U-187
| U-187 | ||
|---|---|---|
| Під прапором |  Третій рейх
| |
| Спуск на воду | 16 березня 1942 року | |
| Виведений зі складу флоту | 4 лютого 1943 року | |
| Сучасний статус | затоплений | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | Дизельний підводний човен | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 19 вузлів | |
| Швидкість (підводна) | 7,3 вузлів | |
| Гранична глибина занурення | 230 м | |
| Екіпаж | 48 особи | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 76,8 м | |
| Ширина корпусу найб. | 6,9 м | |
| Висота | 9,6 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,7 м | |
| Водотоннажність надводна | 1144 т | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 88-мм палубна гармата SK C/32 | |
| Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і два кормових ТА. 22 торпеди або 44 міни TMA чи 66 TMB | |
| ППО | 1 × 37-мм зенітна гармата SKC/30 2 (1 × 2) × 20-мм зенітні гармати FlaK 30 | |
U-187 — німецький підводний човен типу IXC/40, часів Другої світової війни[1].
Замовлення на будівництво човна було віддане 15 серпня 1940 року. Човен був закладений на верфі «AG Weser» у Бремені 6 серпня 1941 року під заводським номером 1027, спущений на воду 16 березня 1942 року, 23 липня 1942 року увійшов до складу 4-ї флотилії. За час служби також входив до складу 10-ї флотилії. Єдиним командиром човна був оберлейтенант-цур-зее Ральф Мюнніх.
За час служби човен зробив 1 бойовий похід, у якому не потопив та не пошкодив жодного судна.
Потоплений 4 лютого 1943 року у Північній Атлантиці східніше Ньюфаундленду (50°12′ пн. ш. 36°35′ зх. д. / 50.200° пн. ш. 36.583° зх. д.) глибинними бомбами британських есмінців «Вімі» та «Беверлі». 9 членів екіпажу загинули, 45 врятовані[2].
- Galileo Ferraris (1935)
- Підводні човни типу «Крейсерська»
- Д-4 «Революціонер»
- USS Apogon (SS-308)
- Підводні човни типу «Декабрист»
|
Це незавершена стаття про підводний човен. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
