Перегляд вихідного коду сторінки Новозавітні апокрифи

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.

Блокування зроблено ‪Superpes15‬. Причиною вказано No open proxies .

Початок блокування: 11:40, 10 лютого 2024
Закінчення блокування: 11:40, 10 лютого 2026

Ваша поточна IP-адреса: 142.171.178.55. Заблокований діапазон — 142.171.0.0/16.

Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.

В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

'''Новозаві́тні апо́крифи'''&nbsp;— це книги, що претендували на звання священних, однак не були включені у [[Біблійний канон|канон]] [[Святе Письмо|Святого Письма]]. Вони створювалися з кінця [[I століття]] і їхня поява не припинилася навіть після остаточного формування канону. За жанром новозавітні [[Апокрифічна література|апокрифи]] включають апокрифічні [[євангеліє|євангелія]], діяння, послання, [[апокаліпсис]]и, заповіти й настанови, що приписуються [[Ісус Христос|Ісусу Христу]] та [[Апостоли|апостолам]].

== Передумови появи ==

Термін «[[Апокрифічна література|апокриф]]» у язичницькому світі означав писання, що містили таємні доктрини або відомості про [[містерія|містерії]]. У [[Християнство|християнському]] вжитку цей термін з'явився тому, що [[єресь|єретики]] часто ховали свої твори або видавали їх за таємне [[Одкровення]], дане лише посвяченим.

Першохристиянська література за типом своїх пам'яток значною мірою складається з апокрифічних творів. Для неї характерною ознакою є наслідувальний тип творчості, коли пам'ятки апостольського періоду беруться як приклад і зразок. Апокрифічна література займала велике місце серед читання тогочасних християн. Ця література намагалася наслідувати книги [[Святе Письмо|Святого Письма]] за його змістом і спрямуванням. Таким чином, серед апокрифів існують і [[євангеліє|євангелія]], і [[діяння]], і [[послання]], і [[апокаліпсис]]и.

Ця література зазвичай вивчається в рамках [[патрологія|патрології]], хоча й не є частиною [[Святе Передання|Священного Передання]]. Однак її необхідно враховувати при аналізі суто церковної ранньохристиянської літератури. Вона допомагає відновити зв'язок, що існував між апостольськими працями та діяльністю так званих «[[Апостольські отці|мужів апостольських]]».

== Апокрифічні Євангелія ==

=== Євангелія юдео-християн ===

'''[[Євангеліє євреїв]]''' (το καθ Εδραίους εύαγγέλιον). Свідчення про нього залишилося від [[Блаженний Єронім|блаженного Єроніма]] ([[IV століття]]), котрий переклав цей твір з халдейсько-сирійської мови на грецьку і латинську<ref>Бл. Єронім. Тлумачення на Мт., ІІ, 12, 13.</ref>. Воно начебто було у вжитку серед [[назареї]]в і багатьма визнавалось за єврейське текстуальне джерело [[Євангеліє від Матвія|євангелія від Матвія]]. У дійсності воно близьке за своїм змістом до деяких уривків першого канонічного Євангелія. Згідно з Т.Цаном, можна визнати, що воно є подальшою переробкою першоджерела Матвійового Євангелія. Збереглося лише у вигляді цитат (св. [[Ігнатій Антиохійський|Ігнатія Атиохійського]], [[Ориген]]а, [[Блаженний Єронім|Єроніма]]). В одному з уривків йдеться про явління воскреслого Господа [[Яків|Якову]]<ref>Блж. Єронім, Про знаменитих чоловіків, 2.</ref>. Було у вжитку серед християн-євреїв. Складено воно імовірно близько [[150]] року (К.Керн) або на рубежі [[I століття|I]] і [[II століття]] (А.Мень).

'''[[Євангеліє Дванадцяти]]''' (το των δώδεκα εύαγγέλιον; Євангеліє евіонітів; Євангеліє ебіонітів), імовірно укладене у [[II століття|II столітті]], вважалось довгий час утраченим. [[Ориген]]<ref>PG 13, 1801—1805.</ref> вважав це [[євангеліє]] як і [[єгипетське євангеліє]] найдревнішими пам'ятками. Це євангеліє частково може бути відтворено в окремих своїх уривках після виконаного професором Е.Ревію критичного аналізу деяких рукописів [[Національна бібліотека Франції|Національної бібліотеки Франції]] за коптськими текстами, що надруковане ним у [[1905]] році у [[Орієнтальна патрологія (серія)|Східній патрології]] (2 том). Це євангеліє називають іноді евіонітським, оскільки воно, імовірно, було у вжитку в [[евіоніти|евіонітів]]. Ймовірно, тотожне Назорейському євангелію, про котре говорить свт. [[Епіфаній Кіпрський]].

