| dbo:abstract
|
- Amos Gitai (Haifa, 11 d'octubre de 1950) és un cineasta israelià. Fill de Munio Weinraub-Gitaï, arquitecte de la Bauhaus, i Efratia Luria, intel·lectual i docent, especialista no religiosa de textos bíblics. Va començar a estudiar arquitectura al Haifa Technion, però va haver d'interrompre els seus estudis per participar en la Guerra del Yom Kippur (1973) en una unitat d'evacuació mèdica per helicòpter. Allà va resultar ferit quan un míssil sirià va impactar amb el seu helicòpter. Durant les seves missions utilitzava una càmera Super 8, i al final de la guerra va iniciar la seva carrera com a director. El 1980 va realitzar el seu primer documental, House. Actualment resideix a Haifa i París, però treballa arreu del món. (ca)
- عاموس غيتاي (بالعبرية: עמוס גיתאי) (و. 1950 – م) هو مهندس معماري، ومخرج أفلام، وكاتب سيناريو، ومنتج أفلام، من إسرائيل، ولد في حيفا. (ar)
- Amos Gitai (Hebrew: עמוס גיתאי; born 11 October 1950) is an Israeli filmmaker, who was trained as an architect. Gitai's work was presented in several major retrospectives in Pompidou Center in Paris, the Museum of Modern Art (MoMA) and Lincoln Center in New York, and the British Film Institute in London. To date, Amos Gitai has created over 90 works of art, including a wide variety of formats such as feature and short films, fiction and documentaries, experimental work, television productions, installations and theater works. Between 1999 and 2017 ten of his films participated in the Cannes Film Festival for the Palme d'Or as well as The Venice International Film Festival for the Golden Lion award. He has worked with Juliette Binoche, Jeanne Moreau, Natalie Portman, Yael Abecassis, Samuel Fuller, Hanna Schygulla, Annie Lennox, Barbara Hendricks, Léa Seydoux, Valeria Bruni Tedeschi, Henri Alekan, Renato Berta, Nurith Aviv, Éric Gautier and more. Since 2000 he has been collaborating with the French screenwriter Marie-José Sanselme. He received several prestigious prizes, in particular the Leopard of Honor at the Locarno International Film Festival (2008), the Roberto Rossellini prize (2005), the Robert Bresson prize (2013), the Paradjanov prize (2014) and Légion d'Honneur (2017). In 2018, Amos Gitai has been elected professor at the chair of artistic creation at the Collège de France, with a series of 12 lessons on cinema. In 2019 he received the Grande Ufficiale dell'Ordine della Stella Italia. (en)
- Amos Gitai (hebräisch עמוס גיתאי; * 11. Oktober 1950 in Haifa; ursprünglich Amos Weinraub) ist ein israelischer Filmregisseur und Drehbuchautor. (de)
- Amos Gitai (en francés: Amos Gitaï, en hebreo: עמוס גיתאי), nació el 11 de octubre de 1950 en Haifa, Israel, y es uno de los cineastas israelíes más aclamados en el mundo, con grandes retrospectivas de sus obras en el Centro Georges Pompidou, en el MoMA, en el Lincoln Center Nueva York, en el British Film Institute y otros. Tiene en su haber más de 40 películas, documentales y de ficción, que han sido ampliamente distribuidas. Entre 1999 y 2011 siete de sus películas compitieron en el Festival de Cine de Cannes por la Palma de Oro, así como en el Festival de Cine de Venecia por el León de Oro. A lo largo de los años Gitai ha colaborado con Juliette Binoche, Jeanne Moreau, Natalie Portman, Yael Abecassis, Samuel Fuller, Bárbara Hendricks, Léa Seydoux, Valeria Bruni Tedeschi, Stockhausen Simon Stockhausen Markus, Enrique Alekan, BertaRenato, Eric Gautier y otros. (es)
