Рада, що відгук вам сподобався) критики я впевнена вам і так насипали. Ну, мені б хотілося розвинутішого візуалу. Пригадується, наприклад, кадр - коли Лякунчик сидить в коробці. Там скупий візуал. А з іншого боку - це ж як погляд із дна колодязя, так і має бути, це створює класну тяготящу атмосферу
О, мені тоді здається, що Кота треба дорозвинути. Кажуть, що не дуже добре, колись автор пояснює свій твір, але з вашого опису цей персонаж мені став зрозуміліше: "не хотів покладатися на людей, коли для цього нема потреб". І ще я тепер думаю, що толковання його висловів як "прояву його пихатості та ледащів" не протирічить толкованню як "порядності та завзятості". Неоднозначний вийшов герой, з яскравим характером
Dahuanna
168
Posts
1
Topics
121
Followers
124
Following
A member registered Apr 10, 2019 · View creator page →
Creator of
Save people from hunger! Don't die yourself!
Interactive Fiction
Play in browser
How to live if your spine is injured? / Как жить, если у тебя травма позвоночника?
Adventure
Play in browser
Recent community posts
Вареникові Відлуння / Varenyk's Echoes jam comments · Posted in Вареникові Відлуння / Varenyk's Echoes jam comments
Емпатія як перехоплення відлунь...
Вааау, яка мила історія<3 дуже атмосферна гра з унікальною графікою, атмосферною озвучкою та пружним конфліктом, який тримає всі діалоги. Від самого початку ти ніби занурюєшся в повсякденість жителя унікального світу та переживаєш яскраву подорож із другом. Квіткові люди такі милі, але окрім цього в них є темний бік... Цей світ було так цікаво досліджувати!
Вареникові Відлуння / Varenyk's Echoes comments · Posted in Вареникові Відлуння / Varenyk's Echoes comments
Емпатія як перехоплення відлунь...
Вааау, яка мила історія<3 дуже атмосферна гра з унікальною графікою, атмосферною озвучкою та пружним конфліктом, який тримає всі діалоги. Від самого початку ти ніби занурюєшся в повсякденість жителя унікального світу та переживаєш яскраву подорож із другом. Квіткові люди такі милі, але окрім цього в них є темний бік... Цей світ було так цікаво досліджувати!
Лампова гра про пошук свого місця.
Я дуже зраділа, побачивши незвичайну графіку, яка відходить від стандартного анімешного стилю, і що тут гра про міфологічне створіння. У вас вийшов надзвичайно атмосферний ліс. Нагадало сумнозвісний (бо гра не пішла далі демки) проект "Туконі" - за лісовою атмосферою. Ці експерименти дають неповторні враження від занурення.
Текст. "...слова падали як серпневі зірки" і інші описи. Це дуже красиво. Це поетично. За це все - тверда п'ятірка) Але є одне "але". І я сама цим грішу, коли пишу новели - тільки зрозуміла, що це для мене проблема: часто трапляються дуже довгі репліки, через які порушується ритм гортання. Через це іноді буває роздратування. Хочеться, щоб були репліки +- однакової довжини, щоб клацати з однаковими проміжками часу.
Музика... Мені її не вистачило. Але ембієнс хороший, жирненький такий.
Мені трошки не вистачило розкриття персонажів. В такому сетінгу хочеться залишатися, хочеться квестів. Чи планується подальша розробка гри? Якщо так, або якщо будете ще щось у такому стилі робити - мої теплі побажання вам успіхів, тому що ви робите дещо дійсно аутентичне.
Лампова гра про пошук свого місця.
Я дуже зраділа, побачивши незвичайну графіку, яка відходить від стандартного анімешного стилю, і що тут гра про міфологічне створіння. У вас вийшов надзвичайно атмосферний ліс. Нагадало сумнозвісний (бо гра не пішла далі демки) проект "Туконі" - за лісовою атмосферою. Ці експерименти дають неповторні враження від занурення.