'''[[Євангеліє від Томи|Євангеліє від Фоми]]''' (Θωμά Ίσραηλίτου φιλοσόφου ρητά εις τα παιδικά του Κυρίου; Євангеліє Фоми; Євангеліє від Томи) складається з [[Логії|логій]], що починаються словами «Ісус сказав…». Вислови багато в чому збігаються з канонічними Євангеліями, але в них виразно відчувається вплив [[гностицизм|гностичних]] писань. Юдео-християнський характер тексту видно з особливого відношення до [[Яків, брат Господній|Якова, брата Господнього]], про котрого говориться, що заради нього були створені небо і земля (13). Євангеліє містить багато легенд про Спасителя та Його дитячий вік. [[Бібліотека Наг-Хаммаді|Рукопис коптського перекладу]] виявлено у [[1945]] році в [[Наг-Хаммад]]і ([[Єгипет]]). Оригінал, імовірно, був написаний на грецькій мові на початку II століття. Його знали [[Ориген]] та [[Іполіт Римський]]. Воно також було поширене серед християн, що засвідчується багатьма перекладами на латину, сирійську та старослов'янську мови.

'''[[Протоєвангеліє Якова]]''' (ή ιστορία Ιακώδος περί της γεννήσεως Μαρίας; Євангеліє Якова; Євангеліє від Якова). Знайдене французьким вченим Постелем і вперше у [[1552]] році видано на латині, у грецькому перекладі видано у [[1876]] році Тішендорфом. Ця пам'ятка була дуже поширена у давньохристиянському середовищі, а також суттєво вплинула на [[богослужіння]], [[церковне мистецтво]] й літературу [[середньовіччя]]. Складене це євангеліє у другій половині [[II століття]] у єгипетському юдео-християнському середовищі (зберігся рукопис цього часу). Можливо навіть, що воно було відоме святому [[Юстин (мученик)|Юстину Філософу]]. У ньому багато оповідується про дитинство [[Діва Марія|Божої Матері]], про Її батьків, котрі тут вперше і названі [[Святий Йоаким|Йоаким]]ом і [[Свята Анна|Анною]], про побиття немовлят у [[Вифлеєм]]і, про братів Господа як дітях [[Святий Йосип|Йосипа]] від першого шлюбу. Його поширеність у християнській спільноті підтверджується більш ніж 30 рукописами, що його містять.

=== Євангелія переходу від юдео-християнства до язико-християнства ===

'''[[Євангеліє від Петра]]''' (εύαγγέλιον κατά Πέτρον)&nbsp;— [[гностицизм|гностико]]-[[докети]]чна переробка канонічних євангелій [[II століття]]. Його фрагмент знайдений Буріаном у [[1886]] році в одній християнській гробниці [[Верхній Єгипет|Верхнього Єгипту]]. Опубліковано воно було ним у [[1892]] році. Описується суд над Спасителем, Його смерть на хресті й ранок [[Воскресіння]]. Текст поєднує в собі юдео-християнські, язико-християнські та [[докетизм|докетичні]] риси (згідно з докетичним ученням, поєднання у [[Христос|Христі]] Божества і людини було лише позірним). Датується [[120]]-[[150]] роками.

'''[[Книга Йосифа тесляра]]''' (Книга Йосипа тесляра) присвячена дитинству і юності [[Ісус Христос|Ісуса Христа]]. Написана близько [[IV століття]] у [[Єгипет|Єгипті]], збереглася в арабській і латинській версіях. Вперше видана у [[1722]] році.

'''[[Євангеліє дитинства]] Ісуса''', що близьке у деяких своїх редакціях з Євангелієм Фоми і також приписується [[Фома (апостол)|апостолу Фомі]]. Вперше його арабський текст разом з латинським перекладом був надрукований у [[1697]] році Сіке, потім у [[1832]] і [[1852]] роках. Сирійський текст особливо близький до Євангелія Фоми. Від сирійського тексту походить вірменський, дещо змінений. Оповідає про чудеса, котрі здійснював Отрок Ісус. За характером найбільш далеке від канонічних Євангелій. Дата створення не встановлена.

