Сін Хагюн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сін.
Сін Хагюн
кор. 신하균
Народився30 травня 1974(1974-05-30)[1] (50 років)
Сеул, Південна Корея
Громадянство Південна Корея
Діяльністьактор, кіноактор, актор театру, телеактор, актор озвучування
Alma materСеульський інститут мистецтвd
Роки діяльності1998 — тепер. час
IMDbnm0793784
CMNS: Сін Хагюн у Вікісховищі

Сін Хагюн (кор. 신하균, 申河均, Sin Ha-gyun, нар. 30 травня 1974(19740530)) — південнокорейський актор. Він відомий ролями в телесеріалах «Мозок» (2011), «Механік душ» (2020), «Монстр: По той бік зла» (2021), а також у фільмах «Об'єднана зона безпеки» (2000), «Співчуття панові Помсті» (2002), «Зелена планета» (2003), «Ласкаво просимо до Донмакголь» (2005), «Імперія хтивості» (2015) і «Поганий детектив» (2019) та інших.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Сін Хагюн навчався на актора театру в Сеульському інституті мистецтв. Згодом зіграв в багатьох п'єсах режисера Джан Джина . Коли в 1998 році Джан Джин зняв свій перший фільм «Дивовижні чоловіки (The Happenings)» (або «Події»), Сіна обрали на одну з ролей. З того часу він з'являвся майже в усіх повнометражних фільмах Джана[2]. Вражений його акторськими здібностями, режисер Кім Чжі Ун запросив його на другорядні ролі у фільмі «Гидкий король (The Foul King)» та тридцятихвилинній короткометражці «Камінг-аут (Coming Out)»[3].

Сін вперше став зіркою після ролі молодого північнокорейського солдата в популярному фільмі Пак Чанука «Об'єднана зона безпеки» у кінці 2000-х. В той час в актора, як і у колеги по фільму Вон Біна, з'явилося багато фанатів, які допомогли зробити наступний фільм „Пістолети і розмови“ справжнім комерційним хітом.

У наступні пару років Сін зіграв дві ролі, які стали визначальними у його кар'єрі. У відомому фільмі Пак Чанука «Співчуття панові Помсті» він з'явився в образі глухого чоловіка з яскраво-зеленим фарбованим волоссям, який у відчаї змушений викрасти молоду дівчину. У фільмі Чан Джунхвана «Врятуй зелену планету!» у 2003 році він зіграв психічно неврівноваженої людину, яка вірить, що інопланетяни планують вторгнутися на землю. Ці дві сильні та неперевершені ролі Сіна були потужним проявом його акторського таланту.

Також варті уваги ролі Сін Хагюна у двох фільмах про Корейську війну. Хоча події розгортаються під час однієї історичної події, кінокартини дуже різні між собою. Перша — «Ласкаво просимо до Донмакголь» — це драма, дія якої розгортається в маленькому гірському селі[4][5][6], друга ж картина — «Лінія фронту» — жахлива історія про солдатів, що борються за невеликий, розбомблений пагорб, який регулярно переходить з рук в руки[7][8][9]. Сін Хагюн проявив себе як універсальний актор, зігравши наступні ролі: чоловіка з вадами розвитку у фільмі «Мій брат», сільського листоношу у фільмі «Лист з Марса», підозрюваного на допиті у фільмі «Вбивство, Один кадр»[10][11][12], ексцентричного вбивцю у фільмі «Без співчуття до грубих»[13], художника в тяжкому становищі, що робить нерозумну ставку в «Грі диявола»[14], хворобливого чоловіка-рогоносця у фільмі «Спрага»[15], поліцейського-мачо у «Фестиваль (Foxy Festival)»,[16], і вчителя музики, який завів роман в «Кафе Нуар»[17].

Хоча у той час Сін Хагюн був переважно кіноактором, він знявся в одному телесеріалі - «Хороша людина» (2003) на MBC. Але в 2010 році актор знову повернувся на телебачення в незвичайному містичному фільмі «Золотий будинок», який транслювався на кабельному каналі tvN[18]. Популярність актора сягнула ще більших висот після виходу медичної драми 2011 року «Мозок»[19], де він зіграв роль холодного амбітного нейрохірурга[20][21][22][23]. Також пізніше він виграв головний приз («Daesang») на церемонії вручення нагород KBS Drama Awards[24].

