| dbo:abstract
|
- El Palau de Sans Souci és un castell situat a , al nord d'Haití. Construït en el segle xix, el Palau de Sans Souci és obra d', un dels herois de la Revolució haitiana, autoproclamat rei. Va ordenar la construcció del gran palau en un estil que pogués competir amb Versalles. Va ser declarat a Patrimoni de la Humanitat per la UNESCO l'any 1982 amb la denominació de Parc Nacional Històric: Ciutadella, Sans Souci, Ramiers. (ca)
- Die Ruinen des Palais Sans-Souci erheben sich südlich über dem Städtchen Milot auf Haiti. Der Name (französisch für Ohne Sorge) und die Bauweise des Schlosses sind dem Schloss Sanssouci des Preußenkönigs Friedrich II. in Potsdam nachempfunden. (de)
- El Palacio Sans-Souci fue la residencia real del rey Enrique I (más conocido como Henri Christophe) de Haití, la reina María Luisa y sus hijos. El palacio fue el más importante de los nueve palacios construidos por el rey, junto con los quince castillos, numerosos fuertes, y enormes casas de verano en sus veinte plantaciones. La construcción del palacio se inició en 1810 y finalizó en 1813. Está ubicado en el pueblo de Milot, Departamento Norte. Su nombre traducido del francés significa «sin preocupaciones». Fue declarado como Patrimonio de la Humanidad por la UNESCO en el año 1982 con la denominación de Parque Nacional Histórico: Ciudadela, Sans Souci, Ramiers. Antes de la construcción de Sans-Souci, Milot era una plantación francesa que Christophe dirigió durante el periodo de la revolución haitiana. Muchos de los contemporáneos de Henri Christophe registraron su crueldad y no se sabe cuántos de los trabajadores murieron durante la construcción del palacio.Bajo su mandato, el palacio era lugar de festividades y bailes lujosos. Tenía jardines inmensos, lujosa ornamentación y un sistema de riego. Aunque Sans-Souci es ahora una ruina vacía, en su tiempo su esplendor era notado por muchos visitantes externos. Un doctor americano mencionó que tenía “la reputación de haber sido uno de los más magníficos edificios de las Indias Occidentales.” La espectacularidad de Sans-Souci era parte del programa de Henri Christophe para demostrar a los extranjeros, particularmente a europeos y americanos, el poder y capacidad de la raza negra. El orgullo africano en la construcción del palacio del rey fue reconocido por la observación de su asesor, Pompée Valentin Vastey (Barón Valentin de Vastey), quien dijo que el palacio y la iglesia cercana, “erigidos por los descendientes de africanos, mostró que no hemos perdido la habilidad arquitectónica e ingenio de nuestros ancestros que cubrieron Etiopía, Egipto, Cartago y la España antigua con sus extraordinarios monumentos.” Sin embargo, el reino de Christophe hizo uso de los signos de prestigio y modos de la monarquía europea. Estableció una nobleza hereditaria, acompañada de escudos de armas y vestimentas ceremoniales preestablecidas. Cerca del palacio, siguiendo un sendero detrás del palacio, se encuentra la conocida fortaleza encima de la montaña, la Citadelle Laferrière, construida bajo decreto de Henri Christophe para repeler una posible invasión francesa que nunca ocurrió. Francia, la antigua potencia colonial en Haití, reconoció la independencia de Haití en 1825, cuando el país caribeño acordó pagar una indemnización ruinosa de 150 millones de francos a cambio de relaciones diplomáticas y económicas. Paralizado por un derrame cerebral, el rey Enrique I se suicidó en los jardines de palacio el 8 de octubre de 1820. De acuerdo