Арабський варіант зазвичай розглядають окремо, як «[[Арабське євангеліє дитинства]]», що написане близько [[VI століття]], але на основі більш ранніх легенд. Примітно, що в цьому пам'ятнику [[волхви]] названі [[перси|персами]].

'''[[Євангеліє від Никодима]]''' (Євангеліє Никодима; Діяння Пілата). Укладене пізно, близько [[VI століття]]. Було поширене у коптському середовищі. Збереглось у коптській, грецькій та латинській редакціях. Цікаве воно тим, що містить подробиці суду, розп'яття та погребіння Господа; говорить і про Його сходження в пекло. Написане з метою зменшити провину [[Понтій Пілат|Понтія Пілата]] за засудження Господа.

'''[[Єгипетське євангеліє]]''' (το хατ Αιγυπτίους εύαγγέλιον). Написане близько [[150]] року. За свідченням [[Епіфаній Кіпрський|Епіфанія Кіпрського]], воно шанувалось [[енктратити|енкратитами]] і [[савеліани|савелліанами]], оскільки містило у собі думки проти [[шлюб]]у, проти [[плоть|плоті]] взагалі, а також модалістичне розуміння [[Трійця|Святої Трійці]]. Знайдене воно було у [[Єгипет|Єгипті]] Гренфеллом і Хунтом у [[1897]] році.

'''[[Євангеліє від Варфоломія]]''', доволі пізня пам'ятка, що збереглась у коптських, грецьких і латинських уривках. Свідчення про нього знаходиться у [[Блаженний Єронім|блаженного Єроніма]]. Воно, імовірно, олександрійського походження. Містить оповідь про сходження Господа в [[пекло]].

'''[[Євангеліє від Псевдо-Матвія]]''' (Євангеліє Псевдо-Матвія, Апокрифічне євангеліє від Матвія; Книга про Різдво Блаженної Марії) написане не раніше [[IX століття]] під впливом [[Протоєвангеліє Якова|Протоєвангелія Якова]] і [[Євангеліє дитинства|Євангелія дитинства]].

'''[[Апокриф Йоана]]''' зберігся у фрагментах. Містить питання до [[Ісус Христос|Ісуса Христа]] і Його відповіді. Написаний у [[II століття|II]]-[[V століття]]х у колах [[гностицизм|гностиків]].

Існують також менш відомі євангелія [[Євангеліє від Филипа|від Филипа]], [[Євангеліє від Варнави|від Варнави]], [[Євангеліє від Маттея|від Маттея]], [[Євангеліє від Андрія|від Андрія]], [[Євангеліє Юди|від Юди]]. Усе це переважно [[гностицизм|гностичні]] твори, що не становлять великої цінності, малоогінальні та відносно пізнього походження. Від них збереглися лише фрагменти.

=== Особливості гностичних євангелій ===

'''[[Гностичні євангелія]]''' ([[Євангеліє правди|Євангеліє Істини]], [[Євангеліє від Томи|Євангеліє від Фоми]], [[Книга Фоми]], [[Євангеліє від Филипа]], [[Євангеліє Юди|Євангеліє від Юди]] тощо) відрізняються високою художністю, піднесеним стилем і за формою найчастіше є [[логія]]ми. Їх авторів цікавить не земне життя реальної Боголюдини, а лише повчання небесного [[Еон (філософія)|еону]], що відкриває таємниці спасительного життя і «знання». Так, усі вислови Євангелія від Фоми починаються словами «Ісус сказав», і лише зрідка вони включають діалог [[Ісус Христос|Ісуса]] зі слухачами та учнями. На перший погляд, це Євангеліє вельми нагадує канонічні. Але при уважному прочитанні стає очевидним, що воно далеко від щирої Доброї Звістки. Головне завдання&nbsp;— «пізнати себе» (Єв. від Фоми, 3), а через це свою причетність до Божества. Добрий пастир спасає не просто заблукалу вівцю, а найбільшу («духовну» людину), котру любить більше, ніж 99 інших (там же, 111). Царство Боже є «вихід з мук страждань тіла» (Кн. Фоми, 145). [[Христос]] представлений як [[Еманація (філософія)|еманація]] пантеїстічного Божества. «Ісус сказав: Я&nbsp;— світло, що на всіх, Я&nbsp;— все: все вийшло з Мене і все повернулося до Мене. Розрубав дерево: Я&nbsp;— там; підніми камінь, і ти знайдеш Мене там» (Єв. від Фоми, 81).