У 2013 році Сін став зіркою романтичного комедійного серіалу «Все про мій роман» про двох законодавців від протиборчих політичних партій, які закохуються[25] один в одного. Слідом за ним вийшов гучний бойовик «Людина, що біжить», що розповідає про звичайного чоловіка, змушеного стати втікачем після того, як його звинуватили у вбивстві[26][27][28].

У романтичному комедійному серіалі 2014 року «Містер Повернення»[29] він зіграв сімдесятирічного чоловіка, чиє тіло чарівним чином молодшає й стає таким, яким було у тридцять років. Далі Сін перевтілився в лиходійську роль злого планувальника ігор у бойовику-трилері «Великий матч (Big Match)»[30]. В 2015 він став зіркою фільму «Імперія хтивості», де зіграв видатного адмірала нещодавно створеної імперії Чосон[31][32][33][34].

У 2016 році Сін знявся в кримінальній драмі «Щуролов» (2016), зігравши перемовника[35]. Після цього він виконав головну роль у комедії «Об'їзд (Detour)»[36], а потім й у комедійному трилері «Кімната номер 7 (Room No.7)»[37]. Актор також зіграв роль другого плану в бойовику «Лиходій» з Кім Окбіном[38].

У 2018 році актор знявся в романтичній комедії «Чого хоче чоловік»[39]. Того ж року він отримав роль в іншому комедійному фільмі — «Нерозлучні брати (Inseparable Bros)»[40]. Він повернувся на малі екрани у корейському ремейку британської кримінальної драми «Лютер»[41].

У 2020 році актор отримав роль в медичній драмі «Механік душ»[42].

2021 року Сін Хагюн знявся в психологічній драмі-трилері «Монстр: По той бік зла» в ролі імпульсивного та ексцентричного поліцейського.[43] Його акторська майстерність у цьому телесеріалі принесла йому нагороду за Найкращу чоловічу роль на телебаченні на 57-й церемонії вручення нагород Baeksang Arts Awards.

У 2022 році він знявся в містичному трилері «Якір», а також виконає головну роль у ситкомі Coupang Play «Єдиноріг», який запланований на серпень[44].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Його племінниця, Пак Иньон, колишня учасниця корейської айдол-групи Brave Girls .[45]

Повідомляється, що Сін і Кім Гоин зблизилися на тренуванні із дайвінгу. У серпні 2016 року вони підтвердили свої двомісячні стосунки. Однак у березні 2017 року пара оголосила про розрив відносин.[46]