a la leyenda haitiana, se disparó una bala de oro. Fue enterrado posteriormente en la ciudadela. Su hijo y heredero al trono, fue golpeado hasta la muerte por los revolucionarios en el palacio el 18 de octubre de 1820. Por otra parte, el palacio comparte su nombre con otro líder revolucionario haitiano, el coronel . Era un esclavo africano que pudo haber tomado su nombre del barrio, cercano a la parroquia de Grande Rivière, donde fue almirante en la guerra contra los franceses en 1791. Cuando Henri Christophe y otros líderes militares se separaron de los franceses, le pidieron a Sans Souci unirse a sus filas, pero este se negó, y vio a Christophe como un traidor. Unos diez años antes de la construcción del palacio, el futuro rey de Haití le envió un mensaje conciliador en el que lo invitaba a su cuartel general en Grand Pré. Cuando Sans Souci llegó a la plantación, los guardias de Christophe atacaron a Sans Souci y su pequeño grupo de guardias hasta la muerte. Algunos eruditos del tema plantean que Christophe se habría inspirado en el palacio de Sanssouci del rey prusiano Federico II el Grande que se encuentra en Potsdam, y es considerado un símbolo de la Ilustración europea. Un fuerte destruyó la mayor parte del palacio y devastó la ciudad cercana de Cap-Haitien, y el palacio ya no sería reconstruido desde entonces, habiendo sido descrito por algunos como el equivalente caribeño del Palacio de Versalles en Francia. (es)
- Le Palais Sans Souci est un château situé à Milot, en Haïti, dans le département du Nord, au sein du parc national historique - Citadelle, Sans Souci, Ramiers, à une vingtaine de km au sud de Cap-Haïtien. C'est l'ancienne résidence principale d'Henri Christophe. (fr)
- The Palace of Sans-Souci, or Sans-Souci Palace (French: Palais Sans Souci [palɛ sɑ̃ susi]), was the principal royal residence of Henry I, King of Haiti, better known as Henri Christophe. It is located in the town of Milot, approximately five kilometres (3 mi) northeast of the Citadelle Laferrière, and thirteen kilometres (8 mi) southwest of the Three Bays Protected Area. (en)
- Il palazzo di Sans-Souci fu la residenza reale di Henri Christophe, l'autoproclamato sovrano della parte settentrionale di Haiti agli inizi del XIX secolo. (it)
- Sans-Souci (uit het Frans: "Zonder zorgen") is een voormalig paleis in het noorden van Haïti. Het is in het begin van de 19e eeuw gebouwd door Henri Christophe, de latere koning Hendrik I. Na een aardbeving in 1842 ligt het in ruïnes. Sinds 1982 behoort het tot het Werelderfgoed, als onderdeel van het Nationaal historisch park Citadel, Sans-Souci, Ramiers. Het paleis is gebouwd tussen 1810 en 1813. Het ligt in de plaats Milot. Dichtbij ligt de Citadel Laferrière, die ook door Hendrik I gebouwd is. Zowel de naam als de bouwwijze zijn afgeleid van het paleis Sanssouci in Potsdam. Het paleis werd gekoeld door water uit een bergbeek door buizen onder de vloer te leiden. Het complete terrein neemt 8 hectare in beslag. Hier bevonden zich een drukkerij, weverijen, een hospitaal, scholen, een distilleerderij en militaire barakken. Nadat hij een beroerte had gehad, pleegde Hendrik I op 8 oktober 1820 in dit paleis zelfmoord. Volgens de overlevering deed hij dit door een zilveren kogel door zijn hoofd te schieten. Hij werd begraven in de Citadel Laferrière. Tegenwoordig worden de ruïnes door toeristen bezocht. De geschiedenis van Hendrik I in dit paleis wordt getoond in de film uit 2002 van . (nl)
