| dbo:abstract
|
- Der Pontiac Fiero ist ein Sportwagen mit Mittelmotor, der von Juli 1983 bis März 1988 vom Automobilhersteller General Motors unter der Automobilmarke Pontiac, in der gleichnamigen amerikanischen Stadt Pontiac hergestellt wurde. Das Fahrzeug gab es in den Versionen 2M4 (steht für 2 Sitze, Mittelmotor, 4 Zylinder), 2M6, SE, GT, Formula. Vom Fiero wurden zwei Karosserievarianten gefertigt: das Notchback (Stufenheck) sowie das im Herbst 1986 eingeführte Fastback (Schrägheck). Alle Modelle hatten Klappscheinwerfer. Motorisiert war er entweder mit einem 2,5-l-Vierzylinder-Motor mit 68 kW (auch Iron Duke genannt) oder einem 2,8-l-V6 mit elektronischer Einspritzung und 99 kW. Das Designteam um den türkischstämmigen Hulki Aldikacti konzipierte den Wagen zunächst als zweisitziges „commuter car“ mit geringem Spritverbrauch, was auf eine politische Entscheidung des GM- und Pontiac-Managements zurückzuführen war. Darauf beruhte auch die Verwendung des recht schwachen Vierzylinder-Motors, der auch mit einem Econo-Automatikgetriebe erhältlich war. Außerdem waren, je nach Baujahr, Schaltgetriebe mit vier oder fünf Gängen erhältlich. Der 2,8-l-V6 war ab dem Modelljahr 1985 erhältlich. Die meisten Fahrzeuge mit einem V6-Motor sind am Heckflügel zu erkennen. Die besondere Herstellungsweise des Fiero war die Kombination eines fahrbaren Spaceframes aus Stahl mit aufgeschraubten Kunststoffpaneelen. Dafür wurde in der gleichnamigen Stadt Pontiac in Michigan von General Motors eine neue Fabrik gebaut, die mit speziell dafür entwickelten Maschinen arbeitete. Durch diese, bis dahin bei Kleinwagen ( Trabant) oder im Rennsport verwendete Konstruktionsweise und dem Mittelmotor kann der Fiero als Basis für Ferrari-, Ford GT 40 und Lamborghini-Repliken genutzt werden. Auch werden von Enthusiasten häufig stärkere V6- und V8-Motoren in den Fiero eingebaut. Besonders oft werden Motoren mit einem Hubraum von 3,1 Liter, 3,8 Liter (mit oder ohne Kompressor) oder der 3,4-Liter-DOHC-V6 von General Motors oder der Chevrolet-„Small-Block“-V8 mit 5,7 Litern Hubraum dazu genutzt. Von 1984 bis 1988 nutze der US-amerikanische Automobilhersteller Zimmer den Fiero als Basis für sein Modell Quicksilver. 1984 war der Fiero das Sicherungsfahrzeug des Indianapolis-Rennens. Daher wurde im gleichen Jahr eine limitierte „Indy-Fiero“-Version angeboten. Für das letzte Modelljahr 1988 wurden Radaufhängung und Federung überarbeitet. Wegen sinkender Umsatzzahlen, einiger Qualitätsprobleme insbesondere Motorbrände des Modelljahrs 1984, zunehmender Konkurrenz durch den Sportwagen Toyota MR2 und stark steigenden Versicherungsprämien wurde der Fiero 1988 eingestellt. Erst mit dem von 2005 bis 2009 produzierten Pontiac Solstice bot General Motors wieder einen sportlichen Zweisitzer an. (de)
- El Pontiac Fiero es un automóvil deportivo construido por la división Pontiac de General Motors desde 1984 hasta 1988. La palabra Fiero, que significa "orgullo" en italiano y "salvaje" o "feroz" en español, fue diseñado por George Milidrag y Aldikacti Hulki como un biplaza con motor central. Los nombres alternativos considerados para el coche fueron Sprint, P3000, Pegasus, Fiamma, Sunfire, y XP Firebird. El Fiero fue el primer biplaza de Pontiac desde los cupés de 1926 a 1938, siendo además el primer coche deportivo con motor central producido en serie por un fabricante de EE.UU. Muchas de las tecnologías incorporadas en el diseño del Fiero, como los paneles de la carrocería de plástico, eran soluciones radicales para su época. Con un bastidor separado de acero y recubierto con paneles de plástico (Fisher Body), el Pontiac Fiero fue un acierto para la marca, y mantiene el récord de ventas para un deportivo en sólo cinco años: 370.168 unidades. El 2M4 Fiero con motor I4 formó parte de la lista de los Diez Mejores Coches para el año 1984 de la revista Car and Driver. También fue el Pace Car oficial de las 500 Millas de Indianápolis de 1984, superando al nuevo Chevrolet Corvette de aquel año en recibir este honor. (es)
