному житті тривалий час працював в ПрАТ «Рокитнівський склозавод». Під час повномасштабного вторгнення став на захист України, долучившись до лав 3-ої бригади оперативного призначення імені полковника Петра Болбочана. Обіймав посаду оператора 2-го протитанкового відділення. | 19 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання у селі Роботине Запорізької області. Внаслідок ворожого артилерійського обстрілу він отримав травми, несумісні з життям. Залишилися батько, двоє дітей та сестра [244]. | ||||||
| 13690 … 13699 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 19 серпня 2023 | |||||||
| 13700 |
|
Ціммерман Сергій
|
м. Коломия. Він служив у Державній спеціальній службі транспорту, охороняв важливі об'єкти. | 20 серпня 2023 | [245] | ||||||
| 13701 |
|
Романюк Тарас Михайлович |
2001, с. Іванівка Тернопільської області. Випускник бакалаврату історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Навчався за спеціальністю «Середня освіта (Історія)». З лютого 2023 року добровольцем долучився до «Азову». Воював на Бахмутському, Слов‘янському та Запорізькому напрямках[246][247]. | 20 серпня 2023 | Загинув внаслідок важкого поранення, отриманого в бою за Батьківщину. Похований 25 серпня в рідному селі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[248][249][250][251][252]. | ||||||
| 13702 |
|
Унгурян Олександр В'ячеславович
|
41 рік, народився в смт Серпневе Одеської області, проживав в м. Чорноморськ. Сапер інженерно-саперного взводу 3 аеромобільного батальйону | 20 серпня 2023 | Загинув внаслідок мінометного обстрілу поблизу м. Бахмут. Похований 17 грудня 2023 року в м. Чорноморськ[253]. | ||||||
| 13703 |
|
Ляшкевич Олександр Андрійович («Кий») |
2 жовтня 1980, м. Київ. Закінчив загальноосвітню школу № 296 м. Києва. З 2019 року проживав в селі Хотів. 15 травня 2023 року був мобілізований до 95-ої окремої десантно-штурмової бригади. Проходив навчання на полігоні у Великій Британії. Після повернення до України був переведений до 80-ї окремої десантно-штурмової бригади у складі Десантно-штурмових військ Збройних сил України, яка вела наступальні дії на Бахмутському напрямку[254][255]. | 20 серпня 2023 | Загинув поблизу н.п. Іванівське Бахмутського району Донецької області. Похований у селі Хотів на Київщині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[256]. | ||||||
| 13704 | 
|
Бучковський Андрій
|
13.12.1974, с. Лозино Львівської області. Згодом його родина переїхала до Львова. Навчався у Львівській середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 44 імені Тараса Григоровича Шевченка. Здобув освіту у колишньому Львівському технікумі промислової автоматики. Після завершення навчання проходив військову службу. Працював у сфері надання послуг з охорони власності у Львові. Протягом 2015-2016 років виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у складі 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від загарбників. Виконував бойові завдання спершу на Сумщині, а згодом – на південному напрямку у лавах 116-ї окремої механізованої бригади 10-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України. | 20 серпня 2023 | Залишилися дідусь, мама, вітчим, дружина та 18-річна донька [257] | ||||||
| 13705 |
|
Сікорський Данило («Марк») |
20 років, м. Херсон. Навчався у фізико-математичному ліцеї. Вступив до Льотної академії в Кропивницькому, але закінчити не встиг. Працював на Новій Пошті. Під час окупації Херсону потайки від батьків був учасником руху спротиву. У червні 2022-го коли з`явилася можливість виїхав на вільну територію. В липні 2022 пройшов відбір і підписав контракт з 3ОШБр. Був кулеметником. | 20 серпня 2023 | Загинув під Бахмутом. Врятував побратима із підбитого ворогом танка, але згодом отримав смертельні поранення. Похований в рідному місті 29 серпня 2023 [258]. | ||||||
| 13706 |
|
Оліферчук Микола Федорович |
12 грудня 1990, с. Новожуків, Рівненська область. У 2014-2015 роках воював під час АТО. Першим етапом було визволення міст Слов’янськ, Краматорськ в 51 ОМБР, далі пекло Волновахи, Савур-Могила , Іловайський котел. Пройшовши ротацію, ще певний час служив в 24 ОМБР отримав відзнаку. Отримав медаль за службу Україні. З 24 лютого знову пішов захищати нашу Незалежність, проходив навчання в Словаччині, в червні 2023 отримав нагрудний знак від Головнокомандувача ЗСУ В.Залужного “Золотий Хрест“. Служив у 54 окремому стрілецькому батальйоні, потому виконував обов’язки головного сержанта взводу у 117 окремій механізованій бригаді, воював у Запорізькій області. | 20 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Роботине [259].
| ||||||
| 13707 … 13714 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 20 серпня 2023 | |||||||
| 13715 |
|
Денис Ігор
|
8 жовтня 1977, с. Заплатин Стрийської громади. Закінчив Стрийську школу № 1. Навчався у ВПТУ № 34. Працював у Стрийському коледжі слюсарем-сантехніком. У квітні цього року став на захист Батьківщини. Навідник 1-го єгерського відділення військової частини. | 21 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання на Луганщині[260]. | ||||||
| 13716 |
|
Саєнко Олександр
|
27 років, м. Краматорськ. З березня 2022 переїхав з родиною в Ужгородський район в село Вишка. Служив командиром 3-го десантно-штурмового відділення 2-го десантно-штурмового батальйону військової частини А0224. | 21 серпня 2023 | Отримав важкі поранення у ході виконання бойового завдання 3 серпня у Новомихайлівці Донецької області. 21 серпня у лікарні Вінниці військовий помер від отриманих поранень. 29 серпня похований в селі Вишка Ужгородського району[261] | ||||||
| 13717 |
|
Шиковець Олександр
(«Шрек») |
15 серпня 1970, c. Велике Село Мінської області. Здобув середню спеціальну освіту за фахом слюсаря-судноремонтника. Пройшов строкову військову службу. У 1991 році оселився у місті Ніжин Чернігівської області. У 1992—2004 роках працював дизелістом у Ніжинській експедиції глибокого буріння. Потім був будівельником, бурильником за кордоном. Під час повномасштабного російського вторгнення, в березні 2022 року, чоловік добровільно мобілізувався до Збройних Сил України. Служив у 30-му батальйоні 117-ої окремої бригади територіальної оборони. Обійняв посаду командира відділення та вирушив боронити Сумщину. У січні 2023-го перевівся до 117-ої окремої механізованої бригади. Спочатку був водієм, а з березня став командиром відділення інженерно-саперної роти. У складі свого підрозділу боронив південний напрямок. | 21 серпня 2023 | Загинув 21 серпня 2023 року біля села Роботине Запорізької області. Виконуючи службові обов'язки, боєць отримав смертельні поранення внаслідок ворожого обстрілу керованими авіаційними бомбами[262]. | ||||||
| 13718 |
|
Адамчук Назарій Миколайович |
6 грудня 1981, м. Бережани Тернопільської області. Служив у військовій частині А0284 — 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді, був розвідником-сапером взводу інженерної розвідки[263][264]. | 21 серпня 2023 | Загинув у бою за Україну. Похований 25 серпня 2023 року в родинному містечку. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[256]. | ||||||
| 13719 |
|
Липадату Юрій Тимофійович |
7 травня 1995, с. Червона Гірка Одеського району Одеської області. Закінчив Кам'янську школу. На захист країни він став 21 березня 2023 року. Пройшов перепідготовку та направився до зони проведення бойових дій. Служив навідником у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[265]. | 21 серпня 2023 | Загинув поблизу села Іванівське Бахмутського району в Донецькій області. Похований 29 серпня 2023 року в рідному селі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[256]. | ||||||
| 13720 |
|
Котинін Олександр Володимирович
(«Котинін») |
11.05.1997, м. Біла Церква. Майстер спорту з панкратіону, багаторазовий переможець чемпіонатів Київської області та м. Білої Церкви з панкратіону, рукопашного бою та джиу-джитсу; переможець Всеукраїнського турніру з панкратіону серед юнаків 2013 року, Чемпіон та срібний призер чемпіонату України з панкратіону серед юнаків 2014 року. Вихованець Білоцерківської ДЮСШ № 2. Солдат, старший навідник 1 гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини А4638, | 21 серпня 2023 | Помер у Дніпропетровській обласній клінічній лікарні ім. І. І. Мечникова від отриманих поранень біля н.п. Бахмут[266] | ||||||
| 13721 |
|
Кватюра Роман Ярославович
(«Морті») |
03.01.2003, с. Хомівка Тернопілського району. Служив у 4 штурмовій роті 2 штурмового батальйону | 21 серпня 2023 | Загинув 21.08.2023 під час бойового завдання у н.п. Андріївка поблизу Бахмуту[267]. | ||||||
| 13722 |
|
Оніщук Тарас Володимирович («Квас») |
19 січня 1986, м. Ізяслав Хмельницької області. Закінчив Плужненський професійний аграрний ліцей за професією водія-автомеханіка. Також здобув фах столяра у Хмельницькому ВПУ-4. Працював столярем на ДП «Ізяславський лісгосп». Під час повномасштабного російського вторгнення 2 травня 2023 року став на захист своєї держави, поповнивши лави Збройних Сил України. Проходив службу у 80-ій окремій десантно-штурмовій бригаді. Був водієм[268][269][96]. | 21 серпня 2023 | Загинув поблизу села Іванівське Бахмутського району в Донецькій області. Отримав смертельне вибухове уламкове поранення грудної клітки внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Похований 24 серпня 2023 року на Алеї почесних поховань міського кладовища м. Ізяслав. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[256]. | ||||||
| 13723 | 
|
Опарастюк Ігор («Гарік») |
7 липня 1962. Бізнесмен, котрий жив за кордон, але з перших днів повномасштабного вторгнення долучився до війська. Обороняв Київ, воював в Торському, Ямполі, Діброві, Серебрянському лісі. | 21 серпня 2023 | Загинув під час боїв у Донецькій області надаючи допомогу пораненому побратиму [270] | ||||||
| 13724 | 
|
Богуцький Дмитро Анатолійович
|
29.07.1997, селище Стрижавка. Вінницького району. Добровольцем відправився на схід та у складі Об’єднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють». Заступник командира взводу №4 роти №2 батальйону №1 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмового полку «Цунамі») | 21 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області [271] | ||||||
| 13725 | 
|
Чумаченко Михайло Михайлович («Майстер»)
|
Випускник Одеського інституту сухопутних військ 2000 року | 21 серпня 2023 | Загинув 21 серпня 2023 року в автотрощі на криворізькій трасі [272] | ||||||
| 13725 … 13729 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 21 серпня 2023 | |||||||
| 13730 | 
|
Полтавський Андрій
|
м. Червоноград. Із початком повномасштабного російського вторгнення чоловік доєднався до Збройних сил України. Військову службу проходив у військовій частині А0998. | 22 серпня 2023 | Загинув 22 серпня на Донеччині у бою з російськими військами. Похований 26 серпня на Алеї Героїв на Бендюзькому кладовищі[273]. | ||||||
| 13731 |
|
Якимишин Петро
|
24 грудня 1979, с. Сілець Ямницької громади. Від початку війни воював в зоні АТО/ООС. Старший солдат, служив інструктором кінологічної групи інспекторів прикордонної служби однієї з військових частин. | 22 серпня 2023 | Загинув під час бою з військовими РФ на Донеччині[226] | ||||||
| 13732 | 
|
Ільницький Сергій Володимирович |
20 травня 1970, Київ. Навчався у школах № 143 та № 168 м. Києва. Закінчив Київське вище інженерне радіотехнічне училище протиповітряної оборони та Національний університет оборони України. Ступінь магістра державного управління здобув у Львівському регіональному інституті Національної академії державного управління при Президентові України. 23 роки прослужив у Збройних силах України. Вийшов у відставку у званні полковника. З 2014 року брав участь в АТО на Сході України у складі Добровольчого українського корпусу та Української Добровольчої Армії. На Донбасі у ході бойових дій отримав травму, яка спричинили інвалідність. Був нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня. | 22 серпня 2023 | Загинув 22 серпня 2023 року поблизу селища Курдюмівки Бахмутського району Донецької області. 28 серпня 2023 року у Михайлівському Золотоверхому соборі архієпископ Агапіт Гуменюк відслужив похорон. Похований у Києві на Лісовому кладовищі[274][275]. | ||||||
| 13733 | 
|
Гичко Микола
|
Народився на Тернопільщині, однак останнім часом проживав у Дрогобичі. З першого дня повномасштабного вторгнення воїн добровільно став на захист України. Служив артилеристом 44-ої окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола. Воював у гарячих точках. | 22 серпня 2023 | Загинув 22 серпня 2023 року під час артилерійського обстрілу, отримавши осколкове поранення несумісне з життям — в районі села Нова Токмачка Запорізької області[276]. | ||||||
| 13734 | 
|
Сінченко Дмитро
(«Перун») |
м. Кропивниький. Закінчив Національний технічний університет за спеціальністю "магістр адміністративного менеджменту". Автор Українського Тижня, Радіо Свобода. З 2012 року очолював ГО «Асоціація політичних наук». Політичний аналітик, блогер, публіцист. З 2014 року — волонтер, допомагав військовим. З 24 лютого 2022 року — боєць Української добровольчої армії (УДА), після початку повномасштабної війни воював у Київській області, потому на Миколаївщині, Херсонщині, Донеччині. Під час війни здобув другу вищу освіту за спеціальністю "політолог". Він тоді брав відпустку із фронту. Для Українського Тижня робив матеріали про будні наших захисників на фронті. Останній його репортаж вийшов 24 серпня 2023 року. Був командиром взводного опорного пункту. | 22 серпня 2023 | Загинув біля села Курдюміка неподалік від Бахмута від ворожої кулі снайпера. Вважався зниклим безвісти. Похорон відбувся 14 березня 2024 в Кропивницькому [277][278][279][280] | ||||||
| 13735 |
|
Шарий Валентин Вікторович
(«Сапсан») |
14 квітня 1978, м.Кобеляки. Навчався у Кобеляцькій загальноосвітній школі №2. По закінченню школи здобував освіту в м.Харків. Одружений, з родиною проживав у Полтаві. Мав 2 сина. У 2022 році був призваний по мобілізації на військову службу третім відділом Полтавського РТЦК та СП. Солдат мінометного відділення мінометного взводу мінометної батареї механізованого батальйону в\ч А4699. | 22 серпня 2023 | Загинув поряд з населеним пунктом Роботине Пологівського району Запорізької області [281]. | ||||||
| 13736 … 13744 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 22 серпня 2023 | |||||||
| 13745 |
|
Димед Іван Григорович |
7 липня 1979. Сержант в/ч А0284 — 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[282][283]. | 23 серпня 2023 | Загинув під час бойового завдання біля села Олександро-Шультине, Краматорського району на Донеччині. Похований 27 серпня 2023 року в смт Лужани. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[23]. | ||||||
| 13746 |
|
Стасюк Артур Васильович
|
13.10.1987, с. Іванківці, Тернопільщина. Старший солдат. Став на захист України ще в 2015-му році. Повернувся до війська 3 березня 2022. Старший солдат, механік-водій інженерно-позиційного відділення інженерно-саперного взводу 2 механізованого батальйону 53 ОМБр. | 23 серпня 2023 | Загинув районі села Водяне Донецької області. Похорон відбувся 1 вересня 2023 в рідному селі [284][285] | ||||||
| 13747 | 
|
Плеша Максим Вікторович
|
20 квітня 1991, м. Ужгород. Закінчив школу № 3 міста Ужгород. Здобував фахову освіту в Закарпатській академії мистецтв і став художником. Реставрував церкви, малював портрети, мав персональні виставки. Добровольцем вступив до Збройних сил України на 3-й день повномасштабного вторгнення Росії в Україну, воював у найгарячіших точках. | 23 серпня 2023 | Загинув в результаті ворожої атаки дрона-камікадзе позицій ЗСУ, поблизу села Торське, Краматорського району, Донецької області. Похорон відбувся 30 серпня 2023 в Ужгороді. Похований на Пагорбі Слави[286]. | ||||||
| 13748 | 
|
Ржипецький Олег
(«Кум») |
17 серпня 1996, с. Чернятин Вінницької області. Закінчив Калинівське професійно-технічне училище №21, де здобув фах газоелектрозварювальника. У мирному житті працював на СТО, займався ремонтом автомобілів та зварювальними роботами. З червня 2022-го проходив службу в Збройних Силах України. Навчався у Великій Британії, а після повернення обійняв посаду гранатометника 59-ої окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Разом із побратимами воював на Миколаївщині, Херсонщині та Донеччині. Був нагороджений медаллю «За заслуги». | 23 серпня 2023 | Загинув 23 серпня 2023 року поблизу селища Невельське на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, отримав смертельні вибухові травми [287]. | ||||||
|
13749 |
|
Байков Сергій
|
Народився та виріс в м. Ізмаїл, навчався в міській школі №11.