Старий Заповіт тут зазвичай визнається «мертвим» (Єв. від Фоми, 57). А вчення Христа перетлумачено у дусі [[спіритуалізм]]у, з акцентом на самозаглиблення і [[медитація|медитації]] над образами гностичної міфології (історія Душі і [[Еон (філософія)|еонів]]). Така установка більш властива [[Веданта|Веданті]] або [[Платон]]івській школі, ніж біблійній традиції. Тим не менше, оскільки деякі гностичні секти і писання були ще генетично пов'язані з юдейської середовищем, не виключено, що в них є відгомони справжніх єврейських переказів. У Євангелії від Фоми високо ставиться [[Яків, брат Господній]] (13), хоча і заперечується [[обрізання]]. Можливо, що це Євангеліє є не просто переробкою канонічних текстів. Мабуть, автор його мав у своєму розпорядженні деякі древні [[Логії|логії]] та [[Аграфи (християнство)|аграфи]], що не дійшли до нас. Однак визнати Євангеліє від Фоми й аналогічні йому твори джерелом новозавітної писемності не дозволяють ні хронологічні міркування, ні очевидна насиченість їх духом, чужим Христовим Євангеліям.

[[Гностицизм]] хотів підмінити Євангеліє греко-східним [[спіритуалізм]]ом і відчуженістю, котрі дозволяли дивитися на створений світ як на результат помилки і падіння:

{{цитата|''Не випадково жорстоко сперечалися між собою прихильники гностичного і християнського шляху. Замість фактичної неучасті в дійсності, замість переживання типу естетичного, що обіцяло відчуття гармонії в особистому екстатичної пориві, християнство закликало до нових стосунків між людьми, вимагало виконати новий моральний обов'язок. Це був шлях релігійної етики, і тому саме, що це був шлях етики, а отже, прямої участі у житті, він привертав до себе; догмати християнської релігії перемагали старіючі моральні норми античного суспільства''| |М. К. Трофімова<ref>Цит. за А.Мень. Апокрифы // Библиологический словарь.</ref>.}}

== Апокрифічні Діяння ==

'''[[Діяння Павла]]'''. Згадуються [[Тертуліан]]ом<ref>Про хрещення, 17.</ref>, котрий сумнівається у їхній справжності, оскільки вони містять доручення [[Павло (апостол)|апостола Павла]] Феклі хрестити і вчити. Ця пам'ятка виникла у [[Мала Азія|Малій Азії]] близько [[180]] року. Знайдений цей документ Шмідтом у коптських папірусах. Виданий у [[1904]] році. З цією пам'яткою має схожість і так звана [[Проповідь Павла|Проповідь (Κήρυγμα) Павла]], що згадується [[Псевдо-Кипріан|псевдо-Кипріаном]]. Крім того, у спорідненості з нею знаходяться, як варіант, і так звані [[Діяння Павла і Фекли]], романізована історія Павла і першомучениці. Збереглися лише фрагменти. Діяння містять і деяку історичну інформацію у легендарній формі.

До '''[[Історія Петра|історії Петра]]''' належать такі пам'ятки:

* [[Проповідь Петра]] (Κήρυγμα Πέτρου), пам'ятка, імовірно [[єгипет]]ського походження, що відноситься до початку [[II століття]]. Її уривки знаходяться у [[Климент Александрійський|Климента Олександрійського]].
* [[Діяння Петра]] (Πράξεις Πέτρου), згадувані [[Євсевій Кесарійський|Євсевієм]]<ref>НЕ 3,3.</ref> як апокрифічна і єретична пам'ятка, збереглись у латинській редакції, відомій під назвою «Actus Petri cum Simone» або «Actus Vercellenses», за місцем її знаходження. У грецькому тексті збереглись лише уривки, початок і кінець. У цій пам'ятці говориться про мученицьку кончину Первоверховного Апостола, а також про [[Симон Волхв|Симона Волхва]]. За думкою Шмідта Діяння ці укладені не в [[Рим]]і, а, швидше, у [[Сирія|Сирії]] або [[Палестина|Палестині]] близько [[180]] року.

Від згаданих «Діянь Петра і Павла» слід відрізняти єретичну пам'ятку першої половини [[III століття]], '''«[[Історія Петра і Павла|Історію Петра і Павла]]»''', що містить опис мандрівки апостола Павла у [[Рим]] та мученицьку кончину обох апостолів.