- La Fiero est un petit coupé produit par la filiale Pontiac de General Motors de 1984 à 1988. Elle fut dessinée par Hulki Aldikacti, peut-être inspirée (jusque dans les prises d'air) par la Fiat X1/9, sortie douze ans plus tôt.[réf. souhaitée] Elle était la première voiture à deux places de chez Pontiac depuis les coupés de 1926 et de 1930. Le nom de "Fiero" signifie "fier" en italien. Le moteur en position centrale est soit un 4 cylindres peu puissant sur la Fiero "de base" dont la silhouette affiche trois volumes bien marqués. Soit, sur la Fiero GT, un V6 plus musclé. Cette version GT dispose d'arches de pavillon derrière l'habitacle, prolongeant les surfaces vitrées latérales et procurant une silhouette deux volumes. Pour autant, la Fiero GT ne dispose pas de hayon et demeure une deux portes. (fr)
- The Pontiac Fiero is a mid-engine sports car manufactured and marketed by Pontiac for model years 1984-1988. Designed by George Milidrag and Hulki Aldikacti as a sports car, it was the first two-seater Pontiac since the 1926 to 1938 coupes, and the first mass-produced mid-engine sports car by an American manufacturer. Progressive technologies incorporated in the Fiero design, included composite panels, unique for their time. Other features included hidden headlamps and integrated stereo speakers in the driver and passenger headrests. The Fiero was discontinued after annual sales fell steadily. A total of 370,168 units were manufactured over five years of production. At the time, the Fiero's reputation suffered from criticisms over performance, reliability, and safety issues. The Fiero 2M4 (two-seat, mid-engine, four-cylinder) was on Car and Driver magazine's Ten Best list for 1984. The Fiero was the Official Pace Car of the Indianapolis 500 for 1984. (en)
- La Fiero è un'autovettura sportiva prodotta dalla Pontiac dal 1984 al 1988. (it)
- Pontiac Fiero – dwumiejscowy samochód sportowy klasy kompaktowej produkowany pod amerykańską marką Pontiac w latach 1983–1988. (pl)
- Pontiac Fiero var en sportbil med mittmotor som tillverkades av Pontiac åren 1984–1988. Den är i dag mycket vanlig som donatorbil vid kit-car-byggen eftersom den har en mittmonterad motor. Den fanns med två olika motorer, en rak fyrcylindrig motor på 2,5 liter kallad Iron Duke och en V6:a på 2,8 liter. Den har en kaross i ABS-plast och väger därför 1,1–1,3 ton beroende på modell. I original hade den en kupékaross med relativt upprät bakruta, men 1986 tillkom en "fastback" variant (från början bara på GT modellen) med en kraftig lutning på bakfönstret. Fiero var också officiell pacecar vid Indianapolis 500 1984. "Indy Fieron" utrustades med en effektstark fyrcylindrig turbomatad motor på 2,7 liter, som producerade 232 hk tillsammans med en 4 växlad manuell växellåda. 1986 gjorde Pontiac tvåtusen replikor med den vanliga motorn för PPG Pace Car demonstration. (sv)
- Pontiac Fiero — спортивний автомобіль середньомоторної компоновки, що випускався відділом Pontiac компанії General Motors з 1984 по 1988 рр. Pontiac Fiero став першим в США серійним спортивним автомобілем середньомоторної компоновки. Всього за п'ять років виробництва було випущено 370 168 автомобілів. В конструкції машини використовуються деякі незвичайні для того часу технології. До прикладу, всі зовнішні панелі кузова були виготовлені з пластику, відфільтрованого під тиском. Кріпились вони до сталевого каркаса кузова, який був оцинкований методом гарячого цинкування. Модель користувалася великою популярністю у творців реплікарів, в якості бази для переробки в копії середньомоторних суперкарів. (uk)
- Pontiac Fiero — спортивный автомобиль среднемоторной компоновки, выпускавшийся отделением Pontiac компании General Motors с 1983 по 1988 гг. Pontiac Fiero стал первым серийно выпускаемым в США спортивным автомобилем среднемоторной компоновки.Всего за пять лет производства было выпущено 370 168 автомобилей. Опытные экземпляры машины под названием P-car впервые были продемонстрированы прессе в конце 1982 года.В конструкции были использованы некоторые необычные для того времени технологии. К примеру, все внешние панели кузова изготавливались из пластика, отлитого под давлением. Крепились они к стальному каркасу кузова, который был оцинкован методом горячего цинкования. Модель пользовалась большой популярностью у создателей репликаров, в качестве базы для переделки в копии среднемоторных суперкаров. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- La Fiero è un'autovettura sportiva prodotta dalla Pontiac dal 1984 al 1988. (it)
