Георг Форстер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з G.Forst.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Георг Форстер
нім. Johann Georg Adam Forster
Народився26 листопада 1754(1754-11-26)
Mokry Dwór, Королівська Пруссія, Корона Королівства Польського
Помер10 січня 1794(1794-01-10) (39 років)
Париж
·інсульт
КраїнаРіч Посполита
 Королівська Пруссія
Майнцька республіка
Німеччина[1]
Республіка Польща[1]
Литва[1]
 Франція[1]
Діяльністьмандрівник-дослідник, антрополог, етнолог, птеридолог, бібліотекар, письменник, перекладач, орнітолог, революціонер, біолог, ботанік, викладач університету, журналіст, ентомолог, міколог, автобіограф, натураліст, мистецтвознавець, географ, мандрівник, scientific explorer, письменник-мандрівник
Alma materПетрішулеd
Галузьприродознавство, етнологія
ЗакладМайнцький університет
Вільнюський університет[2]
Науковий ступіньдокторський ступінь[3]
ЧленствоЛондонське королівське товариство[2]
Леопольдина[2]
Прусська академія наук
Геттінгенська академія наук[2]
масонство[1]
БатькоЙоганн Рейнгольд Форстер[1]
Брати, сестриVirginia Viktoria Forsterd
Justina Forsterd
У шлюбі зTherese Huberd[1]
ДітиTherese Forsterd
Нагороди
CMNS: Георг Форстер у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Форстер.
G.Forst. є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Георг Форстер.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI). [4]
Виконана Форстером на островах зеленого мису ботанічна ілюстрація рослини Jatropha gynandra
Йоганн Рейнгольд Форстер та Георг Форстер na Таїті, автор J. F. Rigaud, 1780.

Йоганн Георг Адам Форстер[5] (нім. Johann Georg Adam Forster; 26 листопада 1754, пол. Mokry Dwór Поморське воєводство — 10 січня 1794, Париж) — польсько-німецький природознавець шотландського походження, етнолог, мандрівник, у 1784–1787 роках професор природничої історії у Вільнюському університеті; автор літератури про мандрівки та революціонер.

У молодому віці він брав участь у наукових експедиціях батька Йоганна Рейнгольда Форстера, в тому числі у другій експедиції Джеймса Кука по Тихому океану. Написана на основі записок батька звіту про поїздку книга A Voyage Toward the South Pole and Round the World (Мандрівка до Південного полюсу та навколо світу) є досі цінним етнологічним матеріалом для вивчення народів Полінезії. За цю публікацію Форстер у віці двадцяти двох років був прийнятий до Лондонського королівського товариства. Важливим результатом цієї поїздки були численні перші описи видів рослин, грибів та тварин, розроблені батьком та сином Форстерами, та у багатьох випадках ілюстровані малюнками Георга Форстера.

Після повернення у континентальну Європу Форстер присвятив себе активній науковій діяльності. Важливим епізодом у початковій фазі цього періоду стала дискусія з Бенджаміном Франкліном у 1777 році[6].

У 1778–1787 роках викладав природничу історію у нім. Collegium Carolinum у Касселі, згодом у 1784–1787 роках у Вільнюському університеті. У 1788 році отримав посаду бібліотекаря в університеті Майнца. Його зусилля протягом цього часу зосереджені на написанні есе з ботаніки та етнології, вступів до різних книг та статей, та перекладі книг про подорожі. Серед останніх були переклади щоденників капітана Кука.

Форстер був важливою фігурою періоду Просвітництва у Німеччині. Він листувався із багатьма відомими на той час людьми, у тому числі з його близьким другом Георгом Крістофом Ліхтенбергом. Його ідеї і особистість справили величезний вплив на Александера фон Гумбольдта — одного із найважливіших вчених XIX століття. Коли у 1792 році французи зайняли Майнц, Форстер був одним із засновників Клубу якобінців у місті та став відігравати ключову роль у створенні Республіки Майнца, яка була першою республіканською державою у Німеччині. У липні 1793, коли війська прусської та австрійської коаліції відновили контроль над містом, Форстер перебував у Парижі, як член делегації молодої Республіки Майнца, тоді імператорським указом він був позбавлений прав і засуджений до вигнання з імперії. Перебуваючи під враженням неможливості повернутися до Німеччини, відокремлений від друзів і сім'ї, він помер у Парижі у 1794 році від інсульту.

Окремі публікації

[ред. | ред. код]
  • A Voyage round the World in His Britannic Majesty's Sloop Resolution, Commanded by Capt. James Cook, during the Years, 1772, 3, 4, and 5 (1777)
  • Journal of travels in Poland (August-November, 1784), The Warsaw Voice, 1990 31 8-9
  • Essays on the moral and natural geography, natural history and phylosophy (1789–1797)
  • Views of the Lower Rhine, Brabant, Flanders (3 томи, 1791–1794)
  • Letters (посмертна публікація листів, 1828)
  • Florulae Insularum Australium Prodromus; Gottingae: Typis Joann. Christian. Dieterich, 1786.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж Catalog of the German National Library
  2. ↑ а б в г німецька Вікіпедія — 2001.
  3. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118534416 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. ↑ IPNI,  G.Forst.
  5. ↑ Maciej Iłowiecki. Dzieje nauki polskiej. — Warszawa : Wydawnictwo Interpress, 1981. — С. 140. — ISBN 83-223-1876-6.
  6. ↑ Scott Horton. Georg Forster's Recollection of Benjamin Franklin // Harper's Magazine. — 2008.

Посилання

[ред. | ред. код]


Чарлз Дарвін Це незавершена стаття про біолога.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Георг_Форстер&oldid=42448150