В березні 2022 року мобілізувався до лав ЗСУ. |
23 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання[288]. | ||||||
| 13750 … 13759 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 23 серпня 2023 | |||||||
| 13760 | 
|
Фощанко Констянтин Юрійович
(«Бомба») |
10 липня 1995, с. Острійки Київської області. Військовослужбовець роти «Гонор». | 24 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання, на Куп'янському напрямку поблизу населеного пункту Синьківка. Прощання відбулося 27 серпня в селі Острійки Київської області | ||||||
| 13761 |
|
Бойко Олег Андрійович («Панда»)
|
29 березня 1999, с. Шманьківчики Чортківського району Тернопільської області. Перебуваючи за кордоном, коли почалась війна, негайно приїхав захищати Україну. Зареєструвався в центрі комплектування та чекав, коли покличуть захищати рідну землю. Пішов воювати 8 січня 2023 року. Старший солдат, командир десантно-штурмового відділення 82 ОДШБ[289]. | 24 серпня 2023 | Загинув під час ворожого обстрілу в районі населеного пункту Вербове Запорізької області. | ||||||
| 13762 |
|
Дудніченко Олександр Вікторович |
12 лютого 1991, житель селища Радісне Авангардівської громади Одеської області. Пішов на військову службу по мобілізації 22 березня 2023 року. Після навчального центру був призначений на посаду водія до одного з підрозділів 80-ї Десантно-штурмової бригади. Виконував бойові завдання із захисту України на Бахмутському напрямку[290][291]. | 24 серпня 2023 | Загинув під час визволення села Іванівське Бахмутського району Донецької області і зачистки ворожих позицій у складі штурмової групи, потрапивши під шквальний артилерійський вогонь рашистів, внаслідок якого загинув разом з трьома своїми побратимами. Лише через 4 дні бійці зуміли відбити супротив ворога і забрати тіла побратимів, в тому числі тіло Олександра Дудніченка. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[173]. | ||||||
| 13763 |
|
Бутим Іван Іванович |
23 квітня 1989, с. Модричі Дрогобицького району Львівської області. У березні 2023 був мобілізований в 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Після мобілізації згідно з розподілом потрапив на посаду гранатометника у 1-го відділення 2-го взводу 4-го роти 1-го десантно-штурмового батальйону 80 ОДШБр. Після мобілізації орієнтовно 3 місяці проходив тренування та бойове злагодження на полігонах Львівщини та Чернівецької області. Воював поблизу Бахмута[292][293][294]. | 24 серпня 2023 | Загинув поблизу села Іванівське Бахмутського району Донецької області. Похований 31 серпня 2023 року в рідному селі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[256]. | ||||||
| 13764 |
|
Горбачевський Василь Володимирович |
1995 р. н., проживав в селі Олександрове, Вараського району, Рівненської області. Призваний на військову службу по мобілізації 10 березня 2023 року Вараським РТЦК та СП Рівненської області. Солдат, навідник 1-го десантно-штурмового відділення, 1-го десантно-штурмового взводу, 5-го десантно-штурмової роти, 2-го десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[295][296]. | 24 серпня 2023 | Загинув від вибухів та осколків поблизу села Іванівське Бахмутського району Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[256]. | ||||||
| 13764 |
|
Мороз Сергій Валерійович («Мороз») |
30 вересня 1976, м. Шостка. Навчався в Шосткинській загальноосвітній школі №4. Успішно займався підприємницькою діяльністю – мав веломагазин «Крути педалі» та сервісний центр. Також працював далекобійником, їздив Європою. Поповнив лави 3-ої окремої штурмової бригади ЗСУ. Обіймав посаду командира відділення-командира машини. За успішне виконання бойових завдань був нагороджений відзнакою Головнокомандуючого ЗСУ «Золотий хрест». | 24 серпня 2023 | Отримав поранення біля н.п. Андріївка. Помер в Дніпровській лікарні ім. Мечникова. Похований на Алеї Слави Лук‘янівського кладовища у Києві. В місті Шостка вулицю Кутузова перейменували на честь Сергія Мороза [297]. | ||||||
| 13765 |
|
Понька Володимир Віталійович
(«Чіп»)
|
2 червня 2001, м. Докучаєвськ Донецької області. Навчався у місцевій школі. У 2014 році разом із мамою залишив окуповане місто та переїхав до Волновахи. Там і закінчив навчання у школі. У 2020-му здобув фах флориста у Великоанадольському лісотехнічному фаховому коледжі імені В.Граффа. У 2022 році закінчив Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка, отримав диплом бакалавра за спеціальністю «Деревообробка та меблеві технології» та здобув фах інженера меблевих технологій. З початком повномасштабного вторгнення разом з мамою знову були вимушені шукати собі новий притулок через окупацію Волновахи. Хлопець вирушив до Києва. 18 січня 2023 вступив до лав 12-ої бригади спеціального призначення НГУ «Азов». Після навчання обійняв посаду старшого кулеметника та поїхав на передову. Старший солдат. | 24 серпня 2023 | Загинув на території Серебрянського лісництва, що поблизу міста Кремінна на Луганщині. Під час штурму ворожих позицій зазнав смертельної мінно-вибухової травми внаслідок ворожого мінометного обстрілу. Похований на кладовищі Святого Миколая в Запоріжжі. [298][298]. | ||||||
| 13766 | 
|
Петрочко Антон Валерійович («Тоха»)
|
12 травня 1989, м. Київ. В 2010-му році закінчив Національний університет фізичного виховання і спорту України. Працював водієм. Старший кулеметник бригади Буревій 2 батальйон 4 рота. З початку вторгнення РФ долучився до ТРО, потім перевівся до НГУ. Коли його підрозділ перейшов від бойових дій до охорони об'єктів, первівся до Гвардії наступу. | 24 серпня 2023 | Загинув під час нічного наступу ворога біля села Стельмахівка Луганської області від ворожого дрону-камікадзе. В липні 2024 на вулиці Дністерській 1А на Старій Дарниці в Києві відкрили мурал "Я на своїй землі" присвячений Антону [299][300] | ||||||
| 13767 |
|
Коваленко Олександр Олексійович
|
27.03.1976, м. Київ. Навчався в школі №227 м. Києва, яку закінчив в 1993 році. Навчався у Національному університеті фізичного виховання і спорту (НУФВСУ), який закінчив у 2007 році. У 2009 році закінчив Національний університет внутрішніх справ. Кандидат у майстри спорту з боксу. В 2014 році добровольцем пішов воювати на Схід України у складі батальйону «Айдар». Службу проходив в 2-ій штурмовій «афганській» роті. Брав активну участь в боях з сепаратистськими угрупуваннями і російськими підрозділами на території Луганської області. Зокрема на 29-му блокпосту, шахті «Родіна» в н.п. Золоте-4.
