UA71593C2 - Спосіб бардаченка ідентифікації права доступу до об'єктів і введення кодової інформації - Google Patents

Abstract

Винахід відноситься до способів ідентифікації права доступу і введення кодової інформації. Суть способу полягає у підвищенні ємності кодової інформації, що вводиться за допомогою ідентифікатора, та здійснюється шляхом вибіркового обертання елементів ідентифікатора з кодовими мітками, відносно пристроїв зчитування коду. Крім того, додатково здійснюють періодичну зміну коду на ідентифікаторі шляхом переміщення кодової пластини з мітками (елементів) в протилежні сторони від осі ідентифікатора, при цьому зміна положення принаймні однієї з пластин здійснюється на визначений кут щодо фундаменту ідентифікатора за рахунок додаткових отворів у пластині.

Description

Опис винаходу

Винахід належить до області застосування носіїв інформації, що працюють з контрольними пристроями, а 2 точніше до способів ідентифікації і введення кодової інформації за допомогою яких визначається право доступу до різних об'єктів, або маркірується введена інформація.

До цих способів пред'являються досить суперечливі вимоги: необхідність сполучення простоти прийомів і застосованих конструкцій з надійним захистом об'єктів від несанкціонованого доступу (далі для скорочення, введення кодової інформації будемо мати на увазі). 70 Відомий спосіб ідентифікації, що передбачає використання постійного коду (патент ВНР. Мо181176 опубл. 31.12.84р. 7/10). Надійність такого способу не безумовна, особливо у випадку втрати, крадіжки чи копіювання ідентифікатора.

Відомий також спосіб Бардаченка ідентифікації права доступу до об'єктів і введення кодової інформації, що включає в себе оперативний набір коду. на ідентифікаторі шляхом вибіркового обертання його елементів з 12 кодовими мітками - прототип (патент РФ Мо2097519 опубл. 27.11.97р. бюл. Мо33).

Це значно збільшує варіантність набору коду в порівнянні з попереднім способом. Однак і цей спосіб має недолік: обертання кодових елементів, наприклад, для варіанта виготовлення ідентифікатора по базовій однолопатевій пластині дозволяє мати обсяг інформації тільки в двійковій системі числення, тобто для однієї пластини 21-2. В результаті користувач змушений для введення значного по величині коду в двійковій системі числення застосовувати ідентифікатор зі значною кількістю двійкових розрядів, а це веде до необхідності застосовувати ідентифікатори зі значно більшою довжиною збірного поля, що прямо пропорційно їх лінійним розмірам.

Зрозуміло, що це приводить і до збільшення розмірів прийомного пристрою в цілому.

В основу даного винаходу покладена задача збільшення ємності кодової інформації, яку можна ввести за с 29 допомогою ідентифікатора за рахунок створення удосконаленого способу ідентифікації шляхом введення в Ге) нього прийомів, які забезпечують збільшення інформаційного стану кожної пластини ідентифікатора і, відповідно, ідентифікатора в цілому.

Визначена мета досягається за рахунок того, що, здійснюючи набір коду на ідентифікатор шляхом вибіркового обертання елементів з кодовими мітками, додатково здійснюють періодичну зміну коду шляхом о повороту кодової пластини на деякий кут від нормального її положення в ту чи іншу сторону і переміщення (о) пластини в інші отвори, які розташовані вище і (чи) нижче центрального, на відстань меншу, чим величина діаметра цих отворів Фіг., у які проходить осьовий стрижень (надалі вісь) всього ідентифікатора. Це стає о можливим, якщо вісь, на якій обертаються пластини з однієї сторони чи разом по обидва боки, має зрізану по «- деякій хорді форму у розрізі, ортогональному до осі.

Це додатково збільшує ємність набору коду на ідентифікаторі, без зміни кількості і розмірів самих кодових - пластин та ідентифікатора в цілому.