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Фільм

[ред. | ред. код]
Рік Назва Роль Нотатки Прим.
Українська Корейська
1998 «Дивовижні чоловіки (The Happenings)» 기막힌 사내들 Кім Чурак
1999 «Шпигун (The Spy)» 간첩 리철진 О Вуйоль
2000 «Гидкий король (The Foul King)» 반칙왕 Буллі Камео
«Камінг-аут (Coming Out)» 커밍 아웃 Джемін Короткометражний фільм
«Об'єднана зона безпеки» 공동경비구역 JSA Чон Уджин
2001 «Пістолети і розмови (Guns & Talks)» 킬러들의 수다 Чонву
2002 «Співчуття панові Помсті» 복수는 나의 것 Рю
«Сюрприз» 서프라이즈 Кім Чону
2003 «Зелена планета» 지구를 지켜라! Лі Бьонгу
«Чоловік, що був на Марсі (A Man Who Went to Mars)» 화성으로 간 사나이 Ли Сонче
2004 «Мій брат (My Brother)» 우리형 Кім Сунхьон
«Волосся» 털 Кан Вундо Короткометражний фільм
2005 «Співчуття пані Помсті» 친절한 금자씨 Найнятий вбивця #2 Спеціальна поява
«Ласкаво просимо до Донмакголь» 웰컴 투 동막골 Пьо Хьончоль
«Вбивце, візьми одного (Murder, Take One)» 박수칠 때 떠나라 Кім Йонхун
2006 «Без співчуття до грубихNo (Mercy for the Rude)» 예의없는 것들 Кілла
2007 «Мій син» 아들 Дядько Гуз (голос) Спеціальна поява
2008 «Гра диявола (The Devil's Game)» 더 게임 Мін Хідо
2009 «Спрага (Thirst)» 박쥐 Канву
2010 «Скандал на телевікторині (The Quiz Show Scandal)» 퀴즈왕 Доктор філософії Спеціальна поява
«Фестиваль (Foxy Festival)» 페스티발 Ґван Чанбе
«Кафе Нуар (Cafe Noir)» 카페 느와르 Йонсу
2011 «Лінія фронту (The Front Line)» 고지전 Кан Инпьо
2012 «Злодії (The Thieves)» 도둑들 Ли Хачьоль Спеціальна поява
2013 «Людина, що біжить(Running Man)» 런닝맨 Чха Чонву
2014 «Великий матч(Big Match)» 빅매치 Ейс
2015 «Імперія хтивості» 순수의 시대 Кім Міндже
2016 «Об'їзд (Detour)» 올레 Джунпіль
2017 «Злочинниця» 악녀 Джунсан
«Кімната номер 7 (Room No.7)» 7호실 Дусік
2018 «Чого хоче чоловік (What a Man Wants)/ Вітер Вітер Вітер» 바람 바람 바람 Бонсу
2019 «Екстремальна робота(Extreme Job)» 극한직업 Лі Мубе
«Нерозлучні брати(Inseparable Bros)» 나의 특별한 형제 Кан Сеха
«Подарунок» 선물 Сангу Короткометражний фільм [47]
2020 «Врятувати панду» 미스터 주: 사라진 VIP Алі (голос)
2022 «Телеведуча» 앵커 Інхо [48]

Телесеріали

[ред. | ред. код]
Рік Назва Роль Прим.
Українська Корейська
2003 «Хороша людина» 좋은 사람 Пак Джунпіль
2010 «Золотий дім (Golden House)» 위기일발 풍년빌라 О Боккю
2011–2012 «Мозок» 브레인 Лі Канхун
2013 «Все про мою романтику (All About My Romance)» 내 연애의 모든 것 Кім Суйон
2014 «Містер Блек (Mr. Back)» 미스터 백 Чхве Ґобон/ Чхве Шінхьон
2016 «Щуролов (Pied Piper)» 피리부는 사나이 Джу Сунчан
2018–2019 «Поганий детектив (Less Than Evil)» 나쁜 형사 Ву Тесок
2020 «Механік душ (Soul Mechanic)» 영혼수선공 Лі Шіджун
2021 «Монстр: По той бік зла» 괴물 Лі Донсік
2023 «Життєпис лиходія» 악인전기 Хан Донсу [49]
2024 «Дякую» 감사합니다 Шін Чаіль [50]
Рік Назва роль Примітки Прим.
Англійська Корейська
2022 «Йондо» кор. 욘더 Дже Хюн [51]
«Єдиноріг» 유니콘 Генеральний директор Стів [52]
Список театральних вистав
Рік Назва Роль Театр Дата Прим.
Українська Корейська
1993 «Скинути бомбу (Dropping a bomb)» 폭탄 투하 중
1997 «Таксист — Куди прямуєте? (Taxi Driver — Where are you going?)» 택시 드리벌 — 당신은 어디까지 가십니까? Пасажир 1 (어깨1), п'яний пасажир (취객), Студент, що протестує(시위학생) Малий театр мистецтва і культури 27 лютого – 18 березня [53]
1997 «21-й Сеульський театральний фестиваль: Таксист — Куди прямуєте?» (제21회) 서울연극제: 택시 드리벌 — 당신은 어디까지 가십니까? 10-15 жовтня [54]
1998 «Магічний час» 매직타임 Хагюн (하균)
1999 «Хотан» 허탕 Ю Дальсу (유달수) Академічний зелений малий театр з 7 серпня по 31 жовтня [55]
2000 «Уходь коли вони аплодують» 박수칠 때 떠나라 Посильний(벨보이) Центр мистецтва LG (LG Arts Center) 16–30 червня [56]
2002 «Ласкаво просимо до Донмакголь» 웰컴 투 동막골 Пьо Хьончоль(표현철) Центр мистецтва LG (LG Arts Center) 14–29 грудня [57]