- Sans-Souci – dawna królewska rezydencja Henriego Christophe'a w okolicach miasta w północnym Haiti. Jej ruiny wraz z pobliską twierdzą Citadelle La Ferrière wpisano w 1982 roku na listę światowego dziedzictwa UNESCO. Budynek pałacu, wzniesiony w 1812 roku, miał w założeniu twórców dorównać splendorem Wersalowi we Francji. Budowla została zniszczona przez trzęsienie ziemi w 1842 roku i nigdy jej już nie odbudowano. Obecnie kompleks ruin częściowo porośnięty jest już tropikalnym lasem. (pl)
- O Palácio de Sans-Souci é um palácio localizado no Parque Nacional Histórico, em Milot, no Departamento do Norte (Haiti). Fica vinte quilômetros ao sul de Cabo Haitiano. Foi a residência de Henri Cristophe, o autoproclamado rei do reino do Haiti. O palácio foi terminado em 1813 e foi-lhe posto o nome do palácio de Frederico o Grande em Potsdam, o Sanssouci. O palácio foi destruído por um terramoto em 1842. Foi declarado Património Mundial da Unesco em 1982, juntamente com o resto do Parque Nacional Histórico. (pt)
- 圣苏西宫（法語：Palais Sans Souci，海地克里奧爾語：Palè Sans-Souci）是位于海地北部省的一处宫殿，现为废墟遗址，座落于拉费里埃城堡东北约5公里处，建于19世纪初。 圣苏西宫曾为海地国王亨利·克里斯托夫（亨利一世）、王后以及他们的两个女儿的王室居所，也是这位国王为自己建造的众多居所（九座宫殿、十五座酒庄、诸多要塞，以及二十个种植园里庞大的避暑别墅）中最为重要的一处建筑。 (zh)
- Сан-Суси (Sans-Souci, что значит «без забот») — полуразрушенный дворец гаитянского короля Анри Кристофа, расположенный в местечке Мило, в 13 км от Кап-Аитьена. Дворец был возведён в 1810—1813 гг. неподалёку от грандиозной крепости Лаферьер. В 1820 г. в Сан-Суси Анри Кристоф покончил с собой выстрелом серебряной пули, а его сын и наследник Жак-Виктор Анри был заколот штыками восставших. Местные жители относятся ко дворцу, разрушенному землетрясением 1842 года, с суеверным предубеждением, считая его проклятым. В 1982 году ЮНЕСКО признало его, наряду с другими памятниками Национального парка Гаити, достоянием всего человечества. (ru)
- Палац Сан-Сусі (фр. Palais de Sans-Souci — «без турбот») — колишня резиденція короля Анрі I (або Анрі Крістофа), монарха Гаїті, королеви Марії-Луїзи та їхніх двох доньок. Це був найважливіший із дев'яти збудованих королем палаців, поряд із 15 замками, численними фортами і літніми будинками на його 20 плантаціях [].Спорудження палацу розпочалося в 1810 році та було завершене в 1813. Він розташований у місті Міло (Північний департамент) неподалік від неприступної фортеці Лафер'єр, також збудованої за наказом Анрі-Крістофа для захисту від французів, хоча Франція жодного разу не намагалася вторгнутися на територію Гаїті. Франція, колишня метрополія Гаїті, не визнавала її незалежність до 1825 року, коли вона погодилась налагодити політичні та економічні відносини в обмін на контрибуцію в розмірі 150 млн франків. Перед початком будівництва Сан-Сусі Міло був французькою плантацією, якою Крістоф керував у період до революції на Гаїті []. Багато хто з сучасників Анрі Крістофа відзначав його жорстокість, адже під час будівництва палацу загинуло багато робітників. За часів правління Анрі Крістофа палац був місцем проведення розкішних бенкетів і балів. Він був оточений величезними садами зі штучними джерелами і системою водопостачання. Хоча на сьогодні Сан-Сусі перебуває у руїнах, у той час його пишність відзначали багато іноземних гостей. Один американський лікар помітив, що він мав «репутацію однієї із найпрекрасніших будівель Вест-Індії» []. За задумом Анрі Крістофа, Сан-Сусі мав демонструвати іноземцям, особливо європейцям та американцям, силу і можливості чорної раси. Як зазначав барон Valentin de Vastey «палац і прилеглі церкви, зведені нащадками