- Amos Gitaï, né le 11 octobre 1950 à Haïfa en Israël, est un cinéaste israélien. Ses œuvres ont été présentées dans plusieurs rétrospectives au Centre Pompidou à Paris, au Museum of Modern Art (MoMA) de New York, au Lincoln Center de New York et au British Film Institute de Londres. À ce jour, Amos Gitai a créé plus de 90 œuvres d'art en 40 ans. Ses films ont été présentés au Festival du film de Cannes pour la Palme d'Or ainsi qu'au Festival international du film de Venise pour le Lion d'or. Il a travaillé avec Natalie Portman, Hana Laszlo, Yael Abecassis, Rosamund Pike, Jeanne Moreau, Juliette Binoche, Samuel Fuller, Hanna Schygulla, Annie Lennox, Barbara Hendricks, Léa Seydoux, Valeria Bruni Tedeschi, Mathieu Amalric, Henri Alekan, Renato Berta, Nurith Aviv, Éric Gautier et bien d'autres. Depuis 2000, il collabore avec la scénariste française Marie-José Sanselme. Il a reçu plusieurs prix prestigieux, tels que le prix Roberto Rossellini (2005), le prix Léopard d'honneur au Festival international du film de Locarno (2008), le prix Robert Bresson (2013), le prix Paradjanov (2014) et la Légion d'honneur (2017). En 2018, Amos Gitai a été élu professeur à la chaire de création artistique du Collège de France, avec une série de 12 cours sur le cinéma. En 2019 il reçoit la Grande Ufficiale dell'Ordine della Stella Italia. (fr)
- Amos Gitai (bahasa Ibrani: עמוס גיתאי; lahir 11 Oktober 1950) adalah seorang pembuat film asal Israel. Ia dikenal karena membuat dokumenter dan film fitur, yang mengisahkan tentang Timur Tengah dan konflik Yahudi-Arab. (in)
- アモス・ギタイ (ヘブライ語: עמוס גיתאי、英語: Amos Gitai、1950年10月11日 - ) は、イスラエルのハイファ生まれの映画監督。中東を舞台にしたドキュメンタリーや長編映画を制作している。 (ja)
- 아모스 지타이(Amos Gitai, 1950년 10월 11일 ~ )는 이스라엘의 영화 감독이다. (ko)
- Amos Gitai Weinraub (in ebraico: עמוס גיתאי?; Haifa, 11 ottobre 1950) è un regista, sceneggiatore, artista e produttore cinematografico israeliano. Attivo sia nel cinema documentario che di finzione, Gitai nei suoi film si è spesso dimostrato molto critico verso il governo israeliano, incorrendo in censure ed arrivando a vivere per un certo periodo all'estero. (it)
- Amos Gitaï (Haifa, 11 de outubro de 1950) é um cineasta israelense. Os seus filmes mais conhecidos são (Kippur), e Kedma. Participou em 2002 de 11'9"01 September 11. (pt)
- Amos Gitaj, hebr. עמוס גיתאי (ur. 11 października 1950 w Hajfie) – izraelski reżyser, scenarzysta i producent filmowy. (pl)
- Amos Gitai, född 11 oktober 1950 i Haifa, är en israelisk regissör och filmproducent. (sv)
- Амос Гітай (івр. עמוס גיתאי, англ. Amos Gitai, 11 жовтня 1950 р., Хайфа) — ізраїльський кінорежисер. Народився в сім'ї вихідця зі с. Шумляни (Тернопільська область), який у юності навчався у відомій мистецькій школі «Баугауз» (Німеччина). Брав участь у війні Ізраїлю з Сирією та Єгиптом 1973 р. Із 1974 р. знімав короткометражні ігрові та документальні фільми. 1986 — дебютував у повнометражному ігровому кіно. Співпрацює переважно з французькими кінофірмами. Стрічки Гітая «Кадош», «Кіппур» і «Кедема» в різні роки були представлені в конкурсній програмі Каннського кінофестивалю, фільм «Рай» — на фестивалі у Венеції. Лауреат міжнародних кінофестивалів у Стамбулі (1990) і Сінгапурі (2000). (uk)
- Амос Гитай (ивр. עמוס גיתאי, 11 октября 1950) — израильский кинематографист, в основном известен как автор документальных и художественных фильмов о Ближнем Востоке и арабо-израильском конфликте. Его работы были представлены в парижском Центре Помпиду, Нью-Йоркском музее современного искусства, в Линкольн-центре в Нью-Йорке и Британском институте кино в Лондоне. Амос Гитай создал более 90 произведений киноискусства на протяжении сорока с лишним лет творчества. Его фильмы неоднократно были участниками основных конкурсов фестивалей в Каннах и Венеции. Гитай сотрудничал с Жюльетт Бинош, Жанной Моро, Натали Портман, Яэль Абекассис, Сэмюэлом Фуллером, Ханной Шигуллой, Энни Леннокс, Барбарой Хендрикс, Леа Сейду, Валерией Бруни-Тедески, Маркусом Штокхаузеном, Анри Алеканом и другими яркими представителями мировой культуры. С 2000 года он сотрудничает с французским кинорежиссёром Мари-Жозе Сансельмом. Он получил несколько престижных наград, в частности призы на Международном кинофестивале в Локарно (2008), приз Роберто Росселлини (2005), приз Роберта Брессона (2013) и приз Сергея Параджанова (2014). Гитай родился в Хайфе и в настоящий момент делит свой дом между Парижем и Хайфой. Имеет архитектурное образование. (ru)
- 阿莫斯·吉泰（希伯來語：עמוס גיתאי；1950年10月11日－）是以色列電影導演與編劇，他的作品多以中東與以巴衝突為題材。 (zh)
|
| dbp:text
|
- 0001-03-03 (xsd:gMonthDay)
- 1990.0