25 лютого 2022 року добровільно записався у склад 204 батальйону територіальної оборони (в/ч А7373). У складі підрозділу добровольців, відряджених у розпорядження ГУР МО, виконував завдання по захисту столиці -міста Київ у н.п. Мощун, Ірпінь. Брав участь у підготовці і звільненню острова Зміїний, боях під Сєверодонецьком, Енергодаром, Майорськом, Бахмутом. У березні 2023 року пройшов курс підготовки молодшого офіцерського командного складу за кордоном, в одній з дружніх країн НАТО. 14 липня 2023 штурмова група під його керівництвом перейшла Дніпро і спробувала закріпитись на ворожому березі. При спробі пройти вглиб берегової смуги, під вогневим обстрілом з сторони російських окупаційних військ група потрапила на заміновану ворогом ділянку місцевості. Внаслідок підриву на міні, отримав тяжкі поранення, втрату нижньої кінцівки але при цьому до останнього керував злагодженими діями свого підрозділу. Молодший сержант, в/ч 0504 (ГУР МО) |
24 серпня 2023 | Був евакуйований медиками спочатку в м.Херсон, м.Одесу, а згодом в м.Київ. Його сильний, спортивний, вольовий організм до останнього боровся за життя, не зважаючи на втрату обох нижніх кінцівок, чисельних уламкових поранень. І хоч медики намагались зробити все можливе, поступово відмовили життєво важливі органи й серце. Залишились син і дочка [301]. | ||||||
| 13768 … 13774 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 24 серпня 2023 | |||||||
| 13775 |
|
Шевченко Іван Григорович
|
1981 р. н., житель селища Підволочиськ Тернопільської області. Старший солдат 68-ої окремої єгерської бригади ЗСУ[302]. | 25 серпня 2023 | Загинув на Луганщині, виконуючи бойове завдання. | ||||||
| 13776 |
|
Осташук Дмитро Васильович
|
5 листопада 1963, с. Зелена Надвірнянського району. Після закінчення дев'ятирічної школи в рідному селі продовжив навчання в лісотехнічному технікумі м. Хуст, а далі проходив службу в армії. У 1987—1990 здобув освіту у Харківському воєнному училищі ракетних військ. У 1990 році разом з сім'єю переїхав на Рогатинщину в село Добринів. Працював майстром лісу у Пуківському лісництві, згодом — на будівництві в Івано-Франківську. Долучився до лав ЗСУ у березні 2022-го. Штаб-сержант. | 25 серпня 2023 | Загинув на Запорізькому напрямку[303] | ||||||
| 13777 | 
|
Пільщиков Андрій Борисович
(«Джус»)
|
3 лютого 1993, м. Харків. Служив льотчиком винищувача МіГ-29 у складі 40-ї бригади тактичної авіації[304][305][306]. | 25 серпня 2023 | Загинув 25 серпня 2023 року під час зіткнення двох навчально-бойових літаків L-39 майора В'ячеслава Мінки та майора Сергія Проказіна[307] біля с. Сінгури на Житомирщині[308]. Посмертно надано звання майора[309]. Майора Андрія Пільщикова поховали на Аскольдовій могилі м. Києва. | ||||||
| 13778 |
|
Бровчук Микола Степанович
|
Командир стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини А7081. Сержант. | 25 серпня 2023 | Загинув у Сумській області внаслідок мінометного обстрілу. Похорон відбувся 1 вересня 2023 в селі Кваси Рахівського району[310] | ||||||
| 13779 |
|
Мінка В`ячеслав Миколайович
|
63 роки. У 1981 році закінчив Качинське вище військове авіаційне училище льотчиків. Проходив службу в Конотопі, Миколаєві й Умані. У 1994 році звільнився з лав ЗСУ у званні майора. Тоді ж оселився на Київщині в місті Бориспіль. З 2015 року чоловік служив у Повітряних силах ЗСУ. Брав участь в АТО/ООС на Донбасі. У 2018-му демобілізувався. Проте з початком повномасштабної війни В’ячеслав знову повернувся до армії. Був пілотом 40-ої бригади тактичної авіації. З 24 лютого 2022-го здійснив понад 200 годин нальоту. | 25 серпня 2023 | Під час виконання бойового завдання зіткнулися два літаки L-39. Крім В’ячеслава загинули ще двоє пілотів – капітан Андрій Пільщиков і майор Сергій Проказін [308]. Похований на Рогозівському кладовищі у Борисполі[311]. | ||||||
| 13780 |
|
Проказін Сергій
|
Мешканець Полтавської області. Займався авіацією 24 роки. Служив майором, льотчиком та заступником командира у складі 40-ї бригади тактичної авіації. З початку російського вторгнення в Україну в 2022 році мав понад 100 годин бойових польотів, залучався до виконання повітряних операцій, в тому числі, тактичних завдань на східному та запорізькому напрямках. | 25 серпня 2023 | Загинув 25 серпня 2023 року під час зіткнення двох навчально-бойових літаків L-39 майора В'ячеслава Мінки та майора Андрія Пільщикова [307] біля с. Сінгури на Житомирщині[308]. Посмертно Сергію Проказіну прсвоєно звання підполковника. | ||||||
| 13781 |
|
Янцюк Василь
|
14.02.1975 р.н. с. Гвізд. 7 місяців вважався зниклим безвісти. Старший сержант. | 25 серпня 2023 | Загинув 25 серпня 2023 року під час бойового завдання поблизу села Роботине [312]. | ||||||
| 13782 |
|
Шпонтак Сергій
(«Сірко») |
10 січня 1977, м. Ужгород. Закінчив ЗОШ №11, згодом профтехучилище №19. Вищу освіту здобув у Львівському державному університеті фізичної культури. Працював директором Ужгородського міського центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх», заступником директора обласної комплексної дитячо-юнацької спортивної школи ФСТ «Україна». Служив у складі 1 взводу 2 єгерського батальйону 68 окремої єгерської бригади в званні головний сержант. 5 місяців вважався зниклим безвісти. У воїна залишилися мама, дружина, син та донька. | 25 серпня 2023 | Загинув 25 серпня 2023 року під час ворожих штурмових дій, виконуючи бойове завдання біля н.п. Новоєгорівка Сватівського району Луганської області. Похований 19 березня.2024 на Пагорбі Слави м. Ужгород з військовими почестями. Від головнокомандувача ЗСУ генерала О.Сирського зачитали пам'ятний лист на знак глибокої вдячності за жертовне служіння в лавах ЗСУ [313][314]. | ||||||
| 13783 |
|
Мельник Олександр Валерійович
(«Блєск») |
6 грудня 1997, Підгір'я, Волинська область. Після закінчення школи вступив до Волинського національного університету імені Лесі Українки, де здобув вищу освіту за спеціальністю «Вчитель географії». До повномасштабного російського вторгнення працював у Німеччині та Польщі. 6 грудня 2022 року у місті Житомир складав військову присягу. Проходив службу в 82-ій окремій десантно-штурмовій бригаді. | 25 серпня 2023 | 25 серпня 2023 року під час наступальних дій поблизу села Роботине Запорізької області отримав смертельні поранення. Близько тижня вважався зниклим безвісти. Похований 10 вересня на кладовищі в рідному селі[315][316][317][318]. | ||||||
| 13784 |
|
Прокопчук Андрій Володимирович
(«Алладін»)
|
12 січня 2003, Донеччина. Коли він закінчив школу, то переїхав до Маріуполя, де зустрів повномасштабне вторгнення. Там, за словами одногрупників, хлопець пережив справжнє пекло, про яке пізніше дуже рідко говорив в голос. Після кількох місяців окупації зміг виїхати до м. Броди, що на Львівщині. Студент другого курсу історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. У лютому 2023 наважився долучитися добровольцем до бригади «Азов. Воював на Запорізькому і Слов‘янському напрямках. | 25 серпня 2023 | Отримав важке осколкове поранення грудей в бою з ворогом на території Серебрянського лісництва під Кремінною на Луганщині. Помер в Дніпрі у військовому шпиталі [319][320] | ||||||
| 13785 |
|
Тебешевський Андрій Сергійович
(«Ковбой») |
25 років, с. Салтичія Запорізької області. Навчався в Олександрівці, що на Дніпропетровщині. В цивільному житті працював монтажником у ТОВ «Спеціалізоване підприємство «Будзвʼязок».Під час повномасштабного вторгнення служив солдатом-розвідником 43-ої окремої артилерійської бригади імені гетьмана Тараса Трясила. Нагороджений нагрудним знаком «Комбатанський хрест». | 25 серпня 2023 | Під час падіння снаряда в селі Чернещина на Харківщині він відштовхнув свого побратима, а сам потрапив під удар. Похований у селі Олександрівка на Дніпропетровщині. Залишилися мама Олена, сестра Варвара і Світлана, дружина Катерина, син Дмитро та двоє дітей дружини – Ангеліна й Іван [321]. | ||||||
| 13786 … 13789 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 25 серпня 2023 | |||||||
| 13790 |
|
Кулинич Артем Васильович
|
19 лютого 1996, с. Слобода-Рашків, Молдова. В 9 років втратив маму. З 2018 року мешкав в селі Підбір'я Рогатинського району, там створив сім'ю. 16 березня 2022 став до лав Збройних сил України. Проходячи службу, вирішив, що цього замало, здобув додаткове навчання. Відтоді працював над розмінуванням територій. Виконував завдання на східному напрямку у лавах 711-го полку охорони 1-ї окремої бригади імені князя Лева Державної спеціальної служби транспорту. | 26 серпня 2023 | Загинув на Харківщині. Похорон відбувся 2 вересня 2023 у Львові на Личаківському цвинтарі[198][322] | ||||||
| 13791 |
|
Варга Іван Юрійович
(«Варгот»)
|
5.06.1969, с. Дунковиця, Берегівський район, Закарпаття. | 26 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання під Бахмутом [323][324] | ||||||
| 13792 | 
|
Сороколіт Олександр Миколайович
(«Львів») |
1996, Молодший сержант с. Рудники. З 2017 року був на контрактній службі у ВЧ А0680. У 2020 році відправився з миротворчою місією у країни Африки.З перших годин повномасштабного вторгнення ворога стояв у перших лавах на захисті рідної землі.Виконуючм бойове завдання 31 березня 2022 року разом із побратимами підірвався на протитанковій міні, де отримав важкі поранення.Пройшовши більше року виснажливого лікування і перенісши безліч операцій,знову став на захист України. Сповіщення про загибель воїна надійшло від командира ВЧ А2077. Правнук вояка УПА Миколи Сорокаліта (псевдо «Лютий», «Люлька»), котрий після боїв біля с. Дев’ятники Жидачівського району написав текст пісні «Лента за лентою»[325]. | 26 серпня 2023 | Загинув внаслідок отриманих під час артилерійського обстрілу поранень, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Вербове, Запорізької області. Нагороджений орденом "За мужність II ступеня"(посмертно) [326]. | ||||||
| 13793 |
|
Кушпіт Назар
|
с. Вихопні Жовтанецької територіальної громади. Із початком повномасштабного російського вторгнення чоловік служив у війську механіком-водієм другого механізованого відділення військової частини А4722. | 26 серпня 2023 | Захисник загинув 26 серпня у районі сіл Роботино та Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області. Похорон відбувся 21 листопада 2023 у Львові [327]. | ||||||
| 13793 |
|
Володько Володимир Володимирович
|
Володько Володимир Володимирович (солдат номером обслуги 1 мінометного взводу мінометної батареї військової частини А4626, ВОС – 143533А) народився 5 вересня 1982 року у місті Миронівка Київської області. Загинув 26 серпня 2023 року у Серебрянському лісі Луганської області. Похований на Міському кладовищі в м.Києва сектор 42 ряд 9 місце 38. Випускник Миронівського ліцею №2, вступив до Київського національного економічного університету України імені Вадима Гетьмана на факультет «Міжнародна економіка», який закінчив у 2005 р. Майже 20 років присвятив роботі у банківському секторі України. З початку повномасштабної війни, Володимир добровільно долучився мінометником до лав Збройних сил України, з осені потрапивши у найскладніші та найгарячіші напрямки, а саме Куп’янський, Луганський та Донецький напрямки. Став командиром-навідником мінометного підрозділу. Володимир розповідав, що останнім часом у місцях виконання бойових завдань, де перебував його підрозділ ворог застосовував всі свої сили, обстрілюючи безперервно наших воїнів з усіх видів зброї. У Володимира залишилася дружина Тетяна та 14-річний син Владислав, батько похилого віку. | 26 серпня 2023 | 26.08.2023р. загинув у Серебрянських лісах Луганської області під обстрілами «Градом». Похований на Міському кладовищі в м.Києва сектор 42 ряд 9 місце 38. | ||||||
| 13794 | 
|
Нікітенко Максим Іванович
(«Юрист») |
48 років, м. Київ. Навчався у школі №120. Вищу освіту здобув у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана. З 2019 року служив за контрактом у Збройних Силах України. Був учасником АТО/ООС. З початком повномасштабного вторгнення брав участь в обороні України від російських окупантів. Був розвідником 132-го окремого розвідувального батальйону Десантно-штурмових військ ЗСУ. | 26 серпня 2023 | Загинув під час штурмових дій в районі села Роботине Запорізької області. В результаті стрілецького бою отримав смертельне поранення від ворожого кулеметного вогню. Похований на Алеї Героїв Лісового кладовища в Києві [328] | ||||||
| 13795 |
|
Махортов Артем Юрійович |
14.03.1988, с. Гірське Сєвєродонецького району Луганської області. Закінчив 9 класів у школі №16 м. Золоте на Луганщині. В 2014 р. переїхав до Одеси. Мобілізований на початку 2023 р. Командир протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 82 ОДШБр. | 26 серпня 2023 | Загинув в районі н.п. Вербове Запорізької області внаслідок мінометного обстрілу[329]. Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ст. (посмертно)[330]. | ||||||
| 13796 |
|
Фецич Степан («Ібліс») |
23 роки, с. Возилів Тернопільської області. Закінчив Бучацький аграрний коледж за спеціальністю «Ветеринарія». Працював техніком-геофізиком в ТОВ «Георозвідка». Цікавився літературою, багато читав. Планував здобути вищу юридичну освіту. Був розвідником-сапером в бригаді НГУ Азов | 26 серпня 2023 | Загинув на території Серебрянського лісництва поблизу міста Кремінна Луганської області. Під час ворожого танкового обстрілу снаряд влучив в окоп, де був воїн. Похований в рідному селі. Залишились батьки, брат, сестра і кохана дівчина [331]. | ||||||
| 13797 … 13804 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 26 серпня 2023 | |||||||
| 13805 |
|
Погляд Володимир Анатолійович |
11 травня 1986, проживав у Долинській громаді на Івано-Франківщині. Солдат, номер обслуги 2 протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 5 десантно-штурмової роти 2 військово-штурмового батальйону в/ч А0284 — 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[332]. | 27 серпня 2023 | Загинув поблизу с. Іванівське Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[256]. | ||||||
| 13806 |
|
Лісайчук Михайло Анатолійович |
9 листопада 1992, проживав у селі Ярославичі Дубенського району Рівненської області. Був призваний на військову службу по мобілізації, служив стрільцем у десантно-штурмовому батальйоні 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[333][334]. | 27 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Іванівське, Бахмутського району на Донеччині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[256]. | ||||||