африканців, показують, що ми не втратили архітектурного смаку і генія наших предків з Ефіопії, Єгипту і Карфагену» []. Палац поділяє свою назву з іменем відомого гаїтянського революційного лідера, полковника . Він був африканським рабом, який першим організував партизанську боротьбу з французькими військами у 1791 році. Коли Анрі Крістоф та інші воєначальники, які були прихильниками незалежності країни від Франції, запросили Сан-Сусі до своїх лав, він відмовився, назвавши Крістофа зрадником. За десять років до будівництва свого палацу, майбутній король надіслав полковнику Сан-Сусі послання про примирення, запросивши його до свого штабу в Гранд-Пре. Коли полковник прибув на плантації, охоронці Крістофа закололи Сан-Сусі та його охорону багнетами [].Окремі науковці стверджують, що на побудову палацу Анрі Крістофа надихнув палац Сан-Сусі прусського імператора Фрідріха Великого в Потсдамі. У цьому палаці 8 жовтня 1820 року, частково паралізований в результаті інсульту, Анрі-Крістоф закінчив життя самогубством, за легендою, застрелившись срібною кулею. Його син та спадкоємець , був убитий в палаці революціонерами через десять днів, 18 жовтня 1820 року. У результаті землетрусу 1842 року більша частина палацу була зруйнована, й так і не була відновлена з тих часів. До землетрусу палац часто називали Версалем Вест-Індії. З 1982 року, разом з іншими частинами Національного історичного парку, палац був занесений до списку Світової спадщини. У зв'язку з десятиліттями політичної нестабільності і беззаконня, палац Сан-Сусі, який називають однією із найпрекрасніших пам'яток у Західній півкулі, рідко відвідують іноземні туристи []. Однак, ця територія є відносно мирною, а до палацу можна легко дістатися з Кап-Аїтьєна. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- El Palau de Sans Souci és un castell situat a , al nord d'Haití. Construït en el segle xix, el Palau de Sans Souci és obra d', un dels herois de la Revolució haitiana, autoproclamat rei. Va ordenar la construcció del gran palau en un estil que pogués competir amb Versalles. Va ser declarat a Patrimoni de la Humanitat per la UNESCO l'any 1982 amb la denominació de Parc Nacional Històric: Ciutadella, Sans Souci, Ramiers. (ca)
- Die Ruinen des Palais Sans-Souci erheben sich südlich über dem Städtchen Milot auf Haiti. Der Name (französisch für Ohne Sorge) und die Bauweise des Schlosses sind dem Schloss Sanssouci des Preußenkönigs Friedrich II. in Potsdam nachempfunden. (de)
- Le Palais Sans Souci est un château situé à Milot, en Haïti, dans le département du Nord, au sein du parc national historique - Citadelle, Sans Souci, Ramiers, à une vingtaine de km au sud de Cap-Haïtien. C'est l'ancienne résidence principale d'Henri Christophe. (fr)
- The Palace of Sans-Souci, or Sans-Souci Palace (French: Palais Sans Souci [palɛ sɑ̃ susi]), was the principal royal residence of Henry I, King of Haiti, better known as Henri Christophe. It is located in the town of Milot, approximately five kilometres (3 mi) northeast of the Citadelle Laferrière, and thirteen kilometres (8 mi) southwest of the Three Bays Protected Area. (en)
- Il palazzo di Sans-Souci fu la residenza reale di Henri Christophe, l'autoproclamato sovrano della parte settentrionale di Haiti agli inizi del XIX secolo. (it)