- "My dear country, which I love very much, is not doing very well. It lacks, in particular, a political figure who would have the courage, I would even say the optimism, despite everything that is happening in the Middle East, to move forward, to reach out, to create a dialogue in this impossible world. This absence of a visionary figure is dramatic. In this context, what can I do? I am not a politician. I trained as an architect and I am a filmmaker. Then I remembered what Jeanne Moreau once said to me: "Every new project is an opportunity for me to learn certain things I don't know yet. "So I decided to make this film. It was an opportunity to ask Israeli society a question" (en)
- "Aharon Appelfeld is an author that I respect infinitely, first of all because he doesn't instrumentalize the Shoah. He doesn't use things outside of his experience, there is a minimalism in his writing that I find essential, profoundly accurate and moving. Adapting this text for me allowed me to create some distance, not to be illustrative. I wanted to make a film of tenderness in the middle of this hell. That's the contrast that interested me. Appelfeld weaves his stories with tiny details. It's a fiction but it's partly based on his autobiographical experience : his character, Tsili, reacts to threatening sounds or birdsong, she smells, she contemplates the landscape... It is all this juxtaposition of delicate details that makes us feel the claustrophobic environment in which she lives. The forest in which she has taken refuge protects her from cruelty and imprisons her at the same time. With Tsili, I close a cycle of four very intimate films: Carmel, based on my mother's correspondence; Lullaby to my father, dedicated to my father, a Bauhaus architect driven out of Europe by the Nazis; Ana Arabia, which evokes a community of Jews and Arabs in Jaffa. After Kadosh and Yom Kippur, I needed to move towards a more radical film language, to avoid the conventions of cinema." (en)
- " We never go inside the reality of the war but always remain at the edge of the scene, on its tangent. The camera constantly glides over its subject without ever penetrating it, attacking it, like our eye on the surface of the screen, reproducing within the film our real situation as spectators. Field Diary offers a civilian image of war, […] setting it apart from the rest of audio-visual production by its content as much as by its mode of operation, by the solution it offers to a problem that pertains to the ethics of the filmmaker as much as to the aesthetics of cinema" (en)
- It's like a jigsaw puzzle, and even more like a kaleidoscope, voices mingle, and faces, Jeanne Moreau, Hanna Schygulla, damaged photos, memories, vestiges, the quest is all personal, it's precisely in this way that it becomes universal, associating relationship to one's land and its history , rootedness and vagrancy, attraction and repulsion. (en)
- Gitaï wants this house to be both a symbol and something very concrete; he wants it to become a character in a film. He achieves one of the most beautiful things a camera can register 'live', as it were; people who look at the same thing but see different things - and who are moved by that vision. In this crumbling shell of a house, real hallucinations begin to take shape. The film's central idea is simple and the film has simply the force of that idea, no more, no less." (en)
|
| rdfs:comment
|
- عاموس غيتاي (بالعبرية: עמוס גיתאי) (و. 1950 – م) هو مهندس معماري، ومخرج أفلام، وكاتب سيناريو، ومنتج أفلام، من إسرائيل، ولد في حيفا. (ar)
- Amos Gitai (hebräisch עמוס גיתאי; * 11. Oktober 1950 in Haifa; ursprünglich Amos Weinraub) ist ein israelischer Filmregisseur und Drehbuchautor. (de)
- Amos Gitai (bahasa Ibrani: עמוס גיתאי; lahir 11 Oktober 1950) adalah seorang pembuat film asal Israel. Ia dikenal karena membuat dokumenter dan film fitur, yang mengisahkan tentang Timur Tengah dan konflik Yahudi-Arab. (in)
- アモス・ギタイ (ヘブライ語: עמוס גיתאי、英語: Amos Gitai、1950年10月11日 - ) は、イスラエルのハイファ生まれの映画監督。中東を舞台にしたドキュメンタリーや長編映画を制作している。 (ja)