Текст. "...слова падали як серпневі зірки" і інші описи. Це дуже красиво. Це поетично. За це все - тверда п'ятірка) Але є одне "але". І я сама цим грішу, коли пишу новели - тільки зрозуміла, що це для мене проблема: часто трапляються дуже довгі репліки, через які порушується ритм гортання. Через це іноді буває роздратування. Хочеться, щоб були репліки +- однакової довжини, щоб клацати з однаковими проміжками часу.
Музика... Мені її не вистачило. Але ембієнс хороший, жирненький такий.
Мені трошки не вистачило розкриття персонажів. В такому сетінгу хочеться залишатися, хочеться квестів. Чи планується подальша розробка гри? Якщо так, або якщо будете ще щось у такому стилі робити - мої теплі побажання вам успіхів, тому що ви робите дещо дійсно аутентичне.
Клас. Мені подобається ваш стиль і ідея. Персонажі яскраві, прикольні - хочеться побути з ними ще трохи. І ви добре виписуєте всі ці ігри на першому побаченні - зачиталася. Трошки не вистачило різноманітності у графіці, адже я постійно дивлюся на обличчя спрайтів, що прочитати їхні емоції. Але гра хороша, ви рухаєтесь в гарному напрямку<3
Ода пригодам і новела про дорослішання
Це було дуже насичено. Не було сцени, де я б засумувала. Динаміка, рефлексія, яскраві драматичні моменти - все супер. І звісно, це геніальне рішення з візуалом, де дається скоріше знак, який відсилає до повної картинки, і гравець сам усе добудовує. Я трохи вивчаю котів і на минулому джемі теж про них писала. Насправді розумію, як складно вбудовувати реконструйовану феноменологію досвіду тварини в цікавий людині досвід, щоб і про тварину не набрехати, і гравцям догодити. У вас це виходить як стрибки у Чорної Молнії!
Ще ви класно працюєте зі словом і відчуваєте сцену. Така ювелірна робота. Цей прийом - коли репліки з'являються по частинах - це робить паузи в мовленні відчутними (а ще так менше вірогідність, що гравець щось проклацає, бажаючи дійти до фіналу сцени). І цей, мій улюблений момент: "Я стану... вдахою!" - вільне поетичне опрацювання слів. Музика, яка є не усюди, а іноді в грі сама тиша, або ж ембієнс, це створює контраст, завдяки якому моменти з музикою стають більш підкресленими. Динаміка мислення кота, як він послідовно переходить від пункту до пункту - справжнє міркування, ммм! Обожнюю за таким слідкувати.
Робота зі звуком також прекрасна, хоча треки й узято з відкритих джерел, а не написано власноруч - все одно це звучало круто. Саме те, що треба за настроєм для кожної сцени. Мені більш за все сподобалася музика в тій сцені, де сцена візуально зображена так: "?" Там я прямо вжилася в момент.
Кольори. Класичний контраст чорного з червоним - це те, що треба для котячої тематики. І звісно, піксельна мальовка, яка особисто мене відсилає до ігор, зроблених на економному двигуні Bitsy, який символізує світ інді-ігор, зроблених самотужки.
З "недоліків" - в мене ідейне неприйняття такого ставлення до безхатьок, які не можуть про себе потурбуватися. Якось трохи маю внутрішній конфлікт з ідеями Айн Ренд. Але я за це бали не ріжу, бо це справа особиста)
Зрештою, я просто приємно провела з вашими котами час. Те, що треба<3 Браво, авторе, ви мій цьогоджемний фаворит. Творіть іще, будь ласка!
Ода пригодам і новела про дорослішання
Це було дуже насичено. Не було сцени, де я б засумувала. Динаміка, рефлексія, яскраві драматичні моменти - все супер. І звісно, це геніальне рішення з візуалом, де дається скоріше знак, який відсилає до повної картинки, і гравець сам усе добудовує. Я трохи вивчаю котів і на минулому джемі теж про них писала. Насправді розумію, як складно вбудовувати реконструйовану феноменологію досвіду тварини в цікавий людині досвід, щоб і про тварину не набрехати, і гравцям догодити. У вас це виходить як стрибки у Чорної Молнії!