'''[[Діяння Андрія]]''', що згадуються [[Євсевій Кесарійський|Євсевієм]] і св. [[Епіфаній Кіпрський|Епіфанієм Кіпрським]] і укладені, імовірно, близько [[180]] року. Були у вжитку серед [[енкратизм|енкратитів]]. Містять історію Максимілли, молитву св. Андрія перед хрестом, мученицьку кончину апостола, історію апостолів Петра і Андрія.

До '''[[Історія апостола Йоана|історії апостола Йоана]]''' відноситься ряд документів, автором яких вважається (а також вищезгаданих Актів Андрія і Петра) [[Левкій]]. Згадуються Євсевієм і св. Епифанієм. До цієї історії відносяться:

* Три уривки з актів 2-го Нікейського собору [[787]] року з гімном Господу. За думкою блаженного Августина (лист 237), вони були у вжитку серед [[присцилліан]].
* Чудесна оповідь про справи, котрі євангеліст Йоан побачив і дізнався від Господа. Цей уривок докетичного походження. Знайдений у [[1897]] році Джемсом.
* Чудеса св. євангеліста Йоана, знайдені Цаном у [[1880]] році в одному Патмоському рукописі.
* Оповідь про смерть св. євангеліста Йоана.

'''[[Діяння Филипа]]''' в основному розповідають про його чудеса. Збереглися грецькі і латинські переклади (оригінал міг бути написаний коптською мовою близько [[V століття]]).

'''[[Історія Фоми]]''', що виникла близько [[200]] року у колах [[гностицизм|гностиків]], послідовників [[Вардесан]]а з [[Едеса|Едеси]], але значно перероблена православною рукою. Крім грецької редакції збереглись сирійський, ефіопський, вірменський і латинський переклади. Містить оповідь про діяльність ап. Фоми, його місіонерську проповідь в [[Індія|Індії]], навернення ним там місцевого царя [[Гундафор]]а, чудесах апостола, його ув'язнення і мученицьку кончину в Індії. Цікаво, що археологічні пошуки згодом підтвердили на монетах ім'я Гундафора. Діяльність ап. Фоми в Індії на Малаборському узбережжі підтверджується дослідженнями Мінгана і Фаркхара.

'''[[Історія Фаддея]]''' міститься у двох пам'ятках:

* Уривок мученицького акту з [[Едеса|Едеси]], що приводиться Євсевієм у грецькому перекладі з сирійської. Містить листування Господа з едеським царем [[Авгар]]ом.
* [[Вчення Фаддея]], знайдене у [[1876]] році у сирійському ізводі. Імовірно, це пізніша переробка (не раніше [[400]] року) «актів» Фаддея з вищезгаданого архіву з Едеси.

'''[[Історія апостолів Авдія]]''' містить переказ діянь і легенд про апостолів. Приписувалася різним авторам, мала своїм джерелом різні оповіді, що виникли незалежно один від одного. Дата створення не встановлена, проте книга отримала остаточний вигляд, можливо, у Франції не раніше [[VI століття|6]] або [[VII століття]].

== Апокрифічні Послання ==

=== Послання Павла ===

До апокрифічних послань ап. Павла відносяться:

* '''[[Послання до Лаодикійців]]'''. [[Маркіон]]ітська підробка, складена з різних послань ап. Павла. Відоме було вже [[Мураторієвий фрагмент|Мураторієвому фрагменту]]. Окрім того, збереглось у латинському тексті у багатьох кодексах [[Біблія|Біблії]] з [[IV  століття|IV]] до [[XV століття]].
* '''Послання до Олександрійців''', що згадується в Мураторієвому фрагменті. Пам'ятка також маркіонітського походження, нині втрачена.
* '''Третє послання до Коринфіян''', вже у [[III століття|III столітті]] перекладене на латинську мову, у [[IV століття|IV столітті]] сирійською Церквою вважалось канонічним посланням. Містить звернення [[коринф]]ських пресвітерів до ап. Павла і його відповідь на ряд питань: про творіння світу, про пророків, про творіння людини, про народження Христа від Діви Марії, про людську природу Господу і про воскресіння плоті.
* '''Листування Павла і Сенеки'''. Відома вже блаженному Єроніму пам'ятка, що містить оповідь про навернення ап. Павла у християнство, гоніння імператора [[Нерон]]а, проповідь християнства [[Луцій Анней Сенека|Сенекою]] при дворі імператора тощо.

