GBU-39

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Версія для друку більше не підтримується і може мати помилки обробки. Будь ласка, оновіть свої закладки браузера, а також використовуйте натомість базову функцію друку у браузері.
GBU-39
Зображення
Маса 129 кг
Участь у військовому конфлікті Війна в Іраку, Громадянська війна в Сирії, Війна в Афганістані 2001-2021, Війна у Секторі Газа 2008—09, військова операція проти ІДІЛ і Контртерористична операція в Секторі Газа[1]
Країна походження  США
Оператор Повітряні сили США
Виробник Boeing Defense, Space & Security
Тип системи наведення інерціальна навігація, GPS, теплова голівка самонаведення і активне радіолокаційне самонаведення
Конструктор Боїнг
Дата/час прийняття в експлуатацію 2006
Довжина або відстань 180 см
CMNS: GBU-39 у Вікісховищі

GBU-39/B Small Diameter Bomb (SDB)[a] — американська легка високоточна крилата бомба, має максимальну дальність польоту 110 км[2].

Також існує варіант GLSDB з наземним запуском з установок M142 HIMARS і M270, його дальність становить 150 км.

Історія

Авіабомби малого діаметра почали розробляти в 1990-х роках для забезпечення надзвукових літаків високоточними бомбами з можливістю їх скидання з внутрішнього бомбовідсіку. Роботи проводилися в рамках програми «MMTD» і включали розвиток технологій, що передбачав:

  • Розумне утримання цілі;
  • Плавкий електронний програмований запобіжник;
  • Високоенергетичні вибухові речовини;
  • Протидію глушінню сигналу;
  • Оптимальне керування;
  • Розумний автопілот;
  • Сучасний GPS/INS;

Роботи за цією програмою проходили в напрямку забезпечення «F-22» новітнім озброєнням, і в підсумку, літаки змогли забезпечити стандартним озброєнням до 8-ми авіабомб класу SDB. У 2005 році подібні авіабомби вже перебували на озброєнні ВПС і мали перше бойове застосування в Іраку у 2006 році. Згідно з планами військово-повітряних сил США заплановано придбання 24 тисяч авіабомб класу SDB різного калібру. Їх використовуватимуть на надзвукових літаках, і більше половини авіабомб стануть базовим озброєнням для ураження стаціонарних наземних об'єктів, останні модифікації можуть використовуватися й по рухомих цілях.

Авіаційна бомба GBU-39 належить до класу бомб «Small Diameter Bomb» — бомба малого діаметра (калібру). Маса GBU-39 SDB — 113 кілограмів.

Призначення — високоточне ураження наземних об'єктів з великих відстаней, для запобігання ураження носія засобами протиповітряної оборони противника. Малий діаметр (19 см) і невеликий формфактор дозволили розміщувати GBU-39 SDB не тільки на підвісках, а й у внутрішньому збройовому відсіку. Це дозволило зменшити загальну помітність літака і збільшити його швидкісні та маневрені характеристики.

Основні характеристики

  • Діаметр — 19 см
  • Довжина — 1,8 м
  • Ширина — 1,61 м (19 см зі складеними крилами)
  • Маса — 130 кг
  • Діапазон застосування — понад 100 км
  • Проникнення — 1,5-2 м залізобетонного перекриття
  • Маса бойової частини — Усі варіанти SDB I 93 кг, SDB FLM (GBU-39A/B) 62 кг
  • Маса ВР — 16 кг AFX 757 покращеної нечутливої ​​до вибуху вибухової речовини.

Носії

GBU-39 SDB

GBU-39 інтегрована до літаків F-15E Strike Eagle, Panavia Tornado, JAS-39 Gripen, F-16 Fighting Falcon, F-22 Raptor та AC-130W. Також заплановано або проведено інтеграцію до F-35 Lightning II, A-10 Thunderbolt II, B-1 Lancer, B-2 Spirit, B-52 Stratofortress, AC-130J та MQ-20 Avenger.[джерело?]

У травні 2024 року стало відомо, що Повітряні сили України адаптували МіГ-29 для застосування GBU-39.

Відомо що МіГ-29 може переносити до 8 GBU-39 на двох підвісах BRU-61.[3]

Варіанти

Golden Horde

У 2019 році стало відомо про проєкт «Golden Horde» («Золота Орда»). ARFL спільно з Scientific Applications Research Associates планували створити універсальну систему керування, здатну зібрати кілька ракет або бомб у «рій мережевих боєприпасів» для спільної роботи. Серед потенційних боєприпасів називали бомби GBU-39/B SDB, ракети AGM-158 JASSM і AGM-160 MALD[4].

4 листопада 2020 року відбулась перша льотна демонстрація програми «Золота Орда», під час якої винищувач F-16 зі складу 96-го випробувального крила ВПС (авіабаза ВПС Еглін, штат Флорида) скинув дві авіабомби. На початку 2021 року відбулись випробування системи, коли скинуті з винищувача чотири авіабомби GBU-39/B SDB, оснащені системою керування, створеною за проєктом «Золота Орда», в польоті розподілили між собою цілі, скорегували траєкторії польоту та вразили всі цілі одночасно[4].

Бойове застосування

Російське вторгнення в Україну (з 2022)

Докладніше: Російське вторгнення в Україну (2022)

В ході російського вторгнення в Україну ПС ЗСУ застосовували GBU-39 на модифікованих МіГ-29. Перші фотографії поширено в травні 2024 року[5].

За даними Washington Post, ці бомби показали відсоток влучань 90 %, на противагу GLSDB, які виявились недостатньо стійкими до російських засобів РЕБ[5].

13 вересня 2024 року на Харківщині українські Повітряні Сили уразили склад та командний пункт росіян. Авіація застосувала три високоточні бомби GBU-39, які влучили по російських позиціях у селі Нова Тарасівка на Харківщині[6].

5 листопада 2024 року МіГ-29 Повітряних Сил ЗСУ завдав удару по російським окупантам, застосувавши одразу 8 високоточних авіабомб GBU-39 SDB. Український літак уразив місця скупчення штурмових груп загарбників та місця зберігання боєкомплектів у Запорізькій області[7].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Абревіатура в системі позначень авіаційного обладнання містить такі індекси:
    • GB (Guided bomb) — керована бомба
    • U (Unit) — пристрій, технічне позначення
    • /B — обладнання для використання літаками, не вбудоване
    Small Diameter Bomb у перекладі — «бомба малого діаметра»
  1. ↑ https://edition.cnn.com/2024/06/06/middleeast/israel-airstrike-un-school-gaza-intl-hnk/index.html
  2. ↑ Цікавий гібрид GLSDB: керована авіабомба + снаряд РСЗВ. Мілітарний. 30 серпня 2020. Архів оригіналу за 7 грудня 2022. Процитовано 19 січня 2023.
  3. ↑ @btvt2019.
  4. ↑ а б США випробували мережеві боєприпаси «Золота Орда». Ukrainian Military Pages. 28 лютого 2021. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 1 березня 2021.
  5. ↑ а б ЗСУ адаптували свої літаки під американські авіабомби GBU-39. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 25 травня 2024. Процитовано 26 травня 2024.
  6. ↑ На Харківщині авіабомби GBU-39 уразили склад та командний пункт росіян. Мілітарний. Процитовано 6 листопада 2024.
  7. ↑ Український МиГ-29 скинув 8 бомб GBU-39 на окупантів. Мілітарний. Процитовано 6 листопада 2024.

Посилання


Бомба Це незавершена стаття про зброю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=GBU-39&oldid=43836803