Ще ви класно працюєте зі словом і відчуваєте сцену. Така ювелірна робота. Цей прийом - коли репліки з'являються по частинах - це робить паузи в мовленні відчутними (а ще так менше вірогідність, що гравець щось проклацає, бажаючи дійти до фіналу сцени). І цей, мій улюблений момент: "Я стану... вдахою!" - вільне поетичне опрацювання слів. Музика, яка є не усюди, а іноді в грі сама тиша, або ж ембієнс, це створює контраст, завдяки якому моменти з музикою стають більш підкресленими. Динаміка мислення кота, як він послідовно переходить від пункту до пункту - справжнє міркування, ммм! Обожнюю за таким слідкувати.
Робота зі звуком також прекрасна, хоча треки й узято з відкритих джерел, а не написано власноруч - все одно це звучало круто. Саме те, що треба за настроєм для кожної сцени. Мені більш за все сподобалася музика в тій сцені, де сцена візуально зображена так: "?" Там я прямо вжилася в момент.
Кольори. Класичний контраст чорного з червоним - це те, що треба для котячої тематики. І звісно, піксельна мальовка, яка особисто мене відсилає до ігор, зроблених на економному двигуні Bitsy, який символізує світ інді-ігор, зроблених самотужки.
З "недоліків" - в мене ідейне неприйняття такого ставлення до безхатьок, які не можуть про себе потурбуватися. Якось трохи маю внутрішній конфлікт з ідеями Айн Ренд. Але я за це бали не ріжу, бо це справа особиста)
Зрештою, я просто приємно провела з вашими котами час. Те, що треба<3 Браво, авторе, ви мій цьогоджемний фаворит. Творіть іще, будь ласка!
Обережно, двері зачиняються! jam comments · Replied to Rory Blossom in Обережно, двері зачиняються! jam comments
Люблю історії про дітей, саме в контексті конфлікту зі світом дорослих) в мене улюблена гра - Little Misfortune.
Мене зазвичай відштовхують згадки каральну психіатрію, дуже це травматичні історії і страшні. Але у вашій грі саме "ненормальне" вивернуте як "єдине нормальне", ось це я люблю. Класна кріпова атмосфера, класна реалізація теми джему. Не сподобалося, що мало яскравого візуалу - я розбалувана - і те, що не було попереджень про хитання камери (це тут відчувається дуже некомфортно). Але як розвага на сон грядущий, щоби не сумувати про своє - саме те. Або щоб розвантажитись після роботи.
Ну і пише ваш сценарист добре.
Давайте ще)
Люблю історії про дітей, саме в контексті конфлікту зі світом дорослих) в мене улюблена гра - Little Misfortune.
Мене зазвичай відштовхують згадки каральну психіатрію, дуже це травматичні історії і страшні. Але у вашій грі саме "ненормальне" вивернуте як "єдине нормальне", ось це я люблю. Класна кріпова атмосфера, класна реалізація теми джему. Не сподобалося, що мало яскравого візуалу - я розбалувана - і те, що не було попереджень про хитання камери (це тут відчувається дуже некомфортно). Але як розвага на сон грядущий, щоби не сумувати про своє - саме те. Або щоб розвантажитись після роботи.
Ну і пише ваш сценарист добре.
Давайте ще)
Класна фентезійна новела з сильною "анімешною" фабулою. Сама не грала, дивилася на стрімі. Не змогла відволіктися на інші справи, поки не додивилася стрім) психологічно правдоподібний персонаж і дуже все красиво візуально - очей не відвести. І мило, і є "сильні" моменти, і взагалі яскрава історія - всі пройдіть, хто не пройшов. Шкода, що коротка - в середині гри вже були очікування на довшу історію. Чи буде продовження?)
Класна фентезійна новела з сильною "анімешною" фабулою. Сама не грала, дивилася на стрімі. Не змогла відволіктися на інші справи, поки не додивилася стрім) психологічно правдоподібний персонаж і дуже все красиво візуально - очей не відвести. І мило, і є "сильні" моменти, і взагалі яскрава історія - всі пройдіть, хто не пройшов. Шкода, що коротка - в середині гри вже були очікування на довшу історію. Чи буде продовження?)