| 13807 |
|
Попик Максим Миколайович |
24 червня 1983, м. Аркалик (Казахстан). У 2000 році родина Попик переїхала до смт Комишня Полтавської області. Навчався він у професійно — технічному училищі № 44 м. Миргорода, по закінченню якого отримав професію тракториста. З 2014 року працював у ТОВ «Агротех-Гарантія». 11 травня 2023 року був призваний на військову службу по мобілізації Миргородським РТЦК та СП Полтавської області. Проходив службу на посаді гранатометника 3-ого десантно-штурмового відділення, 2-ого десантно-штурмового взводу, 7-ї десантно-штурмової роти, 2-ого десантно-штурмового батальйону військової частини А0284 — 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[335]. | 27 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Іванівське, Бахмутського району на Донеччині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[256]. | ||||||
| 13808 |
|
Бучацький Ігор Васильович |
3 серпня 1985, житель с. Вербка Городківської територіальної громади Вінницької області. Пішов служити 22 березня 2023 року. Військовослужбовець, солдат, водій 4 десантно-штурмового відділення, 1 десантно-штурмового взводу, 4 десантно-штурмової роти, десантно-штурмового батальйону військової частини А 0284 — 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[336][337]. | 27 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Іванівське, Бахмутського району на Донеччині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[256]. | ||||||
| 13809 |
|
Огірчук Сергій Іванович
|
22 лютого 1987, с. Оріховець Білоцерківського району Київської області. 15 травня 2023 року був мобілізований до ЗСУ. Проходив службу у військовій частині 0284 на посаді гранатометника 1 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 7 десантно-штурмового роти 2 десантно-штурмового батальйону. У червні 2023 року був направлений на навчання до Великої Британії. Після поверненню з навчання був направлений до 80-ї окремої десантно-штурмовї бригади, в складі якої брав участь у боях за Кліщіївку Бахмутського району Донецької області[338][339]. | 27 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Іванівське, Бахмутського району на Донеччині. | ||||||
| 13810 |
|
Cипко Дмитро
(«Марсель») |
20 років, м. Миколаїв. Закінчив школу №40. Згодом вступив до Миколаївського університету, проте не встиг завершити навчання. Певний час підробляв офіціантом у ресторані в Коблево. Коли почалася повномасштабна війна, хлопець пішов добровольцем до лав Національної гвардії України. Службу ніс у 12-ій бригаді спеціального призначення «Азов» (колишній ОЗСП «Азов»). Окрім штурмових завдань, був водієм, допомагав і вивозив поранених воїнів з поля бою. | 27 серпня 2023 | Загинув поблизу міста Кремінна на Луганщині. Під час штурму пішов на небезпечні позиції та отримав смертельні поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу [340]. | ||||||
| 13811 |
|
Пальчун Олександр Іванович
(«Каспер») |
16 вересня 1986, с. Бугаївка. Закінчив школу з відзнакою, потім вступив до Полтавської аграрної академії. З 2006 року проходив строкову службу в Збройних силах України, в десантно-штурмових військах. Протягом 2015 -2106 року брав участь в АТО. Після повернення додому довгий час працював в мережі "Маркетопт". З 25 квітня 2022 року призваний за мобілізацією у в/ч 1352, з якої за власним бажанням перевівся в 3 окрему штурмову бригаду А 4638. | 27 серпня 2023 | Після отриманого поранення біля н.п. Андріївка помер в госпіталі м. Київ [341] | ||||||
| 13812 |
|
Агеєв Владислав Андрійович
(«Гатс») |
21 рік, м. Київ. Навчався в Національному авіаційному університеті. Був активним, любив спорт та займався ММА. Останнім місцем роботи в цивільному житті був магазин «Sinsay». Посмертно солдат Агеєв Владислав Андрійович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. | 27 серпня 2023 | Загинув при виконанні бойового завдання на Бахмутському напрямку Донеччини. Похований на Берковецькому цвинтарі столиці. Залишилися батьки, бабуся, дядько, дівчина, рідні, друзі [342]. | ||||||
| 13813 |
|
Мітєв Степан Васильович
|
12.07.1974, с. Табаки Болградської громади. Проживав в Одесі, де працював у будівельній галузі. Після початку повномасштабного вторгнення вступив до 126 бригади ТРО, служив на посаді гранатометника стрілецького відділення. | 27 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання на Херсонщині[343]. | ||||||
| 13814 |
|
Гримашевич Богдан Петрович
|
28.08.1984, с. Привороття, Брусилівський район, Житомирська область. З 2014 року брав участь в АТО на сході України. Отримав тяжке поранення, після лікування повернувся до мирного життя. Був нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (16 листопада 2016) та орденом «За мужність» III ступеня (5 грудня 2017). Сержант ЗСУ. Від початку російського вторгнення в Україну виконував завдання на різних ділянках фронту.[344] | 27 серпня 2023 | Загинув 27 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання. Герой України (посмертно) (23 серпня 2024)[345]. | ||||||
|
Покойовий
Іван Володимирович («Тяж») |
21.07.2003, м. Українка. Дитинство провів в с. Кузьминці Ржищівської громади. Навчався у Ржищівському ліцеї «Лідер». Недовго навчався в Польщі, але повернувся в Україну. Здобув спеціальність майстра з монтажу альтернативних джерел енергетики отримав у коледжі міста Київ. У жовтні 2022-го він пройшов базовий курс бойової підготовки, потім - сержантський курс і за три місяці у свої юні роки став головним сержантом взводу, командиром відділення полку «Азов». | 27 серпня 2023 |
Загинув в Серебрянському лісництві від кулі снайпера. Похований на алеї Героїв у місті Ржищів.[346][347] | |||||||
|
|
Федан Савелій Дмитрович («Avel»)
|
10 травня 2002, 21 рік, м. Енергодар. З підліткового віку волонтерив в одній з місцевих організації, яка допомагала військовим. У 13 років в секреті від матері потрапив в зону АТО. У 16 років в 2018 році брав участь у талант-шоу "Х-Фактор" де виступив з авторською піснею "Україна" в жанрі реп та отримав від усіх суддів "так". Після школи вступив на навчання до Запорізького обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою "Захисник". Після цього він навчався на факультеті підготовки спеціалістів Десантно-штурмових військ Одеської Військової академії. Пішов на фронт у березні 2023. Воював на Донецькому та Запорізькому напрямках. | 27 серпня 2023 | Загинув неподалік села Роботине Запорізької області внаслідок мінометного обстрілу. Залишилися дружина, брат [348][349][350][351]. | |||||||
| 13815 | |
Зінько Володимир |
м. Белз Червоноградського району. Після повномасштабного вторгнення Росії долучився до лав ЗСУ. Був штаб-сержантом у 24 ОМБр імені короля Данила. | 28 серпня 2023 | Загинув під час мінометного обстрілу 28 серпня 2023 року. У захисника залишились батьки, брат та діти[352]. | ||||||
| 13816 | 
|
Чернєцов Василь («Черік»)
|
6 жовтня 1986, с. Петропавлівка Херсонської області. Здобув середню спеціальну освіту. Займався веденням особистого селянського господарства у рідному селі. Під час повномасштабної війни, вибравшись з окупованої Херсонщини, чоловік одразу, не вагаючись, вступив до лав Збройних Сил України. Став бійцем 77-ої окремої аеромобільної бригади. Обіймав посаду командира аеромобільного відділення. Брав участь в обороні Донеччини. | 28 серпня 2023 | Отримав смертельні поранення внаслідок ворожого мінометного обстрілу. Похований на Берковецькому кладовищі в Києві [353]. | ||||||
| 13817 |  |
Павленко Дмитро Васильович («Вірус»)
|
19 лютого 1994 народився старший солдат в Черкаській області Жашківського району в селі Тетерівка. Навчався в Уманському Аграрному університеті по спеціальності "міжнародного менеджменту". Не закінчивши 4-й курс пішов з 2013 року на захист країни з першого вторгнення Росії. Після працював на різних роботах але завжди прагнув до кращого. В 2021 році зустрів кохання. Одружився і був щасливим. Вже з початком повномасштабної війни знову став на захист Батьківщини 24.02.2022. Був в лавах ЗСУ в підрозділі Бродяги. Виконував бойові завдання в гарячих точках Бахмута. Останній його захист держави і сім'ї був в Запорізькій області в населеному пункті Роботіно. 26.08.2023, їхавши з позиції, потрапили під обстріл. Лікарі робили все можливе але 28.08.2023, на жаль, серце зупинилось. Без батька залишилась 1.5 річка донечка і ще ненароджений синочок. Дружина була на 19-му тижні вагітності. | 28 серпня 2023 | 26.08.2023 потрапили під обстріл в Запорізькій області в н.п Роботіно. А 28.08.2023 його серце зупинилось. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Похований 31.08.2023 на Берковецькому цвинтарі у м.Києві на 42 ділянці, 18 ряд, 34 місце. | ||||||
| 13818 |
|
Кузло Володимир Михайлович
(«Пророк») |
5.02.1993, м. Вараш. Після школи вступив до Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі, вільно володів англійською й іспанською мовами. 29 червня 2022 мобілізований до лав ЗСУ. Неодноразово брав участь у штурмах в районі Кремінної, а саме с. Терни та с. Ямполівка. Молодший сержант | 28 серпня 2023 | Загинув в селі Вербове, Запорізька область від артилерійськогр обстрілу [354] | ||||||
| 13819 |
|
Перепелиця Олександр
|
1997, м. Роздільна, Одещина. Із самого дитинства займався гандболом, грав на позиції захисника, брав участь у змаганнях. Дослужився до командира мінометного взводу І-ї роти спеціального призначення (на бронетранспортерах). Лейтенант. | 28 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання на території Серебрянського лісництва у районі населеного пункту Кремінна [355] | ||||||
| 13820 |
|
Матвієць Володимир Павлович
(«Катран»)/(«Срочнік») |
21 травня 2002, м. Шаргород. Закінчив школу та фаховий коледж. З перших днів повномасштабного вторгнення долучився до лав національної гвардії. Служив у 12-ій бригаді спеціального призначення НГУ «Азов»; водій кулеметного відділення кулеметного взводу. | 28 серпня 2023 |
Загинув 28 серпня 2023 року в районі Кремінної [356].|- | ||||||
| 13830 | 
|
Єгоров Давид Артемович («Дава»)
|
13 березня 2001 р. н., родом з Попасної, тривалий час проживав у Підволочиській громаді. У 2021 році за контрактом пішов служити в ЗСУ. Солдат 44-тої окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола[357][358]. | 29 серпня 2023 | Загинув на Запорізькому напрямку під час виконання бойового завдання в наслідок отриманих вогнепальних осколкових поранень не сумісних з життям. | ||||||
| 13831 |
|
Демченко Максим Васильович
|
9 вересня 1979. Майор 44-тої окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола. Раніше служив в 11 артилерійській бригаді. Захищав Україну з 2014-го року. Брав участь у бойових діях на території Запорізької, Донецької, Луганської, Київської та Житомирської областей. | 29 серпня 2023 | Похорон відбувся 1 вересня у Тернополі. Похований на Алеї Героїв[359] | ||||||
| 13832 |
|
Харів Ігор Богданович
|
1987, с. Слобода-Болехівська. Служив стрільцем-санітаром стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону військової частини. | 29 серпня 2023 | Загинув 29 серпня 2023 року під час активних бойових дій на Донеччині, внаслідок ураження уламками та вибуховою хвилею[360]. | ||||||
| 13833 |
|
Власов Костянтин
|
22 квітня 1975, м. Чернігів. Після 24 лютого 2022 року став до лав ЗС України. Був у складі одного з підрозділів військової частини А4674 на посаді командира механізованого відділення. | 29 серпня 2023 | Загинув 29 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на Запоріжжі внаслідок ворожого мінометного обстрілу. Попрощалися з військовим у Чернігові в Катерининській церкві, поховали на кладовищі села Киїнка, де проживає його брат[361]. | ||||||
| 13834 |
|
Ражик Віталій
(«Шторм») |
24 роки, с. Абрамівка Полтавської області. З дитинства мріяв стати військовим, тому після закінчення школи вступив до військового ВНЗ. Навчався у столичному Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут. З початку повномасштабного вторгнення молодий офіцер боронив Харківський напрямок. Потім перевівся до Національної гвардії України. Служив у ОЗСП «Азов», який згодом став 12-ою бригадою спеціального призначення «Азов». Під час служби отримав звання капітана і став командиром взводу. | 29 серпня 2023 | Загинув під час штурму ворожих позицій поблизу міста Кремінна на Луганщині. Похований у рідному селі [362]. | ||||||
| 13835 |
|
Марковкін Ігор Юрійович
(«Коваль») |
Фанат футбольного клубу «Динамо» (Київ), представник колективу North Company | 29 серпня 2023 | [363][364] | ||||||
| 13836 |
|
Частоколян Дмитро Анатолійович
|
30 травня 1983, с. Іванковичі. Навчався в м. Києві в ЗОШ № 127 Дарницького р-ну. Після закінчення школи здобув освіту в Національній академії аграрних наук України. Займався картинговим спортом. Молодший лейтенант. | 29 серпня 2023 | Загинув під час бойового зіткнення з силами противника біля населеного пункту Шахтарське Донецької області внаслідок ворожого артилерійського обстрілу [365][366][367] | ||||||
| 13837 |
|
Гаврилюк Микола
(«Кока») |
42 роки, с. Зелений Ріг Черкаської області. Служив з 1999 року в 8-му полку спецпризначення «Яґуар». Відтоді жив у місті Калинівка Вінницької області. Брав участь в АТО. З перших днів повномасштабного вторгнення долучився до НГУ, молодший лейтенант. | 29 серпня 2023 | Загинув в Запорізькій області біля села Роботине. Отримав смертельні поранення від ворожої гранати [368]. | ||||||
| 13838 | 
|
Бончев Євген Миколайович
|
05.10.1984, с. Надеждівка Арцизької громади. На початку повномасштабного вторгнення долучився до лав ЗСУ, воював у складі 11 бригади НГУ. В лютому під Авдіївкою загинув його молодший брат Ігор. | 29 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі с. Мала Токмачка Запорізької області[369]. | ||||||
| 13839 | 
|
Борщ Роман
|
26.06.1992, м. Кілія Одеської обл. У 2018-2021 роках служив за контрактом в Ізмаїльському загоні морської охорони. В квітні 2022 року повернувся на старе місце служби. | 29 серпня 2023 | Помер у лікарні м. Одеса внаслідок поранень отриманих 23 серпня під час нічної атаки на Ізмаїльщину[370]. | ||||||
| 13838 … 13844 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 29 серпня 2023 | |||||||
| 13845 |
|
Рурак Микола Богданович
|