- 아모스 지타이(Amos Gitai, 1950년 10월 11일 ~ )는 이스라엘의 영화 감독이다. (ko)
- Amos Gitai Weinraub (in ebraico: עמוס גיתאי?; Haifa, 11 ottobre 1950) è un regista, sceneggiatore, artista e produttore cinematografico israeliano. Attivo sia nel cinema documentario che di finzione, Gitai nei suoi film si è spesso dimostrato molto critico verso il governo israeliano, incorrendo in censure ed arrivando a vivere per un certo periodo all'estero. (it)
- Amos Gitaï (Haifa, 11 de outubro de 1950) é um cineasta israelense. Os seus filmes mais conhecidos são (Kippur), e Kedma. Participou em 2002 de 11'9"01 September 11. (pt)
- Amos Gitaj, hebr. עמוס גיתאי (ur. 11 października 1950 w Hajfie) – izraelski reżyser, scenarzysta i producent filmowy. (pl)
- Amos Gitai, född 11 oktober 1950 i Haifa, är en israelisk regissör och filmproducent. (sv)
- 阿莫斯·吉泰（希伯來語：עמוס גיתאי；1950年10月11日－）是以色列電影導演與編劇，他的作品多以中東與以巴衝突為題材。 (zh)
- Amos Gitai (Haifa, 11 d'octubre de 1950) és un cineasta israelià. Fill de Munio Weinraub-Gitaï, arquitecte de la Bauhaus, i Efratia Luria, intel·lectual i docent, especialista no religiosa de textos bíblics. Actualment resideix a Haifa i París, però treballa arreu del món. (ca)
- Amos Gitai (Hebrew: עמוס גיתאי; born 11 October 1950) is an Israeli filmmaker, who was trained as an architect. Gitai's work was presented in several major retrospectives in Pompidou Center in Paris, the Museum of Modern Art (MoMA) and Lincoln Center in New York, and the British Film Institute in London. To date, Amos Gitai has created over 90 works of art, including a wide variety of formats such as feature and short films, fiction and documentaries, experimental work, television productions, installations and theater works. (en)
- Amos Gitai (en francés: Amos Gitaï, en hebreo: עמוס גיתאי), nació el 11 de octubre de 1950 en Haifa, Israel, y es uno de los cineastas israelíes más aclamados en el mundo, con grandes retrospectivas de sus obras en el Centro Georges Pompidou, en el MoMA, en el Lincoln Center Nueva York, en el British Film Institute y otros. Tiene en su haber más de 40 películas, documentales y de ficción, que han sido ampliamente distribuidas. Entre 1999 y 2011 siete de sus películas compitieron en el Festival de Cine de Cannes por la Palma de Oro, así como en el Festival de Cine de Venecia por el León de Oro. (es)
- Amos Gitaï, né le 11 octobre 1950 à Haïfa en Israël, est un cinéaste israélien. Ses œuvres ont été présentées dans plusieurs rétrospectives au Centre Pompidou à Paris, au Museum of Modern Art (MoMA) de New York, au Lincoln Center de New York et au British Film Institute de Londres. À ce jour, Amos Gitai a créé plus de 90 œuvres d'art en 40 ans. Ses films ont été présentés au Festival du film de Cannes pour la Palme d'Or ainsi qu'au Festival international du film de Venise pour le Lion d'or. Depuis 2000, il collabore avec la scénariste française Marie-José Sanselme. (fr)
- Амос Гитай (ивр. עמוס גיתאי, 11 октября 1950) — израильский кинематографист, в основном известен как автор документальных и художественных фильмов о Ближнем Востоке и арабо-израильском конфликте. Его работы были представлены в парижском Центре Помпиду, Нью-Йоркском музее современного искусства, в Линкольн-центре в Нью-Йорке и Британском институте кино в Лондоне. Амос Гитай создал более 90 произведений киноискусства на протяжении сорока с лишним лет творчества. Гитай родился в Хайфе и в настоящий момент делит свой дом между Парижем и Хайфой. Имеет архитектурное образование. (ru)
- Амос Гітай (івр. עמוס גיתאי, англ. Amos Gitai, 11 жовтня 1950 р., Хайфа) — ізраїльський кінорежисер. Народився в сім'ї вихідця зі с. Шумляни (Тернопільська область), який у юності навчався у відомій мистецькій школі «Баугауз» (Німеччина). Брав участь у війні Ізраїлю з Сирією та Єгиптом 1973 р. Із 1974 р. знімав короткометражні ігрові та документальні фільми. 1986 — дебютував у повнометражному ігровому кіно. Співпрацює переважно з французькими кінофірмами. Лауреат міжнародних кінофестивалів у Стамбулі (1990) і Сінгапурі (2000). (uk)
|
