Iryna Zyablikova (Bulavenko)

The features of exaration and accumulative relief formations are considered (the Cirques glaciers, glacial valley formation, all kinds of moraines) in the times of the old continental glaciation in Chornogora Range, which relief formations were due to postglacial genesis and turned the specific landscape formations. The emergence and spatial location of erosion and accumulative forms of relief were described. All of them are given indicative and diagnostic value for reproduction of glacial paths. The retrospective mapping of the location of glacial landscape nature complexes and a map of the paths of glacier movements in Chornohora in the glacial periods are given. The proposed maps have a complete landscaping load, that is, they contain contours of natural boundaries to them. The legend and the paths of migrations of glaciers are shown with different arrows. During the landscape mapping, the spatial-temporal method was used. It was suggested to conduct a repeated study using modern...

http://link.springer.com/article/10.1007/s10980-018-0737-6

Context Place-based transdisciplinary research involves multiple academic disciplines and non-academic actors. Long-Term Socio-Ecological Research (LTSER) platform is one concept with * 80 initiatives globally. Objectives As an exercise in learning through evaluation we audited (1) the siting, construction and maintenance of individual LTSER platforms, and (2) them as a distributed infrastructure for place-based transdisciplinary research with focus on the European continent. P. Angelstam (&) Á M. Elbakidze Á J. Törnblom().,-volV) (0123456789().,-volV)

Розглянуто особливості екзараційних та акумулятивних рельєфних формацій (кари, карлінги, троги, морени всіх видів) часу давніх зледенінь у Чорногорі, які завдяки постґляціальному генезису перетворилися на специфічні ландшафтні формації. Описано особливості виникнення та просторового розташування ерозійних і акумулятивних форм рельєфу. Усім їм надано індикаційне та діагностичне значення для відтворення шляхів руху глетчерів. Наведено ретроспективні картосхеми розташування ландшафтних геокомплексів льодовикового походження та картосхеми шляхів руху глетчерів Чорногори в льодовикові періоди. Запропоновані карти мають повне ландшафтне навантаження, тобто містять контурну частину ландшафтних виділів (урочищ) та їхній текстовий опис (легенду), а також шляхи міграції льодовиків різного часу, прорисовані різноколірними стрілками. Проблему формування шляхів проходження глетчерів та послідовності часового формування відкладів вирішено в польових умовах під час ландшафтного карто-графування з застосуванням логічного просторово-часового аналізу. Запропоновано виконати повторне дослідження з застосуванням сучасних матеріалів дистанційного зондування та сучасних приладів визначення географічного позиціонування.
Ключові слова: глетчери, льодовикові форми рельєфу, кари, карлінги, троги, морени, ландшафтні комплекси, зледеніння, масив Чорногора, Українські Карпати.

Запропоновано демонстрацію та аналіз ходу середньомісячних і середньорічних температур у Південному Розточчі за 46 років. Вихідним матеріалом для публікації послугували метеорологічні дані Розтоцького ландшафтно-геофізичного стаціонару, Львівського національного університету імені Івана Франка. Визначено середню багаторічну температуру на стаціонарі: зафіксовано підвищення середньорічної температури від 1970 до 2000 р. на 2 °С і збільшення амплітуди коливання середньорічних температур після 2000 р. Підтверджено факт тенденції поступового потепління клімату в регіоні Розточчя і прилеглому до нього Малому Поліссі, як атрибут глобального потепління (глобальна єдність геосистем) та наслідки осушувальних меліорацій у ХХ ст. (зменшення сучасної обводненості території і, відповідно, затрат тепла на випаровування вологи). Наведено графіки ходу середньорічних, середніх, максимальних та мінімальних температур за 46 років, середньомісячних за п’ятирічні інтервали, зроблено висновки про тривалість пір року.

Вперше описано результати дослідження випаровування і випаровуваності задопомогою комплексної автоматичної метеостанції на Південному Розточчі (Розтоцькому ландшафтно-геофізичному стаціонарі). Названі усереднені дані натурного вимірювання випаровуваності за 2010–2012 роки, середні місячні, екстремальні добові. Показано регре-сійні залежності з температурою та вологістю повітря, вказано на залежність випаровування від характеру опадів та вітру. Ключові слова: натурні вимірювання, обчислення, випаровування, випаровуваність, регресії температура, вологість, опади, ландшафтні умови. Актуальність теми. Випаровування в природі відносять до найважливіших явищ, пов'язаних з обміном речовиною та енергією. Це найдіяльніший процес розвитку при-роди та функціонування природних територіальних комплексів (ПТК), включаючи їхні мінеральну та органічну складові. Випаровування у природі відбувається всюди, де є хоча б мала кількість вологи і тепла та дефіцит вологи у повітрі [2, 3]. Випаровування як параметр є дуже важливою складовою водного балансу території і саме за співвідношенням кількості опадів і випаровування визначають коефіцієнт зволо-ження території, за яким позначають її потенціальну належність до певної природної зони з можливістю формування її рослинного та ґрунтового покривів. У ПТК випаровування набуває різного характеру (фізичне, біологічне – транспірація) та дуже різної інтенсивності. Це залежить від ландшафтних характеристик, погодних умов, особливо температури, атмосферного тиску, дефіциту вологи, швидкості вітру та турбу-ленції приземного шару атмосфери, запасів вологи, площі та складності фізичної поверхні випаровування, і багатьох інших чинників. Майже всі названі характеристики змінюються залежно від конкретного місця (" топосу "), часу доби, пори року та комплексу параметрів ландшафтних одиниць, який можна означити, як стан ПТК. Разом з важливістю значень величини випаровування для розуміння функціонування – природи самі величини випаровування для більшості конкретних територій практично не Розтоцький ландшафтно-геофізичний стаціонар (РЛГС) знаходиться на відстані 12 км від центру Львова в смт. Брюховичі у межах Південного Розточчя. РЛГС розміщений на дуже пологому схилі південної експозиції поблизу букового лісу [6].

Знання закономірностей структурної організації
функціонування і розвитку ландшафтних геосистем, їхніх властивостей,
дозволяють оптимізувати їх господарське використання, прогнозувати і
передбачувати засоби захисту від можливих несприятливих природних
явищ.Актуальною залишається проблема вивчення «функціонування ПТК
залежно від зовнішніх чинників». Вивчення «функціонування ПТК» –
багатостороннє і проявляється різними процесами, а саме: обміном
речовиною та енергією, біоциклами, гравігенними потоками, тощо. Одним із
важливих процесів є прихід та перерозподіл сонячної радіації.

Наведено трактування термінів " формування " і " функціонування " природних територіальних комплексів, їхній взаємозв'язок. Процеси в ПТК розглянуто як сучасні просторово-часові потоки речовини та енергії, взаємодію фізичних, хімічних і біологічних властивостей, що є в основі його саморегулювання (самоформування). Через це стверджено, що формування і функціонування ПТК є процесом двоєдиним.
Ключові слова: ПТК, формування, функціонування, аналіз.