Музичні відео

[ред. | ред. код]
Рік Назва Актор
Англійська Корейська
2000 «Я тебе люблю»
з Чха Синвоном 		Позиція (кор. 포지션)
2004 «Хві-лі-лі» 휠릴리 Лі Суйон
«Анданте» кор. 안단테
2010 «Просто сміх» кор. 웃음만 Зія

Дискографія

[ред. | ред. код]
Рік Назва Актор Музика Альбом
Англійська Корейська
2004 «Лист брата» 형의 편지 Шін Хаґюн
Вон Бін 		Дон Спайк OST Мій брат
2005 «Допит» 심문(審問) Сін Хагюн
Чха Синвон 		Хан Чжегвон OST Вбивство, перший раз
2019 «Щасливий» Сін Хагюн
Лі Ґвансу

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]
Рік Нагорода Категорія Номінована робота Результат
2000 3-я Премія Director's Cut Кращий новий актор «Об'єднана зона безпеки» Перемога
8 Нагорода кіномистецтва Чунса (8th Chunsa Film Art Awards) Кращий актор другого плану Перемога
21-а Премія Блакитний дракон Кращий актор другого плану Перемога
2001 38-а кінопремія «Grand Bell Awards» Кращий актор другого плану Номінація
22-га Премія Блакитний дракон Кращий актор другого плану «Пістолети і розмови» Номінація
16-та премія Golden Disk Awards Нагорода «Популярне музичне відео» «Позиція — Я тебе люблю» Position — I Love You Перемога
2003 4-та премія"Busan Film Critics Awards"[58] Кращий актор «Зелена планета»(Save the Green Planet!) Перемога
2-га Корейська кінопремія Номіновано
2009 30-та Премія Блакитний дракон Кращий актор другого плану «Спрага» Номіновано
2011 Премія KBS драма Головний приз (Daesang) «Мозок»
«Все про мою романтику» 		Перемога
Нагорода за кращі досягнення, актор Номіновано
Нагорода за кращі досягнення, актор міні-серіалу Номіновано
Премія «Netizen Award», актор Перемога
Краща пара (разом із Чве Чонвон) Перемога
2012

2013

48-ма Премія мистецтв Пексан Кращий актор Номіновано

Перемога

24-та премія «Korean PD Awards» Кращий актор
K-Drama Star Awards Нагорода за кращі досягнення, актор Номіновано
Премія SBS драма
Нагорода за кращі досягнення, актор мінісеріалу style="background: #FDD; color: black; vertical-align: middle; text-align: center; " class="no table-no2"|Номінація

Перемога

2014 Премія MBC драма Премія за популярність, актор «Містер Блек»
«Поганий детектив» Перемога
2018 Премія MBC драма
2019 39-та Премія корейської асоціації кінокритиків Кращий актор «Нерозлучні брати(Inseparable Bros)» Перемога
2020 34-та Премія KBS драма Нагорода за кращі досягнення, актор «Механік душ» Номінація
Нагорода за кращі досягнення, актор міні-серіалу Номінація
2021 57-ма Премія мистецтв Пексан Кращий актор(телебачення) «Монстр: По той бік зла» Перемога

Державні нагороди

[ред. | ред. код]
Назва країни, рік і почесне ім'я
Країна або організація Рік Честь або нагорода Прим.
Національна податкова служба 2007 41 День платника податків — Відзнака платника податків