=== Послання апостолів ===

'''[[Послання апостолів]]''' (Epistola Apostolorum) або «Бесіди Воскреслого Господа з учнями»&nbsp;— надзвичайно цікава у патристичному відношенні пам'ятка. Цей документ знайдений у трьох редакціях, що взаємно доповнюють один одного:

# Знайдений у [[1919]] році Шмідтом в [[Ахмім]]і коптський папірус 4-5 століть, що нині зберігається у [[Лувр]]і. У рукописі мало бути 64 сторінки, з яких збереглось лише 32.
# Знайдений Бікком і Хаулером у одному Венському палімпсесті 4-5 століття латинський уривок послання, як виявилось, буквально збігається з коптським текстом.
# Ефіопська редакція, знайдена у [[1913]] році Герріе, «Заповіту Господа» з есхатологічним вступом.

У тексті цих документів знаходиться обіцянка Господа прийти знову на землю через 120 років (за коптським папірусом) або 150 років (за ефіопською редакцією). При співставленні цих даних з «Книгами Сивілл» вченими встановлюється час укладання «Послання апостолів» близько 150 року (точніше близько [[148]] року). Пам'ятка ця мала безперечний вплив на ранню християнську літературу. Періодично стиль послання переходить в [[Апокаліпсис]].

''Зміст пам'ятки'': Дія відбувається в [[Єрусалим]]і. Одинадцять апостолів сповідують свою віру, після чого слідує оповідь про воскресіння Господа, складена за канонічними Євангеліями. Далі слідує одкровення воскреслого Господа учням про його друге пришестя, про воскресіння плоті, останній суд, про долю засуджених, про олюднення, спокуту, про сходження в пекло, про повеління апостолам проповідувати у всьому світі, про лжевчителів. Закінчується оповіддю про вознесіння, згідно з Апостольськими Діяннями.

Пам'ятка говорить про Бога як Творця світла і темряви, про несвободу людини у гріху, про необхідність хрещення для спасіння, про хрещення Спасителем своїх учнів, [[Євхаристія]] називається Пасхою. Для апостолів не може бути покаяння. Пам'ятка вільна від [[хіліазм|хіліастичних]] впливів, але в своїй коптській редакції носить сліди [[гностицизм|гностичних]] і монархіанських ідей.

=== Послання Варнави ===
{{main|Послання Варнави}}

[[Послання Варнави]] приписувалося сподвижникові ап. Павла. Текст пройнятий різким антюдейським духом. Написано, ймовірно, після руйнування Юдеї Адріаном (бл. [[130]]). Згідно з іншою оцінкою&nbsp;— наприкінці [[I століття]].

=== Клементини ===
{{main|Клементини}}

[[Климентини]], або Псевдо-Климентові писання у вузькому сенсі позначають два твори «Бесіди» і «Споглядання» (у широкому сенсі це взагалі вся література, що приписувалася [[Климент I|Клименту Римському]], окрім його єдиного автентичного [[послання до Коринфіян]]). Вони оповідають про боротьбу ап. Петра із Симоном Волхвом. Твір несе на собі печатку поглядів юдео-християн. Складається з «Бесід» і «розгляду». Джерелом служили древні легенди й апокрифи, а також тут знайшла віддзеркалення * керігма (проповідь) ап. Петра.

=== Інші ===

[[Послання Ісуса Христа царя Авгару]] (Абгару), пам'ятка сирійського походження. Пов'язане з легендами про апостола Фаддея. Написане не пізніше [[IV століття]], тому що його цитує вже [[Євсевій Кесарійський]]<ref>Церк. історія, I, 13, 10.</ref>.

[[Послання Лентула]], зразок середньовічної євангельської белетристики (бл. [[XIV століттяіття|14]]—[[XV століття|15 століть]]). Розповідь ведеться від імені вигаданого правителя [[Юдея|Юдеї]] римлянина Лентула, котрий як очевидець євангельських подій описує зовнішність [[Ісус Христос|Ісуса Христа]].

== Апокрифічні Апокаліпсиси ==

'''[[Апокаліпсис Петра]]'''. Пам'ятку, імовірно, слід віднести до першої половини [[II століття]]. Згадується вона вже у Мураторієвому фрагменті; відома також [[Климент Александрійський|Клименту Олександрійському]], [[Євсевій Кесарійський|Євсевію]], [[Блаженний Єронім|блаженному Єроніму]]. Ці два останніх автори не визнають її канонічності, тоді як у деяких церквах Палестини, згідно зі свідченням [[Созомен]]а, це Одкровення читалось у церкві. Апокаліпсис оповідає про таємниці загробного світу, нібито відкритих Христом на прохання учнів. Повний текст знайдено лише у [[1910]] році С.Гребо в ефіопській переробці.

