Авадзі
Авадзі | ||||
---|---|---|---|---|
яп. 淡路島 | ||||
Карта | ||||
Фізична карта острова Авадзі | ||||
Географія | ||||
34°23′00″ пн. ш. 134°50′00″ сх. д. / 34.383333333333° пн. ш. 134.83333333333° сх. д. | ||||
Місцерозташування | Внутрішнє Японське море | |||
Акваторія | Внутрішнє Японське море | |||
Площа | 592 км² | |||
Довжина | 54 км | |||
Ширина | 24 км | |||
Найвища точка | 606 м | |||
Країна | ||||
Японія[1] | ||||
Адм. одиниця | Префектура Хьоґо | |||
Населення | 157 000 осіб (2005) | |||
Авадзі у Вікісховищі |
Острів Авадзі або Аваджі (яп. 淡路島, あわじしま, авадзі-сіма) — найбільший острів Внутрішнього Японського моря. Розташований у його східній частині, між Харімським морем і Осацькою затокою, на південь від префектури Хьоґо. Четвертий серед малих островів Японського архіпелагу після Садо, Амамі-Осіми та Цусіми. Площа становить 592,25 км²[2], населення — 151 391 мешканець[3]. Адміністративно належить до міст Авадзі, Мінамі-Авадзі і Сумото префектури Хьоґо. Політичний, економічний і культурний центром знаходиться в Сумото. Сполучається із Сікоку мостом Онаруто (1985), а із Хонсю — великим мостом Акасі. Острів перетинає автодорожня магістраль «Кобе-Авадзі-Наруто», як сполучає Сікоку з Хонсю.
Авадзі розташований у східній частині Внутрішнього Японського моря. Його оточують води Осацької затоки, Харімського моря та протоки Кії. Острів має видовжену форму: його протяжність з півночі на південь становить 40 км, а з заходу на схід — 20 км. Авадзі є сьомим за величиною островом Японського архіпелагу[4]. Північний мис Мацухо виходить до протоки Акасі, яка сполучає острів із Хонсю[5].
З півночі до центральної частини острова тягнуться пагорби Цуна. Вони є продовженням гірської гряди Рокко на півдні префектури Хьоґо, що роз'єднана з островом протокою Акасі. Найвищою точкою пагорбів є гора Мьокен, вистою 522 м. На півдні острова, з заходу на схід, пролягають гори Юдзуруха. Вони є частиною гірської системи, що з'єднує регіон Кінкі та Сікоку. В центральній частині цих гір знаходиться найвища точка Авадзі — гора Юдзуруха, висотою 608 м. Між пагорбами Цуна й горами Юдзуруха розташована рівнина Авадзі, яка є центром сільського господарства острова[5].
Клімат Авадзі — вологий субтропічний. Середньорічна температура становить 16 °C, а кількість опадів — 1300 мм. Температура повітря взимку становить близько 5 °C[5].
-
Міст Онаруто
-
Авадзі
-
Сумото
-
Мінамі-Авадзі
Згадки про Авадзі містяться у найстаріших японських хроніках — «Записах про справи старовини» (712) та «Анналах Японії» (720). За переказами Авадзі був першим із островів Японського архіпелагу, якого народили синтоїстські боги Ідзанаґі та Ідзанамі. Повним ім'ям новонародженого було Авадзі-но-хо-но-саваке[6], що з часом скоротилося до Авадзі. Це слово означало «дорога до Ави», тобто морський шлях зі столичного регіону Кінай до провінції Ава на острові Сікоку[5].
В давнину Авадзі населяли племена народу ама, пірнальників за перлинами і збирачів водоростей. З 4 століття вони були підданими молодої японської держави Ямато. В 7 столітті на їхньому острові була створена адміністартивно-територіальна одиниця цієї держави — провінція Авадзі. Вона поділялася на два повіти Цуна та Міхара, і належала до Південноморського регіону. Перший повіт складався з 10 волостей, а другий — з семи. Центр провінції знаходився на території сучасного міста Мінамі-Авадзі[5].
У середньовіччі Авадзі поділявся на 23 приватних маєтки, якими вододіли аристократи Кіото та буддистські монастирі Нари. Протягом міжусобиць 14 — 16 століття острів переходив з рук у руки між самурайськими родами Хосокава, Мійосі, Ода і Тойотомі. Нарешті 1615 року, після встановлення в країні сьоґунату Токуґава, центральний уряд передав Авадзі роду Хатісука, володарям Токусіма-хану, за яким він залишався до середини 19 століття[5].
