Анеуплоїдія (від грец. ἀνεὖ ― без, ἀπλόος, тут ― кратний та εἶδος ― вигляд), гетероплоїдія ― наявність у клітинах або організмах числа хромосом, некратного гаплоїдному (одинарному). Організми з таким числом хромосом називаються анеуплоїдами. Причиною анеуплоїдії є нерозходження хромосом у мейозі, втрата окремих хромосом у процесі поділу клітини або схрещування поліплоїдів з непарними наборами хромосом. Анеуплоїди з однією додатковою гомологічною (структурно ідентичною) хромосомою називаються трисоміками (їхня хромосомна формула 2n+1), з двома додатковими хромосомами до однієї пари гомологічних хромосом ― тетрасоміками (2n+2), по одній до двох пар ― подвійними трисоміками (2n+1+1). Анеуплоїди, у яких бракує однієї хромосоми, називаються моносоміками (2n-1), двох гомологічних хромосом ― нулісоміками (2n-2). Анеуплоїдія є причиною ряду так званих хромосомних хвороб і деяких природжених виродливостей. Анеуплоїди мають велике значення для селекції рослин і з'ясування ролі окремих хромосом у формуванні ознак. Наприклад, у виду пшениці, що має 42 хромосоми, одержані нулісоміки і трисоміки по кожній з 21 пари гомологічних хромосом, що дало змогу вивчити вплив нестачі кожної пари або наявності додаткової хромосоми на вияв ряду морфологічних ознак.
Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 1. ― К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1977.
Дубинин Н. П. Общая генетика. М., 1976.
Sears E. R. Nullisomic analysis in common wheat. «American naturalist», 1953, v. 87, № 245; Мюнтцинг А. Генетические исследования. Пер. с англ. М., 1963.
Уильямс У. Генетические основы и селекция растений. Пер. с англ. М., 1968.
Serra J. A. Modern genetics, v. 3. London ― New-York, 1968.