Сутність винаходу пояснюється схемою ідентифікатора, що його реалізує. На ідентифікаторі для оперативного набору коду вибірково обертають пластини 1, що несуть кодові мітки 2. Кодові значення міток 2, « дю що розташовані по різні сторони осі обертання пластин 1, відрізняються між собою, тому обертання пластин -о забезпечує зміну коду (відсутність мітки також має інформаційне значення). с При повороті пластини 1, наприклад на 90 градусів, як на Фіг. - навколо осі 3, вона може бути пересунена :з» в будь-яку сторону щодо торців пластини, що забезпечить зміну її положення щодо осі 3, а це теж саме, що і зміна коду мітки 2. Не важко підрахувати, що кількість кодових комбінацій у цьому випадку збільшиться в залежності від кількості отворів 4, 5, б, у яких можливий поворот пластини 1. навколо осі 3. При іншій -1 15 кількості отворів кількість комбінацій міток 2 буде залежати від кількості отворів 4, 5, 6, починаючи з 2 і далі.

З схеми ідентифікатора зрозуміло, що при повороті пластини 1, наприклад, на 90 градусів у ту чи іншу - сторону, за рахунок зменшення розмірів по перетині 7 осі З, що повинно бути менше розміру 8, який формується сл в місцях перетинання отворів 4, 5, 6, чи інших, одержує можливість бути переміщеної в протилежних напрямках до торців пластини 1. Таким чином, користувачу для зміни коду насамперед необхідно установити пластину 1 в (Се) 50 один з отворів 4, 5, 6 або інші, повертаючи для цього пластину навколо осі З у ту або іншу сторону приблизно со на 90 градусів, а потім переміщаючи її в ту або іншу сторону торців, щодо кодової мітки 2. Для зміни коду всього ідентифікатора, ця процедура виконується, у залежності від необхідного коду, із усіма пластинами 1 ідентифікатора .

Це дозволяє значно збільшити ємність коду, що вводиться ідентифікатором у контрольні пристрої, що 59 зчитують, що, у свою чергу, дозволяє значно поліпшити надійність захисту об'єктів від несанкціонованого

ГФ) доступу. 7 Для зручності в роботі вісь З ідентифікатора, проходячи через підставу 9 для підпружинювання або фіксації в ручці 10 ідентифікатора, відносно 9 не повертається.

Запропонований вище спосіб описаний на прикладі використання ідентифікатора, пластини якого мають дві бо лопаті, що розташовані з різних сторін осі обертання цих пластин, що збігається з віссю З ідентифікатора.

Однак можуть бути використані пластини з трьома і більш лопатами. Тоді додаткові отвори 4, 5, 6 та інші будуть виконані і використані в залежності від тієї конфігурації пластини 1, що буде забезпечувати необхідну варіантність набору коду.

Зчитування кодової інформації може здійснюватися різними методами: магнітним, оптичним, механічній бо іншими. При застосуванні оптичного методу, як одного з найбільш ефективного і простого, мітки являють собою світлові прорізи різної глибини, діаметра отворів або ширини, у залежності від встановленого коду.

При застосуванні механічного коду мітки можуть бути у виді більшої, або меншої глибини кодового паза в пластині 1, чи, наприклад, іншої довжини пластини 1 з боку кодової мітки й ін.

Таким чином, запропонований спосіб забезпечує збільшення ємності коду, що вводиться з допомогою ідентифікатора у контрольні пристрої, без збільшення кількості кодових пластин, а також без збільшення складності і розмірів самого ідентифікатора.

Вид плюстини | вуловж 4556 лісі З

З жом 70 полу шиння уд в

Я дк і |,

ВК) йИ- й т ходи Е-

КА 7; о ; 4 1 2 3 Фіг.

Claims (1)

1. Формула винаходу Спосіб ідентифікації права доступу і введення кодової інформації, що полягає у наборі коду на ідентифікаторі, який здійснюється шляхом вибіркового обертання елементів ідентифікатора з кодовими мітками відносно пристроїв зчитування коду, який відрізняється тим, що додатково здійснюють періодичну зміну коду на ідентифікаторі шляхом переміщення кодової пластини з мітками (елементів) в протилежні сторони від осі Га ідентифікатора, при цьому зміна положення принаймні однієї з пластин здійснюється на визначений кут щодо о фундаменту ідентифікатора за рахунок додаткових отворів у пластині. Офіційний бюлетень "Промислоава власність". Книга 1 "Винаходи, корисні моделі, топографії інтегральних мікросхем", 2004, М 12, 15.12.2004. Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти іЙ«скте зо науки України. (о) ІФ) - і -

   - . и? -і - 1 се) сю» іме) 60 б5