Обережно, двері зачиняються! jam comments · Replied to uxodl in Обережно, двері зачиняються! jam comments
Обережно, двері зачиняються! comments · Replied to Tea_Mate in Обережно, двері зачиняються! comments
Дякую за такий корисний відгук. Про троп "бабочка та імператор" взагалі чую вперше. Ось так несвідомо вийшло створити певні очікування у гравця... Чесно кажучи, переживала, що тому обману взагалі ніхто не повірить. Але тепер бачу, що воно працює
Щодо риб'ячого ока. Можливо, ви десь читали, який у котів зор?
Гра дозволяє поринути в світ студента-хікі, який боїться жити і тому компенсує самотність навчанням і відеоіграми. Ми всі в тій чи іншій мірі проходимо через цей етап, він є необхідним, щоб виокремити себе серед натовпу. І в грі хід думок такого підлітка розкривається психологічно достовірно.
Моя улюблена сцена - остання - бо вона найкрасивіша. Улюблений сюр, коли фантазія переплетається з реальністю, і герой отримує на горіхи за свої помилки.
Мені спободалася історія в цілому, і те, як зроблені персонажі. Я бачу, що зроблено професійно - арти персонажів, фони, завершена історія. Чого мені не вистачило, так це простору. Поступового занурення героя в світ ілюзій. І звісно об'єму, тому що для мене чим гра довша, тим краще))
Коротка детективна історія про відносини та злочини. В грі є цікавий ембієнс, який разом з фонами створює цілісну зловісну атмосферу. Мені дуже сподобалися фони, хоч вони й контрастують з зображенням персонажів по кольоровій гамі.
Історія написана добре, хоча мені бракувало деталей і часу, проведеного з персонажами, аби в них закохатися. Яна - цікавий персонаж, глибокий, складний. Мені здається, що її можна ще розкривати й розкривати.
Детектив - персонаж чисто функціональний, і він спрацьовує гарно. Але мене зацікавив доктор, який розкриває таємницю. Він нагадав мені психіаторку з оповідання Урсули Ле Гуін "Щоденник Рози", і там є варіант розвитку такого персонажа (оповідання ось http://loveread.ec/read_book.php?id=83720&p=58#gl_20 українською його поки не переклали)
Надзвичайно красива, атмосферна гра, в якій я класно відпочила. За вайбами нагадує Intermezzo (і у цьому джемі є дещо схоже - "Її Цукропати", можливо розробникам прийдеться до смаку; також в попередньому джемі була гра про сон, в якому ми зустрічали таємничого незнайомця з жабкою, але я нажаль не можу її знайти).
Там так красиво й добре, я хочу повернутися знов у сон, який ви для мене придумали. Музика, хоча й зі стоків, але прекрасно пасує грі, візуал захопливий, образи - тут на джемі мала би бути окрема категорія для оцінки образів у сні - бавили й заспокоювали мене, на протязі гри було дуже спокійно й безпечно (окрім першого проходження, коли я пішла до вікна))
Побачила, нажаль, кілька стилістичних помилок, але їх небагато й вони не зіпсували враження від гри.
Геймплейно (тут такої категорії немає, але це важливо для мене) на мій погляд все зроблене вдало, окрім "поганої" кінцівки, єдиний вибір, який впливає на сюжет (з'їсти хмаринку), впливає на нього дуже неочікуваним способом, і це добре вписується в сомнамбулічний всесвіт. Мені здається, що якщо щось додавати, то якісь загадки, головоломки, які можна розгадати і отримати швидке заохочення в вигляді нової інформації про світ сну. Або ж нові кімнати, щоб був цілий лабіринт, в якому ГГ шукає відповіді на питання реального життя.
Загалом гра виглядає дуже цілісною, вона загадково починається і неочікуванно обривається, ледь давши натяк на відповідть - але того достатньо, щоб гравець залишок дня ходив розслабленим, задумливим, ніби побував у спа або поговорив з дзен-гуру.
Жертва: Гра в здогадки jam comments · Replied to ЧІЧКА/CHICHKA in Жертва: Гра в здогадки jam comments
Нарешті допройшла! Яскрава гра, в якій так би вимовити аналізується) світовідчуття людини з дуже специфічним бекграундом. За вайбами нагадує неоготичні романи, в які класно зануритися під час дощу, щоб розгадати пару таємниць і відчути себе живим - те, чого в буденості не знайти, уві сні не побачити.