Нотатки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ Park, Jeong-ho (2 квітня 2001). Film Director Is This Actor's Biggest Fan. Korea JoongAng Daily. Архів оригіналу за 27 January 2013. Процитовано 18 листопада 2012.
  3. ↑ Paquet, Darcy. Actors and Actresses of Korean Cinema: Shin Ha-kyun. Koreanfilm.org. Архів оригіналу за 21 травня 2015. Процитовано 2 серпня 2012. [Архівовано 2015-05-21 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Korean War Enemies Team Up in "Dongmakgol". HanCinema. The Korea Times. 4 серпня 2005. Архів оригіналу за 2 September 2023. Процитовано 3 лютого 2018.
  5. ↑ 'Welcome to Dongmakgol' Draws 5 Million Viewers. HanCinema. Chosun. 26 серпня 2005. Архів оригіналу за 2 September 2023. Процитовано 3 лютого 2018.
  6. ↑ Kim, Kyu Hyun. Welcome to Dongmakgol. Koreanfilm.org. Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 2 серпня 2012.
  7. ↑ Shin Ha-kyun Fights On THE FRONTLINE. Screen Anarchy. 23 травня 2011. Архів оригіналу за 2 September 2023. Процитовано 3 лютого 2018.
  8. ↑ Elley, Derek (27 липня 2011). The Front Line. Film Business Asia. Архів оригіналу за 13 May 2012. Процитовано 18 листопада 2012.
  9. ↑ Paquet, Darcy. The Front Line. Koreanfilm.org. Архів оригіналу за 4 травня 2011. Процитовано 2 серпня 2012.
  10. ↑ 'The Big Scene' showcases a clever detective thriller. HanCinema. The Korea Herald. 11 серпня 2005. Архів оригіналу за 2 September 2023. Процитовано 3 лютого 2018.
  11. ↑ Interview with Shin Ha-Gyun. Twitch Film. 11 серпня 2005. Архів оригіналу за 5 February 2013. Процитовано 18 листопада 2012. [Архівовано 2013-02-05 у Archive.is]
  12. ↑ K-FILM REVIEWS: 박수칠 때 떠나라 (Murder, Take One). Twitch Film. 2 січня 2006. Архів оригіналу за 20 July 2012. Процитовано 18 листопада 2012. [Архівовано 2012-07-20 у Archive.is]
  13. ↑ A Serious Man for a Serious Job: Shin Ha-kyun. HanCinema. Chosun. 21 серпня 2006. Архів оригіналу за 3 February 2018. Процитовано 3 лютого 2018.
  14. ↑ Off beat SHIN Ha-kyun Plays The Game. Korean Film Biz Zone. 13 грудня 2007. Архів оригіналу за 4 February 2018. Процитовано 3 лютого 2018.
  15. ↑ Park's 'Thirst' Is Riveting. HanCinema. The Korea Times. 26 квітня 2009. Архів оригіналу за 3 February 2018. Процитовано 3 лютого 2018.
  16. ↑ FOXY FESTIVAL, A LIGHT, FUN STORY ON SEX. Cinema Today. 10 серпня 2010. Архів оригіналу за 27 January 2013. [Архівовано 2013-01-27 у Archive.is]
  17. ↑ A long lonely endeavor on love, life. HanCinema. The Korea Times. 16 грудня 2010. Архів оригіналу за 3 February 2018. Процитовано 3 лютого 2018.
  18. ↑ [PREVIEW] tvN TV series "Golden House". 10Asia. 8 березня 2010. Архів оригіналу за 4 February 2018. Процитовано 3 лютого 2018.
  19. ↑ Noh, Hyun-gi (9 листопада 2011). Medical dramas making comeback to small screen. The Korea Times. Архів оригіналу за 11 березня 2014. Процитовано 18 листопада 2012.
  20. ↑ Hong, Lucia (8 листопада 2011). Shin Ha-kyun: I feel that viewers will get something new out of Brain. 10Asia. Архів оригіналу за 29 березня 2014. Процитовано 18 листопада 2012.