- Pontiac Fiero – dwumiejscowy samochód sportowy klasy kompaktowej produkowany pod amerykańską marką Pontiac w latach 1983–1988. (pl)
- Der Pontiac Fiero ist ein Sportwagen mit Mittelmotor, der von Juli 1983 bis März 1988 vom Automobilhersteller General Motors unter der Automobilmarke Pontiac, in der gleichnamigen amerikanischen Stadt Pontiac hergestellt wurde. Das Fahrzeug gab es in den Versionen 2M4 (steht für 2 Sitze, Mittelmotor, 4 Zylinder), 2M6, SE, GT, Formula. Vom Fiero wurden zwei Karosserievarianten gefertigt: das Notchback (Stufenheck) sowie das im Herbst 1986 eingeführte Fastback (Schrägheck). Alle Modelle hatten Klappscheinwerfer. (de)
- El Pontiac Fiero es un automóvil deportivo construido por la división Pontiac de General Motors desde 1984 hasta 1988. La palabra Fiero, que significa "orgullo" en italiano y "salvaje" o "feroz" en español, fue diseñado por George Milidrag y Aldikacti Hulki como un biplaza con motor central. Los nombres alternativos considerados para el coche fueron Sprint, P3000, Pegasus, Fiamma, Sunfire, y XP Firebird. El Fiero fue el primer biplaza de Pontiac desde los cupés de 1926 a 1938, siendo además el primer coche deportivo con motor central producido en serie por un fabricante de EE.UU. Muchas de las tecnologías incorporadas en el diseño del Fiero, como los paneles de la carrocería de plástico, eran soluciones radicales para su época. Con un bastidor separado de acero y recubierto con paneles de (es)
- The Pontiac Fiero is a mid-engine sports car manufactured and marketed by Pontiac for model years 1984-1988. Designed by George Milidrag and Hulki Aldikacti as a sports car, it was the first two-seater Pontiac since the 1926 to 1938 coupes, and the first mass-produced mid-engine sports car by an American manufacturer. Progressive technologies incorporated in the Fiero design, included composite panels, unique for their time. Other features included hidden headlamps and integrated stereo speakers in the driver and passenger headrests. The Fiero was discontinued after annual sales fell steadily. (en)
- La Fiero est un petit coupé produit par la filiale Pontiac de General Motors de 1984 à 1988. Elle fut dessinée par Hulki Aldikacti, peut-être inspirée (jusque dans les prises d'air) par la Fiat X1/9, sortie douze ans plus tôt.[réf. souhaitée] Elle était la première voiture à deux places de chez Pontiac depuis les coupés de 1926 et de 1930. Le nom de "Fiero" signifie "fier" en italien. (fr)
- Pontiac Fiero var en sportbil med mittmotor som tillverkades av Pontiac åren 1984–1988. Den är i dag mycket vanlig som donatorbil vid kit-car-byggen eftersom den har en mittmonterad motor. Den fanns med två olika motorer, en rak fyrcylindrig motor på 2,5 liter kallad Iron Duke och en V6:a på 2,8 liter. Den har en kaross i ABS-plast och väger därför 1,1–1,3 ton beroende på modell. I original hade den en kupékaross med relativt upprät bakruta, men 1986 tillkom en "fastback" variant (från början bara på GT modellen) med en kraftig lutning på bakfönstret. (sv)
- Pontiac Fiero — спортивный автомобиль среднемоторной компоновки, выпускавшийся отделением Pontiac компании General Motors с 1983 по 1988 гг. Pontiac Fiero стал первым серийно выпускаемым в США спортивным автомобилем среднемоторной компоновки.Всего за пять лет производства было выпущено 370 168 автомобилей. Модель пользовалась большой популярностью у создателей репликаров, в качестве базы для переделки в копии среднемоторных суперкаров. (ru)
- Pontiac Fiero — спортивний автомобіль середньомоторної компоновки, що випускався відділом Pontiac компанії General Motors з 1984 по 1988 рр. Pontiac Fiero став першим в США серійним спортивним автомобілем середньомоторної компоновки. Всього за п'ять років виробництва було випущено 370 168 автомобілів. В конструкції машини використовуються деякі незвичайні для того часу технології. До прикладу, всі зовнішні панелі кузова були виготовлені з пластику, відфільтрованого під тиском. Кріпились вони до сталевого каркаса кузова, який був оцинкований методом гарячого цинкування. (uk)
|