'''[[Апокаліпсис Фоми]]'''. Пам'ятка [[гностицизм|гностично]]-[[маніхейство|маніхейського]] походження була у вжитку серед [[присцилліан]]. Латинська переробка сходить до [[IV століття]]. Цей латинський текст було знайдено Вільхельмом у [[1907]] році, а грецький оригінал&nbsp;— Більмейером у [[1911]] році. Відомий від назвою «Послання Господа до Свого учня Фоми».

'''[[Апокаліпсис Стефана]]''' був відомий у давнину, але не зберігся до нашого часу.

До апокаліпсисів відноситься, за своїм змістом, і відомий твір '''[[Пастир Герми|«Пастир» Єрма Римського]]'''. Тут тлумачиться доля Церкви. Єрм (Герм) жив у середині [[II століття]]. Однак у [[патрологія|патрології]] цей твір зазвичай розглядають за межами апокрифічної літератури, оскільки він посідає особливе місце у ранньохристиянській літературі.

'''[[Апокаліпсис Павла]]''' (або Вознесіння апостола Павла)&nbsp;— це свого роду [[мідраш]] на 2 Кор 12:2-4. На думку блаженного [[Аврелій Августин|Августина]], він «наповнений байками»<ref>Тлумачення на Ін 38, 8.</ref>.

== Тексти, що нині не вважаються апокрифами ==

Чіткого розрізнення апокрифів і неапокрифів не було ніколи. Багато апокрифів є цілком «православними» текстами і єдиною підставою відносити їх до апокрифів є давні намагання приписати їх апостолам чи включити у текст [[Святе Письмо|Святого Письма]]. Наприклад, вже [[Мураторієвий канон]] [[II століття]] визнавав канонічними: «Апокаліпсис апостола Петра», [[Пастир Герми|«Пастир» Герми]], «Дідахе» й ряд інших. У сучасній патрології, як мінімум, два тексти не відносяться до апокрифів.

'''[[Успіння Блаженної Діви Марії]]''' написане на грецькій мові у [[IV століття|IV столітті]]. Належить до жанру заповітів. Раніше текст відносили до апокрифів, але на думку сучасних дослідників, він належить до писань церковних християн-євреїв (не сектантів, що представляють юдео-християнство, а тих, що не відділилися від Вселенської Церкви)<ref>А. Мень. Апокрифы // Библиологический словарь.</ref>.

'''[[Дідахе]], або Вчення дванадцяти апостолів''', твір, що викладає основи церковного життя. Був написаний наприкінці першого століття і є найдавнішою церковною пам'яткою, після текстів [[Новий Заповіт|Нового Заповіту]]. Створено, ймовірно, в Сирії. Грецький текст був відкритий у [[1873]] митрополитом Філофеєм (Врієнніосом) Нікомедійським (опублікований в [[1883]]). Іноді його позначали як [[Апокрифічна література|апокриф]], але насправді це катехитичний текст однієї з ранньохристиянських общин, який не містить нічого, що би суперечило православному віровченню, тому у [[Православна церква|Православній церкві]] його не вважають апокрифом.

'''[[Пастир Герми]]''', шанований твір та одна з найпопулярніших книг у ранній християнські церкві, який багато [[Отці Церкви|Отців Церкви]], серед яких [[Іреней Ліонський]], відносили до Біблійного канону Нового Заповіту. В книзі представлено ряд видінь щодо Церкви.

== Новозавітні апокрифи з точки зору Православної церкви ==

З точки зору [[Православна церква|Православної церкви]] вивчення новозавітних апокрифів дозволяє зробити висновок про [[богонатхнення (православ'я)|богонатхненну]] мудрість Церкви, що відокремила «кукіль» від «пшениці». Жоден [[Апокрифічна література|апокриф]] не може зрівнятися з канонічними книгами ні в духовному відношенні, ні у плані літературному, ні за історичною достовірністю. Більшість з них&nbsp;— плід фантазії, погано зрозумілого благочестя, поглядів, що спотворюють саму суть Євангелія Христового. Не випадково вони були улюбленою літературою [[єретик|єретиків]], [[гностицизм|гностиків]] і [[маніхейство|маніхеїв]]. Однак, хоч вартого уваги історичного матеріалу в апокрифічних Євангеліях майже немає, для історії культури первісного християнства, для історії єретичних учень, розвитку християнської [[догматика|догматики]] у них містяться багаті дані.