  21. ↑ Shin Ha Kyun: 'Lee Kang Hoon's Desire is Story of Us'. KBS Global. 26 січня 2012. Архів оригіналу за 11 March 2014. Процитовано 18 листопада 2012.
  22. ↑ Lee, Jin-ho (26 січня 2012). Interview: Shin Ha Kyun Hits a Grand Slam. enewsWorld. Архів оригіналу за 29 січня 2013. Процитовано 18 листопада 2012. [Архівовано 2013-01-29 у Archive.is]
  23. ↑ Lee, Jin-ho (26 січня 2012). Shin Ha Kyun Says, "I like Kyun-morning the most." enewsWorld. Архів оригіналу за 29 січня 2013. Процитовано 18 листопада 2012.
  24. ↑ Hong, Lucia (2 січня 2012). Shin Ha-kyun scores top prize at 2011 KBS Drama Awards. 10Asia. Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 18 листопада 2012.
  25. ↑ 'All about My Romance' ends with disappointing rating. The Korea Herald. 30 травня 2013. Архів оригіналу за 3 February 2018. Процитовано 3 лютого 2018.
  26. ↑ RUNNING MAN grabs Hollywood's attention. Korean Film Council. 27 серпня 2012. Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 28 листопада 2012.
  27. ↑ Kim, Hyun-min (14 березня 2013). SHIN Ha-kyun of RUNNING MAN Continues to Develop. Korean Film Council. Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 22 березня 2013.
  28. ↑ Lim, Ju-ri (16 квітня 2013). Shin Ha-kyun leaps into first action role. Korea JoongAng Daily. Архів оригіналу за 29 June 2013. Процитовано 16 квітня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1:Сторінки з посиланнями на джерела, що мають непридатні URL (посилання)
  29. ↑ Baek, Byung-yeul (5 листопада 2014). Jang Na-ra headlines new MBC drama. The Korea Times. Архів оригіналу за 6 листопада 2014. Процитовано 21 листопада 2014.
  30. ↑ Conran, Pierce (11 листопада 2013). SHIN Ha-kyun and LEE Jung-jae Play BIG MATCH. Korean Film Biz Zone. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 10 лютого 2014.
  31. ↑ Nawael, Khelil (26 січня 2015). Shin Ha Kyun's First History Challenge Is Empire of Lust. BNTNews. Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 31 січня 2015.
  32. ↑ Ahn, Sung-mi (25 лютого 2015). Empire of Lust sheds light on love in battle for Joseon throne. The Korea Herald. Архів оригіналу за 10 березня 2015. Процитовано 5 березня 2015.
  33. ↑ Kwon, Ji-youn (2 березня 2015). New 'Yi Bang-won' film focuses on love for a change. The Korea Times. Архів оригіналу за 26 березня 2015. Процитовано 6 березня 2015.
  34. ↑ ě‹ í•˜ęˇ, tvN 'í"źëŚŹëś€ëŠ" ě‚Źë‚˜ě?´' ěśœě—° í™•ě •â€Ś í˜‘ěƒ ě "ëŹ¸ę°€ëĄœ 변신- ě•"ě‹œě•"ę˛˝ě œ. Asiae.co.kr. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 21 березня 2022.
  35. ↑ Shin Ha-kyun to play skilled negotiator. The Korea Times. 1 березня 2016. Архів оригіналу за 3 February 2018. Процитовано 2 лютого 2018.
  36. ↑ Shin Ha-kyun on 'Detour,' love. Korea JoongAng Daily. 29 серпня 2016. Архів оригіналу за 3 February 2018. Процитовано 2 лютого 2018.
  37. ↑ SHIN Ha-kyun Enters ROOM 7. Korean Film Biz Zone. 2 листопада 2016. Архів оригіналу за 20 December 2016. Процитовано 3 лютого 2018.
  38. ↑ KIM Ok-vin Takes Center Stage as VILLAINESS. Korean Film Biz Zone. 20 жовтня 2016. Архів оригіналу за 31 July 2023. Процитовано 3 лютого 2018.