1871 року, в ході адміністративної реформи, Токусіма-хан поділили на префектуру Токусіма і префектуру Авадзі. Проте 1876 року остання була ліквідована, шляхом її інкорпорації до складу префектури Хьоґо[5].
Авадзі належить до економічного району Кіото, Осаки і Кобе. Основними галузями господарства острова є рисівництво, городництво, тваринництво і виробництво молочних продуктів. Він є найбільшим сільсько-господарським центром префектури Хьоґо[5].
Головна стаття експорту Авадзі на внутрішній японський ринок — цибуля. За зборами врожаїв цієї культури острів займає 2-е місце в Японії після Хоккайдо. 90 % відсотків цибулі префектури Хьоґо вирощують саме на Авадзі. Окрім цієї культури значну частину посів займають перець і полуниця, а також цитрусові. Врожаї збирають тричі на рік за схемою: рис — капуста — цибуля[5].
На півночі острова займаються вирощуванням квітів, а на півдні — виготовленням молока. 40 % усіх молочних корів префектури Хьоґо зосереджені в Авадзі. У прибережних водах виловлюють рибу, криветок і молюсків, а також розводять водорості і рибу хаматі. 30% вилову префектури припадають на Авадзі[5].
Традиційними ремеслами Авадзі є виготовлення черепиці та запашних смол і паличок для храмів. Близько 70% усіх запашних смол і паличок Японії виготовляють на цьому острові[5].
Авадзі був одним із центрів стародавньої японської культури Яйої (300 до Р.Х. — 300). На острові знайдено декілька десятків бронзових мечей і дзвонів[7], які були виготовлені носіями цієї культури. Частина артефактів занесені до списку національних історичних пам'яток Японії[5].
Понад 400 років Авадзі славиться в Японії як центр традиційного лялькового театрального мистецтва нінґьо-дзьорурі. Воно належить до нематеріальних культурних надбань Японії. Ляльки Авадзі використовуються у більшості театрів країни. В місті Мінамі-Авадзі знаходиться Музей, присвячений цим лялькам[8]. Біля Святилища Сандзьо-Хатіман встановлена пам'ятна стела «Місце народження авадзійських ляльок»[5].
Авадзі також відомий своїми пейзажами — білосніжними пляжами із сосновими дібровами. Одна з них, соснова діброва Кейно, офіційно затверджена японським урядом як національна пам'ятка природи. Острівні краєвиди оспівували у віршах багато японських митців і письменників. Серед них — Какі но Утамаро, один із авторів найдавнішої японської поетичної антології «Манйосю» (759)[5].
Авадзі постраждав від великого землетрусу в Кобе 1995 року. Проте уряд країни, а також адміністрації префектури Хьоґо та міст острова вчасно провели відновлювальні роботи. В рамках рекреації Авадзі в 2000 році була проведена Всеяпонська виставка квітів, а під час Чемпіонату світу з футболу 2002 року, що проводився в Японії та Кореї, на острові знаходилася тренувальна база англійської національної збірної[5].
- 3380 Авадзі - астероїд, названий на честь острова.
- ↑ archINFORM — 1994.
- ↑ (яп.) Авадзі. Площа островів району Хонсю на 1 квітня 2009 року // Інститут географії Японії [Архівовано 24 березня 2011 у Wayback Machine.]. Переглянуто 26 грудня 2009 року.
- ↑ Регіон Авадзі // Офіційна сторінка префектури Хьоґо[недоступне посилання з червня 2019] Переглянуто 26 грудня 2009 року.
- ↑ 国立天文台編. 平成19年 理科年表. — p.565.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Авадзі // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
- ↑ яп. 淡道之穂之狭別島, あわじのほのさわけのしま.
- ↑ Розповсюдження дотаку в Японії за регіонами [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. Переглянуто 26 грудня 2009 року.
- ↑ (яп.) Музей театральних ляльок Авадзі [Архівовано 5 квітня 2010 у Wayback Machine.]
Авадзі // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- (яп.) 『角川日本地名大辞典』 全50巻 (Великий словник назв місцевостей Японії: у 50 т) — 東京: 角川書店, 1987-1990.
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
- Авадзі [Архівовано 26 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Велика українська енциклопедія : у 30 т. / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — 2016. — Т. 1 : А — Акц. — 592 с. — ISBN 978-617-7238-39-2.
- (яп.) Авадзі // Сайт префекутри Хьоґо [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- (яп.) Туристична асоціація Авадзі
- (яп.) Портал Авадзі [Архівовано 13 листопада 2017 у Wayback Machine.]