== Див. також ==
* [[Апокрифічна література]]
* [[Старозавітні апокрифи]]
* [[Святе Письмо]]
* [[Новий Заповіт]]
* [[Апостоли]]
* [[Апокаліпсис]]
* [[Євангеліє]]
* [[Біблеїстика]]
* [[Патрологія]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
=== Сайти ===
* {{ref-ru}} [http://slovari.yandex.ru/dict/men/article/me1/me1-0086.htm Апокрифы / Библиологический словарь]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* {{ref-ru}} [http://apokrif.fullweb.ru/apocryph1/ Русская Апокрифическая Студия] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191006043836/http://apokrif.fullweb.ru/apocryph1/ |date=6 жовтня 2019 }}
* [https://wol.jw.org/uk/wol/d/r15/lp-k/2010253 Чи Біблія розкриває всю правду про Ісуса?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190107072504/https://wol.jw.org/uk/wol/d/r15/lp-k/2010253 |date=7 січня 2019 }}

=== Література ===
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=7675 Апокріфи і лєґєнди з українських рукописів] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190124203531/http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=7675 |date=24 січня 2019 }} / зібрав, упорядкував і пояснив др. [[Франко Іван Якович|Іван Франко]]. — У Львові: Накладом [[Наукове товариство імені Шевченка|наук. т-ва ім. Шевченка]], 1899. Т. 3: Апокрифи новозавітні; Б. Апокрифічні діяння апостолів. — 1902.
* {{ref-ru}} Апокалипсис Петра // Ранович&nbsp;А.&nbsp;Б. Первоисточники по истории раннего христианства, М., 1933.
* {{ref-ru}} ''Киприан (Керн)''. Апокрифическая литература // Патрология І—ІІІ веков, М., 1992.
* {{ref-ru}} Кн. Иосифа Плотника, СПб., 1914.
* {{ref-ru}} Кн. Марии Девы, СПб., 1912.
* {{ref-ru}} Кн. Никодима, СПб., 1912.
* {{ref-ru}} От берегов Босфора до берегов Евфрата (сб. сир. ветхозав. и новозав. апокрифов в пер. Аверинцева С. С.), М., 1987.
* {{ref-ru}} Писания мужей апостольских, СПб., 1895, репр., Рига, 1992.
* {{ref-ru}} ''Порфирьев И. Я.'', Апокрифич. сказания о новозав. лицах и событиях по рукописям Соловецкой б-ки, СПб., 1890.
* {{ref-ru}} ''Трофимова М. К.'', Из рукописей Наг-Хаммади // Античность и современность, М., 1972.
* {{ref-ru}} Учение двенадцати апостолов, Брюссель, 1978.
* {{ref-fr}} ''Amiot M. F. et Daniel-Rops'', Evangiles apocryphes, P., 1952.
* {{ref-fr}} ''Dalmais I. H.'', Les apocryphes et l'imaginaire chrétien, BTS, 1973, №&nbsp;154.
* {{ref-fr}} Evangiles apocryphes, éd. F. Quéré, Seuil, 1983.
* {{ref-en}} The Apocryphal New Testament, Ed. by M. R. James, Oxf., 1924.
* {{ref-en}} ''Torrey C.'', The Apocryphal literature, New Haven, 1945.
{{Нормативний контроль}}

[[Категорія:Біблія]]
[[Категорія:Новий Заповіт]]
[[Категорія:Біблеїстика]]
[[Категорія:Патрологія]]
[[Категорія:Апокрифи]]

{{Книги Біблії}}

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:!(( (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Multireplace (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox subgroup (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Red (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Ref-en (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-fr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-info (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-info/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-ru (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str find (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Бібліоінформація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Книги Біблії (редагувати)
Шаблон:Не перекладено (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Недоступне посилання (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Недоступне посилання/1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Недоступне посилання/style.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Нормативний контроль (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Цитата (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Check for unknown parameters (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:External links (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Multireplace (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:String (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Не перекладено (переглянути вихідний код) (захищено)

Повернення до сторінки «Новозавітні апокрифи».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Новозавітні_апокрифи

Перегляд вихідного коду сторінки Новозавітні апокрифи

Навігаційне меню

Пошук