  39. ↑ LEE Sung-min and SHIN Ha-kyun Blow into WIND WIND WIND. Korean Film Biz Zone. 14 березня 2017. Архів оригіналу за 20 November 2019. Процитовано 3 лютого 2018.
  40. ↑ SHIN Ha-kyun and LEE Kwang-soo Buddy Up for MY EXCEPTIONAL BROTHER. Korean Film Biz Zone. 29 травня 2018. Архів оригіналу за 25 November 2018. Процитовано 29 травня 2018.
  41. ↑ Shin Ha-kyun cast in MBC remake of 'Luther'. Korea JoongAng Daily. 3 серпня 2018. Архів оригіналу за 2 August 2018. Процитовано 2 серпня 2018.
  42. ↑ Shin Ha-kyun and Jung So-min Confirm Leading Roles in "Soul Repairer'. HanCinema. 15 грудня 2019. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 18 лютого 2020.
  43. ↑ [괴물] 등장인물 소개 - 이동식. JTBC (кор.). Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 1 квітня 2021.
  44. ↑ Kim Ji-hye (12 липня 2022). 신하균, 유병재 코미디와 만났다…범상치 않은 '유니콘 (кор.). SBS Entertainment News. Архів оригіналу за 12 липня 2022. Процитовано 12 липня 2022 — через Naver.
  45. ↑ 브레이브걸스 은영 “삼촌 신하균, 내 덕에 검색어 올랐다며 좋아해”(인터뷰). Newsen (кор.). 15 квітня 2011. Архів оригіналу за 8 вересня 2014. Процитовано 18 листопада 2012.
  46. ↑ Actors Shin Ha-kyun, Kim Go-eun Split Up. HanCinema (амер.). Архів оригіналу за 8 лютого 2023. Процитовано 8 лютого 2023.
  47. ↑ EXO's Suho, Shin Ha Kyun, Kim Seul Gi, And Yoo Soo Bin Transform Into Unique Characters For New Time Travel Film. Soompi (англ.). 13 жовтня 2019. Архів оригіналу за 26 жовтня 2019. Процитовано 26 жовтня 2019.
  48. ↑ Jo Ji-young (21 березня 2022). [공식] 천우희 주연 스릴러 '앵커', 4월 20일 개봉 확정 (кор.). Sports Chosun. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022 — через Naver.
  49. ↑ Yeon Hwi-seon (9 серпня 2023). 신하균X김영광X신재하, 범죄 누아르 '악인전기' 출연 [공식] (кор.). OSEN. Архів оригіналу за 10 серпня 2023. Процитовано 9 серпня 2023 — через Naver.
  50. ↑ Choi Jeong-ah (10 січня 2024). “큰 거 온다” 김수현·고윤정·신민아…tvN, 드라마 라인업 공개. Sports World (кор.). Процитовано 10 січня 2024 — через Naver.
  51. ↑ Kim Hye-jeong (2 вересня 2021). 이준익 감독×신하균×한지민 '욘더'로 만난다 [공식]. Sports Kyunghyang (кор.). Архів оригіналу за 12 липня 2022. Процитовано 2 вересня 2021 — через Naver.
  52. ↑ Park Soo-in (17 березня 2022). 신하균 원진아, 이병헌X유병재 뭉친 시트콤 '유니콘' 합류 (кор.). Newsen. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 17 березня 2022 — через Naver.
  53. ↑ 택시 드리벌 - 당신은 어디까지 가십니까? [Taxi Driver - Where are you going?]. DA-Arts. Архів оригіналу за 2 вересня 2023. Процитовано 8 лютого 2023.
  54. ↑ (제21회) 서울연극제: 택시 드리벌 - 당신은 어디까지 가십니까?. DA-Arts. Архів оригіналу за 16 січня 2023. Процитовано 8 лютого 2023.
  55. ↑ 허탕 [Heotang]. DA-Arts. Архів оригіналу за 8 лютого 2023. Процитовано 8 лютого 2023.
  56. ↑ [스타 핫라인]연극에 푹 빠진 최민식. Naver News (кор.). Архів оригіналу за 8 лютого 2023. Процитовано 8 лютого 2023.
  57. ↑ 영화배우 신하균.임원희, 연극무대에 올라. entertain.naver.com (кор.). Архів оригіналу за 8 лютого 2023. Процитовано 8 лютого 2023.
  58. ↑ Memories of Murder wins Critics Choice Awards. HanCinema. Korean Film Biz Zone. 19 листопада 2003. Архів оригіналу за 8 November 2018. Процитовано 3 лютого 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Сін_Хагюн