- Sans-Souci – dawna królewska rezydencja Henriego Christophe'a w okolicach miasta w północnym Haiti. Jej ruiny wraz z pobliską twierdzą Citadelle La Ferrière wpisano w 1982 roku na listę światowego dziedzictwa UNESCO. Budynek pałacu, wzniesiony w 1812 roku, miał w założeniu twórców dorównać splendorem Wersalowi we Francji. Budowla została zniszczona przez trzęsienie ziemi w 1842 roku i nigdy jej już nie odbudowano. Obecnie kompleks ruin częściowo porośnięty jest już tropikalnym lasem. (pl)
- O Palácio de Sans-Souci é um palácio localizado no Parque Nacional Histórico, em Milot, no Departamento do Norte (Haiti). Fica vinte quilômetros ao sul de Cabo Haitiano. Foi a residência de Henri Cristophe, o autoproclamado rei do reino do Haiti. O palácio foi terminado em 1813 e foi-lhe posto o nome do palácio de Frederico o Grande em Potsdam, o Sanssouci. O palácio foi destruído por um terramoto em 1842. Foi declarado Património Mundial da Unesco em 1982, juntamente com o resto do Parque Nacional Histórico. (pt)
- 圣苏西宫（法語：Palais Sans Souci，海地克里奧爾語：Palè Sans-Souci）是位于海地北部省的一处宫殿，现为废墟遗址，座落于拉费里埃城堡东北约5公里处，建于19世纪初。 圣苏西宫曾为海地国王亨利·克里斯托夫（亨利一世）、王后以及他们的两个女儿的王室居所，也是这位国王为自己建造的众多居所（九座宫殿、十五座酒庄、诸多要塞，以及二十个种植园里庞大的避暑别墅）中最为重要的一处建筑。 (zh)
- El Palacio Sans-Souci fue la residencia real del rey Enrique I (más conocido como Henri Christophe) de Haití, la reina María Luisa y sus hijos. El palacio fue el más importante de los nueve palacios construidos por el rey, junto con los quince castillos, numerosos fuertes, y enormes casas de verano en sus veinte plantaciones. La construcción del palacio se inició en 1810 y finalizó en 1813. Está ubicado en el pueblo de Milot, Departamento Norte. Su nombre traducido del francés significa «sin preocupaciones». Fue declarado como Patrimonio de la Humanidad por la UNESCO en el año 1982 con la denominación de Parque Nacional Histórico: Ciudadela, Sans Souci, Ramiers. (es)
- Sans-Souci (uit het Frans: "Zonder zorgen") is een voormalig paleis in het noorden van Haïti. Het is in het begin van de 19e eeuw gebouwd door Henri Christophe, de latere koning Hendrik I. Na een aardbeving in 1842 ligt het in ruïnes. Sinds 1982 behoort het tot het Werelderfgoed, als onderdeel van het Nationaal historisch park Citadel, Sans-Souci, Ramiers. Het paleis is gebouwd tussen 1810 en 1813. Het ligt in de plaats Milot. Dichtbij ligt de Citadel Laferrière, die ook door Hendrik I gebouwd is. (nl)
- Сан-Суси (Sans-Souci, что значит «без забот») — полуразрушенный дворец гаитянского короля Анри Кристофа, расположенный в местечке Мило, в 13 км от Кап-Аитьена. Дворец был возведён в 1810—1813 гг. неподалёку от грандиозной крепости Лаферьер. В 1820 г. в Сан-Суси Анри Кристоф покончил с собой выстрелом серебряной пули, а его сын и наследник Жак-Виктор Анри был заколот штыками восставших. Местные жители относятся ко дворцу, разрушенному землетрясением 1842 года, с суеверным предубеждением, считая его проклятым. (ru)
- Палац Сан-Сусі (фр. Palais de Sans-Souci — «без турбот») — колишня резиденція короля Анрі I (або Анрі Крістофа), монарха Гаїті, королеви Марії-Луїзи та їхніх двох доньок. Це був найважливіший із дев'яти збудованих королем палаців, поряд із 15 замками, численними фортами і літніми будинками на його 20 плантаціях [].Спорудження палацу розпочалося в 1810 році та було завершене в 1813. Він розташований у місті Міло (Північний департамент) неподалік від неприступної фортеці Лафер'єр, також збудованої за наказом Анрі-Крістофа для захисту від французів, хоча Франція жодного разу не намагалася вторгнутися на територію Гаїті. Франція, колишня метрополія Гаїті, не визнавала її незалежність до 1825 року, коли вона погодилась налагодити політичні та економічні відносини в обмін на контрибуцію в розмір (uk)
|