Одна з трьох ігор на джемі, яким за стилістику тексту треба ставити 6 із 5ти. Смачні звуки, красиві персонажі (жінки просто вау!!) професійні арти (фон головної локації просто неперевершений), яких багато і вони дуже різноманітні. Єдиний недолік - геймдизайн: вибори не впливають на розвиток подій. Але це геймджем, і так може бути, тому це навіть не недолік у поточному стані гри, а скоріше побажання на майбутнє.
В попередньому коментарі побачила цікаву думку: немає сцени, де герой дійсно відчуває, ммм, дамадж від відповідальності за свої вчинки. З одного боку, так... З іншого, магічний реалізм, містика - це все метафори, які жанру реалізма протиставлені. В романі Достоєвського "Злочин і кара" геніально показаний внутрішній ад людини, і це важливо. Було на той час в тодішньому стані мистецтва, але а) там це як на мене все ж таки нудно, б) займає багато простору, а вам потрібна яскрава та чітка кінцівка, в) до того ж це вже було, а у вас, як мені здається, новий сюжетний хід.
Жертва: Гра в здогадки jam comments · Replied to HiddenGhostStudio in Жертва: Гра в здогадки jam comments
Та там не дзвіночок, там колокол, який дзвонить по ньому. Головний герой це не просто зло - це страшне мачистське зліще, і воно поступово набирає оберти з другої сцени. Починається демонстрація його злісної природи з того, що він не бачить особистість у співрозмовниці на побаченні, зі зверхнього ставлення до дівчини в парку атракціонів і дуже прискіплеивого, власницького і просто жорстокого ставлення до дівчини на рейві (і здається там дійшло до вбивства)) що й казати про рубашку, заправлену в труси))))
Гра, в якій можна відчути себе працівницею служби підтримки, відчути на собі тиск неетичного ставлення власників акті-контори. Навідмну від більшості візуальних новел, гра відчувається саме грою: десь на другому (але в мене з моєю тугодумністю це було на третьому) виборі розумієш, які ставки і що ти виграєш, якщо даси лад своєму життю.
Чудові фони, які роблять гру більше схожою на комікс, оригінальний UA та класно намальовані персонажі. В якийсь момент героїня подумки спитала співрозмовницю: "В мене що, на лобі написано, що я з клієнт сапорту і що мені можна вивалити все, що на душі?" Я подивилася на неї і заржала. Адже це правда.
Музика гарна, який з треків взятий з відкритих джерел, я так і не зрозуміла - всі вони дуже органічно поєднуються між собою та в цілому в грі.
Спочатку я подумала, що це оммаж на фільм "Вибачте за турбування", але тут геть інші персонаж і розв'язка. В грі багато надії, і я люблю ігри за надію.
Гра, в якій можна відчути себе працівницею служби підтримки, відчути на собі тиск неетичного ставлення власників акті-контори. Навідмну від більшості візуальних новел, гра відчувається саме грою: десь на другому (але в мене з моєю тугодумністю це було на третьому) виборі розумієш, які ставки і що ти виграєш, якщо даси лад своєму життю.
Чудові фони, які роблять гру більше схожою на комікс, оригінальний UA та класно намальовані персонажі. В якийсь момент героїня подумки спитала співрозмовницю: "В мене що, на лобі написано, що я з клієнт сапорту і що мені можна вивалити все, що на душі?" Я подивилася на неї і заржала. Адже це правда.
Музика гарна, який з треків взятий з відкритих джерел, я так і не зрозуміла - всі вони дуже органічно поєднуються між собою та в цілому в грі.
Спочатку я подумала, що це оммаж на фільм "Вибачте за турбування", але тут геть інші персонаж і розв'язка. В грі багато надії, і я люблю ігри за надію.
Дуже красива казка про дитину та фольклорних персонажів, окрім того про в ній відтворене дитяче мислення.
Мені здався трошки диссонуючим фінал з Володарем Лісу, адже відчуття гравця були зовсім не про те, про що йшлося в тексті. Якщо придиратися, побачила кілька стилістичних помилок і кальки з російської, але то таке.
Фони, зроблени пастеллю, казкова тема саундтреку - все це сприяє зануренню в історію та відчуття себе дитиною. Кілька місяців тому я читала оповідання, схоже за вайбами на вашу гру - можливо, вам буде цікаво https://booknet.ua/book/po-toi-bk-lsu-b415166
Дуже красива казка про дитину та фольклорних персонажів, окрім того про в ній відтворене дитяче мислення.
Мені здався трошки диссонуючим фінал з Володарем Лісу, адже відчуття гравця були зовсім не про те, про що йшлося в тексті. Якщо придиратися, побачила кілька стилістичних помилок і кальки з російської, але то таке.
Фони, зроблени пастеллю, казкова тема саундтреку - все це сприяє зануренню в історію та відчуття себе дитиною. Кілька місяців тому я читала оповідання, схоже за вайбами на вашу гру - можливо, вам буде цікаво https://booknet.ua/book/po-toi-bk-lsu-b415166
Дякую за казку!
Божее яка класна гра. От як підвернуться мені діти молодшого шкільного віку, обов'язково дам їм пройти цю гру! Щоб отримати фідбек. Навіть шкода, що в мене в дитинстві не було Діджіті.
Мені дуже сподобаися арти, вони дуже вибиваються на фоні візуалу інших ігор, по-перше через те, що схожі на малюнки, створені дітьми, по-друге, вони концептуальні. Персонаж Емми дуже яскравий, позитивний. Недолік в тексті - під час спілкування з ведмедиком, коли вони ще не увімкнули Діджіті, інтонації були такі, ніби говорить один персонаж. Пізніше, вже в казках, ведмедик набуває власного голосу, то ж припускаю, що або в тій сцені сценарист ще не "розписався", або на початку гри дівчинка все ще була в процесі створення його персонажа. Загалом, не очікувала дитячої історії, ставлю майже всі п'ятірки. Дякую, що побавили мою внутрішню дитину:)
Божее яка класна гра. От як підвернуться мені діти молодшого шкільного віку, обов'язково дам їм пройти цю гру! Щоб отримати фідбек. Навіть шкода, що в мене в дитинстві не було Діджіті.
Мені дуже сподобаися арти, вони дуже вибиваються на фоні візуалу інших ігор, по-перше через те, що схожі на малюнки, створені дітьми, по-друге, вони концептуальні. Персонаж Емми дуже яскравий, позитивний. Недолік в тексті - під час спілкування з ведмедиком, коли вони ще не увімкнули Діджіті, інтонації були такі, ніби говорить один персонаж. Пізніше, вже в казках, ведмедик набуває власного голосу, то ж припускаю, що або в тій сцені сценарист ще не "розписався", або на початку гри дівчинка все ще була в процесі створення його персонажа. Загалом, не очікувала дитячої історії, ставлю майже всі п'ятірки. Дякую, що побавили мою внутрішню дитину:)
Хотіла пройти її ще з першого дня, як всі виклали ігри, і ось руки дійшли. Ідея в тому, що є дівчина, і вона грає в VR гру про вампірів. Особисто мені сподобалося. Я взагалі люблю історії про людей, які грають в відеоігри, а тут ще й про вампірів. Ух.
Обидві дівчини просто булочки) Класні арт і музика, особливо та музика, яка звучить в поганій кінцівці.
Недолік в тому, що гра коротка. Мені мало! Тільки звикла до того світу, а вже все. Кінець)) але звісно, для джема нормальний обсяг.
Дякую за гру про вампірів
Хотіла пройти її ще з першого дня, як всі виклали ігри, і ось руки дійшли. Ідея в тому, що є дівчина, і вона грає в VR гру про вампірів. Особисто мені сподобалося. Я взагалі люблю історії про людей, які грають в відеоігри, а тут ще й про вампірів. Ух.
Обидві дівчини просто булочки) Класні арт і музика, особливо та музика, яка звучить в поганій кінцівці.
Недолік в тому, що гра коротка. Мені мало! Тільки звикла до того світу, а вже все. Кінець)) але звісно, для джема нормальний обсяг.
Дякую за гру про вампірів