1994, с. Трофанівка Коломийського району. | 30 серпня 2023 | Боєць загинув 30 серпня 2023 року[371]. | ||||||
| 13846 |
|
Дронь Андрій
|
1986, м. Калуш. Мобілізувався у липні 2022 року. Служив навідником мотопіхотного відділення. | 30 серпня 2023 | Загинув на Донеччині[372] | ||||||
| 13847 |
|
Задорожний Василь Юрійович
(«Святий») |
13 січня 1989, м. Львів. Проживав у селі Зіболки Львівської області. Навчався у Зіболківському закладі загальної середньої освіти I-III ступенів. Здобув вищу освіту у Львові, де й залишився працювати у будівельній сфері. Згодом перебрався до столиці. Брав активну участь у подіях під час Революції Гідності, потім добровольцем став на захист Батьківщини від загарбників. Виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції спершу у лавах добровольчого батальйону «Айдар», далі — у складі полку «Азов». Протягом довгого періоду боронив місто Маріуполь Донецької області. У 2021 році повернувся до цивільного життя, продовжив працювати у сфері будівництва та підтримував родини загиблих побратимів. З першого дня повномасштабного вторгнення російської федерації добровільно повернувся на фронт, боронив державу у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ. Брав участь у найважчих боях, зокрема, під час визволення Харківщини від окупантів. За особисту мужність був відзначений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних сил України «Сталевий Хрест»[373][374]. | 30 серпня 2023 | Загинув, захищаючи Україну від російських окупантів. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[256]. | ||||||
| 13848 |
|
Колісник-Кравченко Антон
(«Кай») |
9 січня 1991, м. Одеса. До війни працював в одеському клубі каякінгу інструктором. Приєднався до підрозділу ще у серпні 2022-го року, задовго навіть до того, як сформувався Полк. | 30 серпня 2023 | Загинув під час штурмових дій на Запорізькому напрямку від ворожого уламку[375][376] | ||||||
| 13849 | 
|
Чубін Борис Валерійович
|
18 квітня 1999. м. Одеса. В 14 років став переможцем всеукраїнського конкурсу "Інноваційний прорив - 2013" за розробку спеціалізованої системи iHelp, покликану полегшити орієнтування в місті для сліпих і слабозорих людей. В березні 2022 року долучився до одеської тероборони, пізніше працював перекладачем для іноземних інструкторів. В 59 бригаді служив стрільцем снайперського відділення. | 30 серпня 2023 | Загинув неподалік від м. Селидове Донецької області при виконанні бойового завдання. Похований 8 вересня на Західному кладовищі м. Одеса[377]. | ||||||
| 13850 | 
|
Бабій Олег Іванович
|
22 жовтня 1990, Міловиці, Чехія. Народився в родині військових. Мешкав з родиною в військовому гуртожитку в Брюховичах. Навчався в школі №49 міста Львова. У 2011 році закінчив Академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Брав участь у російсько-українській війні із 2014 року. З перших днів повномасштабного вторгнення організовував і здійснював спецоперації на тимчасово окупованих територіях України й на території Росії, за що був неодноразово нагороджений[378][379]. | 30 серпня 2023 | Останньою операцією Бабія стало знищення трьох російських бомбардувальників ТУ-22М3 на аеродромі «Сольці» у Новгородській області, що фактично повністю дестабілізувало роботу аеродромів і пунктів базування дальньої авіації і зменшило можливості РФ в нанесенні ракетних ударів ракетами Х-22 по Україні. В ході завдання 30 серпня 2023 року розвідувальна група на чолі з Бабієм вступила в бій зі спецслужбівцями ФСБ Росії. Прикриваючи відхід побратимів, Бабій зазнав смертельного поранення. За свій героїчний подвиг був вшанований званням Героя України з посмертним присвоєнням ордену «Золота зірка». | ||||||
| 13851 … 13859 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 30 серпня 2023 | |||||||
| 13860 |
|
Григор'єв Іван Володимирович
|
1983, с. Михальче, Прикарпаття. Стрілець-санітар, солдат. | 31 серпня 2023 | Загинув на Донеччині поблизу селища Північне. Загинув, підірвавшись на невідомому вибуховому предметі.[380][381] | ||||||
| 13861 |
|
Слободенюк Сергій Миколайович |
25 липня 1992, с. Більчин Мислятинського округу Ізяславської міської територіальної громади Хмельницької області[382]. Проживав у с. Мислятин. До лав захисників приєднався з перших днів повномасштабної війни разом зі своїм батьком. Солдат в лавах ЗСУ був навідником 1 десантно-штурмового відділення, 1 десантно-штурмового взводу, 8 десантно-штурмової роти, 2 десантно-штурмового батальйону військової частини А0284 — 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[383][384]. | 31 серпня 2023 | Загинув поблизу Кліщіївки на Донеччині. Похований 5 вересня 2023 року в рідному селі[385]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[173]. | ||||||
| 13862 |
|
Козарук Андрій Петрович
|
21 серпня 1995. Мешкав в селі Старі Кути. | 31 серпня 2023 | Загинув під час артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Бахмут Бахмутського району Донецької області[386] | ||||||
| 13863 |
|
Якимець Олексій Іванович |
8 травня 1997, с. Комарів Галицької громади. Його призвали до лав ЗСУ 18 вересня 2022 року. Солдат, воював у 3 окремій штурмовій бригаді. | 31 серпня 2023 | Загинув поблизу міста Бахмут Донецької області під час звільнення територій навколо міста Бахмут[387]. | ||||||
| 13864 |
|
Мисько Андрій
|
Житель Самбірського району Львівської області. Із початком повномасштабного російського вторгнення став на захист України. Був гранатометником відділення взводу оперативного призначення роти оперативного призначення батальйону оперативного призначення в/ч 3017 Національної гвардії України. | 31 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання 31 серпня 2023 року у населеному пункті Роботине Запорізької області[388]. | ||||||
| 13865 |
|
Котляров Вадим Вікторович |
15 листопада 1992, м. Бахмут Донецької області. Був мобілізований 23 березня 2023 року Ніжинським РТЦК та СП Чернігівської області. Військову службу ніс стрільцем у десантно-штурмовому батальйоні військової частини А-0284 — 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[389][390]. | 31 серпня 2023 | Загинув, захищаючи від ворога рідну землю в районі населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області. Похований 13 вересня 2023 року на Алеї Героїв Свіштовського кладовища в м. Кременчук Полтавської області. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[173]. | ||||||
| 13866 |
|
Михальченко Євген Васильович
(«Чечен») |
23 роки, с. Олексіївка Донецької області. З дитинства жив у селищі Межова на Дніпропетровщині. Там навчався у середній школі № 2. Потім закінчив Межівське професійно-технічне училище. З ранніх років цікавився бджільництвом, завжди намагався допомагати на пасіці, цим згодом і заробляв на життя. Також разом із вітчимом займався бурінням свердловин. З 2020 року Євген проходив службу в батальйоні охорони Арсеналу авіаційних засобів ураження. Під час повномасштабної війни, у травні 2023-го, за власним бажанням був переведений у 3-тю окрему штурмову бригаду ЗСУ. Там обіймав посаду стрільця-санітара. | 31 серпня 2023 | Загинув під час бойового завдання в районі міста Бахмут на Донеччині. Захисник отримав смертельні поранення внаслідок артилерійського обстрілу з боку окупантів. Похований в селі Новопавлівка Дніпропетровської області[391]. | ||||||
| 13867 |
|
Загорулько Олександр Анатолійович
|
43 роки, м. Ічня Чернігівської області. Навчався в школі N3, де закінчив дев'ять класів. Після — 10 років працював на лісопилці, а далі займався виготовленням дверей, вікон і меблів на замовлення. 6 квітня 2022 року мобілізований до лав ЗСУ. Обіймав посаду стрільця-санітара у 118-ій окремій механізованій бригаді. | 31 серпня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання 31 серпня 2023 року внаслідок ворожого артилерійського обстрілу біля села Роботине Запорізької області. Похований в рідному місті[392] | ||||||
| 13868 |
|
Білоград Сергій Сергійович («Білий») |
18 жовтня 1995, с. Самарка Одеської області. Здобув базову середню освіту. У 15 років пішов працювати на шахту і почав допомагати забезпечувати свою родину: батьків, сестру та брата. Був виконробом. У березні 2023 року був призваний до лав Збройних Сил України. Він пройшов навчання у Житомирі й Дніпрі. Згодом обійняв посаду снайпера у 80-ій окремій десантно-штурмовій бригаді та вирушив боронити Донеччину[393][394]. | 31 серпня 2023 | Загинув під час штурму біля села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. Похований у рідному селі. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[173]. | ||||||
| 13869 |
|
Димченко Сергій Михайлович
|
19.08.1985, с. Старокозаче Білгород-Дністровського району. | 31 серпня 2023 | Загинув під час бойового зіткнення з противником в районі н.п. Твердохлібове Луганської області. Похований 9 вересня 2023 р. в рідному селі[395]. | ||||||
| 13869 … 13874 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 31 серпня 2023 | |||||||
- ↑ Чому ми досі нічого не знаємо про втрати української армії у війні. BBC. 9 березня 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022.
- ↑ У вічність відходять Герої: Львівщина втратила на війні Степана Кріля (ФОТО). Варта 1 (укр.). 3 серпня 2023. Процитовано 3 серпня 2023.
- ↑ Прошу вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України(посмертно) Коханому Чоловікові,братові,військовослужбовцю Збройних сил України Крілю Степану Павловичу,бійцю 80-тої окремої десантно-штурмової бригади 1-ї роти 1-го батальйону,який загинув виконуючи бойове завдання у селі Іванівське, Бахмутського району, Донецької області 01.08.2023.Під час виконання бойових завдань Степан виявляв велику сміливість і мужність,неодноразово ризикуючи своїм життям. Він був одним з тих, хто наближає перемогу. Але тепер він боронить нас із небес Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 12 серпня 2023.
- ↑ а б в У Львові та області попрощаються із п'ятьма захисниками України.
- ↑ а б Указ президента України №578/2023 Про відзначення державними нагородами України. 12 вересня 2023.
- ↑ Завтра Львів попрощається із захисниками Володимиром Кушпітом та Павлом Антощаком.
- ↑ Наречена загиблого сумчанина просить підписати петицію про присвоєння йому звання Героя України.
- ↑ Завтра Львів попрощається з чотирма захисниками. Львівська міська рада. 04.08.2023.
- ↑ Десантнику 80-ї бригади Михайлу Ковальському завтра у Львові віддадуть останні військові почесті. DailyLviv.com (укр.). 4 серпня 2023. Процитовано 4 серпня 2023.
- ↑ Присвоєння звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Ковальському Михайлу Володимировичу Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 12 серпня 2023.
- ↑ Десантник Михайло Ковальський отримав смертельні поранення під час артилерійського обстрілу. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 28 серпня 2023.
- ↑ На війні загинув командир відділення кулеметного взводу Тарас Петрів з Івано-Франківщини.
- ↑ а б На війні загинув прикордонник з Івано-Франківщини Владислав Чудакоров.
- ↑ На Чернігівщині попрощалися з Олегом Киселем та Олександром Хлопенюком, які загинули на Донеччині.
- ↑ а б На Львівщині 14 серпня прощаються із трьома захисниками.
- ↑ На війні загинув вихованець львівського Пласту Микола Шаравара.
- ↑ Захищаючи Україну, загинув випускник Університету Микола Шаравара.
- ↑ На Львівщині попрощаються із трьома захисниками України.
- ↑ а б в г На Львівщині 13 серпня прощаються із чотирма захисниками: що про них відомо.
- ↑ Загинув під час виконання бойового завдання: у Звягелі попрощалися з 29-річним воїном з позивним "Тамерлан".
- ↑ "Ми обов'язково переможемо і побудуємо нову гарну країну" — пам'яті полеглого воїна зі Звягеля Тімура Абубакарова.
- ↑ Головний сержант Євген Мажара загинув під Бахмутом. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 25 жовтня 2023.
- ↑ а б Указ президента України №796/2023 Про відзначення державними нагородами України. 1 грудня 2023.
- ↑ Нагорода знайшла Героїв, на жаль, посмертно. » Веб-портал міста Люботин. lubotin.kharkov.ua. Процитовано 9 березня 2024.
- ↑ Зеленський відзначив загиблих захисників із Харківської області. DUMKA.MEDIA (рос.). Процитовано 9 березня 2024.
- ↑ Дмитро Кляшторний.
- ↑ а б Бійці з Кіровоградщини віддали найдорожче у боротьбі за волю України.
- ↑ На Донеччині загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Володимир Корпан.
- ↑ На Вінниччині на честь загиблих оборонців відкрили пам'ятні дошки.
- ↑ а б У громадах на Тернопільщині в останню дорогу провели двох воїнів.
- ↑ У Кропивницькому попрощалися з солдатом Сергієм Головченком.
- ↑ На фронті загинув випускник ВНТУ Юрій Дятлюк.
- ↑ На війні з росією загинув брат Тимчика, у нього залишились двоє дітей.
- ↑ Сергій Мирошниченко.
- ↑ На фронті загинула парамедикиня Дар’я Філіп’єва «Блискавка».
- ↑ На фронті загинула бойова медикиня Дар’я Філіп’єва ("Блискавка") Джерело: https://censor.net/ua/n3435988.
- ↑ На війні загинув наш земляк Бойко Олег Юрійович.
- ↑ "Виносив поранених побратимів під обстрілами". Під Бахмутом загинув Ярослав Тріфонов із Франківщини.
- ↑ В Івано-Франківській громаді попрощаються з військовослужбовцем Романом Мацуком.
- ↑ а б На Чернігівщині попрощалися з двома військовими ЗСУ: Юрієм Сліпченком та Максимом Женилом.
- ↑ На Харківщині загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Володимир Павлик ДОПОВНЕНО.
- ↑ На Львівщині попрощаються із чотирма захисниками України.
- ↑ а б У Чернігові попрощалися зі старшим солдатом Ярославом Новиковим та молодшим сержантом Андрієм Тищенком.
- ↑ а б На Тернопільщині попрощалися з трьома воїнами.
- ↑ https://merefaotg.gov.ua/news/1691497285/
- ↑ Биковська, Лілія (25 березня 2024). Памʼяті тих, кого вбила Росія: Мельниченко Олександр. Махала (укр.). Процитовано 30 березня 2024.
- ↑ На російсько-український війні загинув білоцерківець Олексій Шелудько.
- ↑ У російсько-Українській війні героїчно загинув білоцерківець ШЕЛУДЬКО Олексій Леонідович.
- ↑ На фронті під Куп’янськом загинув Захисник з Житомирської області.
- ↑ В Івано-Франківській громаді попрощаються з військовим та волонтером Віталієм Дзібієм ДОПОВНЕНО.
- ↑ а б На Львівщині прощаються із шістьма захисниками України.
- ↑ а б На передовій загинули двоє військових з Рівненщини — Євген Радчук та Володимир Озарчук.
- ↑ а б в На Львівщині 12 серпня прощаються із 4 захисниками.
- ↑ У Тернополі попрощалися з нацгвардійцем Андрієм Петльованим.
- ↑ На війні загинув пластун з Тернополя Богдан Сенюк.
- ↑ На Хмельниччині попрощались із Ярославом Школьніком.
- ↑ У боях за Україну загинув військовослужбовець з Херсонщини Микола Драй.
- ↑ Микола Кравчук.
- ↑ Владислав Логвиненко.
- ↑ У бою на Херсонщині загинув павлоградець Владислав Логвиненко.
- ↑ На Львівщині 5 серпня попрощаються із дев'ятьма військовими.
- ↑ Ковальова, Ганна. Памʼяті тих, кого вбила Росія: Церковний Олександр. Махала.
- ↑ Олексій Воронов.
- ↑ Залишив навчання в університеті та став на захист України. Згадаймо Владислава Онищенка.
- ↑ Антон Сіваш.
- ↑ У Покровську під час ракетного обстрілу РФ загинув боєць з Івано-Франківщини Ігор Суботяк.
- ↑ У Покровську загинув українець з Фінляндії Ігор Суботяк, який пішов на фронт у перші дні війни.
- ↑ Заверей Андрій Андрійович «Звір» 07.06.1992 — 07.08.2023.
- ↑ Під Бахмутом загинув житель Романівської громади Заверей Андрій Андрійович.
- ↑ Озарчук Володимир Васильович «Бригадир» 02.02.1975 — 07.08.2023.
- ↑ У Житомирі попрощалися з військовим Нестором Бандилком, який загинув у боях за Україну.
- ↑ У Сумах поховали військового Вадима Приходька.
- ↑ а б в На Чернігівщині попрощалися з чотирма військовими, які загинули на Луганщині, Херсонщині та Запоріжжі.
- ↑ "Перша втрата в селі". Спогади близьких про загиблу військову з Буковини Хімчинську.
- ↑ В районі міста Куп'янськ загинула захисниця із села Михальча Наталія Хімчинська. Архів оригіналу за 28 серпня 2023. Процитовано 28 серпня 2023.
- ↑ Микола Яремчук.
- ↑ Під час операції на лівому березі Дніпра загинув 22-річний Богдан Сенюк — пластун і спецпризначенець. Новинарня. 15 серпня 2023.
- ↑ Під час операції на лівому березі Дніпра загинув 22-річний Богдан Сенюк — пластун і спецпризначенець. Новинарня. 15 серпня 2023.
- ↑ а б в г Під час операції на лівому березі Дніпра загинув 22-річний Богдан Сенюк — пластун і спецпризначенець. Новинарня. 15 серпня 2023.
- ↑ Під час операції на лівому березі Дніпра загинув 22-річний Богдан Сенюк — пластун і спецпризначенець. Новинарня. 15 серпня 2023.
- ↑ Ярослава Світла (21 серпня 2023). Юного захисника Богдана Сенюка ховають у Тернополі. Телеканал ІНТБ. Процитовано 2023-.
- ↑ Його не дочекалися мама й кохана: у боях за Україну загинув воїн із Дніпропетровщини, нагороджений орденом "За мужність". Фото.
- ↑ На Тернопільщині попрощалися із бійцем Іваном Клименком.
- ↑ Встиг врятувати хлопців, а сам загинув: росія вбила зовсім молодого Воїна з Рівного
- ↑ В боях за Україну загинув організатор Мегамаршу у вишиванках Андрій Бабінський.
- ↑ Загинув співорганізатор фестивалю Ше.Fest, що пройде на Черкащині.
- ↑ Указ президента України №599/2023 Про відзначення державними нагородами України. 28 вересня 2023.
- ↑ У госпіталі помер військовий парамедик з Івано-Франківщини Сергій Федорченко.
- ↑ На фронті загинули бійці Анатолій Холодський і Анатолій Стрєлов з Дніпропетровщини.
- ↑ а б "Кращого командира в житті не бачив": в Одесі попрощалися з військовими, які загинули на Херсонщині.
- ↑ Із загиблим воїном Андрієм Веремієнком попрощалися у Києві. ВІДЕО+ФОТОрепортаж.
- ↑ Захищаючи Україну, на фронті загинув воїн Андрій Веремієнко. ФОТО.
- ↑ У Києві попрощались з Андрієм Веремієнком, «Монахом». ФОТО.
- ↑ Ілля Федоренко.
- ↑ Валерій Леонтьєв із Кропивницького воював у Донецькій області. Олександр Коваленко одним із перших звільняв лівий берег Дніпра в Херсонській області. Олександр Давиденко на війні був стрільцем-санітаром. Про це розповіли рідні бійців, з якими попрощалися в Кропивницькому.
- ↑ а б Загиблих на війні солдатів із Шепетівщини Президент нагородив орденами. Імена Героїв - vsim.ua. vsim.ua (укр.). Процитовано 17 березня 2024.
- ↑ Указ президента України №601/2023 Про відзначення державними нагородами України. 28 вересня 2023.
- ↑ У Ківерцях попрощалися з героїчно полеглим воїном ОЗСП «Любарт»
- ↑ Ігор Стасюк.
- ↑ Героїчно загинув у ході операції зі звільнення української землі: історія бійця луцького «Любарта».
- ↑ На війні загинув Ігор Стасюк із Рівненщини
- ↑ Загинув військовий з Торчина Руслан Карпюк
- ↑ Kuzmenko, Oksana (10 серпня 2023). “Він міг донині бути в безпечній Польщі, але 25 лютого 2022 року вже був у Києві”. На війні загинув активний учасник української громади Варшави Сергій Девдюк. Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі (укр.). Процитовано 12 серпня 2023.
- ↑ Повернувся з-за кордону, щоб захищати Україну: на Тернопільщині поховали Героя Сергія Девдюка (фото). Терен (укр.). 12 серпня 2023. Процитовано 12 серпня 2023.
- ↑ “Він міг донині бути в безпечній Польщі, але 25 лютого 2022 року вже був у Києві”. На війні загинув активний учасник української громади Варшави Сергій Девдюк.
- ↑ На фронті загинув військовий з Одеської області.
- ↑ У Львові та області 15 серпня попрощались із двома захисниками.
- ↑ а б На війні загинув боєць з Івано-Франківщини Василь Луцан.
- ↑ а б У Кропивницькому попрощались із загиблими на війні з РФ Максимом Наточиєм, Максимом Вихристенком та Миколою Заболотним.
- ↑ Захищав Україну на Донеччині: на Черкащині провели в останню путь воїна.
- ↑ Раїса, Щербан (13 грудня 2023). Царук Анатолій Петрович,позивний “Марк” (10.08.1975 – 09.08.2023) – Революція гідності. Війна. Рівненщина (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
- ↑ Биковська, Лілія. Памʼяті тих, кого вбила Росія: Штилік Максим. Махала.
- ↑ На Буковині прощаються із загиблим військовим Лісничим.
- ↑ Під час лікування важких травм помер воїн із Черкащини.
- ↑ На Запоріжжі загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Володимир Горук.
- ↑ Зеленський посмертно нагородив трьох воїнів з Івано-Франківщини орденами "За мужність" III ступеня.
- ↑ На війні з РФ загинули 10 бійців з восьми громад Кіровоградщини.
- ↑ Roksana, Kasumova (28 серпня 2023). Алла Ковєрєнє. ЯНГОЛИ СПОРТУ (укр.). Архів оригіналу за 1 вересня 2023. Процитовано 1 вересня 2023.
- ↑ На фронті загинула спортсменка та держслужбовиця з Житомира Алла Ковєрєнє.
- ↑ Війна забрала земляка, мешканця села Петрівка Перша, військового 77 ДШБ Мацковича Олексія Васильовича.
- ↑ На Львівщині прощаються з оператором-розвідником Федором Дворніком.
- ↑ Олександр Балашов.
- ↑ Микола Микулін.
- ↑ ГРОМАДА ПРОЩАЄТЬСЯ З ЗАХИСНИКОМ УКРАЇНИ… - Южненська міська територіальна громада. ymtg.gov.ua (укр.). Процитовано 23 серпня 2024.
- ↑ Биковська, Лілія (28 серпня 2023). Памʼяті тих, кого вбила Росія: Зотік Олександр. Махала (укр.). Процитовано 23 серпня 2024.
- ↑ Загинув за нашу свободу: Тернопільщина втратила захисника Олександра Чурілова - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 28 серпня 2023.
- ↑ На війні загинув митець та громадський діяч із Сум Дмитро Буйвал.
- ↑ Внаслідок отриманих поранень.
- ↑ Від поранень, отриманих під час бойового завдання, помер військовослужбовець з Івано-Франківщини Василь Снігірьов.
- ↑ а б На війні загинули двоє воїнів із Полтавщини — Роман Нікрітін та Олександр Смирнов.
- ↑ а б в г На Львівщині 19 серпня прощаються із п'ятьма захисниками.
- ↑ На Буковині прощаються з військовим Швецем, який загинув на війні. Суспільне. Новини. 14 серпня 2023.
- ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 6 вересня 2023.
- ↑ Військові з Буковини, які полягли у боях від початку повномасштабної війни. Суспільне. Новини.
- ↑ а б в г д е ж Указ президента України №601/2023 Про відзначення державними нагородами України. 28 вересня 2023.
- ↑ Новини про Чернігів та Чернігівську область.
- ↑ Виїхав з окупації, щоб продовжити службу: стало відомо ім'я правоохоронця який загинув в Оріхові внаслідок авіаудару РФ.
- ↑ У боях за Україну загинув військовослужбовець із Запорізької області Олександр Деркач.
- ↑ На Івано-Франківщині попрощаються з військовослужбовцем Вадимом Лалазаряном.
- ↑ а б в г д На Львівщині попрощаються із шістьма військовими: що про них відомо.
- ↑ На війні загинув бойовий медик та відомий київський сировар Юрій Антонов.
- ↑ Михайло Колеснік.
- ↑ Ковальова, Ганна (20 серпня 2024). Рік вважався безвісти зниклим: на Запорізькому напрямку загинув воїн з півдня Одещини. Махала (укр.). Процитовано 24 серпня 2024.
- ↑ Військового зі Львівщини Ігоря Бабінчука посмертно нагородили орденом "За мужність".
- ↑ Загинули військові з Рівненщини Олександр Калішевич та Ігор Стасюк.
- ↑ На війні загинув пластун, військовий з Івано-Франківщини Василь Дорошенко.
- ↑ На Луганщині загинув нацгвардієць з Сумщини Сергій Москаленко.
- ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 10 вересня 2023.
- ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 10 вересня 2023.
- ↑ В Івано-Франківську відкрили меморіальні дошки Гнатові Тарасюку, Павлові Панфілову й Володимиру Третяку.
- ↑ У російсько-українській війні загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Гнат Тарасюк ДОПОВНЕНО.
- ↑ На війні загинув командир стрілецької роти з Івано-Франківщини Ярослав Сахарук.
- ↑ На війні загинув військовий з Івано-Франківщини Віталій Андрусишин.
- ↑ а б На Львівщині 17 серпня прощаються із двома захисниками.
- ↑ На війні загинув військовий з Одещини.
- ↑ Ходарченко, Алена (17 лютого 2024). У громаді Білгород-Дністровського району родичам загиблих Героїв вручили державні нагороди. ЮГ.today (укр.). Процитовано 23 серпня 2024.
- ↑ Вражала поєднанням мужності й оптимізму: на фронті загинула кулеметниця Світлана Смоленська з Коцюбинського. Фото.
- ↑ Виконувала бойове завдання: на війні загинула кулеметниця Світлана Смоленська.
- ↑ https://www.facebook.com/te20minut. На Донеччині загинув старший солдат Микола Горевич - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 18 серпня 2023.
- ↑ Сьогодні відбудеться прощання з загиблим Героєм – 26-річним Василем Берещаком. Дрогобицька Міська Рада (укр.). 16 серпня 2023. Процитовано 18 серпня 2023.
- ↑ Василь Берещак. Сайт пам'яті (укр.). 16 серпня 2023. Процитовано 18 серпня 2023.
- ↑ На Львівщині 16 серпня попрощаються з 14 загиблими Героями. LVIV.MEDIA (укр.). 16 серпня 2023. Процитовано 18 серпня 2023.
- ↑ У... - Зимноводівська сільська рада територіальної громади. www.facebook.com (укр.). Процитовано 18 серпня 2023.
- ↑ Указ президента України №886/2022 Про відзначення державними нагородами України. 23 грудня 2022.
- ↑ На фронті загинув захисник із Львівської області. Дивись.info. 17 серпня 2023.
- ↑ На Донеччині загинув шахтар з Львівщини Дмитро Часовських. Leopolis.news (англ.). 14 серпня 2023. Процитовано 21 серпня 2023.
- ↑ Присвоєння звання "Герой України" з врученням ордену "Золото Зірка" (посмертно) солдату Часовських Дмитру Сергійовичу Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 21 серпня 2023.
- ↑ Солдат Дмитро Часовських не повернувся з бойового завдання. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 18 жовтня 2023.
- ↑ Указ президента України №807/2022 Про відзначення державними нагородами України. 28 листопада 2022.
- ↑ Знову трагічні звістки з фронту…. chg.gov.ua (ua) . Процитовано 30 серпня 2023.
- ↑ На Львівщині 16 серпня попрощаються з 14 загиблими Героями. LVIV.MEDIA (укр.). 16 серпня 2023. Процитовано 30 серпня 2023.
- ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 30 серпня 2023.
- ↑ а б в г д Указ президента України №725/2023 Про відзначення державними нагородами України. 3 листопада 2023.
- ↑ У військовій частині помер боєць з Івано-Франківщини Ігор Грицей.
- ↑ На бахмутському напрямку загинув командир з Великого Бурлука.
- ↑ На Закарпатті попрощалися із полеглим на війні Василем Дешком.
- ↑ На Полтавщині попрощалися із Сергієм Рубаном, який загинув на війні.
- ↑ На Полтавщині попрощалися із воїном В’ячеславом Подолякою.
- ↑ У Сумському районі поховають бойового медика Валентина Янченка, який загинув на Донеччині.
- ↑ Анатолій Марко, Ілля Пелих, Ігор Гордон віддали життя за вільну Україну: у День Незалежності Львів попрощається із воїнами. Варта 1 (укр.). 23 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
- ↑ а б в Завтра Львів попрощається з трьома захисниками.
- ↑ shepetivka.com.ua. На Шепетівщині у вічність провели стрільця-снайпера Музику Богдана Олеговича — Сайт міста Шепетівка. shepetivka.com.ua (укр.). Процитовано 6 вересня 2023.
- ↑ Одному 21, другому — 27. У боях з росіянами загинули двоє військових з Хмельниччини - vsim.ua. vsim.ua (укр.). Процитовано 6 вересня 2023.
- ↑ Биковська, Лілія (18 травня 2024). Памʼяті тих, кого вбила Росія: Хаборський Андрій. Махала (укр.). Процитовано 23 серпня 2024.
- ↑ Матієшина, Катерина (10 липня 2024). У ще одній громаді Білгород-Дністровщини відкрили Алею Слави - Бессарабія INFORM. Бессарабия ИНФОРМ (укр.). Процитовано 24 серпня 2024.
- ↑ На Луганщині загинув солдат з Хмельниччини Юрій Чорний.
- ↑ а б На Сумщині поховають двох військовослужбовців: Сергія Фесенка та Богдана Беля.
- ↑ У російсько-українській війні поліг Денис Павловський з Хмельниччини.
- ↑ На Харківщині загинув військовий з Дніпропетровщини Костянтин Кіяніченко.
- ↑ На Харківщині поліг Борис Комісарчук з Хмельниччини.
- ↑ На війні з окупантами загинув парамедик та воїн з "Правого сектору" Данило Земськов. ФОТО Джерело: https://censor.net/ua/p3438713.
- ↑ Нікіта Яткевич.
- ↑ У російсько-українській війні загинув командир взводу з Івано-Франківщини Михайло Нагорняк.
- ↑ На Луганщинні загинув 21-річний командир відділення з Івано-Франківщини Микола Федик.
- ↑ Від важкого поранення, отриманого під час бойового завдання, помер захисник із Закарпаття Михайло Цубера.
- ↑ Стрілець-десантник Ігор Ваврін, який загинув у Запорізькій області, назавжди повернувся у рідний край.
- ↑ а б Указ президента України 688/2023 Про відзначення державними нагородами України. 12 жовтня 2023.
- ↑ а б На Львівщині 2 вересня попрощаються з воїнами Артемом Кулиничем та Андрієм Харківим.
- ↑ Терзі, Тетяна (26 серпня 2023). Криничненська громада попрощалася з загиблим Героєм. Махала (укр.). Процитовано 4 березня 2024.
- ↑ Биковська, Лілія (16 серпня 2024). Памʼяті тих, кого вбила Росія: Колесниченко Дмитро. Махала (укр.). Процитовано 23 серпня 2024.
- ↑ Завтра Львів попрощається із захисниками Віктором Терещуком та Андрієм Кузем.
- ↑ Загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Іван Бакум.
- ↑ Болюча звістка з фронту: у бою на Донбасі загинув буковинець Роман Кривенький | БукІнфо. bukinfo.com.ua (укр.). 20 серпня 2023. Процитовано 25 серпня 2023.
- ↑ а б У бою за Україну загинули солдати з Херсонщини Роман Саганов та Олександр Дембровський.
- ↑ Биковська, Лілія (18 серпня 2024). Памʼяті тих, кого вбила Росія: Коротошин Іван. Махала (укр.). Процитовано 21 серпня 2024.
- ↑ Биковська, Лілія (28 лютого 2024). Памʼяті тих, кого вбила Росія: Кондратюк Євген. Махала (укр.). Процитовано 23 серпня 2024.
- ↑ На Львівщині попрощаються із захисником Валерієм Бараном.
- ↑ На війні поліг військовослужбовець з Івано-Франківщини Микола Кепещук.
- ↑ Вічна пам’ять і слава захисниці України!.
- ↑ На Донеччині загинула військовослужбовиця з Хмельниччини Інна Нявкевич.
- ↑ На фронті загинули бійці Костянтин Майборода та Сергій Мрачковський з Дніпропетровщини.
- ↑ Едуард Танчик і Сергій Ключук. Дніпропетровщина втратила у війні двох військових.
- ↑ У Смілі на Черкащині попрощалися із 23-річним полеглим захисником.
- ↑ Вячеслав Авдєєв з Полтавщини поліг під час оборони України.
- ↑ На Запорізькому напрямку поліг військовий з Хмельниччини Вадим Гілевич.
- ↑ На Донеччині загинув військовослужбовець із Запорізької області Тарас Саржин.
- ↑ На Запорізькому напрямку загинув актор з Дніпропетровщини Олексій Хільський: що про нього відомо.
- ↑ У Запорізькій області загинув Олег Кріль з Хмельниччини.
- ↑ Під Бахмутом загинув 36-річний снайпер з Дніпропетровської області Костянтин Майборода.
- ↑ Андрій Таран.
- ↑ Пам`яті Воїна. Огнєв Віктор Сергійович.
- ↑ У червні виповнилося лише 23 роки, а в серпні загинув за Україну: спомин про молодого Героя з Волині.
- ↑ Биковська, Лілія (28 березня 2024). Памʼяті тих, кого вбила Росія: Гук Андрій. Махала (укр.). Процитовано 24 серпня 2024.
- ↑ ЗА ОСТАННІЙ ТИЖДЕНЬ СТАЛО ВІДОМО ПРО ЗАГИБЕЛЬ 21 ЗАХИСНИКА З ПОЛТАВЩИНИ.
- ↑ На Бахмутському напрямку загинув воїн з Херсонщини Олександр Місюра.
- ↑ а б На Запорізькому напрямку поліг 20-річний воїн з Івано-Франківщини Валентин Слюсарчук.
- ↑ Віктор Слабошевський.
- ↑ В Житомирі поховали захисника з Донеччини, який загинув під час виконання бойового завдання.
- ↑ У Черкасах попрощалися із двома загиблими захисниками.
- ↑ Биковська, Лілія (27 листопада 2023). Памʼяті тих, кого вбила Росія: Гусаков Віталій. Махала (укр.). Процитовано 24 серпня 2024.
- ↑ Президент України. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №513/2023 Про відзначення державними нагородами України.
- ↑ ТРОХИМЧУК ІГОР В'ЯЧЕСЛАВОВИЧ (27.09.1988 - 18.08.2023) С. КОТІВ.
- ↑ "Любив жити": на Донеччині загинув аналітик у сфері закупівель Остап Бринський.
- ↑ "Він не був народжений для війни". Під Бахмутом загинув військовий з Івано-Франківська Остап Бринський.
- ↑ "Вони обоє — з мистецьких середовищ". В Івано-Франківську відкрили меморіальні дошки Юрку Стецику та Остапу Бринському.
- ↑ Під час виконання бойового завдання на Харківщині загинув захисник з Кіровоградської області.
- ↑ У Чернівецькій області прощаються з військовим Стринадком, який загинув на Харківщині.
- ↑ Завтра Львів попрощається із захисником Віталієм Добровольським.
- ↑ а б в г УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №256/2024.
- ↑ Володимир Зеленський відзначив державними нагородами понад сотню військовослужбовців ЗС України.
- ↑ На війні загинув 19-річний мешканець Голої Пристані Валерій Савельєв.
- ↑ Вважався безвісти зниклим: на Одещині попрощаються із загиблим військовим.
- ↑ Нікіта Забіла.
- ↑ Едуард Басюк.
- ↑ Помер військовий з Івано-Франківщини Сергій Ціммерманн.
- ↑ Віддав своє життя за Україну: на Тернопільщині попрощалися з молодим Героєм Тарасом Романюком - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 28 серпня 2023.
- ↑ Юля, Гриценко (21 серпня 2023). Захищаючи Україну, загинув випускник Університету Тарас Романюк. Львівський національний університет імені Івана Франка (укр.). Процитовано 28 серпня 2023.
- ↑ Указ президента України №870/2023 Про відзначення державними нагородами України. 30 грудня 2023.
- ↑ РОМАНЮК Тарас. pidvoltg.gov.ua (укр.). Процитовано 4 травня 2024.
- ↑ На фронті загинув молодий військовий Тарас Романюк з Підволочищини.
- ↑ Захищаючи Україну, загинув випускник Університету Тарас Романюк.
- ↑ На Луганщині поліг 21-річний “азовець” Тарас Романюк. “Життя — це яскравий спалах...”.
- ↑ Війна забрала життя військового з Болградського району.
- ↑ Ляшкевич Олександр Андрійович. feodosiivska-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 1 січня 2024.
- ↑ Солдат Олександр Ляшкевич отримав мінно-вибухову травму під час штурму. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 1 січня 2024.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Указ президента України №693/2023 Про відзначення державними нагородами України. 16 жовтня 2023.
- ↑ Завтра Львів попрощається з воїнами Андрієм Бучковським, Орестом Костецьким та Олександром Костенком.
- ↑ Данило Сікорський.
- ↑ Оліферчук Микола (12.12.1990-20.08.2023).
- ↑ Навідника Ігоря Дениса, який загинув на Луганщині, сьогодні провели в останню путь у Стрийській громаді.
- ↑ На Закарпатті прощатимуться з полеглим на війні Олександром Саєнком.
- ↑ Олександр Шиковець.
- ↑ На війні загинув Герой з Бережан Назарій Адамчук (ФОТО). ГАЛАС (укр.). 24 серпня 2023. Процитовано 17 жовтня 2023.
- ↑ У Бережанах провели в останню дорогу розвідника-сапера Назарія Адамчука (фото). Тернополяни – головні новини міста Тернополя та Тернопільської області. Незалежний інформаційний ресурс Тернополяни (укр.). 26 серпня 2023. Процитовано 17 жовтня 2023.
- ↑ Євген, Волосєвич (29 серпня 2023). В Одеському районі поховали десантника, який загинув під Бахмутом. Вигода.Інфо (укр.). Процитовано 30 листопада 2023.
- ↑ Присвоїти звання Героя України (посмертно) солдату ЗСУ Котиніну Олександру Володимировичу.
- ↑ КВАТЮРА РОМАН ЯРОСЛАВОВИЧ.
- ↑ Десантник Тарас Оніщук під Бахмутом отримав смертельне вибухове поранення. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 17 березня 2024.
- ↑ Ліснічук, Марина (24 серпня 2023). Йому назавжди буде 37: на Донеччині під час штурму ворожих позицій загинув воїн із Хмельниччини. Фото. OBOZREVATEL NEWS (укр.). Процитовано 17 березня 2024.
- ↑ МАКАРІВЩИНА ЗІ СЛЬОЗАМИ НА ОЧАХ ПРОВОДЖАЛА В ОСТАННЮ ДОРОГУ СВОГО ГЕРОЯ – ГОЛОВНОГО СЕРЖАНТА ІГОРЯ ОПАРАСТЮКА.
- ↑ Під Бахмутом загинув 26-річний стрижавчанин Дмитро Богуцький.
- ↑ У КРИВОМУ РОЗІ ПОХОВАЛИ ВОЛОНТЕРА ТА ВІЙСЬКОВОГО МИХАЙЛА ЧУМАЧЕНКА.
- ↑ На Львівщині попрощаються із чотирма військовими: що про них відомо.
- ↑ Віолетта Карлащук. У Києві попрощалися з загиблим на війні депутатом Київради Ільницьким. / Суспільне. Новини. 28 серпня 2023.
- ↑ На Донбасі загинув Сергій Ільницький - заступник Яроша та депутат Київради. Чим він відомий.
- ↑ Сьогодні Львівщина прощалася з артилеристом Миколою Гичком, який загинув у Запорізькій області.
- ↑ Була одна велика любов — Україна: на фронті загинув журналіст Дмитро Сінченко.
- ↑ Коли місце в строю важко заповнити.
- ↑ Рятував пораненого і загинув від кулі снайпера. Історія кропивницького журналіста-добровольця Дмитра Сінченка.
- ↑ Загинули на Донеччині. У Кропивницькому попрощалися з Дмитром Сінченком, Сергієм Кормільченком та Андрієм Васильченком.
- ↑ Кобелячани попрощалися з Воїном-Захисником, вірним сином України Валентином Шарим.
- ↑ Під час бойового завдання героїчно загинув воїн з Буковини Іван Дімед. Погляд – новини Чернівці та Чернівецької області. Архів оригіналу за 27 серпня 2023. Процитовано 27 серпня 2023.
- ↑ Останній шлях захисників: Буковина прощається із трьома загиблими синами. 0372.ua - Сайт міста Чернівці (укр.). Процитовано 27 серпня 2023.
- ↑ На Тернопільщині провели в останню дорогу Артура Стасюка.
- ↑ СТАСЮК АРТУР ВАСИЛЬОВИЧ.
- ↑ В Ужгороді попрощалися із полеглим на війні 32-річним Максимом Плешею.
- ↑ Олег Ржипецький.
- ↑ Биковська, Лілія (28 грудня 2023). Памʼяті тих, кого вбила Росія: Байков Сергій. Махала (укр.). Процитовано 24 серпня 2024.
- ↑ Назавжди 24: на фронті загинув командир десантно-штурмового відділення з Тернопільщини - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 30 серпня 2023.
- ↑ Потрапив під шквальний артилерійський вогонь росіян: на фронті загинув військовий з Одещини. 048.ua - Сайт міста Одеси (укр.). Процитовано 10 вересня 2023.
- ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 10 вересня 2023.
- ↑ Author (22 вересня 2023). На фронті загинув модричанин Іван Бутим – Трускавецька Міська Рада (укр.). Процитовано 24 вересня 2023.
- ↑ Іван Іванович Бутим. Сайт пам'яті (укр.). 8 вересня 2023. Процитовано 24 вересня 2023.
- ↑ Присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) гранатометнику 80 ОДШБр, частини А0284 Бутиму Івану Івановичу (23.04.1989 р.н.). Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 19 березня 2024.
- ↑ Втрата громади: у Зарічненську громаду прийшло одразу дві сумні звістки – Володимирець.Сity: Вісник Полісся. Володимирець.Сity (укр.). Процитовано 30 листопада 2023.
- ↑ Сьогодні на Рівненщині попрощаються з загиблим на війні десантником. Рівненські новини (укр.). 28 серпня 2023. Процитовано 30 листопада 2023.
- ↑ Сергій Мороз.
- ↑ а б Володимир Понька.
- ↑ Я на своїй землі: на Старій Дарниці з’явився мурал на честь військового.
- ↑ TOXA.
- ↑ Шановний пане Президенте! Просимо Вас присвоїти звання Герой України (посмертно) мужньому і хороброму захиснику нашої Батьківщини - співробітнику ГУР МО Коваленку Олександру Олексійовичу, 27.03.1976 р.н., жителю м.Київ.
- ↑ На щиті повертається до рідного Підволочиська Герой Іван Шевченко - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 28 серпня 2023.
- ↑ На війні загинув 59-річний Дмитро Осташук із Добринова Рогатинської громади.
- ↑ Vasco Cotovio, Frederik Pleitgen, William Bonnett, Daria Markina Tarasova (21 червня 2023). Ukrainian pilots plead for F-16s as they battle Russian air superiority. CNN.
- ↑ Abdujalil Abdurasulov, Zhanna Bezpiatchuk (9 травня 2023). Ukraine war: Jet pilots talk about the air war with Russia. BBC News.
- ↑ На Житомирщині у авіакатастрофі загинув відомий пілот 40-ї бригади тактичної авіації на позивний "Juice”. 26 серпня 2023.
- ↑ а б Роман Петренко (27 серпня 2023). Авіатроща на Житомирщині: у ЗСУ оприлюднили імена усіх загиблих пілотів. Українська правда (укр.).
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б в Kolomiiets, Viktoriia (26 серпня 2023). В авіакатастрофі загинули троє українських бійців. Серед них — відомий льотчик на позивний Джус. Hromadske (укр.). Архів оригіналу за 27 серпня 2023.
- ↑ Загиблим на Житомирщині пілотам присвоєно військові звання. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 29 серпня 2023. Процитовано 29 серпня 2023.
- ↑ На Закарпатті попрощалися із полеглим на війні Миколою Бровчуком.
- ↑ В`ячеслав Мінка.
- ↑ Понад сім місяців вважався зниклим безвісти. На війні загинув військовий з Івано-Франківщини Василь Янцюк.
- ↑ В Ужгороді попрощалися Сергієм Шпонтаком, що вважався зниклим безвісти з літа 2023 року (ФОТО) @ Закарпаття онлайн. Закарпаття онлайн. Процитовано 10 червня 2024.
- ↑ "До останнього не втрачали надії, що живий": в Ужгороді попрощалися із полеглим Героєм Сергієм Шпонтаком. Mukachevo.net (укр.). 19 березня 2024. Процитовано 10 червня 2024.
- ↑ У Підгір’ї попрощалися із молодим захисником Олександром Мельником. ratne.rayon.in.ua (укр.). 12 вересня 2023. Процитовано 18 березня 2024.
- ↑ Молодший лейтенант Олександр Мельник загинув у Запорізькій області. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 18 березня 2024.
- ↑ Вважався зниклим безвісти: на війні загинув 25-річний командир взводу з Волині Олександр Мельник - VSN. vsn.ua (укр.). 1 січня 2000. Процитовано 18 березня 2024.
- ↑ Звання «Герой України» просять присвоїти загиблому 25-річному волинянину Олександру Мельнику. ВолиньPost (англ.). Процитовано 18 березня 2024.
- ↑ Андрій Прокопчук.
- ↑ Захищаючи Україну, загинув студент Університету Андрій Прокопчук.
- ↑ Андрій Тебешевський.
- ↑ На війні загинув 27-річний військовий з Івано-Франківщини Артем Кулинич.
- ↑ На війні загинув закарпатець Іван Варга.
- ↑ Стало відомо про смерть ще одного закарпатця.
- ↑ Онук та правнук повстанця, автора слів пісні «Лента за лентою», нині воюють з московськими агресорами.
- ↑ Про загибель повідомив командир: на Львівщині прощаються з Олександром Сороколітом.
- ↑ На Львівщині 21 листопада попрощаються із сімома військовими.
- ↑ Максим Нікіктенко.
- ↑ Биковська, Лілія (17 жовтня 2023). Памʼяті тих, кого вбила Росія: Махортов Артем. Махала (укр.). Процитовано 24 серпня 2024.
- ↑ Президент України. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №688/2023 Про відзначення державними нагородами України.
- ↑ Степан Фецич.
- ↑ Galichanka (28 серпня 2023). Біля Бахмуту загинув військовий з Прикарпаття - Новини Галича. "Давній Галич" - Новини Галича та Івано-Франківщіни (укр.). Процитовано 28 серпня 2023.
- ↑ Загинув військовослужбовець Лісайчук Михайло Анатолійович. yaroslavycka-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 4 вересня 2023.
- ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 4 вересня 2023.
- ↑ У Комишнянській громаді простились із захисником України Максимом Попиком, який загинув на Донеччині. Новини Полтавщини (укр.). 31 серпня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
- ↑ В Донецькій області загинув 38-річний захисник з Вінниччини. vinnitsa.info (укр.). Процитовано 10 вересня 2023.
- ↑ Шановні Українці прошу підтримати підписом петицію на присвоєння почесного звання Героя України ( посмертно) моєму брату Бучацькому Ігору Васильовичу 03.08.1985 р.н. Для сім'ї загиблого захисника це дуже важливо. Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 10 вересня 2023.
- ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 3 січня 2024.
- ↑ Нагородити Героєм України Огірчука Сергія Івановича(посмертно) Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 3 січня 2024.
- ↑ Дмитро Сипко.
- ↑ У Андріївці помер Захисник з Кременчуцького району Олександр Пальчун.
- ↑ Владислав Агєєв.
- ↑ Биковська, Лілія (21 серпня 2024). Памʼяті тих, кого вбила Росія: Мітєв Степан. Махала (укр.). Процитовано 24 серпня 2024.
- ↑ У Коростишівській громаді попрощалися з Героєм Богданом Гримашевичем з с. Більківці, що повернувся до рідної домівки на щиті. Коростишевське радіо. 1 вересня 2023. Процитовано 23 вересня 2024.
- ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2024 року № 558/2024 « Про присвоєння Б. Гримашевичу звання Герой України»
- ↑ Покойовий Іван Володимирович.
- ↑ Іван Покойовий на псевдо «Тяж».
- ↑ Савелій Федан з Енергодара нагороджений орденом Богдана Хмельницького lll ступеня (посмертно).
- ↑ 21-річний учасник "Х-Фактора" Савелій Федан загинув на війні.
- ↑ 21-річному військовому з Енергодара Савелію Федану просять посмертно присвоїти звання Героя України.
- ↑ У 13 років втік в АТО. Згадаймо учасника шоу «Х-Фактор» Савелія Федана з Енергодара.
- ↑ 8 вересня Львівщина прощається із десятьма військовослужбовцями: що відомо про загиблих.
- ↑ Василь Чернєцов.
- ↑ Раїса, Щербан (2 листопада 2023). Кузло Володимир Михайлович, позивний «Пророк» (05.02.1993-28.08.2023) – Революція гідності. Війна. Рівненщина (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
- ↑ "Смілива дитина": у боях під Кремінною загинув одеський гандболіст, який командував взводом в "Азові".
- ↑ Старший солдат Володимир Матвієць загинув у Серебрянському лісництві. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 5 липня 2024.
- ↑ Сумний для Тернополя день: стало відомо про загибель ще одного військового. 0352.ua - Сайт міста Тернополя (укр.). Процитовано 30 серпня 2023.
- ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 30 серпня 2023.
- ↑ У Тернополі попрощалися з офіцером Максимом Демченком.
- ↑ На Донецькому напрямку загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Ігор Харів ДОПОВНЕНО.
- ↑ На Чернігівщині в останню путь провели чотирьох військових ЗСУ.
- ↑ Віталій Ражик.
- ↑ "Прожив гідне, але коротке життя": на війні загинув фанат київського Динамо Ігор Марковкін.
- ↑ Ігор «Коваль» Марковкін.
- ↑ ЧАСТОКОЛЯН Дмитро Анатолійович.
- ↑ Загинув Дмитро Анатолійович Частоколян.
- ↑ Під артилерійським вогнем на Донбасі загинув боєць із Феодосіївської громади.
- ↑ Микола Гаврилюк.
- ↑ Биковська, Лілія (18 жовтня 2023). Памʼяті тих, кого вбила Росія: Бончев Євген. Махала (укр.). Процитовано 24 серпня 2024.
- ↑ Биковська, Лілія (14 листопада 2023). Памʼяті тих, кого вбила Росія: Борщ Роман. Махала (укр.). Процитовано 24 серпня 2024.
- ↑ На війні загинули військовослужбовці з Івано-Франківщини Микола Рурак і Віталій Марчук.
- ↑ На війні загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Андрій Дронь.
- ↑ Завжди йшов у бій першим: завтра Львів проведе в останню путь десантника Василя Задорожного. DailyLviv.com (укр.). 4 вересня 2023. Процитовано 4 вересня 2023.
- ↑ У вівторок Львів попрощається з Героями Іваном Назаренком, Василем Задорожним та Ігорем Сподарем. Варта 1 (укр.). 4 вересня 2023. Процитовано 4 вересня 2023.
- ↑ Антон «Кай» Колісник-Кравченко.
- ↑ Захисник з Одеси Антон Колесник-Кравченко загинув на фронті.
- ↑ Знав кілька мов і впроваджував соціальні інновації: Одеса попрощалася із загиблим на фронті вундеркіндом | Новини Одеси. dumskaya.net. Процитовано 25 листопада 2023.
- ↑ Равлюк, Юлія (24 січня 2024). У Львові відкрили меморіальну дошку розвіднику ГУР Олегу Бабію. Суспільне. Процитовано 24 січня 2024.
- ↑ Шушківський, А. І. (1 лютого 2023). Бабій Олег Іванович. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.
- ↑ На війні загинув стрілець-санітар з Івано-Франківщини Іван Григор'єв.
- ↑ Захищаючи Україну, загинув Іван Григор'єв з с. Михальче Коломийського району.
- ↑ Слободенюк Сергій Миколайович | Ізяславська громада, Хмельницька область, Шепетівський район. izyaslav-miskrada.gov.ua (ua) . Процитовано 17 березня 2024.
- ↑ Новини Хмельницького "Є". ye.ua (укр.). 5 вересня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
- ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 6 вересня 2023.
- ↑ shepetivka.com.ua (16 березня 2024). Ізяславська громада провела у засвіти ще двох Воїнів — Сайт міста Шепетівка. shepetivka.com.ua (укр.). Процитовано 17 березня 2024.
- ↑ "Йому було лише 28". На війні загинув стрілець-снайпер з Івано-Франківщини Андрій Козарук.
- ↑ Поблизу Бахмута загинув 26-річний військовослужбовець з Івано-Франківщини Олексій Якимець.
- ↑ На Львівщині прощаються з п'ятьма військовослужбовцями.
- ↑ Кременчук попрощався з двома воїнами, які загинули на Донеччині. kolo.news (укр.). Процитовано 18 вересня 2023.
- ↑ У Полтавській області попрощалися із 30-річним солдатом Вадимом Котляровим. ptv.ua (англ.). Процитовано 18 вересня 2023.
- ↑ Євген Михальченко.
- ↑ Олесандр Загорулько.
- ↑ Солдат Сергій Білоград поліг під час штурму біля Кліщіївки. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 24 липня 2024.
- ↑ Присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) Білограду Сергію Сергійовичу. 6 лютого 2024.
- ↑ Биковська, Лілія (20 квітня 2024). Памʼяті тих, кого вбила Росія: Димченко Сергій. Махала (укр.). Процитовано 24 серпня 2024.
- Книга Пам'яті полеглих за Україну [Архівовано 12 березень 2022 у Wayback Machine.]
| 2014 | | |
|---|---|---|
| 2015 | ||
| 2016 | ||
| 2017 | ||
| 2018 | ||
| 2019 | ||
| 2020 | ||
| 2021 | ||
| 2022 | ||
| 2023 | ||
| 2024 | ||
Категорії:
- Нагороджені відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції»
- Лицарі Ордена «Народний Герой України»
- Нагороджені відзнакою Президента України «За оборону України»
- Нагороджені почесним нагрудним знаком «Сталевий хрест»
- Почесні громадяни Тернополя
- Нагороджені почесним нагрудним знаком «Золотий хрест»
- Нагороджені нагрудним знаком «За доблесну службу»
- Нагороджені медаллю «За військову службу Україні»
- Кавалери ордена «За мужність» II ступеня
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького II ступеня
- Герої України — кавалери ордена «Золота Зірка»
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Нагороджені пам'ятним знаком «За воїнську доблесть»
- Нагороджені нагрудним знаком «Учасник АТО»
- Втрати в російсько-українській війні за хронологією
- Померли 2023
- Військовослужбовці, загиблі під час російського вторгнення